Я навмисно не брав до уваги радикальні вислови. Радикали мало думають про Україну. Якщо перефразувати П.А.Столипіна, то можно сказати так: ЇМ потрібні великі потрясіння, НАМ потрібна Велика Україна  Маємо: "1.Мирослав Попович, директор Інституту філософії НАНУ:

НЕ ПРЕЗИДЕНТИ ВИРІШУЮТЬ, КОМУ БУТИ ГЕРОЄМ

Як сам указ, так і його скасування є актами, які посилили напруження в українському суспільстві. З боку Віктора Ющенка це була незрозуміла і непродумана акція. А ще гіршою акцією є рішення про скасування звання Героя України Бандері. Так, наче ми продовжуємо громадянську війну сьогодні на рівні судових процесів, указів.

Все закінчиться тим, що кілька облрад буде під чорно-червоними прапорами, а більшість України буде індиферентна до цього.

Я вважаю, що не президенти вирішують, кому бути героєм, а кому ні. Це вирішує історія.

Сьогодні є набагато серйозніші проблеми перед українським суспільством, ніж історія українського визвольного руху. Ми зараз всі повинні думати про перспективи втрати демократії. Сьогодні, коли опозиція відчуває себе під прицілом влади, це питання номер один.

2. Михайло Погребінський, політолог:

ЖОДНИХ ПІДСТАВ ДЛЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ НЕМАЄ

Сам факт того, що є рішення трьох обласних рад і є таке збурення серед національно стурбованих політиків, говорить про те, що потенційно все можливо. Просто тоді варто було б цим захисникам Бандери одночасно прийняти рішення про вихід з Ради Європи і про відмову від європейської інтеграції, оскільки позиція Європи стосовно присвоєння звання Героя Бандері відома, є навіть відповідне рішення ПАРЄ.

Ця антиєвропейська позиція трьох облрад фактично призводить до великих сумнівів Європи стосовно готовності України взагалі інтегруватися у європейський простір.

Але я не думаю, що це стосується більшості мешканців Західної України, в більшості галичани, насправді люди толерантні. І якщо їм пояснити, про що йдеться, вони будуть мати відповідне ставлення до цього. Але цього ніхто не робить.

Я вважаю, що жодних підстав для національної революції немає. І, звичайно, жодної революції не буде. Але те, що зараз відбувається у деяких обласних радах, серед політикуму Галичини – це серйозна підстава вважати, що вони взагалі не визнають нинішню владу, вважають її незаконною. Можливо, варто тоді ставити питання про вибори-перевибори, якимось чином треба визначатися: якщо ви не визнаєте владу в Києві, то чи варто брати у цієї влади гроші на соціально-економічний розвиток.

Здається, це спосіб тих, хто прийшов до влади в Галичині, показати, що вони якось діють, діють у політичній сфері, оскільки вони нічого не можуть зробити в економіці і соціальній політиці.

http://joff.ucoz.ru/news/dekilka_dumok_z_privodu_pozbavlennja_c_banderi_zvannja_geroja/2011-01-13-177

Гена режиссирует Юлю...

РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ФРАКЦІЇ ВО "СВОБОДА" В ПАРЛАМЕНТІ

1. За результатами незалежних досліджень, фракція ВО "Свобода" визнана такою, що найбільш послідовно та сумлінно голосувала за ухвалення важливих для законів країни.

Аналіз голосування парламентарів впродовж березня-вересня 2014 року за ключові для держави 45 законопроєктів. Дослідження Центру політичних студій та аналітики:http://zik.ua/ua/photoreport/2014/10/13/u_lvovi_eksperty_rozpovily_hto_i_yak_u_vru_golosuvav_za_nadvazhlyvi_dlya_krainy_zakony_531297

Хто як голосує у Верховній Раді? Дослідження ГО "Всеукраїнська Люстрація":http://goo.gl/fDUj1n

2. Головні здобутки свободівців у парламенті:

1) не допустили створення "тушкованої" конституційної більшости Януковича, яка мала закріпити його довічне правління;

2) відстояли персональне голосування депутатів, що значно утруднило ухвалення бажаних для режиму Януковича законів;

3) припинили фізичне побиття проукраїнської опозиції в парламенті, яке систематично вчиняла Парті регіонів;

4) змусили більшість депутатів виступати з трибуни Парламенту державною українською мовою;

5) заблокували внесення змін до Конституції, які передбачали надання офіційного статусу російській мові в регіонах;

6) не допустили приватизації газотранспортної системи та підземних газових сховищ – завдяки "Свободі" вони залишаються під контролем держави;

7) добилися ухвалення закону про люстрацію влади, проект якого вперше на розгляд парламенту Олег Тягнибок вносив ще 2005 року.

3. За 2 роки роботи депутати-свободівці внесли близько 900 законодавчих ініціятив, з яких ухвалено менше ніж 10%.

4. Важливі закони, ухвалені парламентом, співавторами яких були свободівці:

Ліквідація режиму Януковича

1. Закон про відновлення дії окремих положень Конституції України в редакції 2004 року (№742-VII).

2. Постанова про самоусунення Президента України (Януковича) від виконання конституційних повноважень (№757-VII).

3. Постанова про повернення урядової резиденції "Межигір'я" у державну власність (№762-VII).

Люстраційні і антикорупційні

4. Проект Закону про очищення влади (люстрацію) (№4359а).

5. Закон про відновлення довіри до судової системи України (№1188-VII).

6. Закон про підсилення прозорості державних закупівель підприємств (№1156-VII).

7. Закон про запобігання неперсонального голосування (№29-VII).

Протидія російській агресії та зміцнення обороноздатности

1. Постанова про вжиття заходів для посилення рівня захисту державного кордону (№1329-VII).

2. Постанова про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності України у зв'язку з агресією Російської Федерації (№1220-VII).

3. Закон про розширення кола осіб, що є учасниками бойових дій (№1547-VII).

4. Постанова про забезпечення належним медичним обслуговуванням учасників бойових дій, які зазнали поранень під час проведення АТО на Сході України (№1286-VII).

5. Постанова про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності та безпеки держави (№1238-VII).

6. Закон про посилення матеріально-фінансового забезпечення обороноздатності держави (№1190-VII).

7. Постанова про запобігання проявам сепаратизму та іншим посяганням на основи національної безпеки України (№756-VII).

Соціяльно-економічні

1. Закон про відміни утилізаційного збору та акцизу з переобладнання транспортного засобу (№1191-VII).

2. Постанова про упередження негативного впливу на стабільність банківської системи (№1335-VII).

3. Постанова про встановлення мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів державної і комунальної форм власності (№1520-VII).

Відновлення історичної справедливости

1. Постанова про відзначення подвигу героїв бою під Крутами (№261-VII).

5. Ключові законопроєкти "Свободи", які не підтримав парламент:

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА

Виборчі

1. Проєкт закону про вибори народних депутатів України за відкритими виборчими списками (№ 4906-2). Антикорупційні

2. Проєкт закону про антикорупційну перевірку чиновників усіх рівнів (№2219).

3. Проєкт закону щодо обов'язкового інформування про засновників та власників ЗМІ (№4329).

4. Проєкт закону про розширення доступу до інформації про речові права на нерухоме майно з метою запобігання корупції та захисту права власности (№4728).

5. Проєкт закону про забезпечення прозорости фінансування політичних партій в Україні та передвиборної агітації (№4846).

6. Проєкт закону про удосконалення заходів із відновлення довіри до судової влади (№4829).

Реформа правоохоронних органів

7. Проєкт постанови про невідкладні заходи щодо підвищення професійного рівня співробітників правоохоронних органів (№4828)

Місцеве самоврядування

8. Проєкт закону про обслуговування місцевих б'юджетів (№2283).

9. Проєкт закону про загальні збори (конференції) членів територіяльної громади за місцем проживання (№3747).

10. Проєкт закону щодо підвищення фінансової самостійности місцевих б'юджетів України (№2242а-1).

НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА

Зміцнення обороноздатности

1. Проєкт звернення до Президента України щодо введення воєнного стану на території Луганської та Донецької областей (№5027).

2. Проєкт закону щодо податкового стимулювання росту обсягів фінансового забезпечення обороноздатности держави (№4198а).

3. Проєкт закону про використання зброї громадянами в охороні громадського порядку і державного кордону (№ 4914).

Фінансування воєнних видатків

4. Проєкт закону щодо справляння воєнного збору (№4348а).

5. Проєкт закону щодо забезпечення фінансування проведення антитерористичної операції за рахунок осіб, винних у терористичній діяльності (№4456а).

Соціяльні гарантії для військовослужбовців

6. Проєкт закону щодо мораторію на погашення кредитів і податкових зобов'язань громадянам, які проходять військову службу (№4710).

7. Проєкт закону щодо гарантій соціального та правового захисту військовослужбовців, які виконують завдання в АТО, та членів їх сімей (№4834).

8. Проєкт постанови про вжиття деяких заходів для розв'язання проблеми житлового питання серед військовослужбовців (№4306а).

9. Проєкт закону посилення соціального захисту сімей мобілізованих (№4507а).

10. Проєкт закону про підвищення рівня соціяльного захисту членів сімей військовослужбовців та працівників міліції, які загинули під час виконання ними службового обов'язку (№4193а).

Протидія російському агресорові

11. Проєкт постанови щодо денонсації Угоди між урядом України і урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян (№4962).

12. Проєкт постанови про розірвання дипломатичних відносин із Російською Федерацією (№4493).

13. Проєкт постанови про мораторій на постачання до Російської Федерації товарів військового призначення та подвійного використання (№4098а).

14. Проєкт постанови щодо призупинення на території України діяльности філій та представництв банків Російської Федерації до завершення АТО на сході України (№ 4181а).

Протидія сепаратизму

15. Проєкт закону про протидію і запобігання сепаратизму на території України (№4300а).

16. Проєкт закону щодо звільнення державного службовця за сепаратизм (№5061).

17. Проєкт закону щодо посилення відповідальности за посягання на територіальну цілісність та недоторканність України (№4131).

ЕКОНОМІКА І СОЦІЯЛЬНА ПОЛІТИКА

Демонтаж олігархічної системи

1. Проєкт закону про повернення капіталів, що перебувають та зареєстровані в Республіці Кіпр і офшорних зонах (№1248).

2. Проєкт закону про ліквідацію приватних монополій (№1250).

3. Проєкт закону про націоналізацію (№4505а). Енергетична незалежність

4. Проєкт закону щодо підтримки та стимулювання виробництва альтернативних видів палива (№2693).

5. Проєкт закону про Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (№3805).

6. Проєкт закону про державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (№5088).

Підтримка розвитку національної економіки

7. Проєкт закону щодо виробництва сільськогосподарської техніки (№4793).

8. Проєкт закону щодо підтримки фізичних осіб-сільськогосподарських товаровиробників (№2414а).

9. Проєкт закону щодо державного регулювання закупівельної ціни на молоко (№4194а). Підтримка середнього класу

10. Проєкт закону щодо скасування податку з доходу фізичних осіб від продажу легкових транспортних засобів (№2123).

11. Проєкт закону щодо пільг в оподаткуванні інвестицій українських трудових мігрантів (№3611).

12. Проєкт закону про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну валюту України – гривню (№4185а).

13. Проєкт закону про спрощену процедуру державної реєстрації суб'єктів малого підприємництва (№1249). Пенсійна реформа

14. Проєкт закону щодо усунення дискримінації у пенсійному забезпеченні громадян України (№3223). Покращення соціяльних стандартів

15. Проєкт закону щодо першочергового забезпечення гуртожитком студентів вищих навчальних закладів - громадян України (№3060).

16. Проєкт закону щодо засад внутрішньої політики у сфері охорони здоров'я (№3467).

17. Проєкт закону щодо заборони реклами алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів та торговельних марок (№2491а).

18. Проєкт закону про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" (№2228).

Віце-прем'єр-міністр із гуманітарного розвитку Олександр Сич:

• заборонено ретрансляцію 14 російських телеканалів, які здійснювали антиукраїнську пропаганду;

• відновлено урядовий статус "Українського інституту національної пам'яті";

• стабілізовано ціновий стрибок на операції з постачання лікарських засобів і медичних препаратів.

Міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка:

• єдина галузь економіки, в якій, незважаючи на війну, є зростання, і зібрано урожай більший, ніж торік;

• спрощено видачу дозвільних документів у царині земельних відносин;

• запущено механізм форвардних закупівель Аграрним фондом, що дало можливість прокредитувати виробників;

• ліквідовано корупційні схеми Іванющенка, які щорічно на сотні мільйонів гривень грабували державний б'юджет.

Міністр екології та природних ресурсів Андрій Мохник:

• припинено незаконні махінації, зокрема з видачею дозволів на поводження з відходами та щодо викидів речовин-забруднювачів;

• замінено понад 10% керівних кадрів вищої та середньої ланки;

• скорочено 9 із 10 дозвільних документів у галузі поводження з відходами;

• розпочав створення Національного природного парку на базі мисливського господарства "Сухолуччя" Януковича.

Генеральний прокурор України Олег Махніцький (близько 100 днів на посаді):

• започатковано кримінальне переслідування Януковича та його оточення; накладено арешт на награбовані кошти і майно на суму 1,25 млрд грн;

• відкрито 155 кримінальних проваджень, пов'язаних із неправомірними діями правоохоронних органів щодо учасників Майдану;

• розпочато розслідування 675 кримінальних проваджень про злочини за порушення суверенітету і територіяльної цілісности України;

• розпочато понад 1000 кримінальних проваджень у резонансних корупційних справах, зокрема оскаржено приватизацію 60,773% акцій енергогенеруючої компанії "Донбасенерго";

Махніцький не зміг завершити розслідування цих кримінальних справ через своє звільнення. А тепер деякі з цих справ – закривають.

Міністр оборони адмірал Ігор Тенюх:

• у найбільш критичний час окупації Криму розпочав відновлення боєздатності армії – провів загальні військові навчання, передислокував боєздатні війська в східні та південні регіони, ініціював часткову мобілізацію, що тимчасово зупинило агресора;

• розпочато очищення керівництва міністерства оборони від корупціонерів і пособників ворога;

• ініціював підвищення фінансування армії з держб'юджету та підвищення соціяльних гарантій для військовослужбовців.

Голова Державного земельного агентства Сергій Рудик:

• розпочато безоплатну видачу земельних ділянок для бійців АТО;

• підготовлено законопроєкт про право довгострокової оренди сільськогосподарської землі як альтернативу продажу землі;

• оновлено керівництво 13-ти обласних управлінь Держземагентства, що викликало опір олігархів та корумпованих високопосадовців.

Голова Державного агентства лісового господарства Валерій Черняков:

• повернуто в державну власність декілька сотень гектарів лісів, які було роздано під дачі можновладцям, та декілька десятків тисяч гектарів лісів, які було роздано в оренду приватним мисливським господарствам;

• обсяг незаконних вирубів, порівняно з першим півріччям 2013 року, зменшився у 1,6 разів;

• задля очищення кадрового складу відомства 2014 року було припинено трудові відносини із 42-ма керівниками підприємств галузі.

Голова Державного агентства України з питань кіна Пилип Іллєнко:

• позбавлено права демонстрації в Україні 11-ти російських пропагандистських кінофільмів і телесеріялів;

• за менш ніж два місяці відновлено фінансування кіновиробництва на близько 17 млн грн;

• оновлено кадровий склад експертних комісій при Держкіно.

Голова Рівненської ОДА Сергій Рибачок:

• за результатами І півріччя 2014 року за темпами виробництва сільськогосподарської продукції Рівненщина посіла четверте місце серед регіонів України;

• запроваджено Програму енергомоніторингу, що дозволить 2014 року зекономити 9 млн грн б'юджетних коштів;

• взято шефство над військовим госпіталем, де нині лікується понад 100 поранених учасників АТО. Голова Полтавської ОДА Віктор Бугайчук:

• видобуток газу в Полтавській області за 5 місяців 2014 року збільшився на 1,8% тоді, як в Україні загалом він зменшився на 1,4%;

• звільнено 22 голови районних рад, підозрюваних у зловживанні службовим становищем;

• на потреби оборони виділено 5 млн грн, організовано серійне виготовлення бронежилетів для Збройних Сил.

Голова Львівської ОДА Ірина Сех:

• за результатами державного "Рейтингу інвестиційної привабливості регіонів 2014" Львівська область посіла перше місце;

• забезпечено тимчасове розміщення понад 5 тис. громадян із тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу;

• ініційовано надання 3,5 млн грн сім'ям загиблих за час здійснення АТО. Передано 3-му батальйону на Луганщині 2 тепловізори, 130 кевларових шоломів, 150 комплектів форми, генератори, инше обладнання.

Голова Житомирської ОДА Сидір Кізін:

• вперше за роки Незалежности з обласного б'юджету було скеровано понад 2 млн грн на реконструкцію та підтримку обласних комунальних оздоровчих закладів; це дало можливість оздоровити понад 1850 дітей;

• розпочато роботу з передачі земель військовослужбовцям Збройних Сил України, що беруть участь в АТО;

• надано кошти з обласного б'юджету на підтримку сімей загиблих військовослужбовців – 30 тис. грн для кожної родини.

Голова Кіровоградської ОДА Олександр Петік:

• досягнуто зростання виробництва в області за 8 місяців 2014 року на 5% на тлі падіння виробництва в инших регіонах; за виконанням дохідної частини б'юджету Кіровоградська область на 2 місці серед регіонів;

• створено бригаду територіяльної оборони в складі 4-х батальйонів та батальйон МВС "Кіровоград", які зараз перебувають у зоні АТО;

• у судовому порядку повернуто УПЦ Київського Патріярхату храм в Новоархангельську, який за режиму Януковича відібрали в громади на користь Московського патріярхату.

Голова Тернопільської ОДА Олег Сиротюк:

• за результатом енергоощадних заходів скорочено споживання газу на 1,5 млн куб. метрів; до кінця року заплановано перевести 56 котелень б'юджетних об'єктів на альтернативне паливо;

• прийнято на проживання більше ніж тисячу громадян із тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу;

• у січні-квітні цього року рівень середньої заробітної плати зріс у цілому по області на 5,2% – до 2295 грн.

УЧАСТЬ "СВОБОДИ" В РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТИ

Головні результати:

1. Щодня і щоночі впродовж трьох зимових місяців від 2 до 5-ти тис. свободівців брали участь у протестних заходах Майдану.

• Свободівці були комендантами:

- Будинку Профспілок – співкомендант Михайло Блавацький;

- КМДА – Едуард Леонов і Руслан Андрійко;

- Українського дому – Юрій Левченко;

- Жовтневого палацу – Павло Кириленко, Руслан Марцінків, Руслан Зелик, Ігор Сабій.

• Весь час революції "Свобода" утримувала і обороняла Київраду (11 грудня відбили атаку "Беркута" із бранзбойта).

• 57 свободівців були сотниками сотень Самооборони Майдану.

• 41 – стільки свободівців були комендантами та координаторами місцевих Майданів, зокрема у Запоріжжі, Хмельницькому, Ужгороді, Рахові на Закарпатті, Первомайську, Вознесенську в Миколаївській області, Тернополі, Міжгір'ї, Івано-Франківську, Богородчанах, Тисмениці, Верховині, Рожнятові, Рогатині, Корсуні-Шевченківському, Черкасах, Севастополі, Ялті, Керчі, Сімферополі, Києві, Львові, Білій Церкві, Фастові, Луцьку, Чернігові, Прилуках, Сумах, Рівному.

• "Свобода" взяла на себе третину фінансових витрат на забезпечення життєдіяльности Майдану.

2. Народні депутати-свободівці стояли в перших лавах протистоянь із "Беркутом":

- 1 грудня на Банковій зазнали отримали поранення: Олексій Кайда (розсічена голова), Андрій Міщенко (побитий і госпіталізований);

- двічі – 11 грудня та 3 січня – розбита голова у Андрія Іллєнка, 11 грудня – поранені Сидір Кізін та Руслан Кошулинський.

- 18 лютого на Грушевського контузило Анатолія Вітіва, Олександра Мирного. Депутати-свободівці Юрій Бублик, Едуард Леонов, Юрій Сиротюк, Андрій Тягнибок, Святослав Ханенко, Олег Гелевей, Леонтій Мартинюк рятували обеззброєних людей із лап "Беркуту" та допомагали вибратися з оточення "тітушок".

3. Свободівців було найбільше серед ув'язнених, поранених і загиблих під час революції: 17 – ув'язнених, 123 – поранених, 19 свободівців – навіки у Небесній сотні.

4. Саме свободівці були першими політв'язнями режиму Януковича.

• 24 листопада 2013 року під час сутички біля Кабінету Міністрів України було ув'язнено Романа Біленького, Віталія Благодарного, Олега Матяса.

• Першим в'язнем подій на Грушевського був свободівець керівник Артемівської організації ВО "Свобода" в Донецькій області Андрій Лоза.

5. "Свобода" ініціювала відкриття другого фронту в областях, займаючи місцеві адміністрації та створюючи Народні ради як органи прямого народовладдя. І це серйозно похитнуло режим.

6. "Свобода" була тим цементом, який тримав разом опозиційні сили на Майдані, хоча лідери инших партій уже вели президентську кампанію.

7. Ідеї, які "Свобода" пропагувала з 1991 року, стали гаслами Революції гідности: люстрація влади, підзвітність і відкликання депутатів, чиновників і суддів, демонтаж олігархічної системи, національна гідність і десовєтизація.

8. Ми ініціювали "лєнінопад", в результаті якого українці демонтували кілька сотень пам'ятників Лєніну по всій території України.

9. Саме наші побратими запропонували назву цій революції – Революція гідности.

10. Завдяки свободівцям бандерівське гасло "Слава Україні!" під час Революції гідности стало всенародним.

11. За даними незалежних досліджень, "Свобода" була найбільш активною політичною силою під час Революції гідности.

Результати моніторингу протестів, репресій та поступок протягом періоду Майдану, дослідження Центру дослідження суспільства.

Льюис К. Размышления о третьей заповеди

Статья опубликована: "Guardian", 1941, 10 января.

Все чаще и чаще мы слышим и читаем о том, что надо создать христианскую партию, христианский фронт или христианскую политическую платформу. Люди искренне и серьезно желают, чтобы христианство пошло войной на мирскую политику, и сделать это, конечно, должна особая партия. Странно, что некоторых неувязок в этой программе не видят и после того, как вышла в свет "Схоластика и политика" Маритэна.

Быть может, христианская партия просто хочет, чтобы жить стало лучше; быть может, она призвана решить, что такое "лучше" и какими средствами нужно этого добиваться. Если она выберет первый вариант, она политической партией не будет: почти все партии стремятся к целям, которые всякому понравятся, - они хотят для всех (или для каких-то) людей уверенности в будущем и благополучия, а для страны - наилучшего, с их точки зрения, соотношения между порядком и свободой. Разделяет их то, как они все это расшифровывают. Мы спорим не о том, нужно ли людям жить лучше, а о том, что им в этом поможет - капитализм или социализм, демократия или деспотия и т. д.

Что же будет делать христианская партия? Благочестивый Филарх убежден, что хорошей может быть только христианская жизнь, а ее должна насаждать сильная власть, уничтожая последние следы душепагубного либерализма. По его мнению, фашизм просто исказил верную идею, а чудище демократии, дай ему волю, пожрет христианство; и потому он готов принять помощь даже от фашистов, надеясь, что он и его соратники их в конце концов переквасят. Статив не уступает Филарху в благочестии но он глубоко убежден, что падшему человеку нельзя доверять столь опасную силу, как власть, он не надеется на вождей и видит единственную надежду в демократии. Тем самым он готов сотрудничать со сторонниками status quo, хотя их мотивы лишены и призвука христианства. Наконец, Спартак, не менее честный и верующий, хорошо помнит, как обличали богатых и пророки, и Сам Спаситель, и склоняется поэтому к сторонникам левой революции. Естественно, и он готов сотрудничать с теми, кто прямо называет себя воинствующими безбожниками.

Все трое встретятся в христианской партии, а потом - перессорятся (на чем ей и придет конец), или кто-то один из них возьмет верх и выгонит двух других. Новая партия, т. е. меньшинство христиан, которые и сами в мире - меньшинство, вряд ли сможет что-нибудь сделать своими силами. Ей придется прилепиться к соответствующей нехристианской партии - к фашистам, если победит Филарх, к консерваторам, если победит Статив, и к левым, если победит Спартак. Не совсем ясно, чем же все это будет отличаться от нынешнего положения.

Более чем сомнительно, что христиане переквасят своих неверующих собратьев по партии. Куда им! Ведь как бы они ни звались, они представляют не христианство, а малую его часть. Идея, отделившая их от единоверцев и сроднившая с неверующими, отнюдь не богословская. Она не вправе говорить от имени христианства, и власти у нее ровно столько, сколько властности у ее приверженцев. Но дело обстоит гораздо хуже: эта малая часть считает себя целым. Назвавшись христианской партией, она тем самым отлучает, обвиняет в ереси своих политических противников. И ее постигнет в самой тяжелой форме искушение, которым диавол никого из нас не обделил: угодные ей взгляды покажутся ей учением самой Церкви. Мы всегда готовы принять наш чисто человеческий (хотя порой и безвредный) энтузиазм за святое рвение. Это усилится во много раз, если мы назовем небольшую шапку фашистов, демократов или левых христианской партией. Бес-хранитель партий всегда рад рядиться в ангела света, а тут мы сами дадим ему лучший маскарадный костюм. Когда же он перерядится, повеления его быстро снимут все нравственные запреты и оправдают все, что измыслят наши нечестивые союзники. Если надо убедить христиан, что предательство и убийство дозволены, чтобы установить угодный им режим, а религиозные гонения и организованный бандитизм - чтобы его поддерживать, лучшего способа нет. Вспомним поздних лжекрестоносцев, конкистадоров и многих других. Тех, кто прибавляет "Так повелел Господь" к своим политическим лозунгам, поражает рок: им кажется, что они все лучше, чем дальше они зашли по пути греха.

А все оттого, что нам представляется, будто Бог говорит то, чего Он не говорил. Христос не пожелал решать дела о наследстве - "Кто поставил Меня судить или делить вас?" (Лк. 12:14). Он ясно сказал нам, какие средства праведны. Чтобы мы знали, какие из них действенны, Он дал нам разум. Остальное Он предоставил нам.

Маритэн разумно указывает единственный способ, каким мы можем воздействовать на политику. Христиане влияли на историю не потому, что у них была партия, а потому, что у них была совесть, с которой приходилось считаться. Что ж, спросят вас, нам остается писать членам парламента? Да, и это неплохо. Тут можно сочетать голубиную кротость со змеиной мудростью. Вообще же надо, чтобы мир считался с христианами, а не христиане - с миром. В сущности, меньшинство может влиять на политику лишь двумя способами: либо оно должно "приставать" к власть имущим, либо становиться партией в современном смысле (т. е. тайным обществом жуликов и убийц). Да, я забыл: есть и третий способ. Можно стать большинством. Обративший ближнего принес "христианской политике" самую большую пользу.

P.S: Релігійність - це не про мене, але тема статті і до простого життя прийнятна більш чим. Більше вражений часом написання статті і актуальністю даної теми в наш час. Час змінився, люди - ні

  Саня (15:09:55 18/02/2009)

светлое будущее где???

 Я (15:10:46 18/02/2009)

http://blog.i.ua/user/9816/218625/?p=1#comments

  Саня (15:10:49 18/02/2009)

шоп ктото сказал шо так буит яб в кредит вооще невлазил, взялл бы шота бу поновее

  Я (15:18:26 18/02/2009)

Кліп дивився?

 Саня (15:20:22 18/02/2009)

ага тока закончил

  Саня (15:20:43 18/02/2009)

да ваааще жоооооопппппаааааааа

 Я (15:28:52 18/02/2009)

Ото ж! А тобі Світле майбутне подавай! ТИ для нього щось зробив???

  Саня (15:30:05 18/02/2009)

я учился!!!! и ты тоже, мы молодцы, а сцуко воры и убийцы живут

 Я (15:31:55 18/02/2009)

Ну, нема справедливсті, то де ж її взять???

 Саня (15:33:13 18/02/2009)

автамат в руки взять надо, тада и справедливость восторжествует, землю крестьянам, заводы трудящим

  Саня (15:35:38 18/02/2009)

парламент растрелять - если закон непроходит или отрицательноее ввп, в долг не брать, пить запретить, населению жилье, дружить с росией и беларусией, вместе мы сила, леню убрать, в президенты жериновского

 Саня (15:36:29 18/02/2009)

у правительства отобрать служебные авто, пусть на своих ездят

 Я (15:39:38 18/02/2009)

Не згоден з окремими пунктами!
1. всі закони пройти не можуть.
2. Дружити треба з усіма, а прагнути все ж таки жити як у Європі - Швеція, Швейцарія, Фінляндія мають стати прикладом розвитку!
3. Жириновский мудак, яких мало! Він же перший введе війська на Хрещатик і зрівняє його з землею! Свої таланти треба шукати!

  Саня (15:41:47 18/02/2009)

ууууу ----- дайте мне ракету я в космос полечу!!!! кстати есть знакомые в дурдоме, если шо непроподем, примут как своих*HAPPY*

  Саня (15:43:02 18/02/2009)

а вооще страшно, бо жить немаде

Я (15:44:55 18/02/2009)

Тока без істерік!

Сидит Лукашенко в своем большом кресле и думает:

"Надо бы Медведева с призначением на пост президента поздравить."

Пересматривая отосланные ранее смски читает:

"Здраствуй Юля краса, длинная коса....Нет не то, у него косы нет.

Путин, мой сладкий Путин!..... Нет не то....

Здраствуй прищавая гнойная скотина!... Нет это уже было....

О! Знаю! Прэвэд Мэдвэд!!!"

Сьогодні, 23 травня, о 19.15 лідер Громадянського руху «Народна самооборона», перший номер списку Блоку «Наша Україна – Народна самооборона» Юрій Луценко – в прямому ефірі на «5-му каналі».

 06.02.2017
ПОЛІТОЛОГ ПРО "ГЕОПОЛІТИЧНИХ МАЧО" ПУТІНА ТА ЕРДОГАНА, СТРАТЕГІЮ ТРАМПА ТА ТРИКУТНИК "УКРАЇНА, РФ ТА США"
Політичний експерт, кандидат політичних наук, координатор Бюро протидії гібридній війні Євген Магда в інтерв'ю журналістам 5.UA розповів про взаємодію Путіна із Трампом та іншими світовими лідерами, про російську агресію на сході та про підтримку України з боку сусідніх держав
 


МІФ ПРО ПРОРОСІЙСЬКОГО ТРАМПА ПРИДУМАЛИ ПОЛІТТЕХНОЛОГИ ГІЛЛАРІ КЛІНТОН

Як може вплинути проросійська налаштованість Трампа на долю України і на ситуацію у світі в цілому?

Перш за все, Трамп не може бути проросійським, він може бути проамериканським. Будь-який президент США може бути виключно проамериканським. Міф про проросійського Трампа придумали політтехнологи Гілларі Клінтон, а наша політична еліта, яка бере інформацію в кращому випадку із західних медіа, теж на це зважала і вважала, що Трамп – це горе.

Можна сперечатися про те, чи Трамп горе, чи ні, але хто сказав, що Гілларі Клінтон була б радість? Незрозуміло, звідки така ілюзія, що якийсь американський президент прийде до влади, кине все та буде займатися виключно покращенням ситуації в Україні.

Можна сперечатися про те, чи Трамп горе, чи ні, але хто сказав, що Гілларі Клінтон була б радість?
Трамп насамперед проамериканський, дуже ексцентричний. Він – людина без досвіду державного управління, і це зараз дуже відчувається. Вони вичистили Держдепартамент настільки, що на третю добу після того, як почались жорстокі бої в Авдіївці, Держдеп "розродився"  заявою із глибоким занепокоєнням. А це для США є дивним і дає для України негативний сигнал, а з іншого боку – все-таки примушує нас мобілізуватись та розраховувати на власні сили. І в цьому є своя логіка. Українці, українська політична еліта за 25 років незалежності настільки багато сказали про унікальний потенціал, унікальні можливості та унікальних людей, що вже треба почати щось робити. Якщо ми не робимо, то ми опиняємось у практичному світі, де такі люди, як Трамп, будуть задавати тренд . А очікувати, що там буде імпічмент, то така версія буде спрацьовувати для таких людей, які подивились багато разів "Картковий будиночок". Але для тих, хто хоч опосередковано погортав  хоча б якусь книжку про американську історію та американську політичну систему, така версія не спрацює.

РОСІЯ ПРЕ, ТОМУ ЩО ХОЧЕ ДОВЕСТИ, ЩО ВОНА В ОДНІЙ ВАГОВІЙ КАТЕГОРІЇ ЗІ СПОЛУЧЕНИМИ ШТАТАМИ

Розглядаючи ланцюжок послідовностей: нещодавні переговори Трампа зі світовими лідерами Меркель, Олландом, Путіним, після чого почались активні обстріли Авдіївки, слідом за якими Президент Порошенко вирушив на зустріч із Ангелою Меркель. Це все якось взаємопов’язано?

Так, зв’язок звичайно є. Давайте згадаємо про те, що Трамп говорив телефоном з Меркель, Олландом, Путіним. Але перед тим він особисто проводив зустріч із Терезою Мей, прем’єром Великої Британії.

Я певен, що українське питання так чи інакше звучало, але воно не звучало настільки голосно. Це взагалі одна з проблем України, що в нас є відчуття того, що наші проблеми є в центрі всесвіту. Але це не так. Географічно вони в центрі Європи. Так, ми одна з найбільших країн Європи, і це природно привертає увагу, але це не означає, що всі навколо нас будуть витанцьовувати та говорити, що вони за нас переживають.

Прагнення Путіна при цьому зрозуміло – він хоче розхитати Мінські домовленості.
За нас ніхто проблему не вирішить, тому питання звучало, але прагнення Путіна при цьому зрозуміло – він хоче розхитати Мінські домовленості в такий спосіб, щоб переукласти їх на власних умовах. Вони насправді про це зараз забули. Домовленості були продовжені наприкінці 2015 року ще на рік, а вже наприкінці 2016 року їх ніхто не продовжував.

До речі, дослідники за деякий час будуть вивчати цей документ, як документ класики гібридної дипломатії.

Документ, під яким немає жодного підпису керівника держави, але який схвалений Радою безпеки ООН.

Росія пре, тому що хоче довести, що вона в одній ваговій категорії зі Сполученими Штатами.

Уявіть собі, що на зустрічі із людьми до Володимира або Віталія Кличка підходить якась людина та намагається його вдарити, це означає, що така людина в такий спосіб хоче показати, що знаходиться із опонентом в одній ваговій категорії.

Отак і Росія поводиться, тільки вона б’є не свого противника, а того, кого вважає, що може вдарити ефективніше, в даному випадку Україну.

ЩО НАТО, ЩО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ – ЦЕ КЛУБ З ДОСТАТНЬО ЖОРСТКИМИ ВИМОГАМИ

Ми знаходимося в центрі Європи, в частині країни ідуть бої, Росія наступає. Які країни в такій ситуації нам дійсно можуть надати підтримку та для яких країн питання миру в Україні є стратегічно важливим з точки зору подальших наслідків для їх функціонування?

Я скажу так. Складно перефразовувати відому фразу про те, що у країни немає постійних союзників – є постійні інтереси, тому що у нас немає союзників, а інтереси не виписані. У нас немає стратегічного чітко визначеного інтересу. Він лише зараз вибудовується та й то під зовнішнім впливом, що ось ми маємо з іншими державами знайти спільну мову щодо вступу до Європейського Союзу та НАТО. Тобто такий шлях країни Центральної Європи та Балтії пройшли в 90-х роках, у них ця ідея європейської, євроатлантичної інтеграції була ідефікс, що ми з цим біжимо, а на все інше не звертаємо уваги. Хоча у них теж були корупційні скандали, і різні партійні розбірки, і все що завгодно було – ніхто там теж не живе в ідеальному суспільстві. Просто вони щось робили. А в нас представники нашої еліти фактично проїдали залишки Радянського Союзу, Радянської України – найбагатшої республіки Радянського Союзу. І коли вже все, коли дочерпались та кілька разів "лопатою по дну пошкребли", тоді вже почали рухатися далі. І проблема виявилася в тому, що нас з одного боку офіційно більше 20 стратегічних партнерів, яких президенти, здебільшого Кучма та Ющенко, оголосили стратегічними партнерами, а з іншого боку – у нас немає держави, з якою у нас є договір про допомогу у випадку нападу. Мало того, що країна-стратегічний партнер проти нас здійснює агресію, та ще й у нас є всі ці проблеми.

Наприклад, ситуація з Польщею у такому випадку є показовою. Польща – країна, яка першою визнала Україну. Польські експерти, дипломати говорять, що без вільної України немає вільної Польщі. Але при цьому Качинський, лідер країни, говорить про те, що вони вважають, що українці повинні відмовитись від "бандеризації". Але незрозуміло одне – де вони побачили "бандеризацію".

Україна дійсно і зараз має одну з найбільших армій у Європі, але треба розуміти, що це дуже дорого та складно для економіки.
Що НАТО, що Європейський Союз – це клуб з достатньо жорсткими вимогами: фінансовими, вимогами поведінки внутрішньої політики, якою вона має бути. Тому до них усіх треба прислухатися, адже ми туди вступаємо, а не вони до нас. Тому нам на це доведеться зважати. Якщо ми не готові це брати до уваги, то тоді буде складно.

Україна дійсно і зараз має одну з найбільших армій у Європі, але треба розуміти, що це дуже дорого та складно для економіки. У нас зараз немає іншого виходу – ми змушені шукати собі шляхи для захисту.

Тут теж треба розуміти, наприклад, питання летальної зброї, про яке у нас багато говорять. Це – символ. Постачання летальної зброї оборонної, нам може дати тільки оборону, наступальної ж зброї нам ніхто не продасть в нинішній ситуації, бо ніхто не захоче сваритися з Російською Федерацією, яка є ядерною державою. Але постачання оборонної зброї – це символ. Символ того, що ми бачимо, що відбувається, ми допомагаємо слабшим та готові десь підтримувати Україну. За це і треба боротися, просто у нас система комунікації "влада-суспільство" дуже часто дає збій. Але якщо наша держава не буде показувати, що вона буде боротися, що вона готова себе відстоювати, то нам ніхто не буде допомагати. У світі слабких не люблять, у світі своїх проблем вистачає і без України.

Але якщо ми говоримо про вступ України до світових організацій, то ми бачимо, що для цього Україна старається проводити реформи та боротися з корупцією. На скільки за 5-бальною системою в даний момент можна оцінити підготовку країни до вступу в міжнародні організації?

Ситуацію можна оцінити на "задовільно", на "трієчку". Не можна сказати, що нічого не робиться, але й сказати, що у нас все проходить активними темпами, теж не можна.

Є ще одна проблема. Зміни здійснюються, але складно, по-перше, усвідомлювати зміни в критичній ситуації, бо навколо нас дуже багато чого негативного, і це важко пережити. А по-друге, ми перебуваємо всередині цього процесу, і нам важко його оцінювати. Тому цьому треба теж вчити, громадян теж треба вчити скепсису, громадян теж треба вчити критичному мисленню.

Просто ніхто нам не допоможе без нас самих, бо вважати, що весь світ молиться на Україну – це перебільшення. Весь світ навіть не молиться за Україну. Світ живе своїм життям і нам весь час потрібно доводити : ми тут, ми вам потрібні, ми одні з вас, ми – простір для можливостей, ми – справді унікальна країна, ми змінюємось.

Ніхто нам не допоможе без нас самих, бо вважати, що весь світ молиться на Україну – це перебільшення.
Так, ми переживаємо складний період, але в наc можуть бути якісь інші рухи вперед. Україна стикається з тим, що в оточуючому світі нашу країну намагаються подати в якомусь образі, наприклад, моста. Міст – між Заходом та Росією. Але питання в тому, як може бути мостом країна, яка знаходиться посередині континенту? Де ви бачили міст, який просто лежить на березі, як нікому непотрібна річ. Мости зазвичай підривають, якщо іде війна. Якщо це міст, то він не може інтегруватися в якійсь одній частині, він не може стати її складовою.

Нам потрібен образ України, на який можна звернути увагу, який привертає до себе увагу. От я бачу такий образ як образ будинку. Тому що будинок може розвиватися, якась еклектика, суміш стилів, він може бути самодостатньою цінністю. Багато людей хоче жити у власному будинку, тому цінність повинна бути універсальною та зрозумілою.

Є, наприклад, такий момент, що Тарас Шевченко, геніальний поет, у світі відомий набагато менше, ніж його російські сучасники.

Тому для популяризації треба вибрати мову, якою можна говорити з оточуючим світом, якесь універсальне есперанто, на якому ми можемо розповісти про елементарні речі. Необов'язково шаровари, горілка, сало та гопак. У нас так було протягом тривалого часу, але на це народ не ведеться.

У кожної події є свої жанрові особливості, але не можна це абсолютизувати.

Наприклад, не можна абсолютизувати перемоги України в ПАРЄ, тому що ПАРЄ не має механізму втілення своїх рішень. Не варто сидіти та чекати, щоб Рада безпеки ООН засудила ситуацію на Донбасі.  Засудження – це звичайно крок вперед, але від дипломатичного документу ми не отримуємо якогось зовнішньополітичного профіту, тобто він не перетворюється на кулемети, патрони, танки. Ми маємо покладатися на себе.

Ми, як би це жорстоко та цинічно не звучало, зараз змушені проводити роботу над помилками та працювати над тими речами, які були не здійснені раніше,  від початку української незалежності.

В НИНІШНІЙ СИТУАЦІЇ ФЕДЕРАЛІЗАЦІЯ ДЛЯ УКРАЇНИ – ЦЕ СМЕРТЬ

Чому воєнні дії відбуваються саме на території Донбасу?

Насправді низка причин, чому саме Донбас. По-перше, можна говорити про те, що Донбас – це територія, де вплив української держави був більшим, ніж у Криму, бо в Криму взагалі не було української політики державної, на жаль.  А по-друге, там дуже близько кордон із Росією, тому дуже легко транслювати меседжі і в прямому, і в переносному сенсі.

Росія розраховувала в 2014 році провернути такий фокус – створити низку народних республік і відрізати основну частину України від морських портів. І в такий спосіб Україна втратила б можливості для експорту. За таких умов яким би був тепер курс гривні, просто навіть ніхто не візьметься прогнозувати, якщо б ми не змогли вивозити хліб, метал, олію та все, що складає основні статті нашого експорту.

Варто також звернути увагу, що Донбас і в етнічному сенсі складний та перемішаний, багато людей з кримінальним минулим, багато людей, які не відчувають якоїсь етнічної ідентичності.

А у нас політики чіткої щодо того, що ми маємо будувати незалежну Україну, не було. Ми світові, насправді, тільки останні роки доводимо, що ми не Росія, а до того такої боротьби переконливої не було.

Зважаючи на те, що на Донбасі ідуть військові дії, і частина населення стверджує, що для чого нам потрібен цей регіон, то в таких умовах можна говорити про федералізацію?

В нинішній ситуації федералізація для України – це смерть.

А Путін може її добитися?

Путін хоче її добитися і він показує дві моделі: з одного боку Боснію, а з іншого боку Молдову. І це стає чимдалі очевиднішим, тому на це треба звертати увагу. Цьому треба протидіяти, причому конкретними кроками. Чи ми готові до цього? Це вже серйозне питання, і на нього треба давати відповідь якомога швидше та якомога чіткіше.

Децентралізація – це відповідь, просто треба розуміти, що децентралізація не означає безвладдя. І це абсолютно очевидна річ.
Якщо продовжувати тему Молдови, то у зв'язку з перемогою ярого прихильника Путіна Ігора Додона чи може Путін його брати собі в соратники та яким чином це може вилитися? Чи про їхню дружбу та спільну шкоду для України говорити не варто?

Дружити вони будуть, і на Молдові можуть обкатати якийсь сценарій для України, але є кілька речей, які заважають Путіну в цьому питання. По-перше, немає спільного кордону між Молдовою та Росією, тому велику кількість людей туди важко перекинути.

По-друге, Молдова – все-таки парламентська республіка. В цілому президент багато говорить, але в нього немає реальних повноважень це все зробити. Тому до цього треба ставитись уважно, але розуміти, що його ініціативи мають під собою подвійне дно і десь спрямовані на те, щоб зачепити Україну. Але, все-таки, не варто шукати повного драматизму.

Україна не повинна говорити з Молдовою крізь зуби.
Додон наголосив, що ніхто в Молдові не визнає Крим російським, бо там хочуть будувати з Україною добросусідські відносини.

Між Україною та Молдовою є комплекс різних проблем, тому Україна не повинна говорити з Молдовою крізь зуби. Не треба забувати, що зовсім недавно Євросоюз ставив Молдову у приклад у проведенні реформ.

Якщо говорити про світових лідерів та їх ставлення до України, то яку позицію щодо України сьогодні займає Олланд, чи не послабив він свою позицію стосовно Росії?

Він не ослабив своєї позиції, ось буквально зовсім недавно він піддав Трампа критиці, ну це така критика. В зовнішній політиці він виявився достатньо ефективним, а у внутрішній політиці недостатньо ефективним для французів, тому вони знімають його з перегонів, він навіть не балотується у президенти. Це, до речі, ознака політичної відповідальності – людина, яка розуміє, що у неї низький рейтинг і що вона є тільки тягарем, не йде боротися за президентство.

Щодо проросійського прем'єр міністра Італії. Чого можна очікувати Україні від нового прем'єра?

Людина проросійська Паоло Джентілоні  став прем'єр міністром Італії. Я думаю, що тут є не те що велика загроза, просто ситуація складається таким чином, що доки канцлер Німеччини Меркель стоїть на своїх позиціях, то Україна почувається більш впевнено, проте у Франції не варто чекати на проукраїнського президента.

Контакт Туреччини та Росії? Чи несе для України загрозу їхня дружба?

Туреччина та Росія – це два геополітичні мачо. У них обох є свій інтерес. Тільки вони хочуть стабілізації в Сирії різними способами – Ердоган хоче Асада знищити, а Путін його хоче зберегти. І це питання між ними є конфліктним, але сказати, що вони все кинуть і одна з одною будуть змагатися, то такого не буде. Зараз Туреччина та Росія є прикладом прагматичної співпраці.

Туреччина – член НАТО, і вона не визнаватиме анексію Криму.
Чим закінчиться? Вже ж раз був, коли вони між собою посварилися, а потім пішли на примирення, тобто вони між собою достатньо взаємозалежні. Проте Туреччина – член НАТО, і вона не визнаватиме анексію Криму, бо це фактор кримських татар, яких на території Туреччини проживає набагато більше, ніж у Криму.

Росія боїться НАТО?

Я б сказав, що Росія боїться гонки озброєнь зі Сполученими Штатами, тому що заявити про те, що вони не збільшують арсенал ядерної зброї, Росія не зможе, а якщо вона у це втягнеться, то у неї дуже швидко розв'яжеться пупок і це стане очевидним усьому світові.

http://www.5.ua/suspilstvo/mahda-137710.html

Під політичним маніпулюванням розуміють приховане управління політичною свідомісттю та поведінкою людей з метою примусити їх до дії (бездіяльності)