Великдень –
„Великий день”. Кажуть, що і сонце на дощах у той день не заходить, тому цей
день такий великий. Все радуються і на небі, і на землі.
Воскресіння Христове святкуємо в Світлу неділю Пасхи. Це одне з найдавніших і найсвітліших християнських свят. Воно святкується урочисте з часів апостольських.
Пасха – це свято радості для всіх: і для дітей, ідля дорослих, і для живих, і для мертвих. Бо коли Христос воскрес, то цим Він переміг смерть та диявола, і ми тепер впевнені, що всі люди силою Його воскресіння воскреснуть. Воскресіння Христове утверджує нас у вірі, що життя людське не обривається, як нитка, що воно сповнене глибокого змісту і значення.
Для християн це найрадісніше й найурочистіше свято, бо воно дає надію, що через віру в воскреслого Ісуса Христа і ми воскреснемо й одержимо вічне життя.
До цього свята віруючі дуже старанно готуються.
Велика П'ятниця, день смерті Христової, це майже святковий день.
У страстну п'ятницю віруючі нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на
середину церкви. Повернувшись з церкви, родина сідає обідати. Обід пісний, навіть
риби не можна їсти. Майже нічого не дозволяється робити. Дозволяється пекти
паску і садити розсаду капусти.
Поки паска не посв'ячена, їсти її не можна – гріх! Гріх і співати в Страсну п'ятницю.
В
суботу відвідують Божий Гріб, а пополудні вже і святять свячене.
Свячене. Крашанки та писанки
Свячене – це один із найважливіших знаків воскреслої радості. Особливе значення мають яйця, великодне печиво, обов”язково гірки зела (хрін) на згадку про гіркість Христових страстей. Хрест – це головна прикраса свяченого.
У Великодну суботу готують крашанки.
Здебільшого фарбують яйця у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Шкарлупу з свячених яєць зберігать і використовують для обкурювання людей і худоби проти пропасниці. Крім крашанок, в окремих сім”ях розмальовують писанки.
Звичай виготовляти писанки та крашанки виник в Україні дуже давно,ще з дохристиянських часів. Це підтверджує випадково збереженний експонат, котрий датується ІХ століттям. Мова йде про писанку з назвою „Берегиня”. За свідченням фахівців, українське писанкарство – за художнім рівнем, багатющістю кольорів, довершеністю малюнків і сюжетністю – прирівнюється до знаменитих китайських та японських мініатюр.
Наші давні предки поклонялися сонцю. В ньому вони бачили і відродження природи,
і життя. В яйці теж таїться зародок нового життя, а за формою воно - нагадує сонце.
Отож і стало яйце символом відродження весняного сонця. Його і почали розписувати
магічними знаками. Так з'явилася писанка.
Писанкарство на Україні було поширене в усіх без винятку регіонах. Кожна майстриня мала свої рецепти приготування рослинних барвників і оздоблення сюжетних малюнків. Це було нелегке заняття, що вимагало неабиякого хисту та уміння. За допомогою бджолиного воску і писала на яйцях виводилися вигадливі сюжети різнокольоровими барвами.
Виготовляли писанки переважно дівчата.
У давнину був звичай приходити до високопоставленної особи з якимось дарунком. Марія Магдалина, проповідуючи Христову науку, якось зайшла до двору римського кесаря Тиверія, подала йому червону крашанку зі словами: „Христос восрес!”,
після чого почала свою проповідь. За її прикладом й інші християни в день Пасхи
почали обдаровувати один одного крашанками чи писанками. Писанка і крашанка — це не одне й те ж. Крашанка з'явилася набагато пізніше від писанки. Крашанки їдять, діти граються ними у великодні ігри. Писанки ж ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка, їх не їдять, а дарують і зберігають як священний талісман.
Як із мертвої шкарлупи яйця з”являється нове життя, так і Ісус Христос вийшов із гробу до нового життя. Червона крашанка є символом нашого спасіння через пролиту на хресті кров Ісуса Христа.
Українські вірування:
Щоб писанки довго зберігалися, їх треба варити в Чистий четвер.
Товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до кормів курям – „щоб краще неслися”.
Символи, які зображують на писанках:
Спіраль - символ вічності S. Його зображали і у вигляді ластовиних хвостиків,
а також на орнаменті з гарною весняною назвою Проліски.
Ламаний хрест - це древній символ сонця і вогню. Таку писанку дарували на вдачу та щастя.
Риба – символ Ісуса Христа. Це символ здоров'я.
Ружа - символ сонця. Таку писанку дарують на щастя.
Хрест - символ чотирьох стихій світу - вогня, води, повітря і землі. Зараз, це
символом християнства.
Листя дуба - символ чоловічої сили, гідності і довголіття.
Мак - символ нев'янучої молодості та дівочої чарівності.
Яйце з трикутником дарують на знак побажань достатку в оселі.
Яйце, на якому зображена польова квітка, дарують молодій жінці, що готується стати матір'ю.
Страстна субота
Особливо клопітно жінкам у страстну суботу. Адже потрібно напекти пасок, нафарбувати
яєць і посвятити їх у церкві.
У ніч на під Великдень парубки зазвичай розпалювали вогонь на найвищому пагорбі, або на майдані біля церкви. Вогнище робили великим, щоб його можна було побачити в сусідних селах.
Діти і старі, які залишалися вдома, спати не лягали. У хаті світло не гасили, воно горіло всю ніч, щоб його було видно ангелам, які літають над оселями.
За віруваннями, якщо в ніч під Великдень на могилі з”явиться палаюча свічка, то це знак, що душа покійника потрапила до раю.
Як тільки опівночі задзвонять дзвони, з усіх кінців села або міста народ поспішав до церкви на Божу службу.
Загалом
Великдень – родинне свято, а тому в гості майже не ходили. Лише молодь збиралася в центрі села, дівчата водили хороводи, а підлітки, набравши крашанок, грали в „навбитки”.
Свято Воскресіння Христового відбувається навесні, коли оновлюється природа і земля вкривається зеленню, квітами. Радість свята пронизує усіх рідних і близьких, навіть ворогів, бо й про них Церква співає: „Один одного обіймемо і назвімо братами і тих, хто ненавидить нас, простімо всім заради Воскресіння”.
Отже, згадаємо на Пасху, що людина повинна любити всіх і все: живу і мертву природу – людей, тварин, рослин, гори, річки й моря, бо все це – дар Божий для людини.
