Не памьятаю чому я зникла з цього ресурсу, мабудь подіі 14 року вплинули на мене не тільки політичні , а й сімейні. 14 рік був тяжкий морально та фізічно.
Тому мабудь я і закинула блог.
За сім років багато чого змінилось. Я змінилась
А ще поповнення в нашій сімьї....ні це не дитина, це маленіке пухнасте створіння. Тепер останні 6 років наше життя починається не з випити каву спокійно, а пойти гуляти і в дощ і в сніг. А ще, одна дитина встигла закінчити школу та універ, а інша піднятися в танцях та потім закинути їх як мога далі. Ну то її вибір, зараз вона малює причому дуже гарно, як у альбомі так і в програмах. А ще наше детіще..база, не величка але наша. І все нібито нічого але...
Війна...залишили місто..хату..базу...ну якось так 7 років пройшли.
А ще цей ковід. Правда про нього зараз мало хто думає, якось не до нього, але він то є, він не зник.
А як ваші останні роки пройшли, як змінились?

[ Читати далі ]

-На розлучення напевне,
Буду подавати! -
Став Микола до матері,
Таке промовляти.
-Це ж чому ти так вирішив!? -
Мати здивувалась-
Адже гарна тобі жінка,
Синочку, дісталась.
-Дійсно так! - промовив Коля, -
І смачно готує,
Та порадоньки моєї,
Ніколи не чує.
-І не дивно! - стала мати,
Сина поучати, -
Я про Єву, тобі, синку,
Хочу нагадати.
Їй же Бог сказав в Раю,
Яблук не чіпати.
Та вона все ж спокусилась,
Плід той скуштувати.
Тож, ріднесенький, затям,
Вже собі повік...
Жінки Бога не слухають,
А ти ж чоловік!!!

[ Читати далі ]

Мої улюблені Кухлі ...

Мій милий гостю з Тау Андромеди,

Чи ще якої, може, далини,

Навіщо Ви свої топтали кеди,

Невже у вас немає тишини?

Що привело Вас з нетрів небокраю

У землі ці, де царствує руде?

Невже на небі осені немає

І ліс востаннє жовтим не цвіте?

Невже у вас, поспільства богорівних,

Не ходять світом потаємні сни?

Ну що ж, присядьте, нині буде дивно,

Як тільки може бути восени.