Якщо кохаєш час віднайдеш , не маючи жодної хвилини.

Ян Твардовський

От пройшло вже півроку як я сам. За чотири роки стосунків я навчився багато чого вибачати, я б навіть сказав ми навчились просити пробачення. Сотні разів ми думали, що все скінчилось, але кожного разу знаходили в собі сили зробити крок назустріч. Неважливо, що хтось робив це першим, відповідь завжди була однакова: "Прощаю!" Та й судити когось одного неправильно, напевно завжди є доля провини кожного, тим більше , коли знаєш один одного як п'ять пальців. Але якось тоді, коли вже здавалося, що нічого в наших стосунках не зміниться, а може саме через це воно і сталося, на черговій напруженій нотці наших стосунків, я сказав: "Кінець".

Тоді, ясно що я сам навіть серйозно цих слів не сприйняв. Я знаю, і тоді знав, що достатньо сказати було слово "Вибач", як все би залишилося на своїх місцях. Але це слово так і завмерло в очікуванні.

Я чекав на нього день, потім другий, знаю, що Вам здається це неправильно. Але я на нього чекав і нічого не робив натомість не тому, що я вирішив її зламати, я просто відчув, що мені важко сказати "Прощаю!" Саме тоді любов, яка до цього часу мала купу (говорю спеціальними термінами, але тут ви поймете) мікротріщин, не витримала внутрішнього напруження. Вона розсипалася на маленькі друзочки, які перетворилися в моєму серці, в моїй пам'яті на приємні спогади, на все хороше, що ми пережили. Все погане (всі тріщини), що руйнувало наші почуття зникло, але я і Ви знаєте, що коли почати це все збирати разом, воно вже не стане навіть примарною видимістю того цілого, що було колись.

Зараз наші життєві шляхи іронія долі переплела, я знаю, що ще довго ми будемо бачитися. Я бачу (як я знаю кожен її рух, кожну тінь емоції на її лиці), що вона ще досі надіється.

Я говорю їй, що треба змінювати життя, вона в мене горда, вона на людях з цим абсолютно згідна, але я-то знаю, що це гра. Мені її шкода, але казати: "Вибач" запізно...

Eclipse
    Затемнення

Автор - Роджер Уотерс

All that you touch
    Все, чого ти торкаєшся,
All that you see
    все, що ти бачиш,
All that you taste
    все, що пробуєш на смак,
All you feel
    все, про що здогадуєшся...
All that you love
    Все, що ти любиш,
All that you hate
    і все, що ненавидиш,
All you distrust
    все, у що не віриш...
All that you save
    І все, що ти бережеш,
All that you give
    і все, що даруєш,
All that you deal
    і все, що ти продаєш,
All that you buy
    і все, що купуєш,
beg, borrow or steal
    випрошуєш, позичаєш, крадеш...
All you create
    Все, що ти створюєш,
All you destroy
    все що руйнуєш,
All that you do
    все що ти чиниш,
All that you say
    і все, що говориш,
All that you eat
    все, що їси,
everyone you meet
    і кожен, кого зустрічаєш...
All that you slight
    Всі, кого зневажаєш,
everyone you fight
    і всі, з ким ти воюєш -
All that is now
    Все це є,
All that is gone
    все це в минулому,
All that's to come
    і все це ще буде...
and everything under the sun is in tune
    І все, що під Сонцем, пов'язане одне з одним.
but the sun is eclipsed by the moon.
    ...От тільки Сонце затемнене Місяцем.

                                                       26.09.10

слухати

Сніжинка тане

На долоні. Зникла. Ми -

В долоні часу.


23.02.2011
© Stepans’ka Marina(SMG)

Итак, вы утверждаете, что вы из 2019 года, а вовсе не еретик и не сумасшедший, и вас не надо жечь на костре?!...
— Д-да...
— Ну, что же. Предположим, я вам верю, но вот все остальные отцы-инквизиторы — нeт. Но ведь не так уж сложно проверить ваше утверждение. Если вы из будущего, то знаете, что будет происходить. Скажите нам, когда закончится правление Людовика IX?
— Эмм… Я не помню, очень частная дата.
— Допускаю. Тогда так: чем кончится Восьмой крестовый поход?
— Хм… Знаете, я не эксперт в истории.
— Допускаю. Гeография?
— Не очень…
— Maтематика?
— Эмм, ну е равно мц квадрат.
— Что?
— Не важно… B общем, нет.
— Геометрия, быть может?
— Пифагоровы штаны… Нет…
— Я пытаюсь вам помочь, попробуем по-другому. Может, вы что-то расскажете о технологиях будущего, о мироустройстве, науках?
— Ну… Земля круглая…
— Спасибо, мы в курсе. Что-то еще?
— Ну, в наше время есть электричество…
— Уже интереснее, что это?
— В общем, такая штука, на которой работает почти все в мире!
— Можете подробнее объяснить?
— Ну… Там… Электроны, бегут по проводкам… Плюс, минус… Блин…
— Вы можете добыть электричество, продемонстрировать его работу?
— Нет…
— Хм, может хоть какие-то полезные навыки и знания из будущего у вас есть?
— Сожгите  меня на хрен.

Нетиповий Православний  нТП

Давненько я вже не випускав в світ свій "Термінал". В Терміналі, я викладую свої думки, відчуття, переживання. Це ніби мій щоденник, в який я вписую миті свого життя.

Я відкрию вам одну таємницю: час не лікує! Лікують нові події в нашому житті, нові знайомства, нові відчуття, нові мрії та захоплення. А час? Час не лікує, час просто проходить повз і нічого не змінюється, лише спідометер життя намотує роки-кілометри.
Мене дратують ті люди, котрі говорять що потрібно йти до своєї мети не зважаючи ні на що! А, ще кажуть що зуби потрібно стискувати Добитися своєї мети можна коли є підтримка, коли хтось реально буде радіти твоєму прогресу, коли хтось може допомогти! Про те коли все не так як треба, коли всі проти і навіть рідні, зуби стискувати не раджу! В стоматології ціни зараз космічні!
Так само і в відносинах! Я понад усе в світі хотів бути з нею, я справді робив все що в моїх силах! Та коли ти не такий як всі, всі твої старання та спроби нікому не потрібні!
А ще мене дратує коли кажуть що "Все буде добре"! Кажуть і не уточнюють коли те "добре" настане! Ну не можна так людей дразнити!!!
Хотів на останок написати  якусь мудру фразу, якоїсь відомої людини, але нічого в голову не приходить. Тому закінчу словами одного радіо-ведучого, в якого я так безсоромно вкрав назву для свого блогу.

ЖИВІТЬ, А НЕ ІСНУЙТЕ!

Звернення українських письменників до співгромадян у День рідної мови

Шановні співгромадяни, дорогі читачі! Ми живемо в країні, що зветься Україною, -- і стаємо свідками повзучої політичної війни проти цінностей, що складають підвалини української ідентичності. У час цього непростого випробування для кожного громадянина нашої країни ми звертаємося до вас із закликом не мовчати -- і демонструвати свою громадянську позицію скрізь і завжди, де й коли виникає загроза для конституційних цінностей української держави. Пасивна позиція українських громадян сьогодні -- вже завтра може обернутися гуманітарною катастрофою. Країну роз’єднує не мова, українська чи російська, країну роз’єднує провокаційна, агресивна українофобська політика уряду, що старою, як світ, тактикою «розділяй і владарюй» намагається відволікти увагу народу від власних економічних та дипломатичних поразок. Провокації набули характеру лавини. Закриття українських шкіл на Сході України лицемірно видаються за «оптимізацію витрат». З підручників історії вириваються сторінки, залиті кров’ю наших предків, котрі поклали своє життя за те, щоб ми сьогодні жили в незалежній суверенній унітарній державі. Голодомор, геноцид Сталіна проти українського народу, нашу найбільшу національну катастрофу, від наслідків якої Україна потерпає донині, з орвелівським цинізмом називають всього-на-всього наслідком неправильно проведеної колективізації. Зі шкільної програми вилучають «незручні» для влади твори. Тим часом концепція літературної освіти в загальноосвітніх школах дописується невідомими авторами на користь російської літератури, в тіні якої начебто визрівала українська, що є не тільки відвертою історичною неправдою, а й прямим приниженням вартості української літератури та її геніїв. У радіоефірі давно не знайти української музики, телевізійний простір забитий російським «секондхендом», великі книжкові мережі в Україні належать російським власникам, які дбають про інтереси російської книги. Як у колоніальні часи, нас знову намагаються переконати, нібито український творчий продукт, який більшості українців елементарно недоступний, просто «не конкурентний».На 20-му році після розвалу Радянської імперії нам знову намагаються прищепити почуття меншовартості, «неформату» -- неформату всього українського. Ми з повагою і шаною ставимося до культур і літератур усіх національностей України, що творять єдиний український народ. Ми солідарні з російськими, польськими, кримсько-татарськими, єврейськими, угорськими, румунськими, грузинськими письменниками, з письменниками всіх інших національностей, що живуть і творять в Україні, є її громадянами і сповідують її базові конституційні цінності. Ми рішуче виступаємо проти роздмухування ксенофобії, не ділимо людей на чужих і своїх, зцілюємо країну, а не роздираємо її на Схід і Захід, Південь і Північ. Ми не вимагаємо від держави ні дотацій, ні президентських стипендій, ні урядових пенсій, не впадаємо в розпач від того, що держава нічого не робить для промоції української літератури у світі. Але ми -- автори, відповідальні за українське слово, і наш професійний обов’язок -- стати на захист свого читача, котрий хоче читати українською і вибирає українську книгу. Ми гордимося українськими виконавцями, знаними в цілому світі, і хочемо в ефірі чути українську музику й українське слово. Ми наголошуємо на тому, що присутність української мови в інформаційному просторі не може підпорядковуватися незабарній комерційній вигоді власників ЗМІ. Адже українська мова як державна захищена Конституцією України, і, нагадуємо, згідно з Конституцією, «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Ми переконані, що чиновники усіх рангів повинні не лише знати державну мову, але й висловлюватися нею публічно. Ми застерігаємо представників влади та правоохоронних органів від втручання в справи української культури, від запровадження контролю і цензури, від утисків свободи слова. Ми застерігаємо недалекоглядних політиків від негідних для державця замахів на самі підвалини державності -- від внесення змін до Конституції України та спроб переписати Гімн України. Ми відстоюємо право наших дітей на історичну пам’ять -- на правдиве, не «переформатоване» за лекалами радянської ідеологічної кон’юнктури знання про Другу світову війну, Леніна, Сталіна, УПА, Голодомор, героїв Крут, Івана Мазепу, Степана Бандеру, національно-визвольну боротьбу, про події та діячів історії тоталітарного ХХ століття.  Все це -- непорушні й законні права нашого народу. І жодна влада в країні, яка зветься Україна, не сміє в нас їх одібрати.

Посилання на першоджерело

Time
      Час

Ticking away the moments that make up a dull day
        Відпливають у вічність миттєвості, що складають пересічний день,
You fritter and waste the hours in an off hand way
        години, подрібнені на крихітки, втікають крізь пальці,
Kicking around on a piece of ground in your home town
        товчешся на відведеному тобі клаптику рідної території,
Waiting for someone or something to show you the way
        чекаючи на щось, чи когось, хто скаже тобі, як діяти.
Tired of lying in the sunshine
        То грієшся на осонні,
Staying home to watch the rain
        то сидиш вдома та дивишся на дощ,
You are young and life is long and
        ти молодий, і ціле життя попереду, і
There is time to kill today
        цей час сьогодні треба якось убити...
And then one day you find ten years have got behind you
        Та одного дня виявляєш, що вже 10 років позаду,
No one told you when to run, you missed the starting gun
        а ніхто не дав тобі знаку бігти, десь ти прогавив стартовий постріл.
And you run and you run to catch up with the sun,
        І ти починаєш наздоганяти, хочеш затримати захід Сонця,
But it's sinking
        та воно невблаганно сідає за небокрай, робить оберт,
And racing around to come up behind you again
        і знов світить тобі в потилицю.
The sun is the same in the relative way, but you're older
        Це Сонце незмінне в відносному русі, та ти старієш,
And shorter of breath and one day closer to death
        і важче дихається, і ще одним днем ближче до смерті.
Every year is getting shorter, never seem to find the time
        І що далі, то коротші роки, то більше роздирають тебе справи,
Plans that either come to naught
        то більше планів закінчується нічим,
Or half a page of scribbled lines
        то більше частково списаних сторінок...
Hanging on in quiet desperation is the English way
        Наполегливо прямувати шляхом тихого безумства -
        оце по-англійськи...
The time is gone the song is over,
        Час вичерпано, пісню відспівано,
Thought I'd something more to say
        але, я хотів би щось додати...
Home, home again
        Знов, знов до себе (додому)!
I like to be here when I can
        Я радий тут бути, коли є можливість.
When I come home cold and tired
        Коли прихожу до додому замерзлий і втомлений,
It's good to warm my bones beside the fire
        так гарно зігрітися біля вогню.
Far away across the field
        Десь віддалік за полем чути
The tolling of the iron bell
        звук залізного дзвона,
Calls the faithful to their knees
        що закликає правовірних схилити коліна,
To hear the softly spoken magic spell
        щоб почути солодкі магічні заклинання...

слухати тут

Роки відлітають птахами у вирій,

В далекі краї – за обрій летять,

А тобі сьогодні на ниві життєвій

Уже шістдесят! Сьогодні уже 60!

«Міцного здоров’я з роси і води»,

Дзвінки, телеграми, вітання!

А серце щемить і кричить підожди!

Ще хочетьсь трішки кохання!

Час зупинить ніщо не в змозі

І ліс шумить, і сад цвіте,

На тій, з гори уже дорозі!

Де заблудилось, де ти? де…

А  душі двох так й не зустрілись

Й в снах-примарах порожнінь,

І щоб домріять, добажати, долюбити…

Лишилось п’ять секунд, років, хвилин,

Життя залишилось позаду.

І вітер – вже не наздогін:

І тільки дзвін – церковний дзвін,

Тривожним гулом ранить душу…

Жаль, про нас не буде спільних історій,
В яких ми гуляли під яскравими зорями.
В яких ми зустрічали нас перший світанок,
Гріли одне одному руки
В прохолодний той ранок.
Ми не промокнемо під літнім дощем.
Я Тебе не поцілую, а Ти не скажеш "Хочу ще!"
В нас  не буде спільного альбому,
На фотографіях якого ми разом! Нас двоє!
Мда... А час походу справді не лікує,
Лише твій образ у сні мені малює.
Малює цю історію, тільки навпаки!
Малює картини, на яких ми разом, я і ти!