І що ми бачимо? Йде час.Люди мовчать. Влада (хоча це визначення зовсім не підходе до цього збіговиська шахраїв, крадіїв, аферистів та покидьків), все більше народу загоняє на кухні. Мабуть в когось, вже знов з'являється страх. Стає нормою, коли людину хапають прямо на вулиці, кидають в машину та кудись увозять. Все це робиться на очах у людей, нахабно, без ніяких постанов суду.
                         Та власне і суду, як такового, вже не існує. Навіть в тому жалюгідному вигляді, який був півтора роки тому. Хто-небуть ризикне піти в суд без грошей? А якщо позов буде спрямован проти влади, або наближених до неї структур, то взагалі можна в суд не потикатися. Він, суд, вже не є місцем вирішення суперечок, як у всїх цивілізованих країнах, а став канцелярією каральної системи, збудованої за ці півтора роки.
                         На міліцію вже взагалі гидко дивитися. Один, так званий міністр, чого вартий. Подивившись на його фейс, одразу можна сказати, що це якійсь кримінальний елемент. Та, власне, і всі його афери з автівками тому підтвердження. А коли побачиш якогось дрібного міліцейського начальника в кашкеті з височенними, фанфаронськимі тульями, то розумієш, що ні про яку честь, гідність, там вести мову не можна.
                         А ця картина -



                         Час від часу я спостерігаю таку картину в Полтаві. На кого вони збираються спускати собак? Поки це працює, як залякування людей. А що буде завтра? А ці хами в міліцейській формі на ринках? З яким завзяттям вони гоняють бабусь!!!! Одразу розумієш, що ці бабусі і є головні злодії в країні. Не знаю, як Вам, а мені стає гидко від таких "правоохоронних органів".

                         Дивиюсь я і киянам. У Вас що, не викликає відрази, коли це смердюче дерьмо, вагою більше ста кіло, літає по місту з шаленою швидкістю, зупиняючи на годину, а то і більше, все життя в місті? Як можна терпіти цю наругу? Чому не підключаєтеся до різних акций протесту? Люди з регіонів, майже з боями, крізь міліцейські кордони пробиваються в Київ, а Вам просто потрібно вийти з Ваших кухонь.Але Ви, чомусь не виходите. Що з Вами? Вас залякали? Чи можливо знов, як Черновецькій, купили за гречку? Можливо і не залякали і не купили, але коли на тримільйонне місто знаходиться дві-три сотні сміливців, то погодьтеся, це викликає подив та сумні враження.

                         Та й що українці, нас залякали, і ми звикаємо до такого стану?
                         Влада знищує малий бізнес та загоняє на свої, вже приватні, заводи та фабрикі, доведених до зубожиння та відчаю людей, щоб платит їм мізерну платню, і ми з цим погоджуємося?
                         Влада закриває школи, повертає корупцию в інститути, збільшує оплату за навчання, а ми робимо вигляд, що нас це не стосується?
                         Влада збирається підняти пенсійний вік, щоб не платити пенсії, тому що вони вважають, що бюджет країни, це їхні гроши, що ці гроши вже поділені між ними, і пенсіонери не потрапляють під це розподіл. Ви це бачите, чи ні? Чи розумієте, що з Вами поводяться як з худобою? Собаче життя вже є краще, ніж у людини в наший країні. Я хочу наголосити, в нашій, не в їхній!

                         Не знаю, чому ми нічого не робимо. Можливо тому, що літо прийшло? Хочется поїхати відпочити? Так, може так статися. що наступним літом не буде вже за що їхати. Не буде, за що і їсти купити. Ми розуміємо це, чи ні?

                         Скажить мені, в чому справа?


                         Це я копіюю зі свого блогу - http://getbanditiwtaokupantiv.blogspot.com/

Друзі, так би мовити продовжимо тему http://blog.i.ua/community/3062/724097/

Будучи еще молодой, неискушенной, подверженной всяким влияниям нехорошим, Украина ныне пребывает в очень ответственной роли невесты на выданье. В одно окошко заглядывает, учтиво сняв шляпу, культурный, состоятельный, респектабельный, надежный жених по имени Европейский союз. В другое настоятельно стучится разухабистый ухажер, «свой в доску» первый парень на имперско-деревенских развалинах, с подчеркнутым пиететом нувориша величающий себя не абы как, а Таможенным союзом. И, как говорят, куды бедной девушке податься?.. На сей «страдательный», сакраментальный вопрос искал ответ и портал  «Политика и деньги».

продолжение

Знайшла в себе фотоальбом, який зробила пару років тому, подорожуючи по Закарпаттю. Повернулися спогади і зацікавилася історією цього величного замку. Пропоную Вам ознайомитися з цією цікавою історією і підбіркою моїх фото з цієї подорожі.

Дивлюся матч Україна - Франція, який проходить у Донецьку, бачу у віп-ложі татарина Ахметова та жида Суркіса і не чую підримки трибун. Донецьких уболівальникив (як і все місцеве населення) давно за гроші Ахметова перетворили у манкуртів, які не розуміють у якій країні вони живуть і які не можуть вивчвавити з себе слово "Україна".

Нещодавно на тому ж донецькому стадіоні збірна України програла грекам 0:1 - багато в чому через байдуже ставлення до рідної збірної з боку зазомбованих бандою Ахметова-Януковича місцевих уболівальних, з їх ворожим ставленням до України. Коли потрібно - вони вміють уболівати за свій "Шахтар".

Скоріше б добудували стадіони у Львові та Києві щоб українці нарешті отримали можливість підтримати рідну збірну.

І ніколи не потрібно проводити матчі збірної України у татарському Донецьку.

"Мы в Европе знаем одну Русь — Киевскую, последним королем которой был Данило Галицкий".

(Из письма Вольтера Екатерине ІІ)

Отут з'явилося декілька унікумів, котрі кажуть, що термін Московія вигадали поляки внаслідок своєї вродженої русофобії, а в Європі всі начебто знали, що московити то Русь. Загалом далі просто мапи.

 Мапа італійця Агнеса Баттісти, 1550 рік. На мапі землі України названі Русь, території сучасної Росії поділені на Московію та Тартарію.

Мапа француза Гійома Сансона, 1674 рік, територія Україна позначена як Vkraine ou Pays des Cosaques, територія Росії - Frontieres de Moscovie.

Мапа голандця Йоганна Янсоніуса, 1648 рік, має назву Typus Generalis Vkraine, на Сході - Moscovia Pars.

Посилання на карти в більш крупному розмірі:

1. http://i22.fastpic.ru/big/2011/0607/cf/68aa8cd2f57cc5abed64ba99e34d1bcf.jpg

2. http://i22.fastpic.ru/big/2011/0607/fa/336d45eacd6e4ec625381cdc44e2bdfa.jpg

3. http://i22.fastpic.ru/big/2011/0607/35/c6ed20c9c6d19735846f838be6e3ab35.jpg

Хай будуть тут на випадок зустрічі з неадекватами. Та й Вам, друзі, може станеться в нагоді

Продовження подорожі по Фастовщині. Цього разу сам Фастов, та де які цікавості, маленькі але цікаві. Маршрут був простий з уклоном на Фастів. Було дуже жарко і більше нічого не хотілось. Пробіг 200 км. Мар'янівка – Фастів – Червона Мотовилівка – Борова

Мар'янівка . Зараз не буду описувати історію цього села, яка розпочинається з ХІІ століття. Зараз село відомо як батьківщина всесвітньо відомого тенора Івана Семеновича Козловського (11 березня (24 березня) 1900, Мар'янівка — †24 грудня 1993, Москва). В селі відбудована хата в який народився Іван Степанович, зараз тут музей.

Фастів (за дореволюційним правописом Хвастів) місто обласного підпорядкування Київської області, районний центр. В першу чергу Фастів — місто залізничників, в ньому нараховується 12 залізничних підприємств й організацій. В місті є Музей історії міста, Дерев’яна Покровська церква (1779—1781), Католицький костьол (початок XX ст.), Фастівський краєзнавчий музей та музейний комплекс, який відтворює події далекого 1918 року, коли на станції Фастів було підписано Акт Злуки (22 січня 1918 року Центральна Рада своїм Четвертим Універсалом проголосила Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною державою українського народу. А 22 січня 1919 р. відбулося об'єднання УНР і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).).

Червона Мотовилівка. Також давнє українське село, що бере свій початок з 1712—1714 рр, коли за умовами Прутського договору 1711 року козаки-російські піддані українських земель змушені були переселитись на лівий берег р. Стугни з Мотовилівських земель (нинішнього с. Велика Мотовилівка). Доволі цікава і гарно викрашена дерев’яна Покровська церква.

Борова. Дерев’яна Успенская церква, є припущення що вона 1902 року. Але в селі зберігалась ще одна будівля з цікавою історією. Відкопав що в селі Борова ще жив Ксаверій Ратник ;) Той самий українець генерал-лейтенант Ксаверій Ратник який збудував крейсер «Аврора», що згодом став символ жовтневої революції. За радянський час ім’я Ратника стерли з історії, а сина розкриляли в 37 році за дворянське походження. Дочка яка жила в Києві до самої смерті скривала від свого сина хто був його дід.

 

 в домі Ратника знаходиться дослідна станція яка там з 1939 року. І нажаль про цю родину і цю сторінку історії майже ніхто не знає і досі.

Багато цікавого про Київщину

Пане Президенте!

Процес закриття україномовних шкіл в Україні набув загрозливих розмахів. Жодна попередня влада, навіть, окупаційна, не знищувала українську дитячу освіту з таким розмахом. З кожним днем цей процес набуває більших розмахів і особливо там, де влада представлена Партією регіонів, яка підтримувала Вас на виборах Президента України.

Остання новина у Торезі Донецької області не може не шокувати порядних українців (http://news.dt.ua/articles/82217). Незважаючи на прокурорський протест і не чекаючи на закінчення навчального року, міська влада закриває загальноосвітню школу N 27 і вивозить із неї меблі та інвентар.

Багаторазові звернення до Міністра міністра освіти і науки, молоді та спорту України Дмитра Табачника не дають результатів. На наше тверде переконання політика цього Міністра не тільки працює на знищення української освіти, а й підриває авторитет усієї влади в Україні і Вашої, зокрема.

Тож, закликаємо Вас, Вікторе Федоровичу, особистим втручанням припинити процес закриття україномовних шкіл в Україні та відправити Д.Табачника у відставку! Сподіваємося на розуміння і позитивну реакцію на наше звернення.

5 червня 2011 р.

Збір підписів проходить тут.

Пане Президенте!

Процес закриття україномовних шкіл в Україні набув загрозливих розмахів. Жодна попередня влада, навіть, окупаційна, не знищувала українську дитячу освіту з таким розмахом. З кожним днем цей процес набуває більших розмахів і особливо там, де влада представлена Партією регіонів, яка підтримувала Вас на виборах Президента України.

Остання новина у Торезі Донецької області не може не шокувати порядних українців (http://news.dt.ua/articles/82217). Незважаючи на прокурорський протест і не чекаючи на закінчення навчального року, міська влада закриває загальноосвітню школу N 27 і вивозить із неї меблі та інвентар.

Багаторазові звернення до Міністра міністра освіти і науки, молоді та спорту України Дмитра Табачника не дають результатів. На наше тверде переконання політика цього Міністра не тільки працює на знищення української освіти, а й підриває авторитет усієї влади в Україні і Вашої, зокрема.

Тож, закликаємо Вас, Вікторе Федоровичу, особистим втручанням припинити процес закриття україномовних шкіл в Україні та відправити Д.Табачника у відставку! Сподіваємося на розуміння і позитивну реакцію на наше звернення.

5 червня 2011 р.

Збір підписів проходить тут.

Пане Президенте!

Процес закриття україномовних шкіл в Україні набув загрозливих розмахів. Жодна попередня влада, навіть, окупаційна, не знищувала українську дитячу освіту з таким розмахом. З кожним днем цей процес набуває більших розмахів і особливо там, де влада представлена Партією регіонів, яка підтримувала Вас на виборах Президента України.

Остання новина у Торезі Донецької області не може не шокувати порядних українців (http://news.dt.ua/articles/82217). Незважаючи на прокурорський протест і не чекаючи на закінчення навчального року, міська влада закриває загальноосвітню школу N 27 і вивозить із неї меблі та інвентар.

Багаторазові звернення до Міністра міністра освіти і науки, молоді та спорту України Дмитра Табачника не дають результатів. На наше тверде переконання політика цього Міністра не тільки працює на знищення української освіти, а й підриває авторитет усієї влади в Україні і Вашої, зокрема.

Тож, закликаємо Вас, Вікторе Федоровичу, особистим втручанням припинити процес закриття україномовних шкіл в Україні та відправити Д.Табачника у відставку! Сподіваємося на розуміння і позитивну реакцію на наше звернення.

5 червня 2011 р.

Збір підписів проходить тут.