Профиль

Юрій1023

Юрій1023

Украина, Александровка

Рейтинг в разделе:

Последние статьи

АННАМ

Привітати хочу зрання
Всіх жінок, хто зветься-Аня,
Щастя й миру побажати,
Смутку, горя їм не знати.
Береже їх хай Свята,
В дім приходить доброта.
Щоб купалися в достатку,
На Канарах мали хатку.
Прихоть бачите яка?
У Юрія Балюка.

Загадка

  • 21.12.17, 11:47
Ця городняя рослина, 
Гарбузовая дружина. 
Дуже хитрою була: 
Назву напою взяла, 
Ім’я жінки доточила, 
Собі ім’ячко зробила. 
Здогадались? Хочу знати, 
Як рослиночку цю звати

Так склалися обставини


-Поменшало вже про тещів, куме, анекдотів!- 
Промовляє до Миколи Григорій Суботів. 
-Так, звичайно, і цьому не слід дивуватись, 
Вже доводиться зятям з тещами змирятись, 
І не теща, а матуся, ніжно називають, 
Бо на пенсію її усі проживають!!!

Ранкова пригода

 

Вийшов ранком на подвір’я, запалив цигарку, 

Димок кільцями пустив, глянув на вівчарку. 

Але що за чудасія? О, Петре Святий, 

Був же чорним вчора пес, а цей ось, рудий! 

Прикрив очі я руками, Богу помолився, 

Відкрив очі, на собаку знову подивився. 

Та на цьому не скінчились, людоньки, дива, 

Бо дивилося на мене…песиків вже –два! 

Це напевне вчора з кумом зайве перепив, 

І лихий якусь полуду на мене пустив. 

Навпочіпки я присів, і став мізкувати: 

Вже напевне зі спиртним треба зав’язати! 

Раптом чую біля хвіртки: «Мій у тебе Джек?» 

Ніби струмом трусонуло, хай би йому пек!!! 

Вмить покинула мене вся ота омана, 

Бо згадав, що рудий пес, Оверка Степана. 

Щоби зняти якось стрес, а з ним і напругу, 

Приніс Стьопа вмить пляшечку, випить чарку-другу. 

Владналися, як то кажуть, швиденько діла, 

Добре, що моя дружина на базар пішла. 

ПРИКОЛ


Сидить ґава на дубові 

Під ніс щось патяка. 

Пробігає мимо дуба 

Заєць-забіяка. 

Зупинився, догори 

Голову підняв, 

-І чому ти там сидиш?- 

Ворону спитав. 

А у відповідь почув: 

-Я прикол чекаю!!! 

-О, приколи я люблю, 

Хутчіш залізаю!!! 

Й ось сидять вони удвох, 

Розмова ведеться. 

Раптом вовк кудись 

У справах плететься. 

-Мабуть нічого робити?- 

До зайця буркоче. 

-На прикол ми тут чекаєм!- 

Ворона стрекоче. 

-О, тприкол!- промовив вовк- 

Справа зачекає!!! 

Й на дубочок сіроманець 

Швидко залізає. 

Вже сидять вони утрьох, 

Година минає. 

Тут ведмідь кудись повільно 

Повз дуба клешає. 

Та почувши з гілки шум 

Мишко зупинився, 

А дізнавшись про прикол, 

Також спокусився. 

Тож поліз він догори, 

За гілку схопився, 

Але разом з вовком й зайцем 

На землю звалився. 

А ворона здійнялася 

Й гучно закричала: 

-На такий ось прикол, 

Друзі, і чекала!!! 

Дуже часто й у людей 

Такеє буває: 

Хтось подібний до ворони 

Інших спокушає, 

А коли дійде до справи, 

Чи приходить лихо, 

Той спокусник, зрозуміло, 

Вже зникає тихо. 

То яка є тут мораль, 

Хочеш запитати? 

Не вір тим, хто вміє, друже, 

Високо літати!!! 

 

Безвихідна ситуація

-До аптекаря частенько, 
Людо, забігаєш, 
Це ж навіщо? 
Адже мужа лікаря ти маєш. 
-У відряджені Микола, 
Місяць ось минає, 
А постійно він мені 
Листи надсилає, 
Ото ж правду я тобі 
Змушена сказати: 
Але їх лише аптекар 
В змозі прочитати.

В душі моїй надія не вмирає

В душі моїй надія не вмирає
Бо вірю ще, наступить той момент,
Я ніжно обійму тебе за плечі,
Скажу тобі найкращий комплімент.

В душі моїй надія не вмирає,
Що в поцілунку з'їллються вуста,
І в ті хвилини ми про все забудем,
Забудуться проблеми й суєта.

В душі моїй надія не вмирає,
Що ти пробачиш все тоді мені,
І всі образи мов у воду кануть,
Або згорять в пекельному вогні.

В душі моїй надія не вмирає,
Що ще настане неодмінно час,
І соловейко ніжно заспіває
У тихий вечір, люба, лиш для нас.

Хто мені підкаже

Масляну гуляли,
Весну зустрічали,
Млинчики всі їли,
Веснянку співали,
Були там зичайно
Й вареники з сиром.
Провели, як кажуть,
Зимоньку із миром,
Я на тому дійстві,
Людоньки, не був,
Тож тому напевне
Ніяк не збагну:
Любі українці,
А з ними й, чавели,
Чи ви недалечко
Зиму ту провели?
Що до нас ось знову
Вона повернула
І свої он справи
Бач як розвернула

***

Сонце обрію торкнулось, 

Догорає день, 

А душа моя сумує, 

Не співа пісень. 

 

Твій я номер набираю, 

Лунає гудок, 

Але ти ось відхилила 

Знову мій дзвінок. 

 

Ти образу в свою душу, 

Кохана, впустила 

А чому все ось так сталось, 

І не зрозуміла. 

 

Прошу, вислухай мене, 

Та ти не бажаєш, 

І на всі мої питання 

Не відповідаєш. 

 

В одне русло, не ввійдеш!- 

Мудрість нас повчає, 

Та надія в моїм серці 

Все ж не помирає. 

 

І настане, вірю, день 

Знову разом будем, 

А ті прикрі помилки 

Назавжди забудем. 

Передбачливий тато

Зустрів вчора знайомого
Із малюком- сином.
-Як же звати тебе, хлопче?
І чую: "Данило!"
-Ну, а скільки тобі років
Можеш ти сказать?
-Я вже, дядечку, дорослий,
Бо минуло п'ять!!!
-Так, звичайно вже дорослий,
Через рік, школяр!
Тож напевне вже читаєш,
Козаче, буквар?
І промовив гордо батько:
-Читати-пусте!!!
Я віддав його в спортшколу,
Щоб вчив карате!!!
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
24
предыдущая
следующая