хочу сюди!
 

Анна

38 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 25-55 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

увага.увага!!!

Кто там хотел новый флешик? podmig
Я вам его придумала.
Кто желает присоединиться - отмечаемся тут love
Ну и... задание будет такое.
Писательское. Да.

Каждому участнику будет тайно озвучено секретное СЛОВО/ДЕЙСТВИЕ.
Затем необходимо будет написать коротенький рассказ-загадку используя это слово по тексту, 
но... при этом заменить СЛОВО на і."

а всем остальным читателям необходимо будет угадать, о чем же идет речь umnik

Участники:
Зараза
сказочник
Мятежная
Марин
Акварель
Петрович

Комиксы и Число пи: истории из жизни, советы, новости, юмор — Горячее |  Пикабу

Сподівання та реальність...)))

У всьому світі покупки онлайн здійснюють 1,8 млрд людей, тобто майже чверть населення Землі. У більшості все відбувається гладко і без сюрпризів, але для окремих «щасливчиків» шопінг в інтернеті — справжня катастрофа.

1. «Цей жакет з перлинками зробив мене мудрішою. Тепер буду уважнішою, замовляючи речі онлайн»
2. «Вирішив купити восьминога, який з одного боку сумний, а з іншого веселий. Але мій виявився сумним по обидва боки»[ Читати далі ]

Розчулюють з першого погляду

Природа дивовижна! Коли на світ з’являються нові тварини, від цієї краси неможливо стримати посмішку. Ми хочемо вам показати, наскільки красиво і ніжно виглядають дитинчата тварин. Дивіться нашу добірку кошенят, цуценят та інших немовлят тварин.

«Це Юніпер ака Юн Баг, коли їй було всього 2,5 тижні…»[ Читати далі ]

Тростянецкий дендропарк.

Парк  в юго-восточной части Черниговской области на территории Ичнянского района был создан благодаря усилиям и на средства известного в Российской империи помещика и мецената Ивана Михайловича Скоропадского (1805--1887). Местность эта в начале XIX века была типичной для Левобережной лесостепи: открытая равнина рассекалась многочисленными глубокими заболоченными балками. На южной части этой территории произрастала дубовая роща, часть ее деревьев сохранилась и сейчас входит в состав парковых ландшафтов.

В 1833 г. была построена усадьба (разрушена в январе 1918 г.) вблизи ручья Тростянец, который использовали для создания системы прудов. Водная поверхность составляет более 10 га и является одним из важных элементов паркового ландшафта. Около 30 лет создавался холмистый рельеф. Растения для экзотической коллекции доставляли из Парижа, Петербурга, Киева, Риги и Каразинского акклиматизационного сада.  Были наняты лучшие садоводы, и они смогли создать настоящее чудо. Государственным заповедником парк стал в 1940 г., спустя 10 лет передан в ведение Академии наук. В настоящее время здесь более 600 видов растений, в том числе редкие виды сосен, можжевельники, кедры, ели, березы, орехи... 

«У Ивана Михайловича была одна страсть: это любовь к природе. Живя... постоянно в Тростянце и обладая крупными средствами, он создал Тростянецкий парк, который к концу его жизни представлял крупную достопримечательность Украины. Не говоря уже о художественной стороне последнего, удивлявшей всех, кому приходилось в нем побывать, парк этот по количеству собранных в нем редких экземпляров деревьев мог конкурировать с первоклассными ботаническими садами Европы» (из воспоминаний Павла Петровича Скоропадского «Мое детство на Украине»).


        

     

       

        

      

      

       

        

        

        

      

         

        

         

         

            

  

  

17 листопада. UA.screen-text-jpg.




07851b2d8a90dd75bab5d394574d548c.jpg
9eef3d7c7352745034d21ab69d5a9438.jpg

3a22a2da5c3c8c404444139dcd3817c6.jpg
4c75db706a83127bfd69e4634890b5e5.jpg


6bec8db3e0515daf28b175bbaa3fc965.jpg


c71415b2b97fae4bcbf8db2a705a26c3.jpg
e0337b61092a075a3cdbfe88be8d2926.jpg

1c5201ba911e035b2f0af039e518bb5c.jpg






«Так лагать могут только "освобождённые" от мозга люди, апологеты "цап-царапа" и прочие непобедимые свидетели исконной халявы.

Те самые, у которых вера в светлое будущее - где всё БУДЕТ бесплатно - за 70 лет советской власти незаметно "превращается, превращается..." в веру в не менее светлое прошлое - где всё БЫЛО бесплатно.

И кому мешали те вкусные автоматы с пломбирной газировкой и буханкой колбасы по 60 копеек... Кому мешал Афганистан с потоками цинковых гробов, Чернобыль - с бесконечным замалчиванием масштабов катастрофы и непобедимым "вывсёврёти" в ответ на предложение помощи от "уважаемых проклятых Западных партнёров"...

Видите ли, поперёк горла власть советская стала завпроданцам за печеньки Нуланд. На Майдане. Где с колен встающим скрепышам больно роняли сало. Прямо на распухшую духовность.

Настоящие герои если и торгуют жопой - то исключительно за русскоговорящую пенсию со скрепной лопаты, накрайняк - за пакетик гречи от ОППы - которую Порошенко так сильно боится - что аж Зеленский арестовал Медведчука...

Впрочем, мы о другом. Один (ниуда не) сбежавший в Россию бывший реги-анал Алексей Журавко, вынырнув из двухнедельного похода на Киев в останкинской студии передачи "60 минут", решил блеснут умом в Твиттере и повторить "подвиг" путинского советника Маркова.

Если кто не помнит - тот умудрился криво нафотошопить малайзийский пляж, где детишки изобразили на песке "тот самый" самолёт (что по версии Задорнова стал тяжелее воздуха) и рядом подпись - Poroshenko killer.

Ясное дело, что когда чуть позднее "доброжелатели" нашли оригинал - давно и безнадёжно отставший от жизни совок не придумал ничего лучше, как по-страусиному совершить самозакоп - "какавие вашие даказатэлства". Вернее - ваши доказательства (в том числе и зафиксированное время обеих публикаций) - никакие не доказательства.

В австро-венгерских подвалах польского ЦРУ фашистской Германии запросто могут не только убрать с песка упоминание Пороха - но и отмотать назад время - чтобы неизвестно как попавший в руки совпреза снимок - разместить на сайте в Малазии - притом с более ранней пометкой, чем у "оригинала" Маркова.

Так вот - Журавко разместил в своей ленте коротенький "чирик", где поздравил украинских военных с днём защитника (и защитницы) отечества. И - целикоми и полностью в русских традициях - разместил снимок - где "украинскй" военный, якобы, тащит в БТР "спасённый" от цепких лап захватчиков телевизор.

"Вы посмотрите" - кричало во весь голос фото - "вот как злобные ВСУ охраняют покой своих граждан!". Для большей убедительности на плече у военного красовался криво "пришитый" не по размеру оргомный шеврон с чётко подсвеченным тризубом - чтобы даже слепой видел - вот он - натуральный фашист и бандеровец.

 И даже когда подобное фото нашли на одном из грузинских порталов - датированное временным промежутном Пятидневной Войны - где тот же "украинский" солдат - только уже с шевронами ихтамнетного батальона ВС РФ (вернее - совсем без шевронов) тащит всё тот же "спасённый" "Грюндик" - только на этот раз уже - говорящий на родном языке. Но "вы не понимаете, это - другое". И ваши доказательства для господина Журавко - никакие не доказательства. Как говорил Разман Кадыров -правда по другому поводу - а ты докажи, что не Аллах!

А вы думаете - какие они - неуловимые "русские хакеры"? Вот такие и есть - непобедимые, потому что у них есть секретное заклятие. Волшебная формула "а ты докажи!", которая, как оказалось - годиться не только для ясельной группы детского сада - но и подходит вполне себе половозрелым взрослым дядям и тётям...».

Велика однатища

Дмитро Вовнявко

ВЕЛИКА ОДНАТИЩА


Що вам сказати про нову програму президента «велике тисячництво»?

Колись давно, коли автор цих рядків займався громадсько-корисною працею на посаді майстра зміни ремонтників на металургійному заводі у Запоріжжі, прямо на моїх очах сталася ситуація з серії «завдали користі». Дирекція заводу, виключно через турботу про працівників, почала видавати їм талони для харчування в столовій. На один талон працівник отримував комплексний сніданок чи-то обід. Раніше вартість обідів входила в зарплатні. Але столові скаржилися, що робочі до них не ходять – хтось тягав «тормозки» з дому, хтось взагалі не обідав. І от – вирішили зробити «покращення».

Що сталося далі?

А далі сталося те, що талони на харчування давали, але до столових перестали ходити навіть ті хто ще ходив. Бо асортимент столової став нагадувати до болі знайомий пропахлий комбіжиром шкільний буфет. Їжа стала несмачна, пісна ще й з незрозумілими присмаками. На роботу столових скаржитися почали всі… крім самої столової. Тобто навіть такий молодий холостяк як я, забив ходити в столовку і взявся тягати собі з дому сніданки.

Позаяк ремонтний цех на заводі був перехрестям для всіх чуток і пліток, від своїх підлеглих я швидко дізнався, що зібравши на руки певну кількість талонів на столовій можна непогано отоваритися м’ясом, ковбасою, олією, цукром і купою інших продуктів. Отут мені й стало зрозуміло, чому столова годувала непотребом, і як там дізнавалися про перевірки керівництва – і встигали підготуватися. На щастя тривало все це недовго. Добрі люди таки повідомили гендиректору що працівнички підприємства його благою справою знову забрукували дорогу до пекла (як неодноразово це бувало), і від талонів відмовилися. І – диво, якість страв у столовій різко зросла.

До чого я все це розповідаю? До того, що у «Вовиній тисячі» я вже бачу дивовижну оборудку на якій обов’язково погріють руки спритні ділки. Я не знаю, як грошами з Дії можна буде оплачувати театр або спортзал. Але припускаю, що буде якась система електронних купонів, які можна буде пред’являти до оплати Ощадбанку.

Якщо це так, то запам’ятайте ці мої слова – невдовзі ми побачимо як (особливо у регіонах) масово з’являться театри і спортзали площею в однокімнатну квартиру, які ломитимуться від «глядачів» та «спортсменів». За скромні комісійній у 200-300 грн., решту коштів там можна буде отримати просто готівкою або переводом на картку. На цьому бізнесі ОБОВ’ЯЗКОВО погріють руки працівники поліції та місцевої влади – особливо члени "Слуги народу". Що бізнес цей буде напрочуд прибутковий, навіть не сумнівайтеся. Пенсіонери і малозабезпечені громадяни масово побіжать «у кіно та театри».

Це – Україна, дітки. Забудьте казочки про «європейську націю» та «працелюбних українців». Тут державу обдурити – не гріх, а форма героїзму. Саме тому пересічні люди тут обирають коміка в президенти і воліють бути не героєм, а жертвою.

У результаті матимемо. Працівники креативних галузей залишаться ні з чим. Громадяни, яким не дали «Вовиною тисячею» заплатити за комуналку та купити ковбасу напряму, почуватимуться обуреними. Противників ЗЕкоманди ця ініціатива до нестями смішить уже. Рейтинги влади падатимуть, як падали. Натомість дуже задоволені будуть спритні ділки, що налагодять «конвертацію» «Вовиної тисячі» в живу готівку. Ділки дотичні до партії «Слуга народу» - особливо.

Лише уявіть на мить, в країні щойно створенно можливість от просто на шару отримати на руки мільйони гривень з бюджету держави!

І ще, з усього цього голосно сміятиметься Юлія Тимошенко. Не виключаю що для неї ця історія стане дивовижним піаром. На тлі зелених вихилясів, «Юліна тисяча» стане легендарною і почне дорівнювати манні небесній. Хоча тим, хто придумав оферу з "Вовиною тисячею" це - до лампочки.

Тамара Горіха Зерня

На метання Зеленського уже боляче дивитися. Можу уявити, як там припікає. Часу все менше, так, Вова?

Звичайно, вони роблять помилки. Ні, не так. Вони самі по собі суцільна помилка, а тепер помилка припускається ще більших помилок. Тільки мінус на мінус все одно не дає плюс.

Вони порушили власне Головне Правило: обіцяти усім, але нічого конкретного. Країну мрій. Велике будівництво. Щастя для всіх задарма. Єдиний раз вони прокололися із 4 тис. зарплатою для вчителів. Ну як прокололися? З одного боку, це мобілізувало педколективи на їхню підтримку. З другого, вчителі їх тепер і поховають.

Вчора Вова сказав: тисячу гривень усім вакцинованим.
Сказане слово почули. Хтось може і піде вколотися за ці гроші, але більшість рине обілечувати вже зроблену вакцину.

А грошей не буде. Вони писатимуть у Дію і спортлото, ходитимуть в ощадбанк і на пошту, атакуватимуть питаннями мерів і депутатів. Грошей все одно не буде.
Ніхто не видасть на руки папірчики з Лесею чи Сковородою. Їх не можна буде потримати чи віднести на базар.

Вова, тебе проклянуть за цю уявну тисячу, причому всі. І вакциновані, яким вона обіцяна, але не дістанеться, і не вакциновані, яким заздрісно.
Самі рахуйте, серед якої когорти більше ваших прихильників.

Ми тут рахуємо, на який відсоток обвалиться ваш рейтинг після цієї "тисячі".

Алла Комарова

Другий день не можу вгамувати істеричні всхліпування, коли бачу метання «Вава і велика однатища».
Вава: Дамо всім! І ніхто не уйде обіженим! Але тіки тим, хто вже другий раз встиг на 19 грудня!
Нарід: формує зранку черги, які за щільністю наближаються до щільності чорної діри, хоча ще вчора (мені щастить проходити щодня на автобус повз району поліклініку) там вже було більш-менш вільно та спокійно, бо за два тижні капець якої суворої червоної зони звикли вже, що той ваш сертифікат не всрався нікому (а ті рівно два заклади, де в мене його питали, я любовно занесла у список найулюбленіших).
Нарід, що купив фейкові сертифікати: а мог би і більше дати! Я три тищі заплатив за нього!
Експерти: влада їбанулась /закреслено/ популістичні анонси влади щодо виплат не мають під собою економічного обґрунтування.
Блогери: Вава, а де гроші візьмеш? З отого мільярду дерев, що ти саджав, випилиш?
Вава: так, всім! Але не дєньгамі, а сертифікатом у спортзал і на концерт!
Нарід: Єєєєєє, басейн нашару!
Нарід, що купив фейкові сертифікати: так ми не пойняли, це нам що, не получіццо отримати гроші?
Експерти: влада їбанулась /закреслено/ доцільність виплат за вакцинацію у вигляді цільових сертифікатів на спортзали та розваги в умовах, коли вакцинація провалена у сільській місцевості, ставить під сумнів її потенційну користь.
Блогери: Вава, в тебе що, ще не всі куми з 95-го кварталу пристроєні на потоки? Кому там ще не вистачило присісти на схеми по відмиву?
Вава: (мовчить)
Вавин посіпака: Ви все не так пойняли! Не всім, а тільки тим, хто вакцинується після 19 грудня, а не до. І виплачувати будуть ті, хто сплачує податки!
Нарід: та ідіть ви у сраку, клоуни зелені
Нарід, що купив фейкові сертифікати: так шо, ми зря потратілісь?
Експерти: (видають неперекладну гру слів)
Блогери: (просто ржуть)

А тим часом напруження майже по всьому периметру кордонів росте у геометричній прогресії, Британія остаточно переходить з режиму «глибокої занепокоєності» у режим «чистимо кулемет», Німеччина трішки оговталась і знов поставила на паузу вмикання новенької блискучої труби Північного потоку-2, США мовчки надсилають нам патрони, а весь світ із охуєванієм спостерігає за тим, як сранараша розстрілює старий радянський розвідувальний супутник на орбіті, ледь не поціливши при цьому у власних космонавтів там неподалік.

Машину часу хочеться вигадати хоча б для того, аби почитати підручники з історії, видані десь там у 2200-х роках.






















Вовчина тищя

  • 16.11.21, 20:04

На зображенні може бути: 1 особа та борода

В сільських супермаркетах гаджетів
пенсіонери записуються в чергу на смартфони,
щоб встановити ДІЮ,
аби отримати Вовчину 1000 і полетіти в Буковель!

14%, 1 голос

14%, 1 голос

0%, 0 голосів

71%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

3. Гумористичний сон

Попереднє - http://blog.i.ua/user/2222714/2382601/
Додам свої приклади до своєї катеригозації =)

3

Гумористичний сон


Давно це було) Якось я з підмовляла подругу зробити прогулянку поїздом в інше місто. Місто недалеко, тож до вечора можна встигнути вернутись, але та все відмовлялась:

- Що ти? Як я можу поїхати нікому вдома про це не сказавши?

- Та все буде нормально. Ми встигнемо!

Все-таки посадила її в купе і ми з вікна почали милуватись різними краєвидами.

Раптом вона помічає, як ми обганяємо стаю птахів, що летять поруч, а серед них подруга впізнає свою маму-чарівницю:

- Бачиш? Я казала, що так не можна! Тепер мені дістанеться!

В цей час потяг зупиняється на станції і я кажу:

- Спокійно. Зараз я все влаштую, - і виходжу з вагону.

На пероні я підходжу до вишки, на якій стояла сумна жінка с сивим волоссям. Вона сама була худа і одягнена в довгу сіру спідницю і сіру шаль – загалом, нагадувала голуба. Я стала підійматись до неї, але вона відсахнулась і піднялась вище. Я йду далі, а вона перетворилась на голуба і піднялась ще вище. Тоді я ловлю ривок вперед і ловлю цю пташку.

Як я дісталась назад – не пам’ятаю. Пізніше цю техніку назвуть телепортом.

Я заходжу в купе, зачиняю двері, подруга з надією питає:

- Ну як? Влаштувала?

Я кидаю на стіл два відрізаних крила:

- Так, тепер вона за нами не летітиме.

Якось дивно повела себе подруга. Замість того, щоб заспокоїтись, у неї ентузіазму іще менше стало. Всю дорогу зі мною навіть не розмовляла. Лише, коли ми прибули на наступну зупинку, вона дала собі волю виговоритись:

- Як ти могла так вчинити з моєю мамою? Як вона тепер буде без крил?

Та я й тут не розгубилась:

- Спокійно, я все влаштую.

Коли поїзд став відправлятись далі, я знов заходжу в купе, подруга кидається з питанням:

- Влаштувала?!

- Так, - я кидаю на стіл пташину тушку, - тепер їй крила не потрібні!

Невимовний жах проступає на обличчі подруги.

 

А мені, як спалось, було смішно))


Наступне - http://blog.i.ua/user/2222714/2382604/

Стандарти нормальності

- Це що за чупакабра?
- Божечку, яке гидотисько!
- Матірбожа! Воно що хворе?
- Понавиводять мутантів, а вони потім страждають.
- Що нормального не могла взяти?
- Кіт має бути волохатим і з блохами!
Отаке я іноді чую, коли хтось вперше бачить мого лисого кота.
Ну якщо так, то хочу сказати, що Добі потроху йде до нормальності )))
Чим ближче до зими, тим більше він обростає шерстю. Волохатими вже стали вуха, п'яти і хвіст. А сьогодні вранці я помітила аж цілу блоху!




P.S. Кіт вакцинований, а ви як хочете.