Прихований відеозапис, що на ньому один з помічників Порошенка розповідає про долю двох літаків  з Канадським гуманітарним грузом 

Шановні друзі! Здається, що пуйло - це не тільки Хутін. Порошенко - не менше пуйло. І всі решта теж. Підігравати москалям, у той час, коли на сході йде війна - це не те, що нонсенс, а просто зрада. І дехто нею просто маніпулює, крок за кроком здаючи нашу державу. Прикладів маса - Сашко Білий, війна на Сході, де нашим хлопцям забороняють атакувати. Мирний план і т. д. Ви ще вірите Порошенку? Тоді ми йдемо до вас...

Сам по собі він не відповідає жодним критеріям Майдану. Тому що доларовий мільярдер. Тому що брав участь у схемах "роботи" з бюджетом. Тому що на політичному рівні співпрацював із режимом. Він не є президентом Революції. Тож його перемогу я оцінюю так: втомившись від антиукраїнських олігархів, люди обрали собі українського олігарха. В мене запитання: а що, без олігархів – ну ніяк?
    
А тепер усе залежить від самого Порошенка. Від його бажання стати ІНШИМ президентом, а не просто наступним. Суспільство повинно загнати нового президента у стійло, яке він сам собі визначив. Воно називається «жити по-новому». Якщо він знову почне бавитися в квотний принцип призначень, у кулуарні домовленості з олігархами, в тіньові тендери-держзакупівлі – буде там, де Янукович зараз.

Хоча... Порошенко є більш небезпечний, ніж Янукович. Бо набагато розумніший і гнучкіший. Чи потрібен Україні «розумний і гнучкий новий Янукович» - питання на майбутнє. Коли я кажу «новий Янукович», то маю на увазі авторитарні нахили. Вони чітко простежуються. Найгірше – президент таки мусить бути жорстким у наших умовах. Але ніхто не знає, де закінчується принциповість і починається золотий батон.

Проти Януковича нас було 80%. Проти Порошенка нас удвічі менше. Це –проблема. Не думаю, що це перехідний президент. Навпаки: думаю, він надовго. Бо може домовитися з олігархами. З Коломойським і Пінчуком уже домовився. А ще він знає, як домовлятися з народом. Особливо нашим. Кепська ситуація.

Залишається уповати на його власну амбіцію увійти в історію. Він може це зробити – спробувати перезаснувати цілі сфери. Але для цього він повинен щодня жертвувати своїм рейтингом. Його основний ворог – це рейтинг. Я бачу, що Порошенко став заручником безпрецедентної цифри «55%». Жоден політик за всю історію України не набирав стільки. І тому Порошенко буде дуже дбайливо ставитися до свого рейтингу. А це – катастрофа. Він буде працювати на рейтинг, а не на Україну, яку треба різати без наркозу.

Усі схеми придумані до нього і працюють безвідмовно. Доведеться убити в собі бізнесовий азарт до збагачення. Якщо говорити пафосно, Порошенкові треба вбити себе в собі. А я не вірю, що крупний бізнесмен відмовиться від непоганого відкату, який сам проситься в руки. Принаймні я таких не зустрічав. Порошенко мусить згоріти заради фундаментального перезаснування країни. Пожертвувати собою. Не знаю, не знаю…

А якщо чесно - я щиро хочу, щоб у нього все вийшло. Бо на виборах переміг не Порошенко, а вимога людей жити по-новому. Вперед на міни.
    
Остап ДРОЗДОВ

Тут кое-кто предлагает, чтобы Юля договорилась с Петей. Мол, опять дрязги в "демократическом лагере". Давайте по порядку: во-первых, никакой Петя ни в какой демократический лагерь не входит. И с какого перепою он вдруг сам себя (устами Кличко), начал называть "единый кандидат от демократических сил".

 

Так какой он к черту представитель демократического лагеря? Сначала создавал вместе с Азаровым Партию Регионов, потом был у Медведчука в СДПУ (о), потом перебежал к Ющенко, потом к Януковичу, целый год был министром экономики у Янека и "сидел" на тендерах, за период правления Януковича богател вместе с "Семьей" и увеличил личный капитал ВТРОЕ до 1,6 МИЛЛИАРДА долларов.

     Не вошел ни в одну фракцию оппозиции после выборов 2012 года, когда как никогда нужно было объединение против Януковича, а корчил из себя "независимого депутата".

 

Когда понял, что Янеку капец - пришел на Майдан. Кстати, где-то в то же время, из ПР вышла Богословская. Потом встречается с Фирташем (блин, с Фирташем!!!) в Вене. Потом это отрицает (устами своего нач штаба). Потом Фирташ подтверждает встречу. Петя, как всегда, молчит. Потом, вдруг, уже во время войны с Россией, Путин "размораживает" работу двух Петиных конфетных фабрик в Липецке (ведь мы понимаем, что только Путин мог принять такое решение и дать приказ). Потом заказ от Министерства обороны, нет не Украины, а России на ремонт кораблей российского флота на 139 МИЛЛИОНОВ долларов. И это во время, по-сути, войны с Россией. 

 

Наверное по этому Петя НИ РАЗУ не назвал Путина виновным в агрессии, а лишь молил Путина о переговорах "где угодно, когда угодно и без каких-либо условий".

 И где тут "Петя-демократ"? 

 Во-вторых, нет конфликта между Юлей и Петей как людьми. Есть МИРОВОЗЗРЕНЧЕСКИЙ конфликт людей, которые исповедуют разные ценности. Она готова за убеждения сидеть в тюрьме, а он, за бабки готов "сесть" на тендеры в правительстве у Януковича.

 Она едет в Донецк и Луганск. А он ОБЕЩАЕТ ПОЕХАТЬ туда если его изберут. Она создает Движение Сопротивления агрессору, а он получает из рук Путина конфетные заводы. Она бьется с олигархами, а он сам олигарх и выдвиженец олигархии. Им не возможно договориться. Не потому, что не хотят, а потому, что по разному видят мир, роль Украины в этом мире и путь развития Украины.

    Сергій ВЛАСЕНКО

С Днём Рождения! [1]

Давненько не заглядывал и лучше б не глядел...

Президент України Петро Порошенко не повинен розглядати українські землі як вигідний об’єкт торгової операції і плутати те, що належить українському народу зі своїми фабриками «Рошен», одна з яких успішно функціонує на території держави-агресора.   

Чергові обіцянки президента України надати Донбасу спеціальний автономний статус з особливим режимом відносин з Росією та ЄС, запровадженням офіційної російської мови фактично свідчать про намір здати частину української території, перетворивши її на квазідержавне утворення.

Петро Порошенко має право самостійно виріщувати майбутнє своєї бізнес-імперії «Рошен», заводу в російському Ліпєцку. Але ніхто не давав йому повноваження торгувати суверенітетом і перетворювати Донбас в Придністров’я. Очевидно, Петро Порошенко забуває про те, що у нас парламентсько-президентська республіка і бере на себе занадто багато, думаючи, що може самочинно розпоряджатися майбутнім статусом українських земель. Також непереконливими і спекулятивними виглядають спроби Петра Порошенка виправдати відсутність реальних реформ військовими діями на Сході. Хіба не Петро Порошенко обіцяв усім українцям завершеня АТО за кілька годин?

Судячи з численних міжнародних заяв Петра Порошенка, президента більше турбує «збереження обличчя Росією», ніж національні інтереси України і захист та відновлення її територіальної цілісності.

Заяви Порошенка про те, що він готовий шукати варіант вирішення ситуації на Сході, за якого «Росія зможе зберегти обличчя», є блюзнірством над пам’яттю тисяч українців, які полягли в протистоянні з агресором. Україну взагалі не має обходити питання збереження обличчя агресором, який винен у смертях наших громадян! Росія має бути жорстко покарана. І те, що Порошенко не хоче проблем для неї, є його особистою думкою. Перемога України і повернення українських територій неможливі без проблем в Росії, під тягарем яких імперія буде тріщати по швах і розвалюватися. Розпад і дезінтеграція Росії є стратегічним інтересом України і запорукою того, що загроза зі Сходу буде назавжди усунута. Якщо цього не здатний усвідомити президент України, то краще йому залишити посаду і займатися своїм шоколадним бізнесом, розширювати виробництво свого заводу в Росії, якого, до речі, він так і не позбувся, попри усі обіцянки.

     Анатолій Вітів