2005-2008 гг.

Лучшие года в истории Украины. Инвестиции на максимуме. Зарплаты растут. Мудрый украинский народ постоянно «бідкається», ведь цены растут. «Мы живем все хуже и хуже»

Мудрый украинский народ. 2010 год.

- Как я устал. Как вы мне все надоели. Выберу Януковича. Ну и что, что Зек. Мало ли. Бывает. Но он крепкий хозяйственник. Хуже не будет. Зато с Россией дружить будем.

Результат:
- экономика перестала расти с 2011 года, с 2012 начала падать
- отказ от евроинтеграции
- гибель небесной сотни
- война на фоне уничтоженной собственными руками армией
- девальвация 2014-2015 гг. в результате «спаленных» на мнимую стабильность гривны резервов и рекордного роста долга для покрытия дефицита бюджета, обеспечивавшего низкие тарифы
- инфляция в результате девальвации

2016-2018 гг.

Экономика растет 3 года подряд. Курс стабилен, но не искусственен. Долговая нагрузка снижается. Реальные доходы населения растут. Доля олигархов в экономике Украины падает. МВФ, ЕС, США заявляют, что Украина за 5 лет сделала рекордное количество позитивных изменений. Украинский народ постоянно бідкається, ведь растут тарифы. «Мы живем все хуже и хуже».

Мудрый украинский народ. 2019 год.

- Как я устал. Тарифы. Коррупция. Война. Как вы мне все надоели. Выберу Зеленского. Ну и что, что ничего не понимает в экономике и политике. Да и не интересны мне его анализы. Он все же актер. Мало ли. Хуже не будет. Зато войны не будет с Россией.

Результат?

Хуже не будет?

Sergey Fursa

Чого ти, хлопче доїбався?
Чи був я тут, чи тут не був…
Я за Україну змагався,
Правда, де саме - я забув

Я ж не сховався у кладовці,
Хоч Яник ледь мене не вбив
Я просто був в командіровці,
(В Монако педікюр робив)

Дивлюся чесно прямо в очі,
Кажу відверто, ось вам хрест.
Два роки я простим робочим
Пахав в “Монакосанспецтрест”

І якщо буде справка нужна
Я принесу, бо там про то -
Як я з Майдану, безоружний
Поїхав на Донбас, в АТО

Щоб скласти у ВееР присягу -
Сухим я вилізу з води.
Достану вам любу бумагу,
Що я був скрізь, всігда, завжди…

Слогани з серії «ВІН чи ВОНА».

1. Хто краще – ВІН чи ВОНА     Одна й та сама ТУФТА

2. Вже біжить паразитів цілий загін   Хто буде президентом – ВОНА чи ВІН?

3. Хто президент – ВІН чи ВОНА   Все одно для нас країна одна

4. ВІН чи ВОНА – який паразит?   Візьме за нас наступний кредит

5. ВІН чи ВОНА –краще брехає?    Бидлоеліта гроші просирає

6. ВОНА чи ВІН – гарне питання    ПІЙШЛИ ВОНИ – моє посилання

7. Який клан виграє знов    Той буде пити нашу кров

Партія «УДАР» Віталія Кличка винесла на обговорення список своїх імовірних кандидатів-мажоритарників на цьогорічних виборах до Верховно Ради України. Повний список кандидатів розмістила «Українська правда» (http://www.pravda.com.ua/articles/2012/07/13/6968776/) та є він і на сайті самого «УДАРу» (http://klichko.org/ua/news/news/udar-peredaye-sviy-spisok-pretendentiv-u-kandidati-po-mazhoritarnim-okrugam-ruhu-chesno).

Спільнота «Україна – Ukraine» спеціально створила сторінку (на якій ви зараз перебуваєте) для обговорення кандидатів від партії «УДАР». Тож, шановні пані і панове, запрошуємо вас на стіні цієї сторінки обговорювати кандидатури цієї політичної сили.

Таким чином спільними зусиллями ми очищуватимемо списки політичних партій, які відкриватимуть списки для громадського обговорення. Ми робитимемо це зі списками всіх політичних партій, які відкриватимуть їх для громадського обговорення.

НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖИМИ! НАЙБЛИЖЧЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ В НАШИХ РУКАХ!

P.S. Ініціатива проводиться саме у соціальній мережі Facebook тому, що всі провідні політики, громадські активісти та журналісти мають свої сторінки у цій мережі. Таким чином ми намагатимемося долучити до “люстрації” списків самих активних громадян.

АНАЛІЗ ПЕРЕДВИБОРЧОЇ ПРОГРАМИ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО (а не того, про що ви подумали - прим. Дождь!)
У коментарях до попереднього посту мене запитували, чому я не зробила аналіз Зеленського. Ок, виправляюсь. Я вивчила його передвиборчу програму. Там багато популізму і пустих обіцянок не підкріплених планом, як саме це зробити. Це аналізувати ми не будемо. Але є небагато конкретних пунктів. Кожен пункт я гуглила, перевіряла, думала, чи підходить це особисто мені. Ось, що вийшло.

Звісно, якщо аналіз вам сподобається, не забувайте репостити!

Програма Зеленського: http://files.ze2019.com/assets/program.pdf

РОЗДІЛ «НАРОДОВЛАДДЯ ЧЕРЕЗ РЕФЕРНДУМИ: ми разом закріпимо механізм, за яким тільки Народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми. У сучасній Україні це повинно відбуватися із максимальним використанням новітніх технологій.»

Мої роздуми. На псевдореферендум в Криму було витрачено 16 мільйонів гривень з бюджету України (с) голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко.
Крим – маленька частина України! А уявіть вартість референдуму по всій Україні! Це занадто дорого для того, щоб проводити регулярно. Так що ж тепер не проводити референдуми? Проводити. Але виключно якщо на те є надважлива необхідність. Саме для того, щоб решта рішень приймалась без витрат, ми і обираємо своїх представників – депутатів (кого саме обираємо і як вони потім виконують свої функції – інше питання).

Володя пропонує перевести вибори в електронний вигляд. Так, слушна думка. Та на жаль, поки що можливість користуватися електронними програмами є у небагатьох людей. Знаю це, бо багато працюю з людьми з невеликих населених пунктів, для них навіть скинути фотку є великою проблемою: бо нема через що. Тобто шлях до голосування в електронному вигляді – це довгий і дорогий процес (але його треба робити!). Тим не менш, перші вигадані Вовою референдуми будуть без них, а отже принесуть великі витрати для бюджету.

РОЗДІЛ «СПРАВЕДЛИВІСТЬ І РІВНІСТЬ УСІХ ПЕРЕД ЗАКОНОМ»
«Мої законопроекти в цьому напрямку: «Про зняття недоторканності з Президента України, народних депутатів і суддів»; «Про імпічмент Президента України»; «Про відкликання народного депутата України».

Ой, так гарно звучало, поки я не почала гуглити!

Виявляється, що імпічмент і без Вови записаний в Конституції (стаття 111).

А за законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів) №7203/П1 Порошенко б’ється вже 3 роки.

Але наразі не може йти мова про повне скасування недоторканності, лише про її обмеження (Про це варто знати Зеленському!). Тому що Венеціанська комісія ще у 2015 році зазначила, що у політичних системах із вразливою демократією, яка є в Україні, повне скасування депутатської недоторканності є небезпечним для функціонування та забезпечення автономії парламенту. Інформація прозвучала за круглим столом щодо цього питання: https://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/162876.html

Робота над впровадженням законопроектів – довгий процес. А саме. Вперше Порошенко пропонував даний закон ще у 2015 році. Але парламент відмовився його розглядати. Знову президент повернувся до питання у 2017 році, вигадавши замануху: закон вступить в дію з 2020 року (мовляв, вам буде легше його ухвалити, якщо це буде про депутатів наступного скликання). Потім був довгий процес голосування за внесення проекту у порядок денний, потім проект розглядав Конституційний суд (більше року) і лише 20 вересня 2018 року було голосування в парламенті.

Голоси розподілились таким чином:
За: 213 Проти: 0 Утрималися: 26 Не голосували: 99 Всього: 338
Найбільше голосів «За» (67) було від депутатів партії Петра Порошенко: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=20079

Було прийнято рішення про подальшу роботу над законопроектом (там ще має бути друге читання, проекти зазвичай не приймаються за одне голосування). Термін подання пропозицій та поправок до законопроекту спливав 19 жовтня 2018. Більш свіжої інформації не знайшла.

Що маємо. На жаль, все, що хоче президент, не можна швидко просунути через парламент. Бо у нас – парламентсько-президентська країна, а не навпаки. Потім проект ще розглядає неймовірна купа різних комітетів і відправляє назад на допрацювання (іноді це триває і по два роки). Тож, просування законопроектів – тяжка, довга і наполеглива праця.

Повертаємось до Зеленського. Питання: виходить, що він, обіцяє ті закони, які вже є в конституції і Порошенко вже впроваджує?? Це як взагалі?))
Але я не знайшла законопроект про недоторканість президента, тут Вова може взяти пальму першості

Наступна заява Зеленського. «Вибори до Парламенту та місцевих рад мають проходити за відкритими списками».

Ви будете здивовані, але такий законопроект також вже існує)))
У 2015 році Верховна Рада прийняла у роботу проект №3112-1 (співавтором є народний депутат з фракції "Блок Петра Порошенка" Олександр Черненко). Наразі, після проходження 150 кіл пекла в різних комітетах, проект був включений до порядку денного на друге читання 07.02.2019. Нажаль, інформація не оновлена, не знаю, що вони там начитали.

Так що там Зеленський зібрався робити з цими проектами? Сказати «Я прийняв», коли закінчиться канітєль з парламентськими голосуваннями, яка почалася за три роки до виборів?))) Класно влаштувався

РОЗДІЛ «БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ. БЕЗПЕКА КРАЇНИ»
«Перед гарантами Будапештського меморандуму й партнерами з ЄС ми ставитимемо питання підтримки України в прагненні завершити війну, повернути тимчасово окуповані території і змусити агресора відшкодувати завдані збитки.»

Без коментарів. Туди ж, куди і попередні законопроекти. Вова, альо! Це вже 5 років робиться!

Наступний пункт. «Рух України до НАТО та інших подібних об’єднань — запорука нашої безпеки, у яку я вірю, та яка повинна отримати підтвердження через всеукраїнський референдум.»

Про ціну референдумів вже сказала раніше. Чи дійсно потрібно витрачати захмарні кошти на питання, яке вже давно вирішено? Даний напрямок зафіксовано в конституції! А президент, між іншим, є гарантом конституції! Конституція України, стаття 102: «Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору»

Натомість, що Володя говорить поза своєї програми? А ось що:
Про Євроінтеграцію з інтерв'ю Дмитру Гордону, грудень 2018:
«…я ніколи не ходжу в гості, якщо мене не кличуть…нехай нам скажуть, де нас чекають. Може, ЄС до нас стукає: Хлопці, будь ласка, чого ви відмовляєтеся?. Ні. Не чути»

Чи можна це розуміти як те, що Зеленський не ходитиме курсом на Європу, бо ЄС йому не стукає? На жаль, судячи з його висловлювань, така ймовірність є.

РОЗДІЛ «ЗАМОЖНИЙ ГРОМОДЯНИН – ЗАМОЖНА ДЕРЖАВА»
«Усі роки влада штучно створювала ситуацію, за якої чесно вести бізнес в Україні для підприємця було практично неможливо. Тому ми запровадимо одноразову «нульову декларацію» для бізнесу.»

Ви вже, мабуть, здогадуєтесь, яким був результат пошуку інформації. Правильно! Такий законопроект ще з 2016 року просувався в ВР Петром Порошенко! Та закон відхилив Комітет з питань запобігання і протидії корупції, тому що, цитую: «Зміни до Закону України "Про запобігання корупції" (щодо декларації) (реєстр. № 5079) не відповідають вимогам антикорупційного законодавства. Комітет рекомендує Верховній Раді України відхилити даний законопроект, оскільки його прийняття повністю знівелює законодавчі норми антикорупційного законодавства в сфері електронного декларування.»

Я так розумію, відхилили тому, що даний закон має два боки. З одного боку олігарх, що зареєстрував свої активи буде надалі працювати відкрито (платити податки) – це добре. Але у той же час закон дозволяє корупціонерам уникнути покарання за попередні злочини – це викликає дискусії.


РОЗДІЛ «ЗДОРОВА ТА ОСВІЧЕНА НАЦІЯ».
Пункт «Найважливіший крок в охороні здоров’я – перехід до страхової медицини»

І, що ви думали? Такий законопроект теж вже впроваджується! «Проект Закону про фінансування охорони здоров'я та загальнообов'язкове медичне страхування в Україні №9163». Серед авторів проекту також член партії Порошенко. Законопроект знаходився на розгляді в 9-ти різних комітетах і в грудні минулого року повернувся з пропозиціями від комітетів по покращенню проекту.

Пункт, який мені реально сподобався: «Сортування та переробка сміття, відмова від пластику» Це дуже добре. Але не думаю, що за відсутності інших кроків, це допоможе впоратись з економічними проблемами.

На жаль, більше нічого з програми Зеленського аналізувати не можу. Бо більше там не написано конкретних кроків, які він збирається робити.


Або можливо, Зеленський, чудово знає, що запропоновані ним законопроекти вже впроваджуються, та за якоїсь причини спеціально обманув виборців

Під час пошуку інформації наштовхнулась на думку експерта: таке враження, що Зеленський взяв все те, що робив Порошенко за роки правління, і записав собі у програму. Нажаль, втратила посилання, але ця інформація підтверджена усім вище написаним.

Між іншим, закінчується программа Зеленського такими словами: «Україна сьогодні потребує не просто нових облич. Вона потребує НОВИХ ІДЕЙ!» Ой, Вова, твої б слова та тобі б у вуха)))

І ще процитую ось цю статтю, тут також є аналіз програми Зеленського:
https://mind.ua/publications/20195108-kandidatska-z-ekonomiki-volodimir-zelenskij-derzhavne-regulyuvannya-ta-infrastruktura

Цитати для роздумів:
1. «Зробити платіжки за комунальні послуги менш стресовими – прекрасна ідея. Але як при цьому вирішити проблему накопичених боргів та інфраструктурну кризу в комунальному секторі? А ще важливо не ускладнити співпрацю з МВФ, який категорично наполягає на підвищені тарифів.»

2. «Так само може викликати розлади травлення одночасне споживання таких продуктів з переліку «Зе», як зниження податків та підвищення видатків соціального спрямування. Де він братиме на це гроші?»

3. «Щодо податкової амністії, то тут дуже дивна ситуація. Екс-міністр фінансів Олександр Данилюк консультує кандидата в президенти Володимира Зеленського. І він чудово знає, чому амністія досі лишається на етапі обговорення (МВФ проти), але свого нового патрона про це не проінформував. І знову ж таки, цю ідею вже давно просував діючий президент. Така близькість ідей іноді створює відчуття, що вони в реальності однопартійці, й альтернативність вибору є лише ілюзією.»

4. ПРО ДОРОГИ:
Під час зустрічі з бізнес-спільнотою, березень 2019:
Немає у нас точних цифр, моє внутрішнє відчуття, дороги в нашій країні впливають на все – і на внутрішню економіку теж. У нас є з чого робити ці дороги: ми нічого не купуємо, ні асфальт, ні бетон. Того ж МВФ... де взяти 170 млрд на те, щоб привести інфраструктуру до такого виду, щоб люди приїжджали і туризм розвинувся.
З передвиборчої програми Володимира Зеленського:
Країна потребує капітального ремонту інфраструктури. Будівництво доріг за європейськими стандартами, автоматичний контроль ваги та швидкості автомобілів, відновлення аеропортів у кожному обласному центрі, підписання угоди «Відкрите небо» з ЄС, усунення монополізму на транспорті – мої пріоритети.

Отже, «думайте сами, решайте сами». І звісно ж, РЕПОСТІТЬ, якщо ви хочете, щоб цей аналіз побачили ваші друзі.

Я вважаю, що коли напередодні голосування на виборах всіх рівнів результат передбачуваний - це погані вибори.
Мені було цікаво спостерігати всю виборчу компанію у тому числі як кандидат до міськради Львова.
Звичайно, ще забагато сумбурності і різних махінацій, але твердо знаю, що в усіх країнах світу того вистачає. Просто громадяни сталих в часі держав вже краще розуміються на демократичних процедурах, а для України це ще новітній процес.
Вчимось і непогано, у порівнянні з багатьма країнами з колишнього СРСР.
Найкращим є поява та участь у виборах молодої генерації українців в досить значному маштабі, як суто виборців, так і в якості організаторів та спостерігачів.
Найгіршим є бажання багатьох, що хочуть стати депутатами - корисливі корупційні інтереси, або популярно - "дорватись до корита".
А ще дивує нерозуміння і виборцями, і депутатами аж до ВРУ включно про головне призначення представницького органу - творити справедливе правове поле і контролювати його виконання. І то для всіх громадян! Все. Депутат не може бути надавачем державних благ виборцям, бо найчастіше ці блага осідають у руках самих депутатів, а не населення.
Подивимось, наскільки депутати нової каденції будуть виконувати свої обов*язки, або - не будуть.

Алексей Давиденко

Finita la Commedia
Вот и всё.
С сегодняшнего дня.
Каждый на тебя будет открыто плевать.
Каждый будет класть на тебя болт.
Каждый будет умножать тебя и твоё скудное умом окружение на ноль.
Хорошие к тебе уже не пойдут.
Умные в ближайшие месяцы уйдут.
Тупые зная, что скоро конец - будут безбожно воровать.
Вертикаль будет тебя ежедневно сливать.
Оппозиция будет тебя круглосуточно шатать.
Силовики будут тебя и твоих друзей-воров системно документировать.
Люди будут тебя с каждым днём все больше ненавидеть.
Ты прос...ал всё.
Прос...ал за полтора года.
ОПЗЖ на марше.
Попов во втором туре.
Сепары возвращаются.
Рыги в местных советах.
А ты.
Ты со своими тупыми друзьями-соратниками в ж...пе.
Нет смысла больше сидеть.
Время вышло - дальше будет только хуже.
Вали.
Вали обратно в своё привычное шапито пока мы ещё можем этот пи...дец остановить и что-то изменить.
Результат этих выборов - это не оценка твоих безликих слуг.
Это приговор лично тебе.
Уходи.
Твоё время вышло.
Finita la Commedia.

До річниці 30-го листопада перемоги Революції Гідності присвячую

Вибори депутатів до Верховної Ради України відбулись і дали сповна успішний результат, який вартує обговорити. За 23-ри роки буття незалежної України це вже Верховна Рада 8-го скликання, що є значимим показником школи парламентаризму для українського народу
Найперше для мене є важливим у цих виборах – свідома активність основної кількості виборців у тому, що голосуючи за свій вибір вони не ставили собі за мету виявити свій негатив проти когось і чогось. Тобто вибір не як протест, коли якби голосую за щось не тому, що воно мені подобається, а тому що я проти іншого. Одним словом класика жанру: вибери з двох зол краще, хоча зло кращим не буває і тому казали про «обрати менше зло». Але зло все одно лишається злом! І це зле, що є така дилема під час виборів: вибирати з двох зол менше! Нарешті вона скінчилась і ми обирали те, яке вважали як добре, як потрібний позитив для поступу держави і себе особисто. То є дуже і дуже важливо, навіть якщо хтось визнає потім, що помилився. Сам підхід важливий: обирати добро! Обирати кращого з кращих, а не кращого з гірших.
Важливо також, що обрано парламент не ворожнечі й протистояння регіонального характеру, що раніше  постійно ділив ВРУ і всю державу на два ворожі табори, а що кожна з партій представляє певний прошарок з усієї України, як і має бути. Зрозуміло, що є регіональні пріоритети в кожної з політсил, але в цілому вони загальнодержавні за обранням, що також дуже і дуже важливо. На тому базується державна унітарність: єдність в комплексі всезагальних інтересів, а не суто користь для свого і тільки свого клану, окремого клаптика землі та обістя.    
Нарешті голосування до ВРУ показало ще один важливий доказ європейського спрямування України, а отже правдиву перемогу Євромайдану, як виразника і захисника волі українського народу. Легітимність новообраного Президента України доповнила переобрана і тим сповна легітимна Верховна Рада України. Відбулось найкраще пошанування пам'яті Героїв Небесної сотні та всіх тих, хто страждав і виборов право українського народу не правдивий самостійний цивілізаційний поступ.
Тепер пройдемось по деталях. Найголовнішою з них є те, що вибори пройшли в загальних обрисах чесно і їх результат є правдивим відтворенням реальної ситуації в країні на даний час. В такому досягненні значною мірою є співпадіння політичної волі влади і всього українського народу. Зокрема були прийняті закони про посилення відповідальності включно до кримінальної за неправомірні дії під час виборів. Особливо мене втішило поява законодавчої  відповідальності за підкуп виборців не тільки організаторів, але і самого виборця. Правильно: погодився продати свій голос, прийшов відзвітував, отримав гроші – і в тюрму. Тому що демократія побудована на чесному волевиявленні всіх, а не коли одні чесно, інші – за гроші. Моя думка, що тюрма і зона найкраще місце для самореалізації свого потенціалу всіх тих, хто не має бажання та честі до чесного життя без наглядачів за спиною.
Процес обрання депутатів означає, що людина делегує, тобто – передає частинку своїх прав на керування державою чи місцевого самоврядування іншій людині, як своєму представнику. Все. Продавати це своє право громадянина  тотожно як продавати своїх дітей – то ганьба і безчестя. Абсолютна ницість. Такі люди недостойні стану свободи, що потребує високої самосвідомості та самовідповідальності, а їм, як вже зазначалось, потрібен наглядач за плечима з палицею для лупня за погані вчинки. Свобода і демократія не для рабів, бо у рабів немає поняття честі – воно їм на заваді жити комфортно в рабстві. І навпаки для людини свободи жити без честі некомфортно, а тому ці люди не вчиняють злочину не з остраху отримати покарання, як з небажання жити і усвідомлювати себе нікчемою, шахраєм, злочинцем. Я щиро тішусь, що подібна світоглядна позиція відтепер домінує в Україні.
Пригадую, як я був членом виборчої комісії від Євгена Марчука, отож коли пішло змагання між Кучмою і Симоненком, то при підрахунку голосів у нашій комісії почалися шахрайства, зокрема  в чисті бюлетені замість визнавати їх недійсними  робили позначки за Кучму. Коли я це помітив і зробив зауваження, то мені відповіли: – Так вони там на Сході фальшують значно більше… Для мене, людини з Донецька, яка переїхала до Львова саме в пошуках честі і порядності в житті це було дуже огидно слухати: робити підлість, виправдовуючись тим, що хтось ще більший падлюка... Звичайно, що робити поголос я не став, оскільки в тому не було сенсу: Кучма переміг на Львівщині і без того за 95%. Як і доказів по-суті не мав, але просто подумалось: –  Господи, як довго в нас буде сидіти ще отой «совок»-раб, вихований підлотою радянщини, коли всі як один злочинці і жити по-честі було просто неможливо. Але одна справа, коли немає вибору і зовсім інша –  коли він є. З великою радістю цього разу я помітив бажання провести вибори чесно і що велику роль в цьому зіграла активна позиція молоді, її значна кількість у всіх комісіях та в цілому у всіх виборчих процесах. То є дуже і дуже велика перемога – чесність виборів. Щиро тішився тому, спостерігаючи за підрахунком на одній з дільниць як довірена особа кандидата в депутати, а заодно і зробив деякі висновки.
Найперше, що я вважаю за необхідне проводити перед виборами перереєстрацію партій, а то є суто фіктивні партії на папері, які використовують виключно під час виборів задля різних підступних політтехнологій, тобто «узаконеному обмані». Участь у виборах повинні приймати виключно партії реально існуючі та діючі, тобто при перереєстрації в Мінюсті повинні проводити не тільки реальність членства, але і перевіряти активність діяльності по різних заходах та акціях, що провела та чи інша політична партія. А то проводять жеребкування на виборчих дільницях і стає просто образливо бачити рівність між партіями реально вагомими в суспільстві і «невагомими», тобто які існують виключно в реєстрі. Зауважу, що особисто не проти наявності великої кількості партій, бо вважаю нормальним чим більше учасників у замаганні, але до кожного змагання йде свій відбір учасників і чим вищий рівень змагань – тим відбір прискіпливіший. Тому я згоден з тим, що парламентським партіям надається пріоритетне становище на виборах, а і всі інші партії повинні пройти перереєстрацію перед черговими виборами до Верховної Ради України за партійними списками. Водночас я є категорично проти так званої системи «відкритих списків», яку дуже пропихають тепер деякі політичні демагоги як дуже прогресивну.  По-перше, як я вже не раз зазначав, це значно обвантажить виборця і сам підрахунок, отже рівень фальсифікацій тільки збільшиться. По-друге, я не розумію, як може партія формуватись в своїй діяльності не суто власними членами, а сторонніми впливами виборців. Нарешті, по-третє і головне: а хто завадить реальному лідеру впливати на діяльність членів своєї партії навіть за умови, що він за результатами виборів за відкритими списками опиниться десь унизу чи взагалі «на вулиці»? З того і висновок: на біса той клопіт? Ми вже по вуха набрались дурості «реформ заради реформ», коли від нових змін бардак в державі не зменшується, а тільки збільшується. Досить демагогії! Більше демократії!
Зі сфери демагогії є і теперішні агітки про перемогу «Народного фронту» у виборах до ВРУ, отже і якісь його права на першість у керуванні і формуванні тощо. Перепрошую, але то чиста демагогія включно з посиланням на досвід Європарламенту, тому що наші вибори проходили не за чисто партійною системою, а змішаною партійно-мажоритарною, тому вибори виграє не партія, а найчисельніша фракція! А це однозначно є фракція Блоку Петра Порошенка, тому всім іншим переможцям варто втишити свій апломб, щоб взагалі не опинитись в позиції опозиції. Вкотре ми бачимо цікаву реальність в Україні, що не партійні лідери ведуть маси, а навпаки народ вказує їм кому де бути і що робити. Фактично український виборець після більш ніж переконливого визначення кому бути Президентом України, тепер чітко вказав на те, кому він довіряє Уряд – Арсенію Яценюку. Відбувся всенародний вотум довіри прем’єр-міністру України, з чим і пов’язують перемогу партії «Народний фронт». Що з того буде далі – побачимо. Як побачимо практичну діяльність новообраної Верховної Ради України, якій багато політологів пророкують недовготривале існування, що досить смішно: по роботі буде видно скільки вона проіснує. Може і довго на всю каденцію, а може і півроку не протримається, бо по-суті для цієї Верховної Ради України головне її призначення є війна з Російською Федерацією. Все інше – похідне від цього, отже і вторинне, включно з євроінтеграцією, Донбасом та Кримом. Будемо програвати і занепадати – розженемо вмить, а будемо розвиватись і перемагати – будуть довго.
На завершення скажу, що вважаю кожні вибори як люстрацію для народу, як екзамен і випробування на демократію, на цивілізованість, на самосвідомість, на честь і гідність. За результатами цих виборів я щиро пишаюсь українським народом, бо кожному дано те, на що він справді заслуговує, у тому числі  ВО «Свобода» та КПУ, які не пройшли цього разу до ВРУ, але пройшла феєрично «Самопоміч». Ось де чітко було вказано на те, що люди цінують діло, хочуть, щоб за словами йшов результат, а не нові словесні обіцянки-цяцянки. Так само не спрацював шалений рекламний піар та примітивний популізм Олега Ляшка, що чітко вказує на високу свідомість українського виборця, як і стосовно Юлії Тимошенко результат відповідає змісту. Дуже гарно, на мою думку, що не пройшов Гриценко і Тігіпко – «два чоботи пара», тоді як наявність у ВРУ «Опозиційного блоку» при всіх негативах є позитивним, тому що без опозиції немає парламентаризму як такого. Всі парламентські партії при владі – це можливо, але навіщо?   
За тим можна сказати як за давньою традицією «Король помер. Хай живе король!»: Верховна Рада України 7-го скликання припинила своє існування! Слава новообраній Верховній Раді України 8-го скликання!

Богдан Гордасевич
9 листопада 2014 р.

З технічних причин не міг опублікувати цього в блозі вчасно, але не бачу причин не розміщати взагалі, тому що це не інформаційне повідомлення, а просто роздуми.