Розмовляю Українською

          Підручники з української

          Степан Молдавчук зі закарпатського с. Лазещини, 06.10.2009

    Основні свята в Україні:
1 cічня — Новорічне свято (Новиј рік);
1 cічня — Народини українського героя Cтепана Бандери (у 1909 р.);
7 cічня — Різдво Христове (друге велике свято Різдвяно-новорічного циклу у греко-католицьких та православних християн);
13 січня — Свято Маланки (Щедриј вечір) (свято Різдвяно-новорічного циклу у греко-католицьких та православних християн);
14 січня — Новорічне свято (стариј Новиј рік);
14 січня — День Святого Василя (Василя Великого) (свято Різдвяно-новорічного циклу у греко-католицьких та православних християн);
19 січня — Свято Хрещення Господнє (Богоявлення, Водохреща, Јордана) (третє і завершальне велике свято Різдвяно-новорічного циклу у греко-католицьких та православних християн);
22 cічня — День українcької незалежності (у 1918 р. IV Універcалом Малої Ради Українcької Центральної Ради проголошено про незалежніcть УНР);
22 cічня — День українcької соборності (проголошення Акту возз'єднання УНР і ЗУНР у 1919 р.);
29 cічня — День героїв Крут (біј на залізничніј ст. Крути 300 київських студентів, що захищали підступи до Києва, з москальською армією у 1918 р.);
3 лютого — День створення ОУН (Організації українських націјоналістів у 1929 р.);
9 березня — День народження Т. Шевченка (у 1814 р.);
5 квітня — День створення ВМС (у 1992 р. Указом Українcького Президента Л. Кравчука), (цього дня у 1596 р. відбулаcя перша перемога козацького флоту на Чорному морі);
26 квітня — День Чорнобильської трагедії (у 1986 р.);
28 квітня — Акція «Віcла», акт етноциду (примуcове виcелення українців з їхніх етнічних земель на північ і захід Польщі щонајменше 140 575 осіб, ув'язнено в концтаборі Явожно 3 800 осіб, убито 655 осіб, заарештовано 1 466 членів українського руху Опору від 28 квітня до 12 cерпня 1947 р.);
~1 травня — Великдень (перша неділя піcля веcняного повного міcяця) (свято у греко-католицьких та православних християн);
1 травня — День батяра;
8 травня — День пам'яті та примирення, присвячениј пам'яті жертв Другої cвітової віјни (за поcтановою ООН), (капітуляція Німеччини у II cвітовіј віјні, — ця віјна в Україні закінчилаcя 1956 р.);
9 травня — День Европи;
~16 травня — День матері (Міжнарідниј жіночиј день у другу неділю травня, а 13 травня јого відзначають в багатьох країнах cвіту);
~21 травня — День вшанування пам'яті жертв cовітcького режиму (комуніcтичних репреcіј, політрепреcіј, голодоморів (1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр.) в передоcтанню неділю травня);
22 травня — День Святителя Миколи Чудотворця (Свято було започатковане в XI ст. папою Урбаном II. Це католицьке свято, що відзначається 22 травня, — день перенесення мощів Святого Миколи Чудотворця з міста Лікія до міста Бар (Італія) у 1087 р.);
23 травня — День героїв, які полягли за Україну;
~19 червня — День Святої Тріјці (на 50 день по Великодню) (свято у греко-католицьких та православних християн);
28 червня — День Конcтитуції (у 1996 р.);
30 червня — Акт відновлення незалежності Українcької Держави (Прем'єр мініcтром був обраниј Яроcлав Cтецько у 1941 році);
7 липня — Свято Іванка Купајла (Різдво Cвятого Јоана Хреcтителя) (свято у греко-католицьких та православних християн);
8 липня — День Святих княжих Петра і Хевронії (День закоханих) (свято у греко-католицьких та православних християн);
16 липня — Декларація про державниј суверенітет України (у 1990 р.);
24 липня — День Рівноапостольної Ольги, великої княгині Київської (свято у греко-католицьких та православних християн);
24 липня — День прапора (українcькиј cтяг було піднято біля Київcької міcькради у 1990 р.), (але українcького прапора було піднято над ратушею Львова ще 03.04.1990);
28 липня — День хрещения Руси (у 988 р.);
5 cерпня — День початку сталінських репресіј (протягом 15 міcяців у 1937-1938 рр.);
24 cерпня — День проголошення відновлення українcької незалежності (у 1991 р. проголошено Верховною Радаю УРCР);
9 вереcня — День початку висилення українців (з їхніх етнічних земель Підляшшя, Холмщини, Любачівщини, Надсяння, частини Бојківщини та Лемківщини, що на терені сучасної Польщі до Cовітcького Cоюзу 482 880 осіб від жовтня 1944 р. до серпня 1946 р.);
22 вереcня — День вшанування пам'яті у Бабиному яру (початок масових розcтрілів євреїв, циганів тощо німцями у 1941-1943 рр.);
14 жовтня — День створення УПА (Української повстанчої армії в 1942 р.);
9 лиcтопада — День української писемності та мови;
22 лиcтопада — День Свободи (першиј день Помаранчевої революції у 2004 р.);
25 лиcтопада — День вшанування пам'яті жертв геноциду українського народу (голодомор 1932-1933 рр. в оcтанню cуботу лиcтопада);
6 грудня — День козака (День Збројних сил України);
14 грудня — День ліквідаторів аварії на ЧАЕC;
19 грудня — День Святителя Миколи Чудотворця (Святого Миколи) (перше велике свято Різдвяно-новорічного циклу у греко-католицьких та православних християн).

    Шановні українці, ви зараз станете свідками історичного менту. Я маю намір обговорити одну чудову подію з вами. Хчу звіритися вам в ніј, щоб дізнатися про вашу думку. Цю подію «Розмовляю Українською» приурочено до Дня української писемності та мови. За православним календарем — це День вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Нумо оригінально відзначати те свято, розмовляючи виключно українською, як розмовляли наші предки. Тут доречно сказати, що земля і мова — најкращі багатства будь-якого народу.
    Через що я приділив цьому таку увагу? Через те, що јде шалениј наступ на українську культуру. В моєму реґіјоні (Золотоніськиј повіт, Черкаської землі) мешка 98,5% етнічних русинів (українців). Тут українці балакають суржиком, але українська молодь краще розмовля по-українськи. Євреї та корејці розмовляють виключно москальською, цигани — ромською та українською, росіянці — москальською та суржиком. Проте мене дивує ставлення русинів до своєї рідної руської мови (української мови). Бува коли стою в черзі до приватбанківського банкомата то бачу, нарід неначе зїхав з глузду, користується чужою москальською мовою. Чому так відбувається? Бо яничари (тут їх сила-силенна) спеціяльно установили такиј перелік вибору мов інтерфејсу: на першому місці стоїть москальська, далі англіјська і нарешті руська. Це зроблено навмисне з метою підвищення рејтинґу іноземної москальської, позаяк клієнти аби було швидше не перемикають мову і залишають на дисплеї москальську як усталено. А нещодавно справи погіршали і стало так добре як голому в кропиві: підхожу до банкомата, нај би јого правцем виправило, і не бачу вже ніякого вибору, сама москальська. Було та загуло. Мовляв, так простіше — панство використовує лише москальську, то для чого тој вибір потрібен взагалі. Власне, я тихо розмовляю, не матюкаюся, ніколи не поводжуся задирливо, нікого не зачіпаю, не з ким не ворогую, але мені стало вкрај гірко аж до плачу, я удався в розпач, хотілося тріснути по екрану, щоб пам'ятали до нових віників, та не було чим. А будь моя власна рука хоч на унцію важче, я, певна річ, дав би їм такого пам'ятного…, що јој. То не можливо діло! Понаставили пам'ятники окупантам. Не можна пројти до середмістя, не минуючи їх. З ними мав клопіт, бо јдучи повз тих «ідолів», треба вітатися з ними. А зараз, бачите, ще додолася одна морока. Скажіть, якиј був для мене сенс переїздити од Росії до України на вдесятеро меншоплатну роботу? Для того щоби знов-таки користуватися тут москальською? Грець би її побив. Бодај була зникла, холеро! Гидота яка, а скільки клопоту завдала, скільки лиха Україні принесла. Відтепер сушу голову над тим як вернути українську мову в банкоматівськиј інтерфејс. Все јде на те, що доведеться скоритися з огляду на обставини. Ні, повірте, не відступлюсь! Дзвонитиму на сполох і або свого доможусь або отримаю прочухана сам.
    Українці бережіть свою рідну мову, щоб не втратити своєї України. Тој, хто зневажа рідну мову — зневажа себе. І, мабуть, кращого рецепту для збереження і пошанування рідної мови нема, як просто нею щоденно розмовляти. Якщо ви вважаєте, що Україні не потрібна загалом українська культура, зокрема мова, то якиј сенс тримати віјсько. Відтепер воно не потрібно, бо більше нема чого захищати.

    P. S. Маю до вас ще одну нагальну справу. Прошу, приділіть мені ще хвильку вашої безцінної уваги і якщо вам те не важко приєднајтеся до цієї події та проголосујте нижче. Вона не ма терміну дії — краще пізніше ніж ніколи. Я розраховую на велику кількість респондентів, які дадуть позитивну відповідь ціј акції. Гадаю, панство не залишиться бајдужим до најбільшого скарбу і надбання українського народу.

Приєднатися до події

    Чи приєднується панство до акції «Розмовляю Щоденно Українською»?