хочу сюди!
 

Елена

42 роки, діва, познайомиться з хлопцем у віці 35-60 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Дитинчата видри нікого не залишають байдужими.

Дитинчата видри нікого не залишають байдужими. Тільки гляньте на ці фото. Вони настільки крихітні та милі, що одразу так хочеться обійняти їх та захищати від зовнішнього світу.

Хитра і лукава мордочка видри, спритні рухи в воді й кумедна хода на суші — потрапити під її чарівність нескладно, особливо з огляду на, що вона до того ж ще й дуже темпераментна і досить товариська: верещить, свистить, скрекоче, шипить. Навіть не здається, що перед нами справжній хижак, який вміє постояти за себе.

На жаль, через забруднені водойми та браконьєрів, ці маленькі крихітки залишаються без батьків. Тоді волонтери селять малюків  в акваріуми, годують і піклуються про них. 

Гляньте на фото цих милих створінь.

[ Читати далі ]

Синдром чистоты

Неряшливость - признак распада личности.
Идеальная чистота - увы, шизофрении. (с)

Блин, так пылесосить или нет?..

А при вашому Порошенку краще було?

Алла Комарова


А ПРИ ВАШОМУ ПОРОШЕНКУ КРАЩЕ БУЛО?

При моєму Порошенку Армію не скорочували на 40 тисяч осіб, а перетворили з забитої, обдертої та вічно голодної сили, що працює укладальниками чергового підвалу у генерала на дачі, в Силу, з котрою рахуються в Європі, та якою до мурашок по шкірі приємно сфотографуватися.

При моєму Порошенку поранених сержантів не залишали стікати кров’ю у ста метрах від наших позицій, а забирали навіть з території, де гуляє ворог.

При моєму Порошенку Армія не стогнала від затримок зарплат, від невиплачених бойових і доган за вогонь у відповідь, а отримувала регулярні підвищення зарплат та премій.

При моєму Порошенку територія відвойовувалася, а не віддавалася, і кожен вбитий вшановувався, а не стидливо замовчувався за так званим «перемир’ям» із десятками обстрілів щодня.

При моєму Порошенку збройові заводи і КБ не йшли на скорочену неділю, бо нічим платити зарплатню, а працювали в три зміни, аби забезпечити оборонне замовлення.

При моєму Порошенку бойові генерали не сиділи по СІЗО і їх не доводилося викупати у терориста, якого помилково сьогодні вважають президентом.

При моєму Порошенку заводи спускали на воду воєнні катера, а не кілометрові банери про величне будівництво, якими дехто намагається прикрити голу сраку.

При моєму Порошенку не розповідали, що російські серіали - це наш порятунок, а щороку збільшували список фільмів, що фінансуються з бюджету, знімалися «Кіборги», «Крути» і «Заборонений». І по радіо не російський рок крутили, а найкрутіший україномовний продукт.

При моєму Порошенку Мистецький Арсенал і Довженко Кіно не просили про допомогу, покрити борги хоча б за оренду, а тільки встигали все нові й нові афіші робити з виставами світового рівня і зірковими іменами.

При моєму Порошенку фраза «затримки по зарплаті» була чимось з 90-х, а не буденністю для кожного бюджетного працівника.

При моєму Порошенку економіка не летіла у прірву, а росла 10 кварталів поспіль, незважаючи на війну, окупацію і відрізані промислові потужності.

При моєму Порошенку світові лідери не надсилали гидливо на зустріч з нашими міністрами третіх помічників запасних писарів, а мали за честь особисто зустрітися з нашими міністрами. При моєму Порошенку німецькі функціонери не дозволяли собі розказувати, що Україні слід забрати собі біженців, що штурмують кордони Європи, а мова про добудову Північного потоку навіть не піднімалася уголос.

При моєму Порошенку, у Президента був графік, розписаний по секундах і кількість зустрічей по всіх континентах, а сьогодні ми вже два роки чекаємо обіцяні примарні інвестиції з Оману, де Вова грів пузо за державний кошт, за гроші платників податків.

При моєму Порошенку по Києву не розгулювали 2 роки головні кати «Ізоляції», а важливих свідків злочинів проти людства не віддавали за просто так, аби ГлавХла не розчаровувати.

При моєму Порошенку, в Українську церкву приїхав Томос, а зараз приїжджають лише російські гумконвоі. Українські громадяни змогли поїхати до Відня на каву, а зараз їх продають на живу вагу за особливим розпорядженням МВС, якщо закордонний роботодавець сподобається нашим клеркам.

При моєму Порошенку, поліція не била людей ногами на камеру, міністерства не скасовували ЗНО, знайшовших розтрати в Держфонді не звільняли, ГБР не вламувались в музеї і не крали документи, пільговиків не позбавляли пільг, а військові спокійно їздили в транспорті безкоштовно.

При моєму Порошенку ми роками не купляли російський газ і електрику, в міжнародних судах всі претензії росіян відміталися, як безглузді, а лічильник боргу методично відраховував десятки мільйонів на день на нашу користь. При моєму Порошенку сховища газу та вугілля не стояли порожні, не зупинялися ТЕЦ, а фраза «віялові відключення електрики» була десь там, де і «борги по зарплаті» - у далекому минулому.

При моєму Порошенку мінімальні зарплати і пенсії регулярно росли, а додаткові виплати не потрібно було вибивати з боєм або надавати щохвилинний графік контакту з «шкідливим виробництвом».

При моєму Порошенку, нарешті, невинні люди не сиділи в СІЗО, тільки тому що комусь захотілося увійти в історію.

«А при вашому Порошенку що, краще було?»

Так, при моєму Порошенку було краще!







Пужмерки. І живі не позаздрять мертвим

  • 15.11.21, 19:39
Мої звичні криворізькі велошляхи дуже часто пролягають повз це місце, хоча майже ніколи не заходять на нього. Не через якісь там потенційні труднощі, а швидше тому, що воно саме мене відштовхує. Хай скільки свого часу я облазив провальних воронок Кривбасу, в тому числі деякі саме на дні, ця завжди залишиться особливою. Колишнє селище, давно поглинуте й перетравлене містом, назва якого може виплисти лише на старих картах та у головах краєзнавців. Тут можна в буквальному сенсі побачити, як земля уходить із-під ніг, а про людей нагадує лише покинутий некрополь, найстрашніший із усіх, що я знаю.


[ Читати і дивитись далі ]

Прикиньте!

  • 15.11.21, 19:19
Была я в своей деревне, и вечером пошла на автобус, сестра меня провожала со своими сыновьями. И вот мы стоим - ждем автобус, вышли рано...подъезжает машина, выходит водитель и говорит :- По автобусной цене довезу до Чугуева. Я сказала "Пока" сестричке и детворе и села в машину. Едим, а он все время смотрит на меня в зеркало, я не придаю этому значения, пусть смотрит. Я слушала его неплохую музыку и смотрела на дорогу. И вот мы приезжаем в Чугуев, он останавливается возле вокзала, все начинают платить, я даю 100 гривен а он мне говорит :- Настя, ты что ли? Я в удивлении :- А Вы кто? Оказалось, что это младший брат моей школьной подружки, я его со школы не видела, возмужал конечно, но глаза те же. Так я в шоке, что он меня узнал через столько летsmile, но я вообще-то не сильно изменилась, но все-равно что в темноте ...узнал . Пока давал сдачу - поболтали, я так была рада, это просто фантастика.lol

Відпущення гріхів

  • 15.11.21, 16:40
На зображенні може бути: 2 людини та текст

Як відбувається відпущення гріхів. Якщо це можна вважати за гріх.

0%, 0 голосів

36%, 8 голосів

64%, 14 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.