хочу сюди!
 

Наталія

43 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 40-45 років

Замітки з міткою «свобода»

203 - Разгул необузданности

Бунт, мятеж, восстание, протест -
С меня хватит этих тесных мест
Рвуться цепи, скинуты оковы
Нечего терять и жизнь свободна снова!


1994

Какая роскошь — быть не в моде....



Какая роскошь — быть не в моде 

И жить, ни на кого не глядя, 

И одеваться по погоде,

 Не ради взглядов встречных дядей.


Прослыть не побояться дурой,

Не прибавлять платформой роста,

Не подгонять свою фигуру

Под " шестьдесят " и " девяносто."


Веселой быть и самодурной,

Зевать, коль станет слишком скучно.

Какая роскошь — быть не модной,

А быть самой собою — штучной.


© Лариса Рубальская

Свобода и ответственность

Большинство людей в действительности не хотят свободы, потому что она предполагает ответственность, а ответственность большинство людей страшит.

Зигмунд Фрейд

Почему таких как Тягнибок будет все больше и больше?

Как и обещал выставляю последний круглый стол "Время радикалов", который посвящен радикализации украинской политики и появлению все большего количество партий вроде Свободы Тягнибока. Причем,как на Востоке Украины, так и Западе с Югом. Рекомендую к прочтению всем озабоченным политическими сиськами.

свобода

К свободе ведет лишь одна дорога: безразличие к тому, что не зависит от нас. 
(Эпиктет) 

Стиляги



Сегодня посмотрел в "Украине" мюзикл Тодоровского "Стиляги". Надо сказать, что три года работы прошли не зря - фильмец действительно отличный Рекомендую к просмотру всем. Работа проделана колоссальная, и результат превосходный. Настоящий фильм-праздник.
Есть некоторая схожесть в настроении фильма и моём. Теперь я чувствую себя свободнее, лучше. Не надо следить за каждым своим шагом. Многие приличные манеры можно отбросить (их и раньше другие люди не соблюдали). Пропала скованность - я могу заговорить с любым и мне пофигу, нравлюсь я им или нет :) Хорошо быть человеком, который ничего не ищет

Тільки Націоналізм ще може врятувати Україну.


 Національна свідомість це передумова існування держави. 
Це передумова існування будь-якої держави.
Національна Українська свідомість це перша передумова існування держави Україна. І без цієї передумови немислиме існування нашої держави, держави Українців.
Але це чудово розуміють і наші одвічні вороги. І розуміють важливість національної свідомості для існування держави навіть краще за велику частину тих, хто живе в Україні та вважає себе українцем.
Тому наші вороги вже сотні років впроваджують у нас денаціоналізацію. А денаціоналізація це те саме, що примусом та силою робити повію з порядної, з моральними основами, жінки. 
Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може мати міцного морального хребта, а 90 років радянської влади в Україні яскраве тому підтвердження.
А що таке Національна свідомість ?
Національна свідомість це є усвідомлення того, представником якої нації ти є, а це і є #націоналізм
Українській Націоналізм це жити щасливо разом зі всіма Українцями на своїй, Богом даній землі. 
І мені близький Українській Націоналізм, тому що я Українець.
І це зовсім не заважає мені з повагою ставитися до інших націй та народностей, які складають населення України, живуть разом з нами і поважають Українців.
Але окремі російськомовні громадяни стають відкритою загрозою для наших традицій, нашої культури, а головне - до нашої мови ... 
Тому попрошу таких покинути, як гостей, наш дім, нашу Україну. 
Не дозволю нікому плюндрувати наш край. Якщо ти тут живеш і не любиш Мову людей, якою над полями пісні лунають, щоб мав ти хліб на стіл і до нього ще чимсь пригоститись ... Знайди в собі людяність і покинь наш край, бо ти окупант, невіглас, нікчема. Ти не шануєш той Народ, який гріє тебе любов'ю свого серця, піснями своєї душі. 
Май гордість, піди й зачини за собою двері.
                                

Хто править нами українці?

Хто править нами  українці? Так, окупанти!
Хоча вже не поляки і не німці.
Нащадки тих, хто знищив УНР,
Загнавши нас в СРСР.


Хто голодом зморив мільйони
І гнав в Сибір товарні ешелони
«С врагами, якобы, народа».
Союз розпавсь - прийшла свобода.


Злякались окупанти-комуняки,
Що їх притягнуть до гілляки,
Гуртом сказали: «Буть державі»
І всі лишилися в «управі».


Пофарбувалися у кольори національні,
Квитки партійні заховавши в спальні.
Роками ждали цю хвилину,
Щоб українцям вдарити у спину.

Більше: http://kobzar0903.blogspot.com/2010/10/blog-post_8455.html

26 серпня рятуй свободу слова!

Україну врятуєш тільки ТИ!

26 серпня о 14.00 відбудеться засідання Київського апеляційного адміністративного суду, де під тиском влади може бути прийняте рішення про відбирання частот і ліцензій у 5-го каналу та ТВі.

Безпосередню зацікавленість у такому рішенні суду мають як влада в цілому (на цих двох каналах сьогодні ще можна почути альтернативну думку), так і голова Служби безпеки України Валерій Хорошковський, який прагне зробити свою "ІнтерМедіаГруп" монополістом українського медійного ринку.

Мова йде не просто про два ці канали, до яких у багатьох громадян можуть бути свої претензії (наприклад, з 5-го каналу під тиском влади зникли програми "5 копійок" Романа Чайки і ток-шоу Ганни Безулик "Я так думаю"). І навіть не про те, що ліцензії і частоти нова влада має намір відібрати ще в 14 загальноукраїнських та місцевих телеканалів.

Питання стоїть значно ширше: свобода слова в Україні може зникнути взагалі, як поступово зникають й інші свободи (наприклад, суди заборонами акцій протесту обмежують свободу зібрань). Як колись в Радянському Союзі, переважна більшість населення житиме в інформаційному вакуумі й не знатиме, що десь щось відбувається, оскільки ніхто невигідних для влади подій просто не висвітлюватиме.

Якщо сьогодні відберуть частоти в каналів, власниками яких не є представники влади, то завтра альтернативна правлячій верхівці думка з телеекранів зникне взагалі (сьогодні навіть провладні канали через наявність конкурентів у телепросторі змушені, хоч і дозовано, подавати не лише провладну інформацію). Зосередження телевізійного мовлення в одних руках і відсутність конкуренції призведе до погіршення стану телеефіру не лише в політичній сфері. Адже для влади зникне сенс утримувати багато телеканалів, і просто з метою економії коштів їх кількість рано чи пізно скоротять. Отже, в Україні стане менше цікавих передач, менше показуватимуть кінофільмів, і такий винахід людства, як пульт, стане непотрібним. Бо не буде сенсу гортати телепрограми в пошуках чогось цікавого, якщо, як колись в СРСР, в нас буде 2-3 канали-близнюки.

Тенденцію повернення України в брехливий і маніпулятивний совок яскраво засвідчив той факт, що акцію 16 серпня (http://vkontakte.ru/event19346224) під тим самим судом (засідання було перенесене на 26 серпня) більшість українських телеканалів не показали. Провладні журналісти просто "не помітили" такої резонансної події, як суд щодо відбирання частот у двох загальнодержавних каналів, тоді як в нормальній країні це було б топ-новиною у всіх випусках.

Тому звертаємося до всіх, хто відчуває себе Людиною, а не бидлом, якому хтось нагорі визначатиме необхідну дозу інформації: прийдіть 26 серпня на 14.00 до будівлі суду (м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30) заради підтримки не лише 5 каналу чи ТВі, а свободи слова взагалі,
заради підтримки власної честі та гідності, бо кожна людина має право на отримання всебічної інформації.

Ми також звертаємось до усіх громадських організацій та громадських ініціатив долучитися до захисту 5-го каналу та ТВі, оскільки сьогодні чиниться розправа над журналістами, а завтра прийде наша черга.

В акції візьмуть участь:
Рух "Митці проти цензури"
Рух "Стоп цензурі"
Громадянський рух "Відсіч"
Молодіжний рух "Спротив"
Журналісти 5 каналу та ТВІ
Відомі музиканти, співаки, поети та письменники

Сподіваємося, що до 26 серпня кількість бажаючих виступити на захист свободи слова збільшиться.

Прохання до всіх, хто долучиться до проведення акції, не перетворювати її на змагання партійних та організаційних прапорів, а своє ставлення до події висловити у написах на одягу (футболках, кепках тощо), плакатах, транспарантах тощо.

Мiсто:

Київ

Район:

Печерський

Адреса

Московська, 8

Станція метро:

Арсенальна

Початок:

26 серп 2010 о 13:00

Закiнчення:

26 серп 2010 о 17:00

 

Контактна iнформацiя

Телефон:

093 758-0897; 066 136-5984

 Сторінка: http://vkontakte.ru/event19445723

Враховуючи важливість, публікую цю інформацію одночасно в кількох співтовариствах. Тому наперед прошу вибачити, якщо хтось через це її одночасно в кількох спільнотах і отримає.

АНГЕЛ

АНГЕЛ


      Высоко на небе жил Ангел..

Каждое утро он вставал с пушистого облака и кружился по небу, радуясь утреннему солнышку.Это был самый беззаботный Ангел на свете. По утрам он умывался водой из туч и нежился в теплых солнечных лучиках. За спиной его были огромные пушистые крылья и в полете он напоминал гигантскую птицу...
      Ангел был еще совсем юный и жутко любопытный. Он хотел узнать все на свете. Однажды, кружась высоко над землей, он впервые увидел людей. Люди тоже заметили его и окрестили птицей. Но Ангел вовсе не был птицей. Он был, почти такой же, как и они - лишь немного чище и светлее, да и за спиной у него были крылья и он умел летать. Люди заинтересовали Ангела.

 

Однажды он слишком близко подобрался к одной деревушке и опустился на землю. Ангел стоял и с удивлением оглядывался по сторонам, дивясь чуждой ему культуре и странным предметам, окружающие его. Он взял в руки глиняный горшок, но руки были такими неловкими, что случайно выронил и разбил его... Люди услышали шум, прибежали и поймали Ангела. Его посадили в клетку... Ангел не знал что можно лишиться свободы - всю свою жизнь он видел лишь чистое голубое небо. Люди не любили то, что не понимали. Они долго думали и в конце концов решили, что для того чтобы стать нормальным Ангелу нужно лишь отрезать крылья. Им казалось, что добившись внешнего сходства, добьются и внутреннего. Они взяли острый нож и отрезали ему крылья.
      Ангел кричал и испуганно бился в клетке, теряя последнюю связь с небом, кровь сочилась по его телу. Вскоре он потерял сознание...
     Когда он очнулся, вокруг стояли люди. Ангел с трудом открыл глаза и осмотрелся. Привычным жестом он попытался расправить за спиной крылья, но за спиной уже ничего не было... Ангел ведь так хотел стать похожим на людей. Значит люди помогли ему осуществить эту мечту? Теперь он мог жить среди людей и стал почти таким же как они.

     Люди приняли Ангела, когда он стал подобным им. Они научили его своему языку, ремеслу. Мир людей стал для него его собственным миром...

     Но как бы не был интересен этот мир, ему не хватало чистого неба и мягких белых облаков, сверкающих в солнечных лучах. Ангел все больше и больше тосковал по небу. Но увы - у него больше не было крыльев.... Мечта о полете и о небе стала его навязчивой идеей. Вскоре Ангел мог думать лишь о новых крыльях.
     Сперва он пытался скопировать крылья птиц, но ничего не получалось. Ангел моментально уставал и не мог пролететь даже нескольких метров над землей. Поняв, что сделать подобие птицы невозможно, Ангел решил приручить настоящих птиц. Он поймал несколько десятков самых крупных и сильных птиц и привязал себя к ним крепкой веревкой. Птицы взмыли ввысь и потащили его за собой, увлекая все выше и выше на небо... Вскоре земля и люди казались уже такими же, как когда он впервые увидел их - маленькими и беззащитными...

     Внезапно веревка развязалась и птицы бросились в разные стороны, оставив Ангела болтаться между небом и землей. Он упал на землю и разбился...

     Рядом прошел человек. Он увидел Ангела упавшего с неба и подумал, что это знак свыше ... Он ходил из города в город и рассказывал людям об этом чуде... Постепенно вокруг человека стали собираться последователи, и вскоре его рассказы обросли новыми подробностями и фактами. У людей появилась религия и вера во что-то светлое...

     То место, где упал Ангел, стало для людей святыней и каждый день туда приходили тысячи паломников, чтобы помолиться... На этом месте поставили часовню и каждый считал своим долгом поставить свечу во здравие своих близких или за упокой ушедших в мир иной... Люди забыли о своей вине, пытаясь загладить ее в молитвах... Нашелся лишь один человек, который сказал: "Люди, а ведь это мы сами погубили его. Ведь это мы своими руками отрезали Ангелу крылья, лишив его связи с небом. Так зачем же все эти напрасные молитвы?"

     Но его не стали слушать. Люди так лелеяли светлый образ Ангела, что не хотели верить в свою вину. Человека назвали еретиком, порочащим светлое имя святыни, и сожгли на костре...
     Когда пламя охватило его тело, над костром появилась его душа... Она, как и Ангел, была с огромными крыльями. Взмахнув ими она полетела вверх - прямо к солнцу, прямо к небу - в мир, где каждое утро солнечные лучи озаряют верхушки облаков и царит покой и тишина...

 

                                  

 

     Ангел ведь не был человеком - он был лишь душой - чистой и светлой, любившей людей и искавшей свободу.

     А душа - она ведь всегда вернется на небо...