Війна змінила все! Все перевернула. Мирні люди гинуть..гинуть діти.Заради чого все це?!Кому це потрібно?!Що буде коли не буде ніде меж?що буде тоді..Зараз всі думають що всі в безпеці за межами..але коли їх не буде?.не має межі - вони не зупиняться...стільки болю, якого так і не пережити..не забути..Суха земля, колись родюча..Та вже напхана огидними думками.Розійдеться одна межа, і зникнуть перепони між Нами-Вами..І той весь біль - ВІДЧУЄ КОЖЕН!Відчує страх.Відчує відчай.Відчує пустку..Коли вже ...

Читати далі...

Мріяла про те що було б коли не було ВІЙНИ..Яка я, та всі інші, що мене оточують...мабуть такі як і були до війни..мабуть всі веселі, та радісні...планують свій вільний час, свою відпустку...мріють...фантазують...святкують..гуляють..саджають, вітають зі святами..одружуються, народжують дітей, розлучаються, вірять у всякі нісенітниці..живуть щасливо та звичайно...подорожують..насолоджуються життям...Та і зараз все це є..але пригнічує усвідомлення немов не по справжньому..немов якась вигадка...

Читати далі...

Отвергнуто!Отпущено!Забыто!И плавает на грани мертвой тишины, два облака, два лучика разсвета.Забвенные мечты мои..

От мрієш..мрієш.. а що далі?.. немов би пустка.. і ні сльози, що була рані, а ні болю.. лише любов у моїй волі..а може Бог?! а може доля.. скитатись в днях до нових слів, що так не легко з його вуст злітають. що десь в дорозі завмирають. Хіба оце любов? Дісталась мого серця.. Що б`ється, чи не б`ється.. і лиш воно женеться і в такт перекликається з його.. і от немає розуміння.. чому ж далеко те прозріння?! що всим помітно..тільки не нам - двом.. Думки...

Читати далі...

общение..оно бывает настолько разным, что иногда теряешся, в сути таких переписок.. дружба, потдержка, любовь..бесцельная болтовня..или же ценная информация.. а мы не ценим переписки, те что хранятся у нас на мейлах..горы реклам, подписок..но есть те которые просто необходимо беречь..за ту историю, что они берегут, память, эмоции, чувства.. "Любий, коханий! Я так сумую за тобою.. От минуло, лиш три години, а я вже так скучила за тобою)) Я знаю, що ти переглядаєш пошту в обід.....

Читати далі...

А он далеко... Живет, перебирает, наши письма.. мы дружили с ним.. Мы дружили очень долго. Мы делились тайнами. Мы делились душой. А потом , он вырос..вырос и уехал на другую сторону Земли. Так далеко..а я не могла представить, что там.. Странно..но первый месяц я не заметила, что его нет..он писал мне письма, он звонил..он мечтал..а последующий год был адом.. Адом и для меня и для него.. Его новые друзья, подруги..но ему нравилось, что я ему пишу..незабываю, нашу дружбу.. Он изучал...

Читати далі...

На протяжении всей жизни, мы сталкиваемся с разными ситуациями.. В некоторых ситуациях, мы показываем свое истинное Я..а в некоторых нам приходится надевать маски(доброжелательности, снисходительности, даже любви, гнева, дружбы, дипломатичности) и вроде ..это тоже мы..но что то отталкивающее есть.. а некоторые маски очень вживаются с человеком..и что тогда?.. мне очень жаль , одного человека, который не может найти себя, и все время носит какую то маску..мне так надоел этот маскарад..

Некоторые наши мечты просто обязаны осуществится. Ведь они такие интересные, а иногда бывают, единственным чего хочет человек.. Вот я мечтаю попасть на необитаемый остров..пусть он будет полу-сказочный, со встроеным несмерным количеством моих желаний))) кто о чем мечтает?может у когото есть более реальные мечты? или кто может помочь осуществить мою?)))

Ось... наче все є..і наче нічого.. наче любиш...і наче пустка.. хвилинки прозріння...а далі знову рожеві окуляри.. і хто вигадав це кохання? хто вигадав, цю залежність? що руйнує розмірене життя в руїни... що сліпо віриш в ідеальність..

Важко, на небо, крізь хмари летіти; Ніде затриматись, щоб відпочити. Важко, в коханні, людині зізнатись; Ніде від заперечень, буде зховатись. Важо жити, і вічно брехати; Ніде, при зустрічі очі сховати. Важко самому по світу ходити; Ніде душу свою прихистити.