З крайності в крайність
Психологи розробили безліч тестів на визначення ставлення людини до самої себе. Завдяки ним стають очевидними багато прихованих проблем низької самооцінки, проте деякі прояви лежать «на поверхні» і без зайвої допомоги . Вірними «супутниками», в більшості випадків, є:
• постійне «копання» в собі і, як результат, звинувачення себе у всіх смертних гріхах;
• неприйняття критики, що переходить в образу, обурення;
• нерішучість, що межує з невпевненістю і страхом зробити щось неправильно;
• боязнь не догодити начальству, друзям, родичам;
• яскраво виражений песимізм, навіть за відсутності приводів для цього.
З іншого боку, дуже низька самооцінка іноді має властивість «ховатися» за показною самовпевненістю, бравадою: так людина штучно, на підсвідомому рівні, намагається приховати проблему. Оточення ж довгий час просто не надає цим проявам належного значення. Через деякий час резерви «помилкового оптимізму» вичерпуються, і людина з головою занурюється в «самопоїдання», самозвинувачення та інші стани з приставкою «само».
Звідки ноги ростуть?
Чому так відбувається, що людина втрачає зв'язок з реальністю і «супутником» всіх його починань стає низька самооцінка? Що робити в цьому випадку? Для початку - спробувати розібратися в причинах явища. Декому цілком вдається це зробити самостійно, проте в більшості випадків «розкопати» істину допоможуть лише фахівці. Мало визначити коло можливих причин низької самооцінки - важливо встановити ступінь їх значимості, щоб цілеспрямовано впливати на них.
В цілому, причини низької самооцінки у жінок і чоловіків мають схоже коріння, і якщо в загальному окреслити коло причин такого ставлення до себе, то виглядати список буде приблизно так:
1. Надвимогливість, що виходить від батьків в різні періоди дитинства і підліткового віку. Її, як правило, супроводжують постійна критика, тиск на дитину, яка звикає жити в постійному очікуванні невдоволення з боку дорослих.
2. Наявність дефектів зовнішності, захворювань, що часто є приводом для глузувань в ранньому дитинстві і стають причиною цілого «букета» комплексів у майбутньому. Якщо при цьому немає підтримки з боку близьких, проблема посилюється, заводячи людину в нетрі неприйняття себе як Особистості. Відповідь на питання, як боротися з низькою самооцінкою, навряд чи буде знайдена самостійно.
3. Сильний вплив ззовні, що змушує навіть впевнених у собі людей з адекватною самооцінкою сумніватися у своїй привабливості, здібностях, можливостях. Так буває, коли низька самооцінка, наприклад, штучно нав'язується коханою людиною, чия думка вважається еталоном. До речі, саме так «ховається» низька самооцінка у чоловіків.
4. Почуття провини перед кимось, змушує шукати в собі причини всіх бід і бачити себе тільки в поганому світлі. Мовляв, раз так вийшло, значить, я поганий. Тривале перебування в такому стані ні до чого доброго не приводить, змушуючи пізніше шукати відповідь на питання, як впоратися з низькою самооцінкою.
5. Занадто висока життєва планка, що змушує робити все на межі можливостей. Природно, в якийсь момент відбувається збій, потім ще один ... Результат передбачуваний: розчарованав собі людина починає низько оцінювати себе, не визнаючи очевидних фактів.
Умовний спосіб
Мудрість приходить з роками. Це через роки ми, аналізуючи своє життя, схильні зітхати: «От якби ...». А поки ми робимо все в міру своїх знань про життя, напрацьованого досвіду, інтуїції. Багато дорослих неминуче стикаються з пошуком шляхів, як підвищити низьку самооцінку своєї дитини. При цьому вони щиро впевнені в правильності своїх виховних методів. А як же інакше: адже все робилося за правилами, «нормативам» ... А ось на цьому моменті давайте зупинимося.
Низька самооцінка у дитини не виникає нізвідки. Більше того, з нею не народжуються. Так, певні передумови для характеру діти отримують від батьків. Але! Адекватно ставитися до себе вони вчаться в процесі спілкування з дорослими. Пам'ятаєте фразу: «Якщо маленькій дівчинці вселили, що вона королева, то пізніше вона переконає в цьому весь світ»? Так, у ній точно не видно дівчину з низькою самооцінкою, а чітко простежується тенденція до високих «позначок», але суть зрозуміла. Однак вселити - не означає нескінченно захоплюватися своїм «просунутим» чадом або, навпаки, критикувати при кожному зручному випадку.
Дорослі цілком можуть зробити «щеплення» від низької самооцінки, яка є благодатним грунтом для страхів, невпевненості, комплексів. Не вміючи себе сприймати адекватно, дитина навряд чи навчитися робити це по відношенню до інших. Низька самооцінка у підлітка - відмінний «стимул» почати ненавидіти весь світ і всіляко протистояти йому.
Виховання - тонкий, багатогранний процес, де кожен крок повинен бути вивіреним, чітким і логічним. Це мистецтво, ази якого осягаються довгими роками, і далеко не завжди - успішно. Балансувати між нормою і відхиленням від неї, коли йдеться про власну дитину, - дуже і дуже складно, проте вкрай важливо:
• любити, АЛЕ не з «закритими очима»;
• хвалити, АЛЕ не перехвалювати;
• критикувати, АЛЕ не принижувати;
• переконувати, АЛЕ не тиснути;
• прощати, АЛЕ давати зрозуміти.
Робота над помилками, або Як позбутися від низької самооцінки?
Перше і найважливіше: перестаньте далі «гризти» себе («Чому у мене низька самооцінка?») І з сумом дивитися в майбутнє. Так і до депресії недалеко! Розгледіли проблему, усвідомили, що вона заважає жити? Значить, пора діяти! Діяти - не означає робити «хаотичні рухи» в пошуках виходу. Порадників, як подолати низьку самооцінку, на перших порах може виявитися більш ніж достатньо. В поривах відчаю намагайтеся не сприймати їх рекомендації за чисту монету. І не тому, що мова йде про тонкі матерії, стороннє втручання куди має бути обгрунтованим і логічним. Кожен випадок - індивідуальний, і загальні поради, як побороти низьку самооцінку, можуть сприйматися лише умовно, як підказка. Ось деякі з них.
1. Перестаньте себе порівнювати з іншими. Подивіться на себе в іншому ракурсі, записавши на листку паперу якості, якими пишаєтеся або раніше пишалися.
2. Не відсувайте початок нових справ. Не дайте внутрішнього голосу завести вас в поле сумнівів і невпевненості.
3. Низька самооцінка у жінки прекрасно «лікується» візитами до перукаря, косметолога, у фітнес-зал, а також шопінгом.
4. Припиніть, нарешті, виправдовуватися! При необхідності - впевнено пояснітб, без винуватого виразу обличчя і плутаних фраз.
5. Візьміть за правило посміхатися. До речі, не соромтеся робити це перед дзеркалом щоранку - так ваше обличчя «запам'ятає» позитивний образ.
6. Заведіть щоденник (блокнот, зошит) успіхів. У довільному стилі записуйте свої досягнення.
Детальніше тут: http://slovo-motivator.webnode.com.ua/psikholog%D1%96ya,-pochuttya,-stosunki-/yak-borotisya-i-podolati-nizku-samootsinku-u-cholovikiv-zhinok-ditej-i-pidlitkiv/
