хочу сюди!
-
-
46 років, овен, познайомиться з хлопцем у віці 39-46 років
Пошук
Стрічка заміток за місяць
Європейство та трампізми в карикатурах.
- 17.02.25, 10:57
Європа намагається в останні моменти розгойдати хворі коліна та інші вставні щелепи і дати останній бій, показуючи що вона ще ого-го, але так не буває, на жаль.
Європейські коти забули як ловити мишей воліючи устрички з шампанським, дешевий ресурс з немитою, сієсту та кокаїн у готельних готелях ленінграду, після прогулянок на яхті по неві. подалі від західної цивілізації та ближче до північних дикунів, там простіше і зрозуміло.
Ось тобі валіза грошей, вирішуй питання у своєму Брюсселі та короткий список вимог, що там треба вирішити і терміни.
Звідси всі ці «санкції» проти привокзальних чебуречних і сліпота на імпорт військових чіпів до киргизії, адже все ж таки знають що на чуйській долині дуже потужне ВПК розгорнуте і там без чіпів ніяк.
Старенькій Європі задули повістку за ЛГБТ рух та інші права
хлопчики марширують у стрінгах по Парижу, адже це куди важливіше і приємніше оку, ніж випуск 155 міліметрових снарядів для артилерії.
(Нє, якщо попит є, то чому ж ні? Та тількі мабуть складнощі, бо діверсанти від РФ не сплять. А ще треба домовитись з виробниками по здобуку компонентів пороху?)
У минулій кампанії північні дикуни встромили червону ганчірку у східній Німеччині, позначивши це місце своїм, і знаєте що?
за 38 років поки ганчірка немитої скотоублюдия стирчала там, та окупована частина Німеччини, ось уже через 36 років так і не змогла оговтатися, понад 2 трильйони євро уряд туди влив, а в головах тих німців той самий радянський союз і економічне відставання від західних земель.
(В разі чого освіжать пам"ять як лізли через берлінську стіну?)
Де цього разу варвари встромлять свою ганчірку? Ла Манш? Лісабон? Севілья? готові французи що їхній Лувр переїде в ермітаж? а іспанці попрощатися з музеєм Дали і що картини прикрашатимуть туалети січі та інших дерипасок? і що п'яні буряти вижруть усі льохи Кліко?
- Все складніше визначити де осісти у разі чого.
15
Мультяшний подкст з Портніковим
- 17.02.25, 09:34
Як кажуть: "Хай квітне український Ютуб!" Сьогодні пропоную вашій увазі ще одне відео. Не своє — але теж цікаве. В першу чергу, завдяки візуалізації у вигляді мультфільму "Сімпсони". Та й гість нещодавної програми, Віталі Портніков, доволі цікавий журналіст, якого приємно слухати.
4
квіти
- 17.02.25, 00:19
десь між опівночі та недільним ранком
атмосфера сповнена зловісних
звуків та відлунь
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
3
у всесвіти далекі і незнанні...
- 16.02.25, 20:00
у всесвіти далекі і незнанні
стираючи у пам’яті сліди
лети моя любове невблаганна
і там нарешті спокій свій знайди
лети туди де не живуть надії
куди не потрапляє й тінь моя
там тільки Бог єдиний хто зуміє
тебе пізнати як спромігся я
фото з мережі
9
Пісня про борщ.
- 16.02.25, 15:36
Добрий день!
Сьогодні до Вашої уваги "Пісня про борщ".
Смачних борщів усім українцям та усім, хто підтримує Україну та цінує українську культуру.
Прослухати можна на YouTube за посиланням:
Пісня про борщ.
Перше, про що дізнаєшся у культурі:
Про страву, яка має значну пошану.
Щоб вміло грати на співучій бандурі,
Додай у борщ смачну сметану.
Приспів.
А ти скуштуй український справжній борщ!
Тоді, друже, задоволено посміхнешся.
І не буде страшна завірюха і жоден дощ,
Бо вмить сили козацької наберешся.
Від побаченого дива на хмарі
Поділишся із оточенням почуттями.
Усі знавці кажуть: «Після гри на гітарі
Добре смакує борщ з пампушками.»
Приспів.
А ти скуштуй український справжній борщ!
Тоді, друже, задоволено посміхнешся.
І не буде страшна завірюха і жоден дощ,
Бо вмить сили козацької наберешся.
Готують на фестивалях і у ресторанах,
Господині привітні, місто й село.
Коли захочеться зіграть на барабанах,
З борщем спробуй ти запашне сало.
Приспів.
А ти скуштуй український справжній борщ!
Тоді, друже, задоволено посміхнешся.
І не буде страшна завірюха і жоден дощ,
Бо вмить сили козацької наберешся.
9
Я гадаю на картах Таро
- 16.02.25, 09:16
- Тихий Джаз Души
Я гадаю на картах Таро.
Там где комнату свил полумрак.
Где чуть треснуто ветром окно.
Там где больше нет праздных зевак.
Мир вдруг стал так настойчив и смел.
По ответу к любым пустякам.
То ещё что вчера не успел.
Я уже навсегда потерял.
На распев, но не выбившись в такт.
Разогнать и не разу на мель.
Не сыграв этот висильный акт.
Не понять как остаться теперь.
В мире этом где все позади.
И с рассветом беснуется мгла.
Там для нас ещё все в переди.
А сегодня тут просто война.
Мила 07.03.22
Будет врем'я найти и пересмотреть свои записи выложу ещё набросков позже
Там где комнату свил полумрак.
Где чуть треснуто ветром окно.
Там где больше нет праздных зевак.
Мир вдруг стал так настойчив и смел.
По ответу к любым пустякам.
То ещё что вчера не успел.
Я уже навсегда потерял.
На распев, но не выбившись в такт.
Разогнать и не разу на мель.
Не сыграв этот висильный акт.
Не понять как остаться теперь.
В мире этом где все позади.
И с рассветом беснуется мгла.
Там для нас ещё все в переди.
А сегодня тут просто война.
Мила 07.03.22
Будет врем'я найти и пересмотреть свои записи выложу ещё набросков позже
9
Снова нас разлучит
- 16.02.25, 09:07
- Тихий Джаз Души
Сново нас разлучает звонкой дробью судьба,
И судьба это слово война.
Вновь тебя рядом нет и настойчиво рвет,
Связки хрип - навсегда, навсегда.
Мир не может без слов, как уставший без снов.
На земле этой жить человек.
Нерушимость границ и изменчивость лиц,
Все листает безудержно век.
Без конца и конца, рвутся, жмутся сердца,
От стремительно сомкнутых век.
Каждый вздох словно крик, не удержанный миг.
Где у бездны превратно покой.
Срезав тонкую нить, между жить и не жить.
Что бы были мы вместе с тобой.
Выбор этот не прост, да и времени нет,
Что б понять как изменчивы мы.
Перед мигом одним, разделив молча с ним,
Это бремя безумства войны.
05.03.22г
И судьба это слово война.
Вновь тебя рядом нет и настойчиво рвет,
Связки хрип - навсегда, навсегда.
Мир не может без слов, как уставший без снов.
На земле этой жить человек.
Нерушимость границ и изменчивость лиц,
Все листает безудержно век.
Без конца и конца, рвутся, жмутся сердца,
От стремительно сомкнутых век.
Каждый вздох словно крик, не удержанный миг.
Где у бездны превратно покой.
Срезав тонкую нить, между жить и не жить.
Что бы были мы вместе с тобой.
Выбор этот не прост, да и времени нет,
Что б понять как изменчивы мы.
Перед мигом одним, разделив молча с ним,
Это бремя безумства войны.
05.03.22г
4
