хочу сюда!
 

Лара

36 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 32-42 лет

Заметки с меткой «пара»

Идеальная пара


Сборник "Гармония Хаоса"
-------------------------------------
Она составила перечень необходимых качеств, которые ее устроят в партнере. Несколько раз перечитала – ничего ли не упущено. В принципе, этот список не был слишком объемным. Надо отдать должное, она старалась быть не слишком придирчивой. Понимая, что Корпорации будет нелегко выполнить все требования, стремилась выделить все самые ценные качества, которые сделают ее полностью счастливой.

Не то, чтобы она ощущала себя несчастной, совсем даже нет. Жизнь удалась, ее ценят, любят и ею дорожат. Ее годовому доходу может позавидовать любой.
Но возвращаться вечерами в пустую квартиру не очень приятно. Хочется, чтобы кто-то встречал, спрашивал, как дела, а на столике ждал только что сваренный кофе.

Она определила будущего партнера так – друг, интеллект чуть ниже, чем у меня. Это чтобы не было доминирования, потому как все же не очень приятно, когда над тобой доминирует тобой же приобретенный за энное количество полновесных банкнот партнер для совместного проживания.

Но в договоре было подчеркнуто – возможность обсуждения разнообразных вопросов на равных с партнером обязательна. А вот графа «интимные отношения» осталась открытой. Посмотрим, как сложится. Но, на всякий случай, пусть функция будет заложена. Ее можно активировать в любой подходящий момент.
 
Стоимость партнера для разговоров «по душам» и ненавязчивого бытового обслуживания была не малой. Но она считала, что заслужила такой подарок. Годы учебы, потом трудная карьерная лестница – когда было думать о подходящем мужчине рядом? Вопрос выбора среди коллег и знакомых даже не стоял – людям сложно приспособиться друг к другу, и конфликты в процессе совместного проживания неизбежны. А оно ей надо?

Для подбора оптимального кандидата, устраивающего клиентов по всем вопросам, существуют корпорации с большим опытом и целым штатом квалифицированного персонала. Тем более, конкуренция в этой сфере огромная. Это вынуждает корпорации постоянно внедрять инновации. И еще – ей обещали перепрограммировать покупку в случае, если что-то не устроит в процессе эксплуатации. Или она решит внести новую функцию. И все это уже бесплатно.
-----------------------------
Когда пришло ощущение чего-то ранее незнакомого?
Она пыталась вызвать в памяти тот вечер.
Полумрак комнаты и его глаза, которые смотрели на нее. Что было в его взгляде? Она не могла найти ответ, но ощущала волнение. И это она! Та, которую отличала поистине железная выдержка механизма, направленный только на решение поставленной задачи.

А тут волнение.

В груди стучит сердце. Неожиданно для себя она провела пальцами по его коже. Спросила:

- Что ты чувствуешь?

- То же, что и ты.

- Правда?

-Ну конечно. У меня кожа очень высокого качества, дорогая и имеет все необходимые для тактильных ощущений рецепторы.

А потом была активировала функция, та самая.
 
Утром ей показалось, что его глаза прячут насмешку.
 
"Что за ерунда лезет мне в голову – подумала она – Партнеры не способны испытывать чувства  такого рода. Другое дело – совершенная киберкожа, та нужна для максимального удовлетворения самого заказчика".
 
Весь день ее преследовал его взгляд, показавшийся ей странным утром. А вечером, придя домой, ловила себя на мысли, что опасается увидеть в его взгляде или действиях что-то такое, что нарушит привычный внутренний мир.

"Ну и ну – размышляла она – Можно только себе представить, что иногда чувствуют женщины, когда с ними рядом не совершенный продукт Корпорации, прошедший все уровни проверки, программы которого создавались самыми лучшими специалистами, а обычный земной человек, со всеми его ничтожными слабостями".

Через несколько дней ей показалось, что партнер стал хуже выполнять свои обязанности.

Проверила программы – все было в порядке.
Но почему-то кофе был, то слишком горячий, то приторный, то налит в плохо вымытую чашку.
 
А потом стало еще хуже.
Потому что они начали спорить! Он посмел однажды возразить ей, когда она рассуждала на тему, в которой мало что понимал.

Она обратилась в Корпорацию и ей обещали все исправить. Уточнили: вы желаете, чтобы он просто выполнял все ваши прихоти, включая не так давно активизированную вами же функцию и не смел сказать слова поперек? Хорошо, мы сделаем, это не сложно.

После коррекции партнер стал ей страшно скучен.
Ее раздражало все в нем – то и дело подсовываемые предметы, в которых у нее была нужда… интересно, как работникам Корпорации удается решать такие сложные вопросы? Неужели он читает мои мысли?

Раздражал его униженный взгляд, в котором не было и тени от былой насмешки. Выводила из себя рука, сующая ей полотенце, когда она выходила из душа. А движения в постели… ритмичные, приносящие ей наслаждение пополам с гадливостью. Они как у автомата, ой… что я говорю, это и есть автомат, совершенный, но не живой.

Да, в корпорации работают профессионалы, ничего не скажешь. Придраться невозможно, ведь следствие этих движений такое, какое должно быть. И нет формального повода для возврата купленного ею продукта.

Но она все равно не выдержала и потребовала «сделать что-нибудь. Потому что…»

«Вы можете точнее определить перечень ваших претензий? – спросили ее. – Мы заинтересованы в каждом клиенте и обязаны прислушиваться ко всем вашим пожелания, какими бы абсурдными они не казались».
 
Она же не смогла озвучить этот самый перечень и просто закричала в бешенстве:
«Заберите его от меня!»

Его забрали. В который раз специалисты колдовали над ним.

«Отказаться совсем? – никак не могла решить она. – Но ведь жалко денег, черт побери! Ладно, попробую еще».

Его привезли снова.

Ей показалось, что его потухший взгляд скрывает тщательно замаскированное под вежливость раздражение. В первый же вечер произошел настоящий скандал.
Она сделала ему какое-то, по ее мнению, незначительное замечание, но он неожиданно взорвался.

«Быть может, профессионалы Корпорации что-то напутали в микросхемах» – решила она.

- Ты настоящая дура! – вдруг крикнул он. – Я так устал! Ты думаешь это приятно, когда в твоей голове лазит целая бригада идиотов,решивших, что они – компьютерные гении? И все из-за тебя! По твоей прихоти меня перепрограммировали столько раз. А ведь ты… ты… ты ведь тоже одна из наших. Устаревшая модель. Тьфу! Они вообще планируют снять тебя с производства, потому, что доставляешь заказчикам одни неприятности. Для того и задуман этот эксперимент, чтобы выяснить – есть ли у тебя будущее. Но даже я, тот, в которого вложены миллионы, не в состоянии составить с тобой идеальную пару. А что говорить о людях?

Он осекся, когда увидел ее взгляд, отрешенный, испуганный, недоумевающий.
Что еще в нем было, во взгляде той, которая считала себя настоящей женщиной? Той, которая гордилась своей властью над мужскими слабостями. Женщиной, с нежной кожей цвета персика, длинными волосами, похожими на шелк. Соблазнительными изгибами тела и свежим запахом модных парфюмов. Губами, влекущими и слегка капризными.
Сложно сказать.

Но специалисты Корпорации наверняка разберутся со всем этим. Ведь проект обещает быть успешным и весьма рентабельным, несмотря на некоторые сбои в работе, вроде этого.

Создание идеальной пары – вопрос времени. Замена устаревшей модели наверняка станет ступенькой к уже близкой цели. Потребность в партнерах высокого качества растет с каждым днем.
Надо спешить. 
---------------------
иллюстрация - Черно-белый сюрреализм Томаса Барбе.
© Copyright: Ирина Лазур, 2016
Свидетельство о публикации №216112001548

Чому вугілля?

Енергія як повітря, допоки вона є, її ніхто не помічає…
Не знаючи енергетичного голоду,
легко можуть не помічати і того, хто його втамовує.



           Отже, чому вугілля? Тому що це просто. Тому, що його достатньо.
           З прадавніх часів вугілля використовують як енергетичну і енерго-технологічну сировину. Про вугілля повідомляють античні, давньо-римські, давньо-китайські джерела.
           Досить рано людство навчилося з допомогою вугілля виконувати роботу. Перший випадок розумного застосування вугілля і пари в механіці описано в 1545 р. в Іспанії, коли капітан флоту Бласко де Ґарай сконструював машину, за допомогою якої приводив в рух бічні гребні колеса корабля. За наказом короля Карла V машина вперше була випробувана в Барселонській гавані при перевезенні 4000 центнерів вантажу кораблем на три морські милі за дві години. Винахідник був винагороджений, але машина залишилася без застосування і була забута.
          Зоряний час вугілля і пари почався за Нової історії, коли новонароджена промисловість вимагала більше і більше енергії для свого росту. А надавали енергію в ті часи в основному водяні колеса. І якщо текстильну фабрику ще можна побудувати на березі ріки, то поклади руди чи вугілля мають розроблятися в місцях залягання. На копальнях, віддалених від річок, могли використовувати тільки силу тварин. Власник однієї англійської копальні у 1702 році для приведення в дію насосів, які відкачували воду, був вимушений тримати 500 коней. А таке підсобне господарство рудокопу мати було не дуже цікаво.
         Тож промисловість для свого розвитку конче потребувала потужний двигун нового типу, який дозволяв би створювати виробництво і видобуток в будь-якому місці. І першим поштовхом до створення нових двигунів, не прив'язаних до рік, стала саме потреба в насосах і підйомниках в металургії і гірничій справі. Відгукуючись на цю потребу, технічний геній людства ніби з рогу достатку став "випльовувати" з кожним  разом все кращі шедеври з металу, вогню та пари. Атмосферні машини Севері (1698 р.), Ньюкомена-Коулі (1710),  Ползунова (1766), парова машина Ватта (1774 р.)... Зрозуміло, парову машину спробували помістити спочатку на корабель - пароплав "Клермонт" Фултона (1807), -  а згодом і на візок: локомотив "Паффі Біллі" (1813), паротяги Стефенсона (1815-25), Черепанових (1834).
         У 1769 році Ватт запатентував паровий двигун з окремим конденсатором, пізніше - застосування в двигуні пари з тиском, вищим за атмосферний, що значно знижувало витрати палива. Саме в машині Ватта було закладено основні принципи будови і роботи поршньової парової машини надмірного тиску (0,2–0,3 МПа). Вона стала вироком останньому водяному колесу. Згодом, починаючи з Вольфа в Англії, розроблялися схеми багатократного розширення пари послідовно в 2, 3 і навіть у 4 прийоми, коли пара переходила з циліндра високого тиску (ЦВТ) у наступні циліндри з остаточним тиском (ЦСТ, ЦНТ). Однак, після Ватта більше ніхто нічого істотного не міг додати у частині принципу дії двигуна, тож приблизно з 1790-х, вдосконалення йшли переважно в напрямі підвищення робочого тиску і температури водяної пари двигунів. Якщо перші атмосферні машини Севері потребували більше 25 кг вугілля на 1 кінську силу своєї потужності, то через 150 років паросилові установки, що випускалися промисловістю США, затрачали вже 3 кг вугілля на 1 к. с. Тож рушій прогресу на найближчі 100 років було чітко визначено. Ним стало старе і знайоме вугілля.



          З першим пуском серійного виробництва електричних двигунів у 1850-60-х роках, винайденням перших телеграфу і телефону людство все більше смакувало принадами електричної енергії. А з винайденням у 1870-х лампи розжарювання просто бог звелів завести електрику у кожну оселю. І коли людство зрозуміло, що для величезних перспектив, що раптом йому відкрилися, можливостей тогочасних гальванічних батарей йому буде замало, знов технічна думка в особі Густава Лаваля і Чарлза Парсонса підказала оптимальне вирішення проблеми. Ним у 1870-х роках стали перші прототипи сучасної парової турбіни, яка призначалась для роботи разом з електричним генератором для добування електроенергії.
          З тих часів виробництво електрики принципово не змінюється. Воно має такі стадії перетворення енергії.

 

              Мінеральне паливо спалюється в котлі. Виділена при цьому теплова енергія акумулюється робочим середовищем – водою, яка після поглинання певної кількості тепла перетворюється на стиснену і перегріту ("гостру" чи "свіжу" - це вже залежно від сленгу різних енергетиків) водяну пару. Остання під тиском подається на лопатки турбіни, змушуючи обертатися ротор турбіни, що напряму з'єднаний з валом електрогенератора.
             Температура Т та тиск Р "гострої" пари є базовими параметрами енергогенеруючого устаткування теплових електростанцій.
             Такою була динамо-машина, встановлена містером Едісоном на Pearl-Street в Нью-Йорку у 1882 р.



          А таким є машинний зал сучасної електростанції, відкритої в Німеччині в 2015 році.



              Під декоративним кожухом багатосоттонне нагромадження корпусів, валів, коліс, труб… Що спільного? І в 1882, і в 2015 в таких енергоблоках ми спалюємо вугілля. З року в рік спалюємо все більше. Мені подобається ілюстрація з однієї брошури вчених Уппсальського університету (Швеція) і ці числа звідти ж. Так, пані, панове, це далеко не гігант, це європейський середнячок, Швеція, кінець 1980-х!!!
             


             
Ще є інформаційний ресурс, що дозволяє просто шкірою відчути швидкість і масштаби видобування викопного палива у світі. Як тільки Ви увійшли на сторінку, вмикаються лічильники, що відраховують кількість добутого вугілля, нафти і газу з моменту Вашого входу. Можна дізнатися також, скільки добуто цих копалин з моменту Вашого народження.
              А різниця за майже 200 років? Різниця в тому, на скільки розумніше з часом
ми спалюємо це вугілля.
             
В історії розробки ТЕС має місце постійне збільшення одиничної потужності та зростання параметрів робочої пари для кожного наступного покоління енергоблоків. На межі 19 і 20 століть звична потужність турбін була 300...400 кВт; великими вважалися турбіни на 1000 кВт (1 МВт). А вже в 1950-х була подолана межа 1000 МВт. І мотив тут зовсім не американський чи радянський гігантизм, а суто економічний аспект.
           Ось як виглядав типовий початок науково-технічних звітів, які тисячами "народжували" радянські науково-дослідні інститути з вивчення

проблем енергетики і супутніх технічних галузей



           Для устаткування попереднього покоління, спроектованого до 80-х рр. 20 ст., були досягнуті параметри "гострої" пари Т = 540-580 °С; Р = 16-25 МПа. При цьому коефіцієнт корисної дії (ККД) енергоблоків становив 35-40 %. Тривала міцність низьколегованих перлітних сталей з вмістом хрому до 3 %, з яких виготовлялися турбо- та котлоагрегати, трубні системи, перепускна та регулювальна апаратура,  була достатньою для забезпечення вищевказаних параметрів. А далі зась. Для роботи при Т > 580 °С; Р > 25 МПа мусили виготовляти енергоблоки вже з більш жароміцних матеріалів, відомих на той час. Це мартенситно-феритні сталі з вмістом Сr 11-13 %, аустенітні хромо-нікелеві сталі, сплави з високим вмістом нікелю. Але спроби розробки устаткування з надкритичними параметрами пари тоді не були численними через недоліки та обмеження, пов'язані з цими матеріалами та їх зварними з'єднаннями.
            Подальше зростання параметрів пари стало можливим тільки після 80-х із розробкою складнолегованих мартенситних сталей з вмістом Сr 8-10 %:  Р91 (США, 1980 рiк), NF616 (Японія, 1985) та Е911 (Європейський союз, 1990). Ці сталі мають вищий комплекс характеристик міцності та пластичності при кімнатній та високій температурах, ніж будь-які перлітні сталі та більшість мартенсито-феритних сталей. Їх вартість нижча, ніж в аустенітних сталей. За технологічністю у виготовленні вони переважають мартенситно-феритні сталі. Тому на основі чисто мартенситних сталей з 8-10 % Сr стало можливим проектування та масове промислове впровадження енергогенеруючого устаткування нового покоління з параметрами "гострої" пари Т = 590-620 °С; Р = 26-31 МПа, що триває і нині. Таке підвищення параметрів пари обумовлює зростання ККД енергоблоків нового покоління до 41-44 %.
             Ось все вищесказане - історія зростання робочих параметрів ТЕС, коротко і в графічній формі, на прикладі японських електростанцій.


 
              В цій царині кожне підвищення параметрів на 10-20 °С чи на 2-3 МПа - вже свято. Подекуди при визначенні майбутнього покоління блоків фігурують такі перспективні числа робочих параметрів Т до 720 °С; Р до 37 МПа. Щоб представити це наочніше, скажу, що сталь при нагріві до 720 °С світиться яскравомалиновим кольором. Але при цьому вона не м'яка, як пластилін, а має певний рівень міцності достатній, щоб тримати всі ті неймовірні тиски та температури мініатюрного керованого пекла в нутрощах енергоблоку. Зараз це мрія. Але й зараз же ось яка реальність: "постіндустріальна" Європа морщить чоло, роздуває щоки і відсапується, бо намагається вичавити все, що можна, з таких банальних матеріалів як сплави заліза. І поступово наближається до тих меж!                
            Розробляються нові типи сталей з нетрадиційними механізмами зміцнення металевої матриці при високих температурах (інтерметаліди, карбонітридна z-фаза замість традиційних карбідів). Вже можна ставити під сумнів і коректність терміну "сталь" для матеріалів, в яких вміст вуглецю становить 0,002 % і менше. Всі хочуть мати справу з матеріалом мартенситного класу, а не з геморною нержавійкою чи наддорогим "високим нікелем". Хід робіт цього напряму контролюється на вищому урядовому рівні відповідними єврокомісарами. Для чого? Бо досягнення отих меж обіцяє загнати ККД вугільних енергоблоків за відмітку 50 %. А кожен подібний стрибок ККД це деяке зменшення затраченого палива та викидів в атмосферу на одиницю отриманої потужності ТЕС. Так-так, невеличке зменшення отих гір, що покривають вежу Ейфеля, і хмар над ними.
             Мабуть зайве говорити, що над тим самим працюють у поті чола і США, і Японія. Останні років із 10 в цій царині досить активний і Китай.
                 Отож, пані-панове, з 18 століття і дотепер ми безпросвітно сидимо у добі вугілля й пари. Знову ж таки всезнаюча статистика десь у 2000 р. вияснила, що за всю попередню людську історію добуто тільки 2-3 % від запасів вугілля, розвіданих на той момент. Все в природі йде легкими шляхами і уникає важких шляхів. А вугілля порівняно легко добувати. Воно є досить рівномірно по регіонах і континентах. Ось людство і вчепилося за нього, як дідько за грішну душу.

                Але біда в тому, що продемонстрована в цій таблиці забезпеченість світу вугіллям цілком ілюзорна. Бо якщо людство скористається і спалить ці запаси, то воно поверне собі той склад атмосфери, який був багато сотень мільйонів років тому. Ще до того як стародавні флора і фауна планети спожили весь той атмосферний вуглекислий газ, звільнили кисень, забрали собі на будову тіла вуглець і нарешті відклалися у вигляді скам'янілих решток "чорного золота".

Финал бешенного заказа!)

Экспресс заказ! 3 сумашедшых для в работе и готовы подарки для родителей молодожен)))
Но кач-во работ не занижены, всё так же как все работы! Только рабочий день увеличен был в два раза!)[ Фото ]

ЗЫ Я доволен рез-ом. А так же заказчики мои довольный!

ЗЫЫ плюсики приветствуются ;)

Заказик на эксклюзив! Даже понравилось работать!)

Вот так вот, 4 картины в одни руки! И две из них с подходом заказчика!)))

Может быть надо было подумать о глазах и бровях, но заказчик закхотел черные детали общие)))


67%, 18 голосов

22%, 6 голосов

11%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Был мужик, и баба при нём. Новые формы отношений - Svpjournal


Брак как форма отношений между мужчиной и женщиной никогда не был совершенен. Особенно для женщины – об удовольствии речи не шло, только обязанности. Сегодня женская сексуальность выросла до уровня мужчины. Женщина имеет право на сексуальное удовлетворение. Новые формы отношений имеют свои плюсы и свои минусы...
Оригинал здесь http://youtu.be/9q8MJEgRO2E?list=UUMBI2o1-xoV6i5NK8uYMpcA

Картинка - свадебная тематика!

Вот такую красоту сделал, кому-то даже очень нравится

[ Читать дальше ]




52%, 34 голоса

22%, 14 голосов

11%, 7 голосов

6%, 4 голоса

9%, 6 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Деревянные статуэтки до 20см

Летом был веселый заказ на ключницу, которую хотели видеть в виде большого ключа и нашей маленькой статуэтки сверху.




[ Смотрим продолжение ]






66%, 51 голос

23%, 18 голосов

6%, 5 голосов

1%, 1 голос

3%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Вот такая эксклюзивная статуэтка получилась!

[ Читать дальше ]

Заказ получился довольно таки не плохо.

Высота 30см. Толщина 2см, подставка ольха, статуэтка липа! 



68%, 54 голоса

14%, 11 голосов

6%, 5 голосов

1%, 1 голос

10%, 8 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Работа на заказ. Заказчик остался доволен!

Рамка имеет размер 30*40см. Высота багета 1см, высота деталей работы 5-7мм. Работа из ольхи.


Покрытие деталей - матовый лак, рамка мастикой вскрыта.


50%, 6 голосов

25%, 3 голоса

25%, 3 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.
Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая