Echoes
ВідлунняOverhead the albatross
hangs motionless upon the air
Нерухомо альбатрос
вгорі вісить, впіймавши бриз,And deep beneath the rolling waves
а глибше гуркітливих хвильIn labyrinths of coral caves
з коралів, ґротів - звідусільThe echo of a distant tide
зростає, шириться луна,Comes willowing across the sand
піднявши каламуть із дна, And everything is green and submarine
зелене все навколо. Глибина.And no one showed us to the land
Ніхто не вкаже, берег де, And no one knows the where or whys
де ми й чому, ніхто не зна,But something stirs and something tries
лиш зріє щось і вирина, And starts to climb towards the light
відлуння до небес іде.Strangers passing in the street
Чужинці йдуть вдовж хідників,By chance two separate glances meet
два погляди випадок звів,And I am you and what I see is me
я - твоє "я", в тобі себе я стрів.And do I take you by the hand
Чи ж не пройдем рука в руці,And lead you through the land
країни тої манівці,And help me understand the best I can
незнаних істин щоб знайти кінці?And no one calls us to move on
Й ніхто на нас не чинить тиск,And no one forces down our eyes
не змусить очі опустить,And no one speaks and no one tries
і не випитує, не вчить,No one flies around the sun
не затуляє сонця диск.
Cloudless everyday you fall
Мій звичний, мій погожий день,upon my waking eyes
що в вічі впав, неспинний склом,Inviting and inciting me to rise
запрошуєш і вабиш ти теплом.And through the window in the wall
Крізь вікна в дім ти щедро шлешCome streaming in on sunlight wings
на крилах сонця промінцівA million bright ambassadors of morning
зірниці вранішньої безліч посланців.And no one sings me lullabies
Й ніхто піснями не приспить,And no one makes me close my eyes
нема кому очей закрить,And so I throw the windows wide
тож крізь розчахнуте вікноAnd call to you across the sky
до тебе небом клич летить... I.2016 - 05.IV.2016
СЛУХАТИ