НМ «Меморіял пам'яті жертв Голодомору в Україні», Київ
          Всеукраїнська акція «Засвіти свічку 2011»

    Я пишу це без особливого натхнення, і не маючи на меті розпалювання ворожнечі з москвою, а для ознајомлення з історичними фактами, щоби запобігти цьому в мајбутньому. Хто не пам'ята історії, тој не ма мајбуття. Не тре' хапатися тих союзів з москвою. Дружба з москвою можлива, а лише потому, як республіка вступе до НАТО ј матимемо певниј захист або в разі відновлення атомної зброї та відродження української мови.
    Я не знаю скільки загинуло кревних у великиј голодомор щодо свого діда з Черкащини в Україні. По II світовіј віјні јого було репресовано, засуджено до 10 років таборів до Екібастузу і Караґанди в Казахстан, а про бабцю з Черкащини в Україні скажу певне: в її родині від одного тільки голодомора 1932-1933 рр. загинув батько, якиј мав восьмеро дітеј, з яких загинуло п'ятеро. Інші дід та бабця не постраждали, бо вони мешкали на Вологодщині в Росії ј там не було голоду. А про решту голодоморів, на жаль, я овсім не відаю, бо не спитав своєчасно бабцю і діда.
    Голодомор 1932-1933 рр. — це цілеспрямована акція проти українців, казахів, німців і донських козаків. Тобто всіх нескорених націј (донські козаки не визнавали себе москалями). Не буду писати панству про голодомор, бо я не був свідком тих подіј (пам'ятаю лише: бабця казала, села були оточені віјськовими, до міста пројти не вільно, але якимсь чином вона на даху потяга добралася до Галичини, щось там попродала, купила зерна і тим врятувалася від смерті; а під час повернення таким самим чином, НКВСівці стягували великими гаками людеј з дахів потяга — багацько загинуло). Очевидно, панство краще за мене знає про голодомори 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр. в Україні і попросту може прочитати те в Інтернеті:

Голодомор — Вікіпедія: http://uk.wikipedia.org/wiki/Голодомор
Про Голодомор 1932-1933 років в Україні | вiд 28.11.2006 № 376-V: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=376-16
Посольство України в Республіці Польща — Публікації: http://www.mfa.gov.ua/poland/ua/publication/content/14576.htm
Голодомор та Европа: уроки демократії : Новини УНIАН: http://www.unian.net/ukr/news/news-470468.html
УкрІнформ | Голодомор в Україні 1932-1933: http://golodomor.ukrinform.com/
BBC Ukrainian — Політика — Янукович назвав Голодомор трагедією світового масштабу: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2011/11/111126_holodomor_yanukovych_rl.shtml
Голодомор 1932-1933 рр.: http://www.golodomor.kharkov.ua/
Голодомор 1932-33 рр.: http://holodomor33.org.ua/
ГОЛОДОМОР: http://www.ukrajinci.hu/holod/32-33.htm
Геноцид українського народу: Голодомор 1932–1933 рр.: http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/
Конквест Роберт. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор: http://zhnyva33.narod.ru/

    Головною метою цієї замітки — дізнатися вашої думки про тогочасні голодомори. Не вірте тому, що кажуть буцімто голодомор 1932-1933 рр. забрав 3,941 млн осіб, — насправді загинуло 12 млн.
    Моя бабця в 40-х роках минулого XX ст. отримувала в колгоспі 50 г пшениці на трудодень, а пропрацювавши цілиј день з ранку до вечора, не завжди була позначена галочкою щодо трудодня. Зарплатня (зароблена пшениця) видавалася раз на рік після збору врожаю. Виїхати з села до міста тоді не було можливим, позаяк у містах пријмали на працю тільки з пашпортом, а селянам їх не видавали мов кріпакам. Бабця працювала в колгоспі за трудодні в тој час, як такі бандюки, прошу панства, на зразок В. Януковича та јого посіпак запихалися кав'яром і заливалися кон'яком. Таким добре жилося за любої влади.
    Загалом, від голодоморів најбільше постраждали українські села. В українських містах не було такого голоду, бо вони були змосковщені. Власне кажучи, не було сенсу знищувати «своїх». Причому, постраждали українські села не лише в Україні, але ј в інших частинах Совітського Союзу. Під час голодомору українці вимірали цілими селами. На їх місце до їхнього мешкання завозили селян з Росії на поселення. Для того, щоб голод «скосив» геть усіх, заготбригади забірали все їстівне, що бачили і не бачили, а находили трусами. Через це можна впевнено сказати: «Геноцид був».
    Всього цього можна було уникнути, якби Україна виборола незалежність 1918 року під час віјни з Росією. Червона армія вдарила на Україну зі сходу, блискавично скориставшися тим, що Віјсько Польське вдерлося на Україну зі заходу, з півдня — румунське віјсько, а Закарпаття окупувала Угорщина. Україна програла віјну на багато фронтів, бо недолугі керівники, демонструючи миролюбність, перед тим розпустили віјсько разом зі зброєю.
    Не будь України в складі Совітського Союзу, не було би ні голодоморів, ні репресіј, ні Чорнобильської трагедії. Хоча насправді Україна як і Естонська Республіка, Латвіјська Республіка, Литовська Республіка ніколи не вважала себе частиною того Союзу, бо була окупована ним. Врешті-решт, потрібно засудити не тільки тих злочинців, що виконували неприпустимі накази, а ј країну, що призвела до такої страшної трагедії. Це велике горе буде сторіччями нагадувати і позначатиметься на всіј нації.

    Як панство ся ставе до українських голодоморів?

          Підручники з української

          Степан Молдавчук зі закарпатського с. Лазещини, 06.10.2009

    Основні свята в Україні:
1 cічня — Новорічне свято (Новиј рік);
1 cічня — Народини українського героя Cтепана Бандери (у 1909 р.);
7 cічня — Різдво Христове (друге велике свято Різдвяно-новорічного циклу у греко-католицьких та православних християн);
13 січня — Свято Маланки (Щедриј вечір) (свято Різдвяно-новорічного циклу у греко-католицьких та православних християн);
14 січня — Новорічне свято (стариј Новиј рік);
14 січня — День Святого Василя (Василя Великого) (свято Різдвяно-новорічного циклу у греко-католицьких та православних християн);
19 січня — Свято Хрещення Господнє (Богоявлення, Водохреща, Јордана) (третє і завершальне велике свято Різдвяно-новорічного циклу у греко-католицьких та православних християн);
22 cічня — День українcької незалежності (у 1918 р. IV Універcалом Малої Ради Українcької Центральної Ради проголошено про незалежніcть УНР);
22 cічня — День українcької соборності (проголошення Акту возз'єднання УНР і ЗУНР у 1919 р.);
29 cічня — День героїв Крут (біј на залізничніј ст. Крути 300 київських студентів, що захищали підступи до Києва, з москальською армією у 1918 р.);
3 лютого — День створення ОУН (Організації українських націјоналістів у 1929 р.);
9 березня — День народження Т. Шевченка (у 1814 р.);
5 квітня — День створення ВМС (у 1992 р. Указом Українcького Президента Л. Кравчука), (цього дня у 1596 р. відбулаcя перша перемога козацького флоту на Чорному морі);
26 квітня — День Чорнобильської трагедії (у 1986 р.);
28 квітня — Акція «Віcла», акт етноциду (примуcове виcелення українців з їхніх етнічних земель на північ і захід Польщі щонајменше 140 575 осіб, ув'язнено в концтаборі Явожно 3 800 осіб, убито 655 осіб, заарештовано 1 466 членів українського руху Опору від 28 квітня до 12 cерпня 1947 р.);
~1 травня — Великдень (перша неділя піcля веcняного повного міcяця) (свято у греко-католицьких та православних християн);
1 травня — День батяра;
8 травня — День пам'яті та примирення, присвячениј пам'яті жертв Другої cвітової віјни (за поcтановою ООН), (капітуляція Німеччини у II cвітовіј віјні, — ця віјна в Україні закінчилаcя 1956 р.);
9 травня — День Европи;
~16 травня — День матері (Міжнарідниј жіночиј день у другу неділю травня, а 13 травня јого відзначають в багатьох країнах cвіту);
~21 травня — День вшанування пам'яті жертв cовітcького режиму (комуніcтичних репреcіј, політрепреcіј, голодоморів (1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр.) в передоcтанню неділю травня);
22 травня — День Святителя Миколи Чудотворця (Свято було започатковане в XI ст. папою Урбаном II. Це католицьке свято, що відзначається 22 травня, — день перенесення мощів Святого Миколи Чудотворця з міста Лікія до міста Бар (Італія) у 1087 р.);
23 травня — День героїв, які полягли за Україну;
~19 червня — День Святої Тріјці (на 50 день по Великодню) (свято у греко-католицьких та православних християн);
28 червня — День Конcтитуції (у 1996 р.);
30 червня — Акт відновлення незалежності Українcької Держави (Прем'єр мініcтром був обраниј Яроcлав Cтецько у 1941 році);
7 липня — Свято Іванка Купајла (Різдво Cвятого Јоана Хреcтителя) (свято у греко-католицьких та православних християн);
8 липня — День Святих княжих Петра і Хевронії (День закоханих) (свято у греко-католицьких та православних християн);
16 липня — Декларація про державниј суверенітет України (у 1990 р.);
24 липня — День Рівноапостольної Ольги, великої княгині Київської (свято у греко-католицьких та православних християн);
24 липня — День прапора (українcькиј cтяг було піднято біля Київcької міcькради у 1990 р.), (але українcького прапора було піднято над ратушею Львова ще 03.04.1990);
28 липня — День хрещения Руси (у 988 р.);
5 cерпня — День початку сталінських репресіј (протягом 15 міcяців у 1937-1938 рр.);
24 cерпня — День проголошення відновлення українcької незалежності (у 1991 р. проголошено Верховною Радаю УРCР);
9 вереcня — День початку висилення українців (з їхніх етнічних земель Підляшшя, Холмщини, Любачівщини, Надсяння, частини Бојківщини та Лемківщини, що на терені сучасної Польщі до Cовітcького Cоюзу 482 880 осіб від жовтня 1944 р. до серпня 1946 р.);
22 вереcня — День вшанування пам'яті у Бабиному яру (початок масових розcтрілів євреїв, циганів тощо німцями у 1941-1943 рр.);
14 жовтня — День створення УПА (Української повстанчої армії в 1942 р.);
9 лиcтопада — День української писемності та мови;
22 лиcтопада — День Свободи (першиј день Помаранчевої революції у 2004 р.);
25 лиcтопада — День вшанування пам'яті жертв геноциду українського народу (голодомор 1932-1933 рр. в оcтанню cуботу лиcтопада);
6 грудня — День козака (День Збројних сил України);
14 грудня — День ліквідаторів аварії на ЧАЕC;
19 грудня — День Святителя Миколи Чудотворця (Святого Миколи) (перше велике свято Різдвяно-новорічного циклу у греко-католицьких та православних християн).

    Шановні українці, ви зараз станете свідками історичного менту. Я маю намір обговорити одну чудову подію з вами. Хчу звіритися вам в ніј, щоб дізнатися про вашу думку. Цю подію «Розмовляю Українською» приурочено до Дня української писемності та мови. За православним календарем — це День вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Нумо оригінально відзначати те свято, розмовляючи виключно українською, як розмовляли наші предки. Тут доречно сказати, що земля і мова — најкращі багатства будь-якого народу.
    Через що я приділив цьому таку увагу? Через те, що јде шалениј наступ на українську культуру. В моєму реґіјоні (Золотоніськиј повіт, Черкаської землі) мешка 98,5% етнічних русинів (українців). Тут українці балакають суржиком, але українська молодь краще розмовля по-українськи. Євреї та корејці розмовляють виключно москальською, цигани — ромською та українською, росіянці — москальською та суржиком. Проте мене дивує ставлення русинів до своєї рідної руської мови (української мови). Бува коли стою в черзі до приватбанківського банкомата то бачу, нарід неначе зїхав з глузду, користується чужою москальською мовою. Чому так відбувається? Бо яничари (тут їх сила-силенна) спеціяльно установили такиј перелік вибору мов інтерфејсу: на першому місці стоїть москальська, далі англіјська і нарешті руська. Це зроблено навмисне з метою підвищення рејтинґу іноземної москальської, позаяк клієнти аби було швидше не перемикають мову і залишають на дисплеї москальську як усталено. А нещодавно справи погіршали і стало так добре як голому в кропиві: підхожу до банкомата, нај би јого правцем виправило, і не бачу вже ніякого вибору, сама москальська. Було та загуло. Мовляв, так простіше — панство використовує лише москальську, то для чого тој вибір потрібен взагалі. Власне, я тихо розмовляю, не матюкаюся, ніколи не поводжуся задирливо, нікого не зачіпаю, не з ким не ворогую, але мені стало вкрај гірко аж до плачу, я удався в розпач, хотілося тріснути по екрану, щоб пам'ятали до нових віників, та не було чим. А будь моя власна рука хоч на унцію важче, я, певна річ, дав би їм такого пам'ятного…, що јој. То не можливо діло! Понаставили пам'ятники окупантам. Не можна пројти до середмістя, не минуючи їх. З ними мав клопіт, бо јдучи повз тих «ідолів», треба вітатися з ними. А зараз, бачите, ще додолася одна морока. Скажіть, якиј був для мене сенс переїздити од Росії до України на вдесятеро меншоплатну роботу? Для того щоби знов-таки користуватися тут москальською? Грець би її побив. Бодај була зникла, холеро! Гидота яка, а скільки клопоту завдала, скільки лиха Україні принесла. Відтепер сушу голову над тим як вернути українську мову в банкоматівськиј інтерфејс. Все јде на те, що доведеться скоритися з огляду на обставини. Ні, повірте, не відступлюсь! Дзвонитиму на сполох і або свого доможусь або отримаю прочухана сам.
    Українці бережіть свою рідну мову, щоб не втратити своєї України. Тој, хто зневажа рідну мову — зневажа себе. І, мабуть, кращого рецепту для збереження і пошанування рідної мови нема, як просто нею щоденно розмовляти. Якщо ви вважаєте, що Україні не потрібна загалом українська культура, зокрема мова, то якиј сенс тримати віјсько. Відтепер воно не потрібно, бо більше нема чого захищати.

    P. S. [ Читати далі ]

Приєднатися до події

    Чи приєднується панство до акції «Розмовляю Щоденно Українською»?

          Музиколюбка

    Психологи довели, що укохані мелодії мають великиј вплив на своїх прихильників.
    Як правило, протягом життя музичні захоплення щолюдини змінюються. І це відбувається не тому, що вона «старіє тілом і душею», просто її психологія, характер та зацікавлення стають іншими. Хчете більше дізнатися про себе та своїх друзів? Тоді зізнајтеся відверто, якиј стиль вам більше до душі.
    Рок і «важкиј метал». Серед прихильників цього музичного напряму багато творчих людеј, які можуть розвивати свої таланти та здібності, але не в кожного з них вистача працелюбності та терпцю, щоб їх реалізувати. Справжнім фанатам такої музики притаманні дві негативні риси — песимізм та лінь. Але якщо не забувати про свіј природниј розум ј можливості, у житті можна досягнути дуже багато, головне — повірити в себе та докласти зусиль.
    «Чистиј» реп і гіп-гоп. Любителі такої музики веселі та приязні люди. Для них нема великої різниці між «своїми» та «чужими», вони жиють за принципом «аби людина була доброю». Таким тинејджерам (підліткам від 13 до 19 років) притаманне бажання виділитися з загального натовпу та проявити себе. Прихильники цього стилю часто ся замислюють над змістом життя та явищами навколишнього світу, завдяки чому розвивають свіј інтелект.
    «Попса». Більшість її прихильників — невиправні романтики. Це трохи вразливі підлітки, які турбуються про свіј авторитет. Вони прагнуть, щоб у їхньому житті все було за правилами та «не гірше, ніж у людеј». Шанувальники поп-музики «ганяють» за модою. Щоправда, вони не чекають від життя чогось незвичајного — головне, щоб все було «лади» на любовному хронті, у навчанні та спілкуванні з друзями.
    Зовсім різні напрямки. Меломани, які люблять слухати «все», не віддаючи переваги одному конкретному стилю, різнобічні та неординарні особистості. Як правило, вони чудові психологи, які добре розуміються на людях. Якщо твіј обранець по-справжньому любить всі стилі музики — тримајся! Јому знадобиться дуже мало часу, щоб побачити тебе «наскрізь».

    Матеріял виправлено з газети «Лівобережна»

    Якому стилю музики панство віддає перевагу?

          Громадянська акція «Калинова гілка»

          Мова калинова — пісня соловїна

    «Скору помащь» викликати — марна справа. Бензину катма. Для «швидкої допомоги» бензин ще є. Отже, в разі нагальної потреби, радимо викликати «швидку допомогу».

          * * * * *
    У лікарню потрапив тяжкохвориј. Терміново пријшла лікарка і почала лічіть. Лічила, лічила… Долічила до 3013. Серце хворого не витримало. За лічбу лікарку притягнуто до кримінальної відповідальності. Зараз вона у в'язниці лічить дні до звільнення. Відтепер хворих в Україні будуть лише лікувати. А коли їх вилікують, вони лічитимуть щасливі дні, гроші, добрі справи і все, що їм заманеться.

          * * * * *
    Порада. По спрафкі їдьте до Росії. Там же ви зможете придбати справачнікі. В Україні видаються лише довідки і продаються довідники.

          * * * * *
    Хлопці (і не тільки)! Чи знаєте ви, як відрізнити росіянок від українок? А от як: росіянки люблять «строіть ґласкі», а українські дівчата ј молодиці не вміють. Зате вони чудово пускають бісики, прядуть очима, моргають.

          * * * * *
    За листи, кинуті в поштові ящики, Укрпошта відповідальність не несе. Вчасно адресатам доставлятимуться лише листи, опущені в поштові скриньки.

          * * * * *
    З наступного тижня «заказні пісьма» на відділеннях зв'язку м. Черкас і реґіјону не пријматимуться. Рекомендовані листи пријмаються без обмеження.

          * * * * *
    Витяг з наказу міністра зв'язку: «Усі «поштальјони» в Україні з 1 грудня мають бути звільнені. На вакансії запрошуються листоноші або поштарки»…

          * * * * *
    Прохання: надалі на газету «Акцент» не підписуватися, а… передплачувати її. Хто передплатить, буде носити почесне звання, — передплатник газети «Акцент». Передплата трива.

          * * * * *
    Не треба катувати!
    У призначениј день пенсіјонерові не принесли пенсії. Дивно. Постукав до сусідки, щоб попитати в неї.
    — Хто там? — пита сусідка.
    — Аткројтє, буду вас питать…
    Почувши це, бідолашна жінка знепритомніла ј гепнулася на підлогу.
    Очевидно, сусід хтів похизуватися знанням української мови (чи зробити їј приємність, вживши українське слово) і замість «запитати» вжив «питать». Але ж українською це означа «мучити, мордувати, катувати»! Якби ж хоч не те, що свого часу її сусідонько служив в органах КДБ…

          * * * * *
    «Та ж свита, та не так пошита»
    Часом доводиться чути щось на кшталт: «Я атлічьна панімаю украінскіј язик, проста ґаваріть на ньом  нє хачю». Один такиј добродіј, збираючись на День народження до свого приятеля, порадився заздалегідь з јого родичами щодо подарунка. І одержав потрібну інформацію: іменинник мріє про гарну сучасну краватку. «С чєво би ета?» — здивувався добродіј. Та все ж, дарујте, припер… дитяче ліжечко. Уявляєте? Людина мріяла про галстук, а їј… ліжко!
    Звичајно, всі були шоковані, а зарозумілиј знавець «украінскава язика» присоромлениј. Можливо, цеј прикриј випадок послужить ще комусь уроком?

    Валеріј Куличів (матеріял виправлено з газети «Акцент»)

    Якою мовою панство розмовля?

          НАТО — так!

    Шановне панство! Гадаю, всі погодяться зі мною, що Україна має стати заможною, захищеною, демократичною країною. В такому разі і українським громадянам стане краще мешкати в ніј. Але для цього українцям потрібно позбутися тих принизливих договорів, що попідписували керівники України. Це зробити не так важко як здається на першиј погляд. Стратегія поляга в тому щоби розірвати угоди з: тимчасового базування Чорноморського флоту РФ, газові контракти з Росією, контракт з транзиту газу по терені України, припинення будівництва Росією газогонних шляхів в обхід України, безкоштовного користування Росією української частини Керчінської протоки і нарешті вступ України до НАТО і ЕУ; а ще домогтися визнання Росією голодомору, як геноциду українського народу, ј отримати компенсації за злочини перед Україною.
    1. Як позбутися Чорноморського флоту раніше 2042 року? Потрібно просто натякнути москві про те, що Україна має намір поставити американську віјськову базу на Криму. Або розірвати ту угоду через постіјне порушення правил базування флоту; згадавши про незаконно загарбані маяки, віјськові навчання та переміщення кораблів без попередження української сторони.
    2. Як розірвати газові контракти з Росією? Не підписувати документи про вступ Росії до СОТ, запропонувавши свої дуже вигідні для України ціни на росіјськиј газ.
    3. Як розірвати контракт з транзиту газу по терені України? Перекрити росіјськиј газ до Західної Европи через мовляв збитковість газової магістралі по терені України через низькиј тариф. Або скористатися перевагою України в перемовинах про всуп Росії до СОТ.
    4. Як припинити будівництво Росією газогонних шляхів в обхід України? Натякнути або ј почати будівництво газогону від Туркменистану до Европи в обхід Росії. Таким чином Росія втратить монополію з продажу природного газу в Европі. Щоби цього не сталося вона відмовиться від свого авантюрного плану.
    5. Як припинити договір про безкоштовне користування українською частиною Керчінської протоки Росією? Коли Україна поставе натівську віјськову базу на Криму, Росія власноруч розірве договір про дружбу і співробітництво з Україною. В такому разі угода про користування Росією української Керчінської протоки автоматично втрате чинність. Між іншим, передача будь-якої території у спільне користування або у власність іноземніј державі не можливе, позаяк такі питання, за українською Конституцією, врегульовуються лише через всеукраїнськиј референдум. Якщо ж не розірве, то Україна ма всі підстави позбутися цієї угоди через порушення москвою українського водного кордону під час незаконного будівництва дамби до острова Тузли з намаганням захопити јого у свою власність, та заставити платити за користування українською ділянкою протоки, як це було до зрадницької кучмівської угоди.
    6. Як вступити до НАТО? Натякнути або почати виготовлення ядерної зброї під приводом того, що на Україну тиснуть, а в таких умовах вона може захиститися лише маючи атомну бомбу. Будьте певні, натівські країни самі запропонують Україні вступ до лав країн НАТО без будь-яких умов, в обмін на відмову від ядерної зброї. Я проти застосування ядерної зброї, але маючи її є гарантія безпеки. Наразі Україна має обов'язки, а не має прав у НАТО. Вона у всьому підтримує НАТО, воює заради миру, втрачає вояків, витрачає кошти. Проте НАТО не стане на захист України — партнера НАТО, воно стане на захист України — члена НАТО.
    7. Як вступити до ЕУ? Таким самим чином як вступ до НАТО, лише з тією різницею, що Україна має підписати документ асоціјованого членства з країнами ЕУ про конкретну і остаточну дату повноправного вступу до цієї організації.
    8. Як домогтися визнання Росією голодомору, як геноциду українського народу? Просто не підписувати документи про вступ Росії до СОТ.
    Маємо ще переваги у перемовинах з москвою: переміщення так званих росіјських миротворчих сил через терен України до Подністров'я. Це можна заблокувати легко — без шуму і пилу. Якщо Росія не погодиться на всі українські вимоги, то маємо пригрозити позовом до міжнародного суду в Гаазі щодо виплати українцям матеріяльних компенсаціј з: геноциду українського народу, репресіј, виселення з етнічних теренів, постраждалим від Чорнобильської АЕС, воякам Афганістану, затоплення сіл Дніпровськими водосховищами, виплати збережень «Сбербанку СССР» українським громадянам. Росія ж оголосила себе спадкоємицею Совітського Союзу, то має платити борги. Росія виплачує борги країнам, яким заборгував СССР, а Україні не збирається, завдячуючи В. Януковичу і јого команді. А ще неодмінно потрібно нагадати і врахувати у перемовинах про дискримінацію української мови ј культури в цілому, та недопущення подальшого використання ними назви «Russia».
    Тільки позбувшися цих збиткових угод, Україна реально стане великою, вільною і заможною країною. Є ще дві дуже важливі деталі, без яких Україна не стане такою. Це — одна єдина державна мова у всіх куточках України і одна єдина Православна Церква. Зробити це дуже легко, була б добра воля президента України. Збільшивши втричі податки на росіјську мову і Церкву, Україна їх позбудеться і закриє це питання на завше.
    Л. Кучма розброїв державу і роздарив її багатсва купці родичів і друзів. Взяти наприклад підземне віјськове летовище у Пальмірі. Там поряд нього знаходилася віјськова частина ППО. Я доклав багато зусиль аби побудувати її, бував на аеродромі, але јого так замасковано, що проходячи не побачив. Він же все знищив. Зараз там нич нема. А скільки по всіј країні! Все, що залишилося нерозкраденим після Л. Кучми, В. Янукович прихватизує, все україномовне знищує, переписує славну українську історію. Підняти виробництво і культуру можна тільки в разі захисту націјональних інтересів.
    Всього можна досягти, але маючи справжнього українського президента, а не В. Януковича. Ортанізувавши всеукраїнськиј страјк з вимогою відсунення нинішнього президента від влади і провівши дострокові перевибори, на яких переможе О. Тягнибок (тільки він візьметься за такі грандіјозні плани деколонізації України), українці нарешті стануть заможними і повноправними господарями на своїј рідніј землі — Україні.

    Чи потрібне НАТО Україні, на думку панства?

          Hilary Erhard Duff

    Гіларі Ергард Дафф (англ. Hilary Erhard Duff; нар. 28 вересня 1987, Г’юстон, США) — американська виконавиця в стилі «Поп-Рок», акторка, музичниј продюсер, дизајнер одягу та парфумів. Перша її роль у дитячому фільмі «Каспер Зустрічає Венді» (Casper Meets Wendy) (1998). Але стала відома спершу роллю Ліззі Макґвајр у телевізіјному шоу; згодом — у кінофільмах: «Оптом Дешевше» (Cheaper by The Dozen) (2003), «Кіно Про Ліззі Макгвајр» (The Lizzie McGuire Movie) (2003), «Історія Попелюшки» (A Cinderella Story) (2004).
    У царині поп-музики загальниј наклад її альбомів на лютиј 2007 досяг 13 мільјонів примірників. Першиј — «Metamorphosis» (2003), став тричі «бронзовим» (RIAA); два наступні альбоми також стали «бронзовими»: «Hilary Duff» (2004) та «Most Wanted» (2005). У 2007 році альбом «Dignity» отримав «золотиј» статус.
    Гіларі випустила лінію одягу «Stuff by Hilary Duff» і два ексклюзивні парфуми. Разом з матір’ю була продюсером фільму «Матеріяльні Дівчата» (Material Girls) (2006), сама Гіларі — продюсером фільму «Ґрета» (Greta) (2009).

    Матеріял виправлено з Вікіпедії — вільної енциклопедії

    Веб-вузли з Гіларі Дафф:
Hilary Duff Official Website: http://hilaryduff.com/;
Hilary Duff on Wikipedia: http://uk.wikipedia.org/wiki/Гіларі_Дафф;
Hilary Duff on IMDb (The International Movie Database): http://www.imdb.com/name/nm0240381/;
Hilary Duff on Facebook: http://www.facebook.com/HilaryDuff;
Hilary Duff on MySpace: http://www.myspace.com/hilaryduff;
Hilary Duff on Twitter: http://twitter.com/HilaryDuff;
Hilary Duff on Last.fm: http://www.last.fm/music/Hilary+Duff;
Hilary Duff Official Youtube Channel: http://www.youtube.com/user/hilaryduffofficial;
The Official Hilary Duff Video Podcast: http://www.youtube.com/HilaryDuffPodcast.

    Як панство ся ставе до професіјної діяльності Г. Дафф?

          Київська Русь (862-912)

          Київська Русь-Україна (1220-1240)

    Написати цеј допис мене спонукало одне неподобство, панство. Нещодавно заходжу до «ВікіпедіЯ» і випадково натикаюся на посилання зі словом «Русь». Тисну на нього і потрапляю, куди б ви думали? А потрапляю на сајт Росії з мапою в сучасних межах. Гадав, що то буде Україна або Швеція (назва «Русь» походить від назви однојменного варязького племені). Нічого тут не розумію, до чого тут Росія. Але ж Україна то є пряма спадкоємиця Київської Руси, а Росія — спадкоємиця Золотої Орди та Совітського Союзу. Проте така шалена пропаганда з боку москви привела до того, що за кордоном необізнані европејці і не тільки вони, вважають вже Росію, як Русь. Ще декілька років такої брехні, то ј в Україні почнуть так думати. Москва загарбала в України етнічні землі, перебрала до себе українських видатних людеј, переписуює на свіј лад українську історію, присвоїла собі українські назви — невже це справедливо. Вона гадає, що повісивши на герба якогось триголового орла, можна назватися третім Римом, а четвертому не бути. А московськиј патріярх, дарујте на слові, самозванець, називає себе патріярхом московським і всія Руси, хоча не ма жодного відношення до Руси. На Русі є свіј патріярх Києвськиј.
    Не подумајте, шановне панство, що я хчу образити або принизити якусь націю, ні німців, ні поляків, ані росіян, нікого. Більш того я вважаю, коли маєш упередження проти якогось народу, то вади якоїсь однієї людини складаєш на всю націю, а гарні якості приписуєш лише окремим людям. Це безглуздо!… Це… непристојно! Повірте мені! Благородніше було б робити навпаки. Я просто хочу встановити істину. Ну, не може одною назвою послуговуватися декілька країн.

    N. B. Маю декілька цікавих фактів! Чому англіјці мають лівобічниј рух транспорту та пишуть зліва направо? Тому, що вони є християнами і христяться зліва направо. Через що англіјці використовують міру поштучного рахунку однорідних предметів, що дорівнює 12 (дюжина)? Через те, що вони вірять в Ісуса Христа, якиј мав 12 апостолів. А як діють українці: мають правобічниј рух транспорту, пишуть зліва направо, христяться справа наліво, користуються десятковою системою числення, запозичену у Середні віки у мусульманських математиків, щоправда, крім годинників — там циферблат поділено на 12 римських цифр-годин, які складаються з копи (одиниця лічби в українців) хвилин, тобто з 5 дюжин (60 штук), а ті — з копи секунд. Виходить, українці мають всього потроху, бо Україна знаходиться на межі Заходу та Сходу, проте русини не пишуть як правовірні мусульмани справа наліво, а мо' логічно було б.

    Дуже прошу, дајте відповідь на невеличке опитування, пані та панове.

    Яка країна(и) ма ексклюзивне право на назву «Русь», на думку панства?

          Ієн Боуґ (Ien Boug) і Арсеніј Яценюк, Київ, 02.06.2007

    День Европи для України і її мешканців це особливе свято. І справа тут не в тому, що географічно Україна є центром Европи (південь Закарпаття — центр Европејського континенту). Скорше за все День Европи в Україні важливиј завдяки прагненню руської держави стати повноправним членом Европејської спільноти. Тому цього дня побажајмо собі терпіння та рішучості у справі становлення України в якості діјсно Европејської держави!
    9 травня все европејське співтовариство відзначає День Европи. Україна, що знаходиться практично в центрі Европејського континенту, останніми роками зробила значні кроки для вступу до европејського співтовариства. Київ — як столиця України — завжди був передовим містом, і сьогодні зајма гідне місце серед европејських столиць.
    Прагнення до европејського рівня життя, европејських цінностей і стандартів визначило европејський вибір української країни. Безперечним визнанням европејською спільнотою української країни можна вважати і мајбутнє проведення Чемпіјонату з футболу Евро-2012. І Київ, у якому відбуватимуться поєдинки головного спортивного чемпіјонату Европи, безумовно, виправдає цю довіру, так само як і Львів, Юзівка, Харків.
    Це свято в черговиј раз нагадує нам, що Европа починається не за кордоном України — вона починається у серці кожного українця. І ми — члени европејського співтовариства.
    Особисто я вподобав такі слова: Европа — колиска усіх країн! Европа — це дім, де живемо я і ти! Европа — єдина, близька, велика! Стати Европою, щоб бути Україною! Европејська Унія — наше мајбуття! Европа — најбільша скарбниця культури! Україна в Европејськіј Унії! Европејська співдружність европејських держав! Наш вибір европејськиј! Европа — наш дім!
    Віктор Гюґо більше ніж півтора сторіччя тому передбачив, що «…усі нації нашого континенту об’єднаються у вищу спільноту і утворять европејське братерство, не втрачаючи при цьому своїх переваг та славної неповторності…». Україна є повноправним учасником цього процесу, адже в свіј час зробила вибір — свідомо обрала курс на утвердження демократичних принципів, інтеграцію до европејських інституціј.
    Можна без перебільшення стверджувати, що минулі роки стали особливими у наших відносинах з Европејською Унією: Україна офіціјно вступила в Світову організацію торгівлі, набрали чинності угоди з міграціјно-візових питань, јдуть перемовини щодо створення поглибленої зони вільної торгівлі, яка стане важливою складовою нової посиленої угоди між Україною та ЕУ. Вона відкриє для українських товарів та послуг доступ на внутрішніј ринок Евроунії. Попереду чекає велика робота, яка вимагає від українців об’єднання зусиль, політичної волі та високого професіјоналізму і відповідальності.
    Хотілося б вірити, що українська держава і в подальшому працюватиме у відповідності до цінностеј та принципів притаманним ЕУ, що має гарантувати рівні можливості та правову захищеність для кожного громадянина. Саме така політика і є запорукою демократичного розвитку України.
    Досягнути цієї мети та встановити справжніј діялог між країнами Европи, до яких входить і Україна, неможливо без народної дипломатії та тісних міжлюдських контактів. Саме в ці дні українці справді мають нагоду разом з іншими европејськими народами продемонструвати свою єдність в утвердженні спільних цінностеј та побачити нові перспективи розвитку об’єднаної Европи.
    Щасливого Дня Европи, Україно!

    Матеріял виправлено з привітання до свята Юлії Тимошенко

    Як панство ся ставе до святкування Дня Европи в Україні?

          Марш слави ОУН-УПА, Київ, 16.10.2006

          Марш слави УПА, Львів, 11.10.2009

    Добридень, краяни! Незабаром буде 8 травня — День пам'яті та примирення, присвячениј пам’яті жертв Другої cвітової віјни (за поcтановою ООН). Того дня капітулювала Німеччини у II cвітовіј віјні. Мабуть чи најбільше в ціј віјні зазнала втрат наша Україна. Під час тої віјни, яку розв'язали Німеччина та Совєти українське населення зменшилося од 42 млн до 27 млн чоловік, на 15 млн осіб (12,5 млн загинуло ј 2,5 млн вивезено до Німеччини). Це враховано лише починаючи з 15 березня 1939 р до початку 1945 р. А віјна для наших краян розпочалася з початком окупації Карпатської Руси угорцями 1939 р, а закінчилася 1956 р, коли вже було недоцільно продовжувати опір москальським окупантам через жорстокі репресії проти мирного населення і останніј вояк нашого віјська склав зброю проти традиціјної централізаторської імперської політики «розділяј та владарюј». Либонь, українськиј нарід повинен був об'єднатися та піти в союз з іншими центральними европејськими державами на знищення головного історичного ворога України — Росії. Цього не сталося, часто українці воювали не проти зајманців, а між собою. В результаті українці зазнали поразки у ціј жорстокіј віјні, і не позбулися росіјських кајданів у росіјськіј тюрмі народів. Ні німці, а тим паче москалі у ціј віјні не шкодували міст нашіх українних, нівечили і плюндрували історичні і культурні надбання нашої землі. Ганьба тим краянам, що воювали за т. Сталіна в Червоніј армії. Як на мене, ні армія Крајова, ні Вермахт, ані Червона армія не мали наміру захищати українців або звільняти ці землі від чужинської окупації. Тільки УПА захищало Україну від зовнішньої агресії і давала окупантам бебехів.
    По віјні москва нацьковувала західняків проти східняків і навпаки. Москальські зајманці не бажали і досі не хтять вчити української мови. Вони, пся крев, вперто ся јменують рускими, щоб вище поставити себе (на нашому рівні) і християнами, бо взяли од нас нашу віру. Зрештою, українці самі винні в тому, що Кацапстан ма стільки земель і відповідно розмовля з Україною з позиції сили в безкомпромісному тоні, позаяк українці завојовували всі ті землі для москви, а самі залишилися без багатьох своїх етнічних земель. Самі ж тубільні москалі нич не варті, але з ними багацько поневолених народів і разом їх сила силенна. Не пустімо московію до СОТ, доти та не виведе свої окупаціјні віјська з Грузії, Молдови, України! Звільнимо всі землі ГУАМ від агресора!
    Я зняв зі своїх вух локшину — перестав читати, слухати, дивитися москальські ЗМІ, а ви? Мені б не хотілося розмовляти мовою Іоана Грозного, Пєтра І, Єкатєріни ІІ, Лєніна та Сталіна. А вам? Нумо визволяти рідну Україну з московського ярма! Доки ветерани так званої «Велікої отєчєствєної віјни» будуть отримувати пільги та допомогу з українського бюджету? Це стосується і вояків Афганістану. Якщо вони воювали за москву, то нех москва їм платить за заслугами. Москва, нај би була щезла, зробила Україні аварію на Чорнобильськіј атомніј станції і жодної копіјки не платить українським чорнобильцям. Чорнобильці — славні українські люди, які врятували світ від розповсюдження атому. Нужбо піклуватися про своїх героїв! Українськиј держбюджет не такиј великиј, що дозволя розкидатися зајвими коштами. Ці гроші ліпше скерувати на допомогу воякам УПА, чорнобильцям, малозабезпеченим тощо.
    Вже мајже 20 років української непідлеглості ј нарешті пора провести докорінну українізацію краю. Це спричинить зростання української націјональної свідомості. Звісно, не потрібно це робити насильницько, моковськими методами. Але можна вдарити копіјкою по всьому зросіјщеному. Сиріч вдвічі зменшити податки на «українське слово», та натомість вдвічі збільшити податки на «росіјське слово». Відразу матимемо ј українські школи ј українські ЗМІ тощо. Бо дотепер усі досягнення української науки ј культури присвоювала москва, а відтепер зуськи. І на додачу не завадило би відновити українське село за рахунок перегляду податків. Бо це кладіж усіх традиціј. Не збережемо село — втратимо державу. Совітські пам'ятники, Перун би їх побрав, також потрібно знищити вщент. Але я гадаю, вони стоятимуть докіль не пријде справжня українська влада і почнуться реформи. Вони недарма стоять, вони як лакмусовиј папірець показують, що ще не почалися зміни на краще. Ну, хај буде, що буде, а буде те, що Біг дасть!
    Очевидно, годі вже святкувати на державному рівні лиш українські поразки: поразки під Берестечком, Батурином, Полтавою, Крутами, поразку у ІІ світовіј віјні тощо. Українці мали чимало славетних перемог над ляхами, москалями німцями. Русини збили пиху ляхам під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, Зборовом, Батогом, Монастирищем і т. д.; московитам під Оршею, Смоленськом, Путивлем, Єлицем, Ливнами, Конотопом і т. д.; німцям під Володимирцем, Гороховом, Цуманем, Острогом, Крем'янцем, Шумськом, Любитовом, Дивином, Каменем Каширським, Козином, Володимирцем і т. д. Святкујмо ј це! Невже будемо завжди похнюплені, ходити з простягнутою рукою, просити світової допомоги. Україна потенціјно є најбагатшою в Европі за корисними копалинами та земельними ресурсами. То використујмо це! Денансујмо всі вкрај невигідні угоди, підписані харцизяками Кучмою та Януковичем! Бандитам — тюрми, народу — волю! Цур їм та дзусь! Конфіскујмо вкрадені ними гроші, підприємства! Випровадимо Чорноморськиј флот з українськиї терен. Він виконав свою місію, надалі він тут не потрібен. Якщо Росія потребує тут своєї віјськової бази чи мати росіјські школи або Церкви, то нех за це плоте. В іншому випадку, якщо залишуться тоті зрадницькі угоди або будемо підтримувати не своє, а чужинське, як бажає москва, то так і залишимся најбіднішими в усіј Европі та будемо чекати на пряника з московського столу. Позаяк кожна думка, кожне слово, кожна пісня, сказана не українською, збіднює українську націю та збагатшує іншу, чиєю мовою те мовиться. Кризу в Україні зумовив цілиј ряд факторів, најбільшиј: зросіјщена верхівка. Тому п. Януковича не завадило б вигнати з президентської посади. Він працював на КДБ, а я не бачу суттєвої різниці між німецьким Гестапо і росіјським КДБ. На місце В. Януковича вибрати такого націјоналіста наштиб п. Путіна, тільки демократа ј в «українськіј обробці», якиј наведе лад в українськіј державі та в стосунках з іншими державами. Скадається на те, що це нагадує О. Тягнибока, чи не так?
    Я виступаю не проти кацапів, не проти Кацапстану, щоб знищити јого, поневолити јого нарід, та сплюндрувати їх упень і повернути геть усе на руїну. Я виступаю проти свого рабського становища, в яке ввергнув нас Кацапстан, проти зазіхань п. Путіна і јого ненависних урядовців на нашу землю і плоди нашої праці, проти гніту і насильства, проти намагань п. Путіна убити нашу віру, нашу мову, наші споконвічні звичаї, потолочити нашу людську гідність!
    Дарујте, шановні добродіјки та добродії, якщо щось «сказав» не так. Тисячу разів дарујте мені це! Шанујмося!

    Як панство ся ставе до віјськ, що воювали під час ДСВ на українських теренах?

          Брати Радковці (Петро ј Іван), 01.05.2008

          День батяра, Львів, 01.05.2008

    Усі українські традиції і свята зберіглися у сучасніј столиці Галичини. Так само свято Дня батяра відбувається 1-2 травня 2011 року у культуріј столиці України — Львові. Якщо панству не бајдужа українська мова, звичаї, культура нації, поїздіть до Львова, окуніться у смаки української нації. І я певен: шановне панство не залишиться бајдужим, а ті, хто не полюбляв України — стане щирим її патріјотом.
    Свято Дня батяра у Львові — це відтворення тої історії міста, де панує справжніј вир галицьких веселощів і забав. Адже львівськиј батяр — то ще тој веселун, зірвиголова та справжніј підкорювач жіночих сердець!
    Батяри у Львові були і українські, і польські, і єврејські. Також вони були не тільки у Львові, вони були у всіх галицьких містечках. Але львівські батяри були досить такі особливі.
    Батяри, ясна річ, існували здавна, але сам термін з’явився наприкінці XVIII сторіччя, коли сюди пријшла Австрія і з’явилися поліцаї угорського походження. Вони вживали такиј термін, як «бетяр», що означає «розбишака», «шельма», «пројдисвіт», «дурисвіт» і т.д. Це слово стало популярним і десь на початку ХІХ століття воно вже трансформувалося в «батяр». Најближчі синоніми — гульвіса, відчајдух. Однак вони не відображають змістового наповнення, а головне — духу цього культурного феномену львівської міської культури початку ХХ ст.
    Львівськиј батяр — це ані одеськиј нальотник типу Бені Крика, ані паризькиј апаш, романтичниј образ якого оспівав французькиј кінематограф. Львівськиј батяр — не злочинець, він — відчајдух, чия енергія і вітальна сила під’юджувала јого на численні витівки, ризиковані жарти, біјки та бурхливі любовні романи… А що батяри не знали ні в чому міри і часто передавали куті меду, то вони були постіјними клієнтами поліціјної дільниці, а то ј в’язниці, яку на своєму сленґу — «балаку» називали «фудригарнею». Переважно батяри потрапляли туди за біјки з кримінальними злочинцями. Їх батяри не любили, називали «кіндерами» (з німецької — дитина) і постіјно з ними тлумились.
    Утім, дух батярства можна уповні відчути, спілкуючись з Віктором Морозовим, братами Радковцями. А Батярськиј словник може розтлумачити їхню батярську говірку.
    Багато що може повідати про батярство Батярськиј Славень і водночас неофіціјниј Славень міста Львова:

    Тільку Ві Львові
Слова: Емануел Шлехтер
Музика: Генрик Варс
Обробка слів, переклад: Богдан Стельмах
Обробка мелодії: Віктор Морозів
Виконавець: Віктор Морозів І Батяр-Бенд «Галичина»

Нај єнші шукають на вербах грушок
В Мюнхені, Парижу, Торонті,
Мене ж Бог боронить від хибних думок,
Зі Львова я ані на крок.

Бо де ще є людям так фајно, як ту,
Тільку ві Львові.
Бо де ще зубачиш таку красоту,
Тільку ві Львові.

Ховајмо на спід тягар наших бід,
І в Штати нема чо тікати.
Таж пиво у нас холодне, як лід,
Дівчата солодкі, як мід.

Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то
Тільку ві Львові.
Так люблю тој Львів, що бракує ми слів.
Львів то є Львів.

На світі є Відень, Гонконг і Нью-Јорк,
Я ж нігди туди не поїду,
Бо зроду не схильниј до хибних думок,
Зі Львова я ані на крок.

Бо де ще є людям так фајно, як ту,
Тільку ві Львові.
Бо де ще зубачиш таку красоту,
Тільку ві Львові.

Ховајмо на спід тягар наших бід,
І в Штати нема чо тікати.
Таж пиво у нас холодне, як лід,
Дівчата солодкі, як мід.

Бо де ще зубачиш таку красоту,
Тільку ві Львові.
Роздінут, роззуют, ще ј писок наб'ют
Тільку ві Львові.

Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то
Тільку ві Львові.
Так люблю тој Львів, що бракує ми слів.
Львів то є Львів.

    Як панство ся ставе до святкування Дня батяра в Україні?