Заява президента щодо мобілізації народних депутатів - це популістичне лицемірство.

На 7-ому році президентства Зеленський нарешті згадав, що Україна - це парламентсько-президентська, а не офісно-президентська республіка. І вирішив "налякати" депутатів мобілізацією, за яку і має голосувати парламент:)

Як на мене, його звернення мало бути в першу чергу спрямоване на його фракцію, яка, де-юре, все ще має монобільшість. Бо саме вони останні півроку ігнорують свої обов'язки і провалюють важливі для країни законопроекти.

Нагадаю, що це Зеленський, з допомогою екранного образу Голобородька, привів цих людей у парламент. Тому замість того, щоб лякати своє відображення фронтом, пропоную йому особисто очолити цей процес і показати приклад. Хто знає, може хоч частина "слуг" долучиться до заклику президента так само охоче, як вони шукали прохідне місце у списку партії.

Також вважаю за доцільне нагадати, що саме президент створив цю "неспроможну монобільшість", задача якої полягала в тому, щоб голосувати тільки тоді, коли це треба було йому самому або його оточенню.

Історія з НАБУ і САП - найсвіжіший тому приклад. Отам все було чітко і все працювало.

А тепер, коли виявилось, що частина "слуг" більше не хоче бути запрограмованою кнопкою, яка голосує, коли на неї натискають з ОП, президент вирішив показати свій гнів і навести лад у політичній системі.

Розчарую, Вас, пане президент, бо нічого з цього не вийде. Програма "Велика мобілізація" - це не "Велике будівництво".

Але лайки соцмережах - це точно принесе. Отак і живемо.

автор: Соломія Бобровська, народна депутатка України від партії "Голос"; сторінка авторки у Фейсбук