[Приєднана картинка]Вони йшли поруч
узбережжям Дніпра наймальовничішої місцини України лишаючи позаду себе зелені
пагорби лісу та славетну гору героїчної козацької фортеці. Лілове, та золотисте
персикове сяйво заходу сонця майоріло на всьому навколо і з одного боку кожного
обличчя, а подекуди наповнювало низовини кров’ю тих солдатиків, з розповідей
старожилів, що неможливо викорінити з пам’яті і не думати.
Вони щойно мали дуже
хвилюючу розмову там на височині тієї славної гори...
4