Профиль

Акварель

Акварель

Украина, Кременчуг

Рейтинг в разделе:

Последние статьи

Свежие фотографии

Барани і вівці

В мене сьогодні вихідний, день, коли я зазвичай сплю, десь до одинадцятої ранку. Дозволяю собі пару раз в тиждень гарно виспатись, бо зазвичай пізно лягаю і тричі на тиждень рано встаю. От і сьогодні мала намір спати до упору, але чомусь саме в такі моменти по закону підлості - ВСІ ДЗВОНЯТЬ!)) Першим набрав мене брат, в нього температура, хотів проконсультуватись щодо ліків. Ну це таке, думаю засну. Тільки задрімала - звонить замовниця, я зітхнула, але що поробиш, справи то таке ж святе діло як і брат)
Ну, думаю, фігня, спробую заснути. Через 15 хвилин знову дзвінок, невідомий номер, трохи здивувалась, бо знаю всіх, хто може зателефонувати на цей номер телефону, робочий в мене інший, туди часто дзвонять з незнайомих номерів, але саме на цей - хто б міг бути?
Беру слухавку, і починається цікаве - чийсь трохи захеканий голос, явно наче в коридорі, бо характерна акустика, і з голосами на задньому фоні, гучно і з натиском починає говорити :
- Ви мені поможете? Поможете?? І ще щось нерозбірливо.
Я:
- Стоп. Ви кому телефонуєте?
Він:
- Вам!! Ви поможете!? В мене пропав БАРАН, ви поможете??!
Я злегка офігіваю і перепитую:
- Що допомогти? Який баран??
Він :
- Баран пропав, вкрали! Сказали подзвонити вам, ви допоможете!!

Ось тут я вже проснулась))) Ну, думаю, ці школярі, не можуть нічого нового придумати)) Тому просто відключилась і зітхнула вже дужче, бо я ж виспатись хотіла.. Та чорт з ним, спробую ще заснути. Але, як ви здогадалась, не доля. Через пару хвилин з цього ж номеру знову дзвінок.
Тут я зрозуміла, що виспалась. Піднімаю слухавку, там перша ж фраза :
- Сука, ДЕ БАРАН??!!

Більше не дзвонив. Але цікаво навіть - чи то розіграш шкільний, чи справді набрали не той номер і шукають того барана?)))
Але, зараза, я не виспалась!!! Так і підначує набрати його годин в 10-11 вечора, запитати пару раз, чи знайшов барана, чи сам баран?

Поки снідала, зробила висновок - овечки то до солодких снів, а баран - явно до бадьорого ранкуlol

Передчуття весни

Сьогодні день був офігенно прекрасним, як для лютого. Враження було наче кінець березня чи навіть початок квітня, коли морозець надає сонячному ранку отой особливий запах весняної свіжості (який роками намагаються розгадати і додати до прального порошку, а не виходить і близько), і якому надають завершеності синички, цвірінчання яких каже - таки да, тобі не здається, це таки весна!
Але передчуття весни для меня в цей день проявилося геть інакше, і вже майже вночі, коли не видно сонечко, синичок і нічого не пахне.
Я по власному подвір'ї ходжу вночі без світла, маю щастя пам' ятати рельєф і повороти) І тому мені було великим здивуванням повертаючи за кут літньої кухні добре так отримати по спині і нижче чимось довгим, твердим і явно бажаючим мені гарної ночі :).
Дістала мобільний, присвітила - сапа, якась ще городня фігня з трьома пальчиками і граблі, на які я так влучно і стрімко наступила. Це мама, приваблена сонечком і синичками вже наготувала, скоро ж вже можна буде .. :)

Так от власне про передчуття весни. Варто тільки нагнутися чи сісти, і відразу ну просто попою чую - весна скоро!!

Робота мрії

  • 11.02.20, 16:56


  На днях молодша сестра знайшла невеликий підробіток, всього пару тисяч на місяць. Але якщо врахувати, що пару тисяч платять за дві години роботи.. Сестра так і сказала - просто робота мрії, прийти на роботу раз в місяць на дві години, щоб перерахувати собі зарплату lol

 І чого в мене немає таких знайомств... unsmile lol

І я так хочу...

  • 19.01.20, 20:08
Останнім часом стала я якась романтична, що на мене мало схоже, а тут от різні дурниці в голові і все. Дійшло до того, що навіть споглядання сірих мокрих осінніх дахів якоїсь промзони в мене викликає захват, якби тільки в такій от компанії smutili lol



Та навіть більше - дивлюсь і трішки навіть заздрю.. 

І хай насняться слоненята..)))

  • 15.01.20, 19:37


Пару днів тому мені наснився сон. Він був чудовий - зелень навколо, тепло, така загальна атмосфера спокою і впевненості, така буденна і звична, і щось схоже на Індію, листям і архітектурою lol.
  І в мене є слон. Слоник, скоріше, бо молодий, невеликий і вредний страшне lol.
   Але тут подзвонив Михалич, і сон, звичайно, обірвався unsmile lol
   Останє, що було у сні, і що запам'яталося - я їду на слоні своєму, він вередує, намагається зійти з дороги, а я паличкою постукую по потрібному, лівому чи правому, вухові, звертаючи його на шлях праведний і думаю - треба йому більше часу приділяти, щоб тренувати, бо раптом що - кому він такий шкодливий і ненавчений треба? lol

  Розповіла потім своїм, так прогнозовано на запитання - і чого ото таке наснилось? три перші версії були "дурне спить - дурне сниться" draznilka lol
  Але справді весь день згадувався той слон. Чому саме слон? Я розумію, що якщо заснути під кримінальне зведення на ТВ, чи недай боже під битву екстрасенсів - насниться така дурня, що мама рідна! lol. Але ж я за минулий день ну нічого не читала, не слухала і не дивилась пов'язаного з Індією чи слонами. Взагалі. А отаке наснилось.
  
  А вже лягаючи спати знову згадала про нього, посміялась, бо цей слон, маленький і каверзний, був причиною мого гарного настрою цілий день, і подумала - треба заради приколу все ж заглянути в інтернеті в сонник, до чого ж сняться слони? І навіть трохи здивувалась, бо просто "слон" згадується в сонниках рідко, а от "їхати на слоні" - як щось важливе.
  Трактування всюди приблизно одинакове, тому наведу якприклад :
Сонник Миллера К чему снится Слон во сне? Слон - Видеть во сне, что вы едете на слоне, означает, что вы приобретете в высшей степени прочное состояние и заслужите почести, которые будете носить с достоинством. Все сферы деятельности вашего предприятия будут подчинены вам, и столь же авторитетным станет ваше положение в доме.

  Якось так lol Не зовсім розумію, як щось таке може статись з людиною, що веде розмірене тихе життя, зовсім не має кар'єрних мрій, сама собі начальник і навіть не думає щось розширювати, скоріше скоротити. Але раптом нагряне ота удача і засяє щаслива зірка - мабуть не відмовлюсь smutili lol

  Тож хай вам всім насняться слоненята podmig

Вся правда про "домашнє гестапо"


Версій було багато, а насправді ось що :



Я зашивала волейбольні м'ячі для брата-волейболіста, котрий працює на пів ставки фізруком в найкрутішому ліцеї Полтави. Ці м'ячі повністю уособлюють блиск і убогість нашого повсякдення, коли ніби ліцей для дітей непростих батьків, з дуже пристойним "благодійним" і не тільки фінансуванням немає грошей купити нормальних м'ячів на фізру, і брат щоб їх вистачило всім дітям пригадав, що я майстерно вмію їх зашивати. До речі поки батько був живий я їх зашила не один десяток.. І скажу - подобається мені щось в цьому занятті. Хай навіть це не так цікаво, як таємне домашнє відділення гестапо smutili lol 

Аж сама задумалась - гестапо, чи що?)))



  Перечислила сестрі, що мені треба щоб вона привезла, так всі мої висували версії, чим саме збираюсь зайнятись, версії були чудові lol
Перечислю замовлене : моток міцних ниток, мої спеціальні пасатижики, паяльник і гачок для в'язання.

Хто вгадає, чим планую зайнятися? podmig lol

Торкнуло. "Смотри, братан, как красиво!"

  • 10.01.20, 21:38
"Мезальянс - это не всегда плохо. Иногда это здорово помогает розширить горизонты. Сидеть на высоком дереве страшно, если ты - собака, но куда деваться, если твой друг - кот, и он даже озаботился лестницей! Дружи пёс с другой собакой - и никогда бы не видать ему крыш осенней промзоны с высоты птичьего полёта, не сидеть высоко на дереве с бутылочкой спиртного в компании лучшего друга. Картина - о дружбе без границ, о равенстве и братстве."


Я як побачила цю картину Васі Ложкіна, до творчості якого я небайдужа, щось таке ворухнулося всередині.. Справжнє, як дружба оцих двох на дереві. А вже потім знайшла текст, що супроводжує в альбомі цю картину, і зрозуміла дві речі - перше, що в мене всередині є розуміння речей, і друге - що я свої відчуття оформити в слова так і не змогла, а автор тексту зміг))

Текст подаю мовою оригіналу, мені здалося, що так буде краще і точніше відчувається зміст. І вибачаюсь, що це банальний скрин, я як справжній лузер не змогла зробити краще швидко))) 

Мені #невсеодно

  • 03.01.20, 21:08


Для мене справді є різниця, де.

Для мене є різниця, з ким, куди і звідки.

Все очевидно: хтось вперед іде,

А хтось стає навколішки й навшпиньки.

А щодо того, хто кому товариш, друг і брат,

На щастя, кожного я право поважаю,

Але не поважаю я порад,

Як через пекло проповзти до раю.

І як підставити щоку під чобіт зла,

І як закрити гідність у коптьорку,

І тих, хто молиться на голову козла,

І тих, хто всує одягає гімнастьорку.

У кожного свій погляд на життя,

Свої слова, гріхи і протиріччя.

Старіють очі і від сміху і від сліз,

Та не буває без очей обличчя.

Як не буває без облич людей,

І не буває без людей держави.

Какая разніца, под чєм под кєм і с кєм,

Коли овець зганяють вовкодави.

Коли нема зубів, вже все одно:

Жувати шоу чи смоктати серіали.

Яка різниця: сало чи попкорн.

Коли тебе на мило готували.

Ви кажете, що кожного колись

Ви кажете, що кожного колись

Потрібно врешті-решт нагодувати.

Я згоден з цим. Але навіщо всім

Солодку вату в душу заганяти.

Ми творимо державу чи колгосп?

Ми пишемо історію чи казку?

Ми хочем без наркозу перемог

Чи хочемо під опіум – поразки?

Для мене справді є різниця, де.

І хто і з ким готовий побрататься.

Не проживе держава без людей.

Людей, що вовкодавів не бояться.


                               С. Вакарчук. 

Про подарунки

  • 31.12.19, 18:35
В моєму житті подарунки траплялись багато разів. Іноді, правда, як в анекдоті - "підарки. А кому може й що хороше буде". Але в основному ні те, ні інше - просто щось таке, що не жалко подарувати і гарно виглядає, але притулити нікуди, одним словом - якась фігня.
Найперше що саме "подарунок" пам'ятаю - коли з Ленінграда приїхав батьків брат, дядько Василь, царство небесне, вбили його в 2000 - му, і привіз телефон, майже як справжній, пластмасовий, блакитного кольору, в якого коли покрутити диск з цифрами, лунав деренчливий дзвінок, як справжній)) От він в пам'яті чомусь, вразив мабуть. Зараз це було б така дрібниця, бо здається немає нічого такого "дорослого", щоб не було такої ж іграшки - і касові апарати, і бензопили, і все-все.
Пам'ятається один зі шкільних, "від класу", подарунків - невелика декоративна дощечка з випаленим малюнком курчати, розфарбованого акварельними фарбами. Я його пам'ятаю мабуть тому, що вона в мене й досі є, в батьків нещодавно відшукала, там ще позаду пам'ятний напис, тому точно знаю, що було це в п'ятому класі))) Інших подарунків шкільного часу не пам'ятаю. А щось же дарувалося щороку.
Новорічні подарунки то окрема тема.. Й досі пам' ятаю оті відчуття, коли зранку щойно проснешся і відразу до ялинки, під якою подарунки.. І нічого більше не треба)))) Але найкращим подарунком на новий рік всіх часів для мене було коли батько купив сіру в яблуках, просто класичну, кобилу Зорьку))) і ми першого числа їздили до діда з бабою, а вона така гарна, по-зимовому біло-чорна, пухнаста.. І оті чорні м'які ніздрі, які дихали паром нам на долоні, коли ми годували її хлібом))) Це був той подарунок, що буває може раз в житті - здійснення найбільшої дитячої мрії.
Є ще дорослі подарунки)) і тут можу пригадати, так би мовити, кілька категорій. Нікому не потрібні і не цікаві парфуми і светри мабуть дарували всім, тут здивувати нічим. Потім те, що купуєш сам собі на свято, типу подарунок, давно не роблю так, суто з причини, що купую тепер "просто так", коли зустрічаю саме ту річ, що дійсно треба і хочу, без прив'язки до свят чи дат. Далі йдуть подарунки "від колишніх". Тут таке - щось завжди непрактичне чомусь)))) Чорні атласні босоніжки на оригінальному каблуку-шпильці від хлопця-фетишиста, які страшне гарні, але страшне незручні, взувала їх разів зо три, так в коробці й лежать ці роки. Комплект білизни, за нереальні мені тоді майже три тисячі гривень, дуууже гарний.. А на ділі виявилося, що "преміальна лінійка" тільки по ціні преміальна, а якість - не сильно від китайського риночного відрізняється. Але гарне яке... Й досі думаю, що якби зараз випускали цю модель - купила б заново))))
Про ще один пам'ятний подарунок краще промовчу...))) Раптом тут діти читають))))
Ну і переходжу до того, що, мабуть, теж кожна жінка пам' ятає все життя - коли очікуєш класично листівку з цукерками як максимум ще щоб і смачними)), а отримуєш від прихильника неймовірної краси букет з кількох десятків червоних троянд, привезений симпатичним кур' єром...))) Я особисто була вражена просто тим, що це був такої нереальної краси БУКЕТ, що взагалі аж за кілька днів подумала, скільки ж це може коштувати в "жіноче свято", коли навіть десять простеньких тюльпанчиків коштують під чотири сотні.. Чоловіки - повірте, хай це ніби й не практичний подарунок, і на таку суму можна багато що.. Але кожна жінка пам'ятатиме його в такій ситуації потім все життя)))
І от хочу на завершення згадати про ще один, отриманий на день народження. Я взагалі до подарунків ставлюсь так.. Спокійно. Це не та річ, яка має бути обов'язково, бо саме вона мені каже про любов і ставлення до мене. В мене це інше, без чого важко)) а подарунки так, ну приємно, не більше. Іноді навіть незручно брати, не те що показувати всім своїм виглядом, яка я щаслива. От і отримавши на день народження в подарунок смартфон, я, до свого сорому))) максимум, що змогла, це не показати мімікою свого ставлення)) і то не впевнена))) Просто я до цього десять років користувалась кнопковим, і міняти нічого не збиралась. Мені, як ото кажуть, він і даром не треба був. Ну, принаймні я тоді так думала))) Понти мені мало цікаві, а нічого такого, що можна на смартфоні і чого не можна на нокії моїй - мені не треба. Хоча сама вмовляла старшу сестру купити, щоб не ганьбитися, солідна ж людина))) В свою чергу брати теж неодноразово і безуспішно переконували мене "яка то чудова річ смартфон")) І от тут тримаю його в руках, і думаю - а що з ним робити??))) А на днях підбивала підсумки року подумки, і раптом зрозуміла - це був найкращий подарунок в моєму житті. Не зможу тут пояснити чому, довго писати, та й нічого розповідати яким чином і скільки заробляєш "на дрібниці"))) але він настільки полегшив мені життя і покращив справи.. Це та річ, без якої зараз мені було б важко. Ну і просто - це єдиний в моєму житті подарунок, від якого одні плюси і яким дійсно користуюсь, який люблю і бережу, при тому, що не знала, що мені з ним взагалі робити коли отримала.

От так подумки згадавши все, що пригадалося з подарункової теми, висновок зробити можу тільки один - найкраще запитати, що саме хотілося б отримати в подарунок))) Але якщо раптом ви краще знаєте, чого дійсно не вистачає ось цій конкретній людині - даруйте!!! І раптом вам потім теж задумливо скажуть "а знаєш, твій подарунок - мабуть найкращий в моєму житті" ;)))
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
9
предыдущая
следующая