Час не для сліз

Час не для сліз - для сил і дій.
Адже за волю лютий бій.
Час не плачу, а для відплат.
Сконає морок, нелюд, кат.

На Бога - прощення і суд.
Нам - гарт, двобій. Свобода - суть
Вкраїнців. Час не для квилінь;
У корчах клякне чорна тінь

Мокшанських орд, зникає, мре.
Піт, попіл, сльози, кров зітре
Вкраїна... Нам - тримати стрій;
Строщити вельзевулів рій.

Марії місто. Маріуполю

Тиха молитва
Світлом в зболенім тілі,
Стукотом серця


Вибухи серця -
Ритм ракетних прильотів,
Літаній за мир

•°•°•
Марії місто
Стогне стогеєнними,
Стовогненними
Лементами. Молися,
Маріє! Страсна п'ятниця...


Молитва тиха.
Тахікардія. Де я?
Таїнство. Місто
Марії лементами
Молиться. Страсна п'ятниця...

Сонце – на друзочки…


~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Героям і патріотам присвячується ~~~~~~~~~~

 

 

Сонце – на друзочки, 

Скалочки, атоми, 

Вікна – стерв'ятники з лезами-крилами. 

 

Душеньки – лусочки, 

Збиті гарматами, 

Зойка між-під-над небесними брилами. 

 

Світла воїтелі, 

Миру хранителі – 

Янголи, #кіборги збройні та з крилами… 

 

Сонце – на атоми, 

Душі – набатами: 

"Слава!.." – під-між-над небесними брилами… 

 

(січень-03 лютого 2016) 

Свидетельство о публикации № 77043

Мелодія осіння

                                                            

На прем'єру "Осінньої музики" Ганни Гаврилець

Київським квартетом саксофоністів

і Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром

в Національній філармонії України 21.09.2015

 

Мелодія осіння…

Самотній дощ бреде.

Крізь мжицю-волосіння

За ним – щеня руде.

 

Пергаменти-листочки –

Листи зимі – зліта

З гілля. На склі місточки

З калюжами – сльота…

 

Синкоп добірні грона,

Легато золоті –

В осінніх обертонах

Всі tutti й solo ті.

 

Печаль віолончельна,

Чуттєвий скрипки схлип,

Прозорість акварельна

Флейт, гелікона хрип.

 

Мелодія осіння –

Передзимовий бал,

Тужливе голосіння,

Екстаз! Дев'ятий вал!..

 

21 вересня – 12 жовтня 2015

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: лирика пейзажная

Свидетельство о публикации № 71083


Осіння музика

 На прем'єру "Осінньої музики" Ганни Гаврилець

Київським квартетом саксофоністів

і Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром

в Національній філармонії України 21.09.2015

 

 

Вилущуються

Цілі ноти - каштани

Контрабасові

 

*****

Листя грушеве

З нотного стану дощу

Розлітається.

Синкопує листопадом

Партитура жовтнева

 

*****

З утроб золотих

Чотирьох саксофонів –

Плач, схлип, літепло

Листопадово-синє -

Осіння мелодія…

 вересень-жовтень 2015

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: восток: рубаи, хокку, танка

Свидетельство о публикации № 70919


І яскріло золотом...


- Бажаю, аби мої свіжий подих і легкий дотик перетворювали все на золото і коштовне каміння… 

- Буде так!... 

І яскріло золотом, сяяло цитринами, палахкотіло сонячно-медовими бурштинами, яріло рубінами, зачаровувало крапчасто-пістрявими яшмовими візерунками. Аметисти з гранатами зблискували втаємничено очима – адже вони Хоронителі Фіолетово-Багряної Істини. 

Ці коштовності були усюди. Їх було так багато!.. А вони падали й падали… Багатство казкове, нечуване і скороминуще… Не знала Осінь, що за декілька тижнів всі її статки і розкоші зникнуть, і голісінька, боса, тремтячи всім тілом, втікатиме вона від Зими, суворої і невблаганної. Вигнанка красуня Золота Осінь… 

 15-16.09.2015 

Свидетельство о публикации № 70072

Вже ранки прокидаються пізніше


Бракує сонцю сил вже на вершечок
Небесний видиратися; спроквола
З півшляху подолає і додолу
Сповза. Жене вівчар овечок -

Вітрець і хмари, подорожні вічні,
Бредуть собі серпневим пасовищем,
Всевідні й мудрі. Соняхи окличні
Твердінь трима ще - зграям в ірій - вище...

Вже ранки прокидаються пізніше,
Від прохолоди щуляться. Туман
Скуйовджений із річкової ніші
Вигулькує, кульгавий дідуган.

Він шкандибає лукою спроквола
З отарою овечок тонкорунних
І тане... у тремке трембітне соло,
У літепло, у блюз осінньострунних...



серпень 2014-вересень 2015

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: лирика пейзажная

Шовкових споришів тендітний дотик


 Шовкових споришів

Тендітний дотик.

У хатці з комишів

Леліє ґнотик –

 

Там сонечко до сну

Вмостилось. Тихо…

Ліг місяць на сосну,

Молочно диха.

 

Хор коників сюрчить -

Й руна з твердіні!

Замріяно турчить

Струмочок. Тіні

 

 Вистромлюють носи,

Ідуть навшпиньки,

І крапельки роси

З нічної синьки

 

 

На шовк із споришів

Зсипають рясно…

Розкрилення душі -

Дитинство ясне…

 12.06.2015

 

© Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика пейзажная

Свидетельство о публикации № 66669

 

Так бо у герці борониться Доля


 

Зашпори в серці,

Зашморг на волі  -
Так бо у герці

Борониться Доля,

 

Доля держави.

Котиться лава,

Пекло клекоче,

Нава скрегоче,

 

Хтива до крові.

Медузоголові

Сунуть ординці…

Спиш, українцю?! -

 

Зашморг на шиї,

Плюгавці вошиві

Волю ґвалтують!

Дух свій ґартують

 

Звитягу і зброю

Справжні герої –

На прю за свободу

Вкраїнського роду.

 

травень 2015

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: лирика гражданская

Свидетельство о публикации № 66221


Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
13
попередня
наступна