хочу сюди!
 

Alisa

39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Замітки з міткою «покрова»

Свято Покрови в Пирогові

                             

             13 жовтня 2013 року  з 10.00  – 15.00 години в Національному музеї народної архітектури та побуту України відбудеться щорічне 

храмове свято «Покрова». 

Свято Покрови Пречистої Діви Марії належить до найбільш пошанованого осіннього свята в честь Богородиці. На честь свята Покрови в Україні засновано чимало містечок, сіл і хуторів. У багатьох селах і містах на її честь будували і освячували  .


Згідно традиції, в Музеї щороку проходить храм, що розпочинається із святкової літургії та обходу церкви з хоругвами і водосвяттям. Церкву прикрашають смерековими "китицями", гірляндами, вінками, хрестами, рушниками, стрічками та розмальованими свічками "трійцями".

Після привітального слова священика та організаторів свята біля церкви відбудеться виступ народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Черемош» Путильського р-ну, Чернівецької обл. з обрядом «Гуцульське весілля», а троїсті музики цього колективу створять колорит Карпатського краю. Вас запросять на народні забави у виконанні Закарпатського, Львівського, Івано-Франківського, Лемківського земляцтв.



 Храмові традиції на Закарпатті багаті і своєрідні. Повсюди на храмове свято під церквою відбувався "кермаш" – ярмарок, де збираються народні майстри зі своїми виробами. З 10. 00 год. – 15. 00 год.  тут можна придбати: обрядове печиво "медівники", рушники, ікони, витинанки  та знамениті закарпатські мальовані свічки.

Цього дня відбудеться святкування з нагоди 15- річчя заснування МГО «Івано-Франківського земляцтва» та відкриття персональної фотовиставки Євгена Гапича «Гуцули».

Бажаючі можуть долучитися до звичаїв і традицій, характерних для проведення престольного свята на Закарпатті, глибше пізнати особливості народної культури цього краю. Запрошуємо всіх відвідати НМНАП України 13 жовтня 2013 р.


 Їхати до Музею від станції метро “Виставковий центр” тролейбусом № 11, маршрутне таксі № 156, від Ленінградської площі № 172.

врач прописал


Пора включаться в обычный режим.

А может ну его ?! 


Мне тут врач прописала после каждого приема пищи по полчаса гулять =) 

Красиво вокруг. Очень!


Покровский храм/монастырь



Осень в крыльях несёт Покрова.

 Осень в крыльях несёт Покрова.

Осень в крыльях несёт Покрова.
*********************************

Неба  ширь. – Разлилась  синева.....
Облака  белой  стайкой  летят. –
На меня, молчаливо  глядят….
Осень, в  крыльях, несёт  Покрова.

[ Читать дальше ]

Покров Пресвятой Богородицы

На Руси с Покрова дня начинались свадьбы, а девушки в этот день ходили в церковь молиться, что бы господь послал им хороших женихов. Народная примета подсказывает, что чем больше снега на Покров, тем больше свадеб будет в этом году.

ну что, девченки, бегом в Церковь, молиться о хороших женихах

Свята Марія.

              

Свята Марія, Сина Божого для нас родила,
Свята Марія, надію на спасіння всім явила.
Свята Марія, несе нам любов,
Свята Марія, небесний покров.

Заступнеце наша, молися за нас,
благаючи Сина,  щоб душі нам спас.
    Санта Мария – віра й надія,
    Санта Марія – вічна любов.

   

Свята Марія, від бід рятує,
Свята Марія, всі немочі лікує,
Свята Марія, всім щастя дарує,
лиш щирої віри, в замін потребує.

Свята Марія – Богу служіння взірець,
Свята Марія – божого спасіння вінець.
    Санта Марія – віра й надія,
    Санта Марія – вічна любов.

   

Свята Маріє, закрий нас покровом,
від зла чесним своїм омофором.
Свята Маріє, грішних нас захисти,
уклінно благаєм, ним від біди огорни.

Свята Маріє, благодаті Божої сповнена Ти,
Свята Маріє, благословенна Ти поміж людьми.
    Санта Марія – віра й надія,
    Санта Марія – вічна любов.


   

Свята Маріє, величаєм Тебе повсякчас,
святу покровительку, Богом дану для нас.
Богородицю Діву, славімо в піснях,
заступницю нашу, шануймо в серцях!

Свята Марія, несе нам любов,
Свята Марія, небесний покров.
    Санта Марія – віра й надія,
    Санта Марія – вічна любов.

              

О пользе вредных привычек.

 Я прогуливала всегда . Садик, физру , ВУЗы, работы , свидания, мероприятия , комсомольские собрания,  свадьбы и  похорона ,  любовников,  реки, моря , проливы , и вот курсы теперь мы гульнули всей группой , но я от них ныкнулась все -равно - прогуливать надо в одиночку , а то не то: 
они возле этого фонаря 


а я ,глянув  такую красоту ,
 
вынырнула чуть ли не в самом центре события 

 

Молебен в Киево-Печерской Лавре на Покрову. 



 

Первый снег на Покров


«На Покров земля снегом укрывается, морозом одевается»

Я вспоминаю одну давнюю историю из моего детства, когда я учился в первом или втором классе (не помню точно), ничего не знал о Боге и, как каждый советский школьник, считал себя атеистом.

И вот в один день (как я теперь знаю, 14 октября) наша учительница Анна Ивановна начала очередной урок со следующих примерно слов: «Дети, сегодня православные отмечают праздник Покров. Праздник этот отмечается, потому что в этот день первый снег якобы покрывает землю. На самом же деле, как вы видите, все это — глупости. Посмотрите в окно, как ярко светит октябрьское солнышко, как ласково оно пригревает землю, и вы увидите, как далеко в этом году до первого снега. Все это опровергает глупые суеверия наших предков и означает, что никакого Бога нет».

Мы посмотрели в окно — стояла теплая и ясная осенняя погода, на голубом небе не было видно ни облачка — и аргумент нашей строгой пожилой учительницы показался нам чрезвычайно убедительным. Первый урок пошел своим, чередом. Но представьте себе, что в ходе урока небо вдруг потемнело, подул сильный холодный ветер, солнце исчезло за серыми облаками, и внезапно повалил густой-густой снег! На учительнице лица не было, они выдавила кривую усмешку и сказала: «Что же, всякие бывают совпадения», а я впервые подумал… Нет, не помню, что я тогда подумал. Помню только чувство изумления, которое я испытал, глядя на густой, мохнатый, валящий плотной стеной снег. Собственно и вспомнил я об этом эпизоде много лет спустя, когда стал православным христианином и давным-давно знал, что на самом деле праздник Покрова Божией Матери ни к каком снегу отношения не имеет

Александр Дворкин


Свято Покрови Пресвятої Богородиці



Покрова Пресвятої Богородиці

Історія вшанування свята




Покровська церква в селі Сутківці
В Україні найстарішою церквою, яка присвячена святу Покрова, є Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 р. як фортеця.

Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. Деякі Покровські храми, переважно 18 століття, вціліли до нашого часу. Перлиною української архітектури можуть вважатися Покровський собор Харкова, зведений у 1689 р., у стилі мішаного козацько-московського бароко, та київська трибанна церква Покрови на Подолі, що зведена у 1766 році видатним Григоровичем-Барським.

Свято Покрови Пресвятої Богородиці вважається днем створення Української повстанської армії (УПА). Цього дня починаючи з 2005 року в містах України відбуваються хода та мітинги прихильників українського націоналізму.

У жовтні 2014 року Володимир В'ятрович, директор Українського інституту національної пам'яті, запропонував, замість Дня захисника Вітчизни, відзначати День захисника України саме на Свято Покрови, мотивуючи це історичною традицією вшанування українського війська у цей день[5][6].

14 жовтня 2014 року Президент України Петро Порошенко з метою вшанування традицій та на підтримку ініціативи громадськості скасував відзначення Дня захисника Вітчизни і встановив свято День захисника України, яке відзначатиметься щорічно 14 жовтня[4].

Вшанування ікони Богородиці - покровительки українського війська

Богородиця — покровителька українських воїнів освячена Митрополитом Епіфанієм у 2017 році. На іконі зображені українські воїни різних епох, зокрема Святий Рівноапостольний Князь Володимир Великий, руський воїн, Гетьман України Іван Мазепа в похідних військових латах, січові козаки, старшини Армії УНР в одностроях Третьої «Залізної» дивізії, козак Полку Чорних запорожців, воїни Української Галицької Армії, Української Повстанської Армії, боєць «Самооборони Майдану», вояки добровольчих батальйонів, сучасні українські воїни АТО, які зібралися навколо постаті небесного покровителя українського воїнства Архистратига Божого Михаїла. Копії ікони знаходяться у Церкві святого Миколая «Пам'яті жертв Чорнобиля».
26 липня 2017 року в Михайлівському Золотоверхому монастирі у Києві Митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній та Голова Синодального управління військового духовенства митрополит Іоан (Яременко) освятили ікону Пресвятої Богородиці – покровительки українських воїнів[7]. На іконі зображення Божої Матері, яка тримає в руках омофор і ним покриває українських воїнів. Ідея створення такої ікони виникла ще в 2014 році. Її автор художник-іконописець Юрій Нікітін мав на меті створити сучасний символ захисту для кожного військового, хто зараз воює із загарбником.[8]

У Хресній ході 28 липня 2017 в День Хрещення Руси-України ікона покрови зайняла одне із головних місць, як головна українська православна військова святиня. Пізніше ця ікона була доправлена військовими священиками у зону АТО, для духвоних потреб військовослужбовців.[9]

Синодальне управління військового духовенства у грудні 2019 року разом із БФ "Корона князів Острозьких" започаткувало всеукраїнську акцію: "Воїни під покровом Богородиці”[10]. В рамках цієї акції 8 грудня поблизу передових позицій 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців голова СУВД митрополит Іоан (Яременко) разом з Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Республіки в Україні Марюсом Януконісом та головою Благодійного фонду «Корона князів Острозьких» Робертасом Габуласом передали в дар командиру 72 омбр ікону Пресвятої Богородиці - Покровительки українських воїнів. На церемонії передачі ікони був присутній перший заступник голови СУВД протоієрей Тарас Мельник, капелан бригади Микола Новацький, протоієрей Андрій Шпунт та автор ікони Покрови художник-іконописець Юрій Нікітін. 27 грудня митрополит Іоан (Яременко) подарував 14 ОМБр ікону Богородиці Покрова Воїнська.[11] 21 лютого митрополит Іоан відвідав Кам’янець-Подільський військовий гарнізон де разом із митрополитом Антонієм (Махотою) та капеланами звершив молитву за військо українське та вручив ікону Покрови Воїнської.[12].



11 січня 2020 року Блаженнійший Митрополит Епіфаній разом з капеланами освятив ікони «Покрови воїнської» для військовослужбовців. Тоді ікони покрови отримали полковник Дмитро Братішко, а також Командир 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького полковник Іван Гараз.[13][14]

У липні 2020 року ПЦУ передала у головний штаб ООС ікону Покрови "воїнської".[15]

Храмове свято «Покрова»

12 жовтня 2014 р. у Національному музеї народної архітектури та побуту України на експозиції «Закарпаття» відбудеться храмове свято «Покрова». Об 11.00 год. в церкві Божої Матері Покрови із с. Канора Закарпатської області розпочнеться святкова літургія. По завершенні служби відбудеться хресний хід та водосвяття.
 


     На свято запрошені фольклорно-етнографічні колективи із Чернігівщини, Івано-Франківщини та Київщини. В їх репертуарі прозвучать козацькі та героїко-патріотичні пісні. Біля церкви розмістяться народні майстри з храмовим печивом, вишиванками, народними картинками тощо. 

О 14.00 год. на хаті із с. Синевірська Поляна Закарпатської обл. відкриється виставка «Одолян-зілля Романи Кобальчинської» присвячена світлій пам'яті  співробітниці Національного музея народної архітектури та побуту України , відомому етнографу, Заслуженому працівнику культури України.
Ласкаво просимо відвідати НМНАП України 12 жовтня!

До Музею ходить наступний транспорт:
11 тролейбус: від м. Виставковий центр до Національного музею народної архітектури та побуту України ( від траси ще десь 1км)
496 (маршрутка) пл. Лукянівська- вул. Артема -вул. Вячеслава Черновола - пр. Воздухофлотський - пл. Соломянська- пр. Воздухофлотсьий - пл. Севастопільска - Кільцева дорога - Одеська пл. - вул. АКАДЕМіКА ЗАБОЛОТНОГО 

458 (маршрутка) Залізничний вокзал- м.Виставковий центр - Музей 

Слава Україні! Героям Слава!

У Львові на могилі Лева та Дарії Ребетів відправили панахиду 12 жовтня ц.р. на могилі Лева та Дарії Ребетів, що на Личаківському цвинтарі, відбулися поминальні заходи за участі депутатів Львівської обласної ради, керівників громадських організацій. Ректор духовної семінарії Святого Духа отець Микола Фредина відслужив панахиду, яку супроводжував хор семінаристів. Про це повідомила прес-служба Львівської обласної ради.

Квіти від Львівської обласної ради поклали до могили депутати Андрій Холявка та Орест Шейка. В почесній варті стояли пластуни та вихованці Львівського ліцею Героїв Крут.

Як зазначив у своїй промові Андрій Холявка, сьогодні ми віддаємо шану відомим діячам національно-визвольного руху, подружжю Ребетів.«Їхнє життя та смерть мають навчити нас прагнути єдності, - зазначив депутат. – Адже з наших суперечок найбільше користають наші вороги».

54 роки тому, 12 жовтня 1957 року, Лев Ребет загинув від рук агентаКДБ Богдана Сташинського у Мюнхені. Був провідником крайової екзекутивиОУН в Західній Україні. Після проголошення відновлення Українськоїдержави у червні 1941-го Лев Ребет став заступником голови Українськогодержавного правління, яке очолював Ярослав Стецько. В еміграції бувпрофесором Українського вільного університету, редактором журналу«Український самостійник». Був похований у Мюнхені. У жовтні 2010 рокуйого тіло перепоховали у Львові на Личаківському цвинтарі. Лев Ребет народився 3 березня 1912 р. у місті Стрий на Львівщині, в сім'ї поштового урядовця.У 15-річному віці, навчаючись в українській гімназії, став членом Української військової організації (УВО); після заснування Організації українських націоналістів вступив до її лав.У 1934-1938 рр. - провідник Крайової екзекутиви ОУН у Західній Україні.1940-1941 рр. - після розколу ОУН на мельниківську й бандерівську фракції підтримує Степана Бандеру.30 червня 1941 р. - Ярослав Стецько у Львові оголошує про відновлення незалежної Української держави й очолює Українське державне правління, Лев Ребет призначений його заступником. Після арешту Стецька 9 липня Ребет упродовж чотирьох неповних днів - до власного арешту 12 липня - виконує обов'язки голови українського уряду.

З осені 1941 до грудня 1944 р. - в'язень концтабору в Освенцімі.

Лев Ребет в останні роки життя

У 1945-1948 рр. - головний суддя Закордонних частин ОУН, з 1948 р. - один із керівників, голова політичної ради Закордонних частин ОУН. 1949 р. - захищає докторську дисертацію на тему "Держава і нація". З 1954 р. разом із Зиновієм Матлою очолює альтернативний провід ЗЧ ОУН, із 1956 р. - ОУН (за кордоном). З 1954 р. - професор Українського вільного університету. З 1955 р. - головний редактор суспільно-політичного журналу "Український самостійник". Автор багатьох праць із теорії та історії української нації, зокрема, "Теорія нації", "Держава і нація", "Формування української нації", "Світла і тіні ОУН", "Похо­дження українців, росіян та білорусів у світлі сучасних совєтських теорій". 12 жовтня 1957 р. - убитий у Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським. Похований на цвинтарі "Вальдфрідгоф".

У жовтні 2010 року за сприяння Львівської міськради прах Лева і Дарії Ребетів був перепохований на Личаківському кладовищі у Львові - поруч із президентом Західно-Української Народної Республіки Євгеном Петрушевичем, засновником "Пласту" Олександром Тисовським та легендарним військовим міністром ЗУНР, полковником УГА Дмитром Вітовським, організатором Листопадового чину 1918 року.

Детальніше тут:http://www.istpravda.com.ua/digest/2011/10/12/58949/

Дивіться відео тут: http://5.ua/newsline/184/0/69395/