Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Акція «Запитай у ветерана»

  • 07.05.12, 22:54

9 травня вулиці наших міст побачать десятки, якщо не сотні тисяч ветеранів. Ці ж самі вулиці побачать тисячі кривавих знамен, під якими більшовицька Росія окупувала незалежну УНР, під якими було вчинено три Голодомори, під якими було депортовано чи запроторено до концтаборів мільйони українців, під якими було розстріляно сотні тисяч тих, кого зазвичай ми називаємо «цвітом» української нації — науковців, митців, літераторів, священиків і, врешті-решт, революціонерів, що зі зброєю в руках повстали проти сатанинської держави.

Ким же є ті, що 9 травня підуть «на парад» із червоними ганчірками? Теоретично, це ветерани Другої світової, котрі волею-неволею воювали на боці СССР. І їх можна було б зрозуміти… Європейська культурна традиція, що сягає своїм корінням християнського Середньовіччя, передбачає шанобливе ставлення до воїнів — навіть, ворожої сторони. Тим паче, мова йде про тих, хто, значною мірою, БУВ ЗМУШЕНИЙ воювати на стороні совєтів. Але чи справді 9 травня на вулиці вийдуть ветерани Другої світової?.. Якщо б цим ветеранам у 1945 році було лише 17 років, сьогодні їм було 84. Чи багато 84-річних ветеранів вийде на вулиці 9 травня? Питання, швидше, риторичне. Звісно, 9 травня можна зустріти і 90-річного «ветерана». Однак ким насправді він є? Ветеран-фронтовик, котрий пройшов чистилище війни і дожив до 90 років? Мало ймовірно. Більш за все, це якийсь НКВДист чи ще якийсь червоний бандит. У цієї категорії «ветеранів» і умови «служби» відрізнялися, і післявоєнне життя склалося краще. І в нинішній державі «Україна» у них досить таки пристойні пенсії – можна жити і до 90, і до 100 років…

З огляду на вище сказане, пропоную всім бажаючим взяти участь в акції «Запитай у ветерана». 9 травня прийди на парад і опитай N-ну кількість ветеранів. Запитання можуть бути приблизно наступними:

  Доброго дня! Вітаю зі святом! Скажіть, будь ласка, Ви ветеран?

Де Ви воювали?

Скільки Вам років, якщо не секрет? (Як варіант: Ви такий молодий / молода… Аж не віриться, що Ви воювали в ті часи…)

Якщо раптом виявиться, що опитуваний – дійсно учасник бойових дій під час Другої світової, та ще й «асвабаждал Європу», і при цьому відчувається його відданість комуно-імперським ідеалам, пропоную задати питання наступного характеру: «Сьогодні історики все частіше зазначають, що під час звільнення Європи від німецько-фашистських окупантів воїни Червоної армії займалися мародерством, а також масовими згвалтуваннями жінок із окупованої території. Чи правда це?» (увесь діалог можна вести російською мовою – так буде більше довіри). Можливо, перед Вами стоятиме свідок тих подій.Можливо – військовий злочинець. А можливо – дійсно та людина, котра заслуговує називатися солдатом чи офіцером…

Найкраще, коли опитування буде проводити журналіст. З людиною, котра представиться кореспондентом певного видання, на мою думку, говоритимуть більш охоче. Однак відсутність «корочки» журналіста – не проблема. Провести опитування можна і без неї. Потім здобуті емпіричним шляхом відомості можна, приміром, використовувати під час усних дискусій. На основі подібного «соцопитування» можна підготувати певний матеріал, котрий, гадаю, без проблем опублікує якась відносно незалежна міська чи районна газета. Зрештою, існують ЖЖ, Facebook та інші соціальні мережі.

Мета акції – послабити присутність в українському гуманітарному просторі комуно-імперських міфів. Соціально-політичний міф, так само як і міф сакрально-релігійний, значною мірою базується на символі. Натовпи «ветеранів» є символом в тій же мірі, що і червоні прапори чи боввани більшовицьких злочинців. Піддати деконструкції символ – значить підточити сам міф. Отже, показуючи якомога ширшому загалу, чим насправді є сьогоднішні «ветерани», ми тим самим руйнуємо ворожі українській нації комуно-імперські міфи.

Крім того (я продовжую вірити в диво), можливо хтось із опитаних покається. Навіть не зречеться комуняцьких міфів, а просто покається в тому, що став профанатором, що присвоїв собі перемогу…

Джерело: Ігор Загребельний

Поезії про котячі мрії (і не тільки) ...

Багато хто знає Ганну Осадко як автора елітних поетичних збірок, та поміж-тим  вона є відомою для багатьох маленьких читачів поетесою дитячих видань. З-під її пера в Україні вийшло майже 20 книг для найменшої аудиторії. Це і вірші, і загадки, і розмальовки.

Сьогодні Тернопільське видавництво «Богдан» презентує широкому загалу збірку вишуканих поезій для дітей «Котячі мрії». Це чарівлива книжечка, що почасти присвячена темі котів.

Поезії про котячі мрії (і не тільки) ...

Художниця Світлана Бялас (Радчук)

Повністю мою статтю читайте  на сайті "Буквоїд"

http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2012/05/31/074148.html

Тоді живем допоки все не знаєм :)

  • 01.05.12, 15:22

Бувають чари злі

                     і недолугі,

вмираєш вперше

         і вбивають вдруге..

Але тоді живеш,

      коли напевне знаєш

корінням, світлом

            в тобі проростає

своє минуле,

                 і воно не має

тієї влади над тобою,

                     що вбиває..

…………………………

Тоді не вмреш, допоки все не знаєш,

допоки світ цей знову обираєш

у круговерті зміни парадигм...

01.05.2012

“ЧЕРВОНО-ЧОРНИЙ?.. БАНДЕРІВЕЦЬ!” Автор:Станіслав БРАЖНИК

Журнал"ВСЕСВІТ"Станіслав БРАЖНИК  “ЧЕРВОНО-ЧОРНИЙ?.. БАНДЕРІВЕЦЬ!”ДОКУМЕНТАЛЬНА ПОВІСТЬ

 1.

Літо 1939 року прийшло в Польщу під гуркіт сурм та барабанів різного роду патріотичних спілок. На той час Гітлер без жодного пострілу заволодів Австрією, Судетським краєм, Чехословаччиною, відібрав у Литви Клайпеду. У липні він зажадав од Польщі врегулювати питання про “коридор”, який відділяв Східну Пруссію від решти райху. Польський уряд, підтриманий Францією й Англією, відмовився його обговорювати.

Війна висіла на волосинці.

За цих обставин раптом, ніби за командою, постало нероздмухуване з кінця 37-го “українське питання”. Містечками Східної Галичини пройшов “захід”, названий його ініціаторами “похованням України”. Якогось вечора на початку серпня, коли не було дощу (літо 39-го в Галичині видалося дощовим), натовп напівп’яних мешканців містечкового “дна” з-поміж польського населення у супроводі кількох молодиків воєнізованої організації “Стрілець” влаштовував “похоронну процесію”. Учасники її йшли вулицями містечка з великою чорною труною з написом “Україна вмерла”, під вигуки антиукраїнських гасел. Потім труну спалювали й виряджалися бити шибки у вікнах “Просвіти” та “крамничках”, які належали українцям.

Польський офіціоз “Джєннік урядови” з цього приводу надрукував статтю, у якій дав зрозуміти: “сморідний вітер подув із-за Збруча”...

Зрозуміли це й в ОУН.

Одного серпневого ранку львівська поліція виявила в Стрийському парку трьох повішених функціонерів чинного в Галичині ще з початку тридцятих років “культурно-просвітницького” товариства “Русь”. На грудях кожного була табличка, разом вони складали слово “мо-ска-лі”.

“Похорон” припинився.

15 серпня у Львові було скликано з’їзд Народного комітету УНДО, який об’єднував усі українські патріотичні організації.

У резолюції з’їзду, зокрема, йшлося:

“За німецько-польського військового конфлікту український народ буде лояльним до Польщі та виконає свої обов’язки перед Державою...

30 серпня Варшава оголосила військову мобілізацію, а за день, 1 вересня, німецькі літаки бомбардували аеродром у Скнилові піді Львовом.

Почалася Друга світова війна.

За кілька днів після початку війни зняли охорону табору примусової праці в Березі Картузькій, і “вороги держави”, що перебували там, отримали волю. Серед них був і Роман Вайнштейн, син торгівця середньої руки з невеликого містечка Західної Волині — Холма.

Роман пробув у таборі майже рік. Приїхавши взимку 38-го на Хануку до Холма, він од святкового батьківського столу потрапив у поліційний “постерунок”, а звідти прямим шляхом до Берези.

Згідно з ухваленим після вбивства міністра Піроцького законом, громадянин, якого запідозрили в діях, спрямованих проти Держави, міг бути відправлений “без суду та слідства” до цього розташованого серед боліт західного Полісся “трудового табору”.

У єврейській громаді Холма молодший син Беньяміна Вайнштейна (Венцлава, як він називав себе на польський кшталт) користувався поганою славою “соціаліста”: 30-го року його виключили з місцевої гімназії. Фізично міцний та незалежний у судженнях, Роман добряче віддухопелив дебільного нащадка місцевого поліційного начальника й двох його дружків, після чого йому довелося терміново залишити батьківський дім та їхати до Львова, де мешкав його вуйко.

Тут і відбулося знайомство Романа Вайнштейна з небожем вуйни, студентом Політехніки Романом Шухевичем.

Невдовзі Шухевич познайомив його зі своїм колегою Степаном Бандерою...

http://www.vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=422&Itemid=41

Травневий заклик від Жоржа Дикого

ЖОРЖ ДИКИЙ

ЗАКЛИК 

Боротись хочу зі злобою

й мажорів наглості,

щоб жити в мирі з добротою

без війн і гадості.

Хотіти мало - щось роби!

Саме не зробиться!

Випрямлюй вікові горби -

душа де злобиться.

Не ний, не нудь і не кажи:

- А що я можу?

І не грози, а покажи,

як дати в рожу.

Та не сусіду чи менту -

вони не варті...

Набий ту гниду золоту

в державній варті.

І стань керманичем життя!

І стань людиною!

Щоби пишалася сім’я,

а ти - країною!

Час не повернеться назад -

чого чекати?!

Щоб було в світі все гаразд -

час повставати!

30.04.2012 р.

Коментар Жоржа Дикого: Хочу уточнити значення слова "повставати", яке багато хто розуміє як безлад-бунт і бійку з силовими структурами влади, а реальний зміст слова є: "повно ставати", тобто ставати повноправним розпорядником власного життя. У вірші йдеться про повстання як духовну категорію кожного - повстати проти власного самоприниження.

Подивився на ту червону чуму серпасто-молоткасту, що вирувала 1 травня по Україні, особливо на Хрещатику і згадав давній вірш Жоржа Дикого, написаний ще десь у 1989 р., а потім ще вражаюче для публіки його було зачитано у достопам*ятному Северодонецьку десь 1996 р.

Жорж Дикий

ВЕЛИКИЙ ЖОВТЕНЬ Веселитись будемо i усе забудемо. Все, чого не знаємо, – ми не пригадаємо. Нащо нам iсторiя?! Поперед – вiкторiя! Слава комунiзму! Та дивись крiзь призму: кольори красивi, а батьки вже сивi – їх життя минає, щастя чи хто має? Парость молодая – бур'яну безкрая... Мрiяти не будемо – все чуже огудимо! Лиш своє вiтаємо – тiльки ним ригаємо! Мерзосна теорiя: кожен, як калорiя. Витисли, мов клiзму – слава комунiзму! Скрiзь слова лестивi, скрiзь дiла злостивi. Тiльки Бог те знає, як всiх покарає: винищить до краю недолюдкiв зграю!

І ще пригадався випадок, коли десь ще на початку всіх подій у 1987 р. в Донецьку на площі Леніна виникла якась дискусія між членами тільки но створеним товариством "Меморіал" і ще там іншою публікою, ну і я там був - дискусії розводив. І вже тоді я отримав відповідь на всі часи, яка до цього часу мені пояснює оту черону гниль, що тримається вперто дотепер. Отже один чоловік доводив, що радянська влада чудова і зробила багато доброго, на що я наводи безліч доводів репресій і несправедливості совєтів, масові вбивства і безліч прихованих злочинів. Врешті-решт я дістав того чоловіка і він чесно вигукунув: "А мне нет дела до всего этого - мне было хорошо и я хочу, чтобы и дальше так было!" Огидно, але реальність така, що надто багато подібних червоних трупоїдів ще живе в нашій славній Україні, а це біда для держави і для людей честі, бо з такими яке майбутнє можна збудувати?

*ПОБЕДА* или КОШМАР?

  • 28.04.12, 00:29
 
Пир во время ЧУМЫ. Для ПРИВЕДЕНИЯ К ПРИСЯГЕ НОВОГО *ОМБУТСМЕНА* Властям пришлось произвести всего четыре *ХЛОПКА* в ДНЕПРОПЕТРОВС, ПОЛОЖИТЬ В БОЛЬНИЦУ 29 УКРАИНСКИХ ЛЮДЕЙ. ПОЗДРАВЛЯЕМ? НАХОДЧИВУЮ ВЛАСЬ - ВЫ ПОБЕДИЛИ? А ВЕСЬ УКРАИНСКИЙ НАРОД С НОВЫМ *ЗАЩИТНИКОМ* - ВЛАСТИ. (ФОТО НОВОГО* АМБАЛСМЕНА* умышлено не демонстрирую, ведь он будет озвучивать ШУТА КОЛЕСНИКОВА.
 

Кому потрібна тотальна дибілізація Українців ?

Ви помічаєте як завзято й натхненно проводять політику дебілізації українського суспільства ? Якщо скажете, що так само по собі виходить я дуже здивуюсь низькому рівню Вашого доступу до інформації, Ви ж не заперечуватимете:

1. Реформа освіти не провальна, а дуже успішна якщо метою її є дебілізація молоді. От скажіть навіщо переходити на 12 річний термін навчання ? Пам'ятаю навчався в школі, а потім в ліцеї 11 річну освіту закінчив в 98 році, часу було вагон, завжди ходив на один або два гуртки, гуляв як всі діти, навантаження ніякого в школі й не відчував, то навіщо ще на рік подовжувати термін навчання ? При підході міносвіти останнє десятиріччя до зниження інформаційного навантаження на школяра, зменшенні начитки фактичного матеріалу, розвитку комп'ютерної техніки (в десять раз прискорення й спрощення навчання), знищення навчання та розвиток дітей в гуртках (це 2-3 години в день вивільняється на байдикування чи пиво в кабаку) скорочувати ще рік навчання потрібно (!) а не додавати ще один рік навчання психічно здоровим дітям ?! 

Відміна залишення за неуспішність дітей в попередньому класі (щоб тотальний провал не засвітився) й відміна можливості впливу вчителя на учня, само собою призвела до того що у вчителів опустились руки й неможливо нічого зробити учневі який сміється (або й посилає) з вчителя знаючи, що його переведуть в наступний клас. Також це добре маскування реального стану української освіти й як хитро вчителя викинуто з процесу навчання, от як продумано вдало прибрано всі перепони для успішної дебілізації майбутнього ПРастого електорату.

2. Колосальна дебілізація українського інформаційного простору, більше половини українських каналів працюють без будь якої інтелектуальної нагрузки на глядача (решта з мінімальною) , активно пропагуючи куріння, спиртне, й примітивні інстинкти. Безкорисні шоу де танцють, печуть, показують фокуси та беруться заполонили ефір, от скажіть ВАМ РАНІШЕ БУЛО ЦІКАВО ЯК ВИ ЖАРИЛИ ЯЙЦЯ !? - зараз вся Україна переживає, хіба не дибілізація ? Та сидіть в неті й дивіться все життя "пріколи" як ваша доля бути дебілом, а народ в чому винен ?

На концерті якщо артист не зняв штани а співачка не розділась то це провал, ящо артист не вміє співати то він значить дуже крутий попер чи рипер, культура плінтуса накриває нас з екранів. Стаття нижче тому підтвердження. Новини в Україні це тотальні вбивства, зґвалтування, насилля, таке враження, що не в Україні а в Сомалі живемо.

3. Окремим важливим кроком успішної деградації населення є нищення української історії і культури, а серед молоді це першочергово (совок старше покоління обробив - зек презик тому підтвердження) тому такі напрямки очолюють людці типу Табачнікав - дійсно хороший фахівець по успішній дебілізації, одразу береться за історію, голод заперечується (неуркожай ПРастой), боротьба за незалежність - каллабараціаназм, суцільна меншовартість й смиренність ... Бояться молоді, бо думаюча людина розуміє, що жодна пострадянська країна без люстрації не мала б  економічного розвитку й майбутнього, а це значить кінець заїждженій лебединій комуно-бандитській пісні, как карошо била в савке как плоха чічас, тому що прибалти, поляки тільки з острахом згадують "те карашо в савке"...

4. Політики власним прикладом виховують повагу до низів суспільства та його культури (шансон, мат, брехня, криміналітет, феня) пропагуючи неповагу до людей праці та інтелігенції. Нав'язують домінування примітивних людських інстинктів, страх, жадоба, істерія, хамство, насильство ...

ЧОМУ ВЛАДІ В УКРАЇНІ ТЕПЕР НА ВСІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ПОТРІБНІ ДЕБІЛИ ? (як приклад вибори 2010р., а ви не задумувались хто може голосувати за злочинців.)


69%, 18 голосів

19%, 5 голосів

12%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Недолугий помічник гірше ворога

Тимошенко кто-то "методично избивал" на протяжении полугода - нардеп от Партии регионов Вадим Колесниченко

Або як на сайті polemika.com.ua помагають партії ПРастих данєцкіх пацанов хоч якось надати пристойного вигляду.

Коротко напишу висновок так детально аргументований депутатом Каллісніченком, навіть не висновок а розкриття очей собі й своїм виборцям на ситуацію з здоров'ям засудженої ЮВТ:

- Получается, что "спонтанные синяки" были у Тимошенко минимум с августа. И только сейчас штаб БЮТ "догадался" поставить своему лидеру "правильный диагноз", укутав его в "политическую информационную провокацию". В версии "избиение Тимошенко в тюрьме" многие сомневаются в Украине, но сигнал точно поймали за рубежом. Это означает, что она добилась своей цели. Но до каких пор будут верить в ее ложь?" - спрашивает политик.

От скажіть є в партії ПРастих данецкіх пацанов думаючі люди (назвіть хоч пару)? Я все більше переконуюсь, що їх там взагалі нема, це ж яким потрібно бути генієм-е щоб пів року стверджувати, що ЮВТ здорова й ніяких синяків нема, після визнання наявності синяків на тілі ЮВТ адміністрацією колонії, лікарем в колонії, омбудсменом, заявити, що вона пів року мала синяки в результаті побиття, ну є логіка у дєпутата ?

Що він хотів довести ? Що синяки на тілі це нормально в колонії ? Що синяки ЮВТ фальшиві ? Що синяки від задоволення ? Що ЮВТ обманула відеоспостереження в камері й сама себе регулярно била ?

Що в голові в ПРастого парня, що він намагався донести своїм виборцям, на який рівень інтелекту тоді орієнтована партія ПР, бо я не розумію звинувачень ПРастого парня в сторону своїх вождів, його партія повинна дружно опустити Каллісніченка після цього в рейтингу партійної довіри.

Про писанину на саті  polemika.com.ua я вже писав, ось ще одне джерело натхнення ПР писаки


85%, 11 голосів

8%, 1 голос

8%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.