Ты расскажи мне о любви Под шепот робкий звездопада, Про жар, что теплится внутри, Про сны сквозь дни на дне тумана. Нечеловеческая власть Покой в пространстве отбирает Когда единственная страсть Весь пыл души в себя вбирает. И, не страшась шагов по краю, Идешь за ней на край земли; Твердят вокруг – не понимаю. &nbsp...

Читати далі...

О, поцелуй мой первый! Такой нежданно звонкий, Не с кем ни будь, а с нею - С любимою девчонкой! О, Боже – это счастье, Желанных губ касаться. Любви до исступленья С любимой отдаваться. Сомкнутых век дрожанье Слиянье юных тел, - Немое обещанье, Вот разума предел. Чуть влажных губ касанье, В мгновении быстротечном. Неровное дыханье . . . И ...

Читати далі...

Цінуйте тишу в темряві епох, Цілуйте тишу, тишу пресвятую, Її нам сотворив, напевне, Бог, А ми її, як водиться, не чуєм. Цінуйте добре муркання кота, Сніжинку кожну, зоряні суцвіття, І втратить сенс реалій чорнота, І той снаряд, що пнеться тишу вбити.[Приєднана картинка]

Я не знаю що таке кохання. Думаю нестерпне почуття. Намагаюся немов в останнє я його впустити до життя Іспит цей ніхто не подолає Крім мене самої. Дивний крок. Вчителька від мене вимагає Протилежний вивчити урок. Ця мадам не звикла до екстриму Ненависть плекає до людей Як вогню лякається інтиму Каже, що навколо світ звірей. Вона вчить ховатися від себе Злоба і підозри її мед, Лається неначе грішний ребе І плете з образ ажурний плед. Мрію я забути дивну тітку Її дім - ...

Читати далі...

Нащо потрібні писаки? Задля цікавих розваг? Так підкажіть же лайфгаки, щоб вєсєліть посіпак. Як мені вижити, люде? Як досягнути мети? Наче в пустелі верблюди Мрії, що звуться мєчти. Знов пробиваючи коло Власних обмежень и меж Наче малеча до школи Плентаюсь шляхом надєжд Суржик, русизми.. Що далі? Внутрішній цензор оре. Я розстібнула сандалі І босоніж по травє. Рушити правила круто. Світ - іподром заборон. Діє обмежень отрута, шикають з різних сторон. Чхати хотіла...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Кохання? А що це? Таке почуття?Не знаю. Не бачила. Може існує.Якщо я не люблю себе - то не я? То доля підступна? Це не хвилює.Всередині порожньо. Пастки надій.Розставлені марно. Я так обережна.Я так не потрібна собі. Вбивця мрій. Самотність мене поглинає. Безмежна.Як втратила десь я повагу до себе?Хіба це доречно - кохати нездару? Так хочу нарешті зробити як треба.Любити себе і знайти собі пару.

Я замахалась воюватисловами, діями, думками.Вкладатися, але не матинадії. Хибні результати. І якщо ви, мої хороші, нічого цій країні датине хочете. Дорожче грошіі блиск лише своєї хати, то вам ніхто не допоможе.Я замахалась воювати.

[Приєднана картинка]

На прем'єру "Осінньої музики" Ганни Гаврилець Київським квартетом саксофоністів і Національним заслуженим...

Читати далі...

Пусть будет свет, пусть будет тьма,Пускай грядет гроза немая,Под шум дождя я вновь одна,И вновь бреду, пути не зная.Не ясен день, не темна ночь,Не огонек души заветной,И гонит сон покой мой прочь,Не находя любви ответной.Не сладок сок, бездушна ночь,Года плывут, стирая грани,Улыбки сон и гордость прочь,Лишь пусть не будет расставаний.т.е.с. 08,05,10