Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Не втратити шанс до Євросоюзу



Арсеній Яценюк - Парламенту: В українців є мета - стати членами ЄС. Не ставайте на шляху цієї мети
08.11.2015 | 18:56 
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ
 

«Для реалізації реформ необхідна єдність коаліції, політична воля і політична відповідальність кожного члена Парламенту, Президента, Прем'єра і Уряду за долю країни», – підкреслив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у «10 хвилинах» у неділю, 8 листопада.

Арсеній Яценюк наголосив, що цього тижня Парламент відмовився голосувати за закони, які передбачають реальну боротьбу з корупцією. Такі закони, зазначив він, працюють у всіх країнах-членах ЄС: «Про що йде дискусія в українському Парламенті? Можливо, хтось хоче уникнути від кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення чи не дати можливості повернути активи колишнього режиму?»

Глава Уряду звернувся до Парламенту ухвалити на наступному пленарному тижні закони, «необхідні для кожного громадянина нашої країни»: «Звертаюся до політичної відповідальності всієї української парламентської коаліції і кожного окремого народного депутата України. В українців є національна мета – стати членами Європейського Союзу. Не ставайте на шляху цієї мети, а зробіть все, щоби ми разом пройшли цей шлях».

Він підкреслив, що за останні 20 місяців «ми вистояли, пройшли перший етап реформ, і нам треба рухатися далі»: «Ми отримали неймовірну підтримку Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки і всього вільного західного світу. Підтримка зовнішнього світу важлива, але її можна отримувати тільки тоді, коли всі разом ми не зупиняємося».

Іншого шляху, окрім шляху реформ, не існує, підкреслив Арсеній Яценюк: «Всі країни-члени Європейського Союзу пройшли аналогічний шлях, який Україна проходить зараз. Вони це робили 20 років тому. Нам це необхідно робити невідкладно».

«Ми протягом двох десятків років намагалися знайти окремий третій шлях, як будувати Україну. В результаті заблудилися і ледь не втратили нашу державу. Саме тому Угода про політичну асоціацію і Угода про зону вільної торгівлі з ЄС– це наша дорожня карта і план дій, як зробити Україну частиною Європейського Союзу», - наголосив Арсеній Яценюк.

Для реалізації цієї угоди, підкреслив Глава Уряду, потрібна «політична воля політичного класу, який обраний народом України, політична відповідальність за вкрай складні, сьогодні непопулярні, але правильні кроки і рішення, які потребує українська держава».

«Історія нашої держави свідчить про те, що найбільша загроза для незалежності України була у внутрішніх чинниках. Розбрати, конфлікти, чвари, політиканство і безвідповідальність перед українським народом за майбутнє української держави. Наші вороги очікують, що це саме повториться і зараз. Я дам свою відповідь: ми знайдемо в собі сили іти далі цією дорогою правильних, складних, але єдино вірних кроків і змін для України», - сказав Арсеній Яценюк.

«Ми йдемо по дорозі європейських реформ. Але цю дорогу треба щоденно будувати, кропіткою і напруженою працею, від дня до дня, кілометр за кілометром. І всі повинні будувати цей європейський шлях України», - сказав він.

Арсеній Яценюк зупинився на порядку денному, який Парламент повинен завершити до кінця поточного року».

Насамперед Верховна Рада має проголосувати за ключові закони, які дають можливість Україні отримати безвізовий режим для громадян країни.

Окрім того, на порядку денному ухвалення пакету законів щодо системи освіти та охорони здоров'я, а також формування нового Державного бюро розслідувань: «Усі ведуть дискусію про те, що прокуратура не виконує свою функцію. Саме тому Уряд наполягає на позбавленні прокуратури функцій слідства і створенні незалежного Державного бюро розслідувань».

Необхідно також ухвалити справедливий бюджет 2016 року: «Бюджет – це не політична вигадка. Бюджет – це арифметика. Треба витрачати тільки те, що заробили. І для того, щоб заробити більше, Парламенту необхідно прийняти закони по дерегуляції і по прозорій і чесній приватизації. Україні потрібні інвестиції для економічного зростання, створення робочих місць, збільшення доходів бюджету, а відповідно і збільшення соціальних стандартів»

Арсеній Яценюк також наголосив, що Уряд України 11 грудня відзвітує перед українським народом та перед українським Парламентом за рік своєї діяльності.

 

 
« повернутисьПостійна www-адреса статті:
http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=248614583

Москаль керує Закарпаттям!

Президент провів зустріч з головою Закарпатської ОДА Геннадієм Москалем

06 Листопада 2015 - 16:15

Президент провів зустріч з головою Закарпатської ОДА Геннадієм Москалем

Президент Петро Порошенко провів зустріч з головою Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадієм Москалем.

Геннадій Москаль повідомив Главі держави, що по завершенні відпустки має намір повернутися до роботи на посаді. «З понеділка, після завершення відпустки, я повертаюся до роботи», – сказав голова ОДА.

Президент дав позитивну оцінку роботі Г.Москаля на посаді. «У цілому я задоволений тими тенденціями і змінами, які зараз ми спостерігаємо на Закарпатті», – сказав він, відзначивши ситуацію на митниці, боротьбу з контрабандою тютюнових виробів, наркотичних засобів.

«Закарпаття і закарпатці відчули, що в області з'явився рішучий керівник, який робить серйозні зусилля для подолання корупції і наведення ладу», – констатував Петро Порошенко.

Говорячи про підсумки місцевих виборів, Глава держави звернув увагу на необхідність формування демократичної коаліції. «Треба забезпечити стабільність і єдність краю, всіх, хто живе на Закарпатті. Цілком покладаюся на вас, ви маєте повну довіру Президента», – сказав Петро Порошенко.

Голова ОДА подякував Президенту за високу оцінку праці всієї облдержадміністрації і запевнив у подальшій роботі задля поліпшення ситуації у краї. «Незважаючи на ту складну ситуацію, яка є з дорогами і підготовкою до зими, – ми з цією ситуацією впораємося. Завдяки вашій підтримці, Закарпаття буде рухатися вперед», – сказав Г.Москаль.

Він також поінформував Главу держави про ситуацію в області. За його словами, за час його роботи було відновлено вертикаль влади, припинено контрабанду цигарок, спирту. Крім того, зазначив голова ОДА, триває боротьба із незаконною вирубкою лісу. «Це вже люди відчувають», – наголосив голова ОДА.

Окрему увагу Геннадій Москаль зверну на питання припинення роботи підпільних нафтопереробних підприємств, які постачали фальсифікований бензин на всю Україну

http://www.president.gov.ua/news/prezident-proviv-zustrich-z-golovoyu-zakarpatskoyi-oda-genna-36263

Меморіал Голодомору в Україні відкрито у Вашингтоні

Жодним лихоліттям не здолати наш народ  - Президент про відкриття у Вашингтоні Меморіалу жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років

07 Листопада 2015 - 21:31

Сьогодні у Вашингтоні відкрито Меморіал жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років. Президент назвав це історичною подією, яка є справжнім свідченням перемоги правди над брехнею, добра - над злом.

"Прямо тут і саме зараз, спільними зусиллями української громади Америки та української держави у Вашингтоні, відкривається меморіал, який стане черговим доказом того, що жодним лихоліттям, жодним злочинним намірам недругів не здолати наш народ, який прагне правди, свободи, демократії та миру на своїй землі та у своїй державі", - зазначив Петро Порошенко у відеозверненні.

Президент назвав символічним той факт, що величний монумент постає в річницю більшовицького перевороту 17-го року минулого століття та водночас - у перший рік дії законів незалежної України про декомунізацію та про державне визнання героїв національно-визвольних змагань. А також у дні, коли українці знову боронять свою суверенність і незалежність.

"Меморіал у Вашингтоні відкривається у той час, коли Україна відстоює свою незалежність, долаючи перешкоди і даючи відсіч агресії Росії. Кремль знову, як і в часи Голодомору, намагається стерти Україну з карти світу. Смерть знову приходить зі Сходу", - сказав він.

Президент наголосив, що Голодомор був найжахливішим злочином проти людства у мирний час, спробою поставити українців на коліна, відібрати у них гідність, знищити національну ідентичність, умертвити надію на право творити власну долю на власній землі.

"У такий спосіб імперія намагалася зруйнувати самі основи волелюбної української нації, підірвати нашу духовну культуру та етнічну самобутність. Та я глибоко переконаний в тому, що, як й понад 80 років тому, ніяка зла московська сила не здатна поставити українців на коліна, змусити нас відмовитися від Свободи, Незалежності, Гідності та Соборності", - заявив Глава держави.

Петро Порошенко особливо відзначив всіх тих, чия праця сприяла початку діяльності Комісії США із дослідження Українського Голоду 1932-33 років, а потім і визнанню Голодомору геноцидом українського народу парламентами багатьох країн, у тому числі й Конгресом Сполучених Штатів.

"Голодомор намагалися забрехати, замовчати. Хотіли знищити навіть рештки пам’яті про нього. І нічого у них не вийшло! На початку 80-х років минулого століття тисячі американців українського походження об'єднались в поширенні правди про Голодомор, який в Кремлі тоді вже вважали надійно викресленим з історії. Сьогодні чудова нагода, аби подякувати усім, хто був причетний до створення та діяльності Комісії", - сказав Президент.

Він особливо відзначив виконавчого директора Комісії, яка постала з ініціативи української громади в Америці, Джеймса Мейса. "Він, великий американець і великий українець, один із найвідоміших дослідників Голодомору, був одним з тих, кого ми називаємо людьми правди… Невтомний лицар істини повідав гірку правду про події 30-х років в Україні всьому світові, і, до речі, значною мірою – самій Україні", - зазначив Петро Порошенко.

Згадав Президент і працю Роберта Конквеста «Жнива скорботи», яка "силою фактів поклала край фальсифікаціям радянсько-російського режиму про Голодомор".

Глава держави висловив вдячність Президенту і Уряду США, всьому дружньому американському народові за солідарність з українцями, а українській громаді Сполучених Штатів – за підтримку історичної Батьківщини.

Довідково: 13 жовтня 2006 року Конгрес США ухвалив і Президент Дж.Буш підписав Закон США «Про надання дозволу Уряду України встановити на федеральній землі Округу Колумбія меморіал жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років». Пам’ятник розташований у Вашингтоні, Округ Колумбія, між вулицями F, північний захід, Massachusetts Avenue та вулицею North Capitol.

У липні 2012 р. на відкритому засіданні Комісії США з образотворчого мистецтва було схвалено остаточний дизайн пам’ятника за проектом американки українського походження Лариси Курилас «Поле пшениці», а у вересні того ж року він був схвалений Національною комісією США з планування столиці. Проект фінансувався неприбутковими організаціями.

З початку 2014 р. генеральний підрядник проекту - будівельна компанія «Forrester» та ливарня «Laran Bronze» приступили до роботи з реалізації проекту - будівельних робіт на майданчику та виготовлення скульптури пам’ятника. Протягом усього часу архітекторський супровід проекту здійснювала архітекторська компанія «Hartman-Cox Architects».

Пам’ятник встановлено неподалік будинку Конгресу, поруч із центральним вокзалом Вашингтону, через який до американської столиці щороку потрапляють мільйони людей. Отже, велика кількість людей отримає нагоду зупинитися біля Меморіалу й прочитати – що присвячений він мільйонам українців, замордованих голодом у «цивілізованому» 20-му столітті.

http://www.president.gov.ua/news/zhodnim-liholittyam-ne-zdolati-nash-narod-prezident-pro-vidk-36266

"Ми любимо тебе, Україно!"

Про співтовариствоТут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

З Днем ООН! - 24 жовтня

Звернення Президента України з нагоди 70-річчя набуття чинності Статуту ООН (Дня ООН)

24 Жовтня 2015 - 15:59

Звернення Президента України з нагоди 70-річчя набуття чинності Статуту ООН  (Дня ООН)

Дорогі співвітчизники!

Щиро вітаю вас із 70-річчям Організації Об’єднаних Націй – єдиної у світі універсальної міжнародної організації, яка покликана бути для всіх та кожної з 193 її держав-членів гарантом миру і стабільності. Саме 24 жовтня 70 років тому набув чинності основоположний документ ООН – її Статут, тому цей день рішенням Генеральної Асамблеї ООН щорічно відзначається у світі як День ООН. 

Я пишаюся тієї роллю, яку відіграла Україна у створенні та діяльності ООН. Наша держава 70 років тому на конференції в Сан-Франциско виступила не лише однією із засновниць Організації, а й зробила значний внесок у підготовку її ключового документа – Статуту. Більше того, саме українська делегація очолила процес розробки фундаментальних засад Організації – її Цілей та Принципів. Україна активно обстоювала назву «Об’єднані Нації», пропагувала включення до Статуту положень про рівні права чоловіків і жінок обіймати посади в ООН, виступала за якомога ширшу географічну представленість держав-членів у Секретаріаті Організації.

Розвиток дружніх і добросусідських відносин між націями, суверенна рівність держав, утримання в міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування, мирне врегулювання міжнародних спорів – усі ці принципи, закладені в Статут ООН, стали основою сучасного світоустрою. 

Протягом тривалого періоду існування ООН Україна всіма своїми діями доводила відданість ключовим завданням Організації – запобігати страхіттям війни, сприяти соціальному прогресу і процвітанню та захищати гідність кожної людини. З цією метою ми брали активну участь у миротворчих операціях ООН, слугували зразковим прикладом у питаннях роззброєння, позбувшись третього за розмірами ядерного арсеналу,  докладали зусилля в боротьбі за права людини і викоренення бідності. Видатні дипломати України обиралися на керівні посади в ООН – Геннадій Йосипович Удовенко був Головою 52-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації, яка увійшла в історію ООН як «сесія реформ».

Минулого тижня Україна отримала чергове визнання своєї діяльності в рамках ООН: 177 держав – фактично уся прогресивна цивілізована спільнота народів світу – віддали свої голоси за обрання нашої країни непостійним членом Ради Безпеки ООН на період 2016–2017 років. Розцінюємо це як вотум довіри міжнародного співтовариства продовжити нашу шляхетну місію з відновлення поваги до засадничих Цілей і Принципів Організації, які зухвало й цинічно порушуються Російською Федерацією – постійним членом Ради Безпеки. Так дії агресора підривають авторитет ООН та заохочують зневагу до її засадничих принципів, становлять глобальну загрозу міжнародному миру та безпеці з далекосяжними наслідками для майбутнього всіх націй.

Українська держава високо цінує внесок ООН у реагування на гуманітарні наслідки російської агресії проти України, а також вдячна за привернення уваги до масштабних порушень прав людини в окупованих Донбасі та Криму. Водночас розраховуємо на активнішу участь Організації, яка є головним світовим арбітром у питаннях глобального миру й безпеки, в зусиллях, спрямованих на відновлення суверенітету та територіальної цілісності України.  

У ювілейний для ООН рік хочу висловити щире переконання в успішному майбутньому Організації, яке є можливим лише за умови повної відданості всіх її держав-членів Статутові ООН, 70-річчя якого ми відзначаємо сьогодні.

З Днем ООН! 

Слава Україні!

http://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-ukrayini-z-nagodi-70-richchya-nabuttya-36207

Міжнародний кіноконкурс «Молодість – дітям»

Марина Порошенко на відкритті Міжнародного кіноконкурсу «Молодість – дітям»: Кіно є вагомим внеском у розвиток підростаючого покоління

24 Жовтня 2015 - 15:30

Марина Порошенко на відкритті Міжнародного кіноконкурсу «Молодість – дітям»:  Кіно є вагомим внеском у розвиток підростаючого покоління

24 жовтня Дружина Президента Марина Порошенко взяла участь у відкритті програми «Молодість – дітям», яка проходить у рамках ювілейного 45-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість».  

Цьогорічний дитячий конкурс відбувається втретє. За «Золотий Скіфський олень» – символ фестивалю - змагатимуться 7 повнометражних художніх стрічок, які створені у Бельгії,  Великобританії, Нідерландах, Німеччині, Норвегії, Фінляндії та Франції. Найкращий фільм обиратиме дитяче журі, віком 11-14 років. 

Разом із Дружиною Президента на перегляд фільму було запрошено близько 100 дітей військовослужбовців, які захищають територіальну цілісність України.

Відкриваючи конкурс «Молодість – дітям» другий рік поспіль, Марина Порошенко зазначила, що такі дитячі події вселяють надію, що наша країна починає нове життя. «Діти швидко зростають, і їм варто навчитися відрізняти добро від зла, друга від ворога. На цьому шляху їм потрібна наша допомога. Дуже важливо, щоб вони мали перед очима якомога більше якісних прикладів. А кіно є вагомим внеском у розвиток підростаючого покоління», - підкреслила Дружина Президента.
Генеральний директор Міжнародного кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі наголосив: «Сьогодні кіно такий же важливий інструмент, як і доблесна українська армія. Сьогодні важливо виховувати юного глядача патріотом України. Тому завдання кінофестивалю – показати дітям якісне сучасне кіно, яке розповідає про життя їхніх ровесників із різних куточків світу».

У цьому році конкурсну програму відкрила німецька стрічка «Корона Аркуса» Франциски Польманн, яка особисто представила фільм. Це – казка про те, як діти переборюють свій страх, протистоять і перемагають зло. 

Конкурсний показ триватиме до 30 жовтня, а 31 жовтня відбудеться нагородження переможців на офіційній церемонії закриття 45-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість».
 

http://www.president.gov.ua/news/marina-poroshenko-na-vidkritti-mizhnarodnogo-kinokonkursu-mo-36206

Місцеві вибори 25 жовтня 2015 р. в Україні




Місцеві вибори 25 жовтня 2015 р. в Україні

Почну з висновків: я буду голосувати за партію "Солідарність" в міську та обласну ради та Оксану Юринець на голову міста Львова від тої самої "Солідарності", тобто від Блоку Петра Порошенка, куди увійшла партія "УДАР" Володимира Кличка, а також опосередковано долучилась партія "Народний фронт" Арсенія Яценюка своєю неучастю у цих виборах.
В опонентах для мене на першому місці є два ВО: "Свобода" та "Батьківщина" - задовбали, м'яко кажучи, мене ці два "всеукраїнські об'єднання" або як я їх іронічно обзиваю: "виконуючих обов'язки". Далі в меншому форматі йде моє несприйняття таких партій, як "Об'єднання "Самопоміч" А. Садового, "Радикальна партія О.Ляшка" та "Громадянська позиція" А. Гриценка, а за тим чисто теоретично - "Опозиційний блок". Щодо всіх новітніх партій я наразі нічого проти не маю, бо ще їх не знаю як реальність, а на рекламність чогось по-суті сказати важко: пожуємо, розжуємо, прожуємо - тоді побачимо: проковтнути чи виплюнути.
Також я однозначно проти Андрія Садового як голови міста Львова з багатьох причин, але головним є причина демократичного поступу, тобто перебування одної людини на тій самій виборній посаді повинно бути не більше 2-х термінів підряд. Навіть від геніальної людини всі втомлюються, коли то занадто довго, а що вже казати про втому від добротної посередності. Зазначу, що ні пан Гірняк, ні тим паче пан Васюник як претенденти на посаду голови міста у мене якогось захоплення не викликають, але най то люди вирішують. Я особисто завтра проголосую за Оксану Юринець. На тому - крапка.Така моя позиція щодо таємниці голосування під час виборів. Далі пішла теорія, яку друкую виключно для бажаючих знати мою думку, бо не бажаючих далі зі мною знатись я вже "відшив" тим, що оприлюднив з самого початку свої пріоритети.
Перш за все хочу видати панегірик Уряду Арсенія Яценюка - молодці! Втримали країну Україну від дефолту, на що дуже розраховував Пуйло і його банда, а також всі головні соціальні виплати провадяться вчасно. Хто пережив в Україні кризові 90-ті, той знає, що краще вчасна виплати маленької зарплати та пенсії, чим невиплати їх взагалі і то роками (наголошую: роками! і в мирний час!). Не раз зазначав, як мені набридли різні фахівці псевдо-аналітики та інші базіки з їх безкінечним критиканством влади в стилі "все погано, бо погано". Зовсім не вимагаю захвалювати Уряд, як в часи Совка чи Азазеля-Азарова або як зараз в РФ, але я вважаю, що справжній аналіз йде в руслі змагальності: ось позитив, а це - негатив. Які шальки терезів в кого з аналітиків переважать - то вже інша справа, але ж принаймні так буде чесно на противагу скидання одного негативу, бо сам десь там не там, а так же хочеться і самому прорватися-дорватися до влади... Хочеться, а не виходить: всі місця іншими зайняті. Ось і гавкають, а караван собі йде.
Отже ми завдяки діяльності Уряду України під керуванням Арсенія Яценюка гарно уникнули дефолту і що найголовніше: економіка України працює. Так, є спад, але не шалений обвал, не повний розвал, не катастрофічна криза 90-х, а є цілком керована економіка в загальнодержавному масштабі. Керованість державою не втрачено і це найголовніше! Молодці!
Тепер простий приклад, щоб всім стало зрозуміло що називається "на пальцях": загальновідомою є інформація про витрати України на війну під назвою "АТО" (антитерористична операція), яку оприлюднив Президент України Петро Порошенко, а саме: щодень ми, тобто Уряд України (!), витрачаємо на АТО 5 мільйонів доларів. Оскільки це було сказано для закордонних представництв, яким що гривня, що рубль, що рупія - мало що скажуть, то я прошу кожного перевести ці долари у наші гривні, що за скромним курсом у 20 грн. за 1 дол. дасть 100 000 000 грн. Ну, панове українство, як вам ця сума? За один день - 100 мільйонів, за 10 днів - 1 мільярд! За місяць - 3 мільярди з хвостиком! За рік - 36,4 мільярдів! Це при тому, що весь державний бюджет України приблизно в 600 мільярдів гривень. І окрім АТО є ще інші виплати чималі як зовнішні, так і внутрішні! Задумайтесь, як це їм в Уряді вдається зводити кінці з кінцями, тоді і заповажаєте, якщо маєте розум і совість, на противагу відомо кого: всіх тих, хто Уряд Яценюка паплюжить за цю фантастичну роботу. Так, визнаю, що немає у нас ні шаленого економічного розвитку, ні сталого всезагального процвітання, ні динамічного збагачення українців тощо, але погляньте тільки на цю ораву своїх же паскуд, які тільки паскудять і паскудять в Україні та всілякі фронди стосовно влади вчиняють і жодним чином нашому Уряду не допомагають, неначе то їх заклятий ворог, а другом є Уряд Російської Федерації...
З цієї причини я вважаю дуже і дуже вдалим політичним маневром для партії "Народний фронт" не приймати участі у місцевих виборах безпосередньо, що повністю позбавило опонентів їх коронного чорного піару типу звинувачень про "використання адмінресурсу", фальсифікації і тому подібне. Не той час, щоб країна залишилась без прем'єр-міністра, який пішов у відпустку, аби зайнятися виборчою компанією... Не той час, навіть за певного затишшя на фронтах АТО. Тому молодчина Арсеній і як політик, а заразом і його партійна команда "Народного фронту" молодці. Давно хотів похвалити Арсенія Яценюка, тому і роблю це сповна щиро та з приємністю, бо ж маємо з чим порівнювати: отой "помаранчевий антагонізм" Ющенко з Тимошенко ще дотепер допікає до живого. Не доведи Боже ще одного подібного повторення.
Якщо хтось сподівається, що я ще втну наступний панегірик пану Петру Порошенку та його партії "Солідарність", як самим, самим, самим!- то ні. Маю за честь розчарувати: тут все ще в живому процесі, отже зробити навіть етапні висновки наразі неможливо. Найкраще за все говорить затишшя на Донбасі, а далі - то деталі. Єдине, що хочу відповісти всім, хто кричить по ЗМІ і деінде, що вони-де бач не бачать ніде ніяких реформ і змін на краще тощо. В таких випадках мені дуже хочеться сказати наступне: - Перепрошую, а ви не пробували дивитись з розплющеними очима?.. Бо то є просто анекдотична ситуація: - Ах, я нічого доброго не бачу! Мені все фе, все бяка, отже і влада погана, і все в країні погано. І тоді хтось має довкола цього недобачайла бігати навколо і сюсюкати: пояснювати, показувати і розказувати де і що є доброго або недоброго насправді. І все одно не вгодить такому зарозумілому цабе... 
Ні, я звичайно за звітність і відкритість, але в тому плані найкращий аргумент є конкретні справи і їх результати. Затихло в АТО - добре є. Газ, світло, воду і тепло в хаті маю - добре є. Пенсії і зарплати регулярно виплачують - добре є. Нова поліція по району їздить в авто, тоді як раніше ментів не дочекаєшся - добре є. І так далі. Конкретна дія і конкретний результат - це головний принцип. Власне я завжди так і ставлю питання: - Назвіть мені два-три досягнення того чи іншого чоловіка, як лідера, як керівника. Або здобутки окремої партії - тоді можна обговорювати щось конкретно, а то як в АТО: головне "отжать" побільше всякого добра собі, а війна - то дурня.
Для прикладу, в одному товаристві хвалили пана Гриценка - отого, що його "Громадянська позиція", але коли я власне запитав про його якісь конкретні справи і здобутки - то ніхто нічого назвати не зміг. Чи при ньому як міністрові Збройних сил України вони почали стрімко модернізуватись? Ні. Чи сильно проявив себе на посаді голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони? Ні.Чи ним була розроблена новітня суперова воєнна доктрина для України? Ні. Показав себе знаменито під час подій на Євромайдані? Також ні. Ну то може було сформовано ним особисто підрозділ добровольців в АТО чи волонтерська мережа? Теж ні. Ну то є хоч щось?! Нема і не може бути, бо пан Гриценко є людина, яка ніколи не помиляється, що для політика дуже важливо: незаплямована репутація. І вона насправді у Анатолія Гриценка є незаплямована - він справді ніколи не помилявся і не помилиться, бо як відомо, що "не помиляється тільки той, хто нічого не робить". Подальші коментарі щодо пана Гриценка і його партії "Громадянська позиція" є зайві.
Зовсім інша справа ВО "Батьківщина" і її керманич Юлія Тимошенко, хоча вона і стверджує в своїх заявах у ЗМІ, що "за всі 16 років вони ніколи не зраджували український народ". Можливо це справді сказано щиро. Пропозиція створити свого часу так звану "ширку", тобто "широку коаліцію у Верховній Раді України з фракцій "БЮТ" та "Партії регіонів" - то у жодному разі не було зрадою щодо своїх виборців з точки зору пані Юлі. Яка ж тут зрада? Звичайне собі "кидалово". А що? Хіба так не можна? Дивно? Чому не можна? Юля вважає, що можна і треба, якщо це корисно для справи, тобто вигідно особисто для неї, супермоделі в застінках Кабміну. Як вона Ющенкові клялася-божилася, що є вірна йому соратниця і помічниця на віки-вічні, а тоді "гоп-стоп, Вітя" і то так круто, що другий Вітя не дивлячись на зеківський гарт налякався не на жарт, зачувши пропозицію від Юлі: "А давай, любчику Янукович, будемо разом дружити і Україну на двох ділити". Дав Вітя драла, як пес від жала (гадюки). А пані Ю. тоді видала в ефір за Фройдом, обмовившись словами: - Все пропало! Пророче ляпнула, хоча зараз пробує повернути все те, що відтоді пропало. А зась! Вже хоч би мовчала, нерозумна комсомолія, про газ і тарифи, бо всі в курсі, що саме з подачі Юлії Тимошенко було денонсовано договір поміж Україною і Російською Федерацією про постачання газу за 50 дол. за 1 тис. кубів в об'ємі понад 50 мільярдів щорічно до 2019 року. Причому цей процес не мав грошового взаємозаліку, а був обрахований в своєрідній манері "послуга за послугу". Звичайно всіляких махінацій з газом було повно, бо ж газу тоді було повно! Дешевого газу! І в один момент за чарівним помахом владної ручки пані Ю все змінилось до невпізнання: з 50-ти ціна газу стала понад 500 дол. США і пішло-поїхало з України мільярди і мільярди до скарбниці РФ. А кишені українців стали ще більше порожніми, бо ж леді Ю героїчно поборола і зліквідувала злочинні корупційні схеми без її участі на інші вже за її участю. Що тут додати? Одне хіба нагадаю: на виборах Президента України 2010 року кандидатуру Віктора Януковича у РФ підтримував Дімон Медведєв, а у обранні Юлії Тимошенко був більш зацікавлений Вова Путин і мав на те вагомі газово-долларові причини, і не тільки їх. Тут також можна було б обмежитись фразою "подальші коментарі зайві", але не можу втриматись і замовчати тему внутрішнього видобутку газу і нафти в України, яку так активно піднімає на свій щит чи скорше надто сильно близько бере останнім часом до свого червоного серця Юлія Тимошенко. Тут можна сказати одне: якщо ти, жіночка нелегкої поведінки, така, трясця твоїй мамі, - розумна і всезнаюча, то чому ж свого часу сама не зробила того, чого тепер вимагаєш від інших? Знаю добре відповідь: тоді це було вигідно виключно тобі, а тепер це вигідно іншим, отож тебе жаба дусить і ти казишся до нестями за своїм втраченим джерелом бабла, а не захищаєш насправді убогий український народ від газового ярма, який тобою ж на нього і накинуто. Хвойда з серцем потвори! Як можна так лицемірно звинувачувати в усіх негараздах в країні і обливати помиями теперішню владу, будучи сама членом провладної коаліції? Для мене особисто Юлія Тимошенко ще гірша за Олега Ляшка, хоча початково вони свою кар'єру робили абсолютно однаково через ліжко з ким потрібно. (Свічку не тримав, а просто знаю - Б.Г.)
Тепер щодо інших "виконуючих обов'язки", тобто ВО "Свобода". Прикро, коли за величними ідеями патріотизму і щирого українського націоналізму переховуються підлі люди, але що є - те є. Як не заперечую і того, що серед "свободівців" є багато чесних і порядних людей, як колись були вони і серед ультра радикального УНА-УНСО або їх спадкоємця "Правого сектору" - є там правдиві патріоти і чесні люди - є! І досить значна частина, але маніпулюють ними люди далекі від порядності, що є факт. Події під Верховною Радою 31 серпня 2015 року зі значними жертвами серед правоохоронців через злочинні дії ультра радикальних бойовиків від ВО "Свобода" стали кульмінацією виявлення реального значення цієї політсили: вони є соціальні провокатори, дестабілізатори правопорядку і дебілізатори ідей українського націоналізму. Знову ж я не буду перечити, якщо хтось наведе мені якісь факти з реально існуючих позитивних дій та їх результативності від ВО "Свобода", але я особисто такого не знаходжу в історичній ретроспекції їх існування. Якщо вони навіть вже традиційний "Марш героїв" в Києві на 14 жовтня перетворили цього року з вшанування правдивих героїв Української Повстанської Армії в політичне шоу з ходою до Лук'янівського СІЗО на підтримку вбивць-"свободівців", то це досить перегукуються з їх минулорічним маршем дуже і дуже провокаційного характеру з киданням газової гранати в хол столичного готелю, що разом дало багато матеріалу для злобних репортажів в російських ЗМІ про "українську хунту та громадянські беспорядки в Україні". Що вже казати про цьогорічну трагедію під стінами ВРУ 31 серпня, яку у викривленому з користю для себе форматі російські ЗМІ рознесли по цілому світу. То на кого працює політична партія ВО "Свобода"? Явно не на Україну та її народ. До речі, "свободівці" це самі підтверджують в своїй політичній рекламі, заявляючи, що вони єдині спроможні "протистояти будь-якому режиму" в Україні. Прошу ласкаво: хороший чи поганий той режим в Україні панам зі "Свободи" байдуже - головне для них протистояти йому, тобто сіяти розбрат і дестабілізацію державного устрою. Як кажуть в таких випадках: "На злодієві і шапка горить". 
Доречно навести ще одну цьогорічну політагітку з арсеналу ВО "Свобода": "Маючи всього 6 членів у фракції ми зупинили приватизацію тисячі державних підприємств" Тобто ось які вони начебто герої: не дали розкрадати народне добро. Але ж тоді треба було продовжити і сказати, що за рік ці державні підприємства принесли державі 3 мільярди прибутку. Чомусь "свободівці" промовчали і це дивно... Дивно? Та нічого дивного! Бо ж не прибутку, а збитків принесли 3 мільярди державі ці підприємства цього року! Як були вони збиткові і в минулі роки. Хто б їх продавав, якби вони були прибуткові! За збитковість їх і виставили на приватизацію, яку "героїчно" заблокували турботливі "свободівці", тоді як справді прибуткові і стратегічні держпідприємства в Україні ніхто приватизувати не збирався і не збирається. Просто є купа державного мотлоху з часів Совка - підприємств, яким конче треба дати нормального господаря-власника, бо чиновник на посаді директора ніколи не буде надриватись на своїй роботі виключно за одну службову зарплату. Ніколи! Тому і потрібен власник! Справжній господар на підприємстві. Інше питання, що має бути належний державний контроль над діяльністю всіх підприємств та бізнесу загалом в Україні, але якраз цього "свободівці" і не домагаються, бо ж вони "протистоять будь-якому режиму".
Я не є ворог справжнім патріотам України, але я є ворог провокаторам та маніпуляторам, я ворог всім тим, хто паплюжить високі ідеї українського націоналізму. На минулих місцевих виборах вся Львівщина дружно проголосувала за політичну силу ВО "Свобода", тому вона отримала значну більшість серед депутатів як обласної, так і міських та районних рад. Зокрема у Львові майже 90 % депутатів було в міськраді від ВО "Свобода" - і що то дало? Нічого. Навіть програмну обіцянку відмінити двоставковий тариф на теплопостачання не спромоглись, а про щось інше і взагалі тихо. Не чути про якісь значні зрушення і в інших областях поряд, де також потужно перемогла ВО "Свобода": Тернопільській та Івано-Франківській. Побачимо, які висновки зроблять люди на теперішніх місцевих виборах щодо цієї політсили, але сподіваюсь на здоровий глузд та тверезих висновків по результатам, а точніше за наявності їх відсутності.
Подібне рішення очікую від виборців і стосовно іншої політичної партії, якою стала новоявлена "Об'єднання "Самопоміч". Поява її в українському парламенті стала великою несподіванкою, але сама діяльність фракції"Об'єднання "Самопоміч" виявилась несподіванкою ще більшою. Такої наглої деструкції в парламентській діяльності від новачків стіни Верховної Ради України напевно ще не бачили ніколи, аж ось воно з'явилося та зневажливо базіка не тільки щодо українських владних персоналій і структур, але взагалі бачили вони десь всю "Венеціанську комісію" з її рекомендаціями, а також Євросоюз зі Спосученими Штатами разом узятими. Ось тільки проти Російської Федерації якась дивна скромність в риториці членів фракції "Об'єднання "Самопоміч" у стінах ВРУ і поза нею. З чого б це? Взагалі, що то була за дивна обструкція внесення змін до Конституції України, яка була вигідна виключно країні-агресору з півночі. Пригадайте, як об'єднались в своїх зусиллях фракції "Самопоміч" Садового, "Радикальна партія Ляшка" та несподівано змінила позицію фракція "Батьківщина" і приєдналась до них (явно Вова з Кремля нагадав леді Ю дещо), а знадвору ВРУ бушувала ВО "Свобода". І якщо всередині парламенту заледве не дійшло до бійки та кровопролиття, то зовні події набули значно трагічнішого характеру. (детальніше: http://espreso.tv/news/2015/08/31/rada_zminy_do_konstytuciyi_ukrayiny, а ще: http://espreso.tv/news/2015/09/01/poroshenko_vidvidaye_poranenykh_pid_radoyu_biyciv_nacgvardiyi)
Водночас всі розуміли, що зрив прийняття "Закону про внесення змін до Конституції України" означав одночасно зрив і денонсацію всіх так званих "Мінських домовленостей" з вини виключно України. На щастя, розум і політична компетентність тоді перемогли, у тому числі і завдяки голосам з "Опозиційного блоку", чому я зовсім не дивуюсь, бо і в трагічні часи лютого 2014 року багато хто з цього боку зробив вагомі вчинки щодо порятунку жахливої ситуації в Україні. Взагалі варто визнати, що найбільше постраждала від війни на Донбасі та анексії Криму саме ця частина політичних діячів, що зазнала катастрофічних втрат як електорального, так і економічного характеру, тому їх бажання припинити війну і повернути все назад більш ніж зрозуміле. Несприйняття персоналій з "Опозиційного блоку" не є причиною щодо його абсолютної обструкції. В даній ситуативній співдружності при голосування проявилось те, що представники "Опозиційного блоку" є значно більшими патріотами України і є набагато незалежнішими від впливів з Кремля, на противагу "Об'єднання "Самопоміч", "Радикальної партії Олега Ляшка", ВО "Батьківщина" та ВО "Свобода". Сучасне затишшя в зоні АТО тому найяскравіше підтвердження.
Дещо затягнулось моє розмірковування на тему місцевих виборів 25 жовтня 2015 року, але вже як почав, то все і до кінця викажу, щоб не плуталось в подальшому. Фактично я видаю це просто для фіксації своєї позиції, причому свідомо роблю саме в так званий "день мовчання" (ягнят), бо це є перевага Інтернету та блогерів: коли схочу - тоді і бурмочу, що захочу. Так про новітні партії говорити не маю бажання, хіба що отримав газетку від партії "Укроп", де вони декларують: "В наших рядах немає комуністів та регіоналів", а на першій сторінці красується їх провідний член Володимир Яворівський, який щось з років 15 перебував у лавах КПРС за СРСР і вискочив звідтам в самий останній момент. Причому комунякою був активним, як он і зараз гіперактивний націоналіст... Смішно буде побачити в "Укропі" ще Бориса Олійника, або й самого Петра Симоненка на тій підставі, що в Україні комуністична партія заборонена і розпущена, отже відтепер комуністів взагалі серед нас немає... Трошки гумору для розрядки.
Підсумком вищесказаного буде наступне. 
Великої уваги і поваги не надаю виборам 25 жовтня, тому що це, на мою думку, є чисто технічна потреба тимчасово перезавантажити місцеву владу згідно Конституції України, але всі вже знають про майбутні нові місцеві перевибори десь за 2 роки.
Чому ж стільки галасу і така чимала кількість бажаючих стати депутатами? Причини різні: одні хочуть лишитись ними, а інші хочуть стати ними і вкоренитись на довший час, отже потрібен початок на майбутнє. Однозначно комусь не хочеться закінчувати своє перебування коло влади, коло "державного корита" - бюджетних грошей, тобто народних. Вічна пісенька: "Вибори-вибори, депутати..." неначе всі з Європи. Не в розумінні політичної культури, а в розумінні деяких меншин.
Насправді вся цінність цих місцевих виборів у тому, що вони стануть своєрідним референдумом з вотуму "довіри" чи "не довіри", причому не так виключно владі, як всім учасникам українського політикуму - всьому тому політичному кодлу зі старого і нового партійного сум'яття, того компосту і гумосу, з якого наш народ формує сучасну українську політичну еліту, нашу майбутню національну гордість, славу і основу держави. Так, дорогі і не дуже, любі і не дуже, шановні і не дуже громадяни України - саме так! Зараз безпосередньо нами формується наше майбутнє! І саме з того політичного і соціального матеріалу, що є в наявності, маємо означити досить чітко усе майбутнє України. Нові часи вимагають нових людей і нових підходів - це однозначно. Але віднайти їх маємо тут серед своїх - виключно серед своїх людей! Це також однозначно!
Ще одна заключна теза така: я є прихильником децентралізації влади в Україні. Власне тому я проголосую і агітував інших голосувати за партію "Солідарність" та її представників на місцевих рівнях для керованості процесу передачі владних повноважень з центру на місцевий рівень, тому що я категорично не повірю в те, щоб хтось при здоровому глузді передавав значні владні повноваження своїм опонентам, а то і ворогам. У даному випадку вирішувати людям, яко виборцям, що є співзвучно зі словом "борцям" і нагадує славетний заклик нашого Пророка Тараса Шевченка: "Борітеся - поборете! Вам Бог помагає"

Богдан Гордасевич
 м. Львів-Рясне
 24.10.2015


Славне місто Івано-Франківськ

Івано-Франківськ знову найкраще місто України

 | Західна УкраїнаКультураСуспільство |

Івано-Франківськ знову найкраще місто України

Саме Івано-Франківськ став переможцем за результатами проведення конкурсу на участь у проекті “Партнерство для розвитку міст”.

Проект « Проміс» – це проект, головна мета якого є стимулювання економічного розвитку міст України, які за оцінкою організаторів мають перспективи для розвитку, але обмежені у можливостях.

Даний проект фінансує Уряд Канади. В цьому році переможцями даного конкурсу стали чотири міста України – Івано-Франківськ, Вінниця, Полтава та Запоріжжя. В цілому організатори даного міжнародного проекту планують співпрацювати із 16 містами України.

Наразі реалізація проекту планується здійснюватись уже в найближчий час, а точніше одразу після місцевих виборів, так як Меморандум про співпрацю вже підписаний.

Конкретним завданнями проекту є: сприяння розвитку малого та середнього бізнесу в регіонах, сприяння демократичному та економічного розвиткові в цілому та підтримка процесу децентралізації в цих областях України. Для реалізації цих завдань буде застосовано міжнародний досвід, який в ході його використання покаже, що було ефективним в застосуванні до України, а що навпаки.

Заслужене вшанування Євгена Сверстюка

У Києві з’явиться вулиця Євгена Сверстюка

11, 2015 | Головні новиниСуспільство |

У Києві з’явиться вулиця Євгена Сверстюка

Вулицю «уповноваженої особливого відділу НКВД» Марини Раскової у Києві перейменують на честь Євгена Сверстюка. За це 8 жовтня проголосувала Київрада.

Відомий український філософ, письменник, дисидент Євген Сверстюк, який пішов з життя 1 грудня 2014 року, жив на цій вулиці і зараз тут живе його сім’я.

Перейменування відбулось з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та Центру досліджень визвольного руху.

Як відомо, відповідно до закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», місцеві громади повинні до 21 листопада 2015 року перейменувати вулиці і міста, які носять імена діячів цих режимів.

Відомий український інтелектуал, дисидент, філософ, правозахисник, моральний авторитет Євген Сверстюк пішов з життя 1 грудня 2014 року. Це людина, що уособлювала цілу епоху боротьби проти тоталітаризму, найкраще, що в ній було. Світлий і спокійний чоловік, який із крицевою стійкістю протистояв потужній владній машині. Дисидент, публіцист і літературознавець, філософ і моральний авторитет. Чоловік, який був воїном, навіть коли залишався один в полі. Його слів боялися настільки, що запроторили до таборів, та це не зламало його і не змусило замовчати. До останніх днів життя Євген Сверстюк був активним у громадському та релігійному житті, був учасником Ініціативної групи «Першого грудня».

Могли б мати, якби не московськії грати

ЗАЗ-970 — украинская попытка построить микровен
Окт 11, 2015
1498
ЗАЗ-970

В советское время с серийным автопромом были серьезные проблемы. Количество выпускаемых моделей было очень скромным для такой большой страны, и купить их могли немногие, в основном из-за того, что производилось их совсем немного. Однако, фантазия отечественных конструкторов работала в полную силу. За стенами автомобильных заводов рождались уникальные проекты, большая часть из которых, увы, там и оставалась.

В 60-е годы Европа была поглощена микролитражными автомобилями, японский автопром производил непонятно что, а американцы лепили огромные жрущие бензин дорожные корабли. В это время на заводе «Коммунар» готовилась к выпуску перспективная модель ЗАЗ-966, на базе которой было решено построить небольшой фургон.

ЗАЗ-970Первый прототип был прозван «Точилом» и по сути являлся лишь иной компоновкой автомобиля ЗАЗ-966. Все узлы, за исключением кузова, были идентичны с легковым вариантом автомобиля. К 1962 году было подготовлено целое семейство «микровенов» на базе ЗАЗ-966. Среди представленных автомобилей был и цельнометаллический фургон, который вполне мог стать отечественным конкурентом и немецкому VW T1 и легендарному Transit.

Дизайн автомобиля разрабатывался в архитектурном бюро автомобилей. Проектированием машины руководил Лев Мурашов – бывший конструктор МЗМА. ЗАЗ-970 комплектовался форсированным до 27 л.с. двигателем от ЗАЗ-965, который располагался как обычно сзади, стандартной легковой коробкой передач, полностью независимой подвеской. Передняя подвеска была торсионной, задняя – пружинной. Полезный объем кузова фургона составлял 2,5 кубических метра, а грузоподъемность – всего 350 кг с водителем и пассажиром. К тому же, как известно, ЗАЗ-965 имел V-образный двигатель, который выступал в кузов «горбом». Интересен тот факт, что двери располагались по обоим сторонам кузова.

ЗАЗ-970Чуть позже в этом же году был создан вариант микроавтобуса. Он имел три ряда сидений и был грузопассажирским: второй и третий ряд сидений складывался. При двух сложенных сидениях машина могла перевозить до 175 кг груза и четырех пассажиров, при четырех сложенных – 350 кг и двоих пассажиров. Между сидениями третьего ряда располагался «горб» двигателя, поэтому они были разнесены друг от друга. В крыше был предусмотрен вентиляционный люк, дверь для посадки и высадки в пассажирскую часть была одна по правому борту машины.

Постепенно проект увяз. Развивать дальше ЗАЗовский микроавтобус не стали, а к серийному производству полноценных микроавтобусов отечественный автопром вернулся только к середине 90-х, когда и СССР то уже не стало.