хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «президент україни»

Є політична воля президента проти корупції!

Немає недоторканних у владі і не може бути, - Президент

12 Серпня 2015

Немає недоторканних у владі і не може бути, - Президент

Президент України прийняв рішення про відсторонення від займаної посади на час проведення слідчих дій голови Бобровицької районної державної адміністрації в Чернігівський області Миколи Супруна та голови Голопристанської РДА у Херсонській області Олександра Богуненка, яких було затримано правоохоронними органами та висунуто звинувачення в одержанні неправомірної вигоди.

Президент був поінформований про загальний хід операції Генеральної прокуратури України і позитивно оцінив роботу Головного слідчого управління ГПУ з протидії корупції. Петро Порошенко вчергове підкреслив необхідність принципової боротьби з хабарництвом в органах державної влади. «Активна антикорупційна робота ГПУ є підтвердженням нашої чіткої позиції – немає недоторканних при владі і не може бути», - сказав Глава держави.


http://www.president.gov.ua/news/nemaye-nedotorkannih-u-vladi-i-ne-mozhe-buti-prezident-35790

Перелік поіменно всіх героїв

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №473/2015

Про відзначення державними нагородами України

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі постановляю:

у Збройних Силах України:

Нагородити орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня

ЧЕПУРНОГО Євгенія Юрійовича - капітана

Нагородити орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня

АБРАМОВИЧА Артема Володимировича (посмертно) - старшого лейтенанта

БІЖАНА Геннадія Олександровича - підполковника

БОГАТИРЯ Романа Вікторовича - капітана

БОНДАРЕНКА Андрія Андрійовича - капітана

ГАПЕЯ Василя Васильовича - старшого лейтенанта

ГОРБАЧОВА Костянтина Миколайовича - майора

ГОРПЕНЮКА Дмитра Васильовича - полковника

ГОРЯЙНОВА Михайла Геннадійовича (посмертно) - капітан-лейтенанта

ГРИЦАЙЧУКА Миколу Васильовича - підполковника

ГУЦАНА Максима Ілліча - старшого лейтенанта

ДАНЬКОВСЬКОГО Вадима Васильовича - підполковника

ЄГОРОВА Володимира Анатолійовича - лейтенанта

ЗІНКЕВИЧА Андрія Івановича - старшого прапорщика

КАТМАКОВА Гліба Борисовича - лейтенанта

КЛИМБОВСЬКОГО Олега Федоровича - підполковника

КОВАЛЕНКА Ігоря Олександровича - майора

КУЛЬКУ Руслана Михайловича - полковника

ЛОГВИНЕНКА Олександра Володимировича - капітана

МАТЮШКА Дениса Миколайовича - підполковника

МАХАЧЕКА Олександра Ярославовича - підполковника

МИТРОШКІНА Альберта Анатолійовича - полковника

НЕДОВОДІЄВА Микиту Олександровича (посмертно) - майора

НЕМІНСЬКОГО Ігоря Вікторовича - підполковника

НОВОСАДА Михайла Валерійовича - старшого лейтенанта

ОХРІМЕНКА Дениса Григоровича - старшину

РОМАНЧУКА Сергія Михайловича (посмертно) - старшого лейтенанта

ЧЕРНИХ Віталія Віталійовича - лейтенанта

ЧУПРУНА Ігоря Миколайовича - підполковника

ШПУЛУ Андрія Вікторовича - полковника

ЯНЦЕВИЧА Антона Валерійовича - старшого лейтенанта

Нагородити орденом "За мужність" ІІІ ступеня

АЛЕКСЄЄВА Сергія Валентиновича - солдата

АСТАПОВА Дмитра Анатолійовича (посмертно) - старшого солдата

АТАМАНЮКА Романа Олександровича (посмертно) - солдата

БАРБУХА Петра Петровича (посмертно) - солдата

БЕДРІЯ Сергія Леонтійовича (посмертно) - старшого солдата

БЕРДЕСА Олександра Миколайовича (посмертно) - молодшого сержанта

БЕРЕСТЕНКА Ігоря Петровича (посмертно) - старшого солдата

БЕРНАДСЬКОГО Сергія Олександровича - солдата

БЄЛІКОВА Дмитра Вікторовича - сержанта

БЄЛОГО Сергія Сергійовича - молодшого сержанта

БІЛЬКА Віталія Олексійовича (посмертно) - сержанта

БІЛЬЦЯ Петра Васильовича (посмертно) - солдата

БОНДАРЕНКА Олександра Миколайовича - солдата

БРАУХА Андрія Васильовича (посмертно) - солдата

БУДНІКОВА Анатолія Миколайовича (посмертно) - сержанта

БУДЬКА Олександра Юрійовича - солдата

БУНЧИКОВА Віталія Вікторовича - солдата

ВЕНГЕРА Олександра Анатолійовича (посмертно) - старшину

ВЄРУШКІНА Олександра Сергійовича - солдата

ВИНОГРАДА Сергія Анатолійовича - молодшого сержанта

ВИСОЧИНА Вадима Едуардовича (посмертно) - солдата

ВИШНЕВСЬКОГО Степана Івановича (посмертно) - солдата

ВОЛКОВА Миколу Васильовича (посмертно) - солдата

ВОРОБЕЯ Олексія Володимировича - сержанта

ГАСПАРЯНА Ігіта Сагателовича (посмертно) - старшого матроса

ГЕНО Бориса Олеговича (посмертно) - солдата

ГІНДЮКА Андрія Олексійовича (посмертно) - старшого лейтенанта

ГОДУЛЯНА Сергія Валерійовича - сержанта

ГОЛОВЧАКА Сергія Володимировича (посмертно) - старшого солдата

ГОЛЯКА Олександра Йосиповича - старшого сержанта

ГРОМОВОГО Дениса Володимировича (посмертно) - солдата

ГРОШЕВА Олександра Івановича (посмертно) - солдата

ГРУШКА Романа Миколайовича (посмертно) - старшого солдата

ДЕЛЬНЕЦЬКОГО Андрія Олександровича - прапорщика

ДЕМЧУКА Андрія Анатолійовича - старшого солдата

ДЕМЧУКА Василя Гервасійовича (посмертно) - сержанта

ДЕМ’ЯНИКА Сергія Валерійовича (посмертно) - молодшого сержанта

ДМИТРІЄНКА Андрія В’ячеславовича - старшого солдата

ДОБЖАНСЬКОГО Валерія Віталійовича - полковника

ДОНЦОВА Віктора Валентиновича - сержанта

ДОНЧЕНКА Володимира Миколайовича - сержанта

ДУБОВСЬКОГО Костянтина Юрійовича (посмертно) - солдата

ДУРИБУ Ярослава Васильовича (посмертно) - старшого солдата

Д’ЯЧКОВА Олександра Миколайовича - солдата

ЖАРОВА Степана Станіславовича - солдата

ЖЕРЕБЦОВА Володимира Володимировича (посмертно) - солдата

ЗАБЄЛІНА Кирила Валерійовича (посмертно) - старшого солдата

ЗИКУНОВА Дениса Сергійовича - старшого сержанта

ІВАНЮШ Ірину Ігорівну - добровольця

ІЛЛЮШКА Михайла Анатолійовича - сержанта

КАНДИБУ Романа Олександровича - солдата

КАРАЧЕНЦЕВА Олександра Юрійовича (посмертно) - солдата

КЕРНІЦЬКОГО Сергія Володимировича (посмертно) - солдата

КОБЧЕНКА Олега Олександровича (посмертно) - солдата

КОЗЕНКА Олександра Сергійовича (посмертно) - солдата

КОЛОТАЄВА Сергія Вікторовича (посмертно) - солдата

КОРОТУ Євгена Миколайовича (посмертно) - сержанта

КОСТІВА Василя Олексійовича - старшого сержанта

КОТЕНКА Павла Ігоровича - старшого лейтенанта

КРАВЧЕНКА Олега Івановича - солдата

КРУШАНОВСЬКОГО Олександра Івановича - майора

КУЛИКОВА Дмитра Олексійовича (посмертно) - старшину

КУЧМІЯ Івана Сергійовича (посмертно) - солдата

ЛАПЕНКА Віталія Вікторовича - капітана

ЛАЩУКА Миколу Володимировича - солдата

ЛЕПЕХУ Андрія Анатолійовича (посмертно) - солдата

ЛЯЛЕВИЧА Сергія Францовича (посмертно) - сержанта

МАКЛАКОВА Івана Юрійовича - солдата

МАКСИМЕНКА Максима Івановича - старшого сержанта

МАЛАШКА Віталія Андрійовича (посмертно) - сержанта

МАЛИШКА Євгена Олеговича - солдата

МАРКУСЕВИЧА Віктора Йосиповича - молодшого сержанта

МАРЧЕНКА Олексія Вікторовича (посмертно) - солдата

МЕЛЬНИКА Олександра Івановича (посмертно) - солдата

МЕЛЬНИКОВА Володимира Володимировича (посмертно) - молодшого сержанта

МИРОНЧУКА Ігоря Васильовича - старшого прапорщика

МІГАЯ Сергія Анатолійовича - солдата

МОЖАЄВА Олександра Анатолійовича - майора

МУСІЄНКА Євгенія Володимировича - капітана медичної служби

ОЛІЙНИКА Андрія Вікторовича - старшого сержанта

ОРЛОВА Олега Олександровича - солдата

ПАЛАГУ Олександра Івановича - старшого солдата

ПАСІЧНЮКА Олександра Олександровича - старшого солдата

ПИШНЯКА Максима Вікторовича - сержанта

ПІНЧУКА Віктора Івановича - солдата

ПЛАЦИНСЬКОГО Павла Яновича (посмертно) - старшого сержанта

ПЛЮТУ Юрія Вікторовича - старшого сержанта

ПОВАЖНЮКА Володимира Олександровича - старшого сержанта

ПОВСТЮКА Святослава Леонідовича - старшого солдата

ПОКРАСУ Олександра Петровича - старшого солдата

ПОНОМАРЕНКА Олександра Васильовича (посмертно) - сержанта

ПШЕЗМІРСЬКОГО Максима Вікторовича - солдата

РАХНЯНСЬКОГО Павла Сергійовича - сержанта

САВІЦЬКОГО Бориса Борисовича - сержанта

САГАНА Сергія Івановича (посмертно) - сержанта

САКА Вадима Андрійовича (посмертно) - старшого солдата

САРАНЧУ Максима Ростиславовича (посмертно) - солдата

СЕРГІЄНКА Євгена Геннадійовича - солдата

СЕРДЮКОВА-Євгена Сергійовича (посмертно) - молодшого сержанта

СЕРЕБРИНСЬКОГО Володимира Олександровича (посмертно) - солдата

СЛОБОДЗЯНА Івана Ігоровича - солдата

СОЛОДОВНІКА Євгена Олеговича (посмертно) - солдата

СТРЕЛЬЧУКА Олександра Анатолійовича (посмертно) - солдата

СУХЕНКА Сергія Михайловича (посмертно) - сержанта

СУЩУКА Миколу Володимировича (посмертно) - старшого солдата

ТІТАЄВА Сергія Борисовича - сержанта

ТРУШЕВА Григорія Івановича - солдата

ФЕДОНЮКА Дмитра Володимировича - старшого солдата

ФЕДОРЕНКА Назара Станіславовича - солдата

ХАНЧИЧА Дениса Юрійовича (посмертно) - старшого солдата

ХАРТІ Вадима Миколайовича (посмертно) - сержанта

ЦАБІЯ Євгена Миколайовича - солдата

ЦВІТКОВА В’ячеслава Олександровича - старшого солдата

ЧЕРЕДНИЧЕНКА-МОСКАЛЕНКА Сергія Юрійовича (посмертно) - солдата

ЧИРВУ Артема Миколайовича - солдата

ЧИХУНА Олега Ігоровича (посмертно) - солдата

ЧОРНОКНИЖНОГО Максима Петровича (посмертно) - солдата

ЧУБІНАШВІЛІ Михайла Давидовича - старшого сержанта

ШАПОВАЛОВА Івана Михайловича - молодшого сержанта

ШАПОШНІКОВА Павла Павловича - старшого солдата

ШЕПЕТЬКА Сергія Петровича (посмертно) - солдата

ШИЯНА Андрія Вікторовича (посмертно) - старшину

ЩЕРБАКОВА Юрія Валерійовича - старшого солдата

ЮРАША Владислава Юрійовича - солдата

ЯСІНСЬКОГО Миколу Івановича - солдата

Нагородити медаллю "За військову службу Україні"

ВЛАСОВА Ігоря Васильовича - прапорщика

ЛЮЛЬКА Валерія Олександровича - солдата

ПАВЛУШУ Сергія Олександровича - молодшого сержанта

ПАНЧУКА Валерія Миколайовича - прапорщика

ПАСІКУ Володимира Олександровича - старшого солдата

ПЛАТОНОВА Максима Юрійовича - полковника

СЕНТИПАЛА Владислава Миколайовича - солдата

ШАПОВАЛА Володимира Сергійовича - молодшого сержанта

в органах і підрозділах Міністерства внутрішніх справ України:

Нагородити орденом "За мужність" ІІІ ступеня

ВОРОНОВА Сергія Євгеновича (посмертно) - прапорщика міліції

ОКСЕНТЮКА Олександра Васильовича (посмертно) - фахівця групи полку патрульної служби міліції особливого призначення "Дніпро-1"

ПЕРМЯКОВА Дмитра Олександровича (посмертно) - молодшого сержанта міліції

ПОПІЛЯ Івана Ігоровича (посмертно) - старшого солдата

ТІМОШЕНКОВА Дмитра Сергійовича (посмертно) - солдата резерву

Нагородити медаллю "Захиснику Вітчизни"

АНАНЬЄВА Романа Вікторовича - молодшого лейтенанта

БІЛАША Ігоря Гавриловича - старшого сержанта

ВЕНЖЕГУ Руслана Володимировича - солдата

ВИХРИСТЮКА Геннадія Михайловича - молодшого лейтенанта

ГУБЕНКА Олександра Сергійовича - старшого прапорщика

ГУНЬКА Євгена Геннадійовича - прапорщика

ДРОБОЖАНА Олександра Миколайовича - майора

КАШТЕЛЯНА Дмитра Івановича - солдата

КІБІРЄВА Артема Івановича - капітана

КОБЗАРЯ Геннадія Миколайовича - старшого прапорщика

КУГАЯ Артема Едуардовича - старшину

МОСКОВЧЕНКА Віталія Олександровича - прапорщика

НАГАЛЮКА Андрія Леонідовича - підполковника

НАУМОВА Сергія Вікторовича - майора

ПАСЛЬОНА Олександра Михайловича - солдата

ПАЩЕНКА Олександра Миколайовича - старшого лейтенанта

ПУТИНЦЯ Геннадія Олександровича - старшого солдата

САПОНЕНКА Олександра Вікторовича - старшого прапорщика

СИДОРЕНКА Олександра Володимировича - молодшого сержанта

СУХОЦЬКОГО Євгена Валентиновича - старшого прапорщика

ФІЛАТОВА Ігоря Юрійовича - старшого прапорщика

в органах і підрозділах Служби безпеки України:

Нагородити орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня

ГРИШИНА Леоніда Михайловича - майора

ЗАІКУ Романа Павловича - молодшого лейтенанта

ЯРЕМЧУКА Павла Миколайовича - підполковника у відставці

Нагородити орденом "За мужність" ІІІ ступеня

ГАЛАГАНА Григорія Анатолійовича - підполковника

МАНУКОВА Сергія Володимировича - лейтенанта

Нагородити медаллю "За військову службу Україні"

БАУМВАЛЬДА Ростислава Янушовича - полковника

в органах і підрозділах Державної прикордонної служби України:

Нагородити медаллю "Захиснику Вітчизни"

БИЧКОВА Дмитра Борисовича - старшого прапорщика

ЗВІРА Руслана Петровича - солдата

КОСЕНКА Олега Сергійовича - старшого солдата

КУЗЬМІНА Олександра Вікторовича - старшого сержанта

МАЗУРА Сергія Петровича - підполковника

ПОЛІЩУКА Богдана Валерійовича - майора

СИДОРЕНКА Олександра Миколайовича - старшого солдата

СОБЧАКА Юрія Павловича - сержанта

УРАЗБАЄВА Тимура Озатовича - солдата

ФЕДОРЕНКА Євгена Вікторовича - старшого прапорщика

ФУСТІЯ В’ячеслава Володимировича - капітана.

Президент України Петро ПОРОШЕНКО

13 серпня 2015 року

http://www.president.gov.ua/documents/4732015-19315

Нагорода від Президента України

Петро Порошенко нагородив за мужність на Донбасі 207 військовослужбовців


Серед нагород, якими відзначено захисників держави: ордени Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступенів, «За мужність» ІІІ ступеня, медалі «За військову службу Україні» та «Захиснику Вітчизни».

Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про відзначення державними нагородами України» 207 військовослужбовців. Про це йдеться на сайті глави держави.

Згідно з документом, «особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» до державних нагород представлені 207 військовослужбовців: 164 – представники Збройних Сил, 26 – військові Національної гвардії та Міністерства внутрішніх справ, 6 – Служби безпеки, 11 – Державної прикордонної служби України. 63 бійці Збройних Сил та 5 Міністерства внутрішніх справ відзначені нагородами посмертно.

Усі нагороджені відзначилися у боях за луганський і донецький аеропорти, в Іловайську, Семенівці, Степанівці, Красногорівці, Дебальцевому, Артемівську, Авдіївці, Нікішино, селищах Луганське та Гранітне. Серед нагород, якими відзначено захисників держави: ордени Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступенів, «За мужність» ІІІ ступеня, медалі «За військову службу Україні» та «Захиснику Вітчизни».

До 85-х роковин Голодомору

Виступ Президента України під час вшанування пам’яті жертв з нагоди 85-х роковин Голодомору

24 листопада 2018 року - 16:23

Виступ Президента України під час вшанування пам’яті жертв з нагоди 85-х роковин Голодомору

Високоповажні іноземні гості! Друзі України!

Ваша Святосте!

Шановні предстоятелі церков і лідери релігійних організацій!

Дорогий український народе!

Щороку пізньої осені на ці дніпровські кручі приходять тисячі людей. Вони прибувають із різних куточків України та з далеких країн. Їх приводить сюди бажання вшанувати загиблих і нагадати світові про один з найбільших злочинів ХХ століття – про Голодомор, влаштований Кремлем.

Геноцид був дуже ретельно спланований. Ним хотіли вирішити назавжди українське питання, яке століттями не давало спокою Росії, та й відверто кажучи і досі не дає. На початку тридцятих років ще свіжою була пам’ять про Українську національну революцію, століття якої ми відзначаємо цього року. Наша революція виявилася надто романтичною, надто вже сподівалася на мир і братерство, надто мало дбала про армію. Через те й була придушена навалою з півночі. Але пробуджена революцією національна свідомість – точно залишилася.  

Російсько-більшовицька тиранія невтомно гасила той вогонь свободи, але він все одно то жеврів, а то й загорався з новою силою. І місяця не минало без повстань, бо хлібороби не хотіли віддавати зерно, хліб задарма. Бувало, відхилялися від «курсу партії» українці-керівники міністерств, заводів, установ: навіть на засіданнях парткомів час від часу лунали виступи проти диктату Москви. Українізацію, яку Сталін розглядав як тимчасову подачку, націонал-комуністи сприймали всерйоз і енергійно проводили, зміцнюючи нашу українську ідентичність. Потаємну думку мільйонів висловило коротке гасло Миколи Хвильового: «Геть від Москви!»- разом з іншим у нашій мовній стилістиці тих часів: «Дайош Європу».

В ті ж роки відбувся розквіт української культури. Ніколи раніше не з’являлося в нашій  Україні одночасно стільки геніальних письменників, поетів, художників, режисерів, акторів, музикантів. Це ті, які стали «розстріляним Відродженням».  

Посіяні Українською національною революцією зерна дали добрі сходи. Кремль страшився майбутнього «врожаю». Сталін так і написав Кагановичу: «Украину можем потерять». Зі страху й ненависті виріс задум злочину. Спочатку неправедним судом судили і знищили тих, хто дав можливість народу пізнати самого себе, хто об’єднував його навколо цінностей і смислів. А потім взагалі спланували вбити всіх, хто здатний до опору. Вбити лише за те, що вони українці… За те, що вже самим фактом усвідомлення себе окремими народом ставлять під загрозу існування імперії.

Дослідники на основі документів і свідчень дуже докладно описали, як спускалися з Москви нереальні плани хлібозаготівель,  що прирекли Україну на масовий голод. Ми знаємо, як відбувалося занесення сіл на «чорні дошки». То означало – оточення військом, заборону виїзду, вилучення будь-якої їжі і вимирання чоловіків, жінок, дітей. Так, вони вбивали не лише дорослих. Вбито і півтора мільйона дітей!   

Відомо й те, як оголошували куркулями сотні тисяч господарів і разом з родинами засилали їх на Сибір, аби вже там виморити як не голодом, так холодом; як не морозом, так каторжною працею.

Рафаель Лемкін, автор самого терміну «геноцид», один з тих, хто добився прийняття Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, зробив такий висновок: «Радянський геноцид в Україні був не просто випадком масового вбивства, але саме випадком геноциду, знищення не лише окремих людей, але й усієї нації».

Протягом десятиліть за одне лише згадування про Голодомор можна було заплатити роками неволі. Та в тисячах і тисячах українських родин продовжували згадувати імена загиблих родичів. Пошепки переповідали страшні подробиці. У таємних щоденниках записували спогади. Обговорювали це на своїх гуртках шестидесятники. Цього року пішов з життя один з них, Іван Драч. В ці дні Іван Федорович завжди приходив сюди. Влітку 1986 року він першим на з’їзді письменників публічно оголосив вимогу владі дати відповідь про те, що ж коїлося в Україні в тридцяті роки.

Чимало небайдужих людей за межами СРСР берегли пам’ять про злочин Голодомору. Розповідали про нього з церковних кафедр, писали репортажі в газетах і просто листи зі зверненнями до урядів. В усіх кінцях світу українська громада на повний голос нагадувала про Голодомор. 

Тридцять років тому комісія Конгресу США офіційно встановила, що Сталін та його оточення вчинили геноцид проти українців. Цього ж року Сенат американського Конгресу визнав Голодомор геноцидом. Загалом півтора десятки держав на рівні парламентів кваліфікували голод тридцять другого – тридцять третього років саме як геноцид.

Сьогодні в Києві на міжнародному форумі «Україна пам’ятає – світ визнає» були присутні представники п’ятдесяти країн.

Напередодні ми почули від Папи Франциска слова вшанування жертв Голодомору. Зі співчуттям та підтримкою до українського народу звернувся Вселенський Патріарх Варфоломій. «Ця трагедія, - зазначив Його Всесвятість, - говорить сама за себе, серед інших жорстоких вчинків проти людства та Божого творіння, здійснених у двадцятому столітті, саме Голодомор стоїть окремо».

У зверненні Його Всесвятість ще раз наголосив, що «Священний Синод вирішив надати автокефалію Православній Церкві в Україні, щоб вона приєдналася до повноти Православ'я в єдності та внутрішньому мирі». Рішення, яке ми українці очікували десятиліттями і навіть століттями, - прийняте, і ми за нього надзвичайно вдячні нашій Константинопольській Матері-Церкві. Очікуємо найближчим часом остаточно юридично та канонічно буде оформлена автокефалія.

Дорогі українці!

Ми провели декомунізацію і стерли імена катів нашого народу з карти України, прибрали їхні ідоли. Цей процес має бути завершений. Звертаюся до Верховної Ради щодо перейменування Дніпропетровської області на Дніпровську. Днями вніс до Верховної Ради відповідний законопроект. Закон вимагає це рішення провести через зміни до Конституції.

Позавчора, і дуже дякую Парламенту України і народним депутатам, Верховна Рада в першому читанні вже схвалила зміни до Конституції, які зобов’язують українську владу забезпечити вступ України до Європейського Союзу та НАТО, які карбують в Основному законі наш курс на Євросоюз та НАТО. Це – частина нашої стратегії, яку ми послідовно впроваджуємо протягом останніх чотирьох з половиною років.

Лише інтеграція України до євроатлантичного простору гарантує нам і мир, і безпеку, і незалежність, і подолання бідності. Щойно цитував Хвильового: «Геть від Москви! Дайош Європу!». Від цієї стратегії ми не відступимо. Україна обов’язково стане повноправним членом НАТО і повноправним членом Європейського Союзу!

І не буде більше ані Голодомору, ані Великого терору, ані русифікації. Як писав Тарас Шевченко: «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі!»

Історична відповідальність за Голодомор лежить на Російській Федерації як правонаступниці СРСР, і той злочин не має терміну давності. Росія знову, як і сто років тому, розгорнула агресію проти України щоб повернути її назад, в імперію. У Кремлі знову ненавидять і бояться вільної європейської України. Але, я точно знаю, вони вже не зможуть повернути назад колесо історії. 

Україна впевнено йде своїм шляхом. 

Ми пам‘ятаємо! Ми – сильні!

Вічна пам'ять жертвам Голодомору!

Вічна пам'ять усім, хто віддав життя за свободу і незалежність України!

Оголошую загальнонаціональну хвилину мовчання.


https://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-pid-chas-vshanuvannya-pamyati-zhe-51290

Порошенко: -Ми робимо реформи не для МФВ, а для українців

Ми робимо реформи не для МФВ, а для українців – Президент в інтерв’ю Financial Times

6 березня 2018р, Новини. Прес-служба ОДА

«Останні півроку були надзвичайно насичені активними реформами. І навряд чи ви знайдете будь-яку іншу країну в світі, яка б зробила настільки багато», -  сказав Президент Петро Порошенко в інтерв’ю впливовому  британському виданню Financial Times, відзначаючи динаміку та прогрес реформ в Україні.

Президент нагадав, що з вересня 2017 року Україна провела освітню реформу: «Реальну системну реформу. Ми змінили радянську освіту на західну, більш інтерактивну, освіту. Ми зробили величезні зусилля, щоб повернути дуже високий потенціал української науки та освіти».

Глава держави також відзначив реформу системи охорони здоров'я, яка не була простою, а «іноді дуже болісною, іноді непопулярною». «Політики не в захваті від того, що потрібно робити непопулярні речі, але ми більше не можемо терпіти стару систему»,  - сказав Петро Порошенко.

За його словами, значна частина цієї медичної реформи стосується реформи сільської медицини та запровадження телемедицини. В Україні близько 14 мільйонів людей живуть у селах, і вони абсолютно не мають доступу до системи охорони здоров'я. «Я був автором реформи сільської медицини, і я сумніваюся, що хтось може уявити, наскільки це важливо», - наголосив Президент.

«Ми робимо реформи не для МВФ, а для українського народу та майбутнього моєї держави. І я пишаюсь тим, що МВФ сказав, що протягом трьох років мого президентства ми зробили більше реформ, ніж у попередні 25 років», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент також навів приклад пенсійної реформи, коли «ніхто не вірив, що буде достатньо політичної волі для пенсійної реформи, відійти від пенсійної системи популістського стилю до системи, яка б мотивувала людей платити офіційні зарплати, а не підтримувати сірі».

«Протягом 25 років моя країна чекала нового Закону про приватизацію, який встановлював би абсолютно нові стандарти приватизації, прозорі правила, можливість для інвестора використовувати британську правову систему, якщо він відчуває себе комфортно з цією позицією»,  - розповів Президент про нові правила приватизації державних підприємств. Він також зазначив, що без західних радників неможливо продати будь-який об'єкт великої приватизації.

Глава держави також сказав про конституційну реформу в частині правосуддя. «У нас була абсолютно залежна та корумпована судова система. Уявіть собі, що за дуже короткий проміжок часу парламент підтримав конституційну реформу судової системи. Ми повністю перезапустили всю судову систему, і новий Верховний Суд вже розпочав свою роботу», - сказав Петро Порошенко.

Президент також додав, що, одночасно з величезним реформуванням української армії, яке потребує значних коштів, Україна нарощує обсяги ремонту та будівництва нових доріг. Він навів приклад зростання витрат на будівництво доріг: в 2015 році – 10 млрд. гривень, у 2016 році – 20 млрд грн; в 2017 році – 30 млрд грн, в 2018 році заплановано 50 млрд грн. «І все відбувається за абсолютно новою системою державних закупівель,  яка економить десятки мільярдів. Саме тому ми збільшили місцеві бюджети в сім разів під час децентралізації. Ось чому ми маємо невелике економічне зростання», - підсумував Глава держави.

Шпигунам сказано, що до України їм вже зась

Президент увів у дію рішення РНБОУ «Про невідкладні заходи з нейтралізації загроз національній безпеці у сфері міграційної політики»

21 березня 2018р, Новини. 

Прес-служба ОДА

Президент Петро Порошенко підписав Указ, яким увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 березня 2018 року «Про невідкладні заходи з нейтралізації загроз національній безпеці у сфері міграційної політики».

З метою забезпечення національної безпеки, нейтралізації загроз у сферах міграції та громадянства Рада національної безпеки і оборони України схвалила проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо удосконалення окремих положень» та запропонувала Президентові внести його на розгляд Верховної Ради України.

Кабінету Міністрів України також доручається забезпечити у місячний строк розробку та внесення на розгляд Парламенту низки проектів Законів України. Зокрема, Уряду доручено підготувати зміни до Законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та «Про прикордонний контроль» щодо запровадження стосовно іноземців, насамперед громадян Російської Федерації, та осіб без громадянства, які походять із держав міграційного ризику, механізму попередньої перевірки підстав для в'їзду в Україну з використанням електронного повідомлення про намір відвідати Україну, а також визначення повноважень державних органів щодо здійснення такої перевірки.

Крім того, Кабміну доручено підготувати зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення порядку працевлаштування, прийняття на навчання, надання житла, реєстрації іноземців та осіб без громадянства та оформлення для них документів, сприяння в наданні інших послуг, а також за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні.

Уряд також має забезпечити у місячний строк удосконалення механізму координації реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами, передбачивши, зокрема заходи із забезпечення належного функціонування чотирирівневої системи контролю за в'їздом та перебуванням в Україні іноземців та осіб без громадянства, врегулювання відповідних процедур і механізму взаємного доступу до інформаційних систем уповноважених державних органів.

РНБО також доручила Уряду затвердити план заходів на 2018 – 2021 роки з реалізації Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 482-р, передбачивши запровадження стосовно іноземців, насамперед громадян Російської Федерації, та осіб без громадянства, які походять із держав міграційного ризику, механізму попередньої перевірки підстав для в'їзду в Україну з використанням електронного повідомлення про намір відвідати Україну.

Також, згідно рішення РНБО, має бути підготовлений і затверджений у двомісячний строк порядок реєстрації іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон України, а також внесення відомостей про іноземців або осіб без громадянства, їх паспортних даних до відповідного реєстру; порядок інформаційної взаємодії суб'єктів національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців і осіб без громадянства, зокрема щодо здійснення верифікації та ідентифікації особи; порядок заповнення і використання імміграційної картки, зокрема під час перевірки підстав для в'їзду в Україну, продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на її території.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Пішов ти на#уй, Порошенко!

Пішов ти нахуй Порошенко

Хто не пам'ятає цього хлопця, то ось нагадування, відео з Майдана - https://www.youtube.com/watch?v=4oTI7iUCZRE

А це він читає свій вірш -






         Спільнота

Порошенко поговорив з Туском про справи

Президент України провів телефонну розмову з Президентом Європейської Ради

23 квітня 2019 року - 18:55

Президент України  провів телефонну розмову з Президентом Європейської Ради

Президент України  Петро Порошенко провів телефонну розмову з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском.

Глава держави висловив вдячність Дональду Туску за значну особисту підтримку України на шляху зближення з Європейським Союзом та протидії російській агресії протягом останніх п’яти років. «Завдяки нашим спільним зусиллям Україна та Європейський Союз сьогодні є ближчими, ніж коли-небудь в історії двосторонніх відносин», - наголосив Петро Порошенко.

Президент Європейської Ради високо оцінив роль Президента Порошенка у просуванні євроінтеграційного порядку денного України та зміцненні проукраїнської міжнародної коаліції у протидії російській агресії під час свого президенства.

Дональд Туск привітав забезпечення українською владою вільних та демократичних президентських виборів, що створили новий високий стандарт виборчого процесу у Східній Європі.

Президент Європейської Ради запросив Президента України взяти участь у заходах з відзначення 10-річчя заснування ініціативи «Східне партнерство» у Брюсселі

Виступ Президента на щорічній зустрічі

Виступ Президента на щорічній зустрічі з главами дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій, акредитованих в Україні

16 січня 2019 року - 21:35

Виступ Президента на щорічній зустрічі з главами дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій, акредитованих в Україні

Ваші Високоповажності,

Шановний пане Спікере, Шановний пане Прем’єр-міністре,  

Ваше Блаженство,

Пані та панове, 

Дорогі друзі,

Прийміть мої щирі привітання з Новим роком!

Нехай цей рік принесе всім нам те, чого всі люди на нашій планеті найбільше прагнуть, і за що ми, українці, молимось ось уже майже п’ять років - мир.

Лише ті, хто пізнав, що таке війна, розуміють справжню ціну миру.

Але мир – це не просто відсутність війни.

Мир - це ще й свобода, це можливість бути господарем на своїй землі.

Це - право вільно обирати і визначати своє власне майбутнє.

А тому мир і свобода для нас нероздільні.

Для нас, українців, це зовсім не абстрактні, а гранично конкретні цінності.

Ми точно знаємо, за що ми боремося.

І в цьому наша сила. На відміну від тих, хто хоче нас позбавити нашої свободи і миру.

 

Ваші Високоповажності,

Майбутнє світоустрою твориться у нас на очах.

І саме Україні випало бути на вістрі сутички цивілізацій, на передовій захисту наших спільних цінностей, боротьби добра і зла.

Лише повернувши Україні її територіальну цілісність в міжнародно визнаних кордонах, ми відновимо віру у верховенство міжнародного права.

Лише припинивши російську агресію, ми врятуємо світ від виплеканого в Кремлі вірусу реваншизму, вірусу неоімперіалізму.

Я хочу, щоб світ про це знав.

Я хочу, щоб світ почув, що 1 січня, у день, коли всі відзначали свято Нового Року, на Донбасі від обстрілу російських агресорів загинув український воїн – Микола Голубєв.

У грудні йому виповнилося 20 років.

У нього все життя ще було попереду. Але російський агресор, який прийшов на українську землю, забрав його.

Я кажу вам про це тому, що це – сьогоднішні реалії України.

Це те, з чим пов'язаний кожен мій день як Президента України та як Верховного Головнокомандувача українських Збройних Сил уже майже чотири з половиною роки.

Це те, за що щодня болить моя душа і з чим я ніколи не зможу змиритися і прийняти.

А тому я прошу, щоб ви, інформуючи свої столиці, незалежно від того як ваші уряди голосують за резолюції по Україні в міжнародних організаціях – доносили правду про неоголошену війну Росії проти України.

Про те, що своєю самопожертвою українці захищають мир в Європі.

Що зупинятися лише на Україні в Кремлі не планують.

Що в Україні Росія випробовує свої новітні технології гібридної війни. І лише питання часу, де Кремль їх застосує завтра.

В Москві добре розуміють стратегічну цінність України з точки зору реалізації своїх імперіалістичних фантазій.

Розрахунок простий: що Україна впаде, що Україна не втримається.

Якщо не втримається Україна – це лише підживить російські апетити в інших куточках Європи і світу.

Методи російської агресії міняються. Незмінно стабільним залишається одне – відсутність прагнення до миру.

Вже чотири роки Кремль відмовляється виконувати свої зобов’язання у рамках Мінських домовленостей, під якими сам підписався.

Останнє оголошення про припинення вогню – загалом вісімнадцяте – знов було порушене російською стороною.

Кремль і надалі тримає у своїх тюрмах українських заручників – як в самій Росії, так і на окупованих нею українських територіях.

Серед них – 24 українських моряки – військовополонені. Жодний судовий фарс не допоможе Росії приховати акт відкритої агресії проти України на морі, в нейтральних водах Чорного моря.

Серед них – лауреат премії імені Сахарова Олег Сенцов та український патріот Володимир Балух, який здійняв над своїм будинком в Криму прапор України.

Серед них – кримські татари – представники народу, який через російську окупацію Криму переживає сьогодні другий геноцид, другу депортацію.

Водночас, розуміючи, що українська армія протягом останніх років якісно зміцнилася, і усвідомлюючи, що будь-яка подальша спроба військового вторгнення закінчиться для окупантів плачевно, в Кремлі основну ставку сьогодні роблять на підрив України зсередини.

2019 рік з цієї точки зору буде визначальним. В Кремлі до цього готувалися ретельно і довго.

Не є секретом що планують у Москві. Керівництво Росії цього особливо й не приховує – провести на президентських і парламентських виборах в Україні підконтрольну собі владу в цьому році.

Мета також цілком зрозуміла – зупинити демократичний розвиток України, її рух у напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції, повернути її у так звану «російську сферу впливу».

І це не просто наші прогнози.

Операція з впливу на українські вибори Росією вже ведеться повним ходом.

У цьому зв’язку я б хотів запевнити у тому, що як Президент, зроблю все від мене залежне, щоб по-перше, російський вплив на наші вибори мінімізувати.

А по-друге – створити всі умови для проведення в Україні вільних і чесних виборів, відповідно до найвищих міжнародних стандартів.

З цією метою ми запросили для спостереження за президентськими виборами спостерігачів від авторитетних міжнародних організацій та окремих держав.

 

Дорогі друзі,

До 2019 року готувалися не лише у Кремлі.

Готувалися до цього особливого року і ми в Україні.

Незважаючи на тривалу війну, ми запустили і успішно втілюємо найбільш масштабні та найбільш глибокі зміни і реформи у нашій історії.

Ми досягли вагомого прогресу в модернізації економіки  і це було визнано всіма. Я хочу подякувати вам за це. В модернізації інфраструктури.

Ми запустили широкомасштабні реформи у бюджетній сфері, сфері приватизації, освіти, охорони здоров’я, пенсійної системи, децентралізації та багатьох інших.

Дуже важко знайти сферу, яку ми не реформуємо.

Ми дали перший рішучий бій епідемічній корупції в Україні – створили надійний фронт незалежних антикорупційних органів, включно з Вищим антикорупційним судом.

Ми очистили "стійло" корупційних схем і в енергетиці, і в державних закупівлях.

Ми приборкали інфляцію, зменшили бюджетний дефіцит та забезпечили стійку макрофінансову стабільність.

Ми впевнено виходимо на траєкторію економічного зростання. Дали старт цифровій економіці. І сміливо та впевнено розраховуємо на прихід потужних іноземних інвесторів в Україну.

Звісно, що досягти цього за короткий проміжок часу було б надзвичайно складно якби не допомога наших партнерів, у першу чергу країн Великої сімки.

Висловлюю вам щиру вдячність за підтримку, передусім на рівні головування.

Допомагаючи Україні, ви взяли на себе велику відповідальність – допомогти Україні вирватись з капкану колишнього радянського, а нині «русского мира» і перетворити нашу державу на простір свободи і процвітання.

І ми впевнено йдемо цим – своїм – шляхом.

Це шлях побудови демократичної, правової, європейської держави, яка чітко і цілеспрямовано прямує до членства в Європейському Союзі і НАТО.

Це шлях нашого національного консенсусу, національної ідеї.

Я впевнений, з цього шляху ми вже не звернемо.

Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з ЄС є нашим дороговказом повномасштабної економічної інтеграції до спільного європейського ринку.

Україна успішно впроваджує докорінні зміни у сфері безпеки і оборони держави.

Українська армія вже увійшла у десятку найпотужніших армій Європи.

Прийнятий у минулому році закон про національну безпеку ще більш швидкими темпами наближатиме нас до стандартів НАТО.

Тим більш, що тепер пріоритет майбутнього членства в ЄС і НАТО буде зафіксований безпосередньо в Конституції.

Сподіваюся, що цю мою ініціативу ближчим часом у другому читанні підтримає український Парламент.

Це стане нашим додатковим запобіжником проти будь-яких спроб реваншу.

Хотів би адресувати особливі слова вдячності Сполученим Штатам – нашим стратегічним партнерам. В Україні ми високо цінуємо трансатлантичне лідерство Вашингтону у питанні протидії російській агресії та підтримки України.

Без перебільшення історичним стало рішення надати Україні «Джавеліни». Психологічний ефект захистив, врятував десятки життів українців.

Це надало довгоочікуваний сигнал і для наших партнерів.

Минулий рік не дав російському агресору шансу зіскочити з гачка санкцій, які, попри браваду Кремля, боляче б’ють по його амбіціях і апетитах.

Вони не лише послабили машинерію російської агресії, але й дали Україні дорогоцінний час для того, щоб зміцніти – як політично, так і економічно та військово.

Цьому сприяла й наша тісна координація з Берліном і Парижем – надійними партнерами України по Нормандському формату.

Слова моєї особливої вдячності належать Канцлеру Ангелі Меркель.

Важко переоцінити те, що було зроблено нею, аби уникнути катастрофічних, як для України, так і для Європи сценаріїв.

Холодним душем для Москви стала єдність і солідарність світу з Україною у відповідь на «азовську атаку» Росії.

Я вдячний всім, хто підтримав нас у цей складний момент. Передусім тим державам, які стали співавторами і проголосували за дві важливі резолюції на Генеральній Асамблеї ООН – про права людини в Криму і проблему мілітаризації Криму і частин Чорного і Азовського морів.

Ваша позиція ще раз засвідчила, що за агресію Кремль платитиме високу ціну.

І настане день, коли ця ціна виявиться непідйомною для Кремля.

І тоді ми повернемо і тимчасово окупований Крим, і окуповану частину Донбасу.

Те, що це неодмінно станеться, підтверджує шлях України до відновлення історичної справедливості – встановлення автокефальної Православної Церкви України. І майже всі з вас привітали український народ з цією важливою подією. Дякую всім вам за вітання.

Дорога до Томосу була тривалою, непростою, ця дорога була тернистою. Але ми її пройшли з гідністю.

Глибоко і щиросердечно вдячний всім залученим у цей непростий процес – від влади церковної, до влади світської.

Лише з часом можна буде зрозуміти історичний масштаб цієї події.

Це другий акт незалежності України, нашої духовної незалежності.

 

Ваші Високоповажності,

Рік, що настав, буде доленосним не лише для України.

На жаль, кількість «гарячих точок» на планеті продовжує зростати.

Не випадково, що значна їх кількість знаходиться в межах або ж по сусідству з Європою.

Важко не помітити в низці подій, за допомогою яких останнім часом здійснюються спроби розхитати єдність Європейського Союзу, руку одного автора.

Цілком очевидними є спроби цього автора «перезапустити» заготовлені раніше, або ж створити нові конфлікти по периметру ЄС – починаючи від України та Молдови, Кавказу, Західних Балкан, Близького Сходу та Африки, і закінчуючи безпосередньо деякими країнами ЄС.

Як очевидним є й те, що цей режисер сидить у Кремлі.

Тому для всіх нас надзвичайно важливо не лише усвідомити це, але й перестати розглядати виклики, які стоять перед світом, у відриві один від одного.

Світ та його безпека сьогодні взаємопов’язані між собою як ніколи раніше.

Тому те, що відбувається сьогодні в Україні, прямо стосується країн, які знаходяться за тисячі кілометрів від неї. І навпаки.

А тому допомагаючи Україні вистояти, ви, наші партнери, інвестуєте у власну майбутню безпеку, у власне мирне майбутнє.

Переконаний, що ті, хто вирішив кинути виклик сучасному світовому порядку, безсилі проти нашої єдності та солідарності.

В них – наша сила і запорука перемоги.

Хотів би подякувати усім вам за вашу важливу підтримку України.

Дякую вам, що ви разом з нами проживаєте і радісні, і трагічні дні. Що ви з нами і в час успіхів, і в час невдач.

Зі свого боку бажаю всім країнам, які ви представляєте, миру, добробуту і процвітання.

Слава Україні!