Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто хоче жити в іншій Україні! Україні, де вартують справжні людські цінності:чесність, порядність, любов. Де шанується культурна та історична спадщина, де люди з шаною ставляться до природи та рідного краю.

На жаль, політика в житті нашої країни є визначальною і риба гниє з голови. Протиріччя між особистими інтересами кубла олігархів і стратегічними інтересами українського народу стали несумісними. Вони є фундаментальними, ціннісними.
Україні потрібна правова держава з опорою на громадянське суспільство. Натомість олігархам потрібна поліцейська держава з опорою на сексотів-пристосуванців.
Україна має будуватися на двох базових цінностях: Україна є самостійною суверенною державою та Україна шанує європейські цінності і впроваджує європейські стандарти.
Натомість олігархи своїми діями позбавляють Україну самостійної політики, перетворюють на васала іншої держави, впроваджують в Україні авторитарно-репресивний політичний режим.
Україна повинна будувати свою економіку на конкурентних ринкових засадах. Олігархи знищують засади конкуренції в економіці України, монополізують стратегічно важливі сектори економіки країни.

Тим не менше, наше життя є різнобарвним, а людині притаманне відчуття прекрасного, то ж не хотілося б, аби дописувачі обмежувались суто політичною проблематикою :)
Дописувачем може стати той, хто поділяє наші цінності і пише на українську тематику.

Хочеться наголосити, що засади модерування цього співтовариства є абсолютно прозорі і демократичні, модератори можуть змінюватись за волевиявленням дописувачів.
Вид:
короткий
повний

Твоя Україна

Союз мертвецов.

Именно интересы сохранения системы заставляют сплотиться таких разных – и таких одинаковых – людей, как Янукович, Ющенко, Тигипко или Азаров. Это не они защищаются – это она защищается. Это мертвое тянет живое на дно.

Вряд ли показания бывшего президента Украины Виктора Ющенко на судебном процессе против бывшего премьер-министра Юлии Тимошенко можно назвать большим откровением: отставной политик просто повторил заявления, которые и он, и представители его ближайшего окружения делали в период обострения отношений между Ющенко и Тимошенко в последний период пребывания Виктора Андреевича на посту главы государства. Другое дело, что в душном зале суда эти заявления выглядели совсем иначе, чем в период войны президента и премьера. Ющенко пришел на политический процесс – но предпочел этого не замечать. Говорить о политической позиции бывшего президента пришлось его пресс-секретарю – но даже попытки оправдать Ющенко подразумевают, что он относится к судебному процессу против Тимошенко серьезно – как суду, а не как к судилищу.

Собственно, именно такой позиции от Ющенко я и ожидал – он сделал выбор, предопределенный всей его предыдущей политической биографией, убеждениями и интересами. И не он один. Думается, совершенно не случайно именно сейчас прошла совместная пресс-конференция премьера Николая Азарова и одного из его заместителей Сергея Тигипко – пресс-конференция, в ходе которой было объявлено о грядущем слиянии Партии регионов и «Сильной Украины». Почему же обычно осторожный Тигипко пошел на столь решительный шаг – уничтожение собственной политической силы и расставание со сторонниками, которые видели в нем альтернативу Януковичу и Азарову, в крайнем случае их коалиционного партнера, но не подчиненного – именно сейчас?

Фото: Макс Левин

На это есть серьезные основания. Арест Тимошенко провел в украинском политичеком лагере линию разлома, которую не возможно будет уже ничем заполнить, которая не подразумевает компромиссов и ситуативных коалиций времен 2004-2010 годов. Остаться на политической сцене сможет только одна группа людей – либо те, кто приняли решение об этом аресте, не протестуют против него, поддерживают его своими показаниями – либо те, кто против этого ареста протестует.

Опять-таки, стоит в который уже раз повторить, что речь тут вообще не идет ни о личности Тимошенко, ни о подробностях соглашений, согласованных ею с Владимиром Путиным. Речь идет о самой идее судебного процесса как средства для установления политической монополии и расправы над конкурентом. Тимошенко может нравиться или не нравиться, газовое соглашение может считаться единственно возможным в обстоятельствах, сложившихся на момент его подписания – или непродуманным и некомпетентным, но всё это не имеет никакого отношения к суду. Те, кто это понимает и пытается остановить – думает о будущем Украины. Те, кто считает, что все происходит как надо, тянет страну в прошлое – и неважно какими мотивами он руководствуется, желанием сохранить и упрочить власть, понизить цены на газ или просто ненавистью к Тимошенко. Это касается и политиков, и журналистов, и общества – нужно просто понять это и хотя бы перестать улыбаться и пожимать руку тем, кто оправдывает беззаконие, рассказывает о «чужой войне» или произносит схожие подлости или глупости, в зависимости от развития своего интеллекта и своих нравственных качеств.

Янукович не делает ничего особенного – он действует ровно в парадигме правил игры, принятых в политической системе, созданной и выпестованной Леонидом Кучмой. Ющенко – чтобы там не думали о нем в 2004 году его сторонники, предпочитавшие закрывать глаза на «отдельные недостатки» новоявленного спасителя нации и восхищавшиеся его показной «украинскостью» – плоть от плоти этой системы, один из ее создателей и строителей. Он хотел – но по известным причинам не мог – быть таким правителем как Янукович и именно поэтому с легкостью шел на ситуативные союзы с теми, кого еще недавно называл бандитами и фальсификаторами. Тигипко – один из важных чиновников этой системы, работавший в ней с первых дней ее строительства.

Система сбоит – и может устоять, только вооружившись, только создав в стране режим безальтернативной диктатуры. Именно интересы сохранения системы заставляют сплотиться таких разных – и таких одинаковых – людей, как Янукович, Ющенко, Тигипко или Азаров. Это не они защищаются – это она защищается. Это мертвое тянет живое на дно.

Можно задаться вопросом: а разве Тимошенко – не порождение этой системы? Ну, во-первых, она всегда была чужой для большей части этих людей. Во-вторых, сейчас это не очень важно. Даже если считать, что она хотела не изменить страну, а лишь возглавить систему, сегодня они судят ее – а не она их. И это они пытаются лишить сограждан любой альтернативы – до момента, когда начнут воевать между собой, сажать и отстреливать друг друга. Но это, конечно, тоже не альтернатива, это просто разборки внутри отжившего.

Может ли выиграть этот союз мертвецов? Да, может – но это будет означать, что и Украина еще пару десятилетий будет мертвой, нищей и обреченной страной, из которой будет бежать все молодое и талантливое, в которой будет процветать все кондовое и безнравственное. Это и есть настоящая цель нового союза, которая вряд ли совпадает с желаниями и мечтами украинского народа.

Виталий Портников Виталий Портников

главный редактор и телеведущий канала TBi

Увага! Донецький сценарій у Києві!

  • 18.08.11, 22:11
На Троещине быки в спортивных костюмах снесли детскую площадку

17 августа на Троещине началась застройка территории, которую в течение нескольких лет защищают местные жители. Площадка находится на бульваре Владимира Высоцкого. Кроме строителей, на площадку прибыли около сотни "крепких парней".
троещина

"Приехали несколько микроавтобусов и привезли около 100 "качков", - рассказала местная жительница Надежда. - Окружили территорию по периметру. Никого не пускали, только строителей в спецодежде. Поставили железный забор. Все произошло быстро. Я пыталась не допустить, чтобы заехал на территорию "КамАЗ". Так один из "качков" вытолкнул меня силой. Бабушку, которая сидела на площадке, просто подняли и вынесли. "Качки" сами признают, что не из Киева, деньги таким образом зарабатывают".

Жителям обещали построить здесь площадка для детей, на билборде повесили соответствующую рекламу.

"Нас просто обманули. У меня 5 внуков. И не знаю, где с ними гулять. На соседней детской площадке дети стоят в очереди, чтобы покататься на качелях. Обидно за детей. Нам документы на разрешение не показали", - продолжила она.

Представитель "Киевгорстроя", говорит, что разрешения у них есть.

"Есть разрешительные документы на строительство комплекса объектов социального и торгового назначения и двух жилых домов. Нам предоставлено право определять очередность. И мы начинаем строительство двухэтажного торгового центра. У нас есть все соответствующие документы, которые мы имеем уже три года: разрешение на выполнение строительных работ, договор аренды и все остальные, которые необходимы", - рассказал заместитель начальника управления организации строительства холдинговой компании "Киевгорстрой" Олег Шевченко.

По его словам, действующий закон не предусматривает согласование разрешения с местными жителями.

"В 2007 году, когда было общественное слушание, был выдан протокол. Соответствующий протокол у нас есть", - добавил он.

Он отрицал все стычки с местными жителями, а "качков" назвал обычными работниками.

"Это работники МЖК1 - они будут строить торговый центр", - отметил он.

Когда забор полностью установили, с десяток "качков" запустили на территорию. Те установили большую палатку. На территории работает кран, несколько экскаваторов. Работники вырубают деревья.

Местных жителей собралось немного, поскольку никто не знал, а большинство пошло на работу.

Фото http://gazeta.ua

троещина

троещина

троещина

 

троещина

троещина

троещина 


На Троєщині незаконні забудовники арматурою проламали жінці голову

Мешканці проспекту Маяковського на Троєщині в Києві збираються на допомогу постраждалим під час мирного зібрання громадян, які протестують проти незаконної забудови.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ з посиланням на прес-службу Штабу оборони Києва.

Сьогодні, 18 серпня, на акцію зібралося близько 500 мешканців мікрорайону, половина Деснянського райвідділу міліції і до 200 чоловік з боку забудовника.

Останні застосували проти учасників мирного зібрання сльозогінний газ, порошкові вогнегасники, потім почали жбурляти в людей каміння, а наостанок вискочили із залізними арматурами в руках і кинулися бити мирних жителів. Одному чоловікові і одній жінці проломили голови.

На місце подій прибули представники районної держадміністрації та намагаються довести, що дії охоронців забудовника були правомірними.

Мешканці мікрорайону люто лаються з ними, звинувачуючи в отриманні ділянки незаконним шляхом.
http://www.gazeta.ua/articles/np/_na-troeschini-nezakonni-zabudovniki-armaturoyu-prolamali-zhinci-golovu/395752

========

Милиция рыскает среди участников акции, пытаясь найти и задержать ее организаторов и представителей общественных организаций, помогающих гражданам Украины отстаивать свои законные права. http://censor.net.ua/news/178944/aktsiya_na_troeschine_pererastaet_v_massovye_besporyadki

Стан здоров"я Тимошенко різко погіршився

  • 18.08.11, 22:01


Партія "Батьківщина" має намір звернутися до всіх демократичних організацій та дипломатичних установ із заявою про те, що життю Юлії Тимошенко загрожує небезпека. 18.08.2011
===============
Поведінка судді Кірєєва і його вперте небажання допускати лікаря до заарештованої, який міг би зробити аналіз крові Тимошенко, є більш ніж загрозливим.

Єднаймося і покажемо у День Незалежності що ми не бидло

  • 18.08.11, 19:02

збільшити

Якщо ти громадянин, то роздрукуй і пошир серед друзів та родичів.

Український правопис - давніший за російський

Натрапив га цікаву статтю
Нас вважають придатком, окраїною, "меньшим братом", будучи насправді лише невдалим, частковим нашим потомком. 
Схоже на комплекс меншовартості, який переріс в імперскі потуги. Але ж з кожним роком випливає інформація яка все більше і більше дає нам зрозуміти, хто насправді є "старшим братом" і наскільки міцне те "братерство".

Чехия начала процесс международной изоляции Януковича.

 
 (голосов: 0)
 

   Вице-премьер и министр иностранных дел Чехии Карел Шварценберг заявил, что новый посол этой страны в Киеве прибудет в украинскую столицу с письмом, в котором будет содержаться критика действий властей по отношению к бывшему премьер-министру страны Юлии Тимошенко.

   «Как торговые, так и политические нравы в Украине весьма отличаются от общепринятых», - отметил чешский вице-премьер, комментируя это письмо. Глава чешского внешнеполитического ведомства отметил, что эта действительность не связана с виновностью или невиновностью Тимошенко - а тем, «как проходит суд, как относятся к демонстрантам, и это все вызывает у нас большие опасения».

   Отношения между Прагой и Киевом испортились еще до начала судебного процесса над Юлией Тимошенко, когда в Чехии решили предоставить убежище бывшему министру экономики Украины Богдану Данилишину.

   В Киеве тогда предпочли не понять, что имеют дело не просто с решением соответствующих инстанций в Праге, а с общим настроением в Европейском Союзе, где не стали верить в объяснения Виктора Януковича и его окружения относительно непримиримой борьбы с коррупцией, начатой новой властью.

   Более того, украинское дипломатическое ведомство, проявив воинствующий непрофессионализм, пошло на высылку из страны чешских дипломатов, публично обвиненных в шпионаже. Результатом стала высылка украинских дипломатов из Праги и затягивание украинским МИДом сроков выдачи агремана новому послу Чехии.

   Но, как видим, Чехия вовсе не захотела понимать «прозрачные намеки» дипломатов Януковича - и в результате министру иностранных дел Украины Константину Грищенко, считающемуся в СМИ одним из главных лоббистов интересов пресловутой группы «РосУКрЭнерго» в украинском руководстве, придется выслушивать неприятные для себя слова чешского коллеги. И вновь пытаться убедить президента Януковича, что речь идет исключительно о «плохом поведении» чехов - а остальные европейцы готовы мириться с внутриполитическим курсом украинского лидера.

   Но, в отличие от истории с убежищем Данилишину, теперь шило не утаишь даже в мешке для Януковича. Западные правительства одно за другим выступают с заявлениями, которые осуждают действия украинского руководства, представители дипломатического корпуса в Киеве - начиная с американского посла - требуют встречи с Тимошенко.

    Януковичу пришлось отвечать и на публичное послание своего чешского коллеги Вацлава Клауса, усомнившегося в объективности украинского правосудия. И это только начало процесса, который не может не окончится международной изоляцией украинского президента, явно не рассчитавшего последствия своих действий по установлению режима безальтернативной личной власти в стране.

 Виталий ПОРТНИКОВ

Джарти: версія...

 UAINFO

     Вслед за президентом Абхазии Сергеем Багапшем московские врачи-вредители отправили на тот свет и премьер-министра Крыма Василия Джарты. Как и предшественник, Джарты скончался не на операционном столе (престиж российской медицины не пострадал), операция прошла успешно, пациент умер. Об этом сообщает [info]vintovkin. Автор пишет, что деятельность Джарты в Крыму никак не устраивала Кремль.

 «Джарты сильно ограничил деятельность промосковских организаций, в которые традиционно вкладывается Кремль для того, чтобы поддерживать напряженность в Крыму. Джарты не спешил отдавать свой Крым Москве в придачу к военно-морским базам».

   Москва давно славится традициями своей медицины еще со времен знаменитого дела «врачей-вредителей». Даже главный конструктор Сергей Королев скончался от того, что «при удалении полипа из заднего прохода ему повредили крупный кровяной сосуд и не смогли остановить кровотечение». Каждому, кто изучал анатомию на первом курсе, известно, что от заднего прохода до крупных кровеносных сосудов даже резекционным ножом резать и резать. Не говоря уже о петлевом ноже, которым положено вырезать такие полипы.

Операцию Королеву проводил лично тогдашний министр охраны здоровья. Возможно, и ныне премьер-министра оперировал не простой хирург, а лично российский премьер-министр? Он так любит все делать сам!

Джарты скончался в крымском пансионате «Глициния», где проходил реабилитацию.

Хтось хоче скупити усю землю.

Анатолій Гриценко  впевнений, що земельна реформа матиме негативні наслідки.

   "Прості громадяни, навіть фермери, що працюють на землі, не мають достатньо коштів для її купівлі після запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення. Її скуплять ті, хто має "шалені" гроші", - сказав Гриценко. За його словами, усі соціологічні опитування показують, що 70-90% громадян виступають проти земельної реформи.

   "Ключова причина – недовіра до влади. Вперше людей обманули у 1992 році. Тоді за одну ніч вони втратили всі свої заощадження і дотепер не можуть їх отримати. Вдруге обманом стала приватизація державних підприємств. Таку саму несправедливість від влади люди очікують і сьогодні", - зазначив Гриценко.

   "Під час парламентських слухань земельної реформи лише одна людина виступила на її підтримку, а відповідний законопроект все одно внесли на розгляд Верховної Ради. Це означає, що хтось уже нагострив вуха і хоче ту землю скупити. Вона не потрібна їм, щоб підняти українське село. Для них важливий лише швидкий прибуток від вирощування рапсу чи соняшнику", - наголосив Гриценко.

Чому я вірю в Україну.

Арсеній Яценюк.

   Ми уникли воєн, ми прощаємося з радянським менталітетом, ми виростили покоління, яке не заженеш в колгосп і найголовніше - ми усвідомлюємо: нині в Україні остання радянська влада.

   Англійською мовою бездержавні народи визначаються як «не представлені». Не представлені на політичній карті, не представлені в історії… Жорстко, але влучно. Понад триста народів сучасного світу є "не представленими"; багато хто з них змагається за свою державність, часто – зі зброєю в руках. І українцям Незалежність не дісталась "даром". Про "даром" - чи не найпідліший з-поміж антиукраїнських міфів. Він сконструйований, щоби викреслити з колективної пам’яті українські визвольні змагання 1917-1921 років, масові виступи селян проти білих і червоних, спалені селянські республіки, відчайдушний спротив колективізації, який був приборканий Голодомором, повстанський рух 1940-х,  знищених у таборах дисидентів, шістдесятників… Тієї одержимості, за яку нас глумливо обізвали "самостійниками", того прагнення брати безпосередню участь у справах світу, а не бути постачальником ресурсів для інших, посідати місце в історії, а не лише на карті, - усього цього з нас так і не витравили. Навіть ціною мільйонів виморених голодом, вбитих на громадянських і світових війнах, на порогах своїх хат й на чужині, замордованих і зниклих безвісти у геноцидному ХХ столітті. Не витравили, і це перше, чому я вірю в Україну.

   СРСР надірвався, програв глобальне змагання і почав розкладатися. Але якби Україна не здвигнулася, він гнив би хтозна скільки, отруюючи все навколо себе. Україна відіграла величезну роль у відносно мирному демонтуванні Радянського Союзу; вона відвернула так впевнено пророковані їй війни на релігійному й етнічному ґрунті, збройні сутички і масові безлади. Навіть під час найбільш масових і рішучих протестів ми не били вітрин, не палили автівки й не грабували магазини. Попри все, ми довели свою здатність до самозбереження й самоорганізації. І це друге, чому я вірю в Україну.

   Поза сумнівом, покоління тих, хто мріяв про Українську державу і 29 мільйонів тих, хто сказав "так" Незалежності на референдумі 1 грудня 1991 року, уявляли цю державу принципово інакшою.  У тих мріях не було зажерливої корупції, політичних репресій, ганебної бідності, непристойно глибокого соціального розшарування, жахливого владного свавілля… Важко було собі уявити, що через 20 років після здобуття Незалежності з України намагатимуться ліпити погіршену й потворну, зменшену копію СРСР і правитимуть нею по-радянськи. Тобто, грабуючи країну, вивозячи з неї все і нічого в неї не вкладаючи, поводячись з народом, як на окупованих територіях, звідки треба негайно висмоктати останню краплю. Але, переконаний, це вже останній контрнаступ минулих примар.   Це - останній радянський режим. Не тому лише, що ми вичерпали відпущений нам історією ліміт помилок, некомпетентності й мерзотників при владі.  Просто радянську спадщину розкрадено вже майже до краю, а для того, щоби не розтягувати, а творити й будувати, необхідні інші мізки, інші навички та інше виховання. Те, чого у нинішніх при владі немає.

   Припускаю (хоча й і не впевнений), вони здогадуються, що треба зробити для дерадянізації країни: у політичному просторі, в економіці, у судочинстві, у соціальній сфері, однак точно нічого для цього не робитимуть. Тому, що кожний крок від радянщини - від "капіталізму для своїх", телефонного права, розкошів за бюджетний рахунок, зростаючих витрат на держапарат замість зростаючих пенсій - це удар по їхніх інтересах. Вони вирили провалля між державою і суспільством, між владою й людиною і кревно зацікавлені у його збереженні.  

   Натомість Україна, в яку я вірю, вимагає спільної праці і спільної відповідальності. Кожний починає з себе, зі свого робочого місця, зі свого бізнесу і навчання, зі свого обов’язку перед рідними і цілою країною. Але передовсім почати з себе має влада. Банально, але її треба виховувати і примушувати. Або влада боятиметься людей, або люди боятимуться влади. За великим рахунком, країни світу поділяються на дві категорії - там де влада служить людям, і там, де люди служать владі. Просто кажучи, якщо не вистачає на дитячі щеплення, треба продавати депутатський автопарк, гелікоптери і урядові санаторії. Інакше влада стає злочинною, а всі, хто це проковтне - співучасниками  злочину. Коли урядовці зрозуміють, що оббирати дітей і пенсіонерів, одночасно влаштовуючи бенкети вартістю зо три міських бюджети і аморально, і небезпечно для них самих, тоді, повірте, питання освіти і охорони здоров’я, інвестицій і доступності житла вирішуватимуться у кільканадцять разів ефективніше. Коли правило, згідно з яким темпи збагачення міліонерів в уряді є прямо пропорційними падінню рівня життя в країні втратить свою безвідмовність, проблеми землі, судоустрою, виборчого законодавства не здаватимуться такими нездоланними.

Головна реформа, без якої Україні не прорватися, не злетіти, не стати успішною - перевернути всю державну машину з голови на ноги, з обслуговування себе самої на слугування людині. Поза цим всі інші реформи шкідливі, щонайменше - безглузді. Поза цим податкова реформа зводиться до нищення середнього класу, пенсійна - до збільшення пенсійного віку, адміністративна - до перейменування комітетів на служби, а освітня - на узаконення корупції.

   Можливо, як полюбляють повторювати політологи за французьким аристократом Жозефом де Местром, кожний народ має той уряд, на який заслуговує. Але мені очевидно, що українці заслуговують на принципово інакше урядування і незмірно більш гідне життя. Залишимо осторонь штампи про роботящі руки та мудрі голови. Мабуть ми не найбільш працьовиті і не наймудріші, хоча за кордоном наші дуже продуктивні у наукових винаходах, мистецьких звершеннях і творенні іноземних економічних чудес. Справа наразі в іншому: у дедалі глибшому розумінні українцями нерозривності зв’язку між свободою й добробутом, дедалі меншим сподіванням на урядовців і більшим - на власні сили і усвідомленні своєї, а не чиєїсь відповідальності.Люди з різних регіонів, різних соціальних верств, різного віку і фаху, які не хочуть віддавати свій бізнес «дядям», брехати, давати хабарі, боятися чиновників, виїжджати у пошуках роботи за кордон, виживати, замість того, щоби жити. Не хочуть і не будуть.  Зустрічаюсь із талановитою і сміливою молоддю, яку не заженеш у минуле і яка не відокремлює себе від своєї країни.

   Зважте, попри всі розчарування і тотальну недовіру правлячій верхівці, у разі повторення референдуму 1991 року, більше половини українців знов проголосували би за Незалежність. Понад три чверті вважають себе патріотами України. І навіть серед молоді, яку влада буквально витискає з країни, патріотів більше половини. Тому, що чітко розуміють, де Батьківщина, а де – режим. І тому я вірю в Україну.

Спочатку сяде Азаров.

Політолог Віктор Небоженко спрогнозував, що в разі приходу до влади лідера партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко на лаві підсудних першим опиниться нинішній прем'єр-міністр України і голова Партії регіонів Микола Азаров.

   Про це експерт заявив у коментарі Gazeta.ua."Спочатку сяде Азаров. Але у Азарова вже є маса заготовлених документів про важке дитинство, жалюгідне минуле і про важке здоров'я", - додав Небоженко.

   На його думку, опозиціонерка Тимошенко зараз вчиться у чинної влади тому, як слід поводитися із своїми опонентами."Я думаю, що Тимошенко багато чому навчиться на ставленні до неї нинішньої влади. У разі приходу на владний Олімп вона вже не дозволить робити з нею те, що противники чинять з нею зараз - принижувати і тримати у в'язниці", - підкреслив політолог.

   Разом з тим, на переконання Небоженка, гасло "Бандити сядуть у тюрми" буде здійснене тільки тоді, коли "помаранчеві" політики повною мірою відчують на собі від "бандитів" тиск, переслідування і репресії.

   "Насправді, це ж суд не над Тимошенко. Це спроба посадити усіх керівників помаранчевої революції на одну лаву підсудних", - пояснив Небоженко.

Нагадаємо, 5 серпня Печерський суд заарештував екс-прем'єра Юлію Тимошенко. Відповідну постанову оголосив суддя Родіон Кірєєв. На його думку, Тимошенко на волі ухиляється від слідства.