хочу сюди!
 

Марина

45 років, діва, познайомиться з хлопцем у віці 37-49 років

Замітки з міткою «клімат»

Зміна Клімату...

Льодовик Муір, Аляска. 
Серпень 1941 р. — серпень 2004 р.


Льодовик Керролл «Carroll», Аляска. 
Серпень 1906 р. — вересень 2003 р.


Аральське море, Центральна Азія. 
Серпень 2000 — серпень 2014 р.


Ведмежий льодовик, Аляска. 
Липень 1909 р. — серпень 2005 р.


Не перетворити Україну на пустелю

Напівпустеля та степи. Як попередити кліматичну і продовольчу катастрофи в УкраїніМихайло Амосов
Михайло Амосов
  • Україна розташована в одній із найсприятливіших для ведення сільського господарства кліматичних зон. Тисячі років достатня кількість вологи та сонця формувала чорноземні ґрунти, величезну різноманітність рослин і тварин. Але все може змінитися вже в найближчі роки.  

Більше десяти років вчені фіксують постійне підвищення середньорічної температури повітря та зменшення кількості опадів. Починаючи з 1961 року, середня температура за рік у світі підвищилася на 0,8 градуса, а в Україні навіть більше – на 1,1 градуса.  

Кількість опадів в Україні взимку стала меншою, а влітку суттєво не змінилася. Водночас частішають випадки, коли місячна норма опадів може випасти за кілька годин.  

Такі кліматичні умови зовсім скоро можуть поступово перетворити Херсонську область у напівпустелю, а Черкаську та Чернігівську – на безлісий степ. Цілі регіони стануть непридатними для ведення звичного сільського господарства.  

Виникне ще більша потреба у прісній воді та спеціальних сортах сільськогосподарських культур, які даватимуть високий врожай у спекотних та посушливих умовах. Зокрема, йдеться про сорти кукурудзи та соняшника, посівний матеріал яких здебільшого ввозиться з-за кордону. Через високу вартість вони можуть виявитися не по кишені малим агровиробникам та селянам.  

Агровиробництво і зміна клімату – хто кого? 

Причинами такої зміни клімату є викиди в атмосферу парникових газів: вуглекислого газу, метану та інших. Збираючись у повітрі над землею, вони не дозволяють надлишковій енергії сонця повертатися у космос, що призводить до поступового нагрівання, а місцями і перегрівання нашої планети. 

Переважна більшість парникових газів потрапляє у повітря через людську діяльність. Електростанції, автомобілі, промисловість, а також розорана земля – все це джерела викидів парникових газів.  

Якщо ви здивувалися, що робить у цьому списку земля, то даремно. Газ і земля пов’язані, бо у ґрунті також є повітря. Воно схоже на звичайне, яким ми дихаємо, але в ньому значно більший вміст вуглекислого газу та метану.  

СО2 потрапив до ґрунту разом з відмерлою рослинністю та зберігається там аж до моменту, коли землю орють і ці гази вивільняються. Під час оранки поля площею 100 га у повітря вивільняється щонайменше 8 тонн вуглекислого газу. Це як вага чотирьох автомобілів Tesla Model S! 

В Україні ж всього 33 млн га розораних земель, які щороку продукують більше 26 млн тонн вуглекислого газу. Така площа земель – це 55% території нашої країни, що уже є найвищим показником розораності у Європі, але їх площа продовжує зростати.  

Потрапивши у повітря, цей газ робить свій внесок у нагрівання нашої планети. Так сільське господарство саме створює умови, які ускладнюють сільськогосподарську діяльність. 

Як діяти, аби не перетворити Україну на пустелю? 

На жаль, сьогодні в Україні не існує чіткої політики щодо зменшення викидів парникових газів від сільського господарства. 

Щоб допомогти уряду створити необхідну політику, ГО Екодія  спільно з іншими експертами  розробили Дорожню карту кліматичних цілей України до 2030 року. Це перелік завдань, які має виконати Україна у найближчі роки, аби знизити викиди парникових газів та зробити достатній вклад у боротьбу зі зміною клімату.  

Одна з основних цілей – припинення зростання та поступове скорочення викидів  від користування землями. Нижче кілька порад про те, як зменшити викиди парникових газів і не стати свідками кліматичної та продовольчої катастроф в Україні у найближчі роки. 

По-першесільгоспвиробникам варто відмовитися від суто економічного підходу до своєї діяльності. Необхідно перейти до “нульового” (тобто взагалі без оранки) обробітку ґрунту. Або ж до мінімального, але обов’язково використовувати органічні технології такого обробітку.  

По-друге, уряд має розробити політику користування та керування земельними ресурсами, яка б скорочувала площі розораних земель. Насамперед йдеться про землі природно-заповідного фонду, боліт та лісів. Це ті землі,  які були непридатні до розорювання з самого початку. Якщо їх вивести з обробітку, вони поступово повернуться до свого природного стану та почнуть поглинати вуглекислий газ. 

Також з полів на крутих схилах варто зробити пасовища чи сіножаті. У багатьох селах України саме розорювання земель на схилах позбавляє людей місць для випасу худоби. Крім того, це призводить до забруднення агрохімікатами води у ставках та криницях, адже вони стікають схилом з першим дощем. 

Автор: Михайло Амосов – експерт із землекористування ГО Екодія

«Більше ніколи не буде…»!

«Більше ніколи не буде…»!
 

Природні катаклізми позбавлять українців цілої пори року...

[ Читати далі ]

Сонце вийде зі "сплячки" в 2019-2030 роках

Сонце вийде зі "сплячки": астрономи розповіли, як поводитиметься світило в 2019-2030 роках



Сонце вийде зі "сплячки": астрономи розповіли, як поводитиметься світило в 2019-2030 роках
Активність Сонця, як показують спостереження за останні чотири століття, змінюється циклічним чином. До 2024 року, в середині наступного циклу активності світила, ймовірність виникнення небезпечних корональних викидів і частота спалахів на Сонці буде максимально високою.

Про це пишуть вчені, що опублікували статтю в журналі Nature Communications, передає Хвиля.



Активність Сонця, як показують спостереження за останні чотири століття, змінюється циклічним чином з періодом приблизно в 11 років, за час яких число плям на поверхні світила поступово зменшується і зростає.

"Наступний цикл виб'ється з тренда на зменшення сонячної активності і буде дещо сильніше, ніж припускають колеги. Ймовірність того, що він буде слабкіше 24 циклу, фактично дорівнює нулю. Тому не варто чекати повторення Маундерівського мінімуму і настання нової льодовикової епохи", - заявив Дибьенду Нанді (Dibyendu Nandi) з Центру космічних досліджень у Колькате (Індія).
Аномально довгі періоди спокою на Сонці, такі як Маундеровський мінімум 17 століття і Дальтоновский мінімум 19 століття, асоціюються з похолоданням клімату. Відповідно, зростання числа спалахів в сучасну епоху багато астрофізики пов'язують з глобальним потеплінням.

Як пояснюють вчені, до недавнього часу Сонце знаходилося у фазі так званого "Великого сонячного максимуму", в ході якого активність світила була декілька вище багаторічної норми.

Проте нинішній 24-й цикл, який почався в січні 2008 року, виявився рекордно слабким. Один час астрономи побоювалися того, що світило впадає в "сплячку" назавжди, проте відновлення його активності в 2015 році частково розвіяло ці підозри.

Подібні ідеї заставили астрономів задуматись над тим, як давно існують подібні цикли і можуть мінятися в принципі.

Рік тому німецькі геологи знайшли перші свідчення того, що він не змінювався вже майже 300 мільйонів років. Це, однак, ніяк не позначилося на настроях алармістів, які поширюють теорії про швидкий початок "льодовикового періоду" через зупинки цього циклу.

Нанді і його колега Прантика Бховмик з'ясували, що цього не станеться, створивши нову комп'ютерну модель Сонця, що дозволяє прогнозувати рівень його активності за поточним числа плям на його поверхні, їх властивостями та загальної конфігурації магнітних полів світила.

Перевіривши її роботу на десяти минулих циклах, вчені прорахували те, як буде вести себе світило в 2019-2030 роках.

Як показали розрахунки, Сонце почне виходити зі "сплячки" приблизно в 2020 році, коли завершиться поточний цикл. Мінімальний рівень активності в 2019 році буде трохи вище, ніж на початку десятиліття.

Кліматологи проаналізували те, як буде змінюватися сонячна активність в наступне тисячоліття, і прийшли до висновку, що наступ мінімуму активності світила призведе до значного зниження середньорічних температур в Європі в середині поточного століття.

Максимальне число плям на поверхні Сонця буде спостерігатися в 2024-2025 роках. Їх кількість буде відносно скромним, але все одно воно буде помітно вище, ніж під час 24-того циклу. Як відзначають астрофізики, його можна буде порівняти з тим, як поводився світило у 1920-1930 роках, під час початку "Великого сонячного максимуму".

Все це, як зазначає Нанді, говорить про те, що на Землі навряд чи настане новий льодовиковий період і що глобальне потепління сповільниться. Навпаки, ці розрахунки показують, що зростання активності світила в наступні 10 років може підвищити температури на Землі і прискорити зміну клімату.

Нагадаємо, космічне агентство вперше зробило знімок іншого боку Сонця.

https://znaj.ua/science/193374-sonce-viyde-zi-splyachki-astronomi-rozpovili-yak-povoditimetsya-svitilo-v-2019-2030-rokah

Про крайній Південь...

           Виявляється, Антарктида має свій національний домен .aq. В ньому нараховується більше 200 тис. веб-сторінок. Також Антарктида має свій міжнародний телефонний код. Якщо побачите на своєму мобільному незнайомий номер, що починається на +672, то, ймовірно, до Вас намагаються додзвонитися пінгвіни.
8 грудня 2013 року в Антарктиді був зафіксований рекорд мінімальної температури на Землі 91,2 °C.
           Антарктида за договором 1961 року є нічийною землею, тобто не належить жодній державі. Проте вона має свій державний прапор. І з десяток держав давно висувають територіальні претензії на Антарктиду. Або мають закріплене за собою право висунути такі претензії будь-коли в майбутньому. Наприклад, Норвегія претендує на територію, більшу у 10 разів, ніж вона сама. А Австралія претендує на майже половину Антарктиди.
           Антарктида не має постійного населення. Залежно від сезону та потреб наукових досліджень її "населення" складає від 1 до 5 тис. осіб. Зате одна людина за існуючими нормами мала б вважатися громадянином Антарктиди, оскільки народилася там. 
           Ще дещо парадоксальним є нагромадження тут 90 % планетного льоду (близько 3/4 світових запасів прісної води) при тому, що південний полюс є найсухішим місцем на Землі. Тут випадає від 10 до 22 мм опадів за рік - так само, як на більшій частині пустелі Сахари.

Вуглецеве сільське господарство - новий шлях збереження клімату

Изображение

Більшість сучасних фермерських господарств оре грунт під посіви для придушення бур'янів, таким чином спрощуючи посадку, але ця технологія також випускає вуглець, що накопичуються в грунті у вигляді двоокису вуглецю (СО2). Зі збільшенням світового виробництва продуктів харчування, за останні 200 років грунт втратила від 50 до 80% вуглецю. Ситуацію може змінити так зване «вуглецеве» сільське господарство.

Дослідники з університету Огайо, свого доповіді «Порятунок в грунті» (a savior in soil) стверджують, що втрата грунтового вуглецю є відносно сучасним явищем, як результат різкого зростання населення в бідних країнах та промислового сільського господарства в багатьох.
Зорювати грунт люди почали відносно давно, десь в 5000 році до нашої ери. Але це було невинне перевертання грунту на глибину не перевищує 15-20 сантиметрів. Природа з легкістю справлялася з таким втручанням. Так було до тих пір, поки на поля не вийшла важка сучасна техніка, яка сильно ущільнювали грунт, що вимагало більш глибоко спахування, щоб розпушити грунт.
Так на поверхні виявився вуглець, який зберігався в грунті, можливо, десятки тисяч років. Увійшовши в реакцію з киснем, вуглець утворює СО2, і йде верхню атмосферу. І це тільки один з факторів втрати вуглецю в грунті. Наступний фактор - це промислове тваринництво, яке фактично змітає всю живність з грунту, таким чином руйнуючи її структуру і біорізноманіття.
Існує 2 ключових переваги вуглецевого сільського господарства:
По-перше, зворотний процес звільнення вуглецю, який як-би втягується його в грунт з повітря.
По-друге, це може допомогти поліпшити грунт без синтетичних добрив і призводить до кращої якості продукції рослинництва.

«Насичена вуглецем грунт - головний шлях збереження біорізноманіття в грунті і поживних речовин, ніж більше в грунті вуглецю, тим краще вона утримує воду», стверджує Ротанг Лал, професор ґрунтознавства та засновник вуглецевого центру при Університеті штату Огайо.
В даний час, земна атмосфера містить близько 400 частин на мільйон діоксиду вуглецю. Ерік Toensmeier, викладач в Єльському університеті і автор книги «Рішення для вуглецевого фермерства» (The Carbon Farming Solution), стверджує, що рівень вуглекислого газу в атмосфері повинен бути скорочений до 350 частин на мільйон або нижче, щоб приборкати зміна клімату.

У Парижі активісти пропонують програму розвитку сталого сільського господарства під назвою "Ініціатива 4/1000". Її суть полягає в тому, щоб збільшити обьем вуглецю в грунті всього на 0,004 відсотка. На їхню думку, це незначне, на перший погляд, зміна «дозволить зупинити нинішнє зростання викидів СО2 в атмосферу». Автори визнають, що це не реалістична мета, але таким чином вони хочуть підкреслити, наскільки навіть невелике збільшення грунтового вуглецю може внести зміни в кліматі.

І хоча для багатьох грунтовий вуглець досить абстрактне поняття, кожен з нас може зберегти його в грунті на своїй ділянці, застосовуючи методи органічного землеробства.

Земля уже не сможет выйти из экологического кризиса Читать по

Планета уже не сможет выйти из экологического кризиса – Земля неизбежно погибнет. К такому выводу пришли ученые, обсудив проблемы экологии, на 4-м международном экофоруме «Изменение климата и экология промышленного города», который завершился в Челябинске.

Эксперты подсчитали, что ежегодно человечество накапливает свыше 140 млрд т отходов производства и потребления. Именно этот мусор и разрушает среду обитания. Ущерб, который наносится окружающей среде, составляет больше 2 трлн дол. в год, и сумма эта растет даже быстрее валового мирового продукта, информирует еizvestia.com.

Для того, чтобы сейчас спасти планету, необходимо около 1,5 трлн дол. Собрать столько средств невозможно даже на протяжении десятилетия. Доктор биологических наук, профессор Борис Красуцкий уверен, что сохранение хотя бы существующей ситуации, в принципе нереально, поэтому выйти из экологического кризиса населению нашей планеты уже нереально.

Также к гибели всего живого на Земле приводит гонка потребления и низкий уровень экологической грамотности, уверены экологи. Если сегодня раздать людям все то, что им необходимо, то все равно останется еще три четверти товаров. Прогнозы, которые сейчас выдвинули ученые предполагают несколько сценариев будущего планеты.


Самым оптимистичным проектом запланировано ухудшение состояния окружающей среды к 2030 году на 10%, а более реалистичным – почти в 2 раза. Сколько осталось нашей планете — зависит от нас самих, от всего человечества, и в наших силах помочь Земле просуществовать как можно дольше.
По материалам «telegraf.com.ua»

Читать полностью на http://news.eizvestia.com/news_incidents/full/uchenye-zemlya-uzhe-ne-smozhet-vyjti-iz-ekologicheskogo-krizisa-i-neizbezhno-pogibnet

У Британії пропонують новий спосіб боротьби з кліматом

В час коли лідери країн світу шукають за ідеальним варіантом припинення процесів глобального потепління, один дослідницький центр у Великобританії пропонує вирішити проблему обмеженням приросту населення планети. Критики уже заявили, що такий підхід є аморальним і не практичним. 

На вулицях Лондона сьогодні можна побачити достатньо людей з дитячими колясками. Втім, народжуваність у Британії є низькою – на десять жінок тут народжується лише вісімнадцять немовлят. Тим часом в цілому населення світу стрімко зростає, і згідно з даними американського бюро перепису населення становить сьогодні шість цілих і вісім десятих мільярда людей. Тим часом ООН передбачає, що вже до 2050 року на Землі житиме 9 мільярдів людей. Але такий приріст, кажуть аналітики, можна зупинити. Серед них - Саймон Росс, представник британської організації «Optimum Population Trust».

«Якщо сім‘я народжує одну чи дві дитини, то вона просто відновлює кількість населення. Двоє батьків – двоє дітей. Звичайно, дехто не має дітей взагалі. Тож якщо більшість людей скажуть ‘Так, я хочу мати не більше двох дітей’, то населення планети почне зменшуватися».

Компанія, на яку працює Саймон Росс, хоче, щоби населення по всій планеті почало планувати народжуваність у своїх родинах. За приблизними підрахунками компанії, близько двохсот мільйонів жінок, в основному в районі африканської Сахари та деяких частинах Азії, не мають змоги контролювати народжування дітей. І якщо їм надати таку можливість, переконані у компанії, то вони віддадуть перевагу тому, щоби мати менше дітей.

«Ми говоримо тут про добровільні методи. Ми не кажемо, що людей треба змушувати до цього. Вони самі повинні цього захотіти. І якщо вони отримають можливість мати одну або двоє дітей то, як показує досвід, вони цією нагодою скористаються», - каже Росс.

Тим часом інші експерти – такі як Деррі Ньюман від британської компанії «Solar Century» -- бачать вирішення проблеми кліматичних змін на планеті у впровадженні відновлювальних джерел енергії. І не вірять, що проблему може вирішити процес регулювання приросту населення.

«Хто ми такі щоби вирішувати, має хтось право народжувати дітей чи ні? Я не знаю що має статися, щоби ми вдалися до таких драконівських методів боротьби».

Потреби зростаючого населення Землі можна задовольнити, каже він, але індустріальні країни, які найбільше забруднюють атмосферу, повинні змінити спосіб виробництва і використання енергії.

«Більшість людей хочуть бути економними. І лише одиниці не дбають що завдають шкоди довкіллю. Тож якщо ви запропонуєте людям економічнішу альтернативу отримання енергії і зробите цю енергію для них дешевшою, то навіть не треба буде пояснювати яку користь вони цим поступком зроблять для навколишнього середовища. Вони залюбки приймуть вашу пропозицію», - говорить Ньюман.

Тепер справа за світовими лідерами домовитись, як всі країни одностайно можуть зробити крок до чистіших технологій. Теперішні рішення прямо вплинуть на те, скільки населенне житиме на планеті вже й найближчому майбутньому і якою буде якість їх життя.
Сторінки:
1
2
попередня
наступна