хочу сюди!
 

Наталія

44 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 44-52 років

Замітки з міткою «суд»

ВО «Свобода» через суд змусила комуністів спростувати брехню

Шевченківський районний суд м.Києва повністю задовільнив позов ВО «Свобода» до Петра Симоненка та газети «Комуніст» про спростування недостовірної інформації, надрукованої у цій газеті.


Суд тягнувся два роки через постійні неявки Симоненка, суддя був змушений двічі викликати його через оголошення в «Урядовому кур’єрі».
Інтереси ВО «Свобода» представляв адвокат Сидір Кізін.

20 березня 2009 р. у газеті «Комуніст» на першій шпальті була опублікована стаття з такою фразою: «Під час виборів до Тернопільської облради саме завдяки фінансуванню олігархами нацистської за своїм змістом Тягнибоківської «Свободи» остання отримала перемогу. В обмін на таку підтримку лідери «Свободи» на чолі з Тягнибоком заплющили очі на суцільну фальсифікацію».

Тепер комуністи змушені будуть протягом місяця таким самим шрифтом, на першій шпальті, надрукувати спростування.

ІА «Поряд з вами»

Януковичу пора думать не о втором сроке, а как третьего избежать

После ареста Тимошенко Януковичу пора думать не о втором сроке, а как третьего избежать, - политолог Процесс в Печерском суде давно перешел за грань добра и зла. За что не берутся наши "профессионалы" все выходит у них немножко по дебильному. Вышел не суд над Тимошенко, а операция -реанимация проигравшегося в пух и прах политического игрока. Об этом в комментарии «Хвиле» заявил политолог Андрей Золотарев.

«Случившееся вчера из того же разряда. После ареста Тимошенко Виктору Федоровичу надо думать не о втором сроке, а как третьего избежать», - считает он.

«Как бы там ни было старые неписанные правила, такой себе внутриэлитный "договорняк" денонсирован. Не знаю,  сколько дней или месяцев в этот раз просидит Тимошенко, а Янукович свой посадочный талон получил. И неважно кто его  в году 2015, например, конвертирует в процесс над экс-президентом, соблазн будет очень велик, тем паче прецедент создан. Как судите, так и вас судить будут...»- резюмировал эксперт.

Кивалову прислали письмо.

Кивалову прислали письмо. С просьбой защитить судей от «обнародования»
23.03.11 19:11
        «Фраза»
В адрес «Фразы» поступил текст открытого письма, адресованного Председателю Комитета Верховной Рады Украины по вопросам правосудия Кивалову. Приводим полный текст письма: 

«Уважаемый Сергей Васильевич! 

1 мая 2011 истекает срок, в течение которого судьи должны подать в Государственной судебной администрации Украины копию Декларации об имущественном состоянии судьи, что предусмотрено статьей 54 Закона Укарини О судоустройстве и статусе судей, которая должна обнародоваться на официальном сайте судебной власти, ведение которого обеспечивает ГСА. Форма указанной Декларации была утверждена Министерством финансов еще 29 октября 2010, в которой, в частности, необходимо указывать место проживания судьи, членов его семьи и указывать местоположение их имущества. 

Уже неоднократно судьями поднимался вопрос о нецелесообразности обнародования указанных данных, ведь это может представлять риск для судьи, поскольку есть возможность использования этой информации злоумышленниками. 

К сожалению, сегодня этот вопрос все еще не решен, а уже 1 апреля истекает срок предоставления такой декларации в органы Государственной налоговой администрации. 

Убийство судьи Шевченковского районного суда Сергея Зубкова демонстрирует, каким образом может быть использована информация о домашнем адресе судей, ведь преступление было совершено в подъезде дома, где он проживал. 

По нашему мнению, для решения этой проблемы необходимо срочно внести изменения в ст. 54 Закона Украины О судоустройстве и статусе судей, где содержится норма об опубликовании деклараций. 

Поэтому, обращаемся к Вам, уважаемый Сергей Васильевич, с просьбой срочно решить данный вопрос путем дополнения п. 7 части 4 статьи 54 фразой: «Обнародованию не подлежат данные, касающиеся места жительства судьи и его родственников, а также места расположения его имущества». 

Екатерина Тарасова, Судебная Ассоциация Украины Фонд содействия правосудию».

Правда переможе!

Україна не відповідає за наслідки втрати контролю над територією Луганської області, - суд з прав людини



Європейський суд з прав людини визнав відсутність відповідальності України за здійснені на підконтрольних територіях Донбасу порушення прав людини. Про це йдеться в рішенні, опублікованому на сайті суду.

Згідно з документом, скаргу до ЄСПЛ подав ув'язнений Олександр Хлебик, який відбуває покарання за звинуваченням у кількох злочинах.

Він був засуджений у квітні 2013 році одним з судів Луганської області за збройне пограбування, вчинене у складі організованої групи, бандитизм і незаконне зберігання вогнепальної зброї, до 8 років і 9 місяців ув'язнення, які відбуває у в'язниці Старобільська (Луганська обл.).

Невдовзі після засудження Хлебик подав апеляцію до апеляційного суду, розташованого в Луганську, однак через окупацію міста в 2014 році за його апеляції не було жодного ухвалення. Фактично розгляд апеляції став неможливим, оскільки матеріали справи залишилися в Луганську.

Хлебик подав скаргу на Україну, звинувативши державу в порушенні його права на здійснення чесного правосуддя в прийнятний часовий період.

Судді Європейського суду з прав людини одноголосно визнали, що Україна не відповідає за наслідки втрати контролю над територією Луганської області.

Як зазначається, судді взяли до уваги доводи Києва про те, що Україна доклала всіх зусиль для отримання матеріалів справи, надала позивачу можливість зустрітися з омбудсменом, а також аргументи про те, що проведення нового розслідування за звинуваченнями проти Хлебика без доступу до матеріалів справи не є можливим. ЄСПЛ визнав, що Україна не порушила конвенцію.

Таке рішення стало першим, в якому ЄСПЛ вивчав скаргу, пов'язану із втратою Україною контролю над територією ОРДЛО.


От сумы да от тюрьмы не зарекайся

Украинская политика - явление динамичное. Она полна сюрпризов, ярких персонажей, запоминающихся событий. Иногда в ней даже просматривается увлекательный сюжет. Не хватает лишь романтизма, время которого в Украине ушло с фактическим развалом Народного Руха. Лишь в 2004-м на Майдане романтизм напомнил о себе. Напомнил затем, чтобы вновь уйти в небытие через полгода - исчезли обязательные атрибуты этого явления: харизма лидеров, фантастичность идей, гиперболизация образов и т.д. И вот спустя некоторое время романтизм в украинскую политику возвращается снова, так как в жизнь государства врывается столь романтизированный историей и временем образ - "политический заключенный".


Не так давно, всего каких-то 40-50 лет назад ни один уважающий себя общественный деятель не смел называться прогрессивно мыслящим человеком, демократом или же просто личностью, если его биография была лишена фактов общения со следователями или даже с надзирателями - в "местах не столь отдаленных". По политическим соображениям, естественно. Следовательно, "политзаключенный" - историческое явление, причем явление настолько близкое постсоветскому обществу, что заслуживает того, чтобы о нем вспомнить в преддверии Нового года, встречать который некоторые украинские политики будут именно в этом качестве.

Для начала следует задаться вопросом, почему их сегодня можно называть именно "политзаключенными"? Корректно ли использование этого термина? Корректно, так как открытие уголовных дел исключительно в отношении оппонентов действующей власти называется политическим преследованием. И неважно, виновны ли Юрий Луценко, Евгений Корнейчук, Виктор Бондарь или Георгий Филипчук в инкриминированных им преступлениях. Важно то, что их начали преследовать. И едва ли стоит тешить себя мыслью о том, что формулировка обвинения в адрес того же Ю. Луценко не звучит "за критику режима" или "за сотрудничество с Юлией Тимошенко во время президентских выборов". Суть дела от этого не меняется.

Если мы говорим, что "политзаключенный" - это новая черта современной украинской политики, то следует предположить, каким образом это повлияет на общественное сознание и как может повлиять на дальнейшее развитие страны.

Во-первых, при наличии в государстве политических заключенных власть выглядит сильнее. Менее демократично, жестче, но сильнее. Сила - основной атрибут любой власти. И, следовательно, политические преследования, как бы о них ни отзывались журналисты, правозащитники или даже западное сообщество, выглядят "дополнительным мускулом" на теле государственной власти. Именно первобытным признанием абсолютного права сильного сегодня можно объяснить то, что среди простых украинцев довольно много сторонников проверок, допросов и арестов представителей предыдущей власти.


Во-вторых, и это лишь дополняет первый пункт, образ гонимого за идею - самый романтический и привлекательный, как в литературе, так и в политике. Оказавшийся за решеткой политик мгновенно воспринимается многими (сознательно или подсознательно), минимум как Луис Корвалан, окруженный солдатами Пиночета, максимум как Че Гевара - это уж кто на кого тянет по поступкам или обаянию. В любом случае, "политзаключенный" - это романтика, причем романтика, которая обязательно оживит в последнее время апатичное отношение украинцев к поднадоевшей политике и политикам.

В-третьих, появление в государстве своеобразного "социального института политзаключенных" не только визуально делает власть грозной и сильной, но и вполне реально держит в тонусе всю вертикаль власти - от Премьер-министра до председателя райгосадминистрации. Чиновники всех уровней понимают, что в случае "выпадения из гнезда", с легкостью могут занять соседствующее с камерой того или иного оппозиционера помещение, а повод в случае с бюрократами найдется всегда или почти всегда. С точки зрения либеральной демократии, страх - не самый лучший метод для тимбилдинга в команде власти. Но с другой стороны, опыт организационного символа украинской демократии - "Нашей Украины" - показал, что порой целесообразнее применить силу, чем многозначительно наблюдать, как вчерашние единомышленники делятся на мелкие, но гордые партии, умножая на ноль все достижения Майдана.

И, наконец, в-четвертых, нынешние и будущие события в Украине, связанные с арестами оппонентов власти, нельзя, как это часто принято, сравнивать с подобными фактами в России (дело Ходорковского) или Беларуси. В отличие от среднестатистического россиянина или белоруса, украинец способен одновременно уважать власть за проявленную силу и жалеть оппозиционера за его тяжкую судьбу. Причем эти два чувства способны уживаться в украинце одновременно, формируя то, что принято называть менталитетом.

Сердцем и разумом украинского избирателя вряд ли в ближайшее время всецело завладеет прагматизм власти или романтизм оппозиции. И те и другие должны ежедневно доказывать свою состоятельность, так что говорить, к примеру, о том, что "бело-синие" пришли всерьез и навсегда не стоит. Как и не стоит утверждать, что массовые аресты оппозиции приведут к резкому скачку популярности Тимошенко или Луценко в народе. На этом поле возможны лишь временные, локальные победы.

В любом случае, негласные правила игры в украинской политике откорректированы - теперь в них есть пункт "политические преследования" и подпункт "политзаключенные". И если 1990-е годы принято называть временем уголовной романтики, то наступившие времена имеют все шансы пройти под знаком политической уголовной романтики.

http://news.liga.net/articles/NA100460.html


64%, 9 голосів

29%, 4 голоси

7%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Львівщина проти підступних рішень КСУ

 

ГРОМАДСЬКА РАДА

при Львівській обласній державній адміністрації

79008, Львів, вул. Винниченка, 18, каб. 350,  e-mail: [email protected]

__________________________________________________________________

 

Від __30.10.2020 р.__  № _/20_

 

 

Офіс Президента України

01220, м. Київ, вул. Банкова, 11

 

До відома:

Голова Львівської облдержадміністрації

Козицький М.З.

79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18

 

 

ЗВЕРНЕННЯ

 

Щодо рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року

 

27 жовтня 2020 року Конституційним Судом України прийнято рішення № 13-р/2020 про неконституційність окремих положень Закону України "Про запобігання корупції", Кримінального кодексу України та низки інших законів, що стосуються антикорупційної реформи, за поданням 47 народних депутатів. Це рішення одразу ж викликалю бурю невдоволення як серед українського народу, так і серед представників влади, спричинивши масові протести по всій державі.

А все тому, що рішення направлене на знищення системи електронного декларування руками конституційних суддів, а також будь-якої відповідальності за її порушення, включно із незаконним збагаченням. Те, до чого ми йшли з часів Революції Гідності, всі антикорупційні реформи останніх років зведено нанівець одним рішенням!  

Громадська рада при Львівській ОДА категорично не згідна з таким рішенням.  Адже, покладення на особу, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, обов'язку з декларування відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", не може розглядатись як втручання у приватне (особисте) та сімейне життя цієї особи. Публічні інтереси суспільства тут переважають можливі обмеження прав і свобод окремої особи.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнає право громадськості отримувати суспільно важливу інформацію і таке обмеження є необхідним у демократичному суспільстві, відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Права на особисте і сімейне життя в осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та в осіб, які таких функцій не здійснюють, не є однаковими.

Публічне декларування стало в Україні потужним антикорупційним інструментом. Тому, не дивно, що все-ж знайшлася група осіб, якій не до вподоби такий стан справ і яка знайшла спосіб позбутися справедливості в нашій державі. Дуже сумно, що судді Конституційного Суду України, які присягали на вірність українському народові, стали знаряддям у політичних іграх корупціонерів.

Окрім цього, наслідком такого рішення в майбутньому стануть сотні закритих кримінальних проваджень, мільйони гривень, витрачених з державного бюджету, а найголовніше – це уникнення відповідальності за корупційні діяння.

            Тому, зважаючи на вищенаведене, Громадська рада при Львівській ОДА висловлює свою незгоду з рішенням Конституційного Суду України № 13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року, а також просить вчинити всі, предбачені законом дії, спрямовані на відновлення електронного декларування та кримінальної відповідальності за незаконне збагачення і декларування недостовірної інформації.

 

 

Голова ГР при

Львівській облдержадміністрації                                                                А.Р. Болюбаш

 

 

Спочатку сяде Азаров.

Політолог Віктор Небоженко спрогнозував, що в разі приходу до влади лідера партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко на лаві підсудних першим опиниться нинішній прем'єр-міністр України і голова Партії регіонів Микола Азаров.

   Про це експерт заявив у коментарі Gazeta.ua."Спочатку сяде Азаров. Але у Азарова вже є маса заготовлених документів про важке дитинство, жалюгідне минуле і про важке здоров'я", - додав Небоженко.

   На його думку, опозиціонерка Тимошенко зараз вчиться у чинної влади тому, як слід поводитися із своїми опонентами."Я думаю, що Тимошенко багато чому навчиться на ставленні до неї нинішньої влади. У разі приходу на владний Олімп вона вже не дозволить робити з нею те, що противники чинять з нею зараз - принижувати і тримати у в'язниці", - підкреслив політолог.

   Разом з тим, на переконання Небоженка, гасло "Бандити сядуть у тюрми" буде здійснене тільки тоді, коли "помаранчеві" політики повною мірою відчують на собі від "бандитів" тиск, переслідування і репресії.

   "Насправді, це ж суд не над Тимошенко. Це спроба посадити усіх керівників помаранчевої революції на одну лаву підсудних", - пояснив Небоженко.

Нагадаємо, 5 серпня Печерський суд заарештував екс-прем'єра Юлію Тимошенко. Відповідну постанову оголосив суддя Родіон Кірєєв. На його думку, Тимошенко на волі ухиляється від слідства.

Теперь немного американцев...

   ...точнее- АМЕРИКАНСКИХ КАЗУСОВ В СУДЕ...            Американские судебные будни

добавлено 07.12.2010 11:08 Автор Traveler
ЮРИСТ: Вы сексуально активны? СВИДЕТЕЛЬ: Нет, я обычно просто лежу. ЮРИСТ: А теперь, доктор, правда ли то, что когда человек умирает во сне, он не знает об этом до следующего утра? СВИДЕТЕЛЬ: Вам действительно удалось сдать адвокатский экзамен? ЮРИСТ: Вашему самому младшему сыну, двадцатилетнему, сколько ему лет? СВИДЕТЕЛЬ: Ему Двадцать… Точно, как уровень вашего IQ. ЮРИСТ: Вы присутствовали, когда была сделана Ваша фотография? СВИДЕТЕЛЬ: Вы что, издеваетесь? ЮРИСТ: Итак, день зачатия был восьмого августа утром? СВИДЕТЕЛЬ: Да. ЮРИСТ: И что Вы делали в это время? СВИДЕТЕЛЬ: Я трахалась. ЮРИСТ: У неё было трое детей… Так? ОБВИНЯЕМЫЙ: Да. ЮРИСТ: Сколько из них были мальчики? ОБВИНЯЕМЫЙ: Ни одного. ЮРИСТ: А сколько было девочек? ОБВИНЯЕМЫЙ: Ваша честь, по-моему мне нужен другой адвокат… Можно мне адвоката не идиота? ЮРИСТ: В связи с чем был прерван Ваш брак? СВИДЕТЕЛЬ: В связи со смертью. ЮРИСТ: И в связи с ЧЬЕЙ ИМЕННО смертью он был прерван? СВИДЕТЕЛЬ: Угадайте… ЮРИСТ: Вы могли бы описать того человека? СВИДЕТЕЛЬ: Он был среднего роста и у него была борода. ЮРИСТ: Это был мужчина или женщина? СВИДЕТЕЛЬ: Если в город не приехал цирк, я думаю, что это был мужчина. ЮРИСТ: Доктор, сколько вскрытий Вам приходилось проводить на умерших людях? СВИДЕТЕЛЬ: Все. Живые – сильно сопротивляются. ЮРИСТ: Вы помните время, в которое Вы осматривали тело? СВИДЕТЕЛЬ: Вскрытие началось около восьми-тридцати вечера. ЮРИСТ: И мистер Дентон был мертв в начале вскрытия? СВИДЕТЕЛЬ: Если и нет, то в конце вскрытия он точно был мертв. ЮРИСТ: Ваша квалификация позволяет Вам сдавать анализ мочи? СВИДЕТЕЛЬ: А Ваша позволяет Вам задавать подобные вопросы? ЮРИСТ: Доктор, перед тем, как начать вскрытие, Вы проверили пульс? СВИДЕТЕЛЬ: Нет. ЮРИСТ: Вы проверили кровяное давление? СВИДЕТЕЛЬ: Нет. ЮРИСТ: Вы убедились, что нет дыхания? СВИДЕТЕЛЬ: Нет. ЮРИСТ: Тогда возможно ли, что пациент был жив, когда Вы начали вскрытие? СВИДЕТЕЛЬ: Нет. ЮРИСТ: Почему Вы так уверены, доктор? СВИДЕТЕЛЬ: Потому, что его мозги были в банке на моем письменном столе. ЮРИСТ: Понятно… Но тем не менее – мог ли пациент еще быть жив? СВИДЕТЕЛЬ: Да. Возможно, что он был еще жив и даже практиковал в области юриспруденции.                                 .. Абсолютно  НИЧЕГО ЛИЧНОГО , КАК  ОНИ САМИ ЛЮБЯТ ГОВОРИТЬ ...       Улыбайтесь панове... \господа\...

Неужели Яценюк взяточник ?

  

Опять мне, как возмущенной общественности ,  никто не сказал где и когда  можно возмущаться ,  но нет ничего тайного .  И вот я узнаю из вторых буквально уст , что у этого человека  


было 6 миллионов !!!!! долларов и он их добровольно отдал Яценюку  .  А тот взял и взял,  а кто бы не взял , Яценюк мне лично в данной ситуации понятнее .  



 И теперь у Скосаря из-за этого неприятности в суде , а это нечестно .                 

 Потому что , если  разобраться, то неприятности должны быть у того, кто взял ,  и деньги он должен вернуть и оплатить моральный ущерб, что-то в этом законе не так все-таки на доработку его. 


  Днепровский суд на одном месте давно ,  сколько помню ,  мы там гуляли на Сергиенко  ночами в молодости , но возле суда чуть ли не в кулачок сигареты прятали и похабных песен не орали - уважали,  хоть и пьяные подростки , и так странно , что   можно  возле Суда проводить какие-то  мероприятия . Сталина на нас нету . 










 
Или это не тот Яценюк .  

Через рішення Ющенка Україна втратила $38,6 млрд.

Якби Віктор Ющенко не дав добро на присутність «РосУкрЕнерго» як посередника, а потім і монопольного постачальника газу в Україну, «поховавши» таким чином міжурядову угоду від 4 жовтня 2001 року і наступні за нею газові контракти, в яких була закріплена ціна в $ 50 за 1 тис. куб м в період з 2002-го по 2011 рік, то НАК «Нафтогаз» заплатила б за імпортований газ лише $25,725 млрд, а не $64,335 млрд, як довелося насправді. Таким чином, рішення В. Ющенка в газовій сфері обійшлися Україні у втрату $ 38,6 млрд за 10 років.

Такі результати проведеного ZN.UA підрахунку передбачуваних збитків від вищеназваних рішень.

«Цифра, погодьтеся, вражає. Але за такі, можливо, непередбачені витрати ніхто відповідальності, тим більше кримінальної, наскільки відомо, не поніс. Просто «РосУкрЕнерго» у черговий раз заробило на НАК та українцях. Та й усього…», — пише автор статті Алла Єрьоменко.

Так, коли взяти ціну в $ 50 за 1 тис. куб м. і підрахувати, у скільки б коштував «Нафтогазу Україну» імпортований за десять років обсяг газу (514,5 млрд кубм, з урахуванням прогнозних 38,4 млрд кубм за 2011-й ), якби В. Ющенко не «поховав» досягнуті в 2001-м домовленості про ціну газу в $ 50 і гарантований транзит  російського газу до Європи на рівні 116 млрд, то отримаємо такі цифри.

 За 2002—2004 роки в Україну було поставлено 182,4 млрд. кубометрів газу загальною вартістю, якщо рахувати по 50 дол., 9,12 млрддол. З 1 січня 2005 року по 1 січня 2011-го (шість років) «Нафтогаз України» імпортував 293,7 млрд. кубометрів газу (див. табл.). При ціні 50 дол. за 1000 кубометрів коштував би він «Нафтогазу» загальну суму 14,685 млрд. дол. Плюс вартість газу за 2011 рік (38,4 млрд. кубометрів) становила б 1,92 млрд.дол (див. докладні підрахунки в повному варіанті статті). Разом за десять років дії контрактів від 2001 року «Нафтогаз» заплатив би «Газпрому» всього (9,12+14,685+1,92) = 25,725 млрд. дол.

Замість цього, обійшлася «Нафтогазу» турбота РУЕ у величезні «непередбачувані додаткові витрати», а саме в $ 38,61 млрд.

Отже, визначимося з цінами на підрахований раніше обсяг імпорту газу (514,5 млрд. куб м): 2006 рік — 57,0 млрд. кубометрів по 95 дол. за 1000 кубометрів, 2007-й — 58,8 млрд. за середньою ціною 143,3 дол., 2008-й — 52,9 млрд. по 179,5 дол., 2009-й — 26,8 млрд. по 232,98 дол., 2010-й — 36,5 млрд. кубометрів за середньою ціною 291,1425 дол. за 1000 кубометрів. Прогнозна вартість газу за 2011 рік наведена вище і може становити 11,9235 млрд. дол.

Шляхом нескладних арифметичних дій (множення й додавання) одержуємо загальний результат за десять років: 64,335 млрд. дол. порівняно з 25,725 млрд. при ціні газу 50 дол. за 1000 кубометрів. Різниця в ціні за десять років становить близько 38,61 млрддол. Вражає?

Зрозуміло, остання цифра не фігурує у звітах «Нафтогазу» за той самий період: методологія підрахунків у нас різна. Але порядок цифр у принципі той самий: ми враховуємо ті самі обсяги імпортованого газу

Дуже важливе уточнення: DT.UA у цьому випадку використовує публічну (тобто оприлюднену) інформацію. Але, як підтверджує судове слухання «газової справи» у Печерському суді, така інформація далеко не завжди є офіційною. Навіть якщо виходить з офіційних джерел, наприклад, Міненерговугільпрому чи «Нафтогазу України».

У «газовій справі» Юлії Тимошенко виставили рахунок в 1,5 млрд. грн. А кому виставити рахунок у $ 38,6 млрд, хто в 2004-му, 2005-му, 2006-му, 2008-му роках перевищив повноваження і реально посприяв заподіянню шкоди «Нафтогазу України» і вітчизняним покупцям газу?

У справі Ю. Тимошенко такі підрахунки навряд чи будуть фігурувати. Бо тоді доведеться пред'являти комусь звинувачення в нанесенні «Нафтогазу» набагато більших «додаткових витрат», ніж ставлять в провину екс-прем'єру Юлії Тимошенко. І кому виставити такий рахунок? Попередньому президенту України В.Ющенку? Тодішньому прем’єру і нинішньому президенту В.Януковичу чи екс-прем’єру Ю.Єханурову? Колишньому голові Мінпаливенерго І.Плачкову? Екс-голові НАКу та двічі міністру Ю.Бойку? Колишньому керівнику «Нафтогазу» О.Івченку чи колишньому й нинішньому — Є.Бакуліну? Чи вже відразу першоджерелу — ідеологам, співзасновникам і співучасникам «РосУкрЕнерго»? Багато хто з них згадані вище.

До слова, у час свого перебування прем'єром, а саме — 22 липня 2005 року Ю. Тимошенко після розборів ситуації із газозабезпеченням і розрахунками за імпортний газ дала окреме доручення визнати недійсною постанову Кабміну № 1002 від 6 серпня 2004 року.Саме тієї постанови, завдяки якій на український ринок газу вживлювалося «РосУкрЕнерго».

Але хід цій справі В. Ющенко, очевидно, не дав. І «РосУкр Енерго» залишалося на ринку аж до початку 2009 року і тепер відроджується через «УкрГаз-Енерго». А далі ви вже все знаєте. І самі можете здогадатися і визначити для себе, чи мають відношення до «газового справи» проти Тимошенко компанія «РосУкрЕнерго», її співвласник Д. Фірташ, міністр Ю. Бойко, екс-президент В. Ющенко, нинішні прем'єр М. Азаров і президент В. Янукович.

Znuasmall