Владислав Трубицин: Самоуправление – не «днище», а фундамент

  • 23.10.20, 10:55

Владислав Трубицин: Самоуправление – не «днище», а фундамент политической системы!

Избирательная кампания в Киевраду подходит к концу, что лично для вас стало самым большим открытием в ходе этой кампании?

Владислав Трубицин: Самым большим открытием стало то, что чем дальше ты удаляешься от центра города – тем более ужасное состояние домов, жилищ, инфраструктуры. Есть неофициальная экономика, есть дипстейт – невидимое государство, а есть колоссальный по своим размерам «Киев наизнанку», с трущобами, убитыми дорогами, свалками, наркоманскими тусовками, нелегальными пунктами приема вторсырья и алкашами на детских площадках…

В моем избирательном округе полно таких мест и многоквартирных домов где годами нет горячей воды, где постоянные перебои с холодной, где трубы не ремонтировались десятилетиями, где люди давно уже не видели ни одного работника городских коммунальных служб и т.д.

Я считаю, что власть не имеет права устраивать никаких салютов, парадов и прочих дорогостоящих торжественных мероприятий, пока не будет решены эти проблемы!

 

-Из-за эпидемии короновируса такие мероприятия и так уже не проводятся почти год…

Владислав Трубицин: Правильно, за это время были сэкономлены миллионы бюджетных средств, которые следовало бы направить на реконструкцию и модернизацию аварийного фонда. Почему-то об этом ничего не слышно и я не вижу, чтобы эта проблема решалась по Оболони.

Посмотрите за окно, через пару недель уже может выпасть первый снег, а есть много людей, у которых нет ни отопления, ни горячей воды! И они не появятся, потому что трубы давно сгнили и зимой их вряд ли уже кто-то будет ремонтировать.

Когда насмотришься на все это, дико становится слышать заявления чиновников, о том, как они занимаются энергоэффективностью и «смарт-технологиями» в ЖКХ…-

-Как вы намерены решать подобные проблемы в случае избрания депутатом Киеврады?

Владислав Трубицин: Во-первых, мы уже зарегистрировали общественную организацию, которая будет заниматься этими вопросами вместе с жителями таких домов. Во-вторых, я лично, что называется, «за руку» поведу работников коммунальных служб по таким объектам и постараюсь сделать для них это путешествие «незабываемым». В-третьих, если кто-то попробует игнорировать наши требования, мы устроим настоящий ад для недобросовестных чиновников и руководителей коммунальных служб: будем пикетировать их место жительства и работы, будем вешать наружную рекламу с призывами к их совести и т.д. Мы никого не оставим в покое!

-Существует множество вопросов, которые невозможно решить на муниципальном уровне и для решения которых нужны законодательные изменения. Как будете действовать в этом случае?

Владислав Трубицин: Есть два варианта решения таких проблем. Первый – готовить официальные обращения представительского органа киевской городской территориальной общины к Спикеру ВРУ и депутатам. Второй – задействовать партийные механизмы, ведь Президент, премьер-министр, спикер и парламентское большинство сегодня представлены моими однопартийцами из «СН». Надо пробовать различные варианты.

 

-Президент предлагает сократить количество депутатов ВРУ с 450 до 300. Нужно ли сокращать количество депутатских мандатов в Киевраде? И если да, то до скольки?

Владислав Трубицин: В рамках партийной редакции «Закона о столице» предусмотрено снижение количества депутатов Киевсовета со 120 до 80 мандатов. Я поддерживаю такую инициативу. Во многих постсоветских и европейских столицах заседает приблизительно такое же количество местных депутатов. Наши 120 депутатов – это уже явный перебор. Лучше пусть депутатов станет на треть меньше, но пусть эта деятельность станет профессиональной и оплачиваемой.

Ничего не обходится государству так дорого, как «типа бесплатная» работа публичных лиц, которые компенсируют выпадающие официальные доходы всевозможной коррупцией.-

-Каким, по вашему мнению, должно быть местное самоуправление в Украине?

Владислав Трубицин: Главное заключается в том, что местное самоуправление – это отдельный срез, уровень, формат и т.д. власти. Самоуправление – не «днище», а фундамент политической системы! Есть масса вопросов, которыми должно заниматься не государство, а местная власть и самоуправление – начиная вопросами инфраструктуры и заканчивая предоставлением налоговых и экономических льгот. Люди на местах сами лучше знают, какие им нужны больницы, сколько им нужно новых рабочих мест и чего им не хватает для полноценного развития. Чем быстрее будет создано полноценное самоуправление в Украине – тем раньше начнется подъем!

-Не кажется ли вам, что инициируя проекты типа «Большая стройка», «Великая реконструкция», «стадион в каждом регионе» и пр. центральная власть подменяет собой власть местную?

Владислав Трубицин: На нынешнем этапе это оправдано, поскольку ни достаточного количества средств, ни полномочий у местных общин пока нет. Логику центральной власти понять можно. Они пытаются включить «мультипликаторы», которые реанимируют рост по нескольким отраслям экономики: занятость, строительство, транспорт, производство материалов и пр. К тому же, местные власти тоже активно участвуют в этом процессе, сами определяют приоритеты и частично все финансируют. Я общался с несколькими губернаторами и ни разу не слышал, чтобы кто-то был недоволен что государство дает деньги на такие дорогостоящие проекты.

 –Ваше отношение к т.н. «референдуму Зеленского»в день местных выборов?

Владислав Трубицин: Идея, я считаю, просто гениальная! Не пойму почему другие до этого до сих пор не додумались.

Думаю, что по мере внедрения интернет-технологий в политику, такие опросы станут регулярными и позволят выделить ориентиры развития по каждому из направлений. Президент четко всем показывает, что для общения с людьми ему не нужны посредники в виде олигархов, партийных лидеров, представителей кланов и пр.

-Сегодня многие политики и эксперты говорят о том, что сразу после выборов Украина войдет в жесткий режим карантинных ограничений. Что вы думаете об этом и как власть должна поддержать людей в этой ситуации?

Владислав Трубицин:Глядя на статистику заболеваемости, я понимаю, что другого выхода просто нет.

Только я считаю, что действовать нужно намного умней, чем во время предыдущего «локдауна». Не нужно полностью закрывать транспорт и останавливать общественную жизнь. Нужно обеспечить всех масками, а уже потом требовать их повсеместного ношения и штрафовать за нарушения масочного режима. Нужно более активно проводить обеззараживающие мероприятия, а не просто перекладывать всю ответственность на людей и бизнес. Нужно платить достойные деньги всему медперсоналу больниц и поликлиник, заботиться о здоровье врачей и о том, как они добираются на работу и с работы. К школьному обучению также нужно искать новые подходы: если старшеклассники еще могут продолжать учебу дистанционно, то что делать детям, которые только учатся читать и только начинают усваивать навыки взаимодействия в коллективе?!

Нужно спасать сферу культуры, которая больше других страдает от социальной заморозки общества. Иначе на выходе из карантина мы получим такую социальную интроверсию, что будем радоваться 20% явке на выборах…

Нова “Гридниця” в Олесько.

  • 21.09.20, 13:39
Журналісти вже звикли до скандально-депресивних новин з “фронтів культури”.
Тож черговий галас з легендарного Олеського замку не здивував. Особливо, якщо врахувати рівень нульового професіоналізму нинішніх очільників Львівської галереї ім.Б.Возницького…
Гендиректор вирішив виселити із замку відомий ресторан “Гридниця”, створений мисткинею Ярославою Павлюковець.
Все відбулося якось некрасиво-брутально…
Обурилася громадськість. Включилася преса, у тому числі сайти Української пресової корпорації, до якої входить і журнал “Музеї України”.
Навіть листа в Мінкульт писали – не відповіли…
Ресторан “Гридниця” в Олеському замку закрили.
Як завжди, депресивна новина з культури.
І раптом вибух позитиву у ФБ пані Ярослави:
Друзі!!!
Я щаслива. Нова “Гридниця” в Олесько.
Була адреса Замкова 30, тепер Замкова 3.
Нуль відпав.
Все пусте відпало.
Все неважливе- відпало.
Свобода!!!!!!!!!!!!
Ярослава Павлюковець
Нагадаємо коротку хроніку боротьби.

“Знову конфлікт…

Мені нічого втрачати, а країна має знати своїх “героїв”.

Ресторан Гридниця я створила 20 років тому.
Сьогодні її історія закінчується.
Не через карантин.
Він, звичайно підірвав наш фінансовий стан, але не вбив.

11.07.2020 року – в перший день роботи після 4 місяців простою, мене повідомили, що тепер в ресторан людей будуть пускати УВАГА!:

– з 11 до 16.30
– і з вхідним квитком за 90 грн!
Ні банкетів.
Ні святкувань.

Такий “подарунок” я отримала в якості підтримки бізнесу в час карантину.

З 11.07 по 28.07 неодноразово приходила до директора @Львівська Національна Галерея ім. Б. Возницького – Возняка Тараса, щоб знайти варіанти подальшої співпраці.
Туристичний бізнес – виражено сезонний.
Гридниця активно працювала з середини квітня по 1 жовтня. Потім – пів року не сезон.
Цього року – немає груп.
Він поставити мене в нереальні умови виживання.

Виникає питання: а для кого він зробить ці умови?
Для кого готує мій ресторан?

Коли я сказала, що буду розривати угоду, бо кожен день для мене – це зашморг на шиї, Тарас Возняк був дуже здивований, і відмовився.

Тобто, оренду і всі видатки я маю платити, але людей до мене – не пускають.
Погрожує судом.
Я не можу ні працювати, ні піти спокійно.

Я піду з того місця, бо воно стало мертвим”.

Чесно кажучи, ця маленька позитивна новина і перемога красуні і розумниці пані Ярослави, зробили мій день. Навіть підняли з якоїсь осінньої хандри.

Головне – не здаватися! Якщо впав – встань і йди лише вперед!

Ті, хто будуть мандрувати Львівщиною, запишіть адресу – Олесько, Замкова 3. Ресторан “Гридниця”.

Вітаємо і бажаємо успіхів!

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

Костянтин Стасюк у свої 65 феномен

  • 15.09.20, 00:10

Шлях істиних можливостей людини вже прокладено!

Новітня технологія біогравітаційної трансформації лімфи крові, тобто, розрідження всіх рідин в організмі – стає реальністю.

Костянтин Стасюк у свої 65 років не тільки має відмінну фізичну форму, але й володіє таємницями козаків-характерників, долаючи силу тяжіння, виконуючи вправи, які важко даються навіть підготовленим спортсменам, а ще володіє методиками омолодження, зокрема, через розрідження лімфи. – пише Разом ТБ.

Нові досягнення – презентація у Львові.

Феноменальні результати  показує відомий цілитель, рекордсмен Костянтин Стасюк. Нагадуємо – людині-унікум 65 років!

Його рекорди вражають! Вперше за все існування цивілізації  продемонстровані можливості організму людини з нейтралізації гравітації Землі. Під час виконання будь-яких рухів, тіло фактично впадає в стан невагомості. Де зменшується тертя в суглобах. Збільшується амплітуда, швидкість. Траєкторії рухів стають недосяжними для нормальної людини.

 

Покажемо неможливу швидкість рухів, неймовірну витривалість, силу, новітній бокс, новітні танці, новітні бойові мистецтва, удари по боксерській груші, захист і напад з холодною зброєю…

Це щось неймовірне! Технології завтрашнього дня.

Олег Березюк: Дискутуючи з М.Саакашвілі про судову реформу

  • 06.08.20, 12:51

Голова виконавчого комітету Національноі ради реформ при Президентові України Міхеіл Саакашвілі запропонував концепцію «всеосяжної фундаментальної судової реформи».
Насправді цей витвір важко назвати концепцією, оскільки в ньому є лише набір окремих тез, що не мають належного політико-правового і логічного обґрунтування.


На перший погляд, запропонована Саакашвілі реформа має благородну мету –
«…поміняти судову систему і дати справедливість українському народу».
Далі в цьому документі Міхеіл Саакашвілі намагається пояснити чому в Україні не завершилась судова реформа.

«Сама система зсередини себе не поміняє, у них розставлені люди скрізь, і в Верховній Раді, і на різних рівнях в Адміністрації Президента, і в уряді, і в інших місцях»- стверджує Саакашвілі і відразу запевняє, що «ми обов’язково прорвемо цю прірву, і в Україні обов‘язково відбудеться вичерпна судова реформа, НАВІТЬ якщо для цього потрібно буде використати інструменти ПРЯМОЇ ДЕМОКРАТІЇ.
Із задекларованого стає зрозумілим якими саме методами батоно Саакашвілі збирається досягати поставленої мети.
Очевидно, що він буде намагатись з допомогою ЗМІ сформувати в суспільстві негативну громадську думку про суди і суддів, що в майбутньому дасть йому можливість, використовуючи такий інструмент, як всенародний референдум і остаточно зруйнувати нинішню судову систему.
Тепер подивимось, що пропонує нам Саакашвілі по суті.
Теза перша. «Ліквідувати множинність існуючих органів контролю над судовою системою (ВРП, ВККС, ДСА) і створити «єдиний орган нагляду за ефективністю судової системи».
З першою частиною цієї тези можна погодитись. Дійсно ВРП, ВККС і ДСА працюють неефективно і тут дійсно потрібно проводити реформи.
Але друга її частина є абсолютно неприйнятною, оскільки створити «єдиний орган нагляду за ефективністю судової системи» неможливо без порушення Конституції України і принципу розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову, де усі три гілки влади є рівними і незалежними одна від одної.
Створення запропонованого Саакашвілі органу призведе до остаточного знищення незалежності судовоі гілки влади і збільшення на неї корупційних впливів з боку олігархів і недобросовісних політиків.
Якщо йти за запропонованою Саакашвілі логікою, то у нас потрібно створювати ще якісь «єдині органи нагляду» за ефективністю діяльності Верховної Ради І Президента України.
Це також неможливо зробити в межах існуючої політико-правовоі системи України, оскільки давати оцінку діяльності вищих органів державної влади може лише народ, як єдине джерело влади, шляхом виборів і референдумів.

У нинішній ситуації нам потрібно проводити реформу, яка буде сприяти забезпеченню реальної самостійності і незалежності судової гілки влади, і лише тоді можна буде розраховувати на запровадження в Україні справедливого суду і зменшення на нього впливів з боку інших гілок влади і особливо корумпованих політиків і переважної більшості повністю залежних від олігархів ЗМІ.
Далі у тексті запропонованої Міхеілом Саакашвілі «концепції» судовоі реформи є ще 8 тез, які також вимагають аналізу і більш детального висвітлення, але про них йтиметься уже в наступних публікаціях.
Олег Березюк,
директор Інституту глобальної політики і права

Привласнити все, або Як безкарність породжує нові злочини

  • 02.08.20, 20:19
Привласнити все, або Як безкарність породжує нові злочини

Будівництво елітного ЖК “Struetinsky Residence” в зоні забруднення Цезієм-137 та інші оборудки ексміністра з питань ЖКГ Кучеренка

Скандал навколо будівництва нового ЖК “Struetinsky Residence” – незаконної забудови під виглядом реконструкції, що триває в Печерському районі Києва – змусив пошукати зухвалого власника цієї будівлі.

Вже кілька років компанія-забудовник KyivBudDevelopment (KBD) здійснює будівництво житлового комплексу бізнес-класу за адресою Болсуновська, 8 (раніше: Сергія Струтинського, 8).

Через скарги жителів сусіднього будинку на те, що зведення цього ЖК спричинило тріщини і просідання фундаменту, на це будівництво звернули увагу. Аналіз усіх наявних документів засвідчив, що це будівництво повністю незаконне.

Знайти замовника так званої реконструкції допоміг профільний ресурс, який сприяє інвесторам у нерухомість перевірити безпечність того чи того об’єкту. Отже, на ділянці будівництва розташована триповерхова складська будівля (нежитловий будинок) площею 819.4 кв.м., власником якої є ТОВ “Карт Лімітед” (свідоцтво про право власності №6018160 від 11.07.2013 року), договір про передачу будинку для проведення реконструкції від 02 жовтня 2017 року. І, відповідно до п.2 наявних “Житлобудівних умов та обмежень”, передбачено “реконструкцію проводити в межах фундаментів будівлі, без розширення капітальної забудови на виконання вимог ч. 4 ст. 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Відповідно до даних містобудівного кадастру міста Києва, вказана земельна ділянка потрапляє в зону забруднення Цезієм-137. Цезій-137 — один з головних компонентів радіоактивного забруднення біосфери. Всередину живих організмів Цезій-137 потрапляє переважно через органи дихання й травлення. Ці дані також вказані у “Містобудівних умовах та обмеженнях”. (стор.4, 4 абз.). А отже будівництво житлового комплексу на вказаній ділянці загрожує життю та здоров’ю мешканців, які будуть проживати у вказаному комплексі.

За даними команди Bihus.info, зокрема “Канцелярської сотні”, фірма-власник будівлі, де триває зведення-реконструкція, зареєстрована за цією самою адресою на Болсуновськії, 8 на ім’я Кучеренка Андрія Юрійовича. Крім того, на цю особу тут також нещодавно зареєстровано обслуговувальний кооператив “Ботанічний маєток”, ймовірно, необхідний для постачання послуг та заробляння на майбутніх власниках щасливих метрів у центрі столиці. Проте третьою компанією, що розташована у цій будівлі та засновником якої є той самий Андрій Кучеренко є ТОВ “Трипільське підприємство “Пролетарська правда” – фірма, що скандально відгриміла на всю країну півтора десятка років тому, коли на елітних землях за Конча-Заспою у селищі Козин тривали війни за сотні гектарів елітної землі.

Ціна за сотку землі в Козині на порожній ділянці без будівель в середньому торгувалась близько $50 тис. Майже 200 гектарів вартісної землі у Козині перебуває у володінні ТОВ “Трипільське підприємство “Пролетарська правда”, яке, за інформацією реєстрів та ЗМІ, через рідного брата належить колишньому нардепу та ексміністру з питань ЖКГ, а нині депутату від “Батьківщини” Кучеренку Олексію Юрійовичу.

Нині призабута історія тоді кілька років не сходила з інформаційного поля. Земельне питання та участь у справжніх баталіях, зокрема, перших осіб держави, ретельно дослідило видання “Дзеркало тижня”.

За словами тодішньої очільниці Козина, депутатів селищної ради “купило” акціонерне товариство “Пролетарська правда”, аби придбати землю в Козині по 200 гривень за сотку (вартість козинських земель поблизу Дніпра тоді коштувала понад $10 тисяч за сотку). Відтоді “Пролетарська правда” Кучеренка стала платити лояльним місцевим депутатам по $200 щомісячно.

Свідчення очевидців подій у Козині та відкриті реєстри, що доводять причетність ексміністра ЖКГ уряду Тимошенко, парламентарія від фракції “Батьківщина” до цих схем, підкріплює й база помічників депутатів, розроблена за підтримки Слідство.Інфо та Громадського. Відповідно до неї, у п’ятому скликанні помічником народного обранця від президентського блоку “Наша Україна” Олексія Юрійовича Кучеренка був його молодший брат, той самий власник успішних фірм, зареєстрованих на Болсуновській, 8, Андрій Юрійович Кучеренко. Прикрим є факт, що на той час був чинним Закон “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року. Стаття 12 цього закону наголошувала на обмеженнях, пов’язаних із прийняттям на державну службу. У ній прописана пряма заборона спільної служби близьких родичів та свояків, пов’язаної з безпосередньою підпорядкованістю або підконтрольністю: не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані близьким їм особам.



Источник: https://censor.net.ua/b3210552

Вадим Вадимович Дробот про Закон про інвестиції

  • 24.07.20, 19:16
Вадим Вадимович Дробот: Закон про інвестиції суттєво змінить фінансовий клімат України

У січні  президент України Володимир Зеленський на Світовому економічному форумі в Давосі заявив про появу в Україні  “інвестиційних нянь”.

Про інвестнянь   багато сперечалися, експерти  писали різні концепції, і ось, через  шість місяців,  законопроект під назвою “Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями” отримав підтримку в українському парламенті.

Ми звернулись до експерта з інвестицій Дробота Вадима Вадимовича  за коментарями щодо цього закону.

–     Вадим Вадимович, Ви постійно тримаєте руку на пульсі та моніторите  стан інвестиційного клімату в Україні. Яка загальна картина з інвестиціями?

–   Про інвестиції говорять всі роки незалежності, але нарощення обсягу інвестицій в економіку України так і не відбулось. Протягом останніх 15 років в Україні було реалізовано лише 16 інвестиційних проектів вартістю понад 500 млн дол. США, з яких понад дві третини були сировинно-орієнтованими чи направленими на внутрішній ринок, тоді як лише один проект був спрямований на формування доданої вартості.

З 2011 року не було реалізовано жодного значного інвестиційного проекту в індустріях з високою доданою вартістю (машинобудування, хімічна промисловість, електроніка тощо), а частка таких проектів серед загального обсягу прямих іноземних інвестицій склала приблизно 8–13% (6,3 млрд дол. США).

У 2017 році надходження прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) склали всього  2,5 млрд дол. США, у 2018 році – 2,9 млрд дол.  та 2,5 млрд дол.  – у 2019 році.

Водночас обсяг прямих іноземних інвестицій, що надійшли до країн-конкурентів України, був значно більшим. Наприклад, лише у 2017 році до Польщі надійшло 9,2 млрд дол. США, до Чехії – 9,5 млрд дол. США, до Угорщини – 3,2 млрд дол. США. У 2018 році до Польщі надійшло 11,5 млрд дол. США, до Чехії – 9,4 млрд дол. США, до Угорщини – 6,3 млрд дол. США.

Як бачимо, інвестори віддають перевагу “знайомим” ринкам Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини, Литви, Болгарії, Румунії та інших країн регіону, що мають більш передбачуване бізнес-середовище та привабливіші умови для інвесторів. Порівняно з ними Україна має суттєво гіршу конкурентну позицію. Так, лише за 2018–2019 роки Україною не отримано 1,4 млрд дол. США інвестицій, які мали створити більше 12 000 нових робочих місць, оскільки інвестори, які розглядали Україну як можливе місце для вкладення інвестицій, обрали інші країни, у яких їм було запропоновано конкурентні інвестиційні стимули.

– Що заважає залучати інвесторів  до України?

-У першу чергу, відсутність інструментів державної підтримки інвестиційних проектів.  По друге, Україна вважається корупційною країною. В  Україні майже будь-яке судове рішення можна купити за якихось 10 тис доларів!  Корупція у судовій системі та відсутність верховенства права є найбільшими ворогами іноземних інвестицій в Україну. І,  головне, інвестори не бачили гарантій  з боку держави та готовність уряду країни до підтримки інвестиційної діяльності. Я вважаю, що прийняття закону  стане  сигналом для інвесторів, що уряд країни готовий до довгострокового співробітництва.

– Чим приваблива Україна для інвесторів?

– Найперспективнішими сферами для іноземних інвесторів є промисловість, аграрний сектор та ІТ.

Інвесторів приваблює,  в першу чергу, дешева робоча сила та географічна близькість до Європейського ринку. Сьогодні велику увагу інвестори приділяють переробній промисловості, яка спирається на аграрний сектор.

Україна поступово заміщує  російський ринок у Європі  і наші підприємства активно  починають експортувати за кордон майже половину своєї продукції.

Окрім того, наша військова, автомобільна  та авіаційна  промисловості  залишаються конкурентно спроможними  для багатьох країн. Зараз ми ведемо переговори з арабським світом щодо експорту наших автобусів.

Третя приваблива галузь для інвесторів — сектор ІТ, який протягом останніх десяти  років розвивається неймовірно швидко.

У 2019 році Україна зайняла 31 місце у глобальному рейтингу стартап-екосистем. Наш  інтелектуальний потенціал та можливості гнучкого ведення бізнесу в ІТсфері видаються інвесторам вкрай цікавими.

– Як цей закон допоможе залучити інвестора під час світової кризи?

-Для інвесторів Закон пропонує багато цікавих «фішек».

Наведу  кілька прикладів. Відповідно закону, держава надає підтримку  інвестору у формі податкових пільг до 5 років.  Це дуже важливо для іноземних інвесторів, адже  Україна дуже часто змінює правила оподаткування. Закон дає гарантію кожному конкретному проекту інвестора, що вони отримають не тільки податкові пільги, але й перспективу і гарантію стабільності.

Враховуючи корумпованість країни, інвестори отримають інвестиційного менеджера від держави, який буде супроводжувати їх від початку проекту до його закінчення. Це забезпечить виконання  інвестиційного договору, що укладатиметься між інвестором та Урядом України та і забезпечить гарантію  на державну підтримку та  правовий захист  інвестиційним проектам.

–  Що чекає звичайного українця після впровадження закону у життя?

–  Я б хотів зазначити, що закон прийнято  дуже вчасно. Економіка України, вже відчула негативний вплив  світової економічної  кризи, яка посилена  пандемією.  Якщо  за прогнозами МВФ, очікується падіння світової економіки на 3%, то в Україні, яка є традиційно  більш вразливою до економічних шоків,  ВВП може впасти на 4-8% порівняно з 2019 роком.  За прогнозами НБУ, через  закриття товарних ринків для українських експортерів, зміна глобальних виробничих ланцюжків та логістичних центрів,  Україна у 2020 році може зіткнутися з падінням експорту (-10%), імпорту (-14.5%), розширенням дефіциту бюджету (8% ВВП)…

Окрім того, через карантин найбільше потерпає  бізнес  зі сфери послуг: готелі та туризм, спорт-клуби та різноманітні салони, розважальні центри та креативні простори, де задіяно мільйони людей. І як результат –   НБУ прогнозує зростання безробіття до 12%.

Статистика показує, що зараз на біржі праці зареєстровано  понад пів мільйона людей. Ще стільки ж знаходяться у тіньовому секторі –  так звані фрілансери,  які отримують не регулярні та мізерні   заробітки. На сьогодні, безробіття є головною проблемою більшості українців.  Люди хочуть працювати та мати дохід,  але не можуть знайти роботу та гідну зарплату місяцями.

Впровадження закону в дію  дає можливість відкриття нових  робочих місць, Він допоможе людям знайти легальну роботу з білою зарплатою.

Закон надає підтримку українським та іноземним інвесторам, сума інвестицій яких перевищує 30 мільйонів євро, але для цього вони мають створити  понад 150 робочих місць із середньою зарплатою на 15% більшою, ніж у тому регіоні.

–  Але ж під час пандемії більшість країн зацікавлені в збереженні своїх трудових ресурсів.  Для чого їм вкладати інвестиції  в Україну?

– Закон розрахований на внутрішнього інвестора –  багато фінансових ресурсів було виведено за межі нашої країни.  І є надіє, що  саме  цей закон   дасть  можливість внутрішньому інвестору реалізувати виробничі проекти  на території  України у сферах переробної промисловості, інфраструктури та логістики, поводження з побутовими відходами, туризму, охорони здоров’я, освіти, спорту – ті галузі, які потребують особливої фінансової підтримки. Це сприятиме  збільшенню не тільки кількості нових високооплачуваних робочих місць та зростанню добробуту населення, але й дасть можливість  змінити  Україну з сировинно орієнтованої на економіку виробничу. Модернізувати   виробництво, зменшити ризики інвесторів у перехідний період до повної інтеграції України в законодавче поле ЄС.


Сьогодні більшість розвинутих країн мають фінансові можливості, щоб подолати наслідки тривалого карантину. На жаль, Україна не має таких можливостей. Кредит МВФ – це передумова для отримання дешевих кредитів від низки інших міжнародних інститутів. Крім того, на Фонд орієнтуються і приватні інвестори. Без кредиту МВФ буде вкрай важко або й неможливо обслуговувати державний борг, але питання розвитку це  не вирішують.

Україні залишається або й  надалі позичати гроші, або суттєво  змінити  інвестиційний клімат в країні.  Саме останнє  пропонує президент Зеленський у  Законі України “Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями”.

Сподіваємось, що інвестори повірять новим законам  і повернуть  в Україну свої статки.  Пандемія показала – коли закриті кордони, тікати нікуди…

 Наталка Іванченко

балабольство Кучеренка обумовлене страхом за бізнес

  • 24.07.20, 13:01

Пішов уже п‘ятий день, як нардеп від ВО «Батьківщина» Олексій Кучеренко (Alexey Kucherenko) зробив гучні звинувачення про рекет і здирництво, але так і не написав обіцяної заяви, до правоохоронних органів та президента.
Вважаю поведінку екс-міністра та чотири рази народного депутата не лише не гідною чоловіка, який не відповідає за свої слова!
Передусім, балабольство Кучеренка обумовлене страхом за свій незаконний бізнес, пов‘язаний з будівництвом ЖК «Struetinsky residence” в зоні зараження радіоактивним Цезій-137.
Також пан Олексій дуже не хоче оприлюднення інформації про оборудки з майном, яке він, можливо використовуючи свій статус держслужбовця, прихватизував на вулиці Болсуновська,8 і оформив на ТОВ «КАРТ ЛІМІТЕД», яка належить його брату Кучеренку Андрію Юрійовичу.

Зрештою, бездоказові заяви до правоохоронців можуть стати бумерангом для нардепа, бо завідомо неправдива інформація є причиною провадження проти самого Кучеренка і прискорить процес перевірки його майнових статків та законності їх набуття. А у брата Олексія Юрійовича Андрія, який був навіть його офіційним помічником у ВР, є дійсно багато цікавого і коштовного майна, яке отримати без депутатського і міністерського впливів особистими талантами було неможливо!


Детальніше про бізнес Кучеренків – тут:

Олег Березюк про реформи

  • 10.07.20, 22:44

Останнім часом з парламентськоі трибуни і у ЗМІ, почали частіше говорити про незадовільну роботу українських правоохоронних органів.
У зв’язку з цим депутати з парламентськоі фракції «Голос» навіть спробували відправити у відставку Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Цього разу Аваков зумів зберегти за собою посаду, але проблема залишилась.
Дехто намагається всю вину за невдалу реформу поліції перекласти на Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
Є і такі, які піддають критиці, і часто заслуженій, грузинських реформаторів.
Очевидно,що у нинішній ситуації Аваков є найбільш зручною фігурою для критики, оскільки усі інші «реформатори» уже давно знаходяться за межами України.
Насправді невдалою була не лише реформа поліціі.
Те ж саме можна сказати про реформу усієі системи судових і правоохоронних органів.
Варто згадати те, як після «Революції гідності» проходило звільнення суддів і правоохоронців .
Дуже багатьох звільняли лише через те, що вони в певний період часу перебували на тій чи іншій посаді в суді,прокуратурі СБУ чи міліції.
Все це беззаконня було легалізовано через прийняття закону «Про очищення влади».
Звільняли із служби усіх , хто мав відповідний досвід і зберігав інституційну пам’ять.
Нічого хорошого з цього не вийшло і зрозуміло чому.
Сьогодні також уже зрозуміло для чого і з якою метою в системі правоохоронних і судових органів на вимогу іноземних партнерів, в Україні створювались паралельні структури,які мали б забезпечувати незалежне розслідування справ пов’язаних з корупцією у вищих ешелонах влади.
В першу чергу тут мова йде про НАБУ ,САП та Вищий антикорупційний суд .
На створення цих органів пішло багато часу і витрачено значні кошти ,але уже є очевидним,що ефективність їх діяльності у сфері боротьби з корупцією дорівнює нулю.
Більше того , головний антикорупційнер Артем Ситник сам став фігурантом цілого ряду корупційних скандалів.
Тепер уже стало зрозуміло, що паралельні структури в судових і правоохоронних органах України створювались зовсім не для подолання корупціі.
Останні скандали , фігурантами яких є екс -посол США Марі Йованович ,директор НАБУ Артем Ситник,віце-президент США Джо Байден і колишній Президент України Петро Порошенко , дають підстави стверджувати те,що усі ці НАБУ , САП та інші так звані антикорупційні органи створювались у нас лише для забезпечення зовнішнього впливу на всі процеси ,що відбуваються в украінській політиці і системі державного управління.
Після обрання Дональда Трампа на посаду Президента США політична ситуація в Україні також почала змінюватись.

Нова адміністрація США основний акцент почала робити не на домінуванні Америки у всьму світі, а зосередилась на вирішенні своїх внутрішніх проблем.
У такій ситуації ми маємо розраховувати на власні сили і самостійно шукати шляхи вирішення наших проблем.
Також ми маємо навчитись відстоювати наші національні інтереси і на міжнародній арені та недопускати зовнішньго втручання у наші внутрішні справи з боку будь-яких іноземних держав.
Коли мова йде про реформи,то ми повною мірою маємо використовувати наші внутрішні резерви і науковий потенціал.
Якщо взяти правоохоронну сферу ,то можна назвати цілий ряд вчених і практиків з багаторічним досвідом , які знають що і як потрібно зробити для того щоб українські правоохоронні органи працювали ефективно і результативно.
У нас є достатньо висококваліфікованих фахівців з питань кримінального права ,які багато чому можуть навчати ще й іноземців. Особливо варто відзначити таких відомих юристів як Микола Мельник,Олексій Баганець,Микола Сірий,Василь Фаринник,Василь Шакун ,Олег Баулін, Микола Хавронюк та багато інших,яких навіть важко перерахувати.
При наявності політичної волі з боку вищих посадових осіб нашої держави, можна було б на базі Національної академії внутрішніх справ створити робочу групу, яка підготувала б концепцію реформування правоохоронних органів , а також проекти законів та інших нормативно правових актів.

За основу можна було б взяти нещодавно підготовлену колишнім Першим заступником Генерального прокурора України Олексієм Баганцем концепцію вдосконалення діяльності правоохоронних органів.
Це дало б можливість швидко і якісно провести усі необхідні у цій сфері реформи,які відповідали б вимогам часу та інтересам нашоі держави і суспільства.


Олег Березюк, директор Інституту глобальної політики і права

Вадим Дробот: Інвестиційна дієта

Вадим Дробот: Інвестиційна дієта або чому Україна й досі недооцінена?

За невеликий досвід у 28 років Україна встигла сказати остаточне «Прощавай» радянському минулому та змінити вектор свого розвитку. Точніше сказати, розвернутися в інший бік та розвести руками. Чому так сталося? Тому що зробити це одночасно неможливо, потрібен певний час та чіткий план дій, а також, найважливіше, розуміння того, як застосувати теорію на практиці. Яка ж ситуація у нас? Помахати ми помахали, а з Попелюшки у принцесу ще не перетворилися. Але кроки на шляху до цього ми зробили і навіть маємо успішні результати, та поки що цього замало.

На теперішній час Україна знаходиться у стані свого становлення, так званого нерозкритого потенціалу. Молода країна на шляху суттєвих змін і перетворення зі слабкого та залежного клаптика землі, хоч і дуже цінного, у яскравий ласий шматочок, що гратиме за своїми правилами. На жаль, відблиск минулого й досі присутній у багатьох сферах життя України, та трансформація вже відчутна.

У нас є всі ресурси для того, щоб по-справжньому називатися перлиною Європи, адже розташування і аграрно-промисловий сектор може стати скарбом у вмілих руках. Аби скарб засяяв, потрібен інструмент у руках вправного майстра, що викохає його і приверне світову увагу. Таким інструментом у нашому випадку має стати інвестиційний клімат. Для повноцінного використання інструментарію Україні потрібні фахівці, люди, які мають досвід у залученні коштів, що будуть супроводжувати нас на цьому шляху. Оскільки практики в Україні замало, думка професіонала й аналіз успішної реалізації інвестування в інших країнах неабияк допоможе.

Але чому інвесторів ми ось вже скільки запрошуємо, а більшість з них все одно стоїть осторонь і спостерігає? Незахищеність. На тепер ніхто не може гарантувати їм реальну безпеку, що їх не обдурять та не «кинуть». Поки що гарантії залишаються словесними, а це не вселяє довіри. У молодої політичної команди вже є великі проекти, які починають поступово відображатися у законодавстві. Останні позитивні зрушення відобразилися у підписанні президентом України Володимиром Зеленським Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності України» №132-IX, ухваленим ВРУ 20 вересня 2019 року. Саме він має на меті поліпшення інвестиційного клімату в нашій країні за окремими напрямками, обраними в результаті комплексної оцінки відповідності законодавства України найкращим світовим практикам, описаним Групою Світового банку у методології Doing Business.

Таким чином інвестори можуть розраховувати на особисті гарантії президента України та законодавство, що вже стрімко оновлюється.

Початок 2020 року вже відзначився економічним форумом у Давосі, де представники нашої країни презентували найкращі якості держави та намагалися залучити інвестиції, запрошуючи європейських лідерів відвідати Україну. Так, президент України Володимир Зеленський акцентував на нових програмах для інвесторів, зазначивши, що ми готуємо програму Investment nanny, суть якої полягає в тому, що якщо інвестор принесе до України 100 млн доларів і більше, то він отримає особистого менеджера, який знає п’ять мов і працюватиме з клієнтом цілодобово. Президент також наголосив, що менеджер вирішуватиме всі проблеми інвестора в будь-який час, а інвестор матиме державні гарантії. Крім того, Володимир Зеленський уточнив, що тї, хто інвестуватиме в наступні 2 роки у приватизацію в Україні 10 млн і більше, будуть звільнені від податку на прибуток. Такі заяви української влади вкотре демонструють світу впевнену політику нової влади та їхню рішучість змінювати Україну на краще.

Тож що нам потрібно для того, аби зрушення відбувалися швидше і, головне, якісно? Відповідь знаходиться на поверхні – залучати інвесторів і гарантувати їм надійність вкладених коштів, гарантії та підтримку держави. Але все це має бути не лише на словах, а й у дії, ще краще – підтверджено юридично на папері.

Не дарма про Україну часто говорять, що це країна можливостей. І це правда. Крім сприятливих кліматичних та географічних умов у нас є, де розвернутися – обирай будь-яку сферу і підкорюй висоти. Якщо говорити про найбільш привабливі для інвесторів сфери, можна виокремити такі категорії, як сільськогосподарська галузь, інфраструктура, туристична індустрія й інформаційні технології.

Україна – це бренд, який тільки починає набирати обертів. І наше завдання зараз пояснити світу, наскільки важливо зараз скористатися унікальною можливістю бути першими й розпочати свій бізнес у нашій країні, створивши для цього сприятливі умови.

Вадим Дробот, інвестиційний експерт

Олег Березюк про столицю

  • 27.06.20, 05:48

Київський міський голова Віталій Кличко знову заговорив про можливість запровадження в Києві жорсткого карантину.
Ми всі ще добре пам’ятаємо як в умовах такого «карантину» знищували малий і середній бізнес і позбавили людей можливості заробляти гроші на утримання своїх родин.

В цей час компанії , що належать представникам влади і олігархам не звертали уваги на карантин і на жодну хвилину не припиняли роботу та отримували надприбутки.
Замість того щоб шукати раціональні і адекватні методи боротьби з поширенням інфекції коронавірусу Володимир Кличко знову хоче загнати людей по домівках і лякає їх можливістю запровадження жорстких обмежувальних заходів.

Невже він не розуміє,чи можливо не хоче розуміти,що такі заходи не рятують мешканців столиці від коронавірусу, а лише руйнують економіку і хоронять людей заживо?
Сьогодні проблему поширення цієї інфекції потрібно вирішувати з допомогою медиків і вчених-вірусологів .Тут обовязково потрібно врахувувати і національний досвід боротьби з цією інфекцією і досвід зарубіжних країн .

Особливу увагу варто звернути на такі країни як Швеція і Білорусь, де не вводились жорсткі карантинні заходи.
Київ має реальну можливість сформувати команду фахівців і відправити їх за кордон для вивчення досвіду боротьби з коронавірусом.
Це дасть можливість отримати нові знання і використати їх для того щоб краще підготуватись до подібних викликів і загроз у майбутньому .
Для реалізації зазначених ідей потрібна політична воля і прийняття цілого ряду правильних управлінських рішень.
Є великі сумніви в тому, що нинішній Київський міський голова Віталій Кличко на це здатний.
Сьогодні уже для всіх стало очевидним, що цей видатний спортсмен не зміг стати хорошим політиком і управлінцем.
Це є підтвердженям тієї тези, що не «кожна кухарка може управляти державою».
Можна далі продовжувати критикувати Віталія Кличка і його команду, але у цьому немає жодного сенсу, оскільки від цього нічого не зміниться.
Єдиним виходом із нинішньоі ситуації є висловлення недовіри Київському міському голові і усунення його із займаної посади.
Звичайно, що киянам обов’язково потрібно запропонувати альтернативу.
На осінь в Україні заплановано проведення місцевих виборів.
До них потрібно ретельно підготуватись і висунути достойних кандидатів у депутати Київської міської ради і на посаду Київського міського голови.
Усі ці кандидати повинні мати значний життєвий і управлінський досвід, а також визначні професійні досягнення.
Після завершення виборів новообраний Київський міський голова  ,в першу чергу , має провести аудит комунального майна, замінити неефективних керівників і організувати ефективне управління містом.
Звичайно , що цей процес має бути виваженим ,без зайвого популізму і занадто революційних змін.
Далі потрібно звернути увагу на НАН України і налагодити взаємодію з усіма її науково-дослідними установами.
Загальновідомим є те, що після розпаду СРСР Україна мала третій у світі ядерний потенціал, потужну економіку, яка входила в першу десятку економік світу, а також серйозну науково-технічну базу.
За роки незалежності , в результаті бездарного управління , все це було знищено, але при правильному підході багато що із втраченого ще можна відновити.
Для цього потрібно створити відповідні умови для розвитку бізнесу і реалізаціі творчого потенціалу вчених-дослідників.
На щастя в Україні ще є креативні люди і свіжі ідеї . Тут ми можемо досить успішно конкурувати у світі.
Також нам потрібно відновлювати власне виробництво і виходити на міжнародні ринки.
Звичайно,що для того щоб відродити економіку, потрібні інвестиції.
Тут варто звернути увагу на інвестиційний потенціал країн Арабського Сходу . З ними можна ввійти в кооперацію і отримати необхідні фінансові та енергетичні ресурси , в обмін на українські технології , товари і послуги.
Взаємовигідне співробітництво можна і потрібно налагоджувати і з іншими країнами. Для цього потрібно правильно оцінювати процеси що відбуваються у міжнародній політиці і адекватно на них реагувати.

Але в першу чергу потрібно навести елементарний порядок і забезпечити суспільно -політичну стабільність у власній країні . Без цього неможливо розвивати ні економіку, ні науку, ні будь-яку іншу сферу.
Зрозуміло, що все це лише тези. За ними має бути чітка програма дій і команда, яка здатна її реалізувати.
Очевидно, що для реалізаціі будь-якої програми потрібно мати підготовлені кадри, владні повноваження і довіру виборців.
Якщо провести відповідні організаційні заходи і дати можливість киянам восени зробити правильний вибір, то можна розраховувати на те, що в недалекому майбутньому це позитивно вплине і на розвиток інших регіонів України.
Столиця завжди має проявляти ініціативу і показувати усім іншим приклад.
Для того щоб усе це втілити в життя, потрібно сформулювати концепцію розвитку і показати перспективу .
Далі необхідно зібрати команду однодумців , взяти участь у виборах і отримавши підтримку киян, перейти до практичної реалізаціі усіх цих ідей і планів.
Олег Березюк, Інститут глобальної політики і права

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
111
предыдущая
следующая