Здивуй мене, а ну ж! Уяву полони! Ввійди, фортецю захопи, чи зможеш?! Боїшся, я сприйматиму вороже, Що ти оратимеш мої лани? Пручатимусь… Здасися? Чи відступиш? Тримай якнайміцніше! Й ніжно… Ти… А втім… Можливо, вартових підкупиш? О, переможцю мій! Не відпусти!.. 08.11.2011 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11111090897

цей вірш, складений моєю донею і мною, посів перше міце в інтернет-конкурсі ...

Читати далі...

Кито-Кіт – тварина дивна! Граціозний і спортивний Спритний мишолов й пловець – Таємниць морських знавець. В Маргарити на колінах Він згортається клубочком, Мур-муркоче, мружить очка… Раптом – стриб! – і вже глибини Кито-Кіт дола відважно, Пирха, бризка, гра на хвилі!.. А потому, взувши білі Чобітки, іде поважно На лови – в садок, на луку. Тихо лапки – ані звуку – По камінню, по травиці… Стережіться, миші й птиці! Серенади сутінкові Він співа для Кито-Киці...

Читати далі...

Акровірш Балет на музику І.Стравінського "Жар-птиця" в постановці Б.Ейфмана надихнув Безмежна грація, еротика суцільна, Арпеджіо тілесні пристрасні, чуттєві; Легато і рубато – кожний рух доцільний. Експресія - екстаз – апофеоз! І – вільний! Трансцендентальний перехід миттєвий. 02.11.2011 © Copyright: Марина Степанская, 2011Свидетельство о публикации №11111028974

Низько над храмом хмари… Похмурі, Сині, дебелі… Не стримують гнів, Кидають бризки небесних вогнів В баню безхресту, колись білі мури… Плесо посивіло, зморшками вкрите; В шибку надщерблену шибеник-грім Бамка… Старий, павутинням сповитий, Іконостас … Поруч тінь – пілігрим - Я; сам-на-сам розмовляю з Всевишнім; Тиха молитва підноситься вгору - Гуркіт і ревище грізного хору Перекриває… &nbsp...

Читати далі...

Гамір міста столичного. Ноги… О!.. Огидно! Дно… Ти - на асфальті – Ти лежиш… Тротуар. І дорога – Автомонстри на ній, як на шпальті. Автолітери, -коми та –фрази, Глави міста столичного й фази… Ноги – над – повз – крокують. Байдужо. Ти – безхатченко. П'яний. Недужий. Безсоромний. Нахабний. На дні ти. Де дружина? Батьки? Твої діти? Твоє тіло в останню дорогу Проводжатиме хто? І до Бога Хто молитиметься? Щирі сльози Чи проллє над тобою, убогим...

Читати далі...

Доню, Квітко найніжніша! Посміхунко найрідніша! Моє щастя надвисоке, Сонцесяйне, зореоке! Не існує слів у мові Жодній, здатних передати Ніжність й глибину любові Мами до свого дитяти. Притулись до мене, доню, На мої свої долоні Поклади – любов безмежна, Віддана, беззастережна, Животворна й незрадлива В серці матері. І втішить, І врятує найсвятіша Сила ця. &nbsp...

Читати далі...

Мить. Спалах Часу. Й вже… Моя скороминущість… Я – епізод, сюжет, Експеримент, сполучність Скінченна. Суєта Тримає нас в лабетах...

Читати далі...

Шелест - Шерех - Шурхіт - Свист… Багряниця – Падолист… Запах айстр, тополь… Терпкий!.. Дуб старий рипить… Хрипкий… Шепіт сонний - мріє сад… Сон про вирій… Листопад!.. 13.09.2011 свідоцтво про публікацію № 11109260843. © Stepans’ka Marina (SMG)

Листопад… Шелест - Шерех - Шурхіт - Свист… Багряниця – Падолист… Запах айстр, тополь… Терпкий!.. Дуб старий рипить… Хрипкий… Шепіт сонний - мріє сад… Сон про вирій… Листопад!.. 13.09.2011 свідоцтво про публікацію № 11109260843. © Stepans’ka Marina (SMG) [Приєднана картинка]