хочу сюди!
 

Лана

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 40-57 років

Замітки з міткою «кубань»

На Кубані відбудеться мітинг за федералізацію Росії

Завтра 17 серпня у місті Краснодар має відбутися марш за федералізацію Кубані



Завтра у місті Краснодар має відбутися марш за федералізацію Кубані. Його лозунг - "Досить годувати Москву!". Наша мета - створення Кубанської республіки в складі РФ або зрівнювання в правах наших регіонів з республіками.

Автономія від Москви дозволить жителям Кубані:

1) Ввести регіональну складову податок на курортний бізнес. Це призведе до більш справедливого розподілу доходів між місцевим і федеральними бюджетами.

2) Реалізувати своє конституційне право на власні, більш незалежні від центру органи влади і ліквідувати антиконституційну ситуацію, коли всі рішення приймаються в Москві урядом, де немає представників, здатних і охочих постояти за інтереси Кубані.

3) Захистити групи населення Кубані, права яких порушуються, зокрема, права етнічних українців.

4) Реалізувати своє право на федералізацію відповідно до ст. 1 КРФ і право на самовизначення.

Збір 17 серпня, 19 година, Театральна площа. КРАСНОДАР

"Метою нашого Першого Маршу за федералізацію Кубані є, в першу чергу, об'єднання прихильників федералізації Росії, не тільки на Кубані, а й по всій країні, тому що це не разова акція, а початок громадського руху за автономію від Москви регіонів Росії.

Росія зараз є федерацією тільки на папері, а на ділі всі рішення приймаються в Москві, тому ми хочемо реалізації та додержання Конституції нашої країни. Важлива задача першої акції за федералізацію Росії, є обговорення і уточнення наших вимог, складання списку першочергових завдань нашого руху.

Зараз акції за федералізацію готуються активістами спонтанно по всій Росії, буде створений єдиний координаційний центр Руху за федералізацію Росії та за створення Народних Республік в різних регіонах", - йдеться у заяві групи організаторів маршу.

До слова, в соцмережах уже з'явилися обговорення можливості приєднання Кубані, етнічно української території, до складу України.


25%, 4 голоси

25%, 4 голоси

50%, 8 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Заметка для всех (принцип «универсального оружия»)

Если не можешь уразуметь ситуацию – усиль и «разверни»

 

Ситуация – На площади перед Кремлем идет мирная демонстрация (которая собирается остаться на ночь – и на не одну)

Через несколько дней на высшем уровне принимается решение – «Разогнать всех на хрен!»

ОМОН разгоняет, зная – «Вам законы не писаны!»

Попрыгать на упавших, побить лежачих – это же так удобно!

Но – на следующий день подтягиваются еще москвичи – и люди из «глубинки»…

Тянем резину… Пусть померзнут…

Будет возможность – разгоним…

Блин… Нету пока возможности… Попробуем на «Ура»…

Не вышло… Блин, чё за нах?!..

«Вали, кого видишь! Понтуется на баррикаде? Вали, нах!»

(тянем резину, пусть успокоятся…)

..!..!..!!!..!..!

(пауза)

…………

Взяли Кремль! Слава России!!!

...

А в течении суток –

На базе ВВС на Кубани идет наращивание войск для учений Украины (ну, вот была такая база – на основании того, что Кубанский край был заселен переселенцами из Запорожской Сечи, после разгона её Екатериной…)

Над территорией РФ мотаются вертолеты Украины, пользуясь тем, что войска не знают, что делать – да и из войск реально боеспособных осталось 20%...

На Кубани захватывают ОГА – а около неё находятся «неопознанные военные», которых пресс-служба Украины называет «самообороной Кубани».

Через день-два провозглашается новое правительство Кубанской автономии (99% голосов, кто и как голосовал – никто не видел)

Глава сего правительства летит в Киев на переговоры.

Через 2-3 недели на Кубани проходит референдум о присоединении к Украине.

По результатам референдума – 96% жителей Кубани за то, чтобы присоединиться к Украине.

В это же время Украина перебрасывает свои вооруженные силы под видом учений на территорию Кубани, увеличивая их численность и качество.

ВС РФ находятся в казармах, выполняя приказы руководства.

Новоназначенный министр обороны дает команду всем ЗРК выйти в чисто поле – и вернуть личный состав в казармы, вследствие чего ЗРК РФ остаются практически без защиты (и их захватывают).

Пользуясь результатами референдума, Кубань присоединяется к Украине – а военная техника+инфраструктура+гос. сооружения РФ подлежат национализации в пользу Украины.

В последующие пару недель в парламенте Украины принимаются решения, легитимизирующие «свободное волеизъявление» жителей Кубани.

Еще через пару недель в областях, смежных с Россией, наблюдаются проукраинские настроения, подогреваемые «засланными бандеровцами» из Украины.

В один день в областях, смежных с Украиной, происходят массовые манифестации за присоединение к Украине и захваты ОГА.

Ну что, понравилось?

 

Напоминаю – «Если не можешь уразуметь ситуацию – усиль и «разверни»»

 

Кто-то ещё за экспансию России?


ЗыСы. Первые 4 коммента - не поняли... )))

Кубанська Козацька УПА

Боротьба Козачої повстанської армії проходила у традиціях УПА з Великої України. І то не дивно, бо українці скрізь є однаковими, і саме в буремні роки війни двох імперій українська нація в єдиному пориві піднялася на боротьбу не за інтереси німецьких чи радянських нацистів. Піднялися українці від гір Карпатських аж по Кавказькі! Стали під червоно-чорними та жовто-блакитними прапорами до лав УПА — від Вісли і аж по Кубань.

Повстанська армія діяла на Кубані, існувала Козацька Повстанська Армія (КОПА) аж до 1950 року, коли, не маючи ресурсів для продовження боротьби, і судячи з усього, отримавши якусь команду від керівництва УПА, саморозпустилася.

Важко уявити, що найсхіднішими теренами, де точилися бої за участю українських повстанців, є Кубань. КОПА — або Козача повстанська армія — аналог УПА на Кубані. Її вояки боролися проти більшовицької влади і проти німецьких окупаційних сил. Бойова структура — як і в УПА, привітання — «Слава Кубані! — Слава героям!». Проте ані жінок, ані осіб російського походження в КОПА не брали. Не брали також осіб низько освічених (межа була — не менше семи класів). Тактика КОПА була суто партизанською, повстанці у сутичках з загонами НКВС або міліції боронили населення станиць та аулів від більшовицького свавілля. Вдячні кубанці давали харчі, одяг, іноді переховували в себе поранених. Слухали роз'яснення причин боротьби за свободу Кубані. І погоджувалися з ідеєю єднання з єдинокровною Україною.

Друга всесвітня імперіалістична війна давала козацтву певні надії. На кінець 30-х років позиція козаків була вже остаточно вироблена: Росія, в тому числі й більшовицька, — смертельний ворог козацтва; козацтво назавжди відмежовується від загальноросійських державницьких позицій, мета козацтва — козацька держава «від Сяну до океану», у неї входять всі козацькі землі колишньої Російської імперії, в тому числі й Україна — споконвічно козацька земля. Козаки — окремий від «рускіх» етнос. Козакійці вели переговори із потенційними союзниками — Грузією, Меджлісом горців Кавказу, і особливо — Україною. Визначний діяч Кубані генерал Андрій Шкуро визнав потребу боротися за Українську самостійну соборну державу разом із Кубанню, бо кубанці — це українці, й вони готові боротися у лавах української армії за свою Батьківщину і лише на Українських етнічних землях. Про бажання стати під українські прапори Шкуро писав у листі до голови ОУН Андрія Мельника напередодні війни.

Козачий визвольний рух, як і український, був зламаний грубою силою. Більшовизм винищив усе свідоме козацтво. Радянська влада депортувала з австрійських таборів Лієнц та Пегец до СРСР понад 50 тисяч козаків, більшість яких не були навіть громадянами СРСР. Козаки, звинувачені в посібництві нацистам, були вивезені в Росію, де майже всі загинули в таборах Мордовії, на Колимі, на будівництві автодоріг, залізниць, в каменеломнях і шахтах. Врятуватись вдалося тільки одиницям. У січні 1947 року більшовики стратили козацьких ватажків Петра і Семена Краснових, Андрія Шкуро, Тимофія Доманова, Султана— Келеч Гірея (адига за національністю) та командира козачого корпусу німецького генерала Гельмута фон Панвіца.

Уже по закінченні війни у складі новоствореного Антибільшовицького блоку народів (АБН) діяла ціла козача секція, яка представляла невизнану козацьку державу Козакію. Козакія виявилася єдиною державою-учасницею АБН, яка так і не здобула незалежність. Московія досі приховує факти нищення українського національного козацтва Кубані.

Професор Володимир Сергійчук дослідив, що з кубанських козаків в УПА було створено кілька відділів. Наприклад, з тих кубанців, котрих воїни УПА визволили з таборів військовополонених, на терені Волині було створено окрему сотню на чолі з «Березою». В УПА були козачі курені, в основному з кубанців і донців. В окрузі «Богун» (Південна Рівненщина) було з десяток вихідців з Кубані й Дону, які називали себе козаками за національністю. Кубанські козаки любили неньку Україну набагато сильніше, аніж «мачуху Росію».

По переписи 17 декабря 1926 года на Кубани проживало 49,2% украинцев, 42,7% населения составляли русские... Для Таганрогского округа соотношение составляло 71% / 22%. Доля украинцев в сельской местности фиксировалась на уровне 90%. Данные переписи 1939 г. зафиксировали уникальную в своем роде с точки зрения этнокультурных и этнодемографических процессов ситуацию: за межпереписной период на 86,5% увеличились численность русских на Кубани, тогда как численность украинского населения уменьшилась на 89,2%. А комзомбі хоч кіл на голові теши.

http://barvinok.ucoz.net/publ/istorija/vid_karpat_po_kuban_chuti_golos_quot_povstan_quot_general_shkuro/4-1-0-71

Матеріали з Вікіпедії   Кубанська Республіка   Українці_на_Кубані,_історичний_огляд    Кубанські Українці

Відео щоб не напірягатись: http://video.i.ua/user/323465/45553/276583/   http://video.i.ua/user/323465/45553/276816/

З виступу Рябовіла.

http://www.gipanis.ru/media/stanitsa/52/str25/25Ryabovol1.jpg
24 вересня 1917
року розпочала свою роботу 2-га сесія Кубанської Військової Ради, на
неї запросили представників України. Вони виступили на одному з засідань
Ради, М.С.Рябовіл вітав їх (спочатку російською мовою):

Україна прислала до нас у гості своїх послів. Вітаю вас, браття!
(бурхливі оплески. Всі встали. Вигуки: "Слава! Слава! Ура!
Представників України, що займали місця в одній з лож, просять на сцену,
де була президія).
Браття козаки, лінєйці! Я певний, що ви не осудите, а зрозумієте вашими серцями ті почування, які наповнюють мою душу... та чи тільки мою? Душі всіх козаків-чорноморців у теперішню хвилю. Привітаймо ж послів Матері-України мовою наших батьків, дідів та прадідів... (вигуки: «просимо, просимо», далі Рябовіл продовжує українською мовою).


Дорогі гості! Мачуха доля відірвала наших дідів Запорожців від
матернього лона й закинула їх на Кубань. Більше ста літ жили ми тут
сиротами по степах, по плавнях, по горах без матернього догляду... Царі,
робили все, щоби вибити з наших голів, з наших душ пам'ять про Україну й
любов до Матері. Царі хотіли зробити з нас душогубів, хотіли, щоб ми,
коли прийде той слушний час, час визволення України, своїми руками
задавили ту волю, щоб ми свої шаблі пополоскали в крові Матері... (голоси з місць. "Не діждали б! Не діждали б!”)
Так!
Не діждали б цього вони ніколи. Не діждали б бо хоч наші душі царі
понівечили, та не вбили, і ми, діти, руки на Матір не підняли б... Та
минула лиха година... Прийшла воля і ми ожили. Ожили і, як вірні діти
своєї Матері, йдемо тим шляхом, який указала вона, йдемо туди, де зорять
уже любов між людьми, де жде і нас вільний союз вільних народів…(оплески).
Йдемо,
і нас не звернуть на свої стежки ні цент ралісти всяких проб, ні
авантюристи всяких марок... Не звернуть, бо нам з ними не по дорозі... (дужі оплески).
Будете,
брати, на нашій Раді і побачите, чи ми вже твердо ступаємо тим битим
шляхом волі народів, що Мати нам показує, чи ще тільки ми спинаємося
йти... А коли ми ще справді йдемо нетвердо, а тільки, може, дибаємо ще,
то, будьте певні, незабаром ми наберемося сили й разом з козаками всіх
Військ підемо-таки тим славним шляхом. Ще раз вітаю вас, любі брати!
(Оплески. На сцені з'являються представники України; їх вітають голосними оплесками та криками: "Слава! Ура!”). 

   Микола Рябовіл - голова Української Кубанської Республіки, що виступав за інтеграцію з Україною. Був вбитий "білими" в той момент, коли Кубанська Рада прийняла Акт про приєднання до України...

Кубань - це Україна!




Географический
атлас СССР для средней школы. Главное Управление Геодезии и Картографии
при СНК СССР. Москва. 1941



Межi
України, включаючи Кубань, які були заявленi делегацією УНР на
Паризькій мирній конференції в 1919-20 рр.



Взято із http://hvylya.org/index.php?option=com_content&view=article&id=6551:

Лазар Каганович...

За часів Російської імперії українці заселили землі Поволжя, назвавши його "Жовтим клином", землі Кубані - назвавши її "Малиновим клином", землі Півночі Казахстану назвавши цей край "Сірим клином". В 1932-33-му роках саме тут (як і в Великій Україні) розпочався страшний голод - на землях, заселених українцями... Ініціатором Голодомору окрім Сталіна був і його вірний прибічник - Лазар Каганович...
Сторінки:
1
2
попередня
наступна