Як був малим, мені дуже подобалася відкривачка для консервів, яку мав мій дід. Маленька, компактна, і дуже зручна. А ще візуально симпатична, хоч і добряче пошарпана життям. Тоді я волів, як житиму самостійно, щоб у мене була така ж.Це бажання здійснилося, тепер у мене є йобане доросле життя і відкривачка, та сама. Але радості вона не принесла. Бо нема давно діда, і сенсу існування також. Сьогодні йому могло би виповнитися 100 років, але не буде. Чомусь упевнений, мені не буде також.[Приєднана...
Читати далі...