хочу сюди!
 

Таня

44 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 44-48 років

Замітки з міткою «земля»

Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю...


Я б Землю покинув, і в небо злітав !
                              Михайло Петренко

Жизнь, как она есть!

Некоторые люди живут жизнью вот этих животных...;) )))


 
Тип простейших, известный как сондерия.
Эти инфузории очень любят лакомиться цианобактериями и диатомовыми водорослями. 400-кратное увеличение.
Diana Lipscomb, Конкурс - "Nikon Small World"

По ссылке переход на сайт, с множеством УДИВИТЕЛЬНОЙ Информации!)))

NEB

NEB

Когда на Востоке сияют зарницы

                                             Посвящение Л.В. и Ю.А.

 

Когда на Востоке сияют зарницы,

Когда горизонты объяты Огнём,

Когда в твою дверь пульс Вселенной стучится,

Все думы и помыслы – только о нём -

 

О Мире прекрасном, летящем в пространстве,

Которому имя – планета Земля,

Который страдает от непостоянства

Любви, Милосердия и Доброты и Тепла;

 

Тепла наших маленьких душ,

Наших Чаш излияний,

Тепла наших мыслей и чувств

В жутком холоде наших умов;

 

О люди, неужто нам чужд

Дух высоких мечтаний, дерзаний

Неужто свой мир мы оставим

В тисках дикой злобы оков?

 

Мы – люди, мы Дети Всевышнего Бога;

Как можем мы жить в темноте, во тщете и вражде?

Мы – люди, нам к светлому Небу дорога,

Нам петь и творить и любить всех – всегда и везде!

 

Нам ныне открыты Пути, нас зовут позывные Вселенной,

Мы выбрать должны – Срок отпущен, и Время не ждёт:

Кто – к Свету, тот выбрал путь Жизни нетленной,

Кто – к тьме, тот в хаоса мрак упадёт.

 

Мы – люди – в ответе за всё на планете:

За птицу, котёнка, слона, реки, горы, моря,

За каждый листок и травинку, за камни и ветер,

За всех, кто живёт и растёт на планете Земля.

 

А мы растоптали всю нежность прекрасного мира,

А мы позабыли, что значит: любить и жалеть –

Мы любим лишь только себя, и души нашей лира

Заброшена в тёмный чулан – плесневеть и ржаветь.

 

Но Космос не знает сомнений и колебаний –

Он спросит в свой час по законам своим со всех нас;

Час этот грядёт в ослепительном Неба сияньи,

И нам не укрыться от Бога всевидящих глаз.

 

Мы можем успеть, если вспомним своё Назначение,

Мы можем найти верный путь – он указан был Богом не раз –

И будем гореть в светлом пламени Возрожденья

И к вечному Свету лететь, если крылья расправим – СЕЙЧАС!

                                                                                         

                                                                            

 

Кому вона треба?

Хотів скористатись законним правом на отримання шматка землі під забудову. Думав спорудити землянку про всяк випадок. А воно тю-тю, нема землі, попитав голів сільрад та землевпорядників на київщині, у деяких селах, то кажуть нема, все роздане, хочеш купуй, а ціна...

Геть дурня якась, не розумію, чому такий ажіотаж? Землі ж в Україні валом...

Україна – мій дім

Normal 0 MicrosoftInternetExplorer4 https://www.youtube.com/watch?v=Pu8tL3ptXRM
Ця відео
зняте „пташкою” про Центральну і західну частини України, про людей, які живуть там. Подивіться на цю красу. Ласкаво просимо у наш дім. Далі буде

в рамках:

Сергій Бубка - президент Національного олімпійського комітету України

Віталій Кличко і Володимир Кличко - чемпіони світу в суперважкій вазі. Бокс.

Mustang Wanted - відомий український покровитель.

Юрій Зозуля-президент Української Федерації вейкбордингу та воднолижного спорту

Tolochnyj Женя - Фронтмен Скрябін групи.
Перепрошую за переклад. Я дрона назвав пташкою, аби не забивати голову собі і людям.
/* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman";}

Мы пилим палку, на которой сидим....

Где мы? Куда идем?

Зачем мы здесь стоим и давим под ногами этот камень?

Что за странная привычка, стоя на одном месте без дела – топтать что-нибудь каблуком?

Растоптав этот камень, мы сломаем каблук или туфель, или счешем в кровь пятку. Мы знаем это. Но не перестаем ковырять.

Никуда мы не придем. 

В этом не будет смысла. Если мы дотопчем это камень – нам просто не будет на чем прокладывать дорогу.

А ведь на этом камне неплохо плодоносит жизнь, на нем отлично растут цветы и дети, да и сам он мог бы быть нам полезен.

Почему, найдя осколок розового стекла, мы берем его в руки, смотрим сквозь него на это камень, и кладем в карман, чтобы вновь посмотреть когда-то… 

Вот он уже раскололся в некоторых местах, стал совсем шероховат, хотя недавно был поросшим мелкой зеленью. Еще немного и он станет серым. Серым, угрюмым и тихим, как и миллионы таких же камней в округе.

Куда мы пойдем??

Ведь нам все равно нужно что-то топтать. Где-то выращивать жито и мелких детей. Где-то дружить, в кого-то влюбляться.

Нам некуда больше пойти. В округе не найдено больше камней, хоть чуточку схожих с этим.

Да и будет ли смысл жить, если не будет чего больше топтать?

55%, 6 голосів

45%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Критика присяги вояка упа

За ленінськими (комуністичними) законами критикувати треба так, аби нічого, крім негативу про того, кого критикуєте, з вашого опусу ніхто не почув. Тобто самої інформації про об'єкт критики треба видати на гора, якомога менше, а бруду на об'єкт критики треба вилити якомога побільше./По-пам'яті, з лекції на факультеті контрпропаганди і антирелігійної агітації/. Вибачайте, час вже дотримуватися більш людяних канонів. І вояків УПА перепрошую зразу, за хамський заголовок.  

ПРИСЯГА ВОЯКА УПА

Я, воїн Української Повстанської Армії, взявши в руки зброю, урочисто клянусь своєю честю і совістю перед Великим Народом Українським, перед Святою Землею Українською, перед пролитою кров’ю усіх Найкращих Синів України та перед найвищим Політичним Проводом Народу Українського:

Боротись за повне визволення всіх українських земель і українського народу від загарбників та здобути Українську Самостійну Соборну Державу (УССД). В цій боротьбі не пожалію ні крові, ні життя і буду битись до останнього віддиху і остаточної перемоги над усіма ворогами України. Бути мужнім, відважним і хоробрим у бою та нещадним до ворогів землі Української. Бути чесним, дисциплінованим і революційно-пильним воїном. Буду виконувати всі накази зверхників. Суворо зберігатиму військову і державну таємницю. Буду гідним побратимом у бою та в бойовому житті всім своїм товаришам по зброї. Коли я порушу або відступлю від цієї присяги, то хай мене покарає суворий закон Української Національної Революції і спаде на мене зневага Українського Народу. http://radical.bizhat.com/ideology/upa.html Критика Присяги вояків Упа o Хто дає присягу? - Озброєна людина. o Чим вона присягає? - Вона присягає тим, що у неї є найдорожче, - честю і совістю. o Перед ким Вояк УПА складає присягу? – Вояк складає присягу перед: 1).Народом; 2).Святою землею українською; 3). пролитою кров’ю героїв; 4)Керівництвом. o Яким має стати вояк по Присязі? – Вояк стає Мужнім, Відважним, Хоробрим, але Нещадним до ворогів. o Чим має Вояк відрізнятися від інших людей? – Чесністю. Дисципліною. Революційною пильністю. o Як відноситися до товаришів по зброї? – Як до братів. o Заради чого Вояк обіцяє битися не шкодуючи ні крові, ні самого життя? – Аби здобути Українську Самостійну Соборну Державу (УССД)! • Чи могла бути дідівщина в Армії, якби від маршала та генерала до солдата усі складали таку присягу? – Думаю не довго. Висновок: Українці будуть жити достойно лише тоді, як кожен у власній голові, і кожен у своєму серці збудує УССД! Та якщо українці стануть дотримуватися Присяги вояка УПА. Зробити ДОБРО Україні, - це значить депутатів поміняти на вояків УПА. Або, хочаб на тих, хто їх шанує!

Файна буде УССД, як кожен громадянин хоч трохи своєї мрії, та свого чину їй присвятить!

І цікаво, що ніде не згадується про національність самого вояка. Чи не тому в Армії УПА пліч-опліч воювали з загарбниками більше 30 національностей!!!

Читайте дещо, як вони воювали http://blog.i.ua/user/3180825/?p=1


40%, 2 голоси

60%, 3 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Две катастрофы, которые нас ждут

Итак, ученые все никак не могут успокоиться, и постоянно пугают людей
темным будущем, в котором будет полно катастроф. На этот раз не спиться
по ночам испанским ученым.

Они считают, что к окончанию XXI века часть Земной поверхности будет
затоплена, из-за того, что на Земле слишком тепло (глобальное потепление
вроде) и из-за этого
[Читать Далее]

43%, 6 голосів

7%, 1 голос

50%, 7 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Битву за землю для земляків виграно! Стосовно аграріїв - ще ні!

Битву за землю для земляків виграно! Стосовно аграріїв – ще ні! 
З серії «Мішанка 2020»

Епігаф: «Всі люди є рівними, але не на землі, а в землі» 
(народна мудрість)



Єпопея і Епопея боротьби за землю в Україні завершено! Продаж – розпочато! Офіційно. Не вже, але вже починати можна лізти на рожна, хто хоче придбати і перепродати втридорога ворогам іноземним, щоб не бути мізерним в житті ще допоки є на землі, а не в ній. Десь так.
Моя думка давно сформована стосовно землі як приватної власності та її продажу, але ринок вимагає ринкових відносин, а не моральних зносин, тому краще вже так, аніж ніяк. Найгіршою була і є невизначеність, а з нею всілякі приховані махінації з паями і людьми на землі. Бо відпочатку то було абсурдно оголосити землю як приватну власність і одночасно заборонити її продаж власникам через  тривалий мораторій. Дебіли комуно-совкові все роблять так, що воно в кращому випадку виходить людям «боком», а в гіршому – самі знаєте де. 
В цьому процесі мене дивувало багато речей, але найцікавішими були різні соціологічні опитування, де ніколи – наголошую: ніколи! – не було поєднано два питання: 1.Чи є ви власником земельного паю? та – 2.Чи є ви за продаж землі в Україні? З того б можна було побачити й порівняти реальну картину в Україні з цього питання, а не морочити голову темою референдумів, коли маса людей, що землі не мають, будуть вказувати, як жити людям, що землю мають. Коли мешканцям міст задурно роздали державний квартирний фонд і при цьому повністю проігнорували мешканців приватного житла особливо по селах – це якось не акцентувалося в ЗМІ та у ВРУ, бо саме вони, городяни,  й отримали найбільше від того державного пирога ласі шматочки. І ніхто не піднімав питання, що квартири можуть скупити іноземці, бо коштували вони на той час приватизації справді смішні гроші. 
Або славнозвісна провальна ваучерна приватизація виробничо-промислового державного сектору економіки в Україні, придумана і проведена геніальним чи точніше – генітальним  економістом Віктором Пинзеником за кільканадцять Урядів часів Леоніда Кучми, що і дала початок олігархизації української економіки через свою інноваційну бездарність – це як? Не чужі якість іноземці, а свої різні крутії-шахраї через різні «трастові фонди» і «довірчі товариства» подібно до «Росан-довіри» у Львові на чолі з Андрієм Садовим, спершу задурно привласнили ті людські ваучери, а потім за них – приватизували до своєї кишені різні підприємства та інше державне майно. Одні більше, а інші – менше, проте після отої «всенародної ваучерної приватизації» щонайменше 90 % пересічних українців опинилися на вулиці без роботи і засобів на життя з одними отими возиками-«кравчучками» у руках. Все забуто? Чому? Тепер вже відомо точно чому – бо зе-дебіли існували вже тоді! Масово! І дотепер збереглися, ще й розмножилися. 
Аналогічна ситуація виникла і щодо землі в Україні, де є окремо масив дрібних землевласників-селян зі своїми паями, а ще є окремо значно менша групка аграріїв-нуворішів-латифундистів, які тихцем опанували значними землями майже за дурно виманюючи, як колись ваучери у робітників, пайову землю у селян обіцянками хоч щось за аренду та різні допомоги по господарству пропонуючи і тому подібне. Ясно, що коли земля стане реально товаром з ринковою ціною, то прибутки в панівного клану аграріїв дуже зменшаться, тому що ціна за аренду землі стане значно вищою, а догляд за землею у її власників буде значно більшим. Що справді дорого коштує – то справді людьми і цінується. Саме тому, як то не виглядає з боку дивним, проте найбільше лобі проти ринку землі в Україні походило якраз від клану аграріїв-латифундистів. Інша справа, що багато з них вже мають у своїй власності настільки багато землі, що самі хочуть її монетизувати в реальний гріш, через що і пішли на певні поступки аж до прийняття у ВРУ та підписання Президентом України Во. Зеленським відповідного закону про ринок землі з усіма тими обмеженнями обмежених. Тому видавати цей процес суто як поступки «на вимогу МВФ» є безпідставно і навіть смішно, бо про ринок землі ще за президента Ющенка перемовини йшли з МВФ, а зараз маємо 2020 рік, якого корона вірус врік, отож аграрії заметушилися «бабло» втрачаючи…
Щоб остаточно визначитися стосовно тези щодо «вимог МВФ», то вони справді існують! Так, вимоги МВФ існують, але ось в якому форматі: «Вимагаємо! – Припиніть нарешті брехати і виконуйте свої власні обіцянки усіх Урядів України перед МВФ, що так багато клятвено давали, коли слізно випрошували у нас кредити» То є єдина і головна їх вимога: виконуйте власні зобов’язання! Все інше стосовно «вимог від МВФ» є брехнею злодіїв-корупціонерів. А тиражують брехню ЗМІ, які належать тим самим злодіям, бо як відомо: злодій і брехня єдині! Тоді як самі журналісти подібні до назви-резюме твору Панаса Мирного – «Коні не винні». Як і другий відомий від школи багатьом твір цього письменника «Хіба ревуть воли, як ясла повні» дуже і дуже є на часі, бо там якраз про землю і працю на ній йдеться – рекомендую перечитати уважно усім землевласникам, як і не власникам, а хабазникам, аби зайвого не базікали. Ото і буде гоп зі смиком!

Богдан Гордасевич
28 квітня 2020 р.
Львів-Рясне
21:11 28.04.2020
Уточнюю свою позицію щодо землі: власність на всю землю має місцева територіальна громада, яка здає її в аренду кому захоче і пильнує за всім, як і отримує прибутки з того на соціальну сферу ТГ. Приватною може бути тільки земельні ділянки під житлом чи виробництвом, бо то в комплексі тільки може бути.