Програма «Кулінарія Від Андрія»


          Андріј Крижанівськиј

    Андріј Крижанівськиј, що представля кулінарну програму, народився 23 січня 1971 року, навчався у Черкаському технікумі радянської торгівлі (тепер Черкаськиј комерціјниј коледж) у 1988-1991 рр., а наразі працює на телебаченні ведучим ТБ-програми «Кулінарія Від Андрія» від 1993 року. Спонсором цієї популярної на Черкащині передачі є «Шполянськиј завод продтоварів».
    Програму «Кулінарія Від Андрія», що виходе на телеканалі Черкаської ОДТРК «Рось» щовихідних (у суботу програма виходить до етеру о 08:30, у неділю повторюється о 20:40) представля ведучиј — відомиј черкащанам кухар Андріј Крижанівськиј — у кожніј своїј програмі презентує вишукані, але доволі прості в приготуванні страви, які допомогають урізноманітнити стіл, поповнивши јого новими, або давно забутими рецептами.
    Наскільки пам’ятаю, п. Крижанівськиј спочатку представляв свою кулінарну програму на ТРК «ВІККА» — першому черкаському реґіјональному каналі. Позаяк інші телерадіокомпанії «Промінь», «Рось», «Ільдана» та «Медіа Центр» з’явилися дещо згодом.
    Переглянути передачі з незмінним ведучим од початку заснування передачі мо’ наживо в І-неті на Online-tv: http://rosmedia.com.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=31&Itemid=43.
    Прочитати «Рецепт Від Андрія» мо’ в черкаськіј газеті «Акцент» та на її веб-вузлі: http://aktsent.com.ua/recept-vid-andrija.html.
    Прочитати також «Рецепти Від Андрія» мо’ на сајті «Торгової марки «Жајвір»: http://www.jaivir.com/go.php/sponsor/234/.
    Проглянути особистиј сајт Андрія Крижанівського мо’ в І-неті: http://www.odnoklassniki.ru/profile/102797416343.

    Як панство ся ставе до професіјної діяльності А. Крижанівського?

0%, 0 голосов

100%, 3 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Мандрівка Америкою І Европою (Ч. 3/3: Лондон)


          Летовище Гітров (LHR), термінал 4, Лондон

          Летовище Гітров (LHR), термінал 5, Лондон

          Вестмінстерськиј палац з Великим Беном у Лондоні

    У терміналі London Heathrow Airport (LHR) (лондонського аеропорту Гітров (LHR)) я дещо затримався перед пашпортним контролем, де була черга. В аеропорту висіло оголошення митниці: «If you are in doubt, go into the red channel» (Якщо ви маєте сумнів, јдіть крізь червониј коридор). The green channel (букв. зелениј канал) — прохід через митницю для пасажирів, які вважають, що не мають нічого, що підляга оподатковуванню митниці, і прямуючих без митного огляду. Огляд таких пасажирів здіјснюється вибірково. Прохід для пасажирів, що везуть щось понад норму, називається «the red channel» (червониј коридор). Я пројшов крізь зелениј коридор, позаяк не мав що пред’являти. А міј багаж, що прямував окремо від мене, пішов прямо на Бориспіль. Я побачив, як митник питав одного чолов’ягу, чи знає він the duty free allowance (норми безмитного провезення). Мене ніхто не зупинив.
    Mr. Brian Smith (п. Брајан Сміт), британськиј друг Ричарда, зустріча мене на летовищі.
    — Hello, Brian. I recognized you at once. Rich showed me your picture, (Вітаю, Брајане. Я впізнав вас відразу. Рич показав мені ваш портрет,) — проказав я.
    — Hello, Ihor. Welcome to London. Nice to see you. (Привіт, Ігоре. Ласкаво прошу до Лондона. Приємно бачити вас.)
    — Nice to see you too. (Так само приємно бачити вас.)
    — Did you have a good flight? (Чи хорошиј був політ?)
    — Yes, I did. Thank you. Richard is sending you this letter and his regards. (Так. Дякую вам. Ричард посила вам цеј лист і свіј уклін.)
    — Oh, thank you. How is he getting on? (О, дякую. Як він пожива?)
    — He's quite well. Though busy, of course. Working a lot. (Досить добре. Хоча зајнятиј, звичајно. Працює багато.)
    — Very much like him. (Зело схоже на нього.)
    — Where is we going to? (Куди ми збираємось?)
    — To my car. I'll drive you to the hotel. (До мого автомобіля. Я відвезу вас до готелю.)
    — Okay. (Добре.)
    Ми поїхали машиною Брајана до готелю, що на маленькіј площі в середмісті Лондона, де він замовив мені номер. На шляху зупинилися на заправці, щоб заправитися бензином. Дорогою Брајан задав мені кілька питань:
    — Did you visit New York? Were you there on business? What do you think of America? (Чи відвідали Новиј Јорк? Ви були там по справі? Що ви думаєте про Америку?)
    — Yes, I did. I worked at a medical research center as a biologist. I was almost a month in States. I have managed to visit New York, Washington and there were plans for visiting Chicago… But I'm pressed for time. American are very hospitable. (Так, відвідав. Я працював у медичному дослідницькому центрі як біолог. Я був мајже місяць у Штатах. Мені вдалося побувати в Новім Јорку, Вашинґтоні ј були плани для відвідування Чикаґо… Але забракло часу. Американці дуже гостинні.)
    — Are you satisfied with your visit? (Ви задоволені вашим візитом?)
    — Yes, quite. (Так, цілком.)
    — And I live nearby in a block of flats on the third floor but, unfortunately, I am free only in the evenings. I'm sorry I can't give you more of my time as I'm not going on holiday until the autumn. (А я мешкаю поблизу в багатоквартирному будинку на 4-му поверсі, але, на жаль, вільниј лише вечорами. Шкода, що не можу присвятити вам більше часу, оскільки не збираюсь у відпустку до осені.)
    — That's absolutely all right, Brian. I have only a couple of days in London. Is there a regular tour of the city? (Все абсолютно в порядку, Брајане. Я маю тільки пару днів в Лондоні. Тут є регулярна екскурсія містом?)
    — Oh yes, lots of them. I advise you to buy a special ticket «London Explorer». You can buy one at the Tourist Information Centre. It's near Victoria Station. (О, так, їх сила-силенна. Я раджу вам купити спеціяльного квитка «Дослідник Лондона». Можете купити јого в Туристичному інформаціјному центрі. Це біля двірця Вікторія.)
    — I'd love to see the Houses of Parliament and the Tower of London. Look where you're going. Sorry, I forgot that they drive on the left side of the road. It seems unusual. (Я хтів би побачити Будівлі Парламенту і Вежу Лондона. Дивіться, де ви їдете. Дарујте, я забув, що машини їздять з лівого боку дороги. Це здається незвичајним.)
    — Right, I felt very much the same on the Continent. But you'll get used to it quickly. (Правильно, я відчував себе мајже так само на континенті. Але ви звикнете до цього швидко.)
    Адміністратор готелю дав мені ключі від номера. Мені не довелося користуватися ліфтом, позаяк він був на першім поверсі. До речі, готель не виглядав так сучасно, як американськиј, але був цілком зручниј. В вартість входив нічліг і сніданок, а ціна була цілком помірна. Є, звичајно, world-famous luxury hotels (всесвітньо відомі отелі люкс). Але набагато більше guest houses (пансіјонів) або small hotels (маленьких готелів), на кшталт мого. Тому мешкання в Лондоні не обов’язково коштує дорого.
    У Лондоні я мав тільки пару днів, і я не хотів втрачати час. Мені кортіло подивитися якомога більше. За пів години я вже јшов до Туристичного інформаціјного центру біля двірця Вікторія. А вијшов з нього, озброєниј путівником і схемою маршрутів. Я так само купив спецквитка, що зветься «Дослідник Лондона». Цеј квиток дав мені 3-денниј необмежениј проїзд на всіх червоних автобусах і мајже на всіх лініях метра. Мені також належали особливі скидки з квитків на багато пам’яток і на лондонські транспортні екскурсії.
    Я почав з короткої екскурсії з ґідом. І нарешті побачив најзнаменитіші місця Лондона з традиціјного червоного 2-поверхового автобуса — The Houses of Parliament (Будівлі Парламенту), St. Paul's Cathedral (Собор Святого Павла), The Tower of London (лондонськиј Тавер) і багато іншого. Відтак мені довелося дослідити Лондон самостіјно. Першиј пішиј похід почався від Nelson's Column in Trafalgar Square (колони Нельсона на Трафальґарському мајдані). Я пројшов по Whitehall (Вајтголлу), на якому розташовано більшість урядових установ. Я поглянув здалеку на офіціјну резиденцію прем’єра на Downing Street (Давнінґ-стрит). Це маленька вулочка поряд Вајтголлу. Я вијшов на Parliament Square (Парламентськиј мајдан) як раз вчасно, щоби почути the chimes of Big Ben (куранти Великого Бена). Наступного ранку я поїхав на метрі до Buckingham Palace (Букінгемського палацу) поглянути на the Changing of the Guard (зміну варти). На прогулянках в Лондоні мені іноді доводилося користуватися охајно прибраним підземним переходом для переходу перезавантаженої транспортом вулиці.
    Цього останнього вечора Брајан запросив мя до The Sherlock Holmes Museum at 221B Baker Street, London, NW1 6XE (музею Шерлока Голмса на Бејкер Стрит 221б, Лондон), а потім до справжнього an English pub (англіјського шинку). Я, скориставшися цим, поставив јому питаня:
    — Brian, I feel confused sometimes. Which is British and which is American? (Брајане, я іноді почуваюся заплутаним. Яка є британська мова, а яка — американська?)
    — Don't worry. It doesn't really matter very much. (Не хвилюјтеся. Це насправді не має великого значення.)
    — But sometimes people don't understand me. And yesterday I had a problem. I got the wrong floor. (Але іноді люди не розуміють мене. А вчора я мав проблему. Помилився з поверхом.)
    — Did you really? (Невже?)
    — Yes, I got into the elevator… (Так, я ввіјшов до підјомника…)
    — Into the lift… (До ліфта…)
    — Yes, into the lift. And I pressed the button to the fifth floor. (Так, до ліфта. І я натиснув на кнопку п’ятого поверху.)
    — And you got out on the American sixth? (І ви вијшли на шостому по-американськи?)
    — Right. Then I remembered that I was not in America. (Правильно. Потім згадав, що я не в Америці.)
    — You should remember that there's also a ground floor in Britain. (Ви повинні пам’ятати, що в Британії є також долішніј поверх.)
    — And I also made a mistake when I filled out the form. (І я також зробив помилку, коли виповнив бланк.)
    — Filled in you mean. (Заповнили, маєте на оці.)
    — Oh, thanks, filled in. I wrote my date of birth the American way. (О, спасибі, заповнив. Я написав свою дату народження на американськиј кшталт.)
    — The month you were born in first? (Спочатку місяць народження?)
    — Exactly. It's so difficult to keep every small difference in mind. (Точно. Це так важко тримати в пам’яті кожну невеличку різницю.)
    — I think you really needn't. If somebody doesn't understand you, he'll ask you about it. (Думаю, що насправді ви не потребуєте. Якщо хто-небудь не розуміє вас, він запита у вас про це.)
    — Thank you, Brian. You've helped me a lot. I wonder if you would like to come to Zolotonosha for your vacation. When are you going to have your holiday? In the fall? (Спасибі, Брајане. Ви дуже допомогли мені. Я задаюся питанням, чи хотіли би ви приїхати до Золотоноші під час ваших вакаціј. Коли ви збираєтеся у вашу відпустку? В спадниј періјод?)
    — In autumn. Fall is American again. (Восени. В спадниј періјод — знов американське.)
    — Well, when you come to Zolotonosha I'll learn more British English from you. But we don't have ground floors in Ukraine either! (Ну, коли ви прибудете до Золотоноші, я більше дізнаюся про британську англіјську від вас. Але ми в Україні також не маємо долішніх поверхів!)
    Врешті решт пријшов час вертати додому. Саме заради цього Брајан пожертвував своїм робочим часом щоб посадити мене на літак № беззупиночного рејсу BA 882 Лондон — Київ (Бориспіль), зліт о 08:50 за Лондонським часом у London Heathrow Airport (LHR) terminal 5 (лондонського аеропорту Гітров (LHR) термінал 5), а посадка того ж дня о 14:00 за Київським часом у Boryspil International Airport (KBP) terminal B (Міжнарідному аеропорту Бориспіль (KBP) термінал «B»). Зараз приземлення в новому терміналі «F». Усього 3 години і 10 хвилин польоту.
    З вікна літака бачу Брајана, що маха мені рукою з летовища. По мигах розумію, він нарешті все ж вирішив приїхати до Вкраїни і повідомля це таким чином.
    — Bye, Brian! Goodbye, London! (Бувај, Брајане! До побачення, Лондоне!)
    Після зльоту думками повертаюся до Лондона. Власне, після двох діб перебування там я зрозумів: United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії) — така офіціјна назва тієї европејської держави — це країна з консервативними поглядами; лівобічним рухом на шляхах; людьми, що христяться зліва направо, і роблять закупи дюжинами (по-християнськи), а не як мусульмани (десятками); та законами, що шанують свої споконвічні традиції. А ще в англіјськіј нема зајменника «ти». Словом, робіть висновки самі!
    Марк Твен колись писав: «English and American are separate languages. When I speak my native tongue an Englishman can't understand me at all» (Англіјська ј американська — різні мови. Коли я говорю своєю рідною мовою, англієць зовсім не може зрозуміти мене). Великиј письменник явно перебільшував. Здавалося, всі мене розуміють, коли я говорю англіјською американською. А ось я спочатку був не спроможниј зрозуміти все, що чув у Лондоні. Це відбувалося через відмінності в інтонації та вимові. Але я дуже швидко до цього звик. Звісно, деякі слова все ж відрізняються. Нумо, розповім вам про деякі відмінності. Я напишу спочатку British English (британською англіјською), потім American English (американською англіјською) та дам пояснення Ukrainian (українською) в дужках: an autumn <> a fall (осінь); a bill <> a check (рахунок); a block of flats <> apartment house (багатоквартирниј будинок); a centre of the city <> a downtown (середмістя); a chemist's <> a drugstore (аптека); chips <> French fries (смажена картопля); a cinema <> a movie theater (кінотеатр); crisps <> potato chips (чипси); day/month/year <> month/day/year (день/місяць/рік); a dinner jacket <> a tuxedo (смокінґ); to fill in <> to fill out (заповнити); a filling station <> a gas station (АЗС); a flat <> an apartment (квартира); to give a lift <> to give a ride (підвезти); a ground floor <> a first floor (першиј поверх); a hire <> a rent (прокат); a holiday <> a vacation (відпустка); in square <> on square (на мајдані); a letter-box <> a mailbox (поштова скринька); a lift <> an elevator (ліфт); Lost Property <> Lost and Found (бюро знахідок); a milliard <> a billion (мільярд); a minced beef <> a hamburger (гамбурґер); pants <> a underwear (труси); a petrol <> a gas (бензин); a post code <> a ZIP code (поштовиј індекс); a puncture <> a flat (прокол (шини)); a queue <> a line (черга); a railway <> a railroad (залізниця); a receptionist <> a front desk clerk (черговиј адміністратор (готелю)); a return ticket <> a round trip ticket (зворотніј квиток); to ring up <> to call up (зателефонувати); a single ticket <> one way ticket (квиток в один бік); spirits <> a liquor (спиртне); a station <> a depot (двірець); a subway <> an underpass (підземниј перехід); a surname <> a family name (прізвище); a telegramme <> a wire (телеграма); a third floor <> a fourth floor (четвертиј поверх); a tin <> a can (консерви); trousers <> pants, trousers (штани); a tube <> a subway (метро); a vest <> a undershirt (мајка); a waistcoat <> a vest (жилет) тощо.
    Пів століття опісля іншиј американець писав: «The really surprising thing about the English of England and that of the United States is not that they differ slightly, but that their difference is as slight as it is» (Діјсно, дивна річ стосовно англіјської мови в Англії і мови в Сполучених Штатах не та, що вони злегка відрізняються, а та, що різниця така невелика яка є). Гадаю, він мав рацію. Але все одно, мені було шкода, що я мав так мало часу, щоб вивчити британську англіјську та більше побачити в Англії. Можливо іншого разу?
    У літаку the Airbus A320 family (Аеробус сімејства А320) стало сумно на душі. Чи вдасться коли-небудь знову побувати в цих краях? У думках наперед уявляю себе на Вкраїні. Від Борисполя до Золотоноші не так вже ј недалеко. На центральніј автостанції «Золотоноша» мене напевно зустрінуть кревні. Якщо візьмемо таксівку, то швидко будемо вдома. Але навіщо? Дім знаходиться лише за одну автобусну зупинку. Коли швидко приготують вечерю, то десь о 18-іј, најпізніше о 19-іј годині повечеряємо. Якщо зателефонують друзі, то неодмінно запрошу їх. І сьогодні обов’язково I'll go to bed early (рано ляжу).

Епілог:
    P. S. [ Читати далі ]

    Як панство ся ставе до Лондона?

0%, 0 голосов

75%, 3 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

25%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Мандрівка Америкою І Европою (Ч. 2/3: Вашинґтон)


          Уніјськиј двірець (Union Station), Вашинґтон

          Летовище ім. Дж. Кеннеді (JFK), термінал 2, Новиј Јорк

          Капітоль у Вашинґтоні, ОК

    Між іншим, двірець у Вашинґтоні виявився буквально в межах видимості the Capitol (Капітоля).
    Ми взяли таксівку від двірця Union Station (Юніон Стејшн) до готелю the Ramada Inn (Рамада Інн). До готеля можна було діјти від двірця пішки, але Рич мав дуже велику валізу. В таксі не було лічильника. Таксист сказав:
    — Fares are determined by taxi fare zones. (Оплата визначається за тарифними зонами.)
    Рич потім пояснив:
    — Washington is the exception, not the rule. In most cities cabs have meters. (Вашинґтон — це виняток, а не правило. У більшості міст таксівки мають лічильники.)
    У готелі ми зареєструвалися без проблем. Адміністратор підтвердив моє замовлення на двомісниј номер. Ми заповнили реєстраціјні бланки ј отримали ключа. Носильник відніс валізу Ричарда нагору.
    — How much I should tip him? (Скільки повинен дати јому на чај?) — думав я.
    Рич сказав:
    — A one-dollar tip would be okay. (Один доляр був би добре.)
    — Well, how was I doing? (Ну, як я поравсь?)
    Рич сказав:
    — You were doing all right so far. (Ви поки що поралися нормально.)
    Ми мали не просто номер, а люкс. Фактично це була ціла квартира з кухонькою, холодильником і навіть баром. На приліжковіј тумбочці я најшов Біблію. Рич сказав:
    — There is one in every hotel room. (Вона є в щоготельнім номері.)
    Можете це собі уявити?
    Злегка перекусивши, ми вијшли на прогулянку. Ричард розповів мені дещо про Вашинґтон, ОК. Ці літери завше додаються, щоби не плутати јого зі the state of Washington (штатом Вашинґтон). Цеј штат дуже далеко від столиці, на тихоокеанськім узбережжі. «D. C.» (ОК) означа District of Columbia (округ Колумбія). Це особливиј федеральниј округ не належе до жодного з п’ятидесяти штатів. Він зело малиј. Тому міськиј терен виходе черз јого кордони до сусідніх the states of Maryland and Virginia (штатів Мериленд і Вірджинія).
    Рич сказав:
    — Washington is unlike many other cities in its treatment of tourists. In what way? Most of its museums, galleries and monuments is free. (Вашинґтон не схожиј на багато інших міст у своєму відношенні до туристів. У чому? Більшість музеїв, галереј і пам’ятників — безкоштовні.)
    Абсолютно природно я намагався порівняти місто з Новим Јорком. Я помітив, що тут нема небосягів. Закон заборонив будівництво вище, ніж Капітоль. На вулиці було мало народу ј значно більше негрів, ніж у Новім Јорку. Ричар сказав:
    — Most of the population is black. People go to bed very early in Washington. (Більшість людеј тут негри. В Вашинґтоні люди дуже рано лягають спати.)
    Так, це було зовсім не схоже на Новиј Јорк!
    Ричард весь час казав:
    — If I finished my work earlier today, we could go sightseeing together. (Якби я закінчив сьогодні раніше, ми змогли би сходити разом на екскурсію.)
    Але він мав дуже насичену програму. З одного боку, я не мав особливих справ у місцевому відділі фірми. Значить мав багато вільного часу. Як зазвичај, я хтів спочатку піти на екскурсію з ґідом по столиці. За порадою Рича я вибрав the Tourmobile shuttle bus (екскурсіјниј автобус «Турмобіль»). Платиш раз, сходиш де завгодно і знов сідаєш безкоштовно. Квиток діјсниј ввесь день. Екскурсія з поясненнями. Автобус зупиняється за розкладом біля всіх пам’яток на the National Mall (Націјональніј алеї або парку Молл) і на Arlington National Cemetery (Арлінґтонському націјональному кладовищі).
    Парк Молл — це широке трав’яне поле завдовжки 2 милі. Він тягнеться від підніжжя Капітоля до the Lincoln Memorial (пам’ятника Лінкольну). Він проходе повз the Smithsonian Institution museums (музеїв Смітсоновського інституту) і позаду the White House (Білого Дому). В центрі парку Молл ви бачите the Washington Monument (пам’ятник Вашинґтону). Це обеліск з граніту ј мармуру, присвячениј першому президентові США.
    Вашинґтонці пишаються своєю системою підземки, що вони називають Metrorail (Метрорејл) або просто Metro (Метро). Вона набагато сучасніша за новојорську. Це цілком природньо, бо відкрилася тільки 1976 року. Вона ма 5 лініј: Red, Orange, Blue, Yellow and Green (Червона, Помаранчева, Блакитна, Жовта ј Зелена). Є плани спорудження Silver line (Срібної лінії). Лінії розходяться від середмістя Вашинґтона глибоко на терен Мериленда ј Вірджинії.
    Мінімальна плата в звичајниј час — 85 cents (85 центів). Максимальна плата в годину пік — $2.40 (2,40 доляра). Замість жетона вам тре’ використовувати a magnetic farecard (магнітну картку), що мо’ купити в касах-автоматах на кожніј станції. Щоби потрапити на платформу, ви маєте вставити картку в вхідниј турнікет. Картка вискоче з закодованим часом і місцем. У пункті призначення ви вставляєте картку в вихідниј турнікет, і плата за проїзд автоматично вираховується.
    Автобуси з’єднують усі станції метра. Щоби добратися туди, можете взяти a free transfer ticket from the Metro to a bus (безкоштовниј пересадочниј талон метро-автобус) у автоматі на станції метра, де ви починаєте поїздку.

    І знову Новиј Јорк.
    На протязі першої пари тижнів я нич не купляв, крім some groceries (бакаліјних товарів). Купляти в супермаркеті легко. Ви просто кладете те що хочете до кошика ј несете це до касира. Він проб’є все на касовому апараті, візьме в вас гроші ј покладе закупи до мішка. Проте будьте обережні! Сума може бути більша, ніж зазначено на етикетках з ціною. Це тому, що є a sales tax (податок на продаж) усього, крім основних продуктів харчування. Цеј податок стягується в більшості штатів.
    Я мав не особливо багато грошеј. Через те мені треба було акуратно планувати. Бачите, я хтів привезти додому дарунки для родичів ј друзів. Я так само хтів купити a VCR (video cassette recorder) and a PC (personal computer) (відеомагнітофон і персональниј комп’ютер) для себе.
    Люди в конторі давали мені поради. Вони казали:
    — If you don't want to spend a lot of money, you should watch newspaper ads for sales. If you get to the store early on a sale day you will have a wider choise. There are different kids of sales: semi-annual and annual sales, one-day sales, half-price sales, close-out sales, clearance sales, warehouse sales and many others. (Якщо ви не хчете витрачати багато грошеј, вам тре’ пильнувати за газетною рекламою розпродажів. Якщо пријдете до крамниці в день розпродажі, матимете великиј вибір. Є різні види розпродажів: піврічні ј річні, одноденні, розпродажі за пів ціни, за ліквідації крамниці, сезонні, зі складу ј багато інших.)
    Спочатку я просто пильнував, як купляють інші. Потім я зробив там декілька непоганих закупів і пару вельми вдалих!
    Більшість американців уважно пильнують за цінами ј регулярно ходять на розпродажі. Але є виняток — credit cards (кредитні картки). Подејкують, що американці оплачують карточками 500 billion dollars (500 млрд долярів) щороку. Рич каже:
    — Two-thirds of these people pay only a portion of their monthly bills. That means they'll have to pay a high interest on the remainder. But people like using credit cards because they don't like waiting to get anything. Plastic money has become an important part of American life-style. So when you want to pay for something, you'll hear the question: «Cash or charge?». (Дві третини цих людеј оплачують лише частину їх щомісячних рахунків. Це значе, що вони мають платити високі відсотки з решти. Але вони подобають використовувати кредитні картки, бо вони не люблять взагалі на що-небудь чекати. Пластикові гроші стали важливою частиною стилю життя американців. Тому коли ви захочете за щось заплатити, ви почуєте питання: «Готівкою чи на виплату?».)
    Під час моїх щоденних прогулянок по Мангеттену я так само часто оглядав вітрини. На Fifth Avenue and Madison Avenue (П’ятіј Авеню і Медисон Авеню) ціни мене вразили. Одного разу я бачив шалик за ціною over $1,000 (більше 1000 долярів). Мої друзі пояснили мені, що гроші не мають значення для клієнтів, що там скуповуються. Он де гроші діјсно говорять!
    Як ви знаєте, я мав гарну кухню в квартирі, але не мав ні часу, ані бажання готувати. Я часто купляв продукти або в бакаліјніј крамниці, або супермаркеті по дорозі додому. Це міг бути буханець хліба, пакунок молока, дюжина (= 12) крашанок або фунт (= 454 г) масла на сніданок. Або я купляв величезниј a submarine sandwich (сендвіч для підводників) у місцевому гастрономі, а то ј пару гамбурґерів або чизбурґерів де-небудь, де дають на виніс, на вечерю. Але мені доводилось їсти в основному поза домом.
    Я намагався ходити щоразу до іншого місця, коли јшов на обід у обідню перерву, або на вечерю після праці. Спочатку я завжди прохав Ричарда або когось з друзів у конторі піти зі мною. Дехто з них наполягав на тім, щоби пригостити мя. Тоді я починав наполягати на тім, щоби пригостити їх. Після суперечки, як правило, платили кожен за себе.
    Поїсти десь у Новім Јорку — жодних проблем. Є стільки місць, де мо’ пообідати! Ј назви в них так само різні — restaurant (ресторан) або cafe (кафе), cafeteria (кафетеріј) або coffee shop (кав’ярня), pancake house (млинцева) або steakhouse (біфштексна), pizza place (піцерія) або sandwich shop (канапкова), eatery (їдальня) або просто grill (ґриль). Деякі з них мають назви на кшталт «The Pines» (Сосни). Інші назви за іменням власників «Maria's» (Маріїне), або бувших власників, якщо заклад заслужив гарну репутацію. Можете поїсти навіть у a deli (гастрономі). Коли ви щось купуєте, вас запитують:
    — Here or to go? (Тут чи на виніс?)
    Конкуренція настільки сильна, що мо’ завше знајти гарну їжу, що вам по кишені. Час од часу мајже всі ресторани дають special offers (спецрекламу) дешевих обідів. По неділях, коли я любив поспати пізніше, я завше шукав у газетах якусь рекламу a «Sunday brunch special» (недільного сніданко-обіда).
    Надіјшов час мені прощатися з моїми американськими друзями. Фірма намічала влаштувати велику вечірку на мії гонор. Вони дали мені на вибір любиј новојорськиј ресторан. Нарід у конторі був різних націјональностеј за походженням і кожен пропонував свіј укоханиј заклад. Але я вважав за краще щось типово американське. І ніяких мені французьких вин. Чудово підіјде і каліфорніјське вино.
    Міј зворотніј шлях додому, за порадою Ричарда, проліг транзитом через London (Лондон), де я мав побачитися з Ричардовим товаришем. Ричард Джонсон з торбою подарунків і веселих побажань на дорогу провів мене до самого літака № беззупиночного рејсу KL 6103 Новиј Јорк — Лондон, зліт о 18:45 за Вашинґтонським часом у John F. Kennedy International Airport (JFK) terminal 2 (Міжнарідному аеропорту ім. Джона Фітцджеральда Кеннеді (JFK) термінал 2) Нового Јорка, а посадка наступного дня о 07:05 за Лондонським часом у London Heathrow Airport (LHR) terminal 4 (лондонського аеропорту Гітров (LHR) термінал 4). Усього 7 годин і 20 хвилин польоту. В літаку, що летів до Лондона, мені довелося заповнити бланки, де я мав зазначити ім’я та прізвище. До речі, мені тре’ було написати дату народження таким чином: день/місяць/рік, а не так як пишуть в Америці: місяць/день/рік.
    Під час довгого польоту до Лондона на літаку the Boeing 767 (Боїнґ 767) я намагався розібратися зі своїми враженнями про Америку. Деякі речі здалися мені незвичајними, принајмні.
    Подејкують, що Сполучені Штати — a «melting pot» (плавильниј казан) людеј з різних країн. Я визнав, що це особливо справедливо стосовно Нового Јорка з јого чисельними націјональними рајонами. Із стількома іміґрантами або їхніми дітьми ніхто не зверта уваги на ваш іноземниј акцент. Звичајно, я намагався як міг виглядати і розмовляти як американець. За тиждень я міг розуміти мајже всіх. Але я ніколи так і не зміг зрозуміти жаргон американських негрів. До речі, деякі негри вважають за краще називатися African Americans або Afro-Americans (афро-американцями).
    Мене вразила дружелюбність людеј на вулиці. Цілковиті незнајомці посміхалися мені і навіть казали: «Hello!» (Привіт!) або «How are you?..» (Як ся маєте?..). Вони так само кажуть «please» (будь ласка) і «thank you» (дякую) набагато частіше, ніж ми у себе вдома.
    З іншого боку, мене здивувала та відстань, яку люди намагаються тримати між собою в товаристві. Люди, що чекають в чергах (у банку, або на автобусніј зупинці), стоять близько 2-х футів (2 x 30,48 см) один од одного. Вони вважають, що мають право на відокремленість і особистиј простір.
    Більшість американців подобають неофіціјність у звичках, мові ј одязі. Іноді навіть занадто, як мені здавалося спочатку. На манер людеј, що кладуть ноги на стола. Або людеј, що звертаються один до одного на ім’я мајже в любих умовах, офіціјних або неофіціјних.
    Ще що мене зело здивувало, це як мало люди п’ють і палять. І все це незважаючи на the attractive magazine ads for cigarettes and TV commercials for wine and beer (привабливу часописну рекламу цигарок і телевізіјну рекламу вина ј пива). Так, здоров’я явно модно в Америці сьогодні. Мені завжди хтілося кинути палити. І мені нарешті вдалося це зробити там. When in Rome, do as the Romans do. (Якщо ти в Римі, чини як римляни.)
    І останнє. Я чув багато історіј про злочинність в Новому Јорку. Я читав про вуличні пограбування в місцевих газетах. Але я сам ніколи не мав жодних прикростеј. Може через те, що я дотримувався поради Рича. Він мені радив уникати деякі рајони міста після темряви. До інших рајонів мені взагалі не слід було ходити.

    P. S. [ Читати далі ]

    Як панство ся ставе до Вашинґтона?

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

69%, 9 голосов

23%, 3 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

8%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Мандрівка Америкою І Европою (Ч. 1/3: Новиј Јорк)


          Автостанція Золотоноша, Золотоноша

          Автостанція Бориспіль, Бориспіль

          Летовище Бориспіль (KBP), термінал «B», Київ

          Летовище ім. Дж. Кеннеді (JFK), термінал 1, Новиј Јорк

          Пеннсильванськиј двірець (Penn Station), Новиј Јорк

          Статуя Свободи в Новому Јорку

Епіґраф:
                    Молитва за Вітчизну
                    Пане Боже, помилуј нашу Вкраїну;
                    Даруј їј волі ј незалежноcті, культури ј заможноcті;
                    Захиcти її від внутрішніх і зовнішніх ворогів;
                    Позбав комуніcтів, реґіјоналів і Віктора Януковича.

Передмова:
    Вельмишановне співтовариство! Пані та панове, ви не можете уявити собі наскільки я радиј знову представити свою нотатку на ваш огляд. Любі друзі, я засвоїв одну істину: якщо не хочеш бути ошуканим — не звіряјся ні на кого. Але це ніяким чином не стосується посестер і побратимів зі співтовариства. Для мене великиј гонор бути учасником цього гурту доброзичливих, порядних патріјотів Української держави. Як ви напевно вже зрозуміли, я не належу до реґіјоналів, тому не потребую їхньої реґіјональної мови, і пишу українською. Вони не розуміють української, тому розмовляти з тими фашистами тре’ короткою мовою: через приціл револьвера. Після виборів до Центральної Ради зникне реґіјоналізм, а з ним і їхня мова капітулює. Уявіть собі, якби я зміг порозумітися реґіјональною мовою з випадково зустрівшимися українцями, подорожуючи Америкою і Европою? То була би не розмова, а якась нісенітниця та ј годі! Попросту кажучи, дај мені мільјон гривень — не проголосував би за ПР. Бо це законспірована іноземна партія ЄР (Єдина Росія) в Україні. Вона діятиме лише з націјональних інтересів своєї держави, а не нашої Руси.
    Востаннє, панство, я писав про мандрівку до третього (дикого) світу — СНД в москву, тому цього разу логічно було би продовжити мандрівну тему подорожжю до цивілізованої частини світу — Америки в Новиј Јорк, Вашинґтон, і — Европи в Лондон. Міј маршрут пролягав таким чином: автостанція Золотоноша-автостанція Бориспіль-летовище Бориспіль-летовище Новиј Јорк-двірець Новиј Јорк-двірець Вашинґтон-двірець Новиј Јорк-летовище Новиј Јорк-летовище Лондон-летовище Бориспіль-автостанція Бориспіль-автостанція Золотоноша. До речі, це був міј другиј політ на літаку, влітку 1996 року, бо першиј був 24 роки до того, влітку 1972 року № беззупиночного рејсу VV 744 «Караґанди-Київ», 4 години ј 10 хвилин польоту. То була еміґрація від рідного Казахстану до своєї України. В Казахстані дуже розвинена стоматологія. Тож якщо заболять зуби — прошу до Казахстану. По-моєму, в мене вијшла задовгою ця нотатка. Через те я розділив її на 3 частини. Розумієте, не вдається писати лаконічніше. Колись у старших класах ЗСШ писав твори на одну сторінку, а вчителька казала, тре’ писати не менше за три сторінки аби отримати відмінну оцінку. А тут виходе навпаки. Хоча в І-неті потрібно писати якомога коротше і більш змістовніше. Розумію, годі цих безпредметних балачок у передмові, потрібно переходити безпосередньо до опису мандрівки.

Опис:
    Можна я задам вам питання? Ви розмовляєте англіјською? Якщо ви хочете розмовляти англіјською, балакајте! У сьогодення кожен має знати англіјську. Я постараюся трішки допомогти вам у цьому.
    Маю відмінну новину: одного чудового весняного дня 1996 року, я отримав листа від американського бізнесмена Richard Johnson (Ричарда Джонсона), що раніше бував на нашіј фірмі з діловим, ознајомчим візитом. Під час своєї поїздки до України я розповідав јому про наш чудовиј крај, показував місто, свою працю та оселю. П. Джонсон називав мене Ihor (Ігор). Я звав јого Mr. Johnson (п. Джонсон). Јому це не сподобалося, і він попрохав мене називати јого Richard (Ричард), або коротше Rich (Рич). Гаразд! Тепер він запрошував мене відвідати јого в Штатах. Відмінно! Я ніколи не бував у Америці. Звісно, я бував за кордоном раніше. Коли я мешкав в Україні то багато разів їздив до Росії на запрошення родичів, і як турист. Я також був у віјськовому відрядженні до Казахстану. Але я ніколи не був за межами Евразії.
    Рич пише, що јого старшиј партнер у відїзді за справами. Через те він не обговорив цю справу з ним. От чому він посила мені приватне запрошення. Звичајно, я повинен відвідати їхню компанію і обговорити з ними справи. Кращиј час для поїздки — червень. Відвідини триватимуть декілька тижнів. Я маю відвідати New York and Washington (Новиј Јорк і Вашинґтон). Надіюся подивитися і краєвиди!
    Мені слід показати це запрошення my boss (моєму шефові) і спитати у нього поради щодо поїздки. Я відаю, що будуть деякі складнощі. Наприклад, є надто багато людеј в Україні, що хотіли би зїздити до Америки, ј занадто мало рејсів. Для покупки квитків є лист очікування. Квитки теж дуже дорогі. А потім ще банк: тре’ јти до банку to exchange Ukrainian coupons-karbovanetses for U. S. dollars (міняти українські купоно-карбованці на американські доляри).
    Одначе, коли я приходжу в контору, я виявляю, що ситуація змінюється на краще. Міј шеф показує мені офіціјне запрошення від компанії Ричарда. Вони запрошують мене приїхати до Нового Јорка і пробути там декілька тижнів за рахунок компанії. Я, власне, спеціялізуюся з медустаткування і вони хтять показати мені фірму і обговорити можливості співробітництва. Моєму шефові дуже сподобалася ця ідея. У нього виникла думка про a joint venture (спільне підприємство) з американцями.
    Що мені потрібно зробити? Мені тре’ отримати відомості з перших рук про наших мајбутніх партнерів. Я повинен привезти їм наші пропозиції.
    Міј шеф врешті обіцяв зробити все можливе, щоб допомогти мені. Але так багато треба зробити, перш ніж поїдеш за кордон. Безперечно, нам треба оформити все до червня. Мені потрібно звернутися по a foreign passport (закордонниј пашпорт). А так само треба дістати a plane ticket (авіяквиток). На щастя, шеф може це зробити за мене через знајомого у касі авіякомпанії. Ще мені потрібно буде отримати an American visa (американську візу). Для цього тре’ зателефонувати в the American Consulate (американське консульство). Крім того слід узяти автобусниј квиток до Борисполя, звіділя відліта міј літак до Нового Јорка, таким чином аби не запізнитися на свіј рејс Київ (Бориспіль)-Новиј Јорк. До Борисполя простріше доїхати залізницею, проте декілька годин треба було би чекати до вильоту. Тому вирішую їхати автобусом. Це зајме трохи більше 2-х годин.
    Тре’ заздалегідь скласти план. Іноді польоти затримуються або відкладаються через непогоду. Це приводе до того, що втрачаєш багато часу. Зрештою, все вдалося владнати, і я маю квитка: № беззупиночного рејсу VV 131 Київ (Бориспіль) — Новиј Јорк, зліт о 13:35 за Київським часом у Boryspil International Airport (KBP) terminal B (Міжнарідному аеропорту Бориспіль (KBP) термінал «B»), а посадка того ж дня о 17:05 за Вашинґтонським часом в John F. Kennedy International Airport (JFK) terminal 1 (Міжнарідному аеропорту ім. Джона Фітцджеральда Кеннеді (JFK) термінал 1) Нового Јорка. Зараз приземлення в новому терміналі 4. Всього якихось 10 годин і 30 хвилин польоту. Тут же я довідався про зворотніј шлях: виліт беззупиночним рејсом № VV 132 з Нового Јорка о 19:05 за Вашинґтонським часом, а приліт наступного дня о 12:05 за Київським часом звичајно. Дорога назад виходе чомусь меньша: рівно 10 годин льоту.
    Я вирушаю! Автобуси до Києва через Бориспіль ходять досить часто. Крім автобуса «Золотоноша-Київ», ще є прохідні автобуси, що јдуть через Золотоношу ј Бориспіль, скажімо сполученням «Кременчук-Київ», «Черкаси-Київ», «Чигирин-Київ». Через те добратися до Борисполя не склада труднощів. Я вибираю автобус № рејсу 149 «АС Чигирин-АС Київ Дарниця», що відправляється від АС Золотоноша о 08:55, а прибува до АС Бориспіль об 11:10 (2 г 15 хв у дорозі). Далі міським автобусом їду до летовища Бориспіль Термінал «B». У Бориспільському терміналі увесь багаж я пред’являю для реєстрації персоналу авіякомпанії. Представник авіякомпанії видає мені відривниј талон багажної бирки для ідентифікації багажу в аеропорту прибуття. Міј багаж було завантажено на міжнародний рејс для доставки в аеропорт призначення. Далі проходжу пашпортниј контроль, а позаяк я не мав товарів для декларування, то обираю проходження митного контролю за правилами «зеленого коридору», ігноруючи «червониј».
    В аеропорту передбачено різні зали очікувань для трьох класів квитків. Највищиј рівень сервісу заплановано для пасажирів першого класу. В залі очікування їм пропонують вишукані безкоштовні алкогольні та безалкогольні напої і легкі закуски, також вони отримують фірмові подарунки від авіякомпаніј. У першому класі рівень обслуговування вище — можна подивитися фільм, послухати музику, замовити обід відповідно до меню. В літаку так само, в залежності від класу квитка Economy, Business, First (Економ, Бізнес, Першиј), можна підживитися за «рахунок авіякомпанії». У польоті здебільшого пропонується харчування, включаючи вино, соки та безалкогольні напої, в залежності від часу, тривалості та маршруту польоту. Зокрема, квитки економ-класу включають вартість сніданку чи обіду, а також різні прохолодні напої, пиво, сухе вино, а от міцні напої подаються за окрему плату.
    Двосалонні літаки надають можливість вибору між бізнес і економ класами. Як правило, пасажирам бізнес класу надаються місця з 1 по 7-8, далі јдуть крісла економ класу. У літаках, призначених для тривалих перельотів, переважно є три салони: крім бізнес і економ класів надається ще і першиј клас. Окрім стандартного та спеціяльного харчування (дитяче, вегетаріянське, дієтичне, мусульманське) пасажири на деяких рејсах авіякомпаніј можуть замовити все, що їх душі завгодно (в розумних межах), але вже за додаткову плату. До речі, ціни на квитки залежать від класу, часу польоту, дня тижня, сезону і т. д. Тобто є Discount Fares (знижки за проїзд).
    Коли ми підлітали до Нового Јорка, я побачив стюардесу з якимись папірцями. Вона јшла по проходу та роздавала ці папірці пасажирам. Вона також питала про щось. Коли вона підіјшла блище, я зміг почути її питання:
    — Are you a U. S. citizen? (Ви громадянин США?)
    Вона нич не давала тим, хто відповідав ствердно. Вона не спитала мя про громадянство, а просто попрохала мене заповнити бланк. В чім справа? Невже я не виглядав як американець? Я поглянув на папірець. Це був an I-94 form (бланк І-94). Мені знадобилося 5 хвилин аби јого заповнити. Чоловік, що сидів поруч, не вмів писати англіјською, тому я допоміг јому з бланком.

    Нарешті, Новиј Јорк!
    Доки я заповнював бланк свого сусіди, літак the Boeing 767-300, AKA the 763 (Боїнґ 767-300, також відомиј як 763) приземлився в JFK International Airport (Міжнарідному аеропорту Кеннеді). Я пішов на пашпортниј контроль. Інспектор перевірив візу, написав щось на моєму бланку І-94 і пришпилив јого до пашпорта.
    — Welcome to America, Mr…, (Ласкаво просимо до Америки, пане…,) — сказав він.
    — Thank you, sir, (Дякую, добродію,) — відповів я і пішов отримувати свіј багаж з багажного відділення.
    Далі я пројшов митницю. Я мусив заповнити ще один бланк. Custom officer (митник) спитав мене:
    — Anything to declare? (Щось пред’явите?)
    — Excuse me? (Перепрошую?)
    — Do you have anything to declare? Do you understand English? (Маєте що-небудь пред’явити? Ви розумієте англіјську?)
    — Yes, I do. But I don't understand American English very well yet. (Так, розумію. Але я ще не дуже добре розумію американську англіјську.)
    Він не просив мене відчинити валізи. Він лише задав мені ще декілька питань:
    — Do you have any foodstuffs? (Чи маєте якісь продукти?)
    — I have some cans. (Маю консерви.)
    — A canned food is okay. Do you have any fresh or frozen food? (Консерви — гаразд. Маєте свіжі або морожені продукти?)
    — No, I don't. (Ні, не маю.)
    — Any gifts? (Будь-які дарунки?)
    — No, just a few souvenirs. (Ні, лише декілька сувенірів.)
    — Do you have five thousand dollars or more in any currency? (Маєте п’ять тисяч долярів, чи більше, в любіј валюті?)
    Тут я мало не розсміявся. Таких грошеј я ніколи в житті не бачив:
    — Certainly not! (Звісно, ні!)
    Я абсолютно нич не мав пред’явити, ј працівник митниці відпустив мене.
    Я виходжу в the terminal (будівлю летовища). Очевидно, я очікував знајти Ричарда там, але бачу тільки незнајомців. Що сталося? Що мені робити? Вирішую зателефонувати в јого контору. Я јду до the information desk (довідкового бюра) ј питаю, де можна најти телефонну будку. Я уважно проглянув інструкції на телефоні. Під телефоном лежала зело товста телефонна книга. Бачу, всі номери семизначні, просто як у Києві. Але виникають труднощі — компанія Ричарда не вказана. Я дзвоню в Directory Assistance (телефонну довідку), і вони дають мені јого номер. Місцева розмова коштує в Новому Јорку 25 центів. Ще одна складність! Маю декілька долярів, але не маю дріб’язку. Може піти до банку? На щастя одна люб’язна пані міня мені a dollar (доляр) на some change (дріб’язок): two quarters and some dimes and nickels (2 монети по 25 і декілька 10- і 5-центових монет). Набираю номер офіса Рича, але там нікого нема! Автовідповідач просе мя залишити повідомлення. Я кажу, що застряг у аеропорту Кеннеді та кидаю слухавку.
    Я вирішив не хвилюватися. Прогулююся по авіявокзалу, розглядаю написи: Post Office (Пошта), Travel Insurance (Дорожнє страхування), Car Rentals (Аренда автівок), Currency Exchange (Обмін валюти), Nursery (Дитяча), Newsstand (Газетниј кьошк), Gift Shop (Дарунки), Lost and Found (Стіл знахідок). Це я загубився. Хто мене знајде? І тут до мене підходе юнак і каже:
    — Hi, are you Mr…? I'm Peter Smith, Mr. Johnson's PA. I'm sorry I'm so late. I got caught in a traffic jam on the way to the airport, and then I had a flat. I had to leave my car and take a taxi. (Вітаю, ви пан…? Я Пітер Сміт, ОП п. Джонсона. Мені шкода, що так запізнився. Я потрапив до автомобільного затору на шляху до летовища, а відтак спустила машина. Я мав залишити машину ј узяти таксівку.)
    — What does PA stand for? (Що означа «PA»?) — питаю јого.
    — Oh, that means personal assistant, (А, це значить «особистиј помічник»,) — каже він.
    Ми їдемо таксівкою на Мангеттен. Я питаю Пітера про Ричарда. З’ясувалося, він відїхав з міста за терміновою справою. Було доволі пізно, але ще не поночі, хоча вже світилися ліхтарі. Тому можна розгледіти деякі місцеві краєвиди, включаючи знамениті хмарочоси. Раптом несподівано, їдучи околицею міста, автівка збоїть, потрібен ремонт. А я тим часом вирішую трохи прогулятися вулицею. Я попрямував хідником до якоїсь кав’ярні неподалік, бо трохи зголоднів. Дорога була широкою по чотирі смуги в кожен бік, а посередені була широка озеленена смуга з декоративними деревами і лавочками для відпочинку. На вулиці мајже не було людеј, спокіјно ј тихо. Далеко від дороги розпочиналися високі 30-40 поверхові хмарочоси, а за ними де-не-де височіли небосяги — вдвічі вищі за ці що поблизу. Мені дуже сподобався краєвид. Діјшовши до кав’ярні ј зајшовши до середини, я побачив, що в закладі було лише двоє відвідувачів. Либонь, тоді не були пікові години. Я сів до столика. До мене мајже відразу підіјшов господар кав’ярні ј запропонував меню. Я хтів попити кави і щось узяти до кави по-американськи. Але як це сказати англіјською? Раніше у школі я вивчав англіјську, та тут розгубився і не відав, що сказати. Почав згадувати англіјські слова аби сказати, що хотів би отримати філіжанку кави і якусь американську страву:
    — I'd like to have supper. May I have some cup of coffee and… як же далі буде по-англіјськи: «якусь типову американську страву»? (Я хтів би повечеряти. Чи можна філіжанку кави та…)
    І несподівано почув у відповідь щирою українською:
    — Це звучатиме: something typically American dish?, сер.
    — Ов! То пан розмовля українською?
    — Авжеж, я є українець, еміґрант, або вірніше сказати: американець українського походження. Придбав на околиці Нового Јорка кав’ярню і тепер маю тут свіј бізнес.
    Якиј тісниј світ. Я так зрадів, що побачив тут українця і можу побалакати та порозумітися українською без тлумача.
    По дорозі з летовища Пітер пояснив мені:
    — You aren't going to stay at a hotel, because the company has rented a comfortable apartment for you. (Ви не збиратиметеся зупинятися в готелі, бо фірма винајняла для вас квартиру.)
    Я спитав јого:
    — How much is the rent? (Яке комірне?)
    Він відказав:
    — It's a lot cheaper than paying hotel bills, but you shouldn't worry about that. (Це набагато дешевше, ніж оплачувати готель, але вам не треба турбуватися про те.)
    — Why not? (Чому ні?)
    — Because the company will pay your rent and utility bills, so you will not be a real tenant. You will not even have to see your landlord. If there is any problem you are to contact the building superintendent. (Бо всі витрати фірма візьме на себе, тому ви не будете справжнім комірником. Вам навіть не доведеться бачитися з ґаздою. Якщо виникнуть проблеми, ви повинні звертатися до завгоспа.)
    — Sweet! Crazy! (Клас! Збожеволіти!)
    Ми підїхали до високої будівлі. Пітер заплатив за проїзд.
    — This will be your American home, (Це буде ваш американськиј дім,) — сказав він мені.
    Пітер відімкнув двері і провів мене до квартири 8ц. Він показав, де що лежить і сказав:
    — You can have something to eat, (Ви можете щось поїсти,) — та відчинив холодильника.
    Взагалі-бо, я не був голодним, але день був спекотниј, і хотілося пити. Ми наробили канапок і відкрили пару пляшок пива.
    Я почувався кепсько. Пітер сказав:
    — You look tired. (Ви виглядаєте втомленим.)
    — I'm feeling tired. (Я почуваюся стомленим.)
    — You'll have jet lag for a few days. (Ви прохворєте «реактивною хворобою» протягом декількох днів.) — Він побажав мені надобраніч і пішов.
    Я прокинувся дуже рано наступниго ранку. Пријняв душ, зробив декілька бутербродів і велике горнятко міцної кави та відчув себе набагато краще. Тоді я виглянув з вікна. Мешкання було на восьмому поверсі. Вулиця було доволі тихою.
    Сама квартира була невелика, але дуже зручна. Вітальня з диваном, зручним кріслом і великим кольоровим телевізором. Кухонька з каструлями ј пательнями та купою електродротів на кшталт тостерів і міксерів та навіть електро відкривачкою консервних банок.
    Задзвонив телефон. Це був Ричард. Він сказав:
    — I would take you to the office, (Я хтів би взяти вас до контори,) — і попрохав мене зіјти вниз за десять хвилин.
    Ми приїхали в головну контору Ричарда у нижньому Мангеттені. Вона була на 25-му поверсі хмародряга. У вестибюлі була табличка з написом: MEDEQ, Inc (Медек, Інкорпорејтид). Це означа «медичне устаткування». А віндою там керував ліфтер.
    Перед засіданням Ричард показав мені контору. На мене справило враження the state-of-the-art office equipment (најсучасніјша оргтехніка). Ніяких друкарських машинок, усі працювали на ПК. Англіјськиј правопис складниј, тому на комп’юторах стояли спеціяльні програми для ЕОМ задля перевірки правопису. Кожен ПК з’єднувався з a printer (принтером) для роздруку оброблювальних документів. Був a copier (ксерокс), якиј робив кольорові копії, telex (телекс) і fax facilities (телефакс). Я побачив дивну машину в кутку. Ричард сказав, що це a paper shredder (машина для різки (непотрібних) паперів). Хотілося би теж мати таку у нас в Золотоноші.
    Службовці працювали зело ефективно. Вони вміли користуватися любим устаткуванням. І працювали дуже швидко. Я сказав:
    — I'd like to learn how to run everything too. (Я хтів би навчитися працювати на всьому.)
    Ричард представив мене персоналу. Вони були дуже доброзичливі. Зрештою, він попросив їх допомогти мені оволодіти оргтехнікою.
    Ричард представив мене Mr. Walter Cronin (п-у Волтеру Кроніну), a senior partner in the firm (старшому партнеру по фірмі). Все the company executives (керівництво фірми) було там. Я побачив the heads of the research-and-development and manufacturing divisions and the director of marketing (керівників конструкторського ј виробничого відділів і комерціјного директора).
    Ми обговорили моє перебування в фірмі. П. Кронін запропонував, щоби я відвідав усі філіяли аби вияснити перспективи нашого мајбутнього співробітництва. Мене попрохали представити доповідь з пропозиціями в кінці перебування. Мене це цілком влаштовувало. Вони також без упередження пријняли моє прохання відвідати лікарні, щоб побачити устаткування «Медек» у праці. Вони сказали, це мо’ легко влаштувати на місці. Я був здивованиј. Але Ричард сказав, що це звичајна справа.
    Ричард мав маленьку a one-bedroom apartment (2-кімнатну квартиру) в Новому Јорку. Він мешкав там усього декілька днів на місяць, коли треба було затриматися в офісі. Зверніть увагу, він казав:
    — My real home is a country house on Long Island. It is not very far from New York. Most days I drive to the office. But sometimes I take a train with thousands of other commuters. It take me about an hour to get to work, both by car and by train. (Міј справжніј дім — заміськиј будинок на Лонґ-Ајленді. Він не дуже далеко від Нового Јорка. Здебільшого я їжджу до праці на машині. Але іноді — потягом з тисячами інших мешканців передмість. Це зајма близько години, щоб дістатися до праці, як машиною, так і потягом.)
    У міј најпершиј вікенд у Америці я був запрошениј в дім Ричарда на Лонґ-Ајленді. Мені було цікаво, чи буде це родинне свято? Може я побачу всю родину Ричарда?
    — Not quite. Yes, you will see a few memebers of my family and a few friends as well, (Не зовсім. Так, ви побачите деяких членів моєї родини, а так само деяких друзів,) — сказав він, і щоби мені було полегше, він намалював схему свого родинного дерева.
    Дім був досить-таки великим. Він був оточениј гарним садом. До хати був прилаштованиј гараж на дві машини, а позаду хати плавальниј басејн. День був спекотниј. Викупатися було би доречно. Але спочатку потрібно було познајомитися з родиною. Рич представив мене своїј жінці Doris (Дорис), батькові, сватам (батькам жінки), своїј дочці ј синисі (жінці сина). Вона чекала на дитину. Дочка Ричарда Jane (Джејн) провела мене до моєї кімнати, що була вгорі. Ј це була одна з п’яти спалень на цьому поверсі! Потім вона провела мене по хаті. Там була вітальня зі справжнім каміном. Були дві ванни. Їдальня була дуже велика. Я гадав, моя кухня в Новому Јорку добре устаткована. Що ж, я не мав рації. Ця виглядала як пункт керування польотів космічного центру!
    Отже, свято виявилося входинами. Я довідався, що Ричард нещодавно переїхав. Вони раніше мешкали недалеко звідси. Зараз вони могли дозволити собі хату побільше ј покраще. Проте вона не зовсім була јого особистою. Ричард пояснив, що хати тут дуже коштовні. Через те він зробив першиј внесок у 30% і взяв у борг решту грошеј у банку. Він муситиме розраховуватися за позику на протязі тридцяти років.
    Стіл був накритиј для гостеј. Незабаром почали приходити друзі ј сусіди. Вечірка зело вдалася.
    Тре’ нарешті розповісти трішки про Новиј Јорк, що розташованиј на the Atlantic coast (Атлантичному узбережжі) біля гирла the Hudson River (річки Гудзон). У Новому Јорку мо’ багато чого побачити, в стількох місцях побувати! Пропонується так багато різних екскурсіј, що приїжджиј не віда що робити. Я вирішив почати з організованої екскурсії, перш ніж оглядати пам’ятки самостіјно.
    Я завше раніше думав, що the Empire State Buildibg (Емпајр Стејт Билдинґ) — највищиј хмарочос у Новім Јорку. Але мені сказали, що the World Trade Center (Ворлд Трејд Сентер) на сто футів вище. Отже, в міј першиј же день я дивився вниз на місто з оглядового мајданчика «Ворлд Трејд Сентер». Він був на 110-му поверсі. Там були з покрівлею і без неї оглядові платформи. Я міг бачити не лише всі 5 округів міста: Manhattan (Мангеттен), The Bronx (Бронкс), Brooklyn (Бруклін), Queens (Квінз) і Richmond (Staten Island) (Ричмонд (Стетен-Ајленд)), але ј значну частину сусіднього штату New Jersey (Н’ю-Джерсі).
    Наступного дня я сів на катер на Pier 83 on West 42nd Street (на причалі 83 на Західніј 42-іј вулиці). Ми пропливти навколо острова Manhattan (Мангеттен) по the Hudson and East Rivers (річках Гудзон і Іст-Ривер). Я побачив the Statue of Liberty (статую Свободи) і всі знамениті мости і хмародряги. Ледь не забув про Broadway (Бродвеј) — најдовшу вулицю міста (більше за 25 км) зі славнозвісними легковажними Бродвејськими шоу.
    Новиј Јорк — неофіціјна столиця the United States (Сполучених Штатів) (хоча він навіть не є столицею штата Новиј Јорк). У ньому најбільше населення і најбільша чисельність іміґрантів, најзначніші банки, највищі будівлі, најкращі універмаги, најпишніші музеї і художні галереї та најширшиј вибір ресторанів.
    Під час мого перебування я намагався побачити в Новім Јорку якомога більше. У вільниј час я зазвичај їхав на метрі до нової частини міста. А потім зазвичај бродив пішки, досліджуючи цеј рајон. Я почав з the Battery (Беттері) на південніј околиці острова Мангеттен і пројшов крізь downtown, midtown, and uptown (долішнє, середнє, і горішнє місто) до самого the Bronx zoo (зоопарку на Бронксі). Я вивчив усі націјональні рајони: Chinatown (Китајмістечко), Little Italy (Маленька Італія), Harlem (Гарлем) і Spanish Harlem (Еспанськиј Гарлем), the Jewish Lower East Side (єврејськиј нижніј квартал Іст-Сајд) і, the Brighton Beach area in Brooklyn (рајон Брајтон Біч у Брукліні).
    Новиј Јорк відомиј під різними јменнями. Одне з них the Big Apple (Велике Ябко). Я намагався побачити щось нове щодня. Але не зумів побачити мајже нічого, крім Мангеттена. Проблема в тім, що «Велике Яблуко» занадто велике! Але, звичајно, я відвідав українські місця, зокрема the Ukrainian Museum (Українськиј музеј) за адресою: 222 East 6th Street, New York, NY 10003 (Східна 6-та вулиця 222, Новиј Јорк), the Ukrainian National Home in the East Village (Українськиј націјональниј дім у Іст-Віледж) за адресою: 140 2nd Avenue, New York, NY 10003 (2-га Авеню 140, Новиј Јорк), і Monument to Taras Shevchenko (пам’ятник Тарасові Шевченку) в Arrow Park (Арров-парку) за адресою: 1003 East 5th Street, Brooklyn, NY 11230 (Східна 5-та вулиця 1003, Бруклін) тощо.
    Фірма влаштувала для мене поїздку в свіј вашинґтонськиј філіял. Я хтів зїздити туди потягом. Було цікаво, чи набагато американські дороги відрізняються від наших. Я так само хтів побільше подивитися Америку. Багато з літака не побачиш, чи не так? Рич поїхав зі мною. А, може, я поїхав з ним.
    Ричард хотів замовити квитки ј місця у готелі, але я наполіг, щоби всі необхідні приготування я робив сам. Після місяця в Америці я хтів побачити, чи впораюсь я з цим. З квитками на потяг проблем не було. Їх можна було купити в день поїздки. Я замовив нам номер у готелі з Нового Јорка, зателефонувавши за 800-им номером. Хоча це був міжміськиј виклик, він був безкоштовниј. Всі ці номери починаються з 1-800. Деякі фірми хтять притягнути побільше клієнтів таким чином, тому вони платять телефонніј компанії за ці розмови.
    Американська пасажирська залізниця називається Amtrak (Амтрек). Ми сіли до потягу на двірці Pennsylvania Station (Пеннсильванія Стејшн), коротше «Пенн Стејшн». Ми прибули на двірець за годину до відїзду. Наскільки я пам’ятаю, ми заплатили близько 100 долярів за one-way tickets (квитки в один бік). Я здав до багажу велику валізу Рича за нього. Вона була завелика ј важка аби брати її до вагону як ручну поклажу. Ми вибрали вагон для некурців. Це через те, що я вирішив кинути палити.
    Відтак як ми всілися, провідник зібрав квитки. Він забрав наші квитки і помістив таблички над нашими сидіннями. Цікаво, навіщо вони? Я побачив, що наш пукт призначення — Washington, D. C. (Вашинґтон, ОК) — був написаниј на них. Рич сказав:
    — That we should take them anytime we leave our seat! (Їх слід забирати з собою, щоразу коли відлучаєшся з місця!)
    Нам знадобилося мајже три години, щоб доїхати до Вашинґтона. Дві години п’ятдесят хвилин, якщо бути точним. У потязі ми поїли піци ј випили сітра. Ричард сказав:
    — I had always traveled by plane to Washington before. It was convenient because the airport in Washington was so close to downtown. (Я завше літав раніше до Вашинґтона літаком. Це зручно, тому що летовище в Вашинґтоні так близько від середмістя.)

    P. S. [ Читати далі ]

    Як панство ся ставе до Нового Јорка?

0%, 0 голосов

18%, 2 голоса

55%, 6 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

9%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

9%, 1 голос

9%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Мандрівка Москвою


          Ст. ім. Т. Шевченка, Сміла

          Київськиј двірець, москва

          ДІКМЗ «Московськиј Кремль», москва

  
 
Шановне співтовариство, вважаю за свіј обов’язок заявити, що це моя перша тут публікація безпосередньо про мандри. Я ладен визнати, що зазнаю незвичајне внутрішнє хвилювання і захоплення. Надіюся, ви не звинуватите мене в неприязні до москалів через те, що я розмовляю українською, і називаю їх москалями та кацапами? По-перше: якою мовою розмовляти в Україні, якщо не українською? Логічно? По-друге: вони ще з давніх давен самі ся нарекли москалями у Московськіј державі. А їхніј великиј князь Іван IV Грозниј аби претендувати на наші істино руські землі (назва Русь існувала на терені сучасної Великої України ще за Богдана-Зиновія Хмельницького, ј тоді офіціјно називалася князівством Руським, а теперішня Росія — Великим князівством Московським), що були у складі Великого князівства Литовського, перејменувався на «цар і великиј князь всія Руси». Відтак москалі (москвини, московити, московці, мосхи) стали роблено ся називати русскіми (я не називаю їх так аби не плутати з русинами тобто українцями), а державу — Вєлікою Руссю. Проте це не їхня назва, а навіть запозичена нами у варязького племені Русь, що доклало зусиль для створення української первісної держави Русь у часи князювання норманнів Осколда і Діра. По-третє: щодо кацапів (їх так прозвали козаки за цапові бороди, що ті носили аж доки цар Пьотр I змусив їх поголитися), то ви ј самі відаєте, українці полюбляють складати оповідки про тих кацапів, та так, що јој…
    Скажу вам навпростець: я не менше за сто разів бував у москві, хоча за останні 16 років був лише двічі (востаннє у вересні 2005 року). При тому ніколи не мав путівника, і от тільки тепер вирішив написати, як ліпше мандрувати москвою. Власне, там прохолодніше ніж в Україні — прихопіть щось тепленьке у подорож, якщо надумали їхати. До речі, кращиј час для мандрівки потягом — вересень, вже не спекотно і ще не зимно. І ще одна порада: візьміть квитки в обидва боки, щоб не витрачати час, стоячи в черзі біля кас у москві. Тобто якщо їдете парного числа сьогодні, то на непарне число завтра беріть зворотниј квиток. Я напишу, що можна швиденько відвідати за невеликиј час (4 години 22 хвилини), перебуваючи у столиці москалів.
    Сівши на скориј поїзд № 61 «Ст. ім. Т. Шевченка (Сміла) — москва», якиј відправляється од початкового пункту по парних числах о 17:30 за Київським часом, а прибува до кінцевого пункту наступного дня об 11:31 за Московським часом (17 з гаком годин у дорозі), ви прямуєте на північниј схід за межі Руси до СНД аби побачити світ, як там живуть. Провідниця перевіре ваш квиток і забере з собою, а вам запропонує заповнити митну деклярацію, де маєте записати мету вашої поїздки, куди прямуєте, і число днів перебування за кордоном. На зупинці в Бахмачі можете придбати собі непогане згущене молоко — там розташовано місцевиј молочно-консервниј комбінат. Хчу зазначити, що мо’ сміло купляти те, що пропонують в поїзді, позаяк це вартуватиме набагато дешевше ніж у москві. Далі перед кордоном на митному посту ст. Хутір-Михајлівськиј (м. Дружба) пројдуть спочатку наші митники, а перетнувши державниј кордон на митному посту ст. Сузємка — їхні. Налаштовујте себе, що вам нічого боятися, бо не перевозите забороненої контрабанди. Незадовго перед прибуттям провідниця віддасть вам квиток і деклярацію.
    Тож мандруючи до москви, рекомендую у потязі придбати книжечку з мапою москви, картою метра, і путівником по московських крамницях (все в одному) — прибувши у місто, ви такої не знајдете, а якщо ј так, то за доволі дорощу ціну. Відразу по прибутті, від Київського двірця (вокзалу), перејшовши Бородинським мостом р. москву, минуючи Смоленського гастронома, відвідајте Арбат (як Андріївськиј узвіз у Києві) і Новоарбатську вулицю (Новиј Арбат). До речі, на Арбаті є Культурниј Центр України з вивішеним українським прапором, а на Новому Арбаті є крамниця «Московськиј Дім Книги», де можна купити навіть українську історичну валюту. Тримаючи в руках мапу, прямујте далі до Красної площі, якщо втомилися сідајте на метро та їдьте до ст. «Охотниј Ряд» — на Красну полощу, ҐУМ (українською ДУМ) і ЦУМ. На Красніј площі можна подивитися Кремль і купити севенірів у гендлярів, що продають свіј крам просто на торговельних столиках. На площі не завадило б оглянути Собор Василя Блаженного, пам’ятник Мініну ј Пожарському. Там же розташовано мавзолеј Леніна з великою чергою біля нього. Але щороку стає все меньше охочих відвідати јого. Можна піти всередину Кремля поглянути на старі Церкви. Деяким більше за 500 років. Потім на ст. метра «Комсомольська» зајдіть до Московського універмагу. Далі для різноманіття їдьте на метрі до «ВДНХ» (українською ВДНГ), потім до ст. метра «Трет’яковська» — у Трет’яковську галерею. На останок відпочиньте в парку культури ім. Ґорького (ст. метра «Октябрська») або можна взяти екскурсію з ґідом по річці москві. Такі екскурсії часто пропонуються біля залізничних вокзалів і річкового вокзалу (ст. метра «Річковиј Вокзал»). Ще хчу зазначити, що продукти там дуже дорогі, але на гарячиј хліб, шмат сиру і пляшку фанти гроші знајдуться у всіх. Також на згадку про подорож не забудьте попрохати пару ювілејних 10-рублевих монет у продавчині якої-небудь крамнички. І не думајте, що до українців там всі погано ставляться… Ні! Це ПР і геґемон Янукович з їхніми хворобливими законами нацьковують народи… Можливо мої аргументи не витримують критики, проте у всьому винна ПР, що всіляко старається збити бучу в Україні та пересварити всі нації. Вчинки цієї партії вельми зневажили нас і принесли немалу шкоду. З ПР і геґемоном акорду досягнути не можу. Знаю, це востаннє ПР керує Вкраїною, бо на наступних виборах, безперечно, переможуть демократи і наша держава відбудеться. Нарешті!
    До речі, не біјтеся викладати думки українською в їхніј столиці москві, там всі заклопотані, поспішають, на вас мало хто зважатиме. А на Київському двірці повно ромів, що розмовляють виключно щирою українською. Щоправда, якщо щось купуватимете в крамницях або генделиках, вам без проблем продадуть, але запитають: «Звідкіля ви?». Для них головне комерція, а українська не проблема і не створює їм загрози позаяк ТБ, радіо, і преса подається одною державною мовою і ніхто з цим не сперечається. Дивіться, маю друзів серед казахів і росіянців у Казахстані, які люблять, поважають і дивуються красою української мови. Я так само подобаю Казахстан і мені незмірне не вистачає јого. Повірте, балакаючи українською в москві, ви зможете најти друзів серед української діяспори або серед тубільців.
    Пані та панове, не забудьте вчасно повернутися до Київського двірця (ст. метра «Київська») — одного з најбільшого ј најкращого двірців москви. Біля нього є сквер, де можна зачекати свого скорого поїзда № 62 «москва — ст. ім. Т. Шевченка (Сміла)», якиј відправляється од початкового пункту по непарних числах о 15:53 за Московським часом, а прибува до кінцевого пункту наступного дня о 07:56 за Київським часом.
    Перед потягом вас зустріне ґречна українська провідниця. По відбутті вона підігріє окріп і запропонує на вибір гарячі напої: чај, кава, капучино і, звичајно, щось до напоїв: печиво, вафлі, глазуровані сирки. Якщо ж полюбляєте міцненьке, то тільки натякніть, відчиняться дверцята холодильника і вам покажуть різноманітне пиво, також є сітро. На ст. Сухиничі-Головні на вокзалі завше продаються сила силенна м’яких іграшок, продавці, що ходять по вагонах, віддають їх вам за недорогими цінами. Завжди коли їдеш від москви, бачив велику різницю рівня життя між москвичами і пересічними українцями. Стає дуже шкода всіх наших русинів з великими лантухами, ромів з величезними клунками, навіть провідницю, що пропонує щось купити в неї.
    Щасти вам у подорожі!

    Як панство ся ставе до москви?

0%, 0 голосов

3%, 1 голос

17%, 5 голосов

7%, 2 голоса

3%, 1 голос

7%, 2 голоса

37%, 11 голосов

3%, 1 голос

13%, 4 голоса

10%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Гајда На Копану Опуку '12! / Come Along To Football '12!


          Талісмани Евро 2012: 2 близнюки-надгерої Славек і Славко

          Федерація футболу Еспанії

          Федерація футболу Німеччини

          Федерація футболу Нідерландів

          Федерація футболу Англії

          Федерація футболу Португалії

          Федерація футболу Італії

          Федерація футболу Хорватії

          Федерація футболу Данії

          Федерація футболу Росії

          Федерація футболу Греції

          Федерація футболу Франції

          Федерація футболу Швеції

          Федерація футболу Ірландії

          Федерація футболу Чехії

          Федерація футболу України

          Федерація футболу Польщі

    Рејтинг-лист націјональних збірних ФІФА, що братимуть участь у чемпіјонаті Евро 2012 (15 лютого 2012 року):
01. Еспанія (1566 балів).
02. Німеччина (1369 балів).
03. Нідерланди (1359 балів).
05. Англія (1179 балів).
06. Португалія (1155 балів).
08. Італія (1115 балів).
09. Хорватія (1101 балів).
10. Данія (1090 балів).
13. Росія (989 балів).
14. Греція (979 балів).
17. Франція (930 балів).
18. Швеція (924 балів).
20. Ірландія (893).
29. Чехія (775).
59. Україна (549 балів).
70. Польща (470 балів).

    Оприлюднено лютневиј рејтинґ-лист ФІФА націјональних збірних. У ньому збірна України з копаної опуки за підсумками місяця опустилася на 59-е місце, яке поділя з Гондурасом.

    Якиј панства прогноз щодо переможця Евро 2012?

14%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

14%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

71%, 5 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Нумо На Копану Опуку '12! / Come On Football '12!


          Талісмани Евро 2012: 2 близнюки-надгерої Славек і Славко

          НСК «Олімпіјськиј», Київ; «Націјональниј», Варшава

          «Донбас-Арена», Юзівка; «PGE Арена Ґданськ», Ґданськ

          ОСК «Металіст», Харків; «Міськиј», Вроцлав

          «Арена Львів», Львів; Муніципальниј стадіјон, Познань

    Офіціјно затверджені стадіјони, на яких відбуватимуться ігри чемпіјонату Евро 2012:
1. НСК «Олімпіјськиј» у 70 050 місць, Київ.
2. «Націјональниј» у 58 145 місць, Варшава.
3. «Донбас-Арена» у 51 504 місць, Юзівка.
4. «PGE Арена Ґданськ» у 44 636 місць, Ґданськ.
5. «Міськиј» у 44 416 місць, Вроцлав.
6. Муніципальниј стадіјон у 43 090 місць, Познань.
7. ОСК «Металіст» у 38 633 місць, Харків.
8. «Арена Львів» у 34 915 місць, Львів.

    Хіба я друкую, дивною мовою?! Але ж погодьтеся, неможливо навчитися української, коли у певному реґіјоні здебільшого розмовляють суржиком. Дивлячись на це неподобство, попросту, щоби балакати некаліченою мовою, я накупив різноманітних довідників та словників з української. А там, як розумієте, є багацько запозичених, застарілих, діялектних слів. Запам'ятав кільканадцять таких слів. До того ж, використовую не офіціјниј українськиј правопис, впроваджениј т. Сталіним, а українськиј з дещо власною редакцією. Тож розтлумачу панству декілька технічних термінів з футбольної тематики: брама — ворота, брамник — воротар, копаниј м'яч або копана опука — футбол, нападник — нападаючиј, опука — м'яч, прихильник — уболівальник.

    Якиј најкращиј стадіјон на Евро 2012, на думку панства?

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

17%, 1 голос

33%, 2 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

33%, 2 голоса

0%, 0 голосов

17%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Ходімо До Евро '12! / Let's Go Euro '12!


          Талісмани Евро 2012: 2 близнюки-надгерої Славек і Славко

          Розташування місць 1-ої, 2-ої, 3-ої цінової категорії на Евро 2012

    Я вирішив написати про цю подію, бо в Україні за 20 років непідлеглості відбулася лише одна масштабна подія — це 50-иј ювілејниј пісенниј конкурс Евробачення (http://uk.wikipedia.org/wiki/Пісенний_конкурс_Євробачення_2005) в Києві 2005 року.
    Власне, в Україні відбувалося не надто багато подіј світового або европејського значення. Најзначніші події були по або завдяки Помаранчевіј революції. Зокрема, внаслідок перемоги з 280 очками Русляни Лижичко 12-15 травня 2004 року з піснею «Wild Dances» («Дикі Танці») в Стамбулі, Туреччина на Евробаченні 2004 (http://uk.wikipedia.org/wiki/Пісенний_конкурс_Євробачення_2004), наступного року відбувся 50-иј ювілејниј пісенниј конкурс Евробачення (http://uk.wikipedia.org/wiki/Пісенний_конкурс_Євробачення_2005) в Києві на арені Палацу спорту 19-21 травня 2005 року.
    А тепер, тобто за 7 років, має статися друга велика подія — 14-иј чемпіјонат Европи з копаної опуки (http://uk.wikipedia.org/wiki/Чемпіонат_Європи_з_футболу_2012) 2012 року, щоправда не лише в Україні, але ј у Республіці Польща. Між іншим, скільки років футболу? football Думаєте, 100 чи 50? Знајдена давньогрецька ваза із зображенням футболіста, що б'є по м'ячу. Праворуч від нього стоїть тренер і дає вказівку, як треба направляти удар. Вазі 2 000 років. А українськиј футбол бере початок од 14 липня 1894 року. Того дня вперше було зіграно матч за участю клюбів Львова та Кракова з результатом 1:0.
    Взагалі, вибір країни-господаря чемпіјонату Европи з футболу 2012 тривав од 2005 до 2007 року. На початку було відібрано 5 чолобитних заявок на проведення, представлені 7-ма країнами: Хорватія/Угорщина (спільна заявка), Греція, Італія, Польща/Україна (спільна заявка) та Туреччина. 8 листопада 2005 року комітет УЕФА зменшив кількість заявок до 3-х шляхом голосування: Італія (11 голосів), Хорватія/Угорщина (9 голосів), Польща/Україна (7 голосів). 31 травня 2006 року завершено 2-гу фазу відбору шляхом подання більш детальної інформації країнами-учасницями. І нарешті, 18 квітня 2007 року Україна спільно з Польщею у Кардиффі, Уельс перемогла тих потужних претендентів-фіналістів Італію (4 голоси), Хорватію/Угорщину (0 голосів), набравши 8 голосів з 12-ти можливих та виборола право проведення европејського чемпіјонату від 8 червня до 1 липня 2012 року. Дотепер українська збірна ще жодного разу не грала в фінальніј частині цього чемпіјонату, хоча має деякиј досвід, бо одного разу виступала в фінальніј частині на 18-му чемпіјонаті світу з футболу (http://uk.wikipedia.org/wiki/Чемпіонат_світу_з_футболу_2006) у Німеччині, що відбувався від 9 червня до 9 липня 2006 року.
    Трохи історії. Позаяк Польща ј Україна отримали путівки до фінальної стадії як господарі чемпіјонату, решта 14 збірних були визначені на основі матчів відбіркового турніру (http://uk.wikipedia.org/wiki/Чемпіонат_Європи_з_футболу_2012_(кваліфікаційний_раунд), що проходив між командами націјональних збірних 51-ї країни від 11 серпня 2010 року до 15 листопада 2011 року. Жеребкування відбіркового турніру було в Палаці Культури ј науки в Варшаві 7 лютого 2010 року. Для жеребкування 51 збірну було розподілено на 6 кошиків. В результаті утворили 9 кваліфікаціјних груп від «A» до «I». Фортуна потрапити на ЧС посміхнулася 16-ом командам: Еспанія, Німеччина, Нідерланди, Англія, Португалія, Італія, Хорватія, Данія, Росія, Греція, Франція, Швеція, Ірландія, Чехія, Україна, Польща.
    Після завершення відбіркового турніру до фінальної частини 16 листопада 2011 року УЕФА оголосив «посів» (http://ua.uefa.com/uefaeuro/news/newsid=1716659.html) перед жеребкуванням команд, які вијшли до фінальної стадії чемпіјонату Европи з футболу 2012 року. До першого, з 4-х, кошику посіву жеребкування фінальної стадіії Евро 2012 разом з господарями потрапили Еспанія ј Нідерланди. А, власне, саме жеребкування фінальної частини чемпіјонату Европи з футболу 2012 (http://uk.wikipedia.org/wiki/Чемпіонат_Європи_з_футболу_2012_(жеребкування)) відбулося у київському Націјональному палаці «Україна» 2 грудня 2011 року. Українська збірна потрапила до останньої четвертої групи «D» разом з Англією, Францією, Швецією. Це надзвичајно класні, потужні команди. Цю групу ще називають групою смерті, але не впадајте в розпач, це не те, що «матч смерті» (http://uk.wikipedia.org/wiki/Матч_смерті) київської команди «Старт» проти німецької команди «Флакельф», що відбувся в Києві 9 серпня 1942 року.
    Спочатку в Україні було 6 міст-кандидатів на проведення Евро 2012: Київ, Коцюбіїв (нині Одеса), Львів, Половиця (нині Дніпропетрівськ), Юзівка (нині Донецьк), Харків. Головні претенденти — це Київ, Львів, Половиця і Юзівка. В Половиці збудовано першим новиј стадіјон у 31 003 місць. Проте він виявився меньшим за норму у 35 000 місць для проведення матчів такого рівня. Через те проведення передано Харкову, хоча Коцюбіїв сподівався, що саме јому пощасте. Наразі остаточно вирішено, що пријматимуть чемпіјонат 4 міста: Київ, Львів, Юзівка, Харків.
    Стадіјони 6 міст кандидатів. Київ: НСК «Олімпіјськиј» (http://uk.wikipedia.org/wiki/НСК_«Олімпійський») у 70 050 місць, Коцюбіїв: стадіјон «Чорноморець» (http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорноморець_(стадіон)) у 34 164 місць, Львів: «Арена Львів» (http://uk.wikipedia.org/wiki/Арена_Львів) у 34 915 місць, Половиця: «Дніпро-Арена» (http://uk.wikipedia.org/wiki/Дніпро-Арена) у 31 003 місць, Юзівка: «Донбас-Арена» (http://uk.wikipedia.org/wiki/Донбас_Арена) у 51 504 місць, Харків: ОСК «Металіст» (http://uk.wikipedia.org/wiki/ОСК_«Металіст») у 38 633 місць.
    Календар матчів фінальної частини чемпіјонату Евро 2012 (http://stadion.lviv.ua/ua/UEFA_Euro_2012_schedule). Першу гру, тобто відкриття, заплановано провести на стадіјоні «Націјональниј» у Варшаві 8 червня 2012 року. Останню гру, тобто закриття, проведуть на НСК «Олімпіјськиј» у Києві 1 липня 2012 року.
    Чи є шанси української збірної виграти цеј чемпіјонат? Вважаю: є! Але за двох умов, якщо суперники виставлять другиј склад команд (дубль) і якщо фортуна посміхнеться українцям. Це, звичајно, жарт! Україна має всі шанси вијти з групи у чвертьфінал, позаяк по-перше: вона завжди добре гра на власному полі, а по-друге: вона краще ся почува з командами атакуючої дії, бо тоді суперники розкриваються, і українці діють на швидких контратаках.
    Квитки на футбольні матчі можна придбати вже зараз на Порталі з продажу квитків УЕФА Евро 2012™ (https://ticketing.uefa.com/euro2012-ua/default.aspx) у гендлярів. А також можна замовити квитки (https://ticketing.uefa.com/euro2012-pna/default.aspx?dt=634601476709805563&groupref=49&grouppassword=&digest=a16dd3a204483b5a37c51d0861dc337550455269) безпосередньо на сајті UEFA.com на любі матчі української збірної од 12 грудня 2011 року до 2 березня 2012 року. Поспішајте! Подати заявку можуть лише ті, що постіјно мешкають у Вкраїні або мають українське громадянство.
    До речі, најдешевші «Індивідуальні Квитки На Матчі» («Individual Match Tickets») 3-ої категорії на групові матчі коштують 300 грн. (€ 30), а најдорощі 1-ої категорії на фінал — 6 000 (€ 600). Також є у продажу комплекти квитків «Разом З Командою» («Follow My Team») од 700 грн. (€ 70) до 7 700 грн. (€ 770) і «Міј Стадіјон» («Venue Series») од 2 100 грн. (€ 210) до 4 100 грн. (€ 410).

    «Індивідуальні Квитки На Матчі» («Individual Match Tickets»).
    Квитки 1-ої категорії (центральна трибуна та трибуна навпроти):
Матч-відкриття — 2 500 грн. (€ 250), групові матчі — 1 200 грн. (€ 120), чвертьфінальні матчі — 1 500 грн. (€ 150), півфінальні матчі — 2 700 грн. (€ 270), Фінал — 6 000 грн. (€ 600).
    Квитки 2-ої категорії (бокові трибуни та верхні яруси трибун за брамами):
Матч-відкриття — 1 400 грн. (€ 140), групові матчі — 700 грн. (€ 70), чвертьфінальні матчі — 800 грн. (€ 80), півфінальні матчі — 1 500 грн. (€ 150), Фінал — 3 300 грн. (€ 330).
    Квитки 3-ої категорії (нижні яруси трибун за брамами):
Матч-відкриття — 450 грн. (€ 45), групові матчі — 300 грн. (€ 30), чвертьфінальні матчі — 400 грн. (€ 40), півфінальні матчі — 450 грн. (€ 45), Фінал — 500 грн. (€ 50).

    Комплект квитків «Разом З Командою» («Follow My Team»).
    «Follow My Team» — особливиј вид квитка, придбавши якиј прихильники можуть відвідувати матчі за участю своєї улюбленої команди. Квитки комплекту «FMT» пропонуються лише у другіј ціновіј категорії. Замовляючи комплект квитків «Follow My Team», можете обрати лише націјональну збірну команду країни, в якіј мешкаєте, або країни, громадянином якої ви є. До продажу пропонується два різних типи комплекту квитків «Follow My Team»:
    «Follow My Team Group» (комплект квитків «Разом З Командою» на групові матчі) (3 матчі) (всі групові матчі обраної команди).
    «Follow My Team Tournament» (комплект квитків «Разом З Командою» на всі матчі турніру) (від 3 до 6 матчів, в залежності від того, наскільки успішною є участь обраної вами команди в турнірі).
    Придбавши комплект квитків «Follow My Team Tournament», прихильники можуть відвідувати всі матчі за участю обраної команди до самого фіналу. Комплект квитків «FMT Tournament» стає недіјсним, коли команда вибуває з турніру. Після цього власник комплекту отримує відшкодування, оскільки він має сплачувати лише за ті матчі, до яких потрапила обрана ним команда.
    Комплект квитків «Разом З Командою» на групові матчі «Follow My Team Group»:
Усі команди* — 2 100 грн. (€ 210), надбавка за матч-відкриття** — 700 грн. (€ 70).
    Комплект квитків «Разом З Командою»  на всі матчі турніру «Follow My Team Tournament»:
Усі команди* — 7 700 грн. (€ 770), надбавка за матч-відкриття** — 700 грн. (€ 70).
* До повної вартості квитка буде добавлено плату за послуги у розмірі 10%.
** Якщо обрана команда бере участь у матчі-відкритті, до вартості «Follow My Team» буде додано надбавку за матч-відкриття.

    Комплект квитків «Міј Стадіјон» («Venue Series»).
«Venue Series» — особливиј вид квитка, придбавши якиј, прихильники можуть відвідати всі матчі, що відбуваються на конкретному стадіјоні. Купивши такиј комплект квитків, мешканці пријмаючого міста мають чудову нагоду відвідати всі матчі, що проходять у їхньому рідному місті.
    «Venue Series Group» (комплект квитків «Міј Стадіјон» на групові матчі) (3 матчі) (всі групові матчі на обраному стадіјоні).
    «Venue Series Knockout» (комплект квитків «Міј Стадіјон» на матчі плеј-офф)* (2 матчі) (всі матчі стадії плеј-офф на обраному стадіјоні).
* Цеј комплект квитків наявниј лише для стадіјонів у Варшаві, Києві та Юзівці, на кожному з яких проходитиме по 2 матчі стадії плеј-офф. Якщо бажаєте відвідати матчі плеј-офф, що проходять на інших стадіјонах, будь ласка, замовляјте «Individual Match Tickets».
    Комплект квитків «Міј Стадіјон» на групові матчі «Venue Series Group»:
Варшава — 2 800 грн. (€ 280), Вроцлав, Ґданськ, Познань, Київ, Львів, Харків, Юзівка — 2 100 грн. (€ 210).
    Комплект квитків «Міј Стадіјон» на матчі плеј-офф «Venue Series Knockout»:
Варшава, Юзівка — 2 300 грн. (€ 230), Київ — 4 100 грн. (€ 410).
    Ви також можете випробувати удачу і спробувати виграти квитки на Евро 2012 абсолютно безкоштовно. УЕФА своїм офіціјним партнерам надає величезну кількість квитків, які ті розігрують у різних конкурсах. Для цього панству необхідно час від часу заходити на веб-вузли цих компаніј і стежити за розіграшами. Серед спонсорів УЕФА: Adidas, Canon, Carlsberg, Castrol, Coca-Cola, Continental, Hyundai, KIA, McDonalds, Sharp, Епіцентр, Укртелеком.
    Але хочу застережити: придбавши квитки на матч з англіјською збірною, та узрівши там п. Януковича, не показујте јому з трибуни середнього пальця. fuck Справа в тім, що англіјські прихильники вважатимуть, що показують знак саме їм, і можуть неправильно зрозуміти панства, позаяк в середньовіччя під час віјни англіјські воїни відрізали полоненим французьким лучникам середніј палець, щоб ті більше не могли натягувати тятиви лука. Саме звідси пішов відомиј жест — показування середнього пальця, — якиј час від часу показували вільні французи англіјським віјськам, демонструючи свою силу, мовляв вони ще можуть боротися.
    Удачі українськіј збірніј з копаної опуки на Евро 2012!

Приєднатися до події

    Чи збирається панство відвідати матчі Евро 2012?

10%, 1 голос

30%, 3 голоса

0%, 0 голосов

10%, 1 голос

0%, 0 голосов

30%, 3 голоса

20%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Щасливого Різдва Христового І Нового Року!


          Від свята до свята

    Радиј віншувати шановне панство з Різдвом Христовим і Новим роком! Најсердечнішого зичення з приводу цих зимових свят! podarok Різдвяно-новорічні свята завжди були для мене чимось особливим. Вельмишановне панство, хочу нагадати, аби ви не забулися загадати новорічне бажання. Зичу, щоби воно неодмінно здіјснилося! А я загадаю, щоби на цьому сајті з Нового року: українська мова була установлена стандарнтно (як усталено), кодування символів змінилося на Юнікод, а малюнки формату GIF відображалися як анімаціјні.

Хај з подихом холодної зими,
Приходить щастя, стукає в віконце,
І ти јого у душу пропусти
Щоб зігрівало наче сонце,
Хај день дарує усмішку тобі,
А вечір затишок ј палке кохання,
І щоб завжди в твоєму крузі,
Була любов і вірні друзі.

    Коли святкують Новиј рік? Дивне, скажете ви, запитання. Звичајно, 1-го січня святкують Новиј рік. Це ж тільки Різдво Христове святкують в різні дні: 25 грудня і 7 січня… Але не поспішајте з такою відповіддю. 1 січня справді відзначають свято Нового року в більшості країн світу. Однак в Афганістані, приміром, Новиј рік святкують напровесні — 21 березня. А в Індії взагалі для цього свята нема єдиного дня: в одніј місцевості відзначають взимку, в іншіј — улітку. В Італії Новиј рік святкують 6 січня. І подарунки маленьким італіјцям приносить не Св. Микола, а добра фея Бефана…
    Святиј Микола пријшов до нас з Християнства. Він зараховується до лику святих: як такиј опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомага бідним у скруті; вважається покровителем дітеј та студентів, моряків, торговців, і лучників. А слов'янськиј Дід Мороз має язичницьке коріння, це персоніфікація холоднечі, яка може і заморозити людину, і щедро обдарувати її.
    Серед парадоксів нашої країни најневиннішим видається тој, що Новиј рік зустрічаємо до Різдва. Та, як сказав політичниј класик: «Маємо те, що маємо». Тож, щоб не образити долю, гідно вшановуємо сили небесні та земні: і на европејськиј кшталт, і на східниј. Як за новим стилем, так і за старим — у кого здоров'я лишилося. А прикрашаємо здебільшого не споконвічниј українськиј дідух, а европејську ялинку.
    Можете собі уявити, на цьому веб-вузлі «I.UA» я знајшов багато друзів, вірніше вони знајшли мене. Це дуже цікаві люди. Щиро дякую всім своїм офіціјним друзям, що підтримували мя! Так само велике спасибі всім, хто читав мої праці та доповіді, голосував, коментував, рекомендував.
    На жаль, певен, що не один раз отримував від своїх читачів негативні оцінки моєї сторінки на штиб -1, -2. Ці вчинки їхні вельми зневажили мене і принесли мені немалу шкоду, проте, я не буду, прикладом давніх предків старатися око за око панству свою зневагу і образу відплачувати і мститися, а якщо ј так, то явно, а не таємно, по-лицарському, а не так, як вчинили зі мною вони; і Біг серцевидець при моїј правді мені допомагатиме.
    А зрештою вважаю, що заслужив те ј отримав. Значить щось не так написав як треба. Дарујте мені це. Тисячу разів дарујте, коли щось не так «сказав» або зробив. Зрештою, якщо панство напише мені в чому річ, то я спробую змінити свої висловлювання, наскільки то буде можливе. А на тих, хто ставив мені мінуси, я ніскільки не ображаюся. Я здобув хист до загального прощення. Не хочу аби хто-небудь був сповнениј ворожнечі до мене. Все, що я писав, було не заради особистої вигоди, а на користь Україні. Принајмні я так вважав. Я абсолютно ні на кого не серджусь, якщо хтось мене «слухав» та «не чув». Іноді гадаєш, що все робиш правильно. А насправді ускладнюєш життя іншим. І все-таки я змушениј відмовитися від тих справ, на яких я навряд чи здатен досягнути успіхів. Я засвоїв одну істину: коли не бажаєш бути ошуканим — не звіряјся ні на кого! До тогож я вичерпав увесь свіј лексикон. Ліпше буде зајнятися реальними корисними для України справами на кшталт українізації листівок, постерів, звукових доріжок та субтитрів до фільмів.
    Бувають відчуття такі яскраві та солодкі, що час ледь може послабити спогади про них, але ніколи їх не винищить. Хчу щоби Святиј Миколај приніс вам багато дарунків на свята. Позаяк подарунки приносять радість і прощення. А ці святково новорічні веб-вузли хај додадуть панству святкового настрою:

All Things Christmas For those who share the spirit of Xmas throughout the year.: http://allthingschristmas.com/;
Christmas Traditions Around the World at Santa's Net.: http://www.santas.net/aroundtheworld.htm;
Christmas: http://theholidayspot.com/christmas/;
Joulupukin Kammari - Santa Claus Office - Joulupukki, Lapland, Finland, Rovaniemi: http://www.santaclauslive.com/;
LAPLANDIA.INFO | Лист від Діда Мороза: http://www.laplandia.info/ua;
Santa Claus and Christmas at the Northpole: http://www.northpole.com/;
Santa Claus Greeting Letter - Joulupukki pajakylдssддn: http://www.santagreeting.net/;
Santa Claus Online! Your Santa Claus Connection.. One of The Happiest Christmas Sites on the Web!: http://santaclausonline.com/;
Св. Миколај _ Ласкаво просимо!: http://sv-mykolaj.org/index.php?newlang=ua;
Santa Television: Santa Claus' Internet TV, Lapland Finland Rovaniemi: http://www.santatelevision.com/.

    Хај в пријдешньому році нарешті помиряться українські захід і схід, північ і південь. Вірю і знаю, що українське громадство об'єднає українська мова, ну, і єдина помісна УПЦ. Але українська мова не тільки об'єдна Україну, але ј зробе її непідлеглою, могутньою і заможньою. Вона зігра роль об'єднавчих процесів. Вже настав час миритися Львову з Юзівкою (Донецьком), Києву з Неаполем (Симферополем). Не потрібно ворогувати, якщо хчемо, щоби Вкраїна увіјшла до «Великої Сімки». В єдності наша сила! І, повірте, жодні зовнішні загрози не будуть страшні Україні, коли українці діятимуть «в унісон»!
    Слава Україні! Слава кожному з вас! Веселих свят! elka

    Від кого панство хтіло б отримати Різдвяно-новорічні дарунки? (Ще треба було б у відповідях зазначити: «Киш Бабај (Татарстан)», «Пај Натал (Португалія)» та, як зазвичај, не вистачило місця.)

0%, 0 голосов

8%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

92%, 11 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

В. Янукович — 9-ј Українськиј Президент! 2: Два Роки Влади


          Віктор Янукович

    Панство, я не хо' більше обмірковувати п. Януковича. З одного боку — це гріх обмірковувати кого-небудь і бути незадоволеним владою, з іншого — мене верне від нього. huh Гадаю, незабаром мене теліпатиме, коли випадково почую јого голос. Я вже не дивлюсь телевізора, не слухаю радіо з трьох причин; по-перше: гріх, по-друге: щоб не бачити і не чути перекінчика Янука (він завше віша мені лопухи на вуха, бо я їх розвішую), і по-третє: двомовність. Через те я не писатиму про В. Януковича, бо він того не вартиј, і до того ж ви краще за мене обізнані з ним. Ясне одне: він заслуговує на најсуворіше покарання. П. Янукович не ма стратегічного міркування, та ще ј прикидається несосвітенним дурнем. От дивіться, у світовому океані ще є незаселені невеличкі острови, розміром з о. Зміїниј. Можна взяти пару островів, поставити там віјськові бази. Острівці згодяться українцям для туризму, вирощування тропічних фруктів тощо.
    Гадаю, теперішнього президента Віктора Хведоровича згадуватимемо за јого словами: «Підкажіть…, забувся, як це називається». На мою думку, В. Янукович мав би розірвати договір про незаконну передачу Л. Кучмою Молдові придунајського 480 м узбережжя біля м. Рені та гирла р. Прут (по Конституції зміна території держави можлива тільки через всеукраїнськиј референдум), на підставі не виконання молдовською стороною своїх забов'язань з передачі Україні 7,77 км ділянки автодороги «Одеса — Рені», а також землі, по якіј вона проходе, в рајоні молдовського с. Паланки. До речі, Молдовою в 2006 році на Дунајському узбережжі, що передав Л. Кучма, було збудовано нафтоналивниј термінал, а в 2009 році — вантажниј і пасажирськиј морськиј порт Джюрджюлешть. Це надало можливість неморськіј країні Молдові виходу до Чорного моря. Тој стратегічниј об'єкт не можна було передавати Молдові в жоднім разі (бо Україна втратила доступ до гирла р. Прут і сполучення залізницею та сухопутним шляхом до Румунії). Але в крајньому разі, віддавши ту придунајську ділянку Молдові в аренду (хоча навіть такого не можна було дозволити), Україна мала б з того хоч якијсь зиск, а натомість має лише збитки, забруднення території тощо. Отже, Україна своїми руками створила конкурента своєму порту Рені, через якиј ішли поставки нафтопродуктів до Молдови, а також отримала екологічно ј техногенно небезпечниј об'єкт у безпосередніј близькості до своєї території.
    Таким чином,  після довгого процесу врегулювання суперечок щодо проходження кордону, в результаті делімітації українсько-молдовського міждержавного кордону, проведеної в 1995–1999 рр., Л. Кучма віддав Молдові 150 га землі біля селища Басарабяска та вихід до Дунајського водного шляху в рајоні с. Джюрджюлешть ј 24 га площі завдовжки 480 м по березі Дунаю, а також визнано право власності на 124 об'єкти,  що перебувають на території України, в обмін на 7,77 км (18  га) асфальтованої дороги біля с. Паланка, що з'єднує два українських міста — Одесу та Рені.
    Проте нарешті 30 червня 2011 р. Молдова начебто передала обіцяну землю навколо українського шляху біля с. Паланки. При тому В. Янукович домовився, що Молдова зберіга за собою право безкоштовно користуватися українською ділянкою дороги, а мешканці с. Паланки зберігають невід'ємне право безперешкодного користування сільськогосподарськими угіддями на площі 975,5 га землі, розташованими на території Республіки Молдова на протилежному боці цієї автодороги. Уявіть собі, що згідно з підписаним документом, експлуатація та обслуговування автомобільної дороги та всіх необхідних для цього споруджень на переданіј ділянці здіјснюються саме Україною.
    Тобто так склалося як гадалося, і замість перебудови невеличкої траси по своєму терені, повторилася ситуація зі здачею націјональних інтересів в рајоні Керчінської протоки, де Л. Кучма незаконно дозволив Росії спільно з Україною користуватися українською ділянкою протоки 31 травня 1997 р. (договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росіјською Федерацією), а чищення ј обслуговування від забруднення території належить Україні. Смішно та ј годі, але не для Л. Кучми, бо тодішніј росіјськиј президент В. Путин подарував јому непогану дачу під москвою! Л. Кучма був невиїздниј з України (крім Росії, звичајно) через авторитарниј стиль правління, продаж РЛС «Кольчуга» Іраку та «касетниј скандал» по оприлюдненню «плівок Мельниченка». В зв'язку з цим він втягнув Україну, незважаючи на наслідки, до Іраку 7 серпня 2003 р., щоби реабілітуватися перед світом.
    До того ж можна згадати багато чого. Скажімо, у 1996 році Л. Кучма продав Індії на металобрухт по ціні 170 $/т флагман флоту космічного зв'язку турбохід «Космонавт Юрко Ґаґарин», якому було ледь за 20 років. Назву проданого турбохода перед транспортуванням сором'язливо замазали фарбою, залишивши на борту тільки букви «аґар». За кілька днів він був порізаниј у порту Аланґ. А 28 травня 1997 року Україна і Росіјська Федерація  підписали три міжур'ядові Угоди по Чорноморському флоту. До 2000-о року в основному було завершено злочинниј розподіл мајна колишнього Червонопрапорного Чорноморського флоту СРСР, визначено статус і умови перебування Чорноморського флоту Росії на українському терені, параметри поділу ЧФ, взаємозаліки, пов'язані з поділом флоту і перебуванням ЧФ РФ на терені України. За результатами Угоди, що підписав Л. Кучма, до складу ЧФ РФ перејшли 338 кораблів і суден, ВМС України одержали 30 бојових кораблів і катерів, підводниј човен, 6 кораблів спеціяльного призначення, а також 28 суден забезпечення. А в квітні 1998 року Л. Кучма продав Китаю по ціні металобрухту ($20 млн), ніби під казино, недобудованиј авіяносець «Варяг» з 67% готовністю. Пекін добудував авіяносець і у серпні 2011 року ввів у експлуатацію під іменем «Shi Lang». За јого кресленням Китај планує налагодити будівництво власних авіяносців — два без'ядерних, два — з ядерною зброєю на борту. Для Китаю мати свіј авіяносець — це питання престижу, авіяносець — символ сили віјськового флоту, він означає, що Китај — нова потужна наддержава, здатна поширювати свіј вплив у всьому світі. За баченням Л. Кучми, флот українцям не потрібен. Імідж України — галушки, вареники та сало в шоколаді.
    Все це я веду до того, що В. Янукович з самого початку процеса над екс-президентом Л. Кучмою визначив јого невиновність і непричетність до злочинів перед Україною, та до злісного порушення ним української Конституції, і спеціяльно провів над ним показовиј суд, порушивши кримінальну справу в зв'язку з убивством журналіста Г. Ґонґадзе 21 березня 2011 р. За вказівкою В. Януковича, суд виправдав Л. Кучму 14 грудня 2011р. А апеляціјниј суд визнав правомірним закриття справи проти Л.Кучми 20 січня 2012 р. Наразі виходе, що Л. Кучма не пријмав участі у вбивстві українських журналістів, зокрема Г. Ґонґадзе, що викривали јого злочини. Одним словом, не будь Л. Кучми, В. Янукович на јого місці поводив би ся так само. До речі, Леонід Данилович на своїј посаді не відав що робити та куди јти. Через те спішно будував храми за українськиј кошт на кшталт Собору Святого Володимира в Севастополі, та передавав іноземцям до Московського патріярхату. Тоді він вигадав багатовекторність, тобто тупцювання на місці. Ще після обрання на пост прем'єр-міністра, заявив: «Скажіть, яке суспільство ми збираємося будувати, і я јого буду будувати». Спочатку јого курс полягав на створення середнього класу в Україні, а потім, за порадою друзів, раптом помінявся на виникнення великої олігархії.
    Наразі деякі українські хутори Амвросіївського повіту на Донеччині — Авіла-Успенка, Висілки на кордоні з Росією просяться приєднати їх до неї. Росіјське керівництво щиро вітало прихід В. Януковича до влади, бо тепер буде вирішене ј це питання, звичајно не на користь України.
    Але не думајте, що тільки ці зловмисники — Л. Кучма і јого послідовник В. Янукович нанесли багато збитків державі. От згадајте, як здавав націнтереси В. Ющенко на посаді президента України. Віктор Андріјович запам'ятався словесними виразами «любі друзі», «у мене чисті руки!». 16 вересня 2004 р. Румунія передала питання про делімітацію континентального шельфу ј виключних економічних зон між двома країнами (Україною ј Румунією) на розгляд највищого судового органу ООН в м. Гааґі. Коли почався розгляд цього питання, В. Ющенко заявив, що підкориться будь-якому рішенню суду і Україна беззаперечно буде јого виконувати. Звичајно, ця заувага посприяла на користь протилежної румунської сторони. В результаті Україна програла Міжнародниј суд ООН в м. Гааґа 3 лютого 2009 р. При тому п. Ющенко хвалив рішення суду, мовляв Україна цілком задоволена рішенням Міжнародного суду у ціј справі про делімітацію континентального шельфу та виключної економічної зони між Україною та Румунією в Чорному морі, позаяк вона нич не мала, а тепер має 21 відсоток суперечної території (Румунія отримала 79 відсотків територіј, на які претендувала). Але якщо одна сторона явно задоволена, то інша мусить мати протилежну позицію. Проте румуни не стримували свою радість. «Румунія вважає чесним рішення Міжнародного суду ООН у справі про делімітацію континентального шельфу та виключної економічної зони з Україною», — заявив заступник голови Націјонального агентства з мінеральних ресурсів Румунії Герман Міхај. «Кордон чітко розмежовує території, які можуть використовувати Румунія та Україна. Для Румунії — це краща лінія, ніж будь-яке рішення, яке могло б бути ухвалене під час переговорів, краще за будь-що, що Україна пропонувала Румунії», — сказав голова румунської команди юристів Богдан Ауреску.
    Щоправда і досягнення В. Ющенка були значними. На посаді президента України він домігся:
    9 березня 2005 р. — виступу в німецькому Бундестаґу (до того часу в Бундестаґу мали гонор виступати лише президенти США, Франції та Росії, а також Генеральниј секретар ООН);
    6 квітня 2005 р. — виступу перед обома палатами Конгресу США (ніхто з бувшого СССР раніше не виступав там);
    17 лютого 2006 р. — що США визнали статус України з ринковою економікою;
    6 квітня 2006 р. — що на сесії Европарламенту пријнято резолюцію про перемовини з Україною про асоціјоване членство в ЕУ;
    28 листопада 2006 р. — що Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932—1933 рр. в Україні», яким Голодомор в Україні 1932—1933 рр. визнано геноцидом українського народу;
    3-4 квітня 2008 р. — що 59-ј самміт НАТО в м. Бухаресті наблизив Україну до приєднання до плану діј стосовно членства в НАТО;
    16 квітня 2008 р. — і підписав Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі;
    25-27 липня 2008 р. — візиту Вселенського Патріярха Варфоломія до Києва, з нагоди святкування 1020-ої річниці хрещення Київської Руси, де порушив в бесіді питання про створення єдиної Помісної Церкви в Україні;
    20 січня 2010 р. — і присвоїв голові Проводу ОУНР Степану Бандері звання Героя України з удостоєнням ордена Держави посмертно;
    28 cічня 2010 р. — і визнав вояків ОУН-УПА, УНР, ЗУНР і Карпатської Січі учасниками боротьби за незалежність України. Залишилося надати їм статусу ветеранів.
    Якщо вже мова пішла про українських президентів то не мо' не згадати Леоніда Макаровича, на спогад від якого залишилися ручні візки «кравчучки» і сумниј вислів «маємо те, що маємо». Він проголосив незалежність України та принајмні не здавав націнтереси великими масштабами, крім хіба що безкоштовно передав Росії 50 відсотків мајна ЧФ, згоду на яку він дав у москві 17 червня 1993 р., а також фактично знищив најбільшого в Европі ј другого за величиною у світі Чорноморського торговельного флоту, своїм Указом незаконно створивши на јого базі акціјонерниј судноплавниј концерн «Бласко» — «Чорноморське морське пароплавство» (від 295 суден різного класу та 1100 одиниць допоміжного флоту, що було 1990 року, залишилося лише 10, а наразі скоротилося до 2-х).
    З 1993 р. судна українських морських пароплавств, і в першу чергу ЧМП, яке в тој час діјсно складало конкуренцію іноземним морським компаніям, «безконтрольно» передавалися в іноземниј менеджмент на кабальних умовах. Вже до кінця 1995 р., розвал ЧМП підіјшов до свого логічного завершення. Досить підняти матеріали газет тих років, щоб переконатися в спланованому розвалі і рујнуванні морської могутності України. Усе це, під виглядом реформ, здіјснювалося, згідно установок Л. Кравчука, під безпосереднім керівництвом директора Департамента морського ј річкового транспорту України (ДМРТУ), заст. Міністра транспорту України Ю. Крука.
    Під заставу українських суден отримувалися багатомільјонні іноземні кредити, які через цілиј ряд економічних, політичних, фінансових і юридичних умов не можливо було повернути інвесторам. Тому, пријмалися рішення практично особисто Л. Кравчуком і реалізовувалися через «сірого кардинала» міністерства транспорту Ю. Крука, якиј, нібито, для погашення кабальних боргів держави інвесторам і незрозуміло куди зниклих кредитів, заклав і продав більшість суден ЧМП. Саме тоді Л. Кравчук, виступаючи у черговиј раз, таврував керівництво ЧМП і виправдовувався перед журналістами за «хатинку» в Швејцарії. Пізніше стало відомо, що величезні суми у вигляді «преміяльних» або «відкатів» за продані українські судна перераховувалися на ім'я сина Кравчука в Швејцарські банки. Не залишився збоку і «нарідниј слуга» Ю. Крук, що теж отримав персональні рахунки в декількох іноземних банках.
    Для забезпечення прикриття головних державних корупціјонерів і, в першу чергу Л. Кравчука та јого співтовариша по «бізнесу» — Ю. Крука, президентом компанії ЧМП — «Бласко» було призначено П. Кудюкина, на якого потім повісили усіх собак.
    Практично за два роки, за добре зрежесованим сценарієм, українські судна були заарештовані в портах по всьому світу. Предметом полювання іноземних компаніј стали најбільш сучасні, комфортабельні і конкурентоздатні судна. Держава, на чолі якої стояв Л. Кравчук, практично нич не робила для звільнення суден ЧМП, а коли щось і робила, то це виглядало як «юридичне шоу». Водночас деякі судна в спішному порядку виводилися в офшорні зони під зручниј прапор. Цілі команди судів залишалися без заробітної плати за довгі місяці роботи в морі.
    Думаю після цих невеликих розповідів про наших «героїв» — президентів сучасної України вам неодмінно закортить зазирнути до Вікіпедії, щоби подивитися на їхні грамоти, відзнаки, нагороди, і взагалі всі заслуги перед Вітчизною…
    Рівно рік тому я проводив опитування на цьому веб-вузлі з приводу річниці діяльності та перебування В. Януковича на президентськіј посаді. Дуже цікаво, наскільки змінилося від того часу ставлення панства до нинішнього президента за рік. Я залишив ті самі пункти голосування, додавши ще три. До того ж, хтів дописати ще один пункт до цього опитування: В. Януковича кинути в колючки, як у відомому українському мультфільмі режисера І. Мазепи «Братик Кролик Та Братик Лис (1972)». Але, на жаль, не вистачило місця. Не буду аґітувати ні «За» dada ані «Проти» nini нього для того, щоб најбільш точніше дізнатися вашої думки.
    Зараз В. Янукович намагається ще хоч якось сподобатись електорату. А коли, не дај Боже, панство перевибере јого на наступниј термін, тоді він беззаперечно кине Україну до Митної унії та крастиме відкрито. Це ж холера, контра, недобиток Помаранчевої революції пішов ва-банк і хче взяти реванш. Він мститься всьому українському народові за Помаранчеву революцію.
    Слізно ј уклінно прошу проголосувати! Ну, будь ла-соч-ка! cry Я навмисне приєднав ці пункти голосування для висловлення особистої позиції на штиб Японії, де на великих підприємствах ставлять опудало керівника з метою проявити і випробувати силу емоціј не особисто чільнику, а јого опудалу, піля чого, скинувши стрес, знявши напругу і розслабившися, можна працювати далі. Не варто боятися того яничара Яника, хај јому буде лячно. Не треба оплесків, просто не забудьте порекомендувати цеј допис! smutili

    Як панство ся ставе до владарювання В. Януковича на президентськіј посаді? (Ще треба було б у відповідях зазначити: «В. Януковича — на плаху» та, як зазвичај, не вистачило місця.)

7%, 2 голоса

4%, 1 голос

4%, 1 голос

4%, 1 голос

0%, 0 голосов

61%, 17 голосов

7%, 2 голоса

7%, 2 голоса

7%, 2 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.