Сніжинка на долоні

Сніжинка тане

На долоні. Зникла. Ми -

В долоні часу.



23.02.2011
© Stepans’ka Marina(SMG)

Вечір. Дорога додому

Лютий надимає щоки,
Люто дме, шибками грюка,
Знахабніло в двері стука...
Космос чорний і високий

Зоревітром срібним дмуха,
ЗореПросо сипле з міху.
Оріон потужно диха...
Лютий дме.
                     Я небо слуха.


11.02.2011

© Stepans’ka Marina (SMG)

Сонечко та сонце

Сонечко присіло на билину,
Лапками тонкими дріботить.
          Бурштиновим сяєвом долину
          Сонце враз наповнило! - на мить…

Сонечко пробігло по билині
Аж до вістря гострого й за мить
Полетіло…
                           Ген за край долини
          Сонце пада. Сходить ніч, сурмить…

09.02.2011


© Stepans’ka Marina (SMG)


Країна дивовижна Чудасія

Милим нашим янголятам-діточкам присвячується

В країні дивовижній Чудасії
Небесна височінь опалово-бузкова,
Нічне – одне з двох сонець – темно-синє,
А денне – різнобарвне, веселкове.

Тут, в Чудасії, котики сріблясті
З надзвуковою швидкістю літають,
Кущі багатолапі та пухнасті
В лісах та луках весело стрибають.

Завбільшки з кошик ягоди суниці
За тиждень пуп’янком стають і знову
Квітують, родять…
            Стрімко блискавиці
З-під хмар течуть і ріки кольорові

Утворюють; а в них співають риби,
Пускають вгору бульбашки-смішинки.       
Вареники, млинці, товстенні сиру скиби
Мед в горнята збирають без спочинку –

Медових бджілок доять. Ті ж пасуться
Немов корови справжні, в травах золотих.
 Безсмертні білі там птахи несуться –
Казки й дива  в  яєчках розписних.

 08.02.2011

© Stepans’ka Marina (SMG)

Дитинство

Був світ безмежним і чудовим, Мить невловима – вічність ціла,        Небес та сонця тиху мову До лук, озер я розуміла. Світ зачарований, широкий, Неначе книжку, я читала, Побожно сторінки гортала… Дитя, пізнайко яснооке!.. 04.02.2011 
© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109299661

© Stepans’ka Marina (SMG)

Дівча і лялька

Навіяне побаченим вранці

 

Дівчатко невеличке

В рожевому. Мов квітка!

Завбільшки з себе ляльку тримає на руках.

 

В обох – рум’яні личка,

І золоті лелітки

Танцюють і сміються  в здивованих очах.

 

Так, ніби мати доню,

Дівчатко пригортає                 

Рожевокосу ляльку, до неї лебедить,

 

За щось малу картає…

Та ж знає, що долоні

Дівчати -найніжніші, і здатні захистить.

 

02.02.1011

 

© Stepans’ka Marina (SMG)

 

Одухотворення

Дитино! Знай, що бездуховне тіло –

Колодязь висохлий, з якого не напитись. 

Ані спочити біля нього, ані вмитись;

Він мертвий, дно давно закам’яніле.

 

Одухотворення – насущний вміст тілесний,

Змістовна суть, освячення і свято.

Твердий та милосердний, чистий, чесний,

Дух  - Богу слава, світові присвята.

27.01.2011

 

© Stepans’ka Marina (SMG)

Січень плаче дощем

Я не печалитимусь тим, що ти далеко,

Не перейматимусь тривалістю розлуки;

Не захлинатимусь плачем та від розпуки

Не простягатиму в благанні ніжні руки

Так, ніби крила розправля  лелека.

 

Мене не цілуватимеш щоранку,

Твоє з Моїм не стануть Нашим спільним.

Не називатимеш мене ані Коханка,

Ані Дружина - бодай, подумки, невільно…

Не заспіваю немовляті колисанку,

 

Малеча не ходитиме до школи,

Домівку сміх не звеселить дитячий;

 «Батьки мої» - не називатиме ніколи

Нас…

 Не народиться бо…

                                               Січень плаче

Дощем. В жалобі він…за мріями неначе…

26 січня 2011

© Stepans’ka Marina (SMG)

Межа остання

 

 

Неодночасно, в самості безмежній

Межу тонку останню перетнувши,

Позатілесний вимір-світ бентежний

НеВідчуттям неТіла враз відчувши,

Ми впізнаватимемо тих, кого любили,

Споріднених нам серцем і душею?

Чи усвідомлення та пам’ять загубили

За життєрозділом – останньою межею?...

 

17.12.2010

© Stepans’ka Marina (SMG)

Двох сердець биття

Обійми… Близькість

Двох сердець, биття

Споріднене, співзвучне;

Не дует – вже соло!

Твій вдих –мій видих,

Вдих мій – видих твій;

Перетікання…

Груди до грудей – злиття…

Енергії потік потужний,

Квінтесенція життя.

 

13.12.2010

© Stepans’ka Marina (SMG)