хочу сюда!
 

Ксюша

38 лет, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 35-45 лет

Заметки с меткой «колесниченко»

"Регіонал" поглузував з опозиції через Кличка

"Регіонал" поглузував з опозиції через КличкаВівторок, 19 березня 2013, 02:30
Версія для друкуКоментарі28

Депутат Партії регіонів Вадим Колесніченко висловив свою думку, чому лідер фракції "Удар" Віталій Кличко не приєднався до опозиційного маршу "Вставай, Україно!".

В ефірі телеканалу ICTV, обговорюючи парламентську меншість, політик сказав: "І що найцікавіше - а в товаришів-то згоди немає. Дві політичні сили "спихають" Кличка на київське мерство. Для чого? Щоб він не заважав на виборах президентської кампанії".

"Ви ж прекрасно розумієте, що таке робота мера міста - це відповідаєш за каналізацію, за дороги, за те, що завжди викликає невдоволення. Тобто, якщо він там всядеться - на президентську кампанію він вже ніколи не потрапить, тому, що невдоволення буде очевидним. Одна справа - говорити, інша - реально працювати", - заявив Колесніченко.

"З місця керівника столиці - так, в європейських столицях стартують на президентських компаніях, але для цього потрібно хоча б дві каденції відпрацювати, щоб тебе побачили як господарника... Але Кличко пручається - (от) чому його не було на всіх цих спільних акціях", - вважає політик.

"Чому він спортивним змаганням зі своїми приятелями-боксерами віддав більшу перевагу, ніж видатній акції гніву і протесту України? Тому, що він до неї так і ставиться, розуміє, що цей спектакль бутафорний. І він намагається зберегти своє обличчя європейського політика", - заявив Колесніченко.

"Тим більше, він розуміє, що ні з Яценюком, ні з Тягнибоком йому не по дорозі. Тому, що Тягнибок вже сказав, що на вибори буде йти сам. Він ні з ким узгоджувати свої питання не буде", - додав регіонал.
 
"Тому проблеми не в нас (провладної більшості). Ми сьогодні намагаємося добитися тільки одного - щоб парламент почав працювати", - заявив депутат.

Водночас депутат від ВО "Свобода" Юрій Михальчишин сказав, що на завершальній акції "Вставай, Україно!", Яка пройде в Києві 18 травня, опозиціонери очікують побачити більше 50 тисяч осіб.

Українська правда

Все про: КличкоТягнибокЯценюкПартія регіонів

http://www.pravda.com.ua/news/2013/03/19/6985821/

Колесниченко возглавил парламентское антифашистское объединение


Сегодня, 10 января 2013 года, в Верховной Раде Украины Главой парламента В. Рыбаком было объявлено о создании межфракционного депутатского объединения «Международный антифашистский фронт».

 В состав депутатского объединения вошло около тридцати Народных депутатов Украины. Председателем избран Народный депутат Украины Колесниченко Вадим Васильевич. 

 Как сказано в заявлении о создании Международного антифашистского фронта: мы, народные депутаты Украины, представители разных политических сил, представленных в Верховной Раде Украины, опираясь на Конституцию Украины, выбор нашего народа, ментальность, историю, опыт величественных побед и свершений, волю подавляющего большинства наших избирателей и граждан Украины, заявляем о создании межфракционного депутатского объединения «Международный антифашистский фронт».

 Заявляем о наличии у нас политической воли на конституционное, юридическое, представительское обеспечение:

 - взаимодействия с международными и европейскими парламентскими, политическими и судебными структурами с целью обмена информацией о состоянии дел с распространением неонацизма и реабилитацией коллаборационистов (пособников) фашизма (неонацизма);

 - мониторинга неонацизма - сбора и обработки информации, подготовки докладов для ООН, Совета Европы, Евросоюза, ОБСЕ о состоянии дел в различных странах мира;

 - выявления проявлений неонацизма, расизма, ксенофобии, нетерпимости в общественной жизни отдельных стран, а также центров поддержки и источников финансирования организаций, проповедующих неонацизм;

 - объединения лучших механизмов и методик гражданской борьбы с возрождением нацизма и попытками пересмотра истории;

 - анализа законодательной базы и правоприменительной практики по вопросам героизации неонацизма и его пособников, разжигания межнационального и межрелигиозного раздора;

 - пропаганды антифашистской идеологии, межконфессионального и межнационального сотрудничества во всем мире;

 - недопущения искажения истории с целью героизации преступлений нацистов или деятельности их пособников в оккупированных государствах;

 - судебное преследования лиц, причастных к военным преступлениям в годы войны или к пропаганде нацистских идей.

 Об этом информируем наших избирателей, депутатов Верховной Рады Украины, политические партии, общественные организации и весь украинский народ.

 "Русскоязычная Украина"

Со списком объединения ознакомилась бы с большим удовольствием.

Нечисть у Верховній Раді


1


Колесниченко і Онищенко б'ють ногами депутата Олега Медуницю.



Об'єднана опозиція вимагає від Генпрокуратури розслідувати побиття регіоналами опозиційного депутата Олега Медуниці у сесійній залі
Більше читайте тут: http://tsn.ua/politika/opoziciya-prosit-pshonku-pokarati-kolesnichenka-yakiy-pobiv-nogami-medunicyu.html

Другий день засідання Ради також минув у бійках_21
Другий день засідання Ради також минув у бійках_2
Другий день засідання Ради також минув у бійках_18


Вадим Колесниченко. Сделать невозможное.

Принят законопроект №9073 «Об основах государственной языковой политики».

Это было действительно невозможно.

В.Колесниченко с фракцией Партии Регионов показал образец умения достигать поставленных целей.


Мелкий обыватель слёзно скулит из-за бессилия добиться собственной правоты, положенной ему ПО ЗАКОНУ. Дескать, невозможно жить, взяточничество и чиновничий произвол.

Вадим Витальевич Колесниченко добивался законодательного закрепления прав своих избирателей.

А препятствовал ему не просто произвол, а ПРЯМОЕ ПРОТИВОДЕЙСТВИЕ людей власти и ОТСУТСТВИЕ ЗАКОНА в принципе. (В масштабе обывателя – прикиньте шансы на успех приватизации куска земли под гаражом, когда тебе противодействует зампред райисполкома!)


С 2010 года наблюдатели снисходительно  комментировали, что, дескать, ПР опять развел свой электорат очередным обещанием дать равные права русскому языку. У них, дескать, нет нужного количества голосов и законопроект не соответствует Конституции, потому волноваться не о чём. Когда С.Кивалов-В.Колесниченко зарегистрировали свой законопроект, болото заволновалось смрадными пузырями , но оставшихся верным  националистическим заблуждениям  людей взвинчивали  эмоционально- абстрактными воплями «Слава Украини!», успокаивали рассуждениями о неизменности норм Конституции и информацией о том, что законопроект был раскритикован Венецианской комиссией.

Мещанин бы сдался; Вадим Колесниченко продолжал действовать и двигал законопроект через рогатки парламентских комиссий. Характерно для него – он не ругал действующую власть и не швырялся озлобленными выкриками.  Он просто излучает позитивность и сохраняет способность рассуждать здраво и даже с долей мягкого юмора по любому поводу.

И вот 29 мая, законопроект № 9073 в порядке регламентной процедуры был поставлен на голосование.  Драку по этому поводу показывали все телеканалы. (Кстати – это показательно и постоянно: партии прооранжевого толка, называющие себя демократическими, а власть – бандитской, отстаивают свои взгляды брутально-кулачными способами и запугиванием.  Именно НУНСовцы ломают оборудование зала, бросаются с кулаками и стульями, когда мало слов для диалога. Именно НУНСОвцы исключают из фракции своих депутатов за выражение теми своих гражданских взглядов, не совпадающими с мнением вождя. Думается, будь побольше власти – они бы репрессировали отступников вместе с семьями.

А т.н. «бандиты» - с пониманием относятся к коллегам-регионалам, не голосующим за «линию партии» : не голосуешь – значит есть причины.  А остракизма и репрессий к таким депутатам – не допускают.)

Так вот: драку затеяли именно потому, что вообще никаких аргументов против принятия законопроекта №9073 не было. Внятных аргументов – никаких. А психика человеческая так устроена, что если жизнь идет не так, как мечталось, очень хочется кого-то ударить.

Вадим Колесниченко, вопреки «Славе Украини» и утешительным прогнозам о «принципиальной невозможности» тернистый путь прошел и остановился в шаге до Победы. Потому сторонники цивилизованности порвали на нём рубашку и наставили синяков. И обещали взорвать Раду. И УБИТЬреально убить! – депутатов и расправиться с семьями депутатов ПР, проживающих в западных областях страны, если те проголосуют за поддержку законопроекта. Это обещают сделать у-ме -рен- ные НУНСОвцы. Попытайтесь сравнить, что сделают крайне правые тягнибоковцы, получив толику власти. (Уже делают. За прослушивание «Русского радио» водителей лишают права на профессию. За поддержку русского языка – «надо рвать головы и резать языки».  Именно так.  Пламенные фарион не заморачиваются конституционными  правами граждан и компактный ГУЛАГ  им. Бандеры  для врагов народа  краины организуют быстро).


И вот невозможный законопроект принят.

Бушуют страсти, режут слух вопли проигравших, но это не отменяет факта Победы. Без драк под стенами и в стенах Рады, без разгонов демонстрантов водометами и газами, не дав повода оппозиции кричать о репрессиях – принять закон, формально соблюдя все процедуры.

Я восхищен и очарован изяществом и способом решения. А главное – способностью Личности преодолеть любые противодействия. Умении ДУМАТЬ и НАХОДИТЬ РЕШЕНИЯ. Дойти до цели, сохраняя при этом оптимизм, веру и человеческое достоинство.


Знаете, именно эта Личность,  Вадим Колесниченко, способен действенно представлять интересы своих избирателей в Раде. Правда-правда: разуверившимся обывателям стОит поддержать его. Поддержать Бога в лице «сына человеческого», который делает запредельное.

Но проигрыватели ставят на проигравших. На напыщенную и лживую «оппозицию». На националистов с их уголовно-террористическими замашками. На мазохистов, которые снова бормочут о том, что «может Литвин не подпишет? Может Президент наложит вето?»

Проигравшие получают свое удовольствие от оправданий – пусть их.

Теперь, по свершившемуся факту невозможного  снова обозреватели талдычат, что регионалы развели свой электорат, впарив им неполноценный закон. Русский язык станет региональным, а обещали – государственным.  Где статус второго государственного?

Будет.

Поскольку т.н.«бандиты» в отличие от пламенных фарион и прочих приверженцев революций – процедурники и действуют по закону, то сперва сделают требуемое конституционное большинство в новой Раде, потом разработают проект новой Конституции, всесторонне обсудят его и – по регламенту! – постатейно проголосуют и снова сделают невозможное – русский язык вторым государственным.

Потому что так записано  в Программе партии. А регионалы - ответственные люди,  живут реальной жизнью. Напрасно не обещают, а обещанное – делают.

И если бы 20% граждан страны трудились, как трудятся бандиты – рискуя головой, отвечая за слова, то жизнь в стране изменилась к лучшему еще в прошлом году.


А пока – возвращаюсь к решению моих деловых задач. В качестве мотиватора преодоления трудностей я заказал себе портрет В.Колесниченко – повесить в рамке над столом.

Ведь смог же Человечище? Смог. Победил.

Значит, смогу и я.

Сможешь ли ты?

Не чіпайте мене...

          Хочеться кричати, щось доводити, переконувати, бити по мордасам...не буду. Кому доводити? Кого переконувати? Колеснікова? Пробачте, я себе ще поважаю. 
          Та і він ні до чого. Це просто брудна ганчірка для підлоги.Боксерська груша, для тих, хто все ж таки не може втриматися.
          А керівництво цим жахливим процесом відбувається з двох  центрів.Головний, з Межигір'я, з логова помийного хробака, і, направляючій, з Кремля, той що весь час тулиться до нас, "братским народом" обзиває.
          Якби у нас була наша влада, то той, "братскій", угро-фінській народ, ми би давно вже послали куди подалі. Вірніше, не народ, а таку саму, як у нас, зграю його керманичів. Що в них, що в нас, владу захопили комунобандити. Тільки там комунобандити кадебістського (читай, гестапівського), розливу, а в нас, банальні уркагани, також з комуняцкого середовища, тільки дрібніші, в минулому шестірки та стукачі.   Мета, що в тих, що в наших, однакова. Перше, це красти, без зупину, і друге, не віддавати владу. Тому що тоді, прийдеться красти тільки у сусіда по камері.
          Звідси і всі ці танці з мовою.
          І я не вірю, що у Хутін-пуя імперській зуд відбувається.Просто йому потрібне гарматне м'ясо для його "переможних войнушек", та раби, які би працювали задарма. Ну і труба, як же без неї. Хоча, можливо з подібних причин, і створюються імперії.
          Не буду перераховувати всі ознаки держави, всі і так знають, що власна мова є однією з них.
          Тут треба віддати належне нашій нації.Мабуть нема в світі іншої держави, мову якої, на протязі чотирьохсот років постійно намагалися би знищити. Але, навіть під час повної окупації України, нічого з цього не виходило.
          Зараз Україна також окупована де-факто, де-юре, ні. І ось ці, фактичні окупанти, знов взялися за старе. Звісно, вони знають гіпотетичні наслідки цієї афери, але іншого виходу в них нема. Треба лізти у пащу лева. З одним мільйонним шансом вижити. Але, інший варіант, і цього шансу не дає.
          Що нам робити? Ну, якби все залежало від мене, і якби я знав, що у разі мого приходу до Банкової з залізякою, що пуляє кулями, все вирішиться, то я давно би це зробив. Але я пам'ятаю, що для мене моя мова, і  маю надію, що не я один це пам'ятаю.


           Звісно, хотілося би, щоб на захист нашої мови вийшли мільйони, але цього поки не відбувається. Здебільшого всі чомусь думають, що вони нічого не доб'ються. Це хибна думка. Треба розуміти, що окупанти знаходяться на чужій землі, на нашій землі. В них нема духовних пріоритетів, нема коріння на нашій землі. Вони можуть захищати тільки награбоване ними, свої тимчасові цінності, які не мають сакральної ваги.
          На відміну від них, у нас є наша країна, наша мова, наша традиції. Все це створює дух нації. І він є в кожному українцеві. Це робить нас непереможними. І не важливо, хто ти, чоловік, чи жінка, могутній за статурою, чи слабкий, важлива присутність духа, яка сильніша за численні загони мусоров, сильніша за бомби, ракети, та інше залізяччя. Прикладів тому, в історії людства безліч. Не буду наводити гучні, та всім відомі факти, згадаю тільки про більш близький нам образ, який чудово описав у "Рассказе про студента и водолаза" М.Зощенко. Тому, кожній людині під силу будь-що, головне, знати, за що вона бореться, та мати силу духа.
          І хоч ці, малочисельні мітинги, не створюють ніякого враження на оскаженілу зграю клептоманів, на них все рівно треба виходити. Виходити з розумінням, що це тільки початок, і справжня боротьба ще попереду. Мета її не тільки в захисті нашої мови, а в усунення від влади цього окупаційного режиму. Ось, коли ми будемо стояти перед дверима межигірського сортира, та чемно стукати, і просити злізти з золотого унітазу енакієвського щура, ось тоді і можна буде вважати, що справу зроблено, і ми можемо нарешті почати розбудовувати свою країну, для себе.
           Ну, і ось деякі асоціації, навіяні мені цим, прости Господи, язиком -

Недолугий помічник гірше ворога

Тимошенко кто-то "методично избивал" на протяжении полугода - нардеп от Партии регионов Вадим Колесниченко

Або як на сайті polemika.com.ua помагають партії ПРастих данєцкіх пацанов хоч якось надати пристойного вигляду.

Коротко напишу висновок так детально аргументований депутатом Каллісніченком, навіть не висновок а розкриття очей собі й своїм виборцям на ситуацію з здоров'ям засудженої ЮВТ:

- Получается, что "спонтанные синяки" были у Тимошенко минимум с августа. И только сейчас штаб БЮТ "догадался" поставить своему лидеру "правильный диагноз", укутав его в "политическую информационную провокацию". В версии "избиение Тимошенко в тюрьме" многие сомневаются в Украине, но сигнал точно поймали за рубежом. Это означает, что она добилась своей цели. Но до каких пор будут верить в ее ложь?" - спрашивает политик.

От скажіть є в партії ПРастих данецкіх пацанов думаючі люди (назвіть хоч пару)? Я все більше переконуюсь, що їх там взагалі нема, це ж яким потрібно бути генієм-е щоб пів року стверджувати, що ЮВТ здорова й ніяких синяків нема, після визнання наявності синяків на тілі ЮВТ адміністрацією колонії, лікарем в колонії, омбудсменом, заявити, що вона пів року мала синяки в результаті побиття, ну є логіка у дєпутата ?

Що він хотів довести ? Що синяки на тілі це нормально в колонії ? Що синяки ЮВТ фальшиві ? Що синяки від задоволення ? Що ЮВТ обманула відеоспостереження в камері й сама себе регулярно била ?

Що в голові в ПРастого парня, що він намагався донести своїм виборцям, на який рівень інтелекту тоді орієнтована партія ПР, бо я не розумію звинувачень ПРастого парня в сторону своїх вождів, його партія повинна дружно опустити Каллісніченка після цього в рейтингу партійної довіри.

Про писанину на саті  polemika.com.ua я вже писав, ось ще одне джерело натхнення ПР писаки


85%, 11 голосов

8%, 1 голос

8%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

«Свобода слова» Савика Шустера за 5 лет принесла колоссальный

«Свобода слова» Савика Шустера за 5 лет принесла колоссальный




Бедный Вадик, бедный Вадик....

Никак вавка в голове не заживет....

73%, 11 голосов

27%, 4 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

На кого карикатура?



0%, 0 голосов

20%, 2 голоса

0%, 0 голосов

80%, 8 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Герой Вадим Колесніченко .

Олександр Михельсон.

"Не потрібно натужно святкувати те, чого немає". Так народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко сказав про День Незалежності України. Хто як, а я схиляюся перед хоробрістю цієї непересічної людини.

"На сьогодні в Україні є важливіші пріоритети – боротьба з бідністю, розв'язання соціальних проблем... Незалежність нічого не принесла, тільки двадцять ркоів проїдалось те, що отримали від СРСР", – висловився пан Колесніченко в рамках експертного опитування щодо скасування військового параду на День Незалежності (опитування проводилось Дніпропетровським філіалом Інституту Горшеніна). Пан Колесніченко – героїчна людина, від сьогодні я не втомлюватимусь це повторювати. Подумайте самі. Вся країна, незалежно від політичних поглядів і ставлення до української державності, прекрасно розуміє, про кого говорить депутат Колесніченко. Хто конкретно двадцять років "проїдав" не лише те, що залишилось від СРСР, а й те, що, хай там як, створювалось протягом цих років українським народом? Може, це не однопартійці відчайдушного депутата витискали й продовжують витискати останні соки з власних співгромадян, отримуючи надприбутки за рахунок низьких зарплат і відмови від модернізації створених тим самісіньким СРСР заводів? Може, це не вони, за даними абсолютно всіх рейтингів, розбагатіли за два попередні роки, протягом яких решта українців побіднішала? І ясно ж, чому розбагатіли: гроші з наших кишень у буквальному розумінні слова перетекли до їхніх. [ Читати далі ]

Кадровая революция Януковича

Януковичу лично придется взбунтоваться против собственной челяди.

Мистические, знаковые события в стиле Булгакова стали происходить в рядах регионалов.

То депутат Колесниченко заявляет, что госдеп США обкурился и обдолбался, то советник Президента Герман обвиняет государственный департамент США в неосведомленности и непрофессионализме по отношению к Украине, то члены Партии регионов во главе с руководителем Черновицкой райгосадминистрации избивают битами простых рыбаков, «великолепный» полет на «Ламборджини» прямо в стенд со взлетевшими ценами на бензин со смертельным исходом совершает депутат-регионал, государственный мультимиллинер Лисин, то глава управления регуляторной политики Бродский фактически становится совестью правительства, обличая и неблагодарный народ, и журналистов. Апогеем становится покупка самого дорогой квартиры в Лондоне любимцем Януковича – Ахметовым, всего за 200 миллионов долларов без ремонта, а Азаров рекомендует всем брать лопаты и копать.

И все это кадры Президента. И позорят они не лично себя, а именно Виктора Федоровича Януковича.

Не знаю, каким он видит себя со стороны, но воспринимают его люди через эти знаковые события, происходящие последнее время практически каждый день. Поэтому Януковичу нужна кадровая революция, причем достаточно жесткая, иначе все эти стихийные разбушевавшиеся нувориши просто потеряют контроль над государством.

Какая разница, что говорят Чечетов, Бродский, Тигипко, если все, что они говорят, не воспринимается как осмысленная речь? Какая разница, как отбеливает Януковича Герман, или как ведет образовательную политику Табачник? Ведь у них просто нет кредита доверия.

Кадровая революция Януковичу нужна еще и потому, что в само государственное устройство нужно вносить революционные перемены. У него просто нет выбора, иначе его ждет народный бунт.