КНИГИ ПРО ОСОБИСТИЙ БРЕНД:1.) Створіть особистий бренд. Юрген Саленбахер2.) Зроблено, щоб прилипати. Чіп Хіз і Ден Хіз3.) Одкровення рекламного агента. Девід Огілві4.) Включаємо чарівність за методикою спецслужб. Джек Шафер і Марвін Карлінс5.) Джедайские техніки. Максим Дорофєєв6.) Ніколи не їжте поодинці. Кейт Феррацці і Тал Рез7.) Не працюйте з м * даками. Роберт Саттон8.) Великий потенціал. Шон Эйкор9.) Персональний бренд: створення та просування. Андрій Рябих і Вероніка Кирилова
«Delilah» (Tom Jones song)
«Делайла» (переклад)
Блукаючи у темряві нічній
Впізнав знайомий профіль у вікні -
Сяйвом охоплений, він мерехтів у танці,
Тут я згадав, як ми були коханці …
Відлуння спогадів наринуло сумне
Я пам'ятаю, як ти зрадила мене. …
Моя, моя, Делайла
Чому, чому, Делайла!
Безумець! Я раніш не помічав
Чаклунський спалах у твоїх очах -
Як приворожений в тенетах твоїх зваб
Я втратив волю, час,… я став твій раб!
В часи коли я був приречений чекати
Я мав і час, і привід ревнувати …
Знайомий дім, ось ганок, моє серце впало -
В прочинених дверях ти сміючись стояла…
В своїй долоні я відчув метал ножа
І посмішку твою спотворив жах …
Моя, моя, Делайла
Чому, чому, Делайла!
Останню хвильку ще побуду твоїм бранцем
Остання мить, і стану я вигнанцем,
Та невблаганна доля на мене чекала -
В прочинених дверях ти сміючись стояла…
В своїй долоні я відчув метал ножа
І посмішку твою спотворив жах …
Моя, моя, Делайла
Чому, чому, Делайла!
Останню хвильку ще побуду твоїм бранцем
Остання мить, і стану я вигнанцем,
Остання мить, і стану я вигнанцем...
В.Н. 2020 (ontheway)
«ОФЕЛІЯ»
Да, так от... Пам'ятаю, перша аудіокнига, котру прослухав, була "Майстер і Маргарита". Я її колись давно таки подужав російською, ще паперовий варіант.
Тому, думаю, може хоч сюжет, вже знайомий, не буде відволікати від мови, лексики тощо. Ага... З Булгаковим таке не пройде. Довелося знов переживати сюжет, а лексика вже йшла паралельно якось.
Переклад, щоправда, дуже сподобався, багата мова, багато, як я потім зрозумів, слів настільки живих, що в академічному словнику вони йдуть десь у 4-му або 5-му значенні.
Дядечко, який, як я зрозумів (хоча й не впевнений), переклав роман і читав свій переклад, душе душевно читав, так здається, начебто й "непрофесійно", а таким "домашнім" голосом, але дійсно душевно, навіть іноді, в самих зворушливих місцях, давав трошки паузу, відчувалось неначе ковтає клубок у горлі або й сльозу втирає.
Я потім, десь за рік, ще повернувся до цього перекладу й десь з півроману знову прослухав уривками.
Не знаю чому, але мені ввесь час здається, що гумор у Булгакова дуже близький до українського і сам він з його оригінальністю в ідеях і метаморфозах – неначе в Києві його випечено. На радість людям.
Власне, як Гоголь окремо стоїть в російській літературі, так і Булгаков окремо.