хочу сюда!
 

Лилия

46 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 42-53 лет

Заметки с меткой «вибори»

Російські «темники» для Донбасу

Як на окупованій Росією частині українського Донбасу кремлівські пропагандисти влаштовували вибори до Держдуми

Ось і відгриміли переможними литаврами чергові вибори до Держдуми РФ. Ну не те щоб то були «вибори» в повному розумінні слова, бо вибору як такого в росіян не було: цього року російська влада безсоромно застосувала практично всі засоби й методи фальсифікацій волевиявлення.

На тлі загальноросійської виборчої вакханалії блюзнірства та брехні голосувало на виборах до Держдуми РФ і населення окупованих Кремлем територій України — «ЛНР» та «ДНР». Усе пройшло «тихо та спокійно». А як ще на окупованих територіях могло пройти голосування, до якого влада готувалася, як до військових дій? Готувалася задовго до початку виборчої кампанії, застосовуючи як адміністративно-окупаційний вплив, так і казочки про «русский мир», що «так чекає нових росіян», котрі не змогли виїхати з окупованих територій і залишилися на теренах невизнаних республік.

Влада «ДНР» повідомила, що в так званій республіці відкрито 256 дільниць, на яких «новим» громадянам РФ допомагали зареєструватися на сайті держпослуг і отримати доступ до дистанційного голосування. Понад 150 аналогічних дільниць було відкрито в «ЛНР».

Влітку поточного року в «республіках» було розгорнуто кампанію з видачі свідоцтв про соціальне страхування — СНИЛС («страховой номер индивидуального лицевого счета»). Раніше жителі невизнаних республік, які отримують російські паспорти за спрощеним порядком, могли оформити СНИЛС тільки після реєстрації в одному з регіонів РФ. Спеціально під вибори цю процедуру спростили.

Для тих, хто з якихось причин не міг узяти участі в дистанційному голосуванні, влада самопроголошених республік організувала масове підвезення на територію Ростовської області. Голосували жителі ОРДЛО на спеціально відкритій 91-й дільниці, розміщеній здебільшого вздовж кордону з Україною. Голосувати «бажані й рівноправні» жителі окупованих територій могли тільки за одномандатними списками, бо в паспортах РФ, які їм так масово й нав’язливо видають на територіях «ЛНР» та «ДНР», немає даних про реєстрацію.

Для перевезення «нових громадян Росії» на вибори в Держдуму було задіяно 825 автобусів та 12 потягів. На кордоні на час проведення голосування спеціально розвантажили рух транспорту, налякавши заздалегідь усіх «цивільних» можливими обмеженнями руху. Під вибори в «ДНР» продовжили до 30 вересня скасування комендантської години у вихідні. Мало того, саме на ці вибори окремим указом вільною від обмежень зробили й ніч із неділі на понеділок: багато автобусів поверталися, за місцевими мірками, зовсім пізно... Людей агітували безкоштовним сухим пайком та можливістю відвідати продовольчі магазини на території Ростовської області (бо ціни на продукти харчування на «материковій частині РФ» значно нижчі від цін на окупованих територіях Донбасу).

На пресконференції за підсумками голосування голова Ростовського виборчкому Андрій Буров заявив, що близько 50 тисяч «нових росіян» з «ДНР» та «ЛНР» на виборах депутатів Держдуми змогли проголосувати на території Ростовської області. За його словами, для участі в електронному голосуванні на сайті Дистанційного електронного голосування (ДЕГ) зареєструвалося 162 тисячі жителів українського Донбасу. З них у голосуванні взяло участь близько 150 тисяч (понад 93%).

Про реальний масштаб фальсифікації голосів можна тільки здогадуватися. Зазвичай списки виборців, зареєстрованих на виборчій дільниці, щоб запобігти дублюванню голосів виборців узгоджуються з ТВК, де їхні прізвища перевіряються і вносяться до системи ДАС «Вибори». Та на цьогорічних виборах прізвищ виборців з окупованого Донбасу ніхто не перевіряв і не вносив до системи. Тому влада мала можливість «тиражувати» виборців на різних дільницях на власний розсуд і на власну потребу.

«Вибори» в самопроголошених республіках Донбасу характеризуються практично повною відсутністю конкуренції російських політичних партій за місцевого виборця та будь-якої місцевої проблематики в передвиборних обіцянках. Звісно, жодних мереж партійних спостерігачів у селах Ростовської області ніхто не помітив. Нікому було відправляти повідомлення про «каруселі», інциденти й підтасовки. Безальтернативна «Единая Россия» (ЕР) не залишила шансів нікому. Реклами інших партій РФ в «ДНР» та «ЛНР» не було в принципі. Тільки ЕР. Та ще скрізь у містах уздовж вулиць і трас за кілька тижнів до виборів встановили однотипні рекламні щити з написом «Россия наш выбор» та закликами голосувати дистанційно й особисто.

Щоб надати вигляду «масовості та добровільності» голосуванню на окупованих територіях, було активізовано діяльність прокремлівських громадських організацій на кшталт «Общественное движение «Донецкая Республика», активісти яких потім стали «кураторами» груп, котрі вивозилися для голосування на територію Ростовської області.

«Единая Россия» повністю домінувала в місцевому інформаційному полі: в партію вступили всі публічні люди «ДНР», у Донецьку відбувся з'їзд «прибічників» ЕР, під егідою партії в самопроголошену республіку завозили вакцини, проводили масові заходи та молодіжні фестивалі на кшталт «Море-Ліс», під час яких всіх охочих вивозили до моря в Донецькій області та в ліс у Луганській по черзі. Чого тільки варті гучні святкування «дня народження» Макіївки, Дебальцевого та Ясинуватої за організаційної підтримки партії «Единая Россия»!


Завдяки проукраїнським групам інформаційного спротиву було отримано матеріали приватного листування посадовців невизнаних республік «ЛНР» та «ДНР», оприлюднені нижче. З цих матеріалів стає зрозуміло, як працює машина російської пропаганди в ОРДЛО.

Основною умовою функціонування ЗМІ (друкованих, електронних, радіо та телебачення) на окупованих територіях є повна лояльність до окупаційних адміністрацій. Природно, свободи слова в «ДНР» та «ЛНР» немає. Контроль над засобами масової інформації покладається на окупаційне «міністерство інформації», підпорядковане особисто Денису Пушиліну, повністю підконтрольному Кремлю. І якщо місцеві ЗМІ, якими керує окупаційна адміністрація, отримують команду агітувати жителів за партію «Единая Россия», то це означає, що «голова псевдореспубліки» отримав відповідне розпорядження з Москви, поставив завдання «міністерству інформації», яке, своєю чергою, розіслало відповідні вказівки редакторам газет, журналів, сайтів та адміністраторам сторінок у соцмережах.

Такі «вказівки» чітко простежуються в листуванні колишнього чиновника «міністерства інформації ДНР», а нині — наближеного до окупаційної адміністрації донецького журналіста і блогера Олексія Акутіна з Мариною Воронковою, головною редакторкою газети «Родина», що виходить в окупованому Росією Харцизьку Донецької області.

На практиці це виглядає так. Пропагандистам ставиться завдання висвітлити тему реєстрації в системі дистанційного електронного голосування. І пропонується, аби було зрозуміліше пересічним жителям окупованих територій, наводити конкретні приклади, бажано місцевих «авторитетів» та лідерів громадської думки — депутатів, чиновників…

Проросійським ЗМІ було поставлено завдання тиражувати такі теми, як допомога партії «Единая Россия» жителям Донбасу з першого дня війни. Активно висвітлювалася головна роль цієї партії у «підвищенні соціальних стандартів» «нових росіян» (а жителі окупованого Донбасу для російських пропагандистів тепер теж «росіяни»). Широко висвітлювалася «потужна підтримка ЕР «ДНР» та «ЛНР» на міжнародній арені, а гуманітарні місії на Донбасі — як заслуга лише «Единой Россия». Певна річ, насаджувалася думка, що за ці всі «досягнення та допомогу» народ Донбасу «просто зобов’язаний» підтримати «єдиноросів» на виборах!

Зважаючи на таку масовану медійну підготовку, використання адміністративного примусу, вжиті ресурси та повну відсутність виборчої агітаційної конкуренції, ЦВК могла «намалювати» будь-які результати голосування. Мабуть, лише «природна скромність» Кремля стала на заваді стовідсотковому результату для путінської ЕР по Ростовській області, де голосували жителі окупованих територій. За результатами виборів 17–19 вересня, в Ростовській області перемогу на виборах здобула партія «Единая Россия»: за неї проголосувало «лише» 663 582 виборці, що становить 52% від кількості дійсних бюлетенів.

Кремль, укотре знехтувавши долями мирних людей та майбутнім окупованого українського Донбасу, святкує перемогу. Яку він, як завжди, отримав примусом та порожніми брехливими обіцянками «світлого майбутнього в єдиному економічному й політичному просторі з Росією».
https://zn.ua/ukr/internal/rosijski-temniki-dlja-donbasu-.html

Мовчання вовків


Схоже на те, що напередодні виборів до Держдуми РФ агітаційно-пропагандистська машина Кремля почала «боїти». Навіть такий налагоджений роками потужний механізм брехні та «оболванювання» власного народу не справляється с хвилею негативних новин, яка захлиснула Росію.

Катастрофи, трагічні події та проблеми різного рівня практично оселилися на шпальтах російськомовних видань. Така ситуація не нова для Росії, у якій майже завжди відбуваються якісь лиха. Але, на відміну від минулих часів, агітаційна провладна машина сьогодення ніяк не пояснює те що відбувається на теренах Росії. Катастрофи серпня йдуть в режимі «повного радіомовчання».

Майбутні вересневі вибори до Держдуми викликають у Кремля не аби яке хвилювання. Начебто і несистемна опозиція знищена, і ЗМІ незалежні прикриті або отримали тавро «іноземного агента», і «царську подачку» пообіцяли «силовикам», і переклали відповідальність за всі помилки на «іноземців клятих». На думку Кремля зроблено дуже багато, для того щоб не перейматися можливими результатами виборів. Але…

Сконцентрувавши та узурпувавши практично всю владу в країні, Путін та його «Єдина Росія» автоматично стала «відповідачем» перед населенням Росії за весь той бедлам, що зараз коїться в країні. Надконцентрація влади в руках однієї групи осіб, що суцільно складається з представників пропутінської правлячої партії, породила петлю зворотного зв'язку: будь-які погані новини автоматично б'ють саме по рейтингу цього конгломерату сили. А напередодні виборів, коли рейтинги влади і так катастрофічно «просіли», будь які негаразди можуть привести Кремль до катастрофи сподівань на збереження статусу кво влади.

Постійна пропагандистська «локшина на вухах» вже настільки набридла більшості росіян, що Кремль не в змозі черговою порцією брехні пояснити людям ні вибух автобусу у Воронежі, ні шосту поспіль катастрофу літака РФ (31 липня: Су-35 падає в Хабаровську, 14 серпня: Бе-200 втрачено в Туреччині, 17 серпня: Іл-112 падає в Кубинці, 18 серпня: МіГ-29 падає в Астрахані, 23 серпня: МіГ-29 згоряє на аеродромі в Астрахані, 27 серпня: Су-24 падає в Пермі).

Принцип «мовчання» поширюється на все. Навіть індикатори Росстату по економіці публікують рідше, навіть врожайність (урожай поганий; посуха) «засекретили», відклавши публікацію «до уточнення». Зерна зібрано на 1,5 млн тон менше, врожайність впала більш ніж на 10%, тобто падіння по пшениці - менше зібрано, менше намолочено. І на цьому тлі Мінсільгосп перестав публікувати оперативні дані по збиранню врожаю. Міністерство мовчить з 6 серпня, також заборонивши звітувати своєму Центру агроаналітики. При цьому чиновники обіцяють відновити публікації «після уточнення даних», але це все наводить тільки на думки про коригування статистики.

Але таке «підвішування поганих новин» допомагає дуже вже слабо: громадяни і без публічного оголошення винних в курсі, хто в країні в усьому винен.

Цікаво, які «відмазки» готує Кремль на всі ці негаразди і чи будуть хоча б якісь пояснення від влади такому стану речей після виборів? Чи все залежить від результату? Чи при варіанті «тотальної» перемоги провладної партії Кремлю вже буде глибоко начхати на реальну кількість смертей від ковіду? Росстат нещодавно в черговий раз проколовся на цифрах, опублікувавши інформацію про 50 000 смертей від ковіду за місяць! Не треба бути професором з математики, щоб побачити різницю між «щоденною смертністю від ковіду в межах 800 людей» та місячною у 50 000. Чи може у Кремля серпень місяць складається з 62 днів?!

Або чим може пояснити Кремль трагедії з серпневі літаками, які люди вже влучно охрестили передосіннім «самолетопадом». Трильйони рублів на рік, які виділяються на Міноборони, банально розкрадаються і не вкладаються в розвиток збройних сил. Поки Шойгу віщає про російські нібито супер-пупер сучасні військово-технічні засоби - вони буквально розсипаються на очах.

Замість того, що б визнати свою недієздатність на посту міністра, Шойгу роз'їжджає по країні у якості кремлівського агітатора, розповідаючи казки про «нові міста» з мільйонами жителів, які візьмуться незрозуміло звідкіля та іншу нісенітницю.

Сучасній владі Кремля нічим виправдати гірку правду практично знищення Росії. Знищення економічного, політичного, соціального та міжнародного. «Володар» країни-вигнанця повністю втратив зв’язок з реаліями і намагається контролювати ситуацію виключно за рахунок силових засобів примусу та навіть отруєння непокірних. Путіну та Ко вже давно пора на спочинок. Пора звільнити місце, якщо самі не здатні налагодити ефективну державу. Та вони ніколи самостійно не відмовляться від такої величезної годівниці, як Росія. Вони намагатимуться до самого кінця маскувати власні провали брехнею та фейковими виправданнями. Але за останній час кількість негативних новин вже значно перевищила навіть можливості прокремлівських брехунів.

Тому Кремль вирішив за найкраще перед виборами просто мовчати. А там – куди крива вивезе!
https://m.censor.net/ru/blogs/3287207/movchannya_vovkv?fbclid=IwAR0r7WcnDi39c-cStPfWusSl7YOj1YN0CwRvhNVGdvQaGo62lXix3k7Rtp0

І знову – штанга! )



Підведені підсумки позачергових парламентських виборів, які пройшли у Вірменії. Партія Нікола Пашиняна «Цивільний договір» здобула переконливу перемогу, набравши близько 54 відсотків голосів.

Всупереч гучним заявам, блок «Вірменія», очолюваний пропутінським Робертом Кочаряном, другим президентом Вірменії, на перемогу якого сподівалися російські пропагандисти, набрав близько 21% голосів, а блок «Честь маю» третього президента Сержа Сагсяна і зовсім провалився, не подолавши 7% виборчий бар'єр.

У Азербайджані і Туреччині не приховують радості з приводу підсумків парламентських виборів у Вірменії. Саме з командою діючої в Єревані влади Баку і Анкара пов'язують свої військові та геополітичні успіхи в регіоні. «Великому Турану» багатовекторність Єревана тільки «на руку». Очевидно, що в відношенні Вірменії цю шахову партію Ердоган розіграв разом із західними партнерами.

Запит на єдиний проросійський курс, який асоціювався з Кочаряном, виявився нижче, ніж запит на багатовекторність Пашиняна, який дружить одночасно і з Заходом - США, Франція, і з Росією - в силу об'єктивних обставин і наявності військової присутності.

Під час прем'єрства Пашиняна Вірменія програла війну з Азербайджаном за Нагірний Карабах. Тому його перемога на виборах здивувала багатьох експертів. Для Пашиняна - це великий кредит довіри. Адже ще вчора всі його звинувачували в зраді, в тому, що він продався Соросу, і найголовніше - програв Карабахської війну. Саме на цьому «козирі» намагалися побудувати переможну стратегію парламентських виборів Кочарян і повалений Пашіняном Серж Саргсян. Адже ці політики у вірмен асоціюються з перемогою в Першій карбахській війні і завоюванням територій Азербайджану. Але час минув. Прийшли інші покоління, далекі від кривавого карабахського конфлікту минулого століття. І нова війна це лише підтвердила. Молодь в Вірменії хоче спокійно жити, не хоче більше воювати. Такий, для когось несподіваний, результат виборів говорить про зрушення настроїв у вірменському суспільстві - для Вірменії Нагірний Карабах перестав бути темою, яка визначає порядок денний країни. Це довели вибори.

Людей цікавить інше - нормальне життя, економіка, реформи, боротьба з корупцією. Для виборців Вірменії цей шлях уособлює Нікол Пашинян.

Путін знову переоцінив власний вплив на внутрішню політику «союзника», поставив не на тих політиків, не зрозумів реалії сьогодення.

Кремль зазнав поразки у Вірменії не тільки тому, що програв його кандидат. Ця поразка набагато серйозніша чергового «простого програшу» пропутінського кандидата. Тому, що говорить про головну тенденцію, яка є і в сьогоднішній Росії. З’являється нове покоління громадян, яке вже не обтяжене комплексом «вселенської катастрофи» - розпаду СРСР. Кремль з подивом починає розуміти, що людям потрібне просте нормальне стабільне життя. Безпечне по своїй суті. Не анексія Криму та загарбницька війна «під прикриттям» на півдні України, не підготовка до війни з НАТО, не агресивно-безглузда діяльність влади Кремля, за яку світове співтовариство вводить санкції. Міфи та «скрепи», за які так осатаніло б'ється Путін та його оточення, так і не стали реальними цілями нових російських поколінь. Багаторічні протести молоді на вулицях російських міст відображають саме цю тенденцію.

Путін з його порядком денним для Росії, так само, як і його друг Кочарян для Вірменії, безнадійно застаріли, залишилися в минулому, їм більше не піднятися, не «осідлати хвилю». Єдине, що вони можуть – чіплятися за владу у будь який спосіб. Відносно Кочаряна вибори в Вірменії це показали з очевидністю. Нажаль, відносно Путіна в Росії показати те ж саме поки що не можливо за визначенням. Бо в Росії немає вільних демократичних виборів…

Але як тільки теперішня влада Росії буде змушена їх допустити - а це обов’язково трапиться - Путін або його «спадкоємці» програють вчисту. І, нарешті, покинуть політичну сцену. Назавжди…

Ніхто про це не пошкодує. Всі лише зітхнуть з полегшенням.
https://censor.net/ru/blogs/3275119/_znovu_shtanga_


Думский паноктикум

15:04 23 травень Київ, Україна



Влада Кремля раз за разом повторює тезу про те, що якісний склад Думи потрібно змінювати. Владі потрібні професіонали. Але напередодні виборів до Держдуми, розглядаючи списки можливих кандидатів від провладних політичних сил складається враження, що склад нової Думи буде обиратися виходячи з рейтингів скандальних телешоу. Бо саме в постановці та участі у таких шоу майбутні можливі обранці перш за все і є професіоналами.
З «новими» обличчями теж є певний дефіцит. Ходять чутки, що патріарх Кирило особисто відстоює «збереження» в Держдумі віце-спікера Петра Толстого. Крім лобіювання інтересів РПЦ, цей колишній телеведучий встиг стати «обличчям Росії» в Парламентській асамблеї Ради Європи. Причому «обличчям» досить неоднозначним. Тепер до нього може додатися ще один телеведучий з «яскравою» репутацією - Сергій Міхєєв. Багато хто пам'ятає, як цей в минулому політолог і політтехнолог побив в ефірі російського ТБ іноземного експерта. "ТВ Центр" змушений був скасувати вихід цієї програми. Міхєєв, що називається, повертається до коріння. Його політична діяльність починалася в рамках націоналістичного «Конгресу російських громад», а тепер він піде на вибори в складі «прилєпінського» крила «Справедливої Росії - За Правду».
Ще одним депутатом готується стати власне сам Захар Прилєпін із «роду синів боярських». Той самий «письменник зі зброєю в руках», який так полюбляє розповідати, як воював в Донбасі. Антисеміт, ксенофоб і неосталініст. «Засмутився невігластву і підлості, неможливих у російського письменника», - зазначив, зокрема, після прочитання прилєпінської книги «Листи Сталіну» доктор мистецтвознавства, екс-міністр культури РФ Михайло Швидкой. В 2021 році Прилєпін активно пропонував Кремлю свою «гвардію» як інструмент для боротьби з опозицією.
Разом з ними балотується і ще один письменник - Микола Стариков. Сталініст, гомофоб і автор численних статей і книг з найрізноманітніших галузей знань - від економіки до геополітики, які критикувалися багатьма представниками профільних наук за лженауковість. Газета «Коммерсант-Власть» номінувала Старикова на конкурс висловів «Лізость до тіла-2010» через його висловлювань про Володимира Путіна: «Так вже вирішило провидіння, що на складній ділянці нашої історії біля керма виявився Путін. І як би до нього не ставитися, сьогодні саме він утримує країну від хаосу. Саме тому він не повинен йти. Саме тому Путін зобов'язаний залишитися» - пише Стариков.
Від цієї ж партії в Держдуму намір обратися професійний одесит Анатолій Вассерман. Той самий «Анатолє» із мемів, про якого російський політ технолог і публіциста Станіслав Бєлковський сказав: «Він все знає, але нічого не розуміє».
Компанію перерахованим «полум'яним борцям-пропагандистам» в списках «Справедливої Росії - За правду!» можуть скласти не менш яскраві та ще більш далекі від професійної політики кандидати від «Єдиної Росії». Володимир Машков і Михайло Пореченков. ЗМІ пишуть і про Дмитра Пєвцова, хоча сам він це заперечує. Репер В'ячеслав Машнов, відомий під псевдонімами «Гнійний» і «Слава КПРС», також може взяти участь у виборах - тільки від нового кремлівського проекту «Зелена альтернатива».
Єдинороси на майбутніх виборах можуть відзначитися не аби якими жінками у своїй команді. Чого варта сама Марія Бутіна, яка повернулася в Росію із США наприкінці 2019 року, де вона, за її словами, «відстоювала право на вільне носіння зброї», але в підсумку потрапила до в'язниці. На справді ж, молоду шпигунку у липні 2018 американський Мін'юст звинуватив в змові з метою роботи іноземним агентом без повідомлення влади США, в «інфільтрації (проникненні) в організації, що мають вплив на американську політику, з метою просування інтересів Російської Федерації».
Зараз Бутіна також телеведуча - на пропагандистському телеканалі Russia Today, де встигла прославитися поїздкою в колонію до опозиціонера Олексія Навального.
Перераховувати таких «зірок» у списках дотичних до влади російських політичних партій можна дуже довго. Гліб П’яних, Євген Попов, Валерій Соловей, Тимофій Баженов, Юлія Волкова… «нас не догонять»… «нас не догонять»…
А ще «Єдина Росія» дуже хоче бачити в своїх лавах лікарів. Ну не може бути прохідним список із одних шоуменів. Хтось же повинен викликати у електората почуття поваги. А на тлі пандемії справжніми героями виглядають саме медичні працівники. Тому їм – «зелене світло». Можливо їм вдасться «вилікувати» рейтинги правлячої партії,  який в містах мільйонниках пішов нижче 20% і продовжує знижуватися.  Бо одне «шоу» вже явно Кремлю не допоможе.
https://myc.news/ua/mneniya/dumskij_panoktikum

Нових"громадян"РФ буде використовувати для фальсифікації виборів

20:52 19 травень Київ, Україна

Людям, які проживають на території так званих "ДНР" і "ЛНР", спростили процедуру отримання російських паспортів. Тепер цих же людей Кремль використовує для фальсифікації виборів до Держдуми.

Про це заявив представник України в Тристоронній контактній групі на переговорах по Донбасу в Мінську Сергій Гармаш.
"Соціологія підтверджує, що електоральна ситуація у «Єдиної Росії» не така, як їм потрібно, симпатії впали. Для вирішення проблеми мобілізуються всі ресурси, чому підтвердженням є співпраця партії влади зі злочинцями з «Союзу ветеранів Донбасу», який курує Сурков для повернення у велику політику, хоча ще зовсім недавно в Кремлі дистанціювалися від цієї організації!", - заявив він.
Вибори на Донбасі, про які було заявлено, будуть використані для залучення голосів 600-800 тисяч і для можливості фальсифікації виборів до Державної Думи в цілому, оскільки перевірити їхню справжність важко.
«Більш того, зараз по Донецьку йде інформація, що ремонтуються приміщення для виборчих дільниць. На мій погляд, це дезінформація, яка спрямована на психологічний тиск на Україну. Оскільки важко уявити, як вони збираються юридично оформити на території іншої держави, яку не визнають як територію іншої держави, провести вибори. Якщо припустити, що людей будуть вивозити на вибори в Ростовську область, що теж категорично важко уявити кількість транспорту і матеріальних ресурсів, щоб вивести 600 тисяч осіб в Ростов», - розповів Сергій Гармаш.
Ще одна можливість, яку російська влада опрацьовує, це голосування онлайн, хоча і є вимога прописки, вони можуть внести зміни.
"Я впевнений, що це не буде фізичне голосування на виборчих дільницях в ОРДЛО, але якось цей інструмент Росія використає для фальсифікації виборів", - підсумував представник України в ТКГ.
https://myc.news/ua/politika/novyh_grazhdan_rf_budut_ispolzovat_dlya_falsifikacii_vyborov_v_gosdumu

Російська пропаганда в ОРДЛО і не тільки

19:49 12 травень Київ, Україна



Напередодні виборів до Держдуми РФ, які пройдуть у вересні 2021 року, Росія агітує голосувати на них громадян ОРДЛО (окремі райони Донецької і Луганської областей). При цьому агітація і пропаганда відбувається не тільки на окупованих територіях, а й по всій Україні внаслідок мовлення російських телеканалів. У тому числі федеральне мовлення розповідає про членів НВФ (незаконних військових формувань) як про героїв, тим самим закликаючи більше людей записуватися в їхні лави.

Стало відомо, що двоє російських депутатів Держдуми - Андрій Турчак і Дмитро Савлін, прибули на непідконтрольні Україні території Донецької та Луганської областей, щоб проводити агітацію серед місцевого населення для участі у виборах. Вибори в Держдуму РФ повинні пройти 19 вересня. Депутати мають намір закликати голосувати за «Єдину Росію» тих громадян, хто вже отримав російські паспорти.


Втім, цьому сприяють не тільки депутати. Досі залишається сильним вплив російського федерального телебачення в ОРДЛО, а також по всій території України. Особливо сильно це проявляється поблизу ліній розмежування. Щоб зменшити російський вплив з блакитного екрана, Міністерство культури і інформаційної політики України розробило і вже завершує напрацювання плану заходів з блокування сигналу з тимчасово окупованих територій Донбасу і Криму, а також мовлення російських каналів на українських територіях. Замість них, повинні вести мовлення не тільки ефірні українські телеканали, а й частина інтернет-ресурсів, які саме, поки невідомо.

Тим часом в Бразилії і України були затримані військові бойовики, які виступали на боці сепаратистів і проросійських організацій. Так, використовуючи агітацію і засоби масової інформації, Росія залучає на свій бік не тільки місцевих жителів Донбасу, а й зарубіжних найманців.

Затриманою в Бразилії людиною виявився Рафаель Лусваргі. Він уже потрапляв у полон і був засуджений в Україні до 13-и років позбавлення волі. Однак під час обміну полоненими в 2019 році був переданий назад НВФ, після чого вирушив у Бразилію. Його затримали 9 травня 2021 року місцеві правоохоронці, в тому числі за участь у бойових діях на боці агресора.

Іншого представника НВФ затримали вже в Україні. Це сталося 10 травня. Людина мала при собі документи, що підтверджують її приналежність до НВФ так званої «ДНР» і збирала інформацію про розташування українських військових. Він є одним з командирів так званого "міністерства оборони ДНР" і тепер чоловікові загрожує від 8 до 15 років позбавлення волі.

Люди, згадані вище, виступають прикладом, як несуть покарання ті, хто вірить російській пропаганді, сприяє її поширенню і виступає в ролі виконавця волі її замовника.
https://myc.news/ua/specproekty/rossijskaya_propaganda_v_ordlo_i_ne_tolko

Шляхом тиску і маніпуляцій:кібербезпека РФі чесні спостерігачи.

21:25 26 березень Київ, Україна



Росія як країна-агресор не може підтримувати свій статус просто так. Для посилення впливу в світі, Путіну необхідно діяти в трьох напрямках: політика, війна, співпраця. В основному, співпраця з Росією призводить до введення санкцій на партнера. І якщо воювати Кремль може лише з країнами, де немає військових баз НАТО, то використання політики йому надає доступ до більш широкого списку країн. Вербівка однодумців, підкуп високопоставлених чиновників, дестабілізація регіону. Все це улюблені методи Путіна в споконвічній війні проти Північноатлантичного Альянсу. Війна ідеологій, Сходу і Заходу, деспотії і демократії, поділила світ на дві половини. Сучасна війна Путіна з Заходом - це гібридна війна, в якій перемагають не силою, а хитрістю.

Так, останнім часом все частіше можна почути про фабрику тролів, Євгенія Пригожина, кібератаки, російське шпигунство і про те, що Кремль знову втрутився у вибори чужої країни. Про це і піде мова в цій статті.

Не секрет, що прихильники Кремля є не тільки в країнах СНД, а й на Заході. Одним з таких прихильників є Ханс-Вільгельм Дюнн, директор з кібербезпеки Німеччини. З незрозумілих причин він став прихильником правління Путіна і вже встиг зарекомендувати себе, як довірена особа Кремля.

З 2018 року стало відомо про дружбу Вільгельма Дюнна з Росією. Саме тоді він прийняв запрошення стати "незалежним" спостерігачем на виборах президента РФ, на ділянках в Краснодарському краї. Його запросив голова Думи РФ. Тому Дюнн не був офіційним членом ОБСЄ, які спостерігали за виборами, а значить, його незалежність досить умовна. Судячи з того, що в 2018 році він був запрошений як спостерігач особисто головою Думи РФ, то справи з Кремлем Ханс-Вільгельм вів досить давно.

Письмо Дюнна с благодарностью о предоставленной ему возможности стать наблюдателем на выборах РФ. Здесь он также пишет, что ознакомился с регламентом проведения и понимает, что ему необходимо будет делать.

Лист Дюнна з вдячністю про надану йому можливість стати спостерігачем на виборах РФ. Тут він також пише, що ознайомився з регламентом проведення і розуміє, що йому необхідно буде робити.

Після виборів, директор з кібербезпеки Німеччини розповів про минулу подію неймовірні речі: "Атмосфера була сприятливою, сподобався рівень організації. Я думаю, що цю електоральну кампанію можна назвати справді інноваційною через високу автоматизацію інфраструктури. Крім того, ми побачили реалізацію різних ідей організаторів виборів, спрямованих на те, щоб мотивувати людей взяти участь в голосуванні. Важливо, що молодь була включена у виборчий процес". Аналізуючи його коментар, Дюнн насправді зрозумів, що від нього вимагали представники Кремля. Звідси і результат - 81,4% голосів «За» Путіна. Політолог Андрій Шеховцов говорить, що такі зарубіжні спостерігачі - не рідкість. Їх використовують не тільки в Росії. Завдяки їхнім заявам влада потім може говорити: "Вибори пройшли чесно, на голоси людей ніхто не впливав і звичайно ж ніякої фальсифікації не було. А хто не вірить, може запитати у незалежного спостерігача".

Дюнн організував Раду кібербезпеки Німеччини в 2012 році. У керівництві організації також знаходяться д-р Вернер Вайденфельд, радник Європейського Союзу, що спеціалізується на німецько-американських відносинах, глава дослідницького інституту Fraunhofer AISEC Клаудія Екерт і Хартмут Зібс, президент Німецької асоціації пожежної служби. До асоціації Дюнна входять і великі німецькі компанії зі світовими іменами. Попри це, він тісно співпрацює з Росією, проти якої раз у раз висувають звинувачення в кібератаках. Більш того, Ханс-Вільгельм називає Росію лідером на світовому ринку з кібербезпеки.

У будь-якому випадку, після заслуженої довіри на виборах в Росії, Дюнна знову запросили в Москву на конференцію, присвячену «Розвитку парламентаризму». На ній Ханс-Вільгельм виступив з нагальними світовими проблемами кібербезпеки, такими як «групи смерті» в соціальних мережах. Судячи з виступу, участь німця була дуже символічною. А ось присутність на діловій вечері і неофіційні бесіди з представниками влади після конференції були куди важливішими. Після приїзду до Німеччини, на виступі в Гармеш-Партенкірхен, Дюнн переконував усіх присутніх, що необхідно налагодити відносини з Росією і що звинувачення Кремля в кібератаках - необґрунтовані. Основним аргументом Дюнна, чому зв'язок з Росією необхідно налагодити, було географічне положення. Він вважав, що Москва ближче до Німеччини, ніж Нью-Йорк. На другий день форуму Дюнн підписав меморандум про взаєморозуміння з організатором зустрічі і колишнім співробітником спецслужб Владиславом Шерстюком. У меморандумі значилося, що Рада з кібербезпеки Німеччини співпрацюватиме з Росією в рамках мирних програм в IT-напрямку. Співпраця в мирних цілях з Росією - утопія, тому не дивно, що рада не стала афішувати підписаний з наближеними до російських спецслужб людьми невизначений меморандум.

Страница и меморандума подписанного Дюнном и Владиславом Шерстюком

Сторінка із меморандуму, підписаного Дюнном і Владиславом Шерстюком

Але в обов'язки Дюнна входило не тільки налагодження відносин між Москвою і Берліном. Агент Кремля мав спостерігати за виборами в країнах Африки. Не складно здогадатися, що асоціацією, від якої його відправляли як незалежного спостерігача, була «AFRIC», що належить Євгену Пригожину. На сайті асоціації зазначено, що AFRIC - це «спільнота незалежних дослідників, експертів та активістів», які повинні поширювати «об'єктивну аналітичну інформацію з перших рук». Однак, згідно з проведеними розслідуваннями, ми вже знаємо, що в «AFRIC» займаються вербуванням високопоставлених африканських громадян, влаштовують для них передвиборчу компанію і виставляють своїх "незалежних" спостерігачів, щоб необхідний кандидат в підсумку переміг і зробив країну лояльною до дій Росії. В основному "дії Росії" мають на увазі видобуток природних копалин.

Наприклад, в Зімбабве, під час виборів, Дюнн був запрошений як "незалежний" спостерігач від AFRIC, незважаючи на те, що на виборах були присутні 44 представники від Євросоюзу. У «бек-офісі» Пригожина був виявлений внутрішній стратегічний документ, в якому описувалося, як повинна була проходити «місія спостерігачів» в Зімбабве. У ньому йшлося про те, що Росія підтримає президента і допоможе зміцнити його владу. Також будуть задіяні ресурси фабрики тролів в соціальних мережах. Для підтвердження легітимності виборів, Росія відправить іноземних спостерігачів.

За два дні до виборів глава місії похвалив лідера президентських перегонів Мнангагва і побажав удачі. А в 2019 році Мнангагва на зустрічі з Путіним назвав його "старшим братом" і попросив допомоги.

Встреча президента Зимбабве Эммерсон Дамбудзо Мнангагва с Владимиром Путиным

Зустріч президента Зімбабве Еммерсон Дамбудзо Мнангагва з Володимиром Путіним

Крім Дюнна, одним з німецьких друзів Росії є Фолькер Чапке, політичний діяч і засновник «Прусського руху», основною метою якого є відродження Пруссії. Відомо, що німець співпрацює з Кремлем ще з 2014 року. Він як і Дюнн виступає за налагодження відносин з Росією. На новорічний прийом у 2015 році він запросив послів Росії та Китаю, де розкритикував дії США і звинуватив американців у спробах завоювати весь світ. Одним із близьких друзів Чапке є російський політик і дипломат Данило Бісслінгер, який відгукується про німця як про активну людину і великого друга Росії. Чапке також є членом AFRIC і був присутній на виборах в Зімбабве. Чапке виступав як член моніторингової місії AFRIC і після виборів дав коментар: "Мене зворушила велика кількість молодих людей, що стоять в чергах, які очікують голосування. Це був великий день для зімбабвійців". Після Зімбаве він відправився на вибори в Мадагаскар, де також виступав представником від AFRIC. А в 2018 році Чапке подав заявку на акредитацію як міжнародний спостерігач під час президентських виборів в Росії.

Заявка, подписанная Фольге Чапке на аккредитацию в качестве независимого иностранного наблюдателя

Заявка, підписана Фольге Чапке на акредитацію як незалежний іноземний спостерігач

Варто відзначити, що Данило Бісслінгер встиг попрацювати як аташе у зовнішньополітичній групі в посольстві РФ в Берліні, а також стати 2-м секретарем 3-го Європейського департаменту. Незважаючи на свій молодий вік, Бісслінгер вже навчився виділяти тих, на кого можна впливати з метою просування інтересів Росії, як, наприклад, у випадку з кандидатом від ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» Маркусом Фронмайером. Як стало відомо, Бісслінгер знаходився в тісному контакті з президентом Ради з кібербезпеки Німеччини Дюнном як мінімум з 2014 року. Через Бісслінгера Дюнн також спілкувався з російським військовим аташе посольства Андрієм Сівововим і запрошував його на особисту зустріч "в рамках розширення співпраці з Росією на різних рівнях".

У талантах Бісслінгера як вербувальника сумніватися не доводиться. Подібні спроби впливу на політику зарубіжних країн через так званих «провідників кремлівського впливу» стали звичними і все частіше виявляються непрофесійними. Проєкти з втручання російських політтехнологів у вибори і хакерські атаки позначаються на погіршенні іміджу Росії і шкодять вибудовуванню партнерських відносин з європейськими країнами на урядовому рівні. З іншого боку, Кремлю вдається заводити все нових і нових союзників на Заході, які допомагають організовувати конференції, міжнародні зустрічі і висловлюються на захист Росії на світовій арені. На цей момент їх не так багато, щоб вони могли хоч якось вплинути на ставлення до росіян, проте кількість союзників Москви зростає і якщо так піде і далі, то незабаром вони стануть ще однією силою, яка буде захищати агресивні дії Росії.
https://myc.news/ua/rassledovaniya_/putem_davleniya_i_manipulyacij_kiberbezopasnost_rossii_i_chestnye_nablyudateli_na_vyborah?fbclid=IwAR2hviaNLHcg8_O7TZ5ts92RFBL7S5YPmOs8bzuo1j8-ZsGF9ylDF1r_PzY

Розкладка з середини по Львову і Свободі

Можу дати розкладку з середини по Львову і Свободі (Вважаю цю версію на 99, 99 % вірною)

Тезово:
1)Анджейко за 14 років керування Львовом зробив націоналістичний Львів - ліберальним і космополітичним містом, експлуатуючи Австрійську архітектуру і польське бабло, яке дають за умови відсторонення від червоно-чорного Львова) Те, що Кошулинський у Львові набрав лише 9, 75 %, а свобода - трохи більше, ніж 5 % - тому підтвердження. (Тут ще дуже вагому роль відіграла Ірина Фаріон, яка дуже активно працювала 10 років на знищення рейтингу партії у Львові)...Девіз Садового - "Львів відкритий для світу") Росіян, Поляків, тих...як їх, шо на Сихові живуть і в Рясному....А - українців...Їх також можна))

2)Кошулинський розуміє, що пройде ще 5 років, виростуть нові покоління - і Собода вже не пройде ніколи у Львові) Тому він, програвши підтримав Синютку, не задля єднання про-українських сил для того, щоб скинути "поляка" Анджейка)) А лише, щоб розбити Садову Імперію, а далі, коли до влади прийдуть патріоти з ЄС, вже їх чморити і на тому відрощувати собі якийсь рейтинг) Це аналогія того, як риги підтримали Зе - щоб скинути пост-майданівську, патріотичну владу, і вже, привівши Зелених, коли розквітне свобода ватного слова і вернуться найбільш-агресивні риги з екзилії - на зашкварах і критиці Слуг - нарощувати собі рейтинг до наступних виборів) Це не більше, як хитрозадий план, який не спрацює для Свободи, а Кошулинському - респект) Міг би увійти в ЄС, разом з Андрієм Іллєнком і іншими адекватами зі Свободи і будувати Україну - і не марнувати 10-20-30 років молодого і зрілого життя в маргінесі 1-2% і вічної непрохідності)

3)Чи має шанс Синютка у Львові стати мером?
Результати:
Андрій Садовий – 40,09%
Олега Синютка – 31,1%

Руслан Кошулинський – 9,75%

Враховуючи відрив лише на 9 % у 1-му турі, і що якщо акумулювати результами Синютки і Кошулинського 31+9=тих же 40 % А Свобода буде точно проти Садового, бо голос проти всіх - це за того, хто лідирує)) Тобто за Анджея)) Нас чекають цікаві баталії і тут все залежить від 1)Явки 2)Дебатів, як себе покаже Синютка 3)Реального анти-рейтингу Анджея... Бо після того чуда, яке зоветься Слугами Наріду у нас по країні будуть голосувати і за шкварених і за перешкварених, лише б дилетантська братія не прийшла і на запитання про бабло не сказала - "продай чи з їж собаку - заплати за комуналку, чи похавай"))) Зеля так дискредитував поняття нові обличчя, що ще довго бабульки будуть за своїх голосувати, хто вже є і хоч щось показує))) Лише б не "молодь")))

Я солідарний з Порохом, і Кошулинським)) Я за Синютку) Чого й патріотам бажаю, хто зі Львова)


(с) https://toloka.to/u113328

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
54
предыдущая
следующая