Починаючи Конкурс народного плакату протесту ми не очікували такої бурхливої реакції! Почався Майдан, пісні, розгон, скандал, мітинги, штурми, промови, паузи, бої... І все те супроводжувалося активною плакатотворчістю. Рівно місяць тому ми створили сторінку Музею плакату у Фейсбку. Результат перевершив всі сподівання!

Фактично, музей почав творити віртуальну експозицію у прямому ефірі! Щойно плакат публікується на якомусь сайті чи в соціальних мережах, отримуючи аудиторію, одразу потрапляє на сторінку Музею плакату, на наш сайт...

http://museum-plakat.do.am/photo/suchasnist/6

Маємо віртуальну колекцію з кількох сотень плакатних композицій. Зрозуміло, більшість з них опозиційні, хоча, стараємося давати і роботи прихильників режиму Януковича, яких чомусь дуже мало і відрізняються брутальністю, низьким рівнем, нецензурщиною...

Музей плакату вже встигли звинуватити у поширенні закликів до повалення влади, екстремізму, тероризму, ще там чогось... Підкреслимо – Музей плакату не є ЗМІ! Ми проводимо наукову роботу зі збору, систематизації, вивчення плакатних робіт, зібраних в рамках Конкурсу народного плакату протесту! Всі ті зображення були оприлюднені до нас, і наскільки нам відомо, немає жодного судового рішення про визнання їх заборони чи порушенні законодавства, експертних висновків. Отже, маємо справу з народною творчістю, переважно анонімною. Вишиванки та крашанки, Кобзар теж забороните?

Інший проблемний момент – масове порушення авторського права, особливо, великих студій Голлівуду, відомих фотохудожників.

Журнал Музеї України звернувся до Посла США в Києві з проханням допомогти врегулювати можливі наслідки. Як повідомили наші джерела, судове переслідування народної творчості за мотивами творів, захищених авторським правом США, крім фактів використання у комерційних цілях великими ЗМІ, реально неможливе.

Поки планетарного розголосу отримала лише компіляція О.Лісовського за мотивами фільму Керрі. Поки ніяких претензій ніхто не висунув. Плакат відоміший за фільм... Та і юна актриса має таку несподівану міжнародну рекламу... Хоча, просимо великі ЗМІ, ТБ уважно ставитися до тих моментів! Хоч і революція...

Як директор Музею плакату, я дозволив колегам-журналістам використовувати роботи, відібрані нами на Конкурс народного плакату, не підписані авторами. Анонімні. А якщо є помітка і підпис – просимо домовлятися з авторами самостійно до публікації! Події занадто стрімко розвиваються. Ми ледве встигаємо фіксувати їх графічною мовою плакату.

Київ перетворився на плакатну столицю світу. Такого піку плакатотворення ще не було! Тим процес і цікавий.

Віртуальна експозиція плакату продовжує поповнюватися! Якщо не буде знищена режимом, заборонена, а ентузіасти-організатори не опиняться у якомусь сибірському таборі...

Веселі часи!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату при журналі Музеї України