зазвичай кажуть, що дружба - це чудово. кажуть, старих знайомих треба берегти, навіть якщо вони не друзі, бо у відповідальний момент цілком можуть ними стати. 

також кажуть, що інколи треба щось змінювати у власному житті. щоб не було застою, і особливо - якщо до того вже йде. тоді варто змінити щось одне і велике або багато маленького (бо щоб дала ефект зміна чогось маленького й одного, треба дивитись американські фільми - там таке показують) - і все піде як по маслу. 

а чи треба міняти товаришів? скажімо, ось це знайомство вже занадто старе, воно віджило своє. говорити немає про що, дороги розійшлися, тож навіщо кожного свята або якої там ще нагоди про себе товаришу нагадувати, якщо це цілком імовірно тепер тільки мозолить очі? або, скажімо, якщо приємне знайомство знайомство з натяком на дружбу приємне і має отой самий натяк лише для однієї сторони, для мене? "якщо" - хороше слово, тому що мені нічого не відомо точно. але ж у цьому світі мало чому можна вірити, а старий анекдот про старого єврея говорить, що довіряти навіть собі не можна. отже, я роблю висновок з того, що бачу, - товаришу зі мною не цікаво. і я йду з ефіру. 

не без пафосу, так вже сталось, що маю такий грішок. але я вчора порвала зв'язок з двома людьми, з якими ниточка пов'язувала спільною історією, і не лише квіпу. щасливо зоставатись! 

цікаво, що ж би мало це мені дати?

ах, так. тепер же потрібно знайти нових знайомих. важкувато буде. старість, знаєте, не в радість...

то як там зараз знайомляться майбутні друзі 

то чим же відрізняється талант від майстерності 

мабуть, талант - це, що ніхто не вміє, у той час як майстерність - просто відточена хода по вже протореному шляху. чи ні? і якщо ти всього другий після когось, то це вже не талант? як довести вашу одночасність або незалежність, якщо така була? або інше питання: якщо я граю музику, написану Моцартом, у власному аранжуванні, це вже прояв таланту чи ще ні?

вочевидь, таким думкам призначено приходити посеред ночі. і приходити в деякі голови, як казав Лец, помирати. про що ще можна помізкувати, коли так хочеться віднайти в собі талант, особливо, коли навколо тільки про це й говорять. Україна має талант, студенти мають таланти, гімназисти мають "свої коники" (ото вже й не відомо, у якому значенні їх більше) і теде, і тепе.

з одного боку, несправедливо все підряд називати талантом. особливо, якщо існують інші, відповідніші визначення, як-от музичний слух, грація, натреноване тіло чи збіг генів. з іншого - так хочеться залишити лаз для себе, щоб за зручної нагоди не зостатись з поміткою "сіра миша".

не знаю відповіді і не знаю, чи вона існує і чи бодай може існувати. ось вона, суб'єктивність, в усій своїй красі.

Низько над храмом хмари… Похмурі,

Сині, дебелі… Не стримують гнів,

Кидають бризки небесних вогнів

В баню безхресту, колись білі мури…

 

 

Плесо посивіло, зморшками вкрите;

В шибку надщерблену шибеник-грім

Бамка… Старий, павутинням сповитий,

Іконостас … Поруч тінь – пілігрим -

 

 

Я; сам-на-сам розмовляю з Всевишнім;

 Тиха молитва підноситься вгору -

Гуркіт і ревище грізного хору

Перекриває…  

                                            Скуйовджені вишні

 

 

Квіт осипають додолу змокрілий…

Зблідле, знесилене втратами хмарне

Воїнство геть відступає… Ех, марно!..

 

*************************

Янгол величний летить білокрилий…

 

 

Жовтень 2011

© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №111103110044

Осінь… Так чудово і романтично на вулиці… Дерева все ніяк не розпрощаються зі своїм листям, мабуть, дуже сумно впадати їм у зимову сплячку… Але що зробити?.. Такі закони природи, сурові закони нашого життя… Хтось закінчує своє життя, хтось тільки починає… У природи на рахунок цього є свої переваги, адже вона поринає в сон, щоб на весні знову відновитися, народитися знову, а потім знову і знову… А люди?.. Якщо людина поринає в сон, вічний сон???... що далі? Що там за тією межею, яку всі так бояться переступити? Вічність? Що вона значить для людини? На жаль, на це питання ніхто відповісти не може. Коли людина переходить цю межу, переходить по-справжньому, то вже ніколи, ніколи не повернеться в наш реальний вимір. Тяжко втрачати людей дорогих для тебе, людей яких понад за все ти хотів би повернути назад, яких тобі так бракує кожний день, кожну хвилину, секунду. Але з часом ти пристосовуєшся, звикаєш, біль притупляється. Але інколи тобі все-одно хочеться кричати, плакати… Чому? Чому помирають молоді, добрі… люди…? Чому в нашому житті існує смерть, чому вона так підступно підбирається до людського життя? До життя, яке надано людині вищою силою… Силою не відомою нам, загадковою, містичною.

З падінням кожного листочка з дерева замирає ніби часточка серця… Чи відновиться вона з приходом весни?...

16 жовтня 2005р  22:40

 *** Все начинается с любви... Твердят:       "Вначале                     было                        слово..."  А я провозглашаю снова:                     Все начинается                                 с любви!..  Все начинается с любви:         и озаренье,                  и работа,                      глаза цветов,                             глаза ребенка --  все начинается с любви. Все начинается с любви,                    С любви!                         Я это точно знаю.                                         Все,                                 даже ненависть --                                               родная                                                    и вечная  сестра любви. Все начинается с любви:                         мечта и страх,                                        вино и порох.                                                 Трагедия,                                                        тоска                                                            и подвиг --  все начинается с любви... Весна шепнет тебе:                      "Живи..."                           И ты от шепота качнешься.                                    И выпрямишься.                                            И начнешься.  Все начинается с любви! Роберт Рождественский

В якості епіграфа анекдот:
Магазин, черга, розмова продавця з покупцем
...
- Прошу, ось ваше замовлення.
- Спасибо
- "Спасибо" -  жителям Донбаса, а мені - дякую.


Нещодавно випадково попав на дивний сайт http://bezyanukovicha.org.ua/ - суто російськомовний і чітко проти Януковича, і то є прикольно, особливо що атрибутика націоналістично-державна, а українців мало що задіяно.
В котре переконуюсь: Україна парадоксальна країна, де росіяни виступають в якості супер українських націоналістів, а  "свідомі українські націоналісти"- западенці запопадливо співпрацюють в тандемі з Путіним, щоб обламати роги власній владі, яка чогось заартачилась в стосунках з Росією і не погоджується на Митний союз і подібні москальські "добра" - просто якась містерія-буф!
Я не збираюсь надто розписувати хто дурний, а хто розумний - вирішуйте самі, але для мене рух проти власної влади є подібним до назви, що надав тому руху поет Жорж Дикий: "антипідарасівці". Розшифровуйте це як кому захочеться, але я в ньому участі брати не маю охоти.
Моя позиція проста: влаштовувати повну обструкцію власні владі є великою дурістю, навіть якщо вона малосимпатична по персонах. Потрібно аналізувати і де треба - протестувати, а коли треба - то підтримувати владу. Ганебні "Харківські угоди" однозначно зрада державних інтересів України і зневага до влади має підстави бути, але теперішня чітка позиція-опозиція Януковича і Ко стосовно диктату з Москви вартує тільки підтримки, якщо ти людина розуму, а не інстинктів, як бики на кориді...
Нам в Україні потрібно нарешті перестати робити єдність на темі "проти зла", а єднатись довколо тем "за добро" - це мій висновок з сумного фіналу прекрасної Помаранчевої революції, коли ми "зло" перемогли і... загрузли у взаємних чварах так і не зробивши жодного "добра", через що і відбулось те, що є. І або справжні люди інтелекту в Україні почнуть послідовну працю в пошуках позитивної дії, яка нас поєднає в потужну силу, або будемо далі витрачати зусилля на лайку, безглузді протести та обструкцію влади, ось таку малоестетичну "поетичну творчість" тощо - ну то й будемо далі тупцювати на місці і мати те, що маємо в розумінні погані.
Далі наводжу два віршика в стилі "про і контра" і Маніфест "Украина без Януковича!" суто в стилі комуністичного агітпрому: сказати захопливе легко - зробити неможливо, бо дурне по-суті. Вже маємо прикрий досвід, як з подібними гаслами будували "світле майбуття" і нічого, окрім всезагальної тюремної зони СРСР збудувати не змогли.

Поэт Юрий Винничук посвятил Януковичу стихотворение «Убей пи*ораса»
06.10.2011 21:27

В блогосфере активно перепечатывается написанное на украинском стихотворение «Убей пи*ораса». Произведение впервые появилось на личной странице львовского поэта Юрия Винничука в сети Facebook.
В качестве автора указан «Юзьо Обсерватор». Под таким псевдонимом Винничук пишет еженедельные колонки для сайта Западной информационной корпорации.

Юзьо Обсерватор

Убий підараса

Настала пора, коли кожен із нас
Постав перед вибором часу:
До влади прийшли бандюки й брехуни,
Наперсточники й свинопаси.

Здолали державу і склали до ніг,
П’ючи нашу кров як вампіри,
А їхній пахан, ледь прибитий яйцем,
Веде нас до прірви.

Бандитом він був і бандитом зоставсь
Тепер уже вищого класу.
Бо вже не шапки, а мільйони краде –
Убий підараса.

За те що Вкраїну продав ворогам
І заповіти Тараса,
Привів табачню і московських попів –
Убий підараса.

Табачніки правлять свій відьомський бал,
Зійшла, мов зоря, їхня раса.
Ми знову раби й малороси-хохли –
Убий підараса.

Тебе не забуде Вкраїна коли,
Шахтарю з Донбасу,
Ти візьмеш у руки сталеве кайло
І вб’єш підараса.

Нема в нас святішої більше мети
Чи іншого спасу!
У бога прощення піди попроси
І вбий підараса.

Коли на тарілочці нас подадуть
Кремлю, що вже плямкає ласо,
То буде запізно, повстань і убий!
Убий підараса!

 Запись оканчивается призывом «Прочитал? Передай дальше».

censor
Интересная статья? Поделись ей с другими:
Обсудить на форуме (0 комментариев).
Комментарии
 
#1 Богдан Рясне 08.10.2011 07:13

Антипідарасівцям присвячую

Ми боролись, боролись, боролись
і не знати на що напоролись,
бо усе ми назад задкували
і спиною вперед наступали.

Ми грозилися грізно з підвала,
щоби влада боялась й дрижала,
якби влада погрози ті знала,
але влада нас "мала і мала"...

Зека задницями ми залякаєм -
підарасом його обзиваєм!
Ми свідомі антипідараси
невідомої статі і раси.

Переможемо всіх рачкуванням
як не вийшло те діло лизанням
грізні ми - ми до влади спиною
ми від влади вклонились юрбою!

Жорж Дикий

http://bezyanukovicha.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2119%3A-l-r&catid=34%3Aukraina&Itemid=59

Манифест народного фронта Украины
08.06.2011 15:43

4 июня 2011г. движением "Украина без Януковича!" был утвержден МАНИФЕСТ НАРОДНОГО ФРОНТА УКРАИНЫ

Мы, Народ Украины, заявляем:
Начиная с 24 августа 1991 года, власть в стране захватывали различные олигархично-бандитские кланы, которые на протяжении уже 20 лет своими бездарными экономическими и политическими действиями загоняют Украину в пропасть! На протяжении всех этих лет, горе правители, с особым цинизмом грабили и издевались над народом Украины. Народ терпел и верил в светлое будущее своей страны. Но в 2010 году, путем массовых фальсификаций, власть в стране захватил преступный клан под предводительством уголовника рецидивиста В.Ф. Януковича. Полный развал страны, произошедший всего за год их правления, стал последней каплей в чаше терпения украинского Народа.
Поэтому мы требуем:
• Немедленную отставку Президента Украины, Правительства Украины и роспуск Верховной Рады Украины.
• Немедленную отмену Налогового кодекса и возвращение к старой системе налогообложения . Налоги для малого бизнеса должны быть минимальные.
• Люстрация всех членов, всех парламентских партий, начиная с 24 августа 1991 года, и пожизненный запрет им избираться на государственные посты и занимать руководящие должности в государственных структурах.
• Проведение национализации, всех промышленных объектов украденных у Народа Украины начиная с 24 августа 1991 года.
• Немедленной национализации всех состояний более полумиллиона долларов.
• Создать на переходный период Комитет Народного Самоуправления.
Новоизбранная власть обязана:
• В кротчайшие сроки провести налоговую реформу, которая введет единую налоговую ставку для каждого вида деятельности. Реформа должна быть проведена в тесном сотрудничестве с представителями всех сфер бизнеса.
• В течении максимум полугода проведет реформу ЖКХ, в которую войдет расчет реально обоснованных тарифов и программа модернизации системы ЖКХ.
• В кротчайшие сроки разработать программу поднятия украинской экономики.
• Создание законодательства закрепляющего реальные права граждан Украины на управление государством и равенства перед законом
Власть объявила Народу Украины войну. Мы принимаем вызов!
http://bezyanukovicha.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1026&Itemid=111

bezyanukovicha.org.ua
vkontakte.ru/bezyanukovicha

Богдан Бо: Маю задум зробити власні коментарі по тезам даного Маніфесту, як буде на те час.

Мить. Спалах Часу. Й вже…

Моя скороминущість…

Я – епізод, сюжет,

Експеримент, сполучність

 

Скінченна.

                                                        Суєта

Тримає нас в лабетах -

Прискорює міста -

Розбещує планету…

 

Світ дріб'язкових справ,

 І метушні щодень – 

Як твань! Загруз - пропав…

Мовчи – анітелень!

 

******

Сердечний щем!... З-під вій

Вода…

                                                        Сузір'їв сонм

Згортається в сувій –

Чумацький Шлях… Це сон! -

 

Про вільнокрилий злет

У Всесвіт, до зірок,

Ширяння між планет

У Вічності…

                                                        Мій рок!

 

Сузір'їв хор вгорі

Бентежить… Щем!..

                                                        З-під вій

Сльоза… Вогнем горить!

Дрібні лелітки мрій

 

У вічність відліта;

Чумацький Шлях сувій

Свій розгорта… Літа -

Піщинками…

                                                        Подій

 

Потік стрімкіше… Й вже!

Час вичерпано.  Мить –

Скінченність -  я - сюжет

У Всесвіті…

                                                         Щемить!..

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109280098

ДРУГИЙ ШАНС....
Ми живемо, радієм, кохаємо, думаємо, що так буде завжди ....В один момент все летить у прірву і життя "повисає" на нитці павутини...Безвихідь і відчай, темрява чи мутне світло ламп реанімації, коли серце "заводять" током, а кров перекачують через сотні трубок...коли все, що ти любив стає отрутою для тебе, всі,кого ти любив покидають тебе, бо ти - тягар...Залишається тільки мама і випадкові люди, що стають тобі друзями на все життя ...Таким другом я є для однієї чарівної , красивої дівчини, життя якої залежить від апарату відділення гемодіалізу( там перекачують і очищуть кров до ост.краплі). Я дуже люблю цю дівчину, світлого ангела, а вона зберігає мужність духу і віру в свій порятунок .Щоб урятувати юне(19 річне) життя потрібно 33тис.$ і донорську нирку, але  грошей у дівчини і її мами нема, звідки? якщо позаду 3 міс.лікарень і тисячі мг ліків...Я шукаю небайдужих і тих, хто має змогу допомогти (корисна буде навіть ссилка на якийсь фонд чи благод.орг.).І ще : задумайтесь, що ви зробили, щоб ніколи не опинитись у подібній ситуації, як ви бережете своє життя, як ви цінуєте кожну мить і людей поряд? Якщо ви читаєте зараз ці рядки - посміхніться, радійте тому, що ви живі - здорові і просіть Небеса, щоб так було і надалі з Вами і Вашими рідними , і щоб Вам ніколи не довелось просити за когось, як роблю це зараз я. Будьте здорові і щасливі, цього щиро Вам бажаю, бо хтозна чи в кожного з нас є другий шанс....

Вчора видалився з мережі "ВКонтакті". Чи то на емоціях, чи тому що давно вже збирався.

Пів ночі думав потім - чи вірно зробив, яка мені користь з тієї сторінки, і як далі буде...

Думаю, все зробив вірно. Бо надто багато часу забирав перегляд оновлень, коментарів та лайків, а користі майже ніякої від цього.

Сподіваюсь, що бажання повернутись не виникне (-:

УК-РА- їнець - той, хто пізнав Божу Мудрість, став осяйним.... Я повторюю цю свою думку кожного року в День Незалежності і не тільки... Мені хочеться, щоб кожний УкРаїнець та УкРаїнка Згадали Силу свою і Могу! В сім*ї  слов*янських народів наше місце - місце старійшини, наша земля завжди була й є і маю впевненість, що буде (все залежить від кожного з нас сьогодні!) мудрою і осяйною. З покон віку  Кам*яна Могила була св*ятинею, до якої мандрували старці світу.... Трохи згодом так само доторкнутися до Св*ятої Землі стали приходити на землі Київські, до Лаври Печерської... бо сила землі нашої в наших людях, в силі їхнього духу, бо знаємо, що ми Діти Божі і сила Його з нами, якщо ми з Ним...Хто не втратив зв*язок з корінням своїм, той мудрець... брахман... волхв... арій... козак-характерник.... він - непереможна людина і майбутне за ним!А хто вірить, що він "тупий хохол" і мова його "искаженный русский язык", а не мова Богів.... той сам обирає своє майбтнє - безрадістне... рабське... жалюгідне....В цей день мабуть, як ніколи, варто замислитися ХТО ТИ Є? і куди спрямоване ТВОЄ майбутнє... бо від вибору кожного з нас залежить наше спільне ЖИТТЯ - життя нашої держави і наших дітей-онуків.Бажаю всім гарних свят!тут посилання на мою стару заміточку, може комусь буде доречна інфа:  http://blog.i.ua/community/662/308982/Слава Україні!