Диво сталось

Подих… Шепіт…Вечоріє… Зірка перша сповістила – Диво сталось! Народила Сина Божого Марія – Світло світові й надію!... Свято! Сяєво!.. Зоріє!.. 05-06.01.2011 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109299682

Свято мiзантропа

вірш написаний під впливом слів однієї з колег про ранні години 1-ого січня Перше січня. Ранок року. Сходить сонце напівсонне. Ні душі надворі. Кроки "Хрум...

Читати далі...

З Новим роком! Сатиричний вiрш

Недоїдки розкішного бенкету, З півпляшки вже без бульбашок шампану - Прещедрий для рабів обід від пана. "Веселих свят!" - вигукують поети. 30.12.2011 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11112310859

Помiчниця

Сьогодні мамі я допомагала – Сміття та пил на кухні підмітала. По всіх кімнатах пил той розлетівся, На шафи та полички зручно всівся. Ганчірку мокру взявши, витирати Пилюку заходилася в кімнатах. На меблях залишились візерунки – Предивні з пилу та води малюнки! Ще кухлі, ложки та тарілки мила - Живіт, волосся й ноги намочила. Крем для взуття на чоботи та капці Батькам я намастила, діду й бабці. По лікті руки кремом...

Читати далі...

Ти, я i любов

… так буде… бажаю, аби так… несподівано серед багатьох ти єдиним лише поглядом вирізниш мене і… вже очей не відведеш… неспроможний це зробити… а серце…невідомо, чому, стукатиме просто в горлі… маленьким живим створінням здаватиметься воно… долонями ніжно-ніжно відгортатимеш пелюстки… одну за одною… без поспіху… намагаючись не пошкодити їх і не завдати щонайменшого болю… а пришвидшене, уривчасте дихання, тремтіння вуст напіввідкритих, вологих видаватимуть твої ледь...

Читати далі...

Не дай же...

Не дай моїй любові спопеліти, Спаплюжити цинізмом сенс кохання, Зневірі й лицемірству - панування, А співчуттю та милосердю - відболіти. Не дай душі від ницості сп'яніти, Таланту захопитись хизуванням, Нехай мій злет не стане плазуванням. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Не дай ще&nbsp...

Читати далі...

Реалісвіт(ло)

диптих Право сили та нахабства, Верховенство гаманця, Ницість, розбрат, духу рабство… Шлях в безодню. До кінця. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Круча Дніпрова і вітер блакитний, Сонце у хвилях, прибій, моря подих, Космопоезія, зоряні сходи. Літ двоєдиний. І дух непохитний. 13.12.2011 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11112140723

Горила в черевиках

Замітка одного з віртуальних друзів надихнула. Є 2 варіанти, з невеличкою відмінністю. Викладаю 1-ий варіант вірша. варіант...

Читати далі...