Невеличкий серіал типу коміксів "Кінець Пуйла"
- 15.03.22, 18:48
Невеличкий серіал типу коміксів "Кінець Пуйла"
4
Про співтовариство
Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Шукати в архіві
Топ учасників
20-ть днів війни: велика військова агресія РФ на Україну
- 15.03.22, 11:27
Вже 20-й день війни України з Російською Федерацією, яка дотепер не визнає ні нападу як такого, ні що це є війна, а твердить про якусь "військову операцію", тобто вкотре бреше і використовує лінгвістичну казуїстику для цього. З нашого боку влада так само з проголошення війни проти РФ ще офіційно не визначилась, але водночас робить дивовижні заяви та ставить вимоги до інших країн світу типу "Закрити небо над Україною" провокуючи тим самим на глобалізацію воєнного протистояння, або прикриваючи бажання капітуляції під різними варіантами замирення, бо ніхто не помагає, а нам самим не вистояти. Не будемо наївними і розуміємо, що коли в сусіда палає хата, то кожен найперше дбає, щоб вогонь не перекинувся на його дім і саме з такого розрахунку допомагає сусіду в боротьбі з вогнем, а не інакше: горить в сусіда - гори і моє. Такого не буде однозначно. Ніхто сам нариватися на війну не буде і не хоче, а ось помагати втриматись Україні буде і поможе, якщо схоче і в тому велика інтелектуальна робота української влади та дипломатичного корпусу: щоб хотіли Україні помагати чим більше країн Світу. А для РФ - максимальна блокада!
Безперечно, що 20- день - то є великим дивовижним подвигом нашої Української Армії! Вона вистояла та зупинила цю ворожу навалу і не дала захопити нашу столицю Київ, незламні міста-фортеці: Харків, Маріуполь, Миколаїв і ще багато чого в Україні, а тепер героїчно стримує і контратакує ворожі сили. З нашого боку за основу спротиву є героїзм та фаховість військових проти величезної військової потуги з боку РФ, де перевага в рази і рази більша від наших ЗСУ. Наголошую, що вся ця військова сила готувалася воювати і перемагати увесь блок НАТО, а спіткнулася об Україну абсолютно одну і без союзників по зброї. Жодна країна Світу з нами поряд не воює! Друзів багато є - союзників у боротьбі жодного. Мусимо самотужки розбити оце військо окупаційне і розіб'ємо! Тут немає фальшивого патріотизму, а як сказав один військовий експерт: війна - це в першу чергу математика, отже в кого більша армія - в того і більші витрати на неї. Кожен день війни обходиться РФ у 1% усіх їх загальних ресурсів (багатства країни). За 20-ть днів війни РФ збідніла вже на 1/5 вцілому і без надій якось поповнити усі ці втрати. Світова блокада країни агресора набула надзвичайних масштабів, яких ще не було ніколи. Причому як влучно було зауважено: дуже важко вводити санкції, але значно важче їх знімати. Простіше кажучи: руйнувати - не будувати! (ломать - не строить). Відновити роботу кожної складової виробництва дуже і дуже важкий і тривалий процес в часі суто логістично, тоді як закриття і припинення відбувається одномоментно.
З того всього визначаємо головне: час працює на Україну! Звичайно, якщо всі ми працюємо на перемогу України, а не вичікуємо на перемогу, як ману небесну. Бог допомагає тим, хто вірить і робить згідно віри вчинки до порятунку на землі, щоб мати також його і на Небі. Дія кожного порятує нас всіх разом!
20-й день війни вже є перемогою України, бо він є! Ворог марив захопити нас за 8 днів, але український народ розвіяв його марення дрючком по голові. Як і нам самим не потрібно впадати у марення, що будуть якість там репарації від РФ, чи споконвічне - "Захід нам поможе". Повоєнну знищену наніц Німеччину відбудували німці, повоєнну знищенну Японію відбудували японці, повоєнну Південну Корею відбудували корейці і повоєнну Україну відбудують українці!
Все буде Україна!
Слава Україні Героям слава!
Богдан Гордасевич
Львів
15 березня 2022 р.
0
Пам'яті Галини Гордасевич
- 11.03.22, 11:35
Сьогодні виповнилося 20-ть років, як не стало моєї мами, видатної української письменниці Галини Гордасевич, доньки священника Леоніда Гардасевича і матінки Олени з роду Хомчуків.
ГАЛИНА ГОРДАСЕВИЧ
“ВИБРАНЕ СИНОМ”
поезії
Коли восени 1988 р. у м.Тернополі на зібранні громадськості в залі педінституту ім.Я.Галана вперше в Україні було утворено обласний осередок Товариства української мови, то під час обирання проводу було запропоновано ввести до нього і мене. Аж раптом одна дівчина, з якою ми вчились разом на курсі української філології, заявила про відвід моєї кандидатури, мотивуючи це тим, що "бути сином письменниці ще нічого не означає". Я не виправдовувався, а лише подумав:"Звідки тобі, дорогенька, знати вагу того тягару відповідальності, який завжди і скрізь тяжіє на мені якраз через те, що моя мама – Галина Гордасевич".
Оце і все, що б я хотів сказати у передмові до цієї книжки. До речі, до проводу ТУМу мене тоді було обрано. Додам лише, що моїм життєвим кредо давно стала одна віршована мініатюра моєї мами:
Будь вимогливим і нещадним.
Раз живи за сотню життів.
Не вдовольняйся крихтами щастя,
Не вижебруй огризки почуттів.
Бо сам на якомусь світанку
Зрозумієш: прийшла біда!
Океан, зачерпнутий в склянку,–
Просто солона вода.
Богдан Гордасевич
Упорядкування Богдана Гордасевича
УКРАЇНО МОЯ
Україно моя, Україно,
Калинова моя, тополина!
Тож дiвчата твої, мов тополi,
Не було їм щастя i долi.
Їхня доля стелилась туманами,
Обвивалась круг шиї арканами,
У гареми вела султанськi,
В осоружнi покої панськi.
Україно моя, Україно,
Та спiвоча ж моя, солов’їна!
Над полями та над ярами
Тужно пiснi бринять вечорами.
Та чи ж є iще де така мова,-
Що барвиста вона та шовкова,
На свiтi усьому прославлена,
Та не раз у колисцi задавлена!
України моя, Україно,
Це ж не пiсня твоя лебедина!
Там, у полi, де вiтер вiє,
Квiтнуть роки твої молодiї.
Твої пiснi простору треба,
Тож беруть її хлопцi в небо,
I лунає вона безупинно...
Україно моя, Україно!
ТОВАРИСТВО
Яке товариство зiбралось!
Яке товариство, братове!
Давайте пiднiмемо чарки,
Щоб вiчною дружба була!
Ти нас не лишай нiколи,
Наша незрадна любове!
Ти ж, чорна, недобра думко,
Нам не затьмарюй чола!
Яке товариство зiбралось-
Добiрне, немов перемите!
Давайте сядемо ближче,
Тiснiше плече до плеча!
Пройшли ми крутi дороги,
Нелегке сплатили мито,
Не марно в очах наших ясних
Навiк залягла печаль.
Та зараз про це не будем.
Нам зараз не до печалi.
Ви чуєте: на гiтарi
Вже забринiла струна!
Давайте усi заспiваєм!
Ми надто довго мовчали,
Ми маємо право на пiсню –
Нехай зазвучить вона!
Це пiсня вiри й надiї,
Любовi й гiркої муки,
Це пiсня про тих, хто вижив
І хто не вийшов з пiтьми.
З’єднаймо руки, братове,
Подайте сусiдам руки!
Жили ми нелегко, та чесно,
Нiкого не зрадили ми.
Хай судять нас нашi дiти,
Хай судять нас нашi внуки,
Та правнуки зрозумiють,
Як воно справдi було.
Ми долю собi вибирали
По совiстi, не з принуки,
Ми вiрили в те, що правда
Колись переможе зло.
І хоч сивина на скронях,
Та серце й зараз готове
Туди, де з-за темної тучi
Майбутнього сонце встає.
Яке товариство зiбралось!
Яке товариство, братове!
Дякую, що зiбрались!
Дякую, що ви є!
МІЙ СИН ЗАСНУВ...
Мій син заснув,
Уткнувшись носиком в подушку.
Немов метеликові крила, темнії вії
Притихли над рум'янцем щік.
Він спить і посміхається крізь сон.
І що тобі приснилось, сину?
Чи кішка, за якою вчора
Ти бігав цілий день?
Чи той хороший дядько, що тебе
Катав на моторолері? Чи, може,
Отой великий жовто-синій м'яч,
Що бачив у вітрині магазину?
Спи, сину, спи. Я буду біля тебе
Сидіти довго. Може, цілу ніч.
Я буду мріяти, як виростеш ти, сину
(Про це всі матері на світі мріють!)
Пройдеш мої несходжені дороги,
Закінчиш те, чого я не скінчила.
А може, й ні... А може, ти вже сам
Собі і справи, і дороги знайдеш.
Та тільки знаю: справи будуть гідні,
Щоб я могла гордитися тобою.
Та тільки знаю, що твої дороги
Вестимуть прямо, а не манівцями.
Ти будеш сильним і розумним, сину,
Ти не лякатимешся втоми і негоди.
Ну, а якщо ти все-таки відступиш,
Здасися ти на милість переможця,
Коли ти перед правдою покривиш,–
Я не сховаюся за людські плечі,
Я не скажу, що це моє нещастя.
Тоді мене судити будуть люди,
Бо я тебе родила і ростила,
І я скажу: – Судіть. Моя вина.
1
Семчишин-"Криво
- 11.03.22, 11:26
Біографія і суть життя бойового командира УПА Семчишин-"Кривоноса"
0
Тарас Шевченко: від народження 208, а похорону -161 рік
- 10.03.22, 17:40
Тарас Шевченко: від народження 208, а похорону -161 рік
https://www.youtube.com/watch?v=IZam-chePT4
Вдалося задумане і з того тішуся. Виповнилося нашому Пророку України - Тарасу Шевченку 208-й від часу народження. Своє 190-річчя Шевченко зустрічав перемогою Помаранчевої Революції, а своє 200-ліття ще одною перемогою Революції Гідності. Нова війна, як поширення старої, сталася зараз і наші вояки гідно стоять на захисті України! Слава Тарасу Шевченку! Слава Україні! Героям слава!
1
А де моє НАТО?- вчергове дивується Зеленський
- 05.03.22, 18:27
А де моє НАТО?- вчергове дивується Зеленський
Є відоме прислів'я: Коней не переправі не міняють, але водночас - і не шкодують. Ось і я не шкодує одного коника, який щось погано тягне і не витягує нас до берега надійного.
Всім на пам'яті ота славнозвісна заява Володимира Зеленського до Президента США Джо Байдена: - А чому Україна не в НАТО?! Хоча сам і є відповіддю на це запитання: Тому що Зеленський. Зараз черговий супер-перл звучить велелюдно з його вуст: - Чому НАТО не хоче закрити небо над Україною? Чому вони прирікають на страждання нещасних українців? Де ж ваша гуманність і всілякі світоглядні добра?
Чоловік явно не здогадується, що то він Президент Держави Україна і це його особистий обов'язок захищати свою державу і народ в ній, як і закривати її небо й усе інше - його обов'язок, а не чийсь. Два з половиною роки чоловік при посаді, але ще досі не розібрався де він є і хто він є. Не даремно улюбленим висловом-паразитом Володимира Зеленського звучить: -Я, як Президент України... Мусить нагадувати постійно собі і людям хто він є, але чи ним є?
Йде 10-й день війни і вже можна робити певні підсумки, як і зробити критичні зауваження без шкоди для справи. Гірше може бути або не бути, але якщо змовчати: точно гірше буде.
Оскільки усі на нервах, то використаю анекдот для ілюстрації наявної ситуації: Одружився хлопака і жінка хоче інтимних стосунків, а він не розуміється на тому. Врешті закликав знайомого гультяя, щоб пояснив що до чого, а той замість пояснень каже: - На тримай свічку над нами і дивись. Зробив чоловічу справу зі жінкою хлопа, а тоді й питає: -Все бачив? -Усе,- підтвердив хлоп. -Зрозумів, як треба? - Зрозумів. - Що саме зрозумів? -Зрозумів що треба когось закликати і свічку над ним потримати,- відповів хлоп.
Досить мансів-реверансів! Визнаймо чесно, що ми не будемо переживати за ідеально чисту душу Володимира Зеленського, якщо програємо у цій війні через те, що він плекав її незайманість і незаплямованість. -Ах, я мушу використати кожен шанс, щоб потім... Ти ще доживи до того "потім", чоловіче! Не про те дбаєш! Ще заспівай, що капітулюєш заради порятунку тисяч і тисяч невинних життів... Взагалі, як можна вести перемовини з ворогом на його території і на його умовах? Особливо з РФ! Що мало науки було? Треба ще і ще повторити криваві "зелені коридори Іловайська", або загибель кіборгів Донецького аеропорту, які дозволили винести трупи ворогам, а ті на евакуаційних ношах підступно занесли вибухівку і підірвали незнищенних кіборгів. Невже не ясно давним-давно, що всі домовленості цинічно ігноруються з боку РФ завжди! Завжди! Від ЗСУ вимагають припинення вогню задля гуманітарного процесу, а в цей час війська РФ просто роблять перегрупування для подальшого нападу, за часту під прикриттям того самого гуманітарного процесу. Як довго потрібно ще розумнішати, щоб визначитись: перемовини можливі тільки з мертвим ворогом! І виключно на тему, які зернята насипати йому до кишені: зі соняха чи гарбузового? - перед тим, як його закопати, аби не смерділо. Все! Інших перемовин бути не може з РФ! З будь-ким від РФ! Допоки вони топчуть своїм чоботом нашу любу землю України - ніяких перемовин і тим більше: перемир'я. Тільки коли жодного ворога не буде на Українській землі - "залізна завіса" по-кордону і знати вас не хочемо! Не брати ви нам після такого! Не брати, а гниди!
До речі, підчас переговорів замість тиші на фронті улюблений фінт від Вови Пуйла є навпаки жорстке поводження і ескалація подій, щоб пристрашити учасників перемовин з іншої сторони, про що засвідчили балістичні ракетні удари по Києву і Броварах саме під час перемовин. Ще хочете такого, панове переговорники? Багато дали домовлені "гуманітарні коридори"? Отож. Не треба грати в гру за правилами, які ворог давно відкинув, і усе виключно заради вашого красивого іміджу, щоб показитися для когось гуманними і гарними. Краще будьте падлюками та сучими дітьми, але перемагайте!
Повертаючись до нашого ефектного і малоефективного гаранта та його стосунків з НАТО, то варто нагадати, що вимагати можна тоді, коли є реальні договори військової взаємодії і підтримки, а коли все є виключно з доброї волі партнерів - то маєш тільки просити і дякувати, а не вимагати. Просити і дякувати за надану допомогу! Звинуватити НАТО в бідах українців президенту незалежної держави Україна не просто принизливо, а дико! Залишається тільки вимагати ще від НАТО і США нанести вже зараз превентивний ядерний удар по РФ в ім'я захисту українців. Для чого обмежуватись убогим: -НАТО, закрийте небо над Україною!
Для 10-го дня війни сказано досить. Більше і не потрібно, бо кожному ясно: все залежить виключно від нас самих. Як багато раз казано-переказано: Не бійся, а бийся! Борітеся - поборете, вам Бог помагає.
Слава Україні! Героям Слава!
Перемога буде за нами!
Богдан Гордасевич
18:07 05.03.2022
3
В полон не брати і не шкодувати нікого
- 03.03.22, 03:11
Жодних полонених російських артилеристів більше не буде – ССО
65352
ОЛЕНА РОЩІНА — СЕРЕДА, 2 БЕРЕЗНЯ 2022, 22:08
65352Командування Сил спеціальних операцій ЗСУ попередило, що після обстрілу житлових кварталів міст російських артилеристів більше не братимуть у полон.
Джерело: командування Сил спеціальних операцій Збройних сил України
Дослівно: "Братство ССО України передає привіт російським артилеристам! Ми вас вітаємо: після того, як ви накрили найжорстокішими обстрілами наші мирні міста, наших рідних, дітей, близьких – ви, черв'яки, стали нашою мішенню номер один. (...)
Відтепер жодних полонених російських артилеристів більше не буде. Жодної пощади, жодне "будь ласка, не вбивайте, я здаюся" вже не пройде. Кожен розрахунок – не має значення: командир, водій, навідник, що заряджає – будуть зарізані, як свині".
Деталі: ССО заявило, що збирає інформацію про тих, хто обстрілює житлові будинки, дитячі садки, школи та лікарні: "Інформація про вас – уже у нас. А якщо по комусь ще немає, то це питання лічених хвилин".
3
Україна переможе! Весь Світ Правди за нас!
- 25.02.22, 08:07
Молитва про перемогу над безбожними ворогами
Господи, Боже сил, Боже спасіння нашого, Боже, що єдиний твориш чудеса, поглянь нині в милостях і щедротах на смиренних людей Твоїх, і чоловіколюбно почуй і пощади, і помилуй нас. Ось бо вороги наші воюють проти нас, щоб розірвати і погубити нас і святині наші. Ти і сам знаєш усе, що вони помишляють проти нас, і що ми не можемо стати перед лицем їхнім, якщо нам Ти не поможеш. Як колись у часі Мойсея через нього люди єврейські чули словеса Твої: хоробрі будьте, стійте і побачите спасіння від Господа, яке Він вчинить десь. Господь бо переможе через нас, почуйте. І почувши це вони були спокійні душею. Так і сьогодні до нас промов, і встань, як Сильний, витягни Сили Твоєї переможну зброю, і спрямуй її проти тих, хто повстає неправедно на нас, і визволь те, що вони відібрали в нас. І подай рабам Твоїм, воїнам нашим супроти ворогів у Твоє Святе Ім’я, хоробрість і кріпость, силу і мужність, і зміцни в руках їхніх зброю, і дай їм спасенний захист, і підпережи їх силою до боротьби з ворогами. Господи, Боже наш, візьми свою зброю і свій щит, і встань, щоб допомогти нам. Скажи душі нашій: Я спасіння твоє , хай застидаються і осоромляться ті, що хочуть відібрати життя наше, хай повернуться назад засоромленими всі, що замишляють зло проти нас. Хай вороги наші будуть перед лицем воїнства нашого, вірного Тобі, як порох перед лицем вітру, й Ангел Твій сильний хай зневажає і проганяє їх. Хай попадуть вони в сіті, яких не сподіваються, і хай попадуть у пастку приховану, страх хай сповнить їх, і хай впадуть вони під ноги рабам Твоїм, воїнам і захисникам нашим, і хай переможені нами будуть. О, Господи, Боже, Спасителю наш, Кріпосте і Надіє, і Допомого наша, не пам’ятай беззаконь і несправедливостей людей Твоїх, і не відвернися в силі гніву Твого від нас, але в милості й щедротах Твоїх, як Благий, навідайся до рабів Твоїх, і подай воїнству нашому, що на Тебе надіється, перемогу над ворогами так, як Ти подав преславні перемоги Мойсею над Амалеком, Гедеонові над Мідіянцями, Давиду над Голіятом та багатьом іншим рабам Твоїм, що не на зброю свою, а на Тебе істинного Бога надіялися, Бога, що спасти може тих, що надіються на Тебе. Як колись Авраам, Йосиф, Пінхас, Ісус, Калев, Ілля, Ананія, Азарія, Мисаїл, Даниїл і багато інших, з покоління в покоління угодники Твої, в спокусах, тривогах, у бідах і переслідуваннях, на тебе і милість щедру Твою надіялися, і не втрачали сил, і не були Тобою покинуті, і преславно прославилися, так і нині ми, недостойні раби Твої, що нічого доброго в очах Твоїх не зробили, на щедроти Твої надіємося, відаючи, що не в конях і не в м’язах людських вподобання Твоє, але в тих, що бояться Тебе і надіються на Тебе. Тебе боїмося, і в Тобі всю свою надію маємо, до Тебе прибігаємо, до Тебе припадаємо, до Тебе руки наші підносимо, і тебе смиренно в покаянні молимо: Допоможи нам, Боже, Спасителю наш, ради слави Імені святого свого, щоб не казали вороги наші — Бог їх полишив, і не вибавить їх, і не спасе, і не вирятує з рук наших. Але Ти, Істинний Господи і Боже наш, в якого віримо і на якого уповаємо, не засором нас, що очікуємо милість Твою, але сотвори з нами знамення нам на благо, щоби бачили ті, що ненавидять нас і віру нашу, і щоб осоромилися вони і згинули, і щоб побачили всі кінці землі, що Ти єси Бог, а ми — люди Твої. Яви нам, Господи, нині милість Твою і спасіння Твоє дай нам, возвесели серця рабів Твоїх милістю Твоєю – знищ ворогів наших і повергни їх під ноги наші чим скоріш, оберни у страх і втечу нечестиву і неправедну пиху їхню, і дай нам, рабам Твоїм, у відвазі великій і силі, і мужності прогнати та настигнути їх і в Імені Твоєму перемогти і знищити їх. Ти бо єси Захист, Допомога і Перемога тих, що надіються на Тебе, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
2
Вистояли перший день війни великої
- 24.02.22, 23:39
Перший дуже важкий день війни ми вистояли і це все, що варто знати.
Світ підтримує нас і буде допомагати всіма можливими речами, окрім напряму - військами. Тобто, воювати українцям доведеться самим з дуже сильним ворогом невідомо скільки часу, але і вибору у нас немає, бо капітуляція буде та сама загибель, тож в бою буде значно більше шансів вистояти і вижити, чим у полоні окупації. Геноцид, голодомори і депортації Росія вміє організувати як ніхто інший, отож маємо битися, битися і ще раз — битися!
Вибору у нас немає — тільки бій!
Слава Україні! Героям Слава!
Богдан Гордасевич
24 лютого 2022 р.
3
Що чекає на Україну?
- 23.02.22, 19:18
Що чекає на Україну. Три сценарії після визнання Росією "ЛНР" та "ДНР"
Галина Корба
ВВС News Україна
23 лютого 2022, 06:39
Визнання Росією "ЛНР" та "ДНР" - крок, що дає більше питань, ніж відповідей. З одного боку, в політичному сенсі це майже подарунок Україні, вважають експерти, з іншого - ризик чергової ескалації аж до кривавих воєнних дій між Україною та РФ.
Ініціативу російських комуністів визнати самопроголошені республіки обговорювали ще з січня, але донедавна в те, що Кремль піде на цей крок, мало хто вірив. Адже це по суті означало б руйнування мінських домовленостей, в яких критики вбачали загрозу суверенітету України.
Але 21 лютого після обговорення в російському радбезі Володимир Путін підписав укази про визнання "ЛНР" та "ДНР".
Про це своє рішення російський президент оголосив під час довгої та вкрай різкої промови, у якій заявив, що Україна - штучно створена Володимиром Леніним держава, що винна у "геноциді" жителів ОРДЛО.
Своє звернення Путін завершив погрозою, зазначивши, що "вся відповідальність за можливе продовження кровопролиття буде цілком і повністю на совісті" української влади.
Тривоги додає те, що РФ визнає "республіки" не в нинішніх фактичних межах, а в "кордонах" Донецької та Луганської областей, площа яких приблизно втричі більша ніж нинішня площа формувань.
"Зараз це неможливо, але потім це вийде", - пообіцяв Путін.
До чого тепер готуватися українцям, BBC News Україна розпитала у експертів, які розмірковують про можливі сценарії та фактори, які можуть до таких сценаріїв призвести.
Виходячи з наявних обставин, можливі, щонайменше, три сценарії розвитку подій в Україні.
"Референдум" про незалежність Донбасу. Як це було насправді в 2014-му
"Позитивний сценарій"
Конфлікт заморожується, активні бойові дії на Донбасі припиняються, "республіки" існують в тих же межах, що і зараз, а Росія не претендує на їхнє розширення. Україна може сконцентруватися на внутрішніх справах.
Заморожування - найбільш сприятливий з можливих сценаріїв, так вважає експерт "Дому демократії" Анатолій Октисюк.
"Це придністровський сценарій і це найкраще, що може бути для нас, - вважає експерт. - Донбас та Крим тепер будуть іти в одному переговорному меню, а ми зможемо займатися реформами, чекати кращих політичних часів, зміни влади (в РФ - Ред.) чи розпаду Росії".
Рішення Кремля по суті "поховало" мінські домовленості і це безперечний плюс для України, вважає Олексій Гарань, професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія".
"Де-факто це визнання мало що змінило - це і раніше були окуповані території, росіяни і раніше мали там війська, просто зараз це буде відкрито робитися, - пояснює він. - Позитив я бачу в тому, що мінські домовленості поховані руками Росії. Після цієї божевільної промови Путіна та його дій весь світ бачить, хто агресор, а хто опирається агресії".
Мінські домовленості, після виконання яких непідконтрольні території Донбасу мали повернутися під контроль Києва, були фактором нестабільності для будь-якої української влади, погоджується Анатолій Октисюк.
Постійну незгоду в суспільстві викликало, зокрема, питання амністії для сепаратистів, особливого статусу для цих територій. Це створювало ризик протестів та політичних потрясінь.
"Другі мінські угоди" стали результатом багатогодинних переговорів лідерів Росії, Німеччини, Франції та України на фоні загрози повного оточення українських військ у Дебальцевому
"Україні постійно пускали кров цими мінськими угодами, - вважає Октисюк. - Це був такий камінь на шиї, який тримав у нестабільності всю систему. Росія могла б спокійно чекати, але виглядає, що в Путіна не витримали нерви".
"В принципі таким визнанням він зробив собі вистріл в ногу, але він також підвищив ставки перед стратегічними переговорами щодо безпеки між Росією та США", - додає експерт.
"Проміжний сценарій"
На нинішній лінії розмежування зберігається постійна напруга, періодично відбуваються обстріли та диверсії, які викликають перманентну небезпеку того, що Росія от-от вирішить військовим шляхом розширити межі ОРДЛО, "пробити" дорогу до Криму суходолом абощо.
Схожим чином Росія вже діє на лінії розмежування між Грузією та самопроголошеною "Південною Осетією", пише головний редактор Європейської правди Сергій Сидоренко.
"Адмінкордон окупованої території постійно змінюється, просувається вглиб Грузії, і у Тбілісі не розуміють, що з цим робити, бо не хочуть вступати у відкритий бій із російськими військовими, які охороняють цей кордон, - пояснює експерт. - А це викликає обурення частини грузинських виборців та дає додатковий привід для політичного напруження в Грузії".
"Негативний сценарій"
Відкрите воєнне протистояння між Росією та Україною - найбільший ризик у майбутньому, переконані експерти.
Це загрожує новими жертвами та руйнуваннями, втратою територій, невигідними для України угодами, на які доведеться піти під тиском і які можуть призвести до політичної нестабільності всередині країни.
Найбільш ймовірний план РФ - спроби силоміць "розширити" межі "республік" до меж Луганської та Донецької області, вважає Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.
"Україні, очевидно, виставлять ультиматум - відведення військ. Якщо Україна не йде на цей ультиматум і тримає позиції, тоді РФ включається по повній програмі", - каже він.
"Це не обов'язково бої за Маріуполь чи бої по всій ділянці, але більш ймовірно цей сценарій вмикається на півдні, від України відрізають ще один шматок території. Звичайно, з величезними жертвами та руйнуванням інфраструктури", - прогнозує експерт.
Якщо ж українська влада піде на вимоги Росії та відведе війська, щоб уникнути війни, це може викликати спротив у суспільстві та призвести до дестабілізації у всій країні.
Те, що за нинішніх умов нове збройне протистояння між Україною та Росією неминуче, вважає також Сергій Солодкий, перший заступник директора Центру "Нова Європа". Головне питання - коли?
"Виступ Путіна (про визнання ОРДЛО - Ред.) не був присвячений Донбасу, він не був присвячений окупованим територіям, він був присвячений Україні", - вважає експерт.
"Букет нісенітниць, побрехеньок і перекручувань, якими оперував Путін, свідчить про те, що ми маємо справу з початком чогось набагато більш серйозного. Ми можемо побачити це в ближчі дні чи роки, але ми точно це побачимо, якщо його вчасно не зупинити", - підкреслює він.
М'яч на полі Заходу
Опитані BBC News Україна експерти солідарні в тому, що сценарій, за яким зрештою піде Росія, залежить передусім від Заходу та його рішучості перед загрозою.
"Можливо, для наших західних партнерів масштабна ескалація це бомбардування Києва, але для нас ескалація є вже сьогодні, є факт вторгнення і факт агресії, і я не розумію цих розмов - це вже достатньо масштабна ескалація, чи варто ще почекати?" - каже Олексій Мельник.
Захід кілька місяців попереджав Україну, що Росія планує велике вторгнення, та обіцяв, що Москва "заплатить високу ціну" за нову агресію.
Після рішення РФ визнати маріонеткові утворення на Донбасі Німеччина вже заявила, що призупиняє сертифікацію газопроводу "Північний потік-2", новий пакет санкції запровадили США, ЄС та Велика Британія.
Остання завдавала удару по п'ятьох російських банках: "Россия", "ИС Банк", "Генеральний банк", "Промсвязьбанк" і "Черноморский банк". А під індивідуальні санкції потрапили троє близьких до Путіна бізнесменів: Геннадій Тимченко, Борис Ротенберг та Ігор Ротенберг.
Водночас Олексій Гарань розкритикував рішення Джо Байдена запровадити санкції щодо самопроголошених утворень на Донбасі.
"Це взагалі виглядає як насмішка, що не буде американських інвестицій в ОРДЛО, - вважає він. - Ми очікуємо серйозних дій. Не буде серйозних дій, Путін піде далі, він піде на захоплення всього Донбасу".
Захід має діяти нестандартно, а не йти за старою схемою, вважає Сергій Солодкий.
"Санкції мають бути надзвичайно дошкульними, надзвичайно болючими, вони мають бути дотичними персонально до Путіна, його родини, його ближчого оточення. Арсенал тут неймовірний", - вважає експерт.
"Якби Путін побачив жорстку відповідь ще минулого тижня, але він побачив страх, бажання забалакати проблему, й вирішив діяти", - додає він.
Асиметричним кроком могло б бути надання Україні потужних безпекових гарантій від Заходу, які б запрацювали тут і зараз, вважає Анатолій Октисюк.
Це може мілітаризація за прикладом Ізраїлю, прискорене здобуття членства в Євросоюзі або безпекові гарантії в рамках особливого партнерства зі Сполученими Штатами.
Навіть більше, нинішня криза відкриває для України варіанти для подальшого зближення та зрештою вступу України до НАТО, вважає Сергій Сидоренко.
"В НАТО вже тривають дискусії, як змінити Вашингтонський договір для потенційного приєднання України та Грузії таким чином, щоби колективний захист поширювався лише на підконтрольну урядам, неокуповану територію", - пояснює він.
Те, що в очах Заходу ОРДЛО офіційно стали окупованою територією, може допомогти Україні на цьому шляху, але лише якщо лінію розмежування вдасться стабілізувати.
"Аби лише українська влада зрозуміла, що однієї лише геополітики для вступу в НАТО не вистачить. Без реформ та боротьби з корупцією ця мрія лишиться недосяжною", - підсумовує Сидоренко.
1
