О сообществе

Природні ресурси, існування яких не обмежене часом, називаються відновлюваними. При будь-якому інтенсивному споживанні їх кількість не зменшується, або зменшується дуже мало. Основою таких ресурсів є різні природні процеси і явища: кліматичні; гідрологічні; сонячна енергія, зокрема і накопичена біомасою; дощові опади; кінетична енергія вітру та морського прибою; тепло надр, гейзери; енергія рік, морських припливів; вода чи повітря як речовина; різниця температур у різних рівнях атмо- гідро- чи літосфери та багато іншого. Сюди приймаються відомості про способи та пристрої (системи), що обертають вказані природні явища на РЕСУРС і дозволяють залучати відновлювані ресурси на користь людині. Цікаві також різного роду прогнозні та аналітичні (статистичні) матеріали в рамках цієї теми.
Вид:
краткий
полный

Відновлювані ресурси

Сонячна електростанція в Марокко

Автор оригінального тексту Sandrine Ceurstemont

            Велетенське енергетичне поле в Африці, спроможне постачати енергію до Європи... На краєчку марокканської пустелі ми відвідали одну з найбільших сонячних електростанцій, котра допомагає уявити енергетичне майбутнє світу.

            Мінібус котиться через широчезне плато по щойно прокладеному асфальту. На південь, куди сягає око, лежать вкриті тріщинами простори Мароканської пустелі.



            Проте ця піщана рівнина вже не така первісно-незаймана, як то було колись. Цього року вона стала місцем розташування однієї з найбільших у світі сонячних електростанцій.



         Сотні кривих дзеркал, кожне завбільшки з автобус, впорядковані у ряди і вкривають територію у 1400000 кв. м.  або 200 футбольних полів. Цей величезний комплекс розташувався на пекельному осонні біля підніжжя Атласних гір у 10 км від міста Уарзазате, яке ще називають Двері у пустелю.



         Поряд із задоволенням місцевих потреб Марокко сподівається, що коли-небудь буде експортувати енергію до Європи. А ця електростанція і є тим прототипом, котрий допомагає уявити енергетичне майбутнє світу і місце в ньому Африки.
         Ніби навмисно у день мого відвідання небо було захмареним. "Сьогодні не буде вироблено аніскільки електрики", - сказав Рашид Байєд, представник Мароканської агенції з питань сонячної енергетики, що відповідає за впровадження цього флагманського проекту. Однак випадковий день, коли сонце "вимкнено", тут нікого особливо не засмучує. В цій місцевості буває в середньому 330 безхмарних днів на рік.
         Після багатьох років фальстартів геліоенергетика нарешті почала рухатися до своєї доскналості, як і обдаровані сонцем країни нарешті скористалися цим щедрим джерелом екологічно чистої енергії. Марокканське енергетичне поле одне з кількох в Африці, а також подібних електростанцій, збудованих на Близькому Сході (Іорданія, Дубай, Саудівська Аравія). Падіння вартості сонячної енергії зробило її життєздатною альтернативою енергії від спалювання нафтопродуктів навіть у найбагатших нафтою районах світу.
         Noor 1, перша черга Марокканської СЕС, вже перевершила очікування з огляду на кількість енергії, яку вона продукує. Це обнадійливий результат з точки зору мети Марокко: зменшити свою частку викопного палива, зосередивши увагу на поновлювані джерела енергії, одночасно задовольняючи зростаючі енергетичні потреби, які щороку ростуть приблизно на 7 %. Стабільний уряд і економіка Марокко сприяли цій країні в отриманні інвестицій, наприклад, Європейський союз виділив 60 % від вартості проекту Уарзазате.



        Країна до 2020 року планує задовольняти 14 % своїх потреб енергії за рахунок геліоенергетики, а через залучення інших поновлюваних джерел, таких як вітер і вода, вона прагне довести частку цих видів своєї енергії в сумі до 52 % у 2030 році. Це ставить Марокко в один ряд з такими країнами, як Великобританія, яка хоче генерувати 30 % своєї електроенергії з поновлюваних джерел енергії до кінця цього десятиліття, та США, президент якої Обама встановив планку у 20 % до 2030 року (Tрамп пригрозив збавити частку поновлюваних джерел енергії, але його слова не можуть мати великого впливу. Значна частина політики контролюється на рівні окремих штатів, і великі компанії вже взяли курс на екологічно чистіші і дешевші альтернативи.)
         Через відсутність сонця в день мого візиту сотні дзеркал стояли тихо і нерухомо. Команда уважно стежить за прогнозами погоди аби передбачити перемикання мереж на наступний день, що дозволяє залучити паралельні джерела енергії до виробництва, коли небо похмуре. Але зазвичай відбивачі можна почути, коли вони рухаються разом, набуваючи кращого положення відносно сонця, немов гігантське поле соняшників. Дзеркала фокусують енергію Сонця на синтетичне мастило, яке тече через мережу труб. Нагріваючись до температури 350° С, гаряче мастило віддає тепло воді для отримання водяної пари під високим тиском, яка подається на лопатки ротора турбіни та обертає генератор, що знаходиться з ротором турбіни на одному валу. "Це той самий класичний процес добування електроенергії, що працює при спалюванні викопного палива, за винятком того, що ми беремо тепло від сонця", - говорить Байєд.
          Електростанція продовжує виробляти електроенергію і після заходу сонця, коли настає час пікових навантажень. Частина енергії, отриманої вдень, зберігається в резервуарах з розплавленими солями нітратів натрію та калію, що підтримує виробництво тривалістю до трьох годин. Після запуску другої черги СЕС Noor 2, виробництво електроенергії після заходу сонця буде тривати до 8 годин.
          Крім виробництва електроенергії проект Уарзазате допомагає місцевій економіці. Близько 2000 робітникам була надана робота протягом перших двох років будівництва. Дороги, прокладені для забезпечення доступу до станції, також з'єднали довколишні села, полегшуючи дітям діставання до шкіл. Водогін, прокладений до об'єкту будівництва, також під'єднав 33 села до водопровідної мережі.
          Незважаючи на це, деякі місцеві жителі мають проблеми. Абдельлатіф, який живе в місті Загора близько 120 кілометрів на південь, де високий рівень безробіття, вважає, що станція повинна зосередитися на створенні постійних робочих місць. Його друзі, що були найняті на роботу там, працювали за контрактом протягом лише декількох місяців. Після повного введення в дію станція потребує лише 50 ... 100 обслуговуючих робітників, тож закінчення буму з наданням роботи не за горами. "Компоненти обладнання виробляються за кордоном, але було би краще робити їх на місці, щоб з'явилася постійна поточна робота для місцевих", - говорить він.
          Гострішою проблемою є те, що для очищення дзеркал та охолодження пристроїв сонячна електростанція забирає велику кількість води від місцевого водосховища Ель Мансур Еддабі (El Mansour Eddahbi). Навіть до будівництва СЕС нестача води була проблемою в цих напівпустельних землях, бувають часті перебої з водою. Сільськогосподарська земля в долині Драа на південь звідси залежить від води з водосховища. Хоча Мустафа Селлам, менеджер СЕС, стверджує, що вода, використовувана станцією, становить до 0,5 % від поставок з водосховища, що мізерно мало в порівнянні з її потужністю. Все ж ці витрати на потреби СЕС достатні, щоб деяких фермерів поставити у нерівні умови і породити суперечки між ними. Тож СЕС впроваджує вдосконалення, щоб зменшити кількість води на свої потреби. Замість того, щоб покладатися на воду для очищення дзеркал, використовується стиснене повітря. І хоч зараз Noor 1 використовує воду для охолодження відпрацьованої пари з турбін, щоб перетворити її назад у воду і повторно використовувати у наступному циклі, з часом буде встановлено суху систему охолодження, яка використовує повітря.
            Нові частини СЕС наразі будуються. Noor 2 буде схожий на Noor 1, але Noor 3 буде експериментувати з різними конструктивними типами. Замість рядів дзеркал енергія Сонця буде захоплюватися і зберігатися  однією великою вежею, яка, як вважають, буде ефективнішою. Сім тисяч плоских дзеркал навколо вежі спрямують сонячні промені в напрямку приймача у верхній частині, все це потребує набагато менше місця, ніж за сучасного розташування дзеркал. Розплавлені солі, що заповнюють внутрішню частину вежі буде сприймати і зберігати тепло безпосередньо, усунувши потребу в гарячому мастилі. Подібні системи вже використовуються в Південній Африці, Іспанії та на кількох площадках у США - у пустелі Мохаве (Каліфорнія) та в Неваді. Але недавно зведена конструкція в рамках проекту Уарзазате є найвищою в світі конструкцією такого роду (26 м).
            Є інші станції в Марокко у стадії будівництва. В наступному році почнеться будівництво на двох площадках на південному заході, недалеко від Лаайюна і Буждура, і продовжиться будівництво СЕС поблизу Taтa і Міделта. Успіх таких СЕС в Марокко та в Південній Африці може спонукати інші африканські країни зайнятися сонячною енергією. Південна Африка вже увійшла у десятку найбільших в світі виробників сонячної енергії. Вже і Руанда є домом для першої сонячної станції Східної Африки, яка була відкрита в 2014 р. Великі СЕС плануються для Гани, Уганди та Мозамбіка.
           Тож африканське сонце може в кінцевому підсумку перетворити континент у постачальника енергії для решти світу. Селлам покладає великі надії на Noor. "Наша головна мета полягає в тому, щоб стати енергетично незалежною, але якщо одного чудового дня ми виробимо зайве, то ми могли б також поставити енергію у інші країни", - говорить він. Уявіть, як ви заряджаєте електромобіль в Берліні електроенергією, виробленою в Марокко!
           Хмари в Уарзазате як надійшли, так і розсіялися, Африка планує сонячні дні.

ps: на жаль, жодних енергетичних харатеристик електростанції не наведено, ні поточних, ні проектних величин... для такого способу зберігання цікаво було б знати ККД станції і порівняти цю характеристику з такою ж для варіанту отримання електрики через фотоелектричний ефект і накопичення в електричних акумуляторах
           

Найбільша сонячна електростанція світу

...створена у цьому році в Індії.



Після восьми місяців будівництва Індія завершила будівництво своєї нової СЕС в місті Kamuthi потужністю 648 МВт. До цього найбільшою СЕС в світі була станція Topaz Farm у Каліфорнії.

Нова індійська СЕС містить 2,5 мільйони сонячних модулів, 576 інверторів, 154 трансформатори, а також 6000 км кабелів. Її потужності вистачить на енергопостачання 150000 домогосподарств. Сонячна електростанція займає площу більше 2500 акрів (або 10 квадратних кілометрів) і коштує $ 679 млн.

Для порівняння, Topaz Farm, яка може генерувати до 550 мегават енергії, була споруджена за 3 роки і коштувала більше 2,5 млрд.

З введенням цієї сонячної електростанції Індія, як очікується, стане з наступного року третім в світі за абсолютною величиною виробником сонячної енергії, відстаючи лише від Китая і США.

Згідно зі своїми планами країна має до 2022 року генерувати сонячну електроенергію для 60 мільйонів домогосподарств, а до 2030 р. - задовольняти 40 % своїх енергетичних потреб за рахунок енергії відновлюваних джерел.

З цих даних ми виходимо ось на які цінні співвідношення, придатні для загальних оцінок та порівнянь:

- 1 кв. км території дає 64,8 МВт електричної потужності СЕС, отже 1 кв. м. дає 64,8 Вт........... (Для довідки: сучасні сонячні панелі останнього покоління генерують до 300 Вт з квадратного метра панелі)
 
- 1 МВт сонячної електричної потужності потребує $ 1,05 млн початкових інвестицій, ну а на 1 кВт треба вкласти 1047 доларів.

Ви готові запрягти Сонце до свого візка?

              Людство хоче сказати, що воно поступово втікає від енергетики на основі вуглеводнів, вуглецю й атому. Часом це виглядає так.

           Ось одну з таких симпатичних сонячних електростанцій (СЕС) заплановано збудувати у 2017 р.

              Але де, в якій країні? Хто як гадає? ДЕ???
Спробуйте вгадати, хоча б кілька секунд, поки милуєтеся цими чудовими світлинами і міркуєте над наведеними під ними числами.


Сумарна потужність українських вітропарків, що лишилися на всій території окупованного Криму, складає 80,7 МВт


А тут найновіший блок німецької вугільної електростанції Rheinhafen-Dampfkraftwerk, названий RDK 8. Займає площу двох-трьох міських кварталів. Електрична потужність 912 МВт (!!!). Введений в дію в 2015 році. Нижче - схема його внутрішньої будови. 


          А от першу СЕС планується збудувати... у Мозамбіку! Багато хто подумав про цю прогресивну африканську країну?
           Компанії Scatec Solar та Norfund уклали договір з мозамбікською державною енергетичною компанією EDM на будівництво ось такого чуда, як показано на двох фото спочатку, а також на купівлю електроенергії протягом 25 майбутніх років. Потужність СЕС буде становити - увага! - 40 МВт. СЕС буде розташована біля міста Мокуба в провінції Замбезія і буде інтегрована у всемозамбікську електромережу. Розраховують отримувати від неї 77 ГВт х год електроенергії щороку. Енергія повністю піде на задоволення потреб північних районів Мозамбіка. Вартість проекту $ 80 млн. Scatec Solar дає 52,5 %, Norfund 22,5 %, решту -  EDM. Здавалося б, ковтнули новину і пішли далі. Але ось що з цього вимальовується на сім ходів вперед.
            У мережі можна знайти такі дані щодо цін на енергію від СЕС (центи США за кВт*год): від 3 ц. в країнах, де цілий рік сонячно, до 6-7 ц., для таких країн, як Іспанія і навіть Німеччина. В тій же Німеччині, до речі, отримувана від сонця ел. потужність зросла у 16000 разів за період з 1990 до 2011 р. У 2015 р. ця країна посіла 2 місце за доступною потужністю закумульованої геліо-електроенергії у перерахунку на душу населення.


Тобто кожен німець може собі дозволити цілодобово живити прилад потужністю 473 Вт енергією, виробленою СЕС і збереженою на акумуляторних сховищах. Але то між іншим...
            Що ж таке 6-7 ц. за кВт*год геліоелектроенергії? А це нинішній усталений рівень цін на ел.енергію з традиційної мережі в сучасному індустріальному світі (його дехто називає "постіндустріальним", але то помилково). Тож, якщо "дешеву" сонячну енергію продавати, як "дорогу" традиційну...
            Отже. Навіть за нинішнього, фактично зародкового, рівня розвитку геліоенергетики... Те, що раніше вважалося для будь-якої держави якщо не за баласт, то за позбавлену практичної ціни данність, а саме:
- пустелі та інші не заселені, не засаджені сільгоспкультурами рівнини під пекучим сонцем у безхмарному небі;
- водні обшири над сприятливим материковим шельфом (щоб і рівненько, і море мілке, і без штормів хотілося б);
- узбережжя морів-океанів з постійно дуючими вітрами
,
все це тепер розглядається як РЕСУРС для нового типу енергетики.
Енергетики, яка потребує ПЛОЩІ.
Багато, навіть дуже багато площі.
І бажано взагалі без плати за оренду землі.
Ось так змінюється життя...
          І з огляду на це перспективи багатьох африканських країн, Австралії, Аравійського півострова та інших, здавалося б, мали б бути такі ж безхмарні, як небо над їхніми пустелями. Не йде у жодне порівняння з бабусею Європою. У тому суцільному безвізовому парку-музеї якщо і лишилися пустуючі території, то і ті є власністю приватних осіб з відповідним інтересом. Хіба що на дахах будівель розміщувати. Знову ж таки, сніг не зручно взимку зчищати. Та й значну частину теплої пори там буває похмура погода. Ось чому клаптик європейського осоння надто дорогий і не продуктивний. І взагалі, для мене секрет, як там змогли знизити вартість електроенергії СЕС до рівня традиційної енергії. Економічно обґрунтована істина, чи волюнтаризм зацікавлених осіб, не знаю...
           Але чи зможе стати хоча б той же Мозамбік тим, чим стали арабські країни з початком видобутку в них нафти та газу? Сумнівно. У арабів як? Варто пробурити свердловину, і нафта струмує з-під землі сама. Це дуже спрощує технологію видобутку. Обладнання для цього то є, по суті, трохи механіки і труби-труби-труби. На це клепки вистачає навіть у арабів. Тоді як геліоенергетика можлива тільки за наявності високотехнологічного виробництва і кваліфікованого персоналу. А це є у Старому світі, де мало площ. Ось чому кооперація у цій галузі може породити навіть новий вид колоніалізму - енергетичний. Нові протиріччя, нові війни...
           Ось чому вже сьогодні (вже вчора) африканським вождям слід всі сили кинути на підготовку кваліфікованих кадрів фізиків, хіміків, металургів, електротехніків, щоб забезпечити розвиток власного виробництва півпровідникових кристалів, власної геліоенергетики та уникнути в майбутньому залежності. Або бути площадкою для чужих електростанцій (на додачу до вже існуючих і так само чужих сміттєвих полігонів), або хоча б спробувати наблизитися до процвітання своїх країн. Знаю, виглядає фантастично таке процвітання. Але ж цікаво, куди це все йде. Що на що вплине. До чого і як далеко дійде. Ой, цікаво...




P.s.
           Ще цікаво було б під цією темою з допомогою голосування глянути на рівень доступності, оволодіння чи споживання "зеленої" енергії користувачами нашого порталу.

          
          Отже, пункти виглядають так:
1 - Мої дім/дача/авто споживають енергію винятково геліо- та вітроустановок. Маю повну незалежність від традиційних мереж. Руслана Лижичко, ти не одна.
2 - Маю за ціль досягнення повної незалежності від традиційних мереж, у що планово інвестую кошти. Цікавлюся номенклатурою, можливостями та цінами на сучасні електромобілі, вітряки, біогазові апарати та інші новітні штучки. Поступово нарощую площу геліопанелей на південному схилі мого даху та геліоколекторів, врізаних у мою систему опалення. Арбайт махт фрай!
3 - Паливо валяється під ногами, на смітниках, росте у лісі, луках, полях. Керувати машинами в 1 кінську чи людську силу ми ще не розучились. Ср@ть я хотів на той Нафтогаз. Но пасаран!
4 - Як і автор цього тексту, на калькуляторі від сонячної батарейки вираховую різні варіанти того, куди мені вилізуть розетка з газовою трубою за нових тарифів. Особливо, газова труба. Розрахунки показують: субсидія форевер.
5 - А мені дайте свободу слова в коментарях (Власний варіант)

0%, 0 голосов

75%, 3 голоса

0%, 0 голосов

25%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Вода з повітря

        Повідомляється ще про один новий прилад, що екологічно чистішого приладу і способу важко собі уявити! Без перебільшення. Цей прилад, не маючи моторів і не потребуючи живлення, палива чи хімікатів, добуває чисту безпечну питну воду з повітря, використовуючи енергію вітру (єдиний недолік) і закони фізики.
         Розробники : Vici-Labs, UC Berkeley та Національна асоціація Корпусу миру.



         Ось як діє цей простий чисто механічний пристрій. Вітер обертає вертушку, яка крутить турбінку (вентилятор в корпусі нижче вертушки). Турбінка через трубчасту стійку нагнітає повітря на 2 метри вниз. Початково тепле і вологе повітря під землею охолоджується, внаслідок чого "зайва" волога конденсується на спеціальних поверхнях і стікає в резервуар (низ стійки). Для споживання вода з резервуару добувається з допомогою простої ручної помпи і шлангу. У найкращих умовах пристрій може виробити 11 галонів води на день. Це літрів 40.
         Ну, щоб дистилят став "чистою питною водою", треба мабуть пропустити його через якийсь мінералізуючий картридж. Але умоглядно він цілком уявляється десь в корпусі крана. На жаль, не повідомляється нижні межі вологості та швидкості вітру, за яких система ще працюватиме. Також зрозуміло, що принцип навряд чи працюватиме в умовах, скажімо, європейської зими і навіть кінця осені.  Прилад не без недоліків. Але просто вражає краса ідеї!
         Поза тим, майбутнім ринком збуту вбачають мільйони людей без надійного водопостачання в усьому світі. В основному бідні країни Азії, Африки, включаючи посушливі райони. Де ця система точно зможе працювати, і дуже продуктивно, це, наприклад, Індія і країни з подібним кліматом. Але всі ми знаємо і проблеми води Криму, південних степових областей України та її приморських районів. Так-так, натяк не тільки для бізнесу, інвесторів, а й просто для тямущих рукастих майстрів.
          Для першої діючої установки, що побудована весною ц. р., передбачені випробовування протягом 6 міс, після чого розробники обіцяють запуск виробництва. Перші зразки будуть коштувати 134 $ (США).

Фуджисава. Проект міста майбутнього.

У Японії будують найбільш екологічне місто в світі. Всі будинки в ньому використовують сонячну енергію, витрату води скорочено на 30 %, а замість громадського транспорту використовують електромобілі та велосипеди.
В 2014 р. у місті Фуджісава з’явилися перші мешканці. Всього місто розраховане на 3000 жителів, маючи 1000 будинків. Остаточно всі заплановані роботи в місті будуть виконані до 2018 р. Загальна вартість проекту становить 500 мільйонів доларів. Компанія націлена на масове поширення моделі Фуджисава, яка передбачає автономний та сталий розвиток міста протягом 100 років.

Звертає на себе увагу, що з альтернативних поновлюваних джерел (в першу чергу за рахунок сонячних батарей) Фуджисава буде отримувати лиш трохи більше 30 відсотків необхідної електроенергії. На більше не розраховують. Але ж це далеченько від ста!
У разі землетрусу та припинення електропостачання місто зможе повністю забезпечити своїх жителів електрикою, зв’язком і навіть гарячою водою протягом трьох діб (автономність).

Мейд ін Чайна

В кінці травня в Південній Африці Китай успішно провів льотні випробування першого в світі безпілотного дирижабля під назвою CA-21R, що літає, використовуючи енергію сонця.



Попередні сонячні дирижаблі використовували гібридне живлення "сонячна енергія + закумульована електроенергія з мережі". Але CA-21R живиться винятково від сонячних батарей, що знаходяться на верхній частині оболонки.


Дирижабль був розроблений і виготовлений Китайською компанією China's Vantage Airship  але у співпраці з інженерами Норвегії, Британії, Франції, США, Південної Африки, Німеччини і Японії.




От людина!

джерело http://ecotown.com.ua/news/Ukrayinskyy-rozrobnyk-naddeshevoyi-sonyachnoyi-teplovoyi-stantsiyi-vidkryv-kreslennya-dlya-vsikh-bazh/

Український розробник наддешевої сонячної теплової станції відкрив креслення для всіх бажаючих.
Зараз станція опалює приватний будинок у парі з газовим котлом.


Замість того, щоб закрити інформацію про технологію і продавати її, винахідник чинить навпаки. Він принципово відмовився від патентування та готовий будь-кому безкоштовно вислати всі необхідні креслення.

Контакти Сергія:

cheapsol@ukr.net

+38 095 076 18 14+38 095 076 18 14

Більше того, окрім багатьох роз'яснювальних роликів на Youtube, Сергій працює над здешевленням інших елементів сонячної станції (наприклад, теплового акумулятора або теплотраси), пропонує до продажу невеликі секції сонячного пристрою для випробувань і копіювання. Також він готує економічну інформацію для бажаючих виробляти його пристрій на продаж. Винахідник називає свої дії створенням «виробничої мережі» і сподівається, що це буде таким же дітищем інформаційної ери, як і «соціальні мережі». Цей соціальний експеримент він роз'яснює у своєму блозі.

«Світ змінюється, - говорить Сергій - Це в 19-му столітті торгували патентами. Зараз ера Інтернету і безкоштовної інформації»
You'll need Skype CreditFree via Skype
Страницы:
1
3
4
5
предыдущая
следующая