хочу сюди!
 

Ксюша

44 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Замітки з міткою «непорозуміння»

кошка и ее человек

..жила ослепительно-черная Кошка
Кошка, которую очень любил Человек.
Нет, не друзья. Кошка просто его замечала –.
Чуточку щурилась, будто смотрела на свет
Сердце стучало…

Ах, как ее сердце мурчало! Если, при встрече,

он тихо шептал ей: «Привет..»
Нет, не друзья. Кошка просто ему позволяла Гладить себя.

На колени садилась сама…
Кошка молчала. Она не была ЕГО кошкой.
Просто так вышло, что… то был ЁЁ Человек.
Кошка ждала.

Не спала, не пила и не ела.
Кротко ждала, когда в окнах появится свет.Просто сидела.

И даже слегка поседела.
Он ведь вернется, и тихо шепнет ей: «Привет»..
Он улыбнулся: «Ты правда ждала меня, Кошка?»
«Кошки не ждут…Глупый, глупый ты мой Человек»

Землетрусу не було, але жертви від нього є


Найвеселіше в цій дурнуватій ситуації, що святкують перемогу, а країни, яка перемогла у тій війні - СРСР,  вже не існує! 



10 фактів про Україну в Другій Світовій або уроки для нащадків

1)Для українців війна розпочалась в березні 1938р., коли внаслідок Мюнхенської змови, дружні Німеччині угорські війська збройно захопили новопроголошену Карпатську Україну, що перед тим була в складі Чехо-Словаччини. В боях було втрачено 430 убитими та більше 400 пораненими бійців Карпатської України. Сукупні ж втрати січовиків, за різними даним, склали від 2 до 6,5 тисяч чоловік. Це пояснюється тим, що більшість з них загинула не в зіткненнях з регулярними угорськими частинами, а в результаті зачисток і розстрілів полонених. Угорське населення почало полювати за групами січовиків і вбивати їх на місці без суду і слідства. Січовиків, які були передані полякам, теж розстрілювали на місці.

2)У вересневій кампанії 1939 р. вже 112 тис. українців вступили у двобій з Вермахтом у складі Війська Польського, 7 834 жовнірів української національності загинули у боях з Вермахтом під польськими прапорами, а 16 тис. отримали поранення у вересневій кампанії.

3)В Україні Червона армія широко практикувала так званий достроковий призов юнаків 16 17 років, яких без підготовки та часто погано озброєних відразу кидали в бій, в результаті чого вони масово гинули.

4)Загалом у другій світовій війні загинув кожен п ятий українець. Серед військовослужбовців призову на літо 1941 року уціліли тільки 3% з загальної кількості.

5)Загальні демографічні втрати України - включно з убитими, жертвами концтаборів, депортованими та евакуйованими - становлять не менше 14 млн. чоловік. З 41,7 мільйона людей, які мешкали до війни в УРСР, на 1945 рік залишилося тільки 27,4 мільйони чоловік.

6)Під час евакуації з України на Схід було забрано близько тисячі найкращих промислових підприємств України, які після війни не повернули в рідні міста. Підприємства, за створення яких український народ заплатив власною кров ю (в буквальному розумінні цього слова), упродовж 1930-х рр. стали основою створення військово-промислового комплексу в східній частині СРСР у повоєнні роки.

7)В 1941 р. радянська влада при відступі залишала випалену землю . При евакуації в Запоріжжі висадила в повітря Дніпрогес. Про це не знало ні цивільне населення, ні навіть поблизу розташовані військові частини, значна частина яких була потоплена водяним валом Дніпрогесу. В Дніпропетровську було підірвано хлібокомбінат разом із робітниками. В Одесі, при відступі Червоної армії, затопили приморські квартали разом з жителями, а поранених червоноармійців скинули в море разом із санітарними машинами. З Харкова вивезли сотні представників інтелігенції, щоб їх спалити в закритому будинку. В Умані живими замурували людей у льоху. Таких прикладів багато. І все це робили не нацисти, а комуністи при відступі.

8)Кореспондент газети Saturday Evening Post , відвідавши в 1945 p. Україну, з жахом написав: Те, що дехто намагається зобразити як російську славу , було, насамперед, українською війною. Жодна європейська країна не постраждала більше від глибоких ран, нанесених своїм містам, своїй промисловості, сільському господарству, людській силі .

9)Друга світова війна повністю змінила етнічне обличчя українського суспільства. З України зникли такі впливові раніше національні меншини, як німці (виселили на схід СРСР або виїхали на Захід в Німеччину.), кримські татари, що впродовж віків були важливим фактором історії причорноморського регіону, в 1944 році вони були депортовані з Криму в Середню Азію, із майже 3 млн. українських євреїв війну пережили 800 тис. осіб (згодом 140 тис. з них виїхало до Польщі), із 2,5 млн. поляків до 1950 р. залишилося менше 400 тис. Натомість, кількість росіян із довоєнних 4 млн. зросла за перше повоєнне десятиліття до 7 млн. осіб.

10)Українці воювали проти Німеччини і в складі інших армій та військових частин, зокрема, багато з них служило в американській й канадській армії (в останній їх нараховувалося 40 тис.). Вони воювали і в французькому Русі опору. Тисячі українців служило у польській армії генерала Владислава Андерса і приймали участь у військових діях на британській стороні у Єгипті, Лівії й Італії. Також західні українці становили 2% складу польської дивізії ім. Тадеуша Костюшки та 70% чехословацької бригади генерала Людвіга Свободи.

Присяга невідомих...

100 человек в масках присягнули на верность Крыму
Може я щось не розумію, але присяга - справа добровільна і відповідальна.
З кого там можна спитати???? і за що????
http://photo.vesti.ua/krym/1619-v-simferopole-100-chelovek-v-maskah-prisjagnuli-krymu
а тут вони  вже стріляють https://www.youtube.com/watch?v=j7Gj2WEIlIE
і це кажу не я 2хв58секlol

М. Исаковский "Летят перелетные птицы" и КЕНТ "Минуя в полете


Летят перелетные птицы
В осенней дали голубой, --
Летят они в жаркие страны,
А я остаюся с тобой.

А я остаюся с тобою,
Родная навеки страна!
Не нужен мне берег турецкий
И Африка мне не нужна.


Немало я стран перевидел,
Шагая с винтовкой в руке,
И не было горше печали,
Чем жить от тебя вдалеке.

Немало я дум передумал
С друзьями в далеком краю,
И не было большего долга,
Чем выполнить волю твою.

Пускай утопал я в болотах,
Пускай замерзал я на льду,
Но если ты скажешь мне снова, -
Я снова все это пройду.

Желанья свои и надежды
Связал я навеки с тобой -
С твоею суровой и ясной,
С твоею завидной судьбой.

Летят перелетные птицы
Ушедшее лето искать.
Летят они в жаркие страны,
А я не хочу улетать.

А я остаюся с тобою,
Родная моя сторона!
Не нужно мне солнце чужое,
Чужая земля не нужна.


КЕНТ
                                  Минуя в полете границы,
                                  Прощаясь с любимой страной,
                                  На юг улетают птицы,
                                  Чтобы снова вернуться весной.


                                  Домой вернуться весною,
                                  Ведь чужбина им не нужна,

                                  Не нужна мне тоже с тобою,
                                  Чужая для нас сторона.


                                  Не нужны чужие мне дали,
                                  Не хочу тосковать вдалеке,
                                  Хочу держать без печали,
                                  Березовый листик в руке.


                                  Зимние одену одежды,
                                  Мороз мне не страшен любой,
                                  Проживу во имя надежды,
                                  На взаимное счастье с тобой.


                                  Не надо мне небо чужое,
                                  Хоть природа тепла тут полна,

                                  Надо мною небо родное,
                                  Родины любимой страна.

 
hypnosis    hypnosishypnosis  hypnosis    hypnosishypnosishypnosis    hypnosishypnosishypnosis    hypnosishypnosishypnosis    hypnosishypnosis

І що це було?

Мова Калинова


          Громадянська акція «Калинова гілка»

          Мова калинова — пісня соловїна

    «Скору помащь» викликати — марна справа. Бензину катма. Для «швидкої допомоги» бензин ще є. Отже, в разі нагальної потреби, радимо викликати «швидку допомогу».

          * * * * *
    У лікарню потрапив тяжкохвориј. Терміново пријшла лікарка і почала лічіть. Лічила, лічила… Долічила до 3013. Серце хворого не витримало. За лічбу лікарку притягнуто до кримінальної відповідальності. Зараз вона у в'язниці лічить дні до звільнення. Відтепер хворих в Україні будуть лише лікувати. А коли їх вилікують, вони лічитимуть щасливі дні, гроші, добрі справи і все, що їм заманеться.

          * * * * *
    Порада. По спрафкі їдьте до Росії. Там же ви зможете придбати справачнікі. В Україні видаються лише довідки і продаються довідники.

          * * * * *
    Хлопці (і не тільки)! Чи знаєте ви, як відрізнити росіянок від українок? А от як: росіянки люблять «строіть ґласкі», а українські дівчата ј молодиці не вміють. Зате вони чудово пускають бісики, прядуть очима, моргають.

          * * * * *
    За листи, кинуті в поштові ящики, Укрпошта відповідальність не несе. Вчасно адресатам доставлятимуться лише листи, опущені в поштові скриньки.

          * * * * *
    З наступного тижня «заказні пісьма» на відділеннях зв'язку м. Черкас і реґіјону не пријматимуться. Рекомендовані листи пријмаються без обмеження.

          * * * * *
    Витяг з наказу міністра зв'язку: «Усі «поштальјони» в Україні з 1 грудня мають бути звільнені. На вакансії запрошуються листоноші або поштарки»…

          * * * * *
    Прохання: надалі на газету «Акцент» не підписуватися, а… передплачувати її. Хто передплатить, буде носити почесне звання, — передплатник газети «Акцент». Передплата трива.

          * * * * *
    Не треба катувати!
    У призначениј день пенсіјонерові не принесли пенсії. Дивно. Постукав до сусідки, щоб попитати в неї.
    — Хто там? — пита сусідка.
    Аткројтє, буду вас питать…
    Почувши це, бідолашна жінка знепритомніла ј гепнулася на підлогу.
    Очевидно, сусід хтів похизуватися знанням української мови (чи зробити їј приємність, вживши українське слово) і замість «запитати» вжив «питать». Але ж українською це означа «мучити, мордувати, катувати»! Якби ж хоч не те, що свого часу її сусідонько служив в органах КДБ…

          * * * * *
    «Та ж свита, та не так пошита»
    Часом доводиться чути щось на кшталт: «Я атлічьна панімаю украінскіј язик, проста ґаваріть на ньом  нє хачю». Один такиј добродіј, збираючись на День народження до свого приятеля, порадився заздалегідь з јого родичами щодо подарунка. І одержав потрібну інформацію: іменинник мріє про гарну сучасну краватку. «С чєво би ета?» — здивувався добродіј. Та все ж, дарујте, припер… дитяче ліжечко. Уявляєте? Людина мріяла про галстук, а їј… ліжко!
    Звичајно, всі були шоковані, а зарозумілиј знавець «украінскава язика» присоромлениј. Можливо, цеј прикриј випадок послужить ще комусь уроком?

    Валеріј Куличів (матеріял виправлено з газети «Акцент»)

    Якою мовою панство розмовля?

67%, 6 голосів

33%, 3 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.