


Їй потрібно було приїхати до міста, щоб владнати деякі справи. Одного дня для цього виявилося замало, і вона звернулася до свого друга по інету за порадою де можна переночувати.
– Можеш переночувати в моїй заміській квартирі. Власне, можеш в ній пожити скільки тобі заманеться. Я залишу тобі ключі від неї.
– Я буду тобі дуже вдячна. А я для тебе не створю незручностей?
– Ну що ти? Я буду радий стати тобі в нагоді.
І дійсно, він був радий бачити її у себе в гостях. Тільки безлад в тій квартирі наганяв йому сорому.
Через півгодини вона постукала в двері і він з деяким хвилюванням їй відчинив. Її усмішка його просто загіпнотизувала і він розгублено стояв і мовчав.
– То ти впустиш мене, чи ні?
– Ой, вибач. Заходь, будеш бажаною гостею.
Або господинею – подумки добавив він і чомусь почервонів.
Вона досить швидко освоїлась в квартирі. А він зачаровано дивився як вона по жіночому уподобанню щось поправляє чи переставляє.
І йому так непереборно захотілося зробити для неї щось приємне, що він відчув себе чарівником.
– Подивись на мої руки. Ти віриш в чудеса?
– Ну, трішечки.
Що це я роблю? Мабуть зовсім з глузду з’їхав – подумав він, але руки його вже не слухались. І через секунду він тримав в руках букет квітів неймовірної краси.
Раптова поява квітів просто з пустоти її не так здивувала, як налякала. Власне, як і його. Потрібно було терміново рятувати ситуацію.
– Не бійся, це такий фокус. Ці квіти для тебе.
Вона не стала запитувати що то за квіти, яких вона раніше не бачила, і коли він встиг їх придбати. Вона просто поставила їх в воду і на її обличчі знову з’явилась та чарівна усмішка. А він все дивився і милувався нею.
Через пару днів вона поїхала додому і взяла с собою подаровані квіти. По приїзду поставила їх в вазу, подумки посміхнувшись йому в знак вдячності.
Як не дивно, але через один, а потім і два тижні, квіти і не думали в’янути. Не зав’яли вони і через місяць.
Таки чарівники існують – думала вона кожного разу, дивлячись на квіти. І мила ніжна усмішка кожного разу прикрашала її миле дівоче обличчя.




Северная часть здания с двумя большими отверстиями (1230 г.) была центром первоначальной Ратуши. Отверстия служили для того, чтобы сильные ветры не повредили сооружение. | |

Линдау (Германия). Старая ратуша XV в., реконструирована в стиле ренессанс в XVI в.



