"Прийшов, щоб померти".
Вбивці російського посла двічі пропонували здатися, але він відмовився
22 грудня, 2016, 11:57
Турецький поліцейський Мевлют Мерт Алтинташ, який убив посла Росії в Анкарі Андрія Карлова, відмовився здатися поліції, заявивши, що хоче померти
За даними турецьких ЗМІ, першими на постріли в будівлю Центру сучасного мистецтва, приїхали співробітники дорожньої поліції. Вони запропонували Алтинташу здатися, але той відмовився, крикнувши, що "він знаходиться там, щоб померти".
Алтинташ також відмовився здатися підрозділу спецназу, який прибув пізніше.
Отримавши поранення в ногу, вбивця впав, але продовжував стріляти, перезарядивши пістолет. Коли він засунув руку в кишеню, поліцейські подумали, що він терорист-смертник, який збирається підірвати бомбу.
"А тим часом в залі було багато цивільних, і російський посол міг ще бути живий", - заявили ЗМІ співробітники правоохоронних органів.
Тоді поліцейські ще не знали, що вбивця - їх колега.
За даними поліції, Алтинташ отримав сім поранень, а смертельною виявилася куля, що потрапила йому в шию.
http://espreso.tv/news/2016/12/22/quotpryyshov_schob_pomertyquot_vbyvci_rosiyskogo_posla_dvichi_proponuvaly_zdatysya
Не забувайте Алеппо!
Чому вбили російського посла в Туреччині
Андрій Карлов вбивство
Дмитро Гомон 20 грудня, 2016, 14:05
В Анкарі поліцейський убив російського посла в прямому ефірі. У соцмережах проводять паралелі з початком Першої світової
Російський посол Андрій Карлов був убитий ввечері 19 грудня під час виступу на відкритті фотовиставки "Росія очима турок". По ньому здійснив кілька пострілів зі свого табельного пістолета поліцейський Мевлют Мерт Алтинташ.
Як відбулося вбивство
Після вбивства, стоячи над помираючим послом, Алтинташ викрикнув невелику промову. Як пише журналіст Осман Пашаєв, у перекладі українською вона звучить так:
"Аллах акбар!", далі арабською слоган Ан-Нусри (терористична організація, яка воює проти Асада в Алеппо та має зв'язки з Аль-Каїдою. - Авт.): "ми з тих, що вийшли на шлях джихаду". Далі турецькою: "Не забувайте Алеппо, не забувайте Сирію, не забувайте Алеппо, не забувайте Сирію, поки наші міста не відчувають безпеки і ви не знатимите смаку безпеки, назад, назад, мене звідси забере тільки смерть. Всі, хто мають частку у сирійських злочинах відповідатимуть по одному."
Усе відбувалося на очах журналістів, момент убивства потрапив на відео.
Вбивцю встиг зняти фотораф інформагентства Associated Press Бурхан Озбіліджи. За його словами, нападник діяв холоднокровно.
На відзнятих знімках фотограф побачив, що убивця стояв за спиною посла, поки той говорив, ніби друг або тілоохоронець. За словами фотографа, пострілів було близько восьми. Він відповз назад і трохи вліво від нападника. Той ходив, бив по деяким фотографіям, які висіли на стінах та викрикував.
"Я думав, що він може бути чеченським бойовиком. Але люди пізніше сказали, що він кричав про сирійське місто Алеппо. Тож мабуть він був розлючений російськими бомбардуваннями Алеппо, які були спрямовані на витіснення антиурядових повстанців. Багато цивільних було вбито під час боїв", - пригадав пізніше Озбіліджи.
За словами міністра внутрішніх справ Туреччини Сулеймана Сойлу, нападник поранив ще трьох людей. З них двоє ще перебувають у лікарні, третій виписаний.
Вбивство відбулося в той час, коли міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу прямував до Москви, на переговори щодо Сирії з колегами з Росії та Ірану. Пізніше всі сторони підтвердили, що зустріч, запланована на 20 грудня, все одно відбудеться.
Що відомо про вбивцю
За словами Сойлу, вбивцею виявився 22-річний поліцейський. Він народився 24 червня 1994 року в місті Сьоку західної провінції Айдин. У 2014 році випустився з поліцейської школи в Ізмірі, два з половиною роки прослужив у Анкарі в підрозділі, який займається розгоном демонстрацій.
На момент убивства Алтинташ не знаходився при виконанні обов'язків - за два дні до цього він взяв лікарняний. Але є дані, що він скористався своїм жетоном, аби потрапити на фотовиставку, та ще й озброєним.
Поліція вже затримала батьків і сестру Алтинташа. Затримано також його сусіда, який так само служив у спецназі Анкари.
Сам Алтинташ був застрелений поліцією на місці злочину, тож про мотиви його вчинку сам він уже ніколи нічого не розповість.
Що відомо про вбитого посла
Андрій Карлов був призначений послом у Туреччину в 2013 році. Як пише Осман Пашаєв, він дуже тісно працював з турецькими журналістами та бізнесменами.
Одним з перших дипломатичних успіхів Карлова був недопуск українського фільму "Хайтарма", присвяченого депортації кримських татар, на фестиваль "Золотий апельсин" в Анталії у вересні 2013 року.
Карлов багато зробив для налагодження російсько-турецьких стосунків після кризи зі збитим літаком у листопаді 2015-го року, пише Пашаєв. А влітку 2016 року, відзначає він, Карлов особисто збирав турецьких бізнесменів та запросив їх брати участь в підрядах на будівництво керченського мосту.
До призначення в Туреччину Карлов багато років пропрацював послом у КНДР та в посольстві Південної Кореї. Відомо, що він володів корейською мовою.
Що говорять про вбивство влада Туреччини, Росії та США
Зважаючи на постановочність вбивства, мало хто сумнівається в тому, що воно було ретельно сплановано. Але хто надихнув Алтинташа натиснути курок? Тут думки розходяться. Винними називають спецслужби дуже різних країн - США, Ізраїлю, Росії, Туреччини...
Згідно з офіційною версією турецької сторони, вбивця був "гюленістом", тобто прихильником вчення Фетхуллаха Гюлена - колишнього союзника, а потім злісного ворога нинішнього президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.
Турецькі ЗМІ пишуть, що Алтинташ нібито вчився у заснованій гюленістами школі, а під час спроби державного перевороту влітку на два дні пішов у відпустку. Осман Пашаєв зазначає, що всі спроби пов'язати поліцейського з рухом Фетуллаха Гюлєна не вдалися.
"Він не потрапив під зачистки. Працював у спецзагонах. Щоправда знайшли його дядька, що був директором школи, яку закрили через звязки з Гюлєном", - пише журналіст.
За словами міністра внутрішніх справ Туреччини Сойлу, напад на посла був провокацією, аби зіпсувати відносини Туреччини з Росією. Так само висловився й президент Ердоган та розповів, що Росія і Туреччина створять спільну слідчу групу для розслідування вбивства.
Нагадаємо, Фетхуллаха Гюлена президент Ердоган назвав організатором спроби перевороту в ніч з 15 на 16 липня 2016 року. Той заперечує свою причетність - і до перевороту, і зараз до вбивства посла. Звинувачення він називає сміхотворними.
Ця версія дуже зручна для турецької сторони, бо знімає з неї відповідальність (хоча питання щодо безпеки на заході з участю посла все одно лишається). Проте є нюанс, який викликає сумніви.
Після перевороту гюленісти оголошуються винними чи не у всіх гріхах. Зокрема, на них списали збитий російський літак. Мовляв, його збили пілоти - прихильники вчення Гюлена, щоб розсварити Москву та Анкару. Хоча до замирення з Росією та перевороту Ердоган говорив, що його країна проджовжить збивати літаки, які порушуватимуть її повітряний простір.
За версією російської сторони, вбивці посла мали на меті посварити Москву та Анкару. Ніхто з представників російської влади прямо цього не сказав, але всі натякають на участь у цьому американців. Ну і звісно, всі заявляють, що план посварити дві дружні країхни не вдасться.
"Відповіддю на вбивство російського посла в Туреччині має бути посилення боротьби з терором і бандити це на собі відчують", - заявив російський президент Володимир Путін.
За словами голови російського МЗС Сергія Лаврова, який послався на Путіна, головна мета тих, "хто задумав це варварське діяння" - підірвати процес нормалізації відносин Росії з Туреччиною, здебільшого для того, щоб не допустити боротьби з тероризмом в Сирії. "Це мета з негідними засобами, вона не пройде", - сказав Лавров.
Представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Карлов був "послом країни, яка утримує світ на грані чергового колапсу, до якого його завели самі знаєте хто".
Дуже оперативно на вбивство відреагували США. Однією з перших співчуття принесла посол США в ООН Саманта Пауер. Вбивство засудив держсекретар Джон Керрі. Також у Білому домі повідомили, що Барак Обама, який зараз перебуває у відпустці на Гаваях, вже поінформований. Обраний президент Дональд Трамп сказав, що вбивство скоїв "радикальний ісламський терорист".
Український президент з приводу вбивства зберігає мовчанку (принаймні, поки що). Голова МЗС Павло Клімкін у своєму Twitter написав, що Росія несе відповідальність за жахливі порушення прав людини і вбивства тисяч невинних людей у Сирії та Україні. "Це, однак, не є виправданням для вбивства посла однієї суверенної держави в іншій. Міжнародний закон і права людини повинні дотримуватися", - написав він.
Хто замовив убивство посла і навіщо - версії
Взагалі ж через брак даних поки що робити якісь висновки щодо мотивів убивства посла Карлова зарано. Дехто заявляє, що це мало чи не початок ново світової війни, бо дуже нагадує постріл ерцгерцога Фердінанда сербського націоналіста Гаврили Принципа.
"Контент-аналіз турецьких медіа під час останніх боїв за Алеппо - ось відповідь на питання щодо вбивства посла", - написав у своєму Facebook заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
А якщо передивитись турецькі ЗМІ, то з них випливає однозначна картина - провина за руйнування Алеппо лежить на силах Асада, які активно підтримує Росія. Навіть більше, наприклад, видання Daily Sabah, яке вважається одним з найбільш провладних, проскакує думка, що без допомоги Росії асадити не мали б таких успіхів у наступі.
Російські ЗМІ та "експерти", скоріш за все, будуть утверджувати думку про те, що у вбивстві російського посла винні західні ЗМІ, які "розводили істерію" щодо Алеппо.
Що точно зрозуміло - між Туреччиною та Росією відбудеться торг щодо залагодження конфлікту. У зв'язку з цим багато хто пригадав діаманти, які правитель Персії Фетх Алі-шах подарував російському царю Миколі І після вбивства в 1829 році в Тегерані російських дипломатів на чолі з Олександром Грибоєдовим.
Втім, навряд чи Путін виторгує собі цього разу щось суттєве. По "Турецькому потоку" і досі все йшло нібито нормально. Усі торгівельні проблеми зникли після вибачень/не вибачень Ердогана за літак.
Дехто з ураїнців переживає, що предметом торгу може стати визнання Криму російським. Але, як запевнив сайт Еспресо директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, цього не станеться.
http://espreso.tv/article/2016/12/20/ne_zabuvayte_aleppo_vbyvstvo_rosiyskogo_posla_v_turechchyni_vsi_versiyi 
