Бог є любов, а люди створені за образом і подобою Божою. Та коли людина про це забуває, відбуваються жахливі речі. І те, що сталося у нашій країні та центрі Києва зокрема, яскраво ілюструє цю істину.

     Кров, біль, сльози... Хтось залишиться калікою, хтось виросте сиротою, а хтось уже ніколи не повернеться до рідної домівки...

     На жаль, є серед нас ті, кого зідрана бруківка і спалені авто хвилюють більше, ніж горе тисяч їхніх співвітчизників. Таких можу "порадувати": відновити понівечене майно набагато легше, ніж понівечені душі та серця. А витерти з пам'яті страшні спогади - взагалі неможливо.

     Дев'ять років тому у нас теж був Майдан. Тоді носили помаранчеві стрічки. Тепер - чорні. Дай, Боже, нам усім завжди пам'ятати, по образу і подобі Кого ми створені, щоб більше ніколи не довелось носити чорні стрічки.

                                                        

На затвердження Кабінету міністрів України передано "перелік територій та вулиць у місті Києві, на яких застосовуються додаткові заходи захисту безпеки громадян".

Як пише Дзеркало тижня, посилаючись на джерело в МВС, список місць, які правоохоронці візьмуть під додатковий контроль є доповненням до раніше прийнятої постанови уряду. Повідомляється, що даний документ носить закритий характер, а сенс терміну "додаткові заходи захисту безпеки громадян" не розшифровується.

Як повідомляє джерело видання, на вулицях, прилеглих до урядового кварталу, буде введений спеціальний режим пересування. Дзеркало тижня Джерело стверджує, що документ є спробою узаконити право співробітників МВС перекривати столичні вулиці, обмежувати свободу пересування громадян у центрі Києва, а також затримувати осіб, які "загрожують безпеці громадян".

Планується, що перелік вулиць буде затверджений Кабміном найближчим часом. Видання також повідомляє, що застосовувати особливий режим планують з початку наступного тижня.

http://tsn.ua/politika/u-centri-kiyeva-nastupnogo-tizhnya-hochut-vvesti-osobliviy-rezhim-zmi-333913.html

Починаючи Конкурс народного плакату протесту ми не очікували такої бурхливої реакції! Почався Майдан, пісні, розгон, скандал, мітинги, штурми, промови, паузи, бої... І все те супроводжувалося активною плакатотворчістю. Рівно місяць тому ми створили сторінку Музею плакату у Фейсбку. Результат перевершив всі сподівання!

Фактично, музей почав творити віртуальну експозицію у прямому ефірі! Щойно плакат публікується на якомусь сайті чи в соціальних мережах, отримуючи аудиторію, одразу потрапляє на сторінку Музею плакату, на наш сайт...

http://museum-plakat.do.am/photo/suchasnist/6

Маємо віртуальну колекцію з кількох сотень плакатних композицій. Зрозуміло, більшість з них опозиційні, хоча, стараємося давати і роботи прихильників режиму Януковича, яких чомусь дуже мало і відрізняються брутальністю, низьким рівнем, нецензурщиною...

Музей плакату вже встигли звинуватити у поширенні закликів до повалення влади, екстремізму, тероризму, ще там чогось... Підкреслимо – Музей плакату не є ЗМІ! Ми проводимо наукову роботу зі збору, систематизації, вивчення плакатних робіт, зібраних в рамках Конкурсу народного плакату протесту! Всі ті зображення були оприлюднені до нас, і наскільки нам відомо, немає жодного судового рішення про визнання їх заборони чи порушенні законодавства, експертних висновків. Отже, маємо справу з народною творчістю, переважно анонімною. Вишиванки та крашанки, Кобзар теж забороните?

Інший проблемний момент – масове порушення авторського права, особливо, великих студій Голлівуду, відомих фотохудожників.

Журнал Музеї України звернувся до Посла США в Києві з проханням допомогти врегулювати можливі наслідки. Як повідомили наші джерела, судове переслідування народної творчості за мотивами творів, захищених авторським правом США, крім фактів використання у комерційних цілях великими ЗМІ, реально неможливе.

Поки планетарного розголосу отримала лише компіляція О.Лісовського за мотивами фільму Керрі. Поки ніяких претензій ніхто не висунув. Плакат відоміший за фільм... Та і юна актриса має таку несподівану міжнародну рекламу... Хоча, просимо великі ЗМІ, ТБ уважно ставитися до тих моментів! Хоч і революція...

Як директор Музею плакату, я дозволив колегам-журналістам використовувати роботи, відібрані нами на Конкурс народного плакату, не підписані авторами. Анонімні. А якщо є помітка і підпис – просимо домовлятися з авторами самостійно до публікації! Події занадто стрімко розвиваються. Ми ледве встигаємо фіксувати їх графічною мовою плакату.

Київ перетворився на плакатну столицю світу. Такого піку плакатотворення ще не було! Тим процес і цікавий.

Віртуальна експозиція плакату продовжує поповнюватися! Якщо не буде знищена режимом, заборонена, а ентузіасти-організатори не опиняться у якомусь сибірському таборі...

Веселі часи!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату при журналі Музеї України

29 січня вшановують пам'ять Героїв Крут і найзначиміше це зробили в Києві учасники Майдану, які великою колоною при повній бойовій викладці пройшли до Аскольдової могили і провели молебен на меморіалі крутян.



Герої вшанували пам'ять героїв

Alexander Kleimenov
Выйти сегодня вечером из зоны баррикад на Крещатике в сторону Бессарабки было довольно сложно, потому что навстречу шёл нескончаемый плотный поток людей: в основном мужчин самых разных возрастов, от 18-летних сноубордеров, которые в своей экипировке модно оттеняли наваленные горы шин, до умудрённых опытом дедов, которые "всё повидали". Долго пришлось ждать, пока сквозь узкий проезд протиснется какая-то ооочень большой, серьёзный и безумно дорогой джип - такие пропускали вовнутрь только в виду большого количества важного груза внутри. Возможно, это были юзаные покрышки. В какой-то момент я уже хотел идти в освободившееся окно, но меня с ног чуть не сбили. Я глянул вниз. Мимо меня пробиралась бабушка. Типичная киевская бабушка выпуска "с села", в платочке и тулупчике. "Ой, ну скільки ж вас! Скільки ж вас!" бормотала она, направляясь в сторону Майдана. Тут всё пахло горящим рядом костром.
Несколько часов спустя, после закупки и доставки медикаментов и уже после полуночи мы ехали в очень дорогом джипе по заснеженной улице Урицкого вверх. На довольно безлюдном и завьюженом бесконечном подъёме нам помахали две, опять же, бабушки. Мы тормознули, и бабушки сказали, что им тут совсем недалеко, но пешком уже им нет сил. Они вскарабкались в джип и умостились рядом со мной сзади, одной из них пришлось сидеть в детском сиденье. Это были тоже типичные киевские бабушки, но уже серии "в пальто 80х и немного кокетливых меховых шапочках с махоньким камушком для блеска". От них пахло чужим, но приятным домом. "Ну оце ж ми з Майдана. На останньому метро до вокзала доїхали, а далі пішки. Бачимо: у вас лєнточки жовто-сині, ну, думаємо - свої. Ну ми не могли не піти, як таке коїться. Мене питають: ну куди ти, бабка, лізеш туди? А я кажу: а як же мені не лізти! Я ж за вас, за молодих! Вам же жити в цій країні! Як же ми можемо її вам такою залишити?". Киев такой. Такой вот Киев.

" ПИШАЮСЯ ТОБОЮ, МІЙ НАРОДЕ !
Ти - Велетень, а не маленький гном.
Від страху заховалися заброди 
в Міжгір' ї за високим парканом. 
Стоїть Народ ! Як мур ! Бо в Нього - П Р А В Д А ! 
За Україну, за дітей і за батьків! 
Стоїть народ ! Будує своє Завтра 
без підлих, ненаситних януків. 
Мороз надворі ... Та серця гарячі ! 
Лютує "Беркут". Тридцять срібняків 
заплатять їм і скажуть : "Це без здачі... 
За кров народних бунтарів"... 
Іде народ ! На Київ йде, як лава. 
До хрускоту стиснувши кулаки.
З Тернополя, зі Львова, Станіслава ...
Й зі Сходу йдуть в столицю козаки. 
Пишаюся Тобою, мій Майдане ! 
Де славні правнуки своїх дідів.
За Україну !!! За народ!!! І сили стане !!! 
За те, щоб бити нас уже ніхто не смів ! ! ! "

Фотографії беркутівців, які побили людей і журналістів десятого січня 2014 року в Києві біля суду.Дивіться, може ви побачите серед них своїх однокласників або знайомих.

          Ну, а як же не приїхати? Я і так не перший раз на Майдані, а Новий Рік там зустріти, це сам Бог велів. Грандіозність Майдану словами не передати. Навіть це відео, яке я поставив, не в змозі цього зробити. Просто ми пройшлися по Майдану, почитали написи та гасла, погрілися біля діжок, ну і головне, зустріли Новий Рік. Якихось епохальний сцен на відео нема, просто ми були одні з його учасників.
          Звісно, зустрів нас кусок граниту, на якому був статуй лисого гандона(вибачте, але інакше сказати неможливо).

          А вже в Новому Році, першого січня, був на святковій ході вже в Полтаві, на честь 105 річниці С.А.Бандери. Було вже темно, особливо біля пам'ятника українським козакам, де відбувся мітинг, але дещо все ж таки видно.

заявка на реєстрацію у Книзі рекордів Гіннеса вже подана та отримана позитивна відповідь.