Iще один спосіб накопичення енергії

Взяв на Facebook, мовою оригіналу: "Возобновляемую энергетику часто упрекают в сложности прогнозируемости и чрезмерной нагрузке на сеть. Но технологии не стоят на месте, решение есть - и это не только литий-ионные батареи Маска. В Великобритании на днях заработала liquid air energy storage (LAES), установка, способная временно превращать избыточную электроэнергию, сгенерированную во внепиковые периоды, в холодный воздух (-196°C). Такой жидкий воздух хранится в изотермическом контейнере, а когда возникает потребность в электроэнергии - газифицируется и приводит в действие турбину, от которой и генерируется энергия. Технология призвана повысить эффективность, в первую очередь, ветро- и солнечных станций, график производства которых не покрывает все 24 часа в сутки."
Це може стати у нагоді і для АЕС, які дуже критичні до зменшенню навантаження. Але вже ясно, що ККД такої установки буде не дуже високим. Зате, на вiдміну від гідроакумулюючих станцій, можна розташоувати, наприклад, під землею, вона займає менше місця. 

Ось тобі й сланцева "бульбашка"

Взяв з Google+ , мовою оригіналу, але повністю думку автора не можу поділити: з другим законом термодинаміки не посперечатися. 
"Віктор Бутко
Украина Позитивная
7 бер., 10:38
ВОТ ТЕБЕ И СЛАНЦЕВЫЙ "ПУЗЫРЬ" ТОВАРИЩ ПУЙЛО!
Пока мокши истерят перед Меркель выпрашивая право на строительство второй ветки Северный потока, и параллельно с этим безуспешно клянчат у подлого Эрдогада разрешение на строительство Турецкого потока-2 – на другом конце планеты, происходят любопытные подвижки: американцы без лишних понтов ударными темпами сооружают шесть экспортных СПГ-терминалов, общей пропускной способностью 10 млрд. куб. футов в день, что составит привычные для нашего уха 106,7 млрд. куб. метров в год… (сегодня мощность экспортных СПГ 14,1 млрд. куб. метров в год) Кроме этого американцы готовятся начать строительство еще десяти экспортных СПГ – с целью довести к 2030 году их пропускной потенциал до 250 млрд. куб. метров в год (весь рынок ЕС составляет 450 млрд. куб., из которых около 35% держит Московия)… 
Зная исключительный прагматизм американцев, возникает вопрос – а куда, они собираются продавать такие колоссальные объёмы газа? Как-то слабо верится, что янки таким нехитрым образом – выбрасывают деньги на ветер, чтобы потом эти заводы простаивали… 
Прогуглил несколько американских ссылок на эту тему и оказалось, что аналитики – предсказывают что США к 2022 году, сможет захватить более 40 млрд. куб. европейского газового «пирога». Ну а к 2030 году, когда все 16 строящихся сейчас СПГ-терминалов в США выйдут на полную мощность, то для того чтобы они не простаивали – американцам придется полностью вытеснить Московию с рынка газа ЕС (которая сегодня продает туда 82% своего газа)... даже если для этого им придется ввести эмбарго на газ из Московии и прижать санкциями к ногтю всю нефтегазовую отрасль империи зла… надеюсь что и Украину, они в своих планах учтут! 
Alexandr Vinnitsky"

Це іще більше ставить завдання накопичення енергії.

Це дійсно іще більше ставить проблему накопичення енергії, один з шляхів - електрохімічні генератори,або паливні елементи - про це говорили і у відео

Київ, 04.02.2018 р, вул. Хрещатик. парк Шевченко...

Як водиться, у неділю 4 лютого поїхав до центру Києва на фото- та відеополювання. І вдалося зняти на відео - фото цього разу не знімав - вельми важливий момент: ЯК ТРЕБА ДОСЯГАТИ ПОРОЗУМІННЯ між різними політичними силами.
Але все по порядку.
Вийшов на з метро на станції  “Майдан Незалежності”. Весь Майдан Незалежності заставлений повністю металевими конструкціями. До речі, це я це я бачив вже у відео мого друга з Facebook та YouTube - https://youtu.be/DyK2hzCJpuo - навіть не знаю, що більше мені нагадують ті конструкцію - чи ту саму “йолку” 2013 року, чи щось інше. Може пізніше у перерві завітаю туди з фотоапаратом - познімаю детальніше. Теж зняв їх відеокамерою - початок відео - https://youtu.be/RawpD2-LCRI - і звернув увагу, що окрім металевих конструкцій весь Майдан Незалежності і далі вулиця Хрещатик заставлена автомобілями з прапорами “Автоєвросили” - до речі, мітинги “Автоєвросили” - принаймні, біля Верховної Ради - я теж одного разу навіть транслював через програму Periscope - наприклад ось - https://www.periscope.tv/OleksandrDavydov/1BRJjyeLyVWGw;- але перша думка: спеціально заблокували вул. Хрещатик. Оскільки запас у часі був, то вирішив зняти, що ж це таке -дивіться подальше відео - https://www.youtube.com/watch?v=RawpD2-LCRI - і десь з цієї хвилини -  - вдалося зняти важливий момент: як треба досягати порузуміння - це дійсно, як на мене, була дуже приємна несподіванка. Потім вже, коли знімав репортаж про марш, бачив, що люди від “Автоєвросили” приєдналися до “Маршу за Майбутнє” - 
 , а також приєдналися до “Автомайдану”, коли ті поїхали до Петра Порошенка.
Також дивіться на https://yes1111.dreamwidth.org/1513276.html


Що до електрохімічних генераторів

Зараз чимало пишуть про відновлювальну енергетику. На жаль, практично всі aльтернативні та відновлювальні джерела електричної енергії мають 2 головних недоліки - розсіяність (наприклад, потужність сонячного випромінювання на широтах України складає в ідеальних умовах близько 800 Вт на квадратний метр, в тропічних широтах дещо вище, у високих нижче, але це приблизно в 500 разів менше, ніж у паровому котлі) та непостійність - Сонце, принаймні, світить лише вдень, та ще й у разі сприятливих погодних умов. Вітер взагалі дуне, коли схоче. А споживання електроенергії має інші графіки, наприклад, пік споживання припадає на ранок та вечір. 
Є подібні проблеми й з традиційними - тепловими та атомними електростанціями. І теплові, і атомні електростанції дуже не люблять працювати за умов часткових навантажень. І якщо теплова електростанція при частковому навантаженні буде просто марно спалювати природний газ, вугілля або мазут, то ядерний реактор може зупинитися, потрапивши в так звану "йодну яму", відновити його роботу можливо лише через кілька діб, а "форсоване витягання" реактора з "йодної ями" - чув такий вислів від атомників - може призвести до ядерної аварії. 
Одним з шляхів накопичення енергії може бути видобуток водня шляхом електролізу води, або пароконверсією органічного палива - газу чи вугілля. Водень можна використовувати як паливо, а можна для безпосередньої генерації електроенергії за допомогою електрохімічних генераторів (ЕХГ), вони ж - паливні елементи. ККД теплових машин обмежує другий закон термодинаміки, який виражається формулою С. Карно. ЕХГ працюють по ізобарно-ізотермічному циклу. Тому їх ККД цикл Карно не обмежує. Більш того, ККД паливного елементу може перевищувати навіть 100%, рахуючи від 
теплотворної здатності палива - в залежності від знаку та значення зміни ентропії процесу (академік  АН СРСР Лідоренко М. С.), а це, в свою чергу, означає, що паливний елемент використовує тепло довкілля, тобто він теоретично може утилізувати так зване низькопотенційне тепло атомних та теплових електростанцій - "теплове забруднення" від традиційної енергетики є теж дуже істотною проблемою. 
На жаль широкому застосуванню паливних елементів перешкоджає їх висока вартість -як материалiв, бо електроди виготовляють з платини та інших дорогоцінних металів, так і технології виготовлення. Тому їх застосовують там, де це конче необхідно, наприклад на пілотованих космічних кораблях. Були проекти морських суден воднево-повітряними ЕХГ - планувалося, що окрім енергії для корабельних двигунів та інших допоміжних споживачів, вони будуть виробляти іще одне. що завжди потрібно в океані - прісну воду. Відомо, як зі стародавніх часів моряки, дбайливо ставилися до запасів прісної води на кораблі. Але поки ті проекти залишилися проектами, головним чином через високу вартість ЕХГ та небезпеку поводження з воднем.  Але наука на місті не стоїть. І може накопичувачі енергії на ЕХГ стануть такими ж звичними речами, як сонячні елементи на дахах або стінах.

Озеро Йорданське, Оболонь, Київ

Вчора й сьогодні знімав озеро Йорданське (біля району Оболонь, м. Київ, район проспекту Степана Бандери, колишнього Московского проспекту) і, головне, опори ЛЕП на ньому з "суспільно-політичною" метою: це теж було (і є?) проблемним місцем, де безспосередньо в охоронній зоні ЛЕП намагалися будувати автосалон. Вирішив усі 3 фотознімки з трьох різних ракурсів зібрати на блог:

1. Фото -

2. Це фото зняте з місця, де вже колись був встановлений паркан під будівництво автосалону Техічна деталь: перед зйомокою баланс білого був встановлений по снігу, і фото вийшло майже чорно-білим. Про те, що воно усе ж кольорове, нагадує білборд над дорогою.

3. Гадаю з такого ракурсу буде найпомітніше, що висота кабелю ЛЕП не перевищує 10 м


І "на додаток" - приклад, як будують ті ж автосалони там, де проходить повітряна ЛЕП - перекладають у підземний канал - - зняте з Оболонського шляхопроводу дещо раніше

На нинішньому етапі поки "на розгляді" - http://sviridenko.kiev.ua/article/komanda-pravozahystu-oboloni-iniciyuye-rishennya-kyyivrady-yake-mozhe-povernuty-skandalnu  

Боротьба продовжується - https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=810704882415570&id=100004281963210 

На додаток: на озері Лебединому (кут вулиці Ревуцького та проспекту Бажана) ситуація схожа. Відмінність у тому, що там біля ЛЕП і на озері планують будувати не автосалон, а житлові багатоповерхівки -

9 травня. Київ. Майдан Незалежності

Гуляв сьогодні - звичайно, ж з фотокамерою - по Хрещатику та Майдану незалежності. І зробив отаке фото. Цікавлюся історією Другої Світової війни. Тільки в "розширеному", так би мовити, плані - від її початку де-факто 18 вересня 1931 року - так званий "мукденський інцідент" та вторгнення японськиї військ до Маньчжурії до капітуляції Японії 2 вересня 1945 р. Але про деякі міста, зазначені на цьому фото, я раніше не чув. Соромно мені за це. Але вчитися ніколи не пізно. Але автор цієї інфографіки забув про принаймні 2 міста, які теж стали трагічними символами Другої Світової війни. Додав їх. Може хтось підкаже іще?

И опять о спаме, ошибках пользователей, нормальной почте.

И опять о спаме, ошибках пользователей и прочей лабуде. Вернее, об ошибках интерпретации отлупов.
Вызывает сегодня опять начальник. Говорит, что якобы наш сервер попал в один из черных списков за распространение спама. Хотя я за этим стараюсь следить, но находятся любители рассылать почту на достаточно много адресов. Спамом в полном классическом понимании назвать это нельзя: люди на конференциях или другим способом обмениваются информацией, в том числе электронными адресами. И потом рассылают новости. То есть вроде и не спам. Но мой опыт получения спамовых писем показывает, что спамеры как раз очень любят рассылать, правда в основном на бухгалтерскую тематику, именно анонсы семинаров, конференций. Так что в общем, неудивительно, если какие-либо антиспамовые фильтры, основанные на контексте, могут "определить" такие письма как спам. Но это всё рабочие моменты, от которых никуда не деться. Но вернемся к сегодняшнему разговору. Итак, мне сказано, что начальник не может отправить почту на 2 адреса: первый из них - в Беларусь, второй - персональный сайт одного из публичных людей Украины. Причем бросается в глаза, что почта, направленная на эти адреса, отвергается с сообщением "User Unknown" - то есть нет такого пользователя. Ясно, что антиспамовые фильтры в этом случае не при чем, скорее всего - хотя я признаю, что настроить можно практически любое диагностическое сообщение, - но обычно грамотные системные администраторы это не практикуют. Тем более, только вчера проверял наши IP-адреса на попадание в "чёрные списки" - я это делаю периодически - нигде, к счастью, они не "засветились". В общем, отправил для пробы письма на эти адреса с других почтовых служб - в Беларусь через Ukrpost и Mail.com на персональный сайт - через Mail.com и QIP.RU  - результат точно такой же. Как и ожидалось. То есть по какой-то причине действительно удалена или заблокирована учётная запись пользователя. А с персональным сайтом ситуация интереснее: там как оказалось, диагноз-
<<< 550 relay not permitted
550 5.1.1 <....>... User unknown
<<< 503-All RCPT commands were rejected with this error:
<<< 503-relay not permitted
Имя не публикую. Но ясно, что данный сервер просто не обрабатывает почту, хотя должен это делать по данным DNS. Написал письмо ответственному за это домен - ответ пришел практически немедленно: они этим доменом уже не занимаются. В общем, как обычно, ответственных нет.
Зато по ходу дела обнаружил интересную информацию: белорусский домен tut.by хостится почему-то не в самой Беларуси и даже не в дружественной России (рунете), а на "вражеской" Google. Так что не всё так однозначно.

Или скорее, не всё так просто...

И еще о борьбе со спамом в sendmail

На прошлой неделе вызвал нас - меня и моих напарников - начальник и сказал, что опять его “заел” спам. Что же, это неудивительно: адрес, который он проверяет, открытым текстом (то есть ссылкой) указан на корпоративном сайте http://www.ism.kiev.ua - неудивительно, что спам-роботам не представляет трудностей его обнаружить. Мы обсудили различные способы, но они либо были слишком сложны для быстрой реализации, либо малоэффективны, либо наоборот - эффективны черезмерно - например, были случаи попадания в DNSBL серверов Академии Наук Беларуси. При этом мы заметили характерную особенность поступающего спама: он был направлен не на конкретный адрес, которых хотелось защитить, а на большие списки рассылки, причем многие адреса из этого списка либо давно не используются, либо вообще никогда не существовали. То есть спам-роботы использовали технологию поиска имени пользователя по словарю. И анализируя документацию по почтовому серверу sendmail, используемом на нашем корпоративном сервере, обнаружилась интересная фича: если в файле access  указать следующее правило типа:

To:vasili_pupkin    DISCARD

то если в адресатах встретится имя ящика vasili_pupkin , письмо будет удалено, без уведомления отправителя. То есть письмо не будет доставлено ни одному из списка рассылки, даже если все остальные адреса “живые”. Тем правило DISCARD отличается от правил типе REJECT - знающие формат файла access почтового агента (MTA) sendmail поймут, о чём идёт речь.  И родилась мысль использовать для борьбы со спамом технологию адресов-ловушек. Для этого потребовалось проанализировать файлы журналов sendmail, чтобы определить, какие адреса наиболее часто используют (точнее, имеют в своих словарях) спам-роботы и ввести соответствующие правила в файл access. При этом именя оказались довольно неожиданными, например, sara.774 (почему именно такие цифры, сказать сложно, но раз спамеры держат в своих словарях, пришлось их “уважить”) или dgamilya.isimbaeva. Со слов начальника, число спамовых писем уменьшилась раз 5, то есть такой способ весьма эффективен. Следует также отметить, что при применении средства DISCARD спамовое письмо уничтожается без уведомления получателя. В этом есть определённый минус: если добропорядочный корреспондент случайно отправит письмо на этот адрес, например, не расслышав диктуемый E-mail по телефону, то письмо ему не вернётся, и он будет думать, что его проигнорировали. Но на мой взгляд, такое достаточно маловероятно, ибо настолько похожих, чтобы можно было перепутать, адресов у нас нет. Зато есть и плюс: как правило, спамеры подставляют в качестве адресов отправителя совершенно “левые” адреса, то есть в “отлупы” получат либо совершенно посторонние люди, либо - особенно если поток этих “отлупов” будет достаточно велик, - сервер получателя это воспримет как атаку и может заблокировать по IP. Сам я с таким не сталкивался, но коллеги рассказывали, что такое возможно.

Предлагаемый способ не претендует на панацею. Но как один из многих, показал эффективность.

Ретро

Кто там говорил об айфонах, верту и чем-то там еще. Настоящая крутизна - это РЕТРО.
Это мы на нашей телефонной станции поставили такой ретро-телефон, чтобы звонить с "дальнобойного" телефона Senao на станцию по внутренней связи.