Профиль

Юрій1023

Юрій1023

Украина, Александровка

Рейтинг в разделе:

Последние статьи

Ветеринарам

Чуєм звуки ми фанфарів,
То вітають ветеринарів:
Професійне у них свято,
Тому й шуму так багато,
Адже це чудові люди,
Бо чекають їх повсюди.
Про тварин вони все знають.
Лікувати поспішають:
Кицьку, песика, коняку.
І отримують подяку.
Посміхаються тварини,
Друзі вірні для людини.
Тож зі святом, лікарі,
Світять зорі угорі,
А я хочу побажати,
Вам грошей, як зір тих мати,
Ще скажу слова прості:
Бережуть хай Вас святі!!!

Унікальний часник


Щоб здоровим завжди бути, 

Щодня їм часник, 

Від хвороб, це всім відомо, 

Гарний захисник. 

Та жінки мене уже 

Стали уникати, 

Як побачать ще здаля, 

То давай тікати. 

Тож як бачите мені 

З'ясувать вдалося, 

Що багато уже відьом 

У нас розвелося!!! 

Бабусин подарунок

Завітала з женехом 

Внучка до бабусі. 

Дуже модний той юнак, 

З сережкою в вусі. 

Стала бабця прискіпливо 

Його оглядати: 

З ким же хоче її Галя 

Долю поєднати? 

Й ось на джинсах 

Вона погляд пильний зупинила, 

Похитала головою, 

І заговорила: 

-Ой напевне у біду, 

Дітки, ви попали, 

Бо я бачу, що штани 

Собаки порвали, 

Тож знімай мерщі їх, синку, 

Зараз залатаю, 

Професійна ж бо швея, 

Як зробить це, знаю. 

Посміхнулася Галинка: 

-Дірки, то пусте, 

І чим більше їх, Бабусю, 

Вже стає круте! 

Як зачула таке бабця 

Про сучасну моду, 

Піднялася зі стільця, 

Й пішла до комоду. 

-Залишилося з дірками 

Дідове лахміття, 

Вже хотіла викидати, 

Діточки, на сміття. 

Тож хутчіш його, Валеро, 

Бери, приміряй, 

Це мій буде подарунок, 

Внучку, заберай!!! 

Не припиню, скажу я вам, писать вірші

  • 31.07.18, 14:32

Часто чую: "припини писати, 

Поезія непопулярна у нас час!" 

Та це ж чому? дозвольте запитати, 

Хотів би відповідь отримати від вас. 

 

Адже ще здавна, так вже повелося, 

Все виливали люди із душі. 

І у піснях, де з музикою разом, 

Звучали неодмінно ще й вірші. 

 

Тож популярність віршів буде вічно, 

Допоки у людей душа співа, 

То будуть також жити у рядочках 

Кимось за рифмовані слова. 

 

Коли почую: "припини писати!" 

Упевнено на це я відкажу: 

"Не припиню, бо насолоду маю, 

І читачами дуже дорожу!" 

Надиктовано душею

  • 30.07.18, 12:42

Для своїх творів теми не шукаю, 

Мені її підказує душа. 

І на папір швиденько виливаю 

У форму, щось подібне до вірша. 

 

Я не притримуюся ямбів і хореїв, 

Дуже часто рима шкутельга, 

Але для мене шана і повага 

Від читачів неоціненно дорога. 

 

На олімп, повірте мні, не пнуся, 

На оплесків, теж не чекаю шквал, 

Та у душі таємно, друзі, мрію, 

Як той солдат, що стане генерал. 

 

Ось так сиджу, тихесенько рифмую 

Усе що надиктовує душа. 

Можливо промайне ще трішки часу, 

І напишу я шедеврального вірша? 

Наступить день

  • 19.07.18, 18:01
Прийде той день, коли мене небуде,
Коли назавжди в вічність я піду.
І не побачу, як сміється сонце,
Пташок вже не почую у саду.

До рідних, друзів не промовлю слова,
І на дзвінки не відповім: "Ало!!!"
Не напишу вже віршів про кохання,
Чи оду про ріднесеньке село.

Життя летить, немов би тії коні,
Тож намагаюся впіймати кожну мить.
І сам себе щоденно я питаю,
Що для людей зумів уже зробить.

Наступить день, коли мене небуде,
У далич відлетить моя душа,
Та на землі про мене хтось згадає,
Зайде в інет, щоб прочитать вірша.

Чому це знову я в зажурі

  • 17.07.18, 22:02

Ой, чому це я знову в зажурі, 

Неспокійно чому на душі? 

Написати хотів би веселе, 

Та сумні лише ллються вірші. 

 

Намагаюся я посміхатись, 

Та гримася сумна на лиці, 

Не радію вже співу пташини, 

І як пахнуть п'янкі чебриці. 

 

Чи життя вже такеє настало, 

Біс керує нахабно людьми, 

Як хотілося б в далеч полинуть, 

Та неможу змахнути крильми. 

 

Ось і небо чомусь спохмурніло 

Кропить землю рясними слізьми, 

То напевне воно також плаче 

За убитими в війнах людьми. 

 

Тихо день вже за обрій скотися, 

Ніч у вікна мої зазира, 

Але серце спокою не знає, 

Туга душу ще більш роздира. 

Много в жизни ошибок я сделал

  • 16.07.18, 20:00

Много в жизни ошибок я сделал, 

И немало ещё совершу, 

Ведь прощенье прошу я у Бога, 

И невольно опять согрешу. 

 

Часто в женщин замужних влюблялся, 

Искушения в душу пускал, 

И с судьбою в азартные игры 

Очень шибко бывало играл. 

 

Жизнь течёт словно быстрая 

Седина заплелась в волосах. 

Прогрешенья мои и удачи 

Зафиксируют все в небесах. 

 

Возмутительно кто-то промолвит: 

-Он весёлою жизнью прожил! 

Но я верю, друзья, и надеюсь, 

Бог подарит, что я заслужил. 

 

Много в жизни ошибок я сделал, 

И хороших немало ведь дел, 

По заслугам, поверте, воздастся 

Когда жизни наступит предел. 

 

Майте бога у душі

Маймо Бога у душі
Не лиш на словах!
Бо судитиме Всевишній
По наших ділах.

Потаємні наші думи
Господь усі знає,
І якщо вони лихі,
Звісно ж покарає.

Десять заповідей Він
Людям колись дав,
Щоби кожен у житті
Щастя лише мав.

Але людство так сказало:
"Нам потрібна воля!!!"
А тепер ось нарікають,
Що такая доля.

Намагаються у інших
Щось та відібрати,
Бо неварто!(Така думка)
Їм такеє мати!

І Господь такії дії
Геть не пробачає,
Й при нагоді свою кару
Уже посилає.

Тож задумайтесь, Шановні,
Чи треба грішити?
Можна навіть сотні раз
До церкви ходити.

Але знайте, не знайдемо
Ми прощення в Бога,
Якщо заздрісна душа
І віра убога.

Майте Бога у душі,
Не смітіть словами!
Адже буде Божий суд.
Повірте, над нами!!!

Зі святом

Звуть тебе - Петро, Павло? 

Ти його дитина? 

А можливо його жінка, 

Друга половина? 

Чи відношення до нього 

По іншому маєш? 

Тож вітання у цей день 

Ти також примаєш. 

Я не зміг сьогодні, друзі, 

Бачте промовчати, 

Щоб із Святом цим чудовим 

Вас не привітати. 

І сказати в побажанні 

Словечка прості: 

Хай завжди нас бережуть 

Мудрі ці Святі!!! 

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
26
предыдущая
следующая